Технологія зберігання пивної дробини для годівлі ВРХ

Постійне підвищення цін на концентровані корми, зокрема соєвий шрот, призвело до пошуку підприємствами більш дешевшого джерела білку для годівлі ВРХ. Одним із таких джерел є пивна дробина – маса, що залишається після варіння ячмінного сусла на пивоварних виробництвах.

Для того, щоб отримати зі свіжої пивної дробини якісний корм – її слід правильно засилосувати та зберегти. Технологія зберігання пивної дробини дещо складніша ніж, наприклад, кукурудзяного силосу, оскільки дробина має підвищену вологість та малу кількість цукрів, які необхідні для консервації. Проте, якщо ви будете дотримуватись наших рекомендацій – жодних складнощів зі збереженням цього корму для ВРХ у вас не виникне. Отже, заготівля пивної дробини в рукава: як відбувається та що варто знати.

Пивна дробина – це цінний корм для ВРХ:

• Має високий рівень білка (25 %), що не розщеплюється в рубці
• Позитивний вплив на травлення – консистенція екскрементів
• Знижує вмісту сухої речовини в раціонах → збільшення споживання корму
• Зниження витрат на корми → заміна імпортного соєвого шроту
• Можливість екологічно використовувати джерела білка з власної зони

Свіжа пивна дробина містить 19-23 % СР (сухої речовини) та має температуру 50-65 °С. Аеробна стійкість свіжої дробини – всього 1-3 дні (залежно від зовнішньої температури), тому свіжа пивна дробина повинна або згодовуватися в межах максимум 3 днів або ж негайно силосуватися в полімерні рукава.

Ми особисто вивчили багаторічний досвід німецьких фермерів, які відкрили для себе цей цінний корм ще у 2004 році, а також врахували наш 5-річний досвід заготівлі пивної дробини в рукава в Україні і створили Рекомендації з силосування та зберігання пивної дробини.

СИЛОСУВАННЯ ПИВНОЇ ДРОБИНИ

Найперше та найважливіше правило при силосуванні пивної дробини – це працювати швидко і чисто! Це означає, що в пивоварнях має відбуватися періодичне очищення транспортної системи (труб та шнеків), а також місця зберігання дробини.

Вантажні автомобілі для транспортування повинні бути чистими – кузов автомобіля має бути помитим перед завантаженням у нього пивної дробини. Для віддалених перевезень масу слід покрити брезентом, оскільки існує ризик потрапляння дощової води чи забруднення дробини дорожнім пилом.

Найкращий спосіб силосування – це закладка дробини у рукава методом “Truck Bagger” без контакту з ґрунтом, що мінімізує ризик забруднення. Саме зола є джерелом для подальших неправильних процесів бродіння в пивній дробині.

Також дробину можна завантажувати в рукава використовуючи силосні преси BUDISSA BAGGER. Перед закладкою пресом переконайтесь, що місце для тимчасового зберігання дробини дуже чисте! При такому способі завантаження дробини ризик потрапляння золи в масу значно підвищується.

Зверніть увагу на кілька практичних порад, які допоможуть отримати корм найкращої якості:

• рукава повинні розміщуватися на рівній поверхні без ухилу, інакше рукава можуть почати відкочуватися
• закрити рукав необхідно одразу після наповнення. Клапани, або отвори для виходу газів бродіння – НЕ потрібні
• стічна рідина може зберігатись всередині рукавів – це не впливає на якість силосування дробини

ВИКОРИСТАННЯ КОНСЕРВАНТІВ

Додавати консервант для зберігання пивної дробини НЕ потрібно. Біологічні консерванти не можуть використовуватися, так як при температурі 50-65 °С молочнокислі бактерії не розпочнуть свою роботу.

Рекомендація для дрібних фермерських господарств з щоденним виймання менше ніж 0,5 м – додайте хімічний консервант для підвищення аеробної стабільності після відкриття рукава

ЗГОДОВУВАННЯ

Пивна дробина консервується досить швидко. Процес силосування пивної дробини закінчується через 3 дні. Великі ферми за бажанням можуть дуже швидко відкрити рукав, але за умови, що один рукав буде згодовуватися протягом 2-3 днів.

Оптимально відкривати рукав з дробиною через 1 місяць, коли температура зони ядра рукава зменшується до зовнішньої температури. В цьому випадку розвиток дріжджів і цвілевих грибів у відкритих рукавах сповільнюється. Відповідно сировина стає стабільніше і повітря не може так швидко проникати в більш глибокі шари.
Рукава з пивною дробиною можна зберігати як мінімум 6 місяців.

Якщо Ви маєте потребу в додатковій консультації стосовно зберігання пивної дробини в рукавах – телефонуйте нам! Також ви можете замовити послуги з заготівлі дробини залишивши заявку на нашому сайті

Зберігання пивної дробини

Микола Кривенок, Ігор Ільчук, доценти кафедри годівлі тварин та технології кормів, Національний університет біоресурсів і природокористування

Упровадження нових промислових технологій в українському тваринництві потребує вивчення низки питань. Зокрема щодо підвищення ефективності використання кормових ресурсів. Оскільки в структурі собівартості продукції 55-85% припадає саме на корми, пошук шляхів ефективного їх використання є дуже актуальним.

Одним із напрямів зменшення собівартості продукції тваринництва й підвищення ефективності використання кормів є застосування під час годівлі інгредієнтів, дешевших порівняно з традиційними ― з повною або частковою заміною останніх. Замінниками можуть бути відходи пивоварного виробництва ― солодові паростки та пивна дробина як натуральної вологості, так і висушені до 15–20%.

Пивну дробину та відходи пивоварного виробництва використовують для годівлі тварин відтоді, відколи з’явилося пиво. Проте тут є певні труднощі. Забезпечити безперебійні поставки свіжої пивної дробини для систематичного її використання можуть лише окремі сільськогосподарські підприємства, розташовані переважно поблизу пивзаводів.

А ще виробництво дробини є сезонним, бо таким є і саме виробництво пива. Його пік майже на всіх підприємствах країни припадає на літо. Тоді й відходів виробництва стає більше. Це, у свою чергу, створює певні труднощі для виробників у сенсі ефективної реалізації пивної дробини натуральної вологості. Висока вартість енергоносіїв значно здорожує її висушування до 15–17%, а значить, ускладнює її реалізацію як концентрованого корму. Тому вирішити цю проблему можна, консервуючи свіжу або частково зневоднену (до вологості 70–60%) пивну дробину, а також додаючи до неї сухішу сировину рослинного походження.

У результаті численних досліджень співробітники кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного НУБіП України встановили можливість використання пивної дробини натуральної вологості (77%) як компоненту у складі силосованої маси з трави конюшини та пшеничної соломи (хімічний склад пивної дробини див. у табл. 1).

Таблиця 1. Хімічний склад свіжої пивної дробини, г/кг

Силосовану масу закладали в типову силосну траншею, облицьовану залізобетонними плитами, з дотриманням усіх технологій силосування.

Співвідношення між компонентами визначали за квадратом Пірсона таким чином, щоб остаточна вологість силосної маси була на рівні 70%.

Як консервант до силосної маси додавали розчин культури молочнокислого стрептокока (АМС) з титром 100 млрд. на 1 л робочого розчину.

Розчин консерванту вносили в силосну масу за допомогою переносного розприскувача ранцевого типу марки ОРР-1А Ера.

Під час досліджень учені також визначили поживність консервованої пивної дробини натуральної вологості (77%) з додаванням препарату АМС після піврічного зберігання у скляних резервуарах (табл. 2-3).

Таблиця 2. Хімічний склад консервованої пивної дробини, г/кг

Таблиця 3. Енергетична цінність консервованої пивної дробини

Отримані результати свідчать, що пивна дробина за 77-процентної вологості характеризується достатньо високим рівнем поживних речовин, хоча співвідношення між кальцієм і фосфором на рівні 0,5, що необхідно враховувати при формуванні раціонів.

Результати досліджень також свідчать, що в консервованій дробині через півроку з початку консервування збереглася достатня кількість поживних речовин. Також вона має достатньо високу енергетичну цінність, навіть дещо більшу порівняно з кукурудзяним силосом.

Відомо, що під час силосування вологої пивної дробини, щоб зробити масу сухішою, до силосу можна додавати солому, полову чи зелену масу злакових або бобових культур.

Під час наших досліджень ми виготовляли силос у співвідношенні дробини, зеленої маси і пшеничної соломи 80:80:15 відповідно.

Силосну траншею заповнювали почергово похилими шарами, починаючи з торця. Масу закладали так, щоб довжина щоденно заповненої частини траншеї була не менше 4-6 м, що відповідає 100-180 т корму. Ущільнювали масу постійно, одночасно з заповненням траншеї. Щоденно наприкінці робочого дня закладену й ретельно ущільнену дробину вкривали полотнищем, склеєним зі смуг поліетиленової плівки. Для зручності його спершу скручували в рулон, а потім розмотували в міру заповнення траншеї. Згори на полотнище впоперек траншеї вкладали другий шар плівки зі смуг із перекриттям 10-15 см, а потім ― шаром тирси.

У такій послідовності ущільнення й закриття закладеної дробини повторювали щоденно до цілковитого заповнення траншеї. Тривалість заповнення траншеї ― 9 діб.

Найважливішою умовою збереження поживних речовин консервованої пивної дробини є дотримання технології закладання, а також технологічних термінів.

Через тридцять днів ми взяли проби силосу і визначили його хімічний склад (табл. 4).

Таблиця 4. Хімічний склад силосу з конюшини, соломи та пивної дробини

Уміст сирих протеїну й жиру в цьому силосі виявився меншим, порівняно з консервованою пивною дробиною, адже до силосу додавали пшеничну солому.

Енергетична поживність силосу з пивної дробини, конюшини і соломи — 0,19 к. од.

Отже, за допомогою пивної дробини, як додаткової сировини, а також культури молочнокислого стрептокока як консерванта при закладанні силосу з культур, що погано силосуються, отримуємо якісний корм. Це відбувається завдяки швидкому зброджуванню цукрів, що містяться в пивній дробині, до молочної кислоти.

Така технологія дає змогу використовувати пивну дробину для годівлі тварин раціональніше та незалежно від пори року.