Гній як добриво: особливості використання, норми внесення

Традиційно для збагачення ґрунту в саду і городі застосовують цінне природне добриво тваринного походження – гній. Ця назва походить від давньоруського “навозити”, що означає “те, що привозять”. В цілому, гній являє собою продукти життєдіяльності – екскременти сільськогосподарських тварин (корів, коней, овець, кіз і свиней), а також їх суміші в різноманітних пропорціях. Такі добрива недороги і органічні, їх можна регулярно використовувати у вигляді природного джерела поживних речовин для різних рослин.

Корисні властивості гною

За статистикою, близько 90% урожаю овочів і злаків дістається як корм тваринам, які переробляють його в екскременти. Людина давно навчилася використовувати дані продукти життєдіяльності для підвищення врожайності різних сільськогосподарських культур за допомогою переробки гною в добриво. Його використання на полях, в саду і городі в якості натурального кладезя корисних речовин, що живлять грунт і кореневу систему рослин, цілком виправдано. Активна мікрофлора є підходящою підживленням і джерелом енергії для ґрунту різних видів. З її допомогою можна істотно поліпшити фізіологічні характеристики ґрунту, мінімізувати шкідливий вплив гербіцидів і нітратів.

Одержуване природним шляхом органічне добриво гній характеризується такими корисними властивостями:

• володіє здатністю привносити в грунт велику кількість різних мікроорганізмів і підвищувати в ній рівень гумусу, що є цінним джерелом живлення рослин;
• являє собою комплексне, поступово діюче добриво, рівномірно підгодовує рослини поживними речовинами;
• розкладаючись в грунті, збагачує прикореневу систему рослин вуглекислим газом, що сприятливо впливає на протікання процесу фотосинтезу;
• з його допомогою можна ефективно збалансувати склад ґрунту. Цей вид добрива підвищує пухкість і проникність для води і повітря важких глинистих ґрунтів, в той же час надає легким піщаним і суперпісчаним грунтам в ‘язкість і здатність краще утримувати вологу.

За допомогою добрива гноєм можна суттєво підвищити врожайність ґрунту безпосередньо після його внесення, а також у наступні роки. Таке органічне добриво діє поступово і довготривало (на глинистих грунтах ефект підживлення гноєм зберігається до 5-6 років, на суперпісчаних – близько 3-4 років). Перевагою використання гною як добрива є універсальність – його можна вносити до ґрунту будь-якого типу.

Переробка гною в добриво

Залежно від заготівлі гною та способу його зберігання, отримують добриво з різними характеристиками. Розрізняють такі способи переробки гною в добриво:

• пухке зберігання без ущільнення (наприклад, при укладанні в мішки, бурти) – супроводжується відчутними втратами поживних органічних речовин і азоту, з відповідним зниженням якості гною. З додаванням у гній невеликої кількості (близько 3%) фосфоритного борошна втрати азоту в добриві можна мінімізувати;
• щільний (холодний) спосіб зберігання гною – в тінистому місці необхідно розчистити майданчик з щільним грунтом, на ньому шаром з товщиною близько 25 см укладають суху підстилку для вбирання навізної жижі (суху землю і листя, торф). Зверху з ущільненням шарами вкладається гній – у чергуванні з прошарками ретельно провітреного торфу або землі. Навізну купу висотою 1,5-2 м необхідно укрити плівкою або шаром торфу, землі, сухим листям, снігом, збоку обкласти дерном. Таким чином можна зберігати гній взимку, на весняно-осінній період над купою потрібно буде спорудити навіс для захисту від опадів.

Необхідно стежити, щоб у процесі зберігання не було перезволоження і пересихання гною, а також його заростання бур ‘янами.

Види гною та особливості його використання

Залежно від походження (виду тварин, способів їх харчування, використовуваної підстилки), а також способу заготівлі та ступеня розкладання склад гною значною мірою відрізняється за своїми якісними характеристиками.

Традиційно для збагачення ґрунту в саду і городі використовують такі види даного природного добрива:

• кінський гній – відрізняється високою повітряністю, пористістю і пухкістю структури, швидкістю розкладання з виділенням значної кількості азоту і тепла (при температурі близько 50-70 ° C). Даний вид активно застосовують для добрива ґрунту і підживлення рослин у теплицях і парниках, а також для збагачення важких і непідродинних ґрунтів. Норма внесення кінського гною – близько 4-6 кг на 1 м2. Його можна змішувати з тирси, при цьому слід враховувати, що після їх перепрівання в ґрунт рекомендується додавати вапно. Кінським гноєм можна розжитися на стайнях, а також у центрах кінного спорту, тирсою – на пилорамі;
• гній великої рогатої худоби – характеризується напівжидкою важкою і водянистою структурою, розкладається при невисоких температурах (близько 15-25 ° C), незначно зігріваючи при цьому ґрунт. Щоб підвищити температуру розкладання гною, його змішують з деревними тирсами в пропорції 3:1. У гнозі великої рогатої худоби можуть розмножуватися пластинчасті гриби-поганки, що негативно впливають на зростання рослин. Запобігти появі і зростанню грибів у гноті нескладно – для цього необхідно додати в ґрунт трохи вапна (близько півкілограма на 1м2 ґрунту). Коровий гній – дешеве і зручне в застосуванні органічне добриво, не надто багате поживними речовинами, водночас для збагачення ґрунту його можна використовувати в значних кількостях (норма внесення – 6-10 кг на 1 м2). Цей різновид добрива чудово утримує воду, завдяки чому підходить для збагачення піщаних і суперпісчаних видів ґрунту. Навозом великої рогатої худоби в надлишку і недорого можна розжитися на тваринницьких фермах;
• гній дрібної худоби (овець, кіз тощо) – містить значну кількість поживних речовин, відрізняється сухістю і щільною структурою, внаслідок чого розкладається повільно при досить високих температурах розкладання (близько 70 ° C). Для прискорення процесу такий гній рекомендується змішувати з коров ‘ячою навізною жижею. Даний вид добрива підходить для підживлення ущільнених глинистих, суглинистих ґрунтів і холодних ґрунтів, обігріву грядок і грунту в теплицях;
• кролячий гній – багатий на азот, калій і фосфорну кислоту. Таке органічне добриво з успіхом замінить хімічні підживлення. Рекомендується використовувати кролячий гній восени і взимку – його вносять розсипом на очищену від урожаю землю, в тому числі можна розкидати його прямо на сніговий покрив (навесні він розчиниться в танучому снігу і ефективно удобрить грунт). Два роки добрива ґрунту кролячим гноєм зроблять землю легкою, пухнастою і родючою. Крім того, на відміну від кінського і коров ‘ячого гною, кролячий не вносить у ґрунт численні насіння бур’ янів;
• свинячий гній – підходить для теплих і легких ґрунтів, характеризується напівжидкою структурою і високою кислотністю, тривалим розкладанням при невисоких температурах, а також значним вмістом насіння сорних рослин. Цей вид гною значно посилює кислотність ґрунту, тому слід вносити його з обов ‘язковим додаванням до ґрунту вапна – з розрахунку 0,5 кг вапна на 100 кг свинячого гною. Для посилення поживної цінності та прискорення розкладання даний вид гною змішують з конячим.

Відповідно до ступеня розкладання гною, можна виділити його такі різновиди:

• свіжий – при потраплянні в грунт він здатний гнітити діяльність і навіть призвести до хвороби і загибелі рослин (внаслідок виділення значної кількості вуглекислого газу і “пережігання” їх прикореневої системи). Крім того, у свіжому гноті містяться різні шкідливі добавки – значна кількість насіння бур ‘янів, які при попаданні в грунт можуть проростати, а також яйця глистів, грибні суперечки і т. п. У свіжому і слаборозкладеному гноблі солома повністю зберігає зовнішній вигляд і міцність;
• напівперепрілий – у ньому солома набуває темно-коричневого кольору і розповзається. Такий гній можна додавати при перекопуванні ґрунту восени (з розрахунку 5 кг на 1 м2). Крім того, можна підгодовувати рослини за допомогою його слабо концентрованого розчину (для цього знадобиться 1 кг гною на 10 л води) – така підживлення буде корисною для огірків, капусти, кабачків, а також гарбуза і шпинату. При появі бур ‘янів дані овочеві грядки нескладно прополювати, а в наступному році на тому ж місці замість зазначених овочів можна висадити помідори, а також коренеплоди – картоплю, буряк або моркву;
• перепрілий – такий гній у вигляді чорної однорідної субстанції, в якій солома повністю розклалася, становить близько 50% первісної маси. При перекопуванні ґрунту його додають з розрахунку 10 кг на 1м2. Крім того, перепрілий гній додають у ґрунтовну суміш для розсади – для цього необхідно взяти 1 частину гною і 2 частини ґрунту. Для приготування водного розчину знадобиться 2 кг такого гною на 10 л води;
• перегною – найбільш цінне і універсальне добриво органічного походження, багате різноманітними поживними речовинами. Перегний виходить шляхом остаточного розкладання гною і має вигляд пухкої землістої маси. Перегнилий гній підходить для різних видів рослин, сприяючи повноцінному розвитку і істотному поліпшенню смаку всіляких коренеплодів. Його додають у різноманітні ґрунтові суміші і використовують для розсади, а також мульчування. При осінньому та весняному перекопуванні в ґрунт додають гній з розрахунку 1:4.

Правила внесення гною

Існують деякі універсальні правила використання гною як добрива, дотримуючись яких, можна уникнути при підживленні захворювання і псування рослин і отримати відмінний урожай:

• незалежно від виду ґрунту і вирощуваних на ньому сільгоспкультур, не вносьте в землю свіжий гній – щоб уникнути виділення надлишкової кількості газів і тепла в процесі його первинного розкладання, з подальшим пошкодженням прикореневої системи;
• як добриво традиційно застосовують гній. Залежно від стадії перегнивання, поживні хімічні речовини, які спочатку знаходяться в гною в пов ‘язаному стані, за допомогою переробки мікроорганізмами вивільняються, перетворюються в легко засвоювані форми і поступово надходять як підживлення до кореневої системи рослин;
• слід уникати контакту гною з молодими втечами, стеблями і листям, оскільки внаслідок цього може статися їх вигорання і пережігання;
• до того як застосовувати гній як добриво, слід дати йому час для перегнивання, інакше він втрачає значну частину своєї поживної цінності;
• додавання соломи в гній уповільнює процес його розкладання;
• глибина внесення гною залежить від стану ґрунту. Після розкидання даного добрива ґрунт перекопують. При цьому слід враховувати, що для важких ущільнених видів ґрунту рекомендується зачіпати гній на глибину до 12 см, а для легких піщаних і швидко просихаючих – на глибину багна лопати (близько 20 см);
• при розрахунку дози добрива гноєм необхідно враховувати родючість ґрунту, види вирощуваних культур, а також періодичність внесення добрив.

Добриво консельним гноєм – відео

Ось що станеться з вашим тілом, якщо ви будете їсти сирі яйця

Можливо, вам доводилося чути розповіді бабусь про численні переваги пиття сирих яєць. Ось тільки на думку докторки медичних наук Дженніфер Гілберт, насправді це може принести більше проблем, ніж користі.

Ви можете заразитися сальмонелою

Коли мовиться про пиття сирих яєць, сальмонела – це те, що викликає найбільше занепокоєння. Це бактерія, яка живе у кишківниках тварин, зокрема і свійських птиць, і вона може забруднити внутрішню частину яйця ще до того, як утвориться шкаралупа. А ця шкаралупа також може бути заражена сальмонелою вже після відкладання яєць.

Виявляється, щороку ця бактерія вражає понад 1,3 мільйона людей на рік. Серед симптомів сальмонельозної інфекції:

• діарея;
• блювота;
• лихоманка;
• спазми у животі.

Найбільш небезпечна сальмонела для дітей, що не досягли віку 5 років, дорослих, що старші 65 та тих, які мають ослаблений імунітет.

Ви можете не засвоїти багато білка з яєць

Одне невелике дослідження показало, що люди можуть засвоїти приблизно 90% білка з вареного яйця та всього близько 50% – з сирого.

Можливо, це відбувається через фермент трипсин, який розщеплює білки, але може бути заблокований іншими ферментами, що містяться у сирих яйцях. Тепло може руйнувати інгібітори трипсину, і через це білок краще засвоюється.

Сирі яйця не такі корисні, як варені / Фото Pexels

Ви не зможете поглинати багато біотину

Варені яйця можуть бути набагато кращим варіантом і у випадку, якщо ви хочете отримати і інші поживні речовини. У сирих яйцях також міститься специфічний білок авідин, який може пригнічувати засвоєння біотину – вітаміну B7. Але варіння яєць допомагає руйнувати авідин, тож якщо ви хочете отримати вітаміни, то краще варити яйця.

Втім, споживання сирих яєць все ж може дати вам деякі переваги.

Вони корисні для ваших очей

Окрім усіх мінералів і вітамінів, які можна знайти в яйцях, вони також містять і каротиноїди, що мають антиоксидантні властивості. І до того ж у яйцях можна знайти і інші поживні речовини – наприклад, вітамін А, який може підтримувати здоров’я очей.

Вони не будуть впливати на рівень холестерину

На перший погляд може здатися, що у яйцях надто багато холестерину, щоб вони були і справді поживними. Втім, здається, холестерин у яйцях не впливає на загальний рівень холестерину так само, як це роблять інші продукти.

Вони є чудовим джерелом холіну

Чимало людей споживають недостатньо холіну, щоб задовольнити свої щоденні потреби. А холін тим часом залишається дуже важливою поживною речовиною. Одне яйце може забезпечити більше чверті вашої денної потреби.

Високе споживання холіну пов’язують із зменшенням ризику інсультів, а також існує потенційний зв’язок між холіном та зниженням ризиків захворювання на діабет 2-го типу, захворювання печінки та когнітивних функцій.

Чи варто пити сирі яйця?

Коротка відповідь буде така – ні. Вживання сирих яєць може піддати вас ризику отруєння сальмонелою, а це може призвести до судом, а у важких випадках – навіть до смерті.

Безсумнівно, що у яйцях є дуже багато переваг та поживних речовин, та їх усі можна отримати і від споживання варених яєць.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.