Клінічні прояви розвиваються звичайно через 20-30 хв. після закінчення гемотрансфузії, іноді раніше або навіть під час переливання і характеризуються ознобом, гіпертермією, головним болем, болем у крижах, кропивницею, свербінням шкіри, задишкою, задухою, розвитком набряку Квінке.
Може виникнути задишка, лихоманка, озноб, припливи крові до обличчя та сильний біль, особливо в поперековій ділянці. Може виникнути шок, що викликає прискорений, слабкий пульс; шкіра стає холодною та липкою; знижується артеріальний тиск; виникає нудота і блювання. Після гострого гемолізу може спостерігатися жовтяниця.
У людей, що регулярно здають кров, знижується ризик утворення злоякісних пухлин та розвитку тромбозу, й загалом збільшується тривалість життя. У країнах з високим рівнем доходу найчастіше кров переливають пацієнтам від 60 років — це близько 79% від усіх переливань.
Кількість регулярних донацій плазми, що заготовлюють методом аферезу, не повинна перевищувати 26 процедур на рік із інтервалом, тривалістю не менше 14 днів. Після здавання крові повинно пройти не менше 60 днів, перш ніж донор зможе знову піти на процедуру.
Загальний об'єм крові відновлюється майже миттєво – за декілька хвилин. Найшвидше відновлюються компоненти плазми – протягом 24 годин. Еритроцити повертаються в норму за 4-6 тижнів, а рівень гемоглобіну – за 6-12 тижнів. Чоловіки можуть здавати цільну кров не більше 5 разів на рік, жінки – не більше 4 разів на рік.
Безпосередньо після здачі крові посидьте протягом 10-15 хвилин. Утримайтесь від куріння протягом години до і після кроводачи, утримайтесь від вживання алкоголю протягом доби. Не знімайте пов'язку протягом 3-4 годин, намагайтесь її не мочити. Не піддавайтесь інтенсивним фізичним навантаженням протягом доби.
Від переливання можна відмовитися, але слід знати про ризики і наслідки. Вам потрібно буде обговорити цей варіант зі своїм медичним працівником.