Монопсонія

У монополії, тобто ситуації панування на ринку єдиного продавця, є брат-близнюк – монопсонія або панування на ньому єдиного покупця. Наприклад, монопсония на ринку праці означає, що єдиний роботодавець протистоїть тут численним незалежним найманим робітникам. Так, в Росії будь-який інженер-залізничник за фахом може влаштуватися на роботу тільки в МПС.

Наслідки монопсонізма (якщо в справу не втручається держава) нічим не краще наслідків монополізму. Тільки якщо при монополії штучно завищуються ціни, то при монопсонізме вони штучно занижуються. Куди, скажімо, дітися того ж інженеру-шляховика, якщо МПС встановить занижену ставку зарплати? Монопсонія, монополія, а також майже неотличимая від неї форма олігополії – картель, як ми переконалися, сполучені з цілим букетом різко негативних наслідків для економіки країни. Недовиробництво, завищені

ціни, неефективне виробництво при цьому складають лише вершину айсберга монополістичних зловживань. Ті ж причини, які змушують клієнта фірми-монополіста миритися з високими цінами, змушують його погоджуватися і з поганою якістю продукції, її застарілістю (уповільненням технічного прогресу), відсутністю сервісу та іншими проявами нехтування інтересами споживача.

Ще більш небезпечно те, що монополія повністю блокує механізми саморегуляції ринку. Погана та дорога продукція може з’явитися і в немонополізованою галузі. Але там подібні ексцеси є лише тимчасовим епізодом. Конкуренція швидко розставляє все на свої місця. Недобросовісний виробник або змінює своє ставлення до справи, або витісняється з ринку конкурентами.

Всевладдю ж монополіста в силу нездоланності бар’єрів на шляху в галузь ніщо не загрожує навіть в тривалому плані. Самостійно ринок не в силах вирішити цю проблему. У цих умовах поліпшити ситуацію може лише держава, що проводить свідому антимонопольну політику. Не випадково у наш час немає жодної розвинутої країни, де б було відсутнє спеціальне антимонопольне законодавство і не було б спеціального органу влади для нагляду за його виконанням.

Разом з тим проведення антимонопольної політики пов’язане з низкою труднощів. Монополії не виникають на порожньому місці, їх породжують якісь об’єктивні причини. Тому в багатьох випадках монополії не можна просто заборонити або розпустити. Особливо наочно це видно в разі природних монополій.

Монопсонія – що це таке, визначення та поняття

Монопсонія характеризується тим, що єдиний попит на ринку стикається з кривою пропозиції з позитивним нахилом, що означає, що чим більша кількість товару чи послуги, яку він хоче придбати, тим вища ціна, яку він повинен запропонувати. Таким чином, монопсоніст визначає ціну. На ринку, де багато покупців, з іншого боку, вони приймають ціни, оскільки вони стикаються з рівною кривою пропозиції і можуть придбати потрібну кількість за поточною ціною, не маючи можливості впливати на неї.

Ступінь впливу монопсоніста на ринкову ціну обернено залежить від еластичності пропозиції. Чим більша еластичність пропозиції, тим менше її здатність впливати на ціну.

Монопсонія породжує неефективність на ринку, оскільки попитна кількість та ціна нижче рівноваги на ринку досконалої конкуренції, тому вона знаходиться в недосконалій конкуренції.

По суті, монопсоніст стикається з проблемою максимізації прибутку, аналогічною до проблеми монополіста (але на стороні попиту). Крива попиту покупця є його граничною оцінкою (ВМ) і має негативний нахил, оскільки чим більше одиниць споживається, тим нижча оцінка, яка їм дається. Крива граничних витрат (ГМ), тим часом, є вартістю придбання додаткової одиниці. У випадку з монопсоністом, коли він хоче придбати додаткову одиницю, йому доведеться збільшити ціну не лише на цю одиницю, а й на попередні. Це призводить до того, що його крива ГМ знаходиться вище кривої пропозиції, а точка беззбитковості (де ГМ = ВМ) буде за кількістю та ціною нижчою від конкурентної.

Приклад монопсонії

Яскравим прикладом монопсонії є громадські роботи або промисловість важкої зброї, в яких існує нормальна ситуація конкуренції між учасниками торгів (будівельними компаніями або виробниками цистерн), але є лише один споживач (держава). Крім того, державні послуги або товари, такі як костюми пожежників, є лише одним заявником на пожежні костюми.

Давайте розглянемо приклад на ринку праці. Припустимо, є монопсоніст, який є авіаційною компанією і повинен вирішити, скільки спеціалізованих інженерів найняти. Компанія єдина, яка наймає такого типу інженерів, тому вона стикається з усією кривою постачання. Припустимо, що у вас зараз є 100 робітників із зарплатою 5 євро кожен і ви вирішите найняти ще одного працівника. Для цього вам слід збільшити зарплату до 6 євро, але не лише для цього останнього працівника, а й для всіх попередніх, щоб його GM = 106 (а не 5 євро, як це сталося б на конкурентному ринку). Це призведе до того, що монопсоніст найме занадто мало працівників із низькою оплатою праці.

У наступній таблиці ви можете побачити всі типи ринку в умовах недосконалої конкуренції: