Психотерапія

Вас цікавить що таке психотерапія? У статті розповідається про сучасні методи і види психотерапії. Дана стаття спрямована на інформування населення в контексті підбору потрібного фахівця в області психотерапії.

Психотерапія – що це?

За останнє десятиліття психотерапія стала однією з найбільш обговорюваних галузей психології. Дане поняття не раз згадувалось на телебаченні, в соціальних мережах і сучасних журналах. Всі вони радять і пропагандують психотерапію, тому настав час розібратися в її основних принципах, аби кожен визначив для себе необхідність цієї галузі у своєму житті.

Сама по собі психотерапія почала своє існування з кінця 18 століття, а перші методи датуються початком 19. Одним з найвідоміших психотерапевтів, чиє ім’я і по цей день залишається на вустах всього суспільства, – Зігмунд Фрейд, але першим хто ввів поняття «психотерапія» в широке коло громадськості був не він, а Деніел Тьюк. Саме він опублікував книгу під назвою «Ілюстрація впливу розуму на тіло» і дав життя новій галузі психології.

Поняття «Психотерапія» вміщує в собі систему лікувального впливу психотерапевта на клієнта шляхом безпосереднього спілкування – бесіди. Психотерапія може існувати як окремо, так і в системі з медикаментозним лікуванням. Найчастіше подібний системний підхід використовують при лікуванні гострих психозів і інших психіатричних захворюваннях.

Отже, психотерапія – це система планомірних впливів певними засобами на психіку людини з метою поліпшення її психічного і фізичного стану. Психічний вплив здійснюється психотерапевтом за допомогою слів, пауз, жестів, міміки, музики та інших вербальних і невербальних засобів.

Психотерапія рекомендована при:

• переживанні людиною складної життєвої ситуації,
• проходження через вікову кризи
• переживанні внутрішніх конфліктів
• наявності явищ соціальної дезадаптації, після перенесення психотравмуючих подій
• соматичних захворюваннях
• психічних розладах тощо.

У процесі психотерапії відбувається відновлення психічного здоров’я людини, внутрішнього балансу зі зміною, при необхідності, життєвих цілей, поглядів і стратегій поведінки. Психотерапія спонукає людину до самоактуалізації.

Техніки психотерапії : аналіз, інтерпретація, навіювання, переконання, розвиток і тренування психічних функцій клієнта.

Психотерапетична робота проводиться в індивідуальній формі та у груповій – з діадою (мати і дитина, чоловік і дружина тощо); з сім’єю; зі спеціально підібраною групою.

Методи психотерапії: сучасні психотерапевтичні методи, можна умовно розділити на два напрямки:

1. методи, які націлені переважно на пізнавальні психічні процеси людини (раціональні, когнітивні, аналітичні методи);
2. терапевтичні методи, спрямовані переважно на емоційно-вольові компоненти особистості клієнта (навіювання, гіпнотерапія, аутогенне тренування та ін.).

Психотерапевтичний процес умовно можна розділити на три послідовних етапи:

І етап – психотерапевт аналізує інформацію надану клієнтом, визначає стратегію терапевтичних заходів, кількість сесій, оптимальний напрямок, методи та техніки.

ІІ етап – проходить у недирективній формі, мета якого сприяти перегляду клієнтом його життєвих цілей, ціннісних орієнтацій, ставлення до себе та інших.

ІІІ етап – характеризується покрашенням стану клієнта, має підтримуючу функцію, терапевт надає переважно консультативні послуги.

Психотерапія доцільна у роботі з клієнтами будь-якої вікової категорії. Розглянемо детальніше можливості психотерапії з дітьми.

У роботі з дітьми психотерапія має попереджати дисгармонійний особистісний розвиток і сприяти:

• розвитку вміння спілкуватися з однолітками, грати дотримуючись встановлених правил
• підвищенню мотивації та розвитку навчальної діяльності
• покращенню соціального функціонування у цілому
• розвитку особистісний якостей, самоконтролю, корекції самооцінки
• гармонізації емоційного стану

При роботі з дітьми, обов’язково у процес мають бути залучені батьки і педагоги, спільно вирішувати завдання психологічної та педагогічної корекції.

Види і напрями психотерапії

Тілесно-орієнтована психотерапія

Цей напрямок психотерапії дозволяє працювати з неврозами і особливостями пацієнта шляхом процедурного впливу самого пацієнта на своє тіло відповідно до інструкцій психотерапевта. Існують такі різновиди тілесно орієнтованої психотерапії:

• Релаксація, медитація. Подібні методи спрямовані на усунення м’язової напруги і гармонізацію стану здоров’я. Іноді пацієнтові, що знаходиться в гнівному стані, пропонують стиснути кулаки, напружуючи м’язи як можна сильніше, позбавляючись від негативних емоцій. Таким чином, при ослабленні м’язи стомлюються і настає розслаблений стан.
• Холотропне дихання. Цей метод використовують для зняття емоційних і біоенергетичних блоків. Дана методика належить Станіславу Грофу. Її суть полягає у поєднанні інтенсивного дихання, спеціальної медитативної музики і вправ, запропонованих психотерапевтом.
• Музикотерапія – лікування за допомогою спеціально підібраної музичної композиції. Використовується для того, щоб стабілізувати стан пацієнта і заспокоїти його. Часто застосовується як додатковий метод при корекції аутизму у дітей.
• Танцювально-рухова терапія. Використовується для розслаблення пацієнта, зняття блоків, позбавлення від скутості і розвитку комунікації шляхом спілкування з партнером.
• Аутотренінг або самонавіювання. Метод заснований на позитивних установках, коли пацієнт повністю приймає і орієнтується на позитивний результат подій.

Позитивна психотерапія

Головним принципом позитивної психотерапії виступає прийняття навколишнього світу з усіма його недоліками і повне позбавлення від агресії і ворожнечі по відношенню до суспільства. Позитивна психотерапія вже сама по собі є методом, але і в цій техніці є свої особливості і етапи. Серед них:

• Техніки промовляння і елементи арт-терапії.
• Техніки візуалізації.
• Опитувальник актуальних здібностей.
• Стандартизованого інтерв’ю.
• Шаблон рівноваги і здатності любити.

Когнітивна психотерапія

• Усунення неспокійних станів і симптоматики захворювань.
• Зниження ризику повернення тривожності і зміцнення нервової системи.
• Рішення проблеми і найголовніше – усунення причини проблем пацієнта.

Крім того, варто описати основні використовувані для цього, методи:

• Пацієнту рекомендується почати вести щоденник або мінімальний запис своїх думок.
• Емпірична перевірка: пропонується знайти всі плюси і мінуси ситуації дивлячись на неї з боку.
• Методика переоцінки за допомогою уяви.

Екзистенціальна психотерапія

Головними особливостями екзистенціальної психотерапії є глобальні цілі цього напрямку, а саме осмислення пацієнтом свого життя, життєвих цінностей і цілей, і навіть зміна життєвого шляху з повним прийняттям відповідальності за власний вибір. Основні аспекти цього виду психотерапії представлені так:

• Життя – це низка внутрішніх конфліктів, які породжують зовнішні проблеми.
• Екзистенціальна психотерапія виключає терапевтичні техніки і заснована на філософських поняттях.
• Основним виступає факт прийняття проблеми і переосмислення шляхом зміни власного світогляду.

Когнітивно поведінкова психотерапія

Терапія заснована на безпосередньому контакті пацієнта і психотерапевта. Відмінною рисою цього контакту виступає те, що психотерапевт розмірковує над проблемою спільно з пацієнтом і не виступає як порадник, не намагається на щось звернути увагу і не висловлює свою думку. Цей вид терапії залежить від активності пацієнта. Первинно робота проходить над хвилюючими явищами, а пізніше переходить в підсвідому сферу, де спливають всі особистісні проблеми і переживання пацієнта. Єдине, що в подібній терапії може робити доктор – це перепитувати, так і пацієнт сприймає ситуацію, повторюючи його твердження. Когнітивно поведінкова терапія підходить людям, що знаходяться в депресії, мають необ’єктивно низьку самооцінку, мають безліч комплексів. Порівняно з іншими видами психотерапії, когнітивно поведінкова має ряд переваг, серед яких:

• Не потрібно витрачати багато часу на терапію.
• Всі завдання дуже прості.
• Не має негативних наслідків.
• Стійкість отриманого ефекту
• Можливість відпрацьовувати пропозицію техніки вдома, в комфортних умовах.

Крім того, ще однією особливістю даної терапії виступає те, що під час сеансу всі думки і емоції систематизуються і набувають або продуктивний, або непродуктивний характер. У подібній терапії використовують модель АВС, для побудови об’єктивного ланцюжка виникнення проблематики. Модель АВС представлена:

А – Подія, відправна точка, яка має емоційно значиме забарвлення для пацієнта, що служить стимулом.

В – Система світогляду індивіда на основі якої він формує враження про подію.

С – Наслідки ситуації і реакція на неї. Найчастіше виражається внутрішніми проблемами, неврозами, порушенням контакту з соціумом.

Методи психотерапії

Всі перераховані вище види психотерапії мають в основі методологію класичної психотерапії, яку не можна залишити без уваги. Існує ряд технік, що об’єднують різні види психотерапії. Крім технік, загальні обриси мають і цілі, особливо, головна з них – допомогти клієнту вирішити задачу. Надавати допомогу можна як і при індивідуальному сеансі, так і при груповому. Вид сеансу залежить від проблеми з якою звернувся клієнт. Якщо проблема відноситься до особистісних переживань, психотерапевт стверджує індивідуальне заняття; якщо виник конфлікт із зовнішнім оточенням – групове. Часто групові заняття відвідують люди, які страждають на алкоголізм або наркотичною залежністю. Незважаючи на те, що це проблема емоційно-вольової сфери, головним її каталізатором виступає уникнення відповідальності за свої вчинки, тому в групі можна більш продуктивно впливати на почуття відповідальності за вчинки. Ще один узагальнюючий аспект психотерапії – це робота з минулим з орієнтацією на майбутні шляхом аналізу сьогодення. У цьому випадку основними методами виступають:

• Робота з об’єктивною проблемою.
• Робота з відношенням клієнта до проблеми.
• Опрацювання емоційно значущих моментів.

Існує сучасна класифікація методів:

• Методи з елементами самонавіювання.
• Психотерапія сім’ї.
• Поведінкова терапія.
• Гуманістична терапія.

Навіщо потрібен психотерапевт?

Тепер, коли ми володіємо інформацією про такому широкому колі психотерапевтичних можливостей, можна зробити висновок, що стереотипна думка про те, що психотерапевт потрібен лише тим, хто потребує допомоги – не вірна. Психотерапія – це величезна платформа для розвитку власної особистості, духовного зростання, гармонізації життя і побудови життєвих цілей. Крім того, психотерапія – це відмінна альтернатива медикаментозному лікуванню. Вже століттями нам демонструють цей унікальний метод лікування. У психотерапії є лише одна загроза – необхідно знайти компетентного, який знає свою справу, психотерапевта, адже неосвічений фахівець може завдати незворотної шкоди. Тому до вибору свого лікаря варто підходити з обережністю, розумінням справи і уважністю.

І все ж, варто зауважити, що психотерапія в Києві розвивається. Багато фахівців володіють унікальними методами і нічим не поступаються закордонним колегам. В Україні, як і в інших Європейських країнах, використовують і аутотренінги, і техніку холотропного дихання і володіють ними висококваліфіковані фахівці.

Основні методи і види психотерапії: класифікація, характеристика

Як і будь-яка терапевтична методика, психотерапія має різновиди і модифікації, кожна з яких застосовується в суворо визначених випадках, переслідує конкретну мету.

Рекомендуємо Екзистенціальна психотерапія: опис напрямки, основні техніки роботи

1.1 Психотерапевтичне втручання

Синонімом назви цього методу є психотерапевтична інтервенція.

У різних контекстах термін “психотерапевтичне втручання”, що має характер технік, позначає або загальну стратегію поведінки і тактики психотерапевта або окремий психотерапевтичний прийом, використовуваний при роботі з пацієнтом, наприклад:

• конфронтація;
• роз’яснення;
• уточнення;
• стимуляція;
• інтерпретація;
• навчення;
• тренінг;
• поради.

Група прийомів, званих психотерапевтичної інтервенцією, гетерогенна і складається з трьох основних напрямків: психоаналітичний, поведінковий і дослідне (гуманістичне). Кожне має власну концепцію хвороби і здоров’я, певні терапевтичні цілі, а також площину і обсяг втручання і відповідні засоби і прийоми.

Рекомендуємо Методи і техніки лікування в сімейної психотерапії

1.2 Клініко-психологічне втручання

Даний метод стосується сфер профілактики, лікування, реабілітації та розвитку.

Клініко-психологічне втручання складається з комплексу засобів, серед яких психотерапевт вибирає найбільш дієві. Вони можуть бути вербальними і невербальними. Більшою мірою ці кошти направлені на бік когнітивних аспектів або на емоційну сферу.

Найбільш типовими психологічними засобами в рамках цього методу є: тренінг (вправи), бесіда або міжособистісні відносини, що впливають на пацієнта. Завдання клініко-психологічної інтервенції: профілактика, лікування, реабілітація та розвиток, наприклад:

• викорінювання страху публічних виступів;
• тренування пам’яті та уваги;
• тренування певних комунікативних навичок; і т.д.

Рекомендуємо Групова психотерапія: опис напрямки і методи проведення

1.3 Психологічне консультування

Традиційно використовується кілька підходів до психологічного консультування:

• Проблемно-орієнтований напрям, завдання якого – фокусуватися на аналізі зовнішніх причин проблеми та шляхи їх вирішення.
• Особистісно-орієнтоване консультування – аналіз індивідуальних особистісних причин виникнення конфліктів та інших проблемних ситуацій, а також пошук шляху профілактики їх появи в майбутньому.
• Консультування, спрямоване на встановлення наявності ресурсів для вирішення проблеми.

1.4 Умови ефективного використання психотерапевтичних методик

Позитивний вплив психотерапії обумовлене не тільки наявністю у фахівця академічних знань. Досягнення позитивного ефекту можливо за певних умов.

У таблиці представлені передумови успішного застосування психотерапевтичних технік:

2 Показання до психотерапії

Застосування психотерапевтичних установок допомагає при комплексному лікуванні наступних патологічних станів:

• схильності до панічних атак;
• алкоголізму;
• ожиріння;
• деяких різновидів депресії.

Необхідність і адекватність психотерапевтичного впливу визначається ступенем зв’язку порушення і ситуації з особистістю пацієнта.

3 Методи і підходи

Сучасна психотерапевтична практика використовує ряд методів та підходів психокорекції, починаючи з класичних:

Прикладами найбільш сучасних, інноваційних методик служать:

Класифікація психотерапевтичних технік:

• інтегративний транзактний аналіз;
• прийоми класичного гіпнозу;
• клієнт-центрована терапія за К. Роджерсу;
• раціональна психотерапія;
• психотерапія, що має когнітивно-поведінковий напрямок;
• використання сократичної техніки діалогу;
• гештальт-терапія;
• дихальні техніки медитативного спрямування.

Все різноманіття психотерапевтичних технік успішно застосовується в рамках різних підходів в психотерапії. Так, особистісний підхід має на увазі сприйняття звернувся за допомогою людини як єдиної цілісної особистості з урахуванням усіх її особливостей і має три основних напрямки:

• вивчення особистості клієнта, її специфіки, розвитку і виникнення порушень з метою оптимізації психотерапевтичних впливів;
• врахування особливостей особистості при використанні будь-яких психотерапевтичних технік;
• орієнтування психотерапевтичного впливу на зміну особистості.

Індивідуальний підхід схожий на особистісний, але може мати більш обмежені рамки, наприклад, коли необхідно врахувати тільки окремі особистісні або соматичні особливості пацієнта.

Біхевіоральний (поведінковий) підхід полягає в корекції небажаних поведінкових стереотипів. Спеціаліст детально аналізує поведінкові реакції пацієнта, потім аналізуються фактори, що запускають небажаний симптом. Після цього разом з пацієнтом складається покроковий план дій щодо зміни або ліквідації даних факторів і закріпленню зміненого способу поведінки. Підхід явно директиви.

Когнітивний – спирається на уявлення, що механізми виникнення проблем і освіти симптомів зумовлені розумовою діяльністю пацієнта, внутрішньою організацією психічних процесів. Завдання психотерапевта – зміна відповіді на зовнішні обставини шляхом перепрограмування мислення.

4 Класифікація психотерапії

Залежно від принципу класифікації виділяють наступні види психотерапії:

Принцип классіфікацііВіди психотерапії

• аутопсіхотерапія;
• гетеропсіхотерапія

• директивна;
• недирективная

• індивідуальна;
• психотерапія

• суггестивная;
• раціональна;
• реконструктивно-особистісна;
• аналітична;
• бихевиоральная;
• когнітивна;
• екзистенціальна

5 Психотерапія Фрейда

Зигмунд Фрейд є розробником принципів психотерапевтичного втручання. Йому ж належить розробка методу вільних асоціацій та визначення основних механізмів багатьох емоційних розладів, в тому числі психоневрозов. У руслі психоаналізу Фрейда існує 4 основних принципи підходу:

1. 1. Динамічний – пояснює все психічні процеси з точки зору взаємодії і зіткнення психологічних сил. Ці процеси можуть посилювати і пригнічувати, протидіяти один одному або створювати компромісне освіту. У той же час вони мають певну спрямованість. Найбільш потужно на психічну динаміку впливають інстинктивні потяги.
2. 2. Економічний принцип. Його основою став кількісний аспект ньютонівської механіки. Фрейд часто підкреслював важливість збереження енергії в психологічних процесах і приписував виразами інстинктивних потягів заряди певної кількості енергії.
3. 3. Топографічний (структурний) принцип. У роботах Фрейда его і суперего набувають ньютонівські параметри реальних об’єктів: протяжність, вага, рух і розташування. Вони можуть впливати один на одного, взаємодіяти або протидіяти.
4. 4. Генетичний. Психогенетичний підхід в психоаналізі спирається на досвід і поведінкові реакції особистості з точки зору її індивідуального розвитку і досвіду.

З. Фрейду належить ще одне визначення в психотерапії: “ситуація дитини”. Хворий пріравніается до дитини, від “витівок” якого страждають оточуючі. У такій позиції відсутній все, що здається нормальним дорослому:

6 Психотерапія Адлера

Система Альфреда Адлера називається індивідуальною психологією.

Подібно психоаналізу Фрейда, дана методика психокорекції обмежується біографічним рівнем.

Відмінність полягає в наступному: якщо Фрейда цікавили історія походження неврозів і причинно-наслідкові зв’язки, що викликали хворобу, то Адлер цікавився більшою мірою результатом, до якого призведе патологічний процес, і цілями, які рухають хворим. На його думку, основним принципом формування неврозу є прагнення “стати досконалою людиною”.

Індивідуальна психологія велику увагу приділяє морфологічним і (або) функціональних порушень різних органів. Саме вони є перешкодами в прагненні до переваги. І вони ж стають стимулами до подолання труднощів. За позитивного результату спостерігається подолання дефекту і відновлення функції; в менш вдалих випадках – формування неврозу.

7 юнгіанство

Аналітична психологія Юнга стверджує, що несвідомі сфери людини завжди знаходяться в рівновазі і самі підтримують себе в цьому стані. Статева психологія та розлади, відповідно до теорії, – наслідок порушення рівноваги. Розпізнавши свої комплекси (за допомогою терапевта) і встановивши контроль над ними, пацієнт зможе в результаті терапії позбутися своїх проблем.

Когнітивна терапія теж багатогранна

Не меншу популярність в сучасному світі має і когнітивна терапія. Вона прийшла на зміну біхевіоризму і є його логічним продовженням. Багато ідей біхевіоризму простежуються до сих пір. Сказати про те, що цей вид терапії під джерелами проблем розглядає помилки мислення – це не сказати нічого. Пацієнту пропонується
:

• усвідомити, що думки здатні впливати на емоції і будувати якісь поведінкові тенденції;
• набути здатності спостерігати негативні думки;
• віднести такі думки до автоматичних і проаналізувати їх;
• замінити помилкові негативні думки на позитивні і більш раціональні;
• виявити в собі наявність негативних переконань і замінити їх на позитивні.

Когнітивна терапія передбачає відмову від негативних думок

Спочатку когнітивна психологія і дуже схожа на неї раціонально-емоційна терапія увійшли в якийсь конфлікт з психоаналізом. Однак досить швидко сама практика показала, що процес виявлення різних когниций до болю психоаналіз і нагадував. Може бути не фрейдистський, ну так його в чистому вигляді і не залишилося. Когнітивна психологія стала масовим надбанням на початку 90-их років, коли психоаналіз отримав таке сильне подальше
розвиток і так злився з безліччю психотерапевтичних напрямків і піднапрямів, що легко синтезировался і з когнітивної психологією. В результаті між когнітивними психологами і психоаналітиками встановилося взаєморозуміння і все дружно продовжили вивчення внутрішнього світу людини.

Як бачимо, види психотерапії та їх опис вже з другої половини 20-го століття прагнуть до синтезу і інтеграції.

Сфери лікувального впливу при психотерапії

Психотерапія є хорошим методом лікування завдяки трьом сферам впливу:

Емоційна. Пацієнту виявляється моральна підтримка, прийняття, співпереживання, можливість проявити власні почуття і не бути засудженим за це.

Когнітивна. Відбувається усвідомлення, «інтелектуалізація» власних вчинків і прагнень. При цьому психотерапевт виступає в ролі дзеркала, яке відображає хворому його самого.

Поведінкова. Під час сеансів психотерапії виробляються звички і моделі поведінки, які допоможуть хворому адаптуватися в родині та соціумі.

Гарне поєднання всіх перерахованих вище сфер практикується в когнітивно-поведінкової психотерапії (КПТ).

Нейролінгвістичне програмування (НЛП)

НЛП – система технік та методів перепрограмування свідомості, зміни мислення, стереотипів поведінки особистості. Використовується як для лікування психологічних захворювань, так і для розкриття потенціалу особистості, переходу з нормального здорового стану в стан максимальної продуктивності. Особливо позитивно НЛП зарекомендувало себе в лікуванні фобій. Позбутися від страху можна за один сеанс.

НЛП передбачає вивчення, засвоєння та моделювання досвіду тієї людини, в якому міститься бажана риса. Грубо кажучи, це копіювання чиєїсь моделі поведінки, особливостей мислення.

• Всі люди здорові, досконалі, справні.
• Кожен вчинок відбувається з благих спонукань.
• Людина вже має всі необхідні ресурси, потрібно лише допомогти йому знайти доступ до них.
• Люди роблять найкращий вибір з доступних в даний момент.
• Будь-яка людина здатна на все. Потрібно лише знайти того, хто це вміє, і змоделювати його поведінку.
• Людина реагує на те, як він сприймає реальність, а не на саму реальність.
• Немає помилок, є тільки зворотний зв’язок.

Отже, як ви могли помітити, основа успішного НЛП – позитивний настрій фахівця, підвищення віри в себе у клієнта.

Системна сімейна психотерапія

У психології прийнято вважати, що сім’я – це не група розрізнених індивідів, а цілісна система. І проблема одного з членів сім’ї змінює всю систему в цілому. Існує і зворотний зв’язок: системні зміни призводять до того, що змінюється внутрішній світ кожного члена сім’ї.

• Сімейна терапія використовується не тільки для того, щоб вирішити проблеми у відносинах сімейної пари. Часто вона рекомендується при наявності будь-яких проблем у дитини, який може навіть не брати участі в роботі з терапевтом.
• Дуже ефективна сімейна терапія в тому випадку, якщо один з членів сім’ї страждає від будь-яких залежностей (від алкоголізму, наркоманії, лудоманії і т. Д.). В сучасних наркологічних центрах часто пропонують послуги сімейних терапевтів: доведено, що системне лікування допомагає уникнути повернення залежності і полегшує реабілітацію пацієнта після закінчення курсу лікування.

Гіпноз: подорож в себе

У нашому житті нерідко відтворюються одні й ті ж ситуації, відбуваються схожі помилки – адже на наші рішення і вибори незримо впливають долі наших предків. Але вплив сімейної історії не фатально.

Найрізноманітніші школи і напрямки

Гештальт і когнітивної – це два «кити» сучасної психотерапії. Але є «рибки» і поменше. Іноді співвіднести їх з якимось видом просто не представляється можливим. Наприклад, казкотерапія або ігрова терапія. З одного боку у них начебто навіть немає і претензій на виділення в розряд окремого наукового напрямку, але ж все залежить від того, як дивитися на речі.

Терапія притч може бути дуже результативною. Згадайте, скільки притч є в Євангелії
. Ефективними вони не перестануть бути ніколи. Теж саме можна сказати і про коани дзен-буддизму, які містять в собі величезний потенціал внелогіческого пізнання природи власного розуму.

Існують різні школи і напрямки психотерапії

Психотерапія сімейних систем: малюнок долі

Джерело фотографій: Getty Images

• «Чоловік закохався в дівчину на 20 років молодше»
• «Дитяча мрія про кар’єру моделі не дає мені спокою»
• 5 симптомів обсесивно-компульсивного розладу
• Вербальне насильство: як ранять слова
• «Не можу вибрати між гуманітарними і точними науками»
• «Сімейний шлюб»: а поговорити?
• Коли не можна йти на компроміс
• Як пережити самотність

Авторизуйтесь щоб можна було залишати коментарі.
сьогодні читають

• 5 фраз, які варто регулярно говорити партнеру
• Мова тіла: що означає поза, в якій ви спите
• «Я боюся свою матір»
• Любов – це все, що нам потрібно?
• Як дізнатися, що люди думають про вас насправді: 7 прийомів
• «Я рада, що не знайшла свою любов до 40»

Електронні книги PSYCHOLOGIES

Чи намагаєтеся використовувати кожну хвилину з користю?
новий номер ЛИПЕНЬ 2019 №41 Детальніше psychologies в cоц.сетях досьє

• Що таке щастя що ми можемо зробити для того, щоб стати щасливішими? Більше заробляти, подорожувати, створити зразкову сім’ю? Щастя схоже на химерну картину, яка для кожного виглядає по-різному. «Наше завдання – навчитися бути щасливими», – говорить психолог Міхай Чіксентміхайі, автор теорії «потоку», найбільш доступною форми щастя. Досьє допоможе прислухатися до себе, розібратися в тому, чого ми хочемо насправді, і показати світу свій внутрішній світ. Всі статті цього досьє

Відео на тему

В
іди психотерапії
, як в них розібратися? Існує хибна думка, що напрямків психотерапії безліч і розібратися в них дуже складно. На ділі все йде не так. Основних напрямків всього 6, а ось різних відгалужень всередині цих напрямків дійсно безліч.

Ось основні напрямки психотерапії

Гуманістичне або екзистенціальний

Психоаналітична або психодинамическая терапія

Психоаналіз (грец. Psyche
– душа + analysis
– розчленовування, розкладання) своїм корінням сягає кінця XIX
століття. Засновник психоаналізу – Зигмунд Фрейд. В рамках психоаналізу психіка розглядаєтьсяяк трирівнева система, що складається з свідомого, підсвідомого і несвідомого шарів.

Кожен шар відрізняється різним ступенем усвідомленості:

свідомий
-ощущеніє і переживання осознаваеми;

підсвідомий
– відчуття і переживання НЕ осознаваеми на даний момент, але можуть бути вилучені на світло з надр психіки;

несвідомий
, глибокий слойпсіхікі, містить в собі неусвідомлювані відчуття і переживання і є сховищем наших примітивних інстинктів і переживань, пов’язаних з ними. Саме в інстинктивної частини лежать сили, які спонукають человекак дії.

Причиною порушень в поведінкової та емоційної сфері вважається конфлікт між свідомими прагненнями і несвідомими імпульсами. Усвідомленням сторін цього конфлікту є шляхом вирішення проблеми клієнта. Психоаналіз відноситься до тривалих видам психотерапії і триває в середньому від 3 до 15 років.

Когнітивно-бихевиористская терапія (ВПТ)

Основна ідея полягає в наступному – поведінка клієнта з одного боку, і його почуття і думки з іншого боку, є взаємопов’язаними.

В рамках терапії клієнт приводиться до поніманіютого, як він тлумачить і пояснює свою реальність, слідуючи звичним когнітивним схемами і переконанням.

Переконання, сформовані відповідно до раннім прожитим досвідом, втрачають свою актуальність в нових життєвих обставинах, стають перешкодою в розвитку і в русі до целі.В час роботи терапевт або запрошує клієнта в союзники (давай разом подумаємо над цим), щоб зменшити його захисні процеси , або показує його переконання в перебільшеному вигляді. Метод «холодних» пояснюють каганець (думок) малоефективний і не сприяє змінам.

ВПТ відноситься до короткострокових видів терапії, часто застосовується лікарями для лікування фобій і компульсивних розладів (компульсия – це нав’язливе повторювані дію, наприклад, нескінченна миття рук). Основною метою є зменшення симптоматики без поглиблення в причини.

Системні терапії

В рамках цієї терапії вивчається взаємовідношення елементів цілого, яке розглядається у вигляді системи, що функціонує відповідно до якимось законам.Самим простим прикладом такої системи є сім’я.

На терапіірассматріваются взаємодія членів всередині сімейної системи, ролі, які вони виконують, схеми спілкування всередині сім’ї (прямі або опосередковані) тощо

Члена сім’ї, носія симптому (поведінкового або психосоматичного) розглядають як індикатор сімейного неблагополуччя.

Психотерапія
найчастіше проводітсяс повної сім’єю.

У взаємодії з сім’єю беруть участь, як правило, два терапевти.

Зустрічі відбуваються один – два рази на місяць, де сім’я отримує рекомендації і завдання для виконання. Приблизний курс від 12 зустрічей.

Гуманістична або екзистенціальна терапія

До даного напрямку відносяться клієнт-центрована терапія Роджерса, гештальт-терапія
, трансактний аналіз, психосинтез, Еріксонівський гіпноз і деякі види тілесно-орієнтованої терапії.

Цей напрямок уравновесило вплив двох попередніх – психоаналізу і біхевіоризму. Фокус даної терапії нарешті то на самій людині, на його п’яти основних характеристиках – фізичних, емоційних, поведінкових, пізнавальних, соціальнихі духовних. Це своєрідне двіженіеза звільнення людського потенціалу.

трансперсональна терапія

Трансперсональна терапія зайняла певну нішу в психотерапії, не зайняту до цього іншими напрямками, і торкнулася зони міфів, релігійності і т.п.

На відміну від попередніх напрямків, що приділяють увагу внутрішнім і міжособистісним проблемам, працює з надлічностние досвідом і виходить за межі внутрішньої духовного життя людини, досліджуючи зонубессознательного цілого роду або навіть людства. За допомогою особливих технік (таких як холотропоное дихання, ребефинг і т.п.) трансперсональна терапіяпозволяет досягати зміненого стану свідомості, допомагаючи пережити незадоволені бажання і звільнити заблоковані емоції і енергію. Ставлення до трансперсональної терапії в наукових колах досі спірне.

інтеграційна терапія

Інтеграnbвная терапія являє собою об’єднання методів відразу декількох видів терапій. Наприклад. Гештальт-терапія
прекрасно поєднується з деякими тілесними практиками, з психодрамою, психоаналіз своєрідна перегукується з клієнт-центрованої терапією Роджерса і т.п.

• В.Г. Кондрашенко, Д.І. Донський, С. А. Ігумнов, Загальна психотерапія;
• С. Гінгер, Психотерапія: 100 хибних переконань;
• Б.Д. Карвасарский, Енциклопедія психотерапії.

Поділу психотерапії на види в наш час існує тільки для зручності і стає все більш і більш умовним. Основна тенденція початку 21-го століття – це інтеграція дисциплін, напрямів і шкіл, а не побудова кордонів між ними. Пояснюється такий стан справ тим, що процес пізнання давно вже вийшов за межі якихось наукових досліджень в рамках однієї дисципліни. Загальний розвиток психології є одним з підтверджень правильності такого погляду. Якщо ви чекаєте, що можлива таблиця видів психотерапії з чітким описом того, що ось тут, мовляв, ми маємо справу з фахівцями, які щось роблять чисто своє, чого не роблять інші фахівці, то помиляєтеся. Більш того, назва виду саме психотерапії може бути не ставитися до цього поняття в науці.

Психотерапія поділяється на різні види

Яскравим прикладом є гештальт-психотерапія, яка має мало спільного з гештальт-психологією
. Як наукового напрямку психологія цього виду була ледь не головною на кафедрах Європи першої половини XX століття. Цьому напрямку властиве досить велика база власних концептуальних побудов. Гештальт – це гносеологічна або онтологічна одиниця, що представляє собою ціле, яке не є результатом сукупності окремих фрагментів. Ці цілісні структури (гештальти) були взяті за основу пізнання людської психіки.

У вас на кухні є стіл? Так ось сам по собі він не гештальт. А гештальт – це стіл, скатертина на ньому, сільничка та серветка, навіть місце знаходження столу і картинка, яка висить над ним
. При цьому розглядається ще й чітко обрамлена контуром фігура, яка знаходиться на тлі чогось і є більш важливою, ніж фон. Сума ж завжди має більш високий рівень, ніж окремо взяті фрагменти.

Дослідження були перервані приходом до влади нацистів у Німеччині. Майже всі вчені психологи цього напрямку були євреями і емігрували в США, де не змогли продовжити роботу в зв’язку з тим, що панівним напрямом там був біхевіоризм. В результаті гештальт-психологія, як науковий теоретичного напрямку, розвиток не отримала, а в 60-ті роки, після смерті останнього вченого представника школи Вольфганга Келера, і зовсім припинила своє існування.

Однак приблизно в той же самий час з’явилася і почала свій бурхливий розвиток гештальт-терапія. З гештальт-психологією вона пов’язана тільки в тій мірі, в якій описаний ще в 30-ті роки спосіб сприйняття пов’язаний з людьми. Існують різні гіпотези того, чому в назві використаний цей термін. Підозрюють, що для того, щоб підкреслити свою відмінність від одномірності біхевіоризму і обмеженості фрейдизму, хоча якісь невеликі вкраплення психоаналізу в гештальт-терапії все ж простежуються.

Гештальт-терапія – це одне з гуманістичних напрямків в психотерапії

Насправді це синтез викладок гуманітарної психології та її окремим напрямом – екзистенційне психотерапії, східної філософії та методів йоги, медитацій і багато чого іншого
. У напрямку є своя теоретична база і своє пояснення особистості, якого не було в класичній гештальт-психології. Спочатку велика увага приділялася групової терапії, але згодом, з початком 70-х років, від цього стали відходити. Для того щоб повністю і без стомлюючого багатослів’я показати роль гештальт-терапії – наведемо класичний приклад. Дружина моряка приходить до психолога і скаржиться на Булем, на непомірний апетит, на те, що кожну ніч вона «атакує» холодильник і поїдає дуже багато самих різних продуктів. Хтось став би відразу «лікувати» Булем, але не гештальт-психотерапевт. Той основний акцент робить не так на те, що вона багато їсть і не може проконтролювати своє харчова поведінка, а на те, що вона дружина моряка, а той постійно в плаванні. В результаті у жінки не задоволеним залишається основна потреба людини – потреба в сексі, а «глушить» вона незадоволеність тим, що багато їсть. Завдання терапевта в такому випадку м’яко підвести пацієнта до розуміння справжньої причини і змусити її не тікати від питання про секс і нормального сімейного життя.

Здавалося б, тут все чудово … Правда, навіть після розлучення і нового заміжжя у таких дам апетит не знижується. А ось вже тут і розгадка загадки про те, чому так багато намішано в школах і напрямках. Не виключено, що пацієнтку з цього класичний приклад доведеться лікувати ще й гіпнозом, навіть використовувати методи класичного психоаналізу. Ось так складний чоловік і проблеми, які пов’язані з ним.

Інші види психотерапії

Крім вербального способу комунікації з лікарем пацієнти можуть відвідувати заняття з музичної, пісочної, художньої терапії, які допомагають їм зняти стрес, проявити свої творчі здібності і розкритися.

Види і методи психотерапії: характеристика

Одним з першовідкривачів психотерапії та психоаналізу був відомий австрійський психіатр і невролог Зигмунд Фрейд. Він сформував психодинамическую концепцію виникнення неврозів на основі гноблення потреб і вимог індивідуума. Завданням психотерапевта був перенесення неусвідомлених стимулів і усвідомлення їх клієнтом, завдяки чому досягалася адаптація. Надалі учні Фрейда і безліч його послідовників засновують свої школи психоаналізу з принципами, відмінними від первісної доктрини. Так виникли основні види психотерапії, які ми знаємо сьогодні.

динамічна психотерапія

Формуванню динамічної психотерапії як дієвого методу боротьби з неврозами ми зобов’язані робіт К. Юнга, А. Адлера, Е. Фромма. Найбільш поширеним варіантом цього напряму є особистісно-орієнтована психотерапія.

Лікувальний процес починається з тривалого і скрупульозного психоаналізу, в ході якого з’ясовуються внутрішні конфлікти хворого, після чого вони переміщаються з області несвідомого в свідоме. Важливо підвести пацієнта до цього, а не просто озвучити проблему. Для ефективного лікування клієнта необхідна тривала кооперація з лікарем.

поведінкова психотерапія

На відміну від прихильників психодинамічної теорії, поведінкові психотерапевти бачать причиною неврозу неправильно сформовані звички поведінки, а не приховані стимули. Їх концепція говорить, що моделі поведінки людини можна міняти, залежно від чого його стан здатне трансформуватися.

Методи поведінкової психотерапії ефективні в лікуванні різних розладів (фобій, панічних атак, нав’язливості і ін.). На практиці добре показала себе методика конфронтації і десенсибілізації. Суть її полягає в тому, що лікар визначає причину страху клієнта, його вираженість і зв’язок із зовнішніми обставинами. Потім психотерапевт проводить вербальне (словесне) і емоційне впливу шляхом імплозіі або повені. При цьому пацієнт представляє подумки свій страх, намагаючись намалювати його картину як можна яскравіше. Лікар підкріплює переляк хворого, щоб він відчув причину і звикся з нею. Сеанс психотерапії триває близько 40 хвилин. Поступово людина звикає до причини фобії, і вона перестає його хвилювати, тобто відбувається десенсибілізація.

Іншим підвидом поведінкової методики є раціонально-емоційна психотерапія. Тут робота проводиться в кілька етапів. На першому визначається ситуація і емоційний зв’язок людини з нею. Лікар визначає ірраціональні спонукання клієнта і способи його виходу зі складної ситуації. Потім оцінює ключові моменти, після чого кларіфіцірует (уточнює, роз’яснює) їх, проводить аналіз кожного події разом з хворим. Таким чином, ірраціональні вчинки усвідомлюються і раціоналізуються самою людиною.

Екзистенційно-гуманістична психотерапія

Гуманістична терапія є найновішим методом вербального впливу на пацієнта. Тут проводиться аналіз не глибинних мотивів, а становлення людини, як особистості. Акцент робиться на вищі цінності (самовдосконалення, розвиток, досягнення сенсу життя). Велику роль в екзистенціалізм вніс Віктор Франкл, який основною причиною людських проблем бачив відсутність реалізації особистості.

Існує безліч підвидів гуманітарної психотерапії, найбільш поширені з них:

Логотерапия – метод дерефлексии і парадоксальною інтенції, заснований В.Франклом, який дозволяє ефективно справлятися з фобіями, в тому числі і соціальними.

Клієнт-центрована терапія – особлива методика, при якій головну роль в лікуванні виконує не лікар, а сам пацієнт.

Трансцедентально медитація – духовна практика, що дозволяє розширити межі розуму і знайти спокій.

Емпірична терапія – увага хворого акцентується на глибинних емоціях, пережитих ним раніше.

Головною рисою всіх перерахованих вище практик є те, що стирається грань в стосунках лікар-пацієнт. Психотерапевт стає наставником, таким же рівноцінним, як і його клієнт.