Як визначити якість добрива?

Напередодні весни питання покупки мінеральних добрив постає особливо гостро. Серед безлічі пропозицій на ринку агрохімії, треба обрати якісне добриво. А особливо тепер, коли ціни на міндобрива різко злетіли вгору, ризикувати і купувати абищо – не варіант. Більшість українських аграріїв стали прискіпливими у виборі NPK, мовляв, якщо й витрачати гроші, то – на якісне. Тож, якщо ви хочете навчитися відрізняти якісне мінеральне живлення від фальсифікату – ця стаття для вас!

Сьогодні складно уявити вирощування будь-якої сільськогосподарської культури без застосування міндобрив. Інтенсивне ведення сільського господарства вимагає все нових, високотехнологічних добрив. Адже нам потрібно, щоб росло і родило за будь-яких погодних умов, щоб урожай був незважаючи на стан Ґрунту чи рослину-попередника. Як відомо, рослини засвоюють з землі азот, фосфор, калій та низку інших важливих поживних елементів, тому їх повинно бути вдосталь. Головне завдання мінерального удобрення – дати рослині те, чого їй бракує, тобто вирівняти дисбаланс елементів живлення.

З чого почати вибір добрива?

– Шукайте виробників з хорошою репутацією

– Не ведіться на надто низьку ціну – якісне добриво не може бути дешевим!

– Вимагайте сертифікат якості продукції

– Пакування: на ринку є чимало підробок відомих брендів, вони часто мають неякісне упакування.

“Аналіз етикетки” або “А що в середині”?

Гранульовані мінеральні добрива вже давно набули шаленої популярності, бо вони легко розчиняються, швидко засвоюються, їх без особливих ускладнень вносять в Ґрунт. А тепер детальніше поговоримо про стандарти якості добрив (ці дані мають бути в сертифікаті якості продукту).

Хімічні властивості добрив:

Масова частка елементів живлення

Цей показник показують у %. Тут пишуть вміст елементів живлення, а також в якій формі ці елементи. Наприклад, в доступній чи малодоступній формі для рослини і чи водорозчинні вони.

Масова частка домішок (%)

Тут вказують хлориди, солі натрію, біурет (для карбаміду) або токсичні домішки

Тут вказують максимально допустимий рівень вологості для конкретного добрива. Цей показник впливає на умови зберігання та фізико-механічні властивості продукту

Йдеться про вміст вільних кислот. Іноді вказують в значенні pH – але це помилка. Кислотність характерна для суперфосфату та сульфату амонію.

Фізичні властивості:

Агрегатний або фізичний стан добрива – тобто тверде чи рідке добриво. Наприклад, більшість твердих добрив виробляють у гранулах, бо вони мають переваги – забезпечують рівномірне внесення. Важливим є також спосіб грануляції добрива: мокра, суха чи баштова грануляція. Від цього залежить міцність та схильність до злежування.

Фізико-хімічні властивості:

Розчинність (г/100 см3 води) – показник маси добрива, що може бути повністю розчинене у воді.

Всі добрива поділяють на:

– добре розчинні;

– важко розчинні;

– нерозчинні у воді.

Гігроскопічність (%) – цей показник інформує про те, як добриво здатне поглинати вологу. З цього визначаються умови зберігання та властивість тари.

Реакція середовища (pH) – показник того, як добриво впливає на рівень кислотності Ґрунту.

Фізико-механічні властивості:

Гранулометричний склад (%) – один з основних показників, бо показує розмір фракції добрива, тобто діаметр гранули. Приміром, для мокрої грануляції (нашарування елементів комплексного NPK) гранулометричний склад демонструє вміст азоту, фосфору та калію в одній гранулі. Форма гранули також впливає на поведінку добрива під час транспортування; під час машинного розсипання (чи достатньо міцні).

Щільність або об’ємна маса (т/м3) – маса одиниці об’єму твердого добрива.

Також слід виокремити показники придатності добрива до внесення, а саме:

– Сипучість;

– Здатність до машинного розсівання;

– Аеродинаміка гранули.

Тут йдеться про схильність добрива “закамяніти”, утворити грудки чи перетворитися в суцільну масу, тобто втрачати свою сипучість. Це один з найважливіших показників, адже від цього залежать терміни та умови зберігання. Якісні добрива для вирішення цієї проблеми покривають спеціальними речовинами (антизлежувачами).

– Звертайте увагу на показник вибухонебезпечності;

– Засоби захисту та особливості роботи з добривом;

– Вплив на довкілля.

Отже, аналіз етикетки мінерального добрива ми провели. Але чи достатньо написів на етикетці для того, щоб впевнитись, що продукт дійсно якісний? В ідеалі – так, а на практиці – на жаль, ні! Недобросовісні виробники збільшують заявлені якісні показники чи вміст окремих елементів. Тож, чи можна якось перевірити придбане міндобриво? Можна. Склад агрохімії досліджують в лабораторних умовах. Під мікроскопом сертифікованих лабораторій перевіряють вміст діючої речовини, густину, рівень вологи, pH добрива тощо.

Чим небезпечний фальсифікат?

Звісно, через підробку найімовірніша небезпека – не отримати той врожай, на який сподівалися. Зазвичай, недобросовісні виробники дають менше заявлених поживних елементів. Але є фальсифікати, що можуть нанести згубного впливу на поле. Наприклад, ті, у складі яких є важкі метали.

До речі, найчастіше підробляють органічні добрива та добрива позакореневого підживлення: технологія виробництва таких добрив простіша, тому їх легше фальсифікувати.

Сировина та компонентність добрив

Усі добрива мінеральні виробляють з певної сировини, тому від її якості теж залежить кінцевий результат – ваш врожай. Будь-який поживний елемент рослина не може засвоїти в чистому вигляді, тому всі елементи мають бути поєднані в комплексі, що дозволяє взаємодіяти з іншими корисними складовими.

Марка міндобрив

Марку мінеральних добрив позначають цифрами через двокрапку чи дефіс, які відображають відсоток масової складової елементів – азот, фосфор, калій та і/або плюс мікроелементи. Наприклад, NPK 9:18:22. Співвідношення елементів у добриві обирають в залежності від потреб вирощуваної культури, стану Ґрунту тощо.

Якісне міндобриво – це лише частина успіху, щоб воно на всі 100% проявило свою силу на полі, важливі й інші фактори: умови зберігання та транспортування, хороша техніка, досвідчені працівники, погодні умови під час застосування тощо. Тобто необхідний ряд правильних комплексних дій щодо застосування міндобрив.

Комплексні мінеральні добрива одні з найпопулярніших серед українських аграріїв. Адже у їхньому складі є вже три “титани” живлення: азот, фосфор та калій.

Читайте нашу статтю про вибір добрив: https://tetra-agro.com.ua/news/dosvid_ukrainskikh_agrariiv_yak_obrati_mineralne_dobrivo , де ми спілкувались із науковцями та аграріями про вибір мінерального живлення.

Як компанія “Тетра-Агро” піклується про якість своєї продукції?

Вся лінійка добрив “Нітроамофоска-М” виготовляється з сертифікованої сировини. Ми використовуємо природні сполуки фосфоритів з Єгипту, ця сировина не має шкідливих хімічних фосфатів, а отже не шкодить українському чорнозему!

Макро- та мікроелементи в наших NPK:

– покращують живлення рослин

– відповідають за ріст та розвиток культури

– позитивно впливають на стан Ґрунту.

“Нітроамофоска-М” підходить для Ґрунтів з високим рівнем кислотності. Завдяки pH 8,8 наше добриво локально розкислює Ґрунт і спрощує надходження поживних елементів до рослини.

Склад “Нітроамофоски-М” – азот, фосфор, калій, мезоелементи: S, Ca, Mg, а також мікроелементи: Fe, Zn, Mn, Cu, B та ін.

Ми випускаємо NPK добриво тільки в гранульованому вигляді, бо воно має свої переваги: менше злежуються й краще розсіваються. Вони легко транспортуються, добре зберігаються, безпечні у використанні.

Крім того ми тісно співпрацюємо з незалежними науковими інститутами, які перевіряють ефективність NPK на своїх дослідних полях. А результати отриманих дослідів завжди оприлюднюють.

І наостанок, найважливішим показником якості для нас є позитивні відгуки задоволених клієнтів, які з року в рік продовжують вибирати серед решти міндобрив тільки “Нітроамофоску-М”!

Як замовити?

Наші консультанти допоможуть підібрати необхідну під ваші культури лінійку “Нітроамофоски-М”. Також ми проводимо безкоштовну послугу з визначення рівня pH вашого поля. І допомагаємо зробити правильний розрахунок норм внесення міндобрива.

Ми працюємо по всій території України. Є варіанти зручної для вас доставки – залізницею, нашими перевізниками, компаніями-перевізниками чи самовивіз.

Замовити добриво можна заповнивши форму на сайті, або ж за телефоном +38 (067) 313 77 17.

Специфіка і секрети стартових мінеральних добрив

Використання стартових добрив, різноманітних комбінацій діючих речовин у складі, у технологіях вирощування польових культур — в тренді аграрної спільноти в останні роки.

Питання досить насичене дискусіями стосовно доцільності та економічної ефективності, результатами різноманітних польових і лабораторних досліджень, реальними відгуками фермерів й однозначно варте уваги та подальшого практичного випробування.

Добриво зі «стартовим» ефектом має володіти певним набором характеристик. Тож що пропонує ринок та на що звернути увагу, вибираючи «дієвий» продукт?

Які стартові добрива на українському ринку?

Передусім визначимось із цільовим продуктом. Припустимо, господарство планує сівбу кукурудзи на зерно, є просапна сівалка з туковисівними агрегатами для сухих гранульованих добрив. На ринку варіації «гранули»: азотно-фосфорні (NP) типу моно- чи діамонійфосфату різного походження і якості, фосфорно-калійні (РК), комплексні (NPK) з мезо- та мікроелементами (магній, сірка, бор, цинк, марганець тощо).

При цьому не кожна нітроамофоска на ринку може вважатись стартовим добривом. Я виокремлюю три ключові характеристики стартових добрив . Перша — розчинність у воді. Причому, не просто фізична розчинність гранули (її «розсипання»), а й хімічна розчинність її компонентів — неорганічних солей.

Як перевірити фізичну розчинність добрив?

Зробити це досить легко: візьміть наважку добрива зі зразка (запитайте у постачальника), скажімо, 30-50 г, додайте у склянку і налийте чистої води 400-500 мл кімнатної температури, без перемішування. Зачекайте 3-3,5 год. і ретельно перемішайте. Чим більше помутнілого осаду після змішування і 5-10 хв. відстоювання залишає розчин на дні склянки, тим вища вірогідність, що добриво не забезпечить належного живлення культури на початку вегетації, особливо за дефіциту вологи у ґрунті .

Хімічну розчинність компонентів гранули можна перевірити у спеціалізованій лабораторії, ця послуга досить поширена в Україні і доступна за ціною. Дані аналізу вкажуть, наприклад, кількість водорозчинних ортофосфатів та важкорозчинних залишків фосфоритів чи так званого цитратрозчинного гідрофосфату кальцію/магнію, відсоток реально розчинної у воді сірки тощо. Важливо, щоб водорозчинного фосфору в гранулі було щонайменше 70-80% загальних фосфатів.

Наступний критерій — фізичні характеристики гранули: розмір, форма гранули та її консистенція. Оптимальний розмір — 2,8-3,2 мм (не менше 90% у мішку), округлої форми, гладенькі, без гострих кутів, не шорохуваті. Це надзвичайно важливо для дотримання встановленої норми добрива в полі та ощадливого використання туковисівних агрегатів сівалки. Зустрічав господарства, для яких останній параметр був вирішальним у виборі компанії-партнера по добривах.

Внутрішня структура гранул має бути однорідна за кольором, це означає, що складники (діючі речовини) добрива в технологічному ланцюжку заводу були попередньо розчинені до стану розчину чи суспензії, а вже потім скомпоновані в одну гранулу, а не просто подрібнені на жорнах і «склеєні докупи». Однорідність є визначальним вказівником ефективності добрива для культури.

Сіяти соняшник цьогоріч…будемо! Дайджест матеріалів про вирощування культури

Третім визначальним чинником «якості» гранули є її елементний склад. Рослина, як і будь-який живий організм, потребує полікомпонентного живлення і краще розвивається в багатосольовому розчині. Отже, присутність в гранулі, крім, азоту, фосфору і калію, розчинних магнію, сірки, мікроелементів Cu , Mn , B , Zn , Fe , Mo потенційно підвищує % засвоюваності компонентів рослинами в цілому.

Декілька форм азоту (нітратна й амонійна) та фосфору (водорозчинний та цитратрозчинний) гарантують пролонгацію дії добрива, адже рослина не потребує і не засвоїть всієї кількості діючої речовини припосівного добрива відразу, навіть в мінімально рекомендованих нормах (кг/га). Окрім того, окрема форма азоту по-своєму впливає на рослину. Так, нітратна форма азоту засвоюється рослиною масовим потоком з вологою, стимулює кущення злакових культур та розвиток дрібних кореневих волосків, збільшуючи всисну здатність кореневої системи рослини.

Наприклад, для повноцінного засвоєння амонійної форми азоту потрібні вищі позитивні температури ґрунту (не нижче 10-12 ° С) для нормальної роботи механізму дифузії. Амоній, на відміну від нітрату, не потребує перетворення у клітинах рослинного організму, тому на це не витрачається додаткова енергія. Форма NH4+ впливає на розвиток основних скелетних коренів, в першу чергу.

Вся інформація про мінеральні добрива

Як правильно підібрати норму стартового добрива на га?

Загалом, економічно доцільною, «стандартною» нормою «стартового» NPK+МЕ для групи зернових культур є 100-120 кг/га фізичної маси добрива, або ж приблизно N20, P30, K30. Можна, звичайно, знизити норму, проте є межа, коли сам факт затрати ресурсу на внесення (паливо, зниження швидкості сівалки, вартість добрива) не компенсується збільшенням врожайності на полі.

Збільшувати норму теж доцільно не до безкінечності, адже є ще один важливий показник, за рахунок якого високі норми добрив у безпосередній близькості до посівного ложа можуть мати зворотній ефект у вигляді зниження врожаю. Ми говоримо про сольовий індекс (SI, Salt Index), що розраховується як відносна величина підвищення осмотичного тиску ґрунтового розчину за внесення добрива певної маси по відношенню до нітрату натрію такої самої маси. SI вказує на міру здатності певного добрива відтягувати на себе вологу і конкурувати з коренями рослин за воду.

Азотні (зокрема, нітрат) і калійні (зокрема, калій у вигляді KCl) добрива мають вищий сольовий індекс, ніж фосфорні (SI калію хлористого 116, аміачної селітри 104). Тому гранульовані стартові добрива з високим вмістом цих солей-компонентів (на додаток до поганої фізичної розчинності самої гранули та високого вмісту «баласту» ) у разі закладання критично близько до посівного ложа здатні спровокувати пригнічення і відставання у розвитку сходів замість їх стимуляції та розвитку культур в першій половині вегетації. Особливо за посушливої весни та на піщаних і супіщаних легких ґрунтах.

Оптимальне просторове розміщення стартових добрив у ґрунті

Із власного досвіду скажу, що найдоцільніше «класти» гранулу за схемою 5х5 см або 5х2,5 см в бік від рядка з насінням (або ж по обидві сторони від нього) і 5 см вниз, під посівним ложем. Тобто на глибину 10 см за умови сівби культури, наприклад, кукурудзи на 5 см. Така схема висіву, за умови вибору продукту, що відповідає раніше переліченим якостям, дозволить забезпечити:

• швидкі та дружні сходи;
• перехід до автотрофного живлення та активної вегетації зеленої маси з уникненням так званих «фосфорних ям» через можливе зниження температури чи дефіциту природно малорухомих фосфатів ґрунту;
• подовжити вегетаційний період;
• можливість сформувати потенційно вищий врожай.

Швидкий «старт» має в останні роки в Україні важливе значення з огляду на потенційні пізньовесняні заморозки, дефіцит опадів навесні та жаркі й посушливі періоди влітку, які припадають на фази цвітіння і запилення кукурудзи і соняшнику.

Оптимізація азотного живлення, органічні добрива, деструктори: досвід агрохолдингів

Маю можливість спілкуватись з багатьма аграріями по всій країні і часто доводиться зустрічати погано налаштовані туковисівні агрегати сівалок у господарствах. Особливо старих механічних, де добриво висівається на ту ж глибину, а то і вище насіннєвого рядка в ґрунті. Це неприпустимо і може призвести до зниження посухостійкості рослин та коефіцієнту використання діючих речовин з добрива зі зрозумілих причин. На це прошу звертати увагу фермерів.

На завершення хотів би додати, що стартове живлення не слід розглядати як повноцінну схему удобрення. Ці добрива виконують певну функцію в технології вирощування культури і тут важливі насамперед не фізичні норми д.р./га, а їх ефективність. Адже за реального дефіциту, наприклад, калію в ґрунті (часто трапляється на легких кислих піщаниках) на кукурудзі норма «старту» 20-30 кг/га д.р. K₂O не компенсує нестачу цього елементу за потреби 25-27 кг/т основної і побічної продукції (250-270 кг/га на планову 10 т/га урожайність). Проте ця норма забезпечить гарний розвиток на початку та на фоні основного удобрення калійними мінеральними добривами чи калієвмісними продуктами в необхідній кількості.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Alex Feldman, автор інформ-порталу «Мысль о питании растений»

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.