Шотландская порода коровы

Хайленд, хайлендская порода — шотландская порода коров, имеющих длинные рога и длинную волнистую шерсть разной окраски: чёрной, пятнистой , красной, жёлтой или буланой . Разводят в первую очередь на мясо.

История происхождения

Как выглядит, фото:

Эту породу вывели на Северо-Шотландском нагорье и Внешних Гебридских островах, скрестив 2 вида: черный – с островов, и красный – с нагорья. В 1885 году их внесли в реестр, как крупный рогатый скот, местное население называли таких коровок «kyloes».

Планировали изначально разводить для хороших удоев, но потом убедились, что мясо у них – намного лучше. С начала 20 века хайленды стали распространяться по миру, особую популярность снискали в Северной Америке и Австралии.

Места обитания, распространение

Хайленд успешно обосновались во многих странах с умеренным климатом, например в Центральной Европе, и в тех странах, где зимы бывают существенно холоднее, чем в Шотландии, например, в Канаде.

Описание породы

Своим необычным видом хайленды обязаны суровой природе местности, где появились – северу Шотландии, высокогорью с дождями и сильнейшими ветрами.

Длинная шерсть защищает от холода, а загнутые рога помогают искать еду на скалистой местности. Хотя предками их считаются крупные животные, эта порода – из представителей мини-коров, которые стали символом Шотландии.

Хайлендов охотно разводят и в других странах, но больше, как экзотический вариант. Внешне маленькие телята напоминают изумительные плюшевые игрушки, да и по характеру – спокойные и неприхотливые.

Внешность шотландской породы:

• Корпус. С виду – непропорциональный, при мощном телосложении у этих коров короткие ноги. Хорошая устойчивость заложена генетически, чтобы могли ловко и быстро карабкаться по горам.
• Голова. Морда – крупная, челюсти – мощные, глаза широко поставленные.
• Шея. Прямая, небольших размеров, у быков четко виден гребень.
• Грудь. Широкая и глубокая, но без подгрудки.
• Спина. Мощная, округленная.
• Рога. Огромные, с заостренным концами, отличная защита от диких животных, в частности, от пумы и волка.
• Шерсть. На вид – очень плотная и закрученная. Уникальное отличие – располагается в два слоя, защищая от врагов не хуже, чем острые рога. Наружный слой – из жестких ворсинок, внутренний – очень мягкий. Благодаря такой шерсти, у коров нет необходимости в подкожной жировой прослойке. А еще – в дорогих, утепленных коровниках и укрытиях на пастбищах. Эти коровы преспокойно могут спать на снегу.
• Окрас. Встречается разный:
  • черный;
  • коричневый;
  • серый;
  • желтый;
  • красно-коричневый;
  • пестрый;
  • серебристый;
  • серо-коричневый;
  • желто-коричневый.
  • бережет глаза от инфекции, разносчиками которых могут быть насекомые;
  • защищает от снега и дождя;
  • отгоняет от животных мух, комаров и слепней.

  У хайлендов много сальных желез, жир покрывает шерсть и дает дополнительную защиту от холода.

  Характер

  Что касается характера хайленд, то спокойствие и уравновешенность можно назвать относительными. Как только особь чувствует опасность, угрожающую теленку, агрессия моментально сменяет спокойствие.

  Цена

  Сегодня большой интерес к этой породе проявляют заводчики Сибири, Урала и Дальнего Востока. Купить очаровательного мохнатого теленка можно и в России, но весьма недешево: от 7 тысяч евро.

  А вот в Европе такое приобретение обойдется до 1 тысячи евро. Но нужно учитывать еще и таможенные, транспортные траты. И все-таки это получится на порядок дешевле, приобретение малыша шотландской породы обойдется около 4 тысяч евро.

  Как выбрать хорошую особь?

  При приобретении коровы шотландской породы нужно четко осознавать, что это животное выращивается исключительно для получения мяса. Молока от них добыть не удастся, разве что немного.

  Приобрести такую корову можно лишь на специализированных предприятиях или фермах. Возраст животного не должен превышать 10 лет, потому что особи более старшего возраста уже непригодны для забоя на мясо.

  Зубы и оболочка рта не должны быть воспалены, наличие гнойников недопустимо. Из глаз и носа не должно быть выделений. Шерсть и кожа чистые, без повреждений. Телосложение должно быть крепким, животное не исхудавшим.

  Учитывая, что шотландские особи имеют крепкое здоровье и закаленный иммунитет, выбор должен оказаться богатым.

  Отзывы

  По отзывам фермеров, к положительным сторонам породы относятся:

  • Неприхотливость. Не нужны специальные помещения, оборудование, корма. Достаточно хорошего навеса, поилок и кормушек.
  • Минимальные расходы на корм.
  • Отличное здоровье, устойчивость к вирусам.
  • Легко переносят холод.
  • Хорошо размножаются, потери среди телят случаются крайне редко.
  • Весь молодняк выживает.
  • Живут долго – до 20 лет.
  • Мясо диетическое и очень вкусное.
  • Целебное молоко.
  • Спокойный характер, дружелюбны к детям. Агрессию может проявлять только корова при угрозе ее телятам.
  • Восстанавливают погибшие пастбища.

  Отрицательные стороны:

  • Дают очень мало молока.
  • Плохо переносят жару и высокую влажность. Поэтому содержание в климате тропиков и субтропиков исключается.
  • Требуют больших пастбищ для выгула. Режим «хлев – выпас» для этой породы категорически неприемлем.
  • Не переносят привязи.

  Содержать хайлендов рекомендуется табунами, тогда они лучше приспосабливаются к жизни на открытых пространствах.

  Продуктивность

  Хотя коровы хайленд невелики, вес могут набирать ощутимый:

  Пол	Вес
  Бык	750 кг
  Корова	500 кг
  Теленок	11-20 кг

  Поскольку эта порода – мясная, идеальным возрастом для бычка определяют от 1 до 3 лет, они к этому времени набирают хороший вес, а мясо сохраняет нежность. А вот когда особи перевалило за 10 лет, мясо становится жестким и теряет многие качества.

  Эту породу разводят, преимущественно, ради мяса, поскольку молока коровы дают очень мало – до 5 литров в день, максимально – при кормлении телят.

  Особенности мяса хайленд:

  • Изумительный вкус, немного похоже на мясо диких животных.
  • Содержит очень мало жира, он не образуется, благодаря теплой шерсти.
  • Низкий уровень холестерина, продукт считается диетическим для сердечников.
  • Много железа и протеинов в составе.

  Животные этой породы медленно набирают вес, поэтому не годятся для интенсивного откармливания на быстрый убой.

  Разведение

  Коровы хайленд еще выгодны тем, что обеспечивают крепких и самостоятельных телят. Телочки сами выращивают молодняк, за которым нужен присмотр фермера только в сильные холода.

  Что важно знать:

  • Первый отел у коровок случается около 3 лет от роду, и приносят телят они до 20 лет.
  • Производят на свет малышей быстро и легко, практически без осложнений, что крайне важно для разведения.

  Некоторые фермеры специализируются не на мясе, а на молоке, хотя его у хайлендов немного. Но при этом продукт чрезвычайно ценный, благодаря своим уникальным особенностям, позволяющим лечить сердце, сосуды, желудок и кишечник.

  Отличие молока коров шотландской породы – в большом содержании фосфолипидных веществ. Это эфиры многоатомных спиртов, носителей фосфорной кислоты, которая очень полезна для:

  Все фермеры отмечают, что содержать эту породу очень выгодно и удобно. Хватит и небольшого двора, поскольку особи маленькие, и обходятся подножным кормом.

  Молока дают достаточно для небольшой семьи, и, что примечательно, очень любят играть, поэтому очаровательных коровок обожают дети. А еще идеально «подстригают» газоны в саду и дают отличное удобрение.

  Если резюмировать:

  • Ухаживать проще.
  • Места занимают мало.
  • Кормов требуется меньше, чем обычным породам.
  • Не нужны специальные приспособления для защиты от дождя, ветра и солнца.
  • Хорошо уживаются с другими домашними животными, могут сосуществовать даже с дикими, если нет угрозы для их жизни.
  • Отличный материнский инстинкт, благодаря чему, обеспечивается высокая производительность потомства. Телята у коров этой породы гибнут в очень редких случаях.

  Главное условие – держать на открытом пространстве, идеальный вариант – большой загон, где поместится большое стадо. Если место выпаса – большое, местность – лесистая, то можно даже не подкармливать зимой.

  Пригляд нужен только за молодняком, и то – в холодное время, когда сильные морозы и снега.

  Первое, что нужно учесть фермерам при покупке этой породы – наличие пастбищ. Если с таковыми напряженно, то лучше выбрать других животных. И учитывать очень слабые удои, за год хайленды дают до 1500 л молока, и то почти все уходит на телят.

  Советы по уходу:

  • На территории хозяйства нужно установить специальные навесы. Они помогут стаду укрыться от дождя и солнца, переночевать в комфорте.
  • Обеспечить поилки и кормушки. Количество определяется по составу особей.
  • Регулярно расчесывать шерсть и челку, чтобы не было колтунов.
  • Чистить копыта от грязи, камней и мусора.
  • Для отела коров отвести специальный навес, животные обходятся без помощи человека, но присмотр все равно необходим. Особенно зимой.

  Новорожденные телята вполне морозоустойчивые, если им холодно, они прячутся под длинной шерстью мамы.

  Кормление

  Профессиональные фермеры не советуют брать хайлендов для интенсивного откармливания, такой расклад – не для этой породы. Вес они набирают, но не так быстро, как хотелось бы.

  Очень важно, что стадо заботится о себе самостоятельно: снимая дерн с почвы в поисках еды, помогают расти новой, сочной траве. Поддевать слой им легко, благодаря широкой морде и острым рогам. Так что на кормах для этой породы фермеры очень существенно экономят.

  Особенности кормления хайлендов:

  • Употребляют даже самую жесткую траву и колючие кустарники, их пищеварение справляется с грубейшей клетчаткой.
  • Летом хватает травы на выпасе.
  • Зимой достаточно заготовить сена, хотя прикорм все-таки опытные фермеры советуют оставлять.
  • Для выпаса нужны большие территории.

  В подкормку входят:

  • силос;
  • жом;
  • кормосмесь;
  • жмых;
  • отруби;
  • шроты;
  • кормовые корнеплоды.

  Хайлендов даже приспособились использовать для восстановления пастбищ, погубленных козами и овцами. Эти животные выедают жесткую подстилку и открывают рост травам. С помощью шотландских пород чехи уже много лет поднимают заповедные луга.

  При нехватке витаминов коровы мясных пород могут сильно терять в весе.

  Вода

  Для коров, как и для любых других животных, вода важная часть ежедневного рациона. Заводчики считают, что в день взрослым коровам и быкам необходимо давать в среднем до 100 литров воды. Конечно, такой объем воды выливается в поилку не за один раз, а в течение всего дня; оптимальным вариантом будет добавлять каждый раз по 10 литров.

  В хозяйствах, где содержат большое поголовье, даже установлены специальные счетчики контроля воды. Также на фермерских подворьях тщательно следят за качеством воды, что необходимо делать и любому фермеру, у которого на содержании есть шотландская корова.

  Вода должна быть чистой, без содержания таких примесей, как нитраты, сульфаты и тяжелые металлы – они могут негативно сказаться на здоровье скотины.

  Оптимальная температура воды в поилках – в среднем +16 градусов. Вода у животных обязательно должна быть всегда рядом. Наиболее остро животные испытывают жажду перед доением и после кормления.

  Заболевания и их лечение

  Отмечено, что эта порода невосприимчива к болезням, легко приспосабливается к холоду. Иммунитет не поддается вирусам, что делает хайлендов очень выгодной покупкой для крупных хозяйств.

  Это объясняется тем, что они:

  • Редко контактируют с другими животными.
  • Имеют сильную генетическую защиту: шерсть и компактное туловище, защищающие от холодов и способствующие терморегуляции.

  Интересные факты

  • Ради эксперимента в 2013 году эти породы завезли в Берлинский парк Херцберге. Эффект превзошел ожидания, эти мирные, добрые животные стали предметом обожания и детей, и взрослых.
  • Сегодня даже у королевы Великобритании есть свое маленькое стадо – около 100 особей хайлендской породы. Держат их на пастбищах в замке Балморал.
  • Относятся к карликовым породам, хотя имеют большие рога и массивную мускулатуру.
  • Новорождённые телята с первых дней жизни могут переносить морозы и жить на улице, но если им становится совсем холодно, они забираются под шерсть матери.
  • Если коров этой породы содержать на привязи или только в коровнике, они сразу будут терять в наборе веса.
  • Если коров одного и того же поголовья содержать более 10 лет, их мясо теряет все свои полезные свойства и считается уже менее пригодным.
  • Когда коровы своими мощными рогами роют землю в поисках пропитания, они таким образом «перепахивают» верхнюю часть почвы, что позволяет молодой траве расти более густо.

  Ученые считают, что хайленды идеально подходят для разведения в российских климатических зонах.

  Шотландская корова в России

  В России тоже есть своя хайлендская порода коров – это якутские коровы, которые по внешнему виду очень похожи на шотландских. Однако, в отличие от шотландцев, у нас есть и помеси якутской породы, например, якутско-холмогорские быки, которых содержат исключительно для получения высококачественного мяса, так называемой мраморной говядины.

  Разводят якутских коров преимущественно за Уралом, в регионах, где более холодный климат.

  Они обладают схожими внешними данными с шотландскими: такие же лохматые, с длинной шерстью, небольшого роста и своим внешним видом отличаются от обычных коров. Так же как и хайлендские, они неприхотливы в еде и могут спокойно переносить холода до -50 градусов. Как и у коров породы хайленд, у них низкая производительность молока.

  Заключение

  Хайленд – порода дорогая, но чрезвычайно выгодная. Без затрат на постройки для животных и корма через пару лет реально вернуть все затраты на продаже мяса, молока или разведении телят.

  Некоторые фермеры еще и сдают стадо в аренду для восстановления пастбищ и лугов. Так что выгода огромная. Главное – учитывать свои возможности по обеспечению пастбищами и климат своего региона.

  Міні-корови хайленд: характеристика, догляд та годівля

  –>Хороша продуктивність, сильний імунітет, довголіття, невибагливість до умов утримання і догляду — головні риси шотландської породи корів хайленд. Завдяки живильним м’ясо-молочної продукції, яка за смаком нагадує дичину, її знають далеко за межами Європи. А в деяких країнах цих довгошерстих тварин зі специфічним екстер’єром позиціонують нарівні з іншими екзотичними представниками фауни в зоопарках. Що ж особливого у хайлендских корівок, яке місце вони займають у світовому скотарстві, в яких умовах їм буде комфортно, а також чи існують способи підвищення ефективності їх розведення — про все це ви дізнаєтеся далі в статті.

  • Опис породи
  • Плюси і мінуси розведення
  • Особливості змісту
    • Річна вигульна майданчик
    • Облаштування сараю
    • Умови утримання
    • Прибирання
    • Вигул худоби на пасовище і годування влітку
    • Відмінності в годівлі взимку
    • Вода

    Опис породи

    Хайленд є одними з найдавніших корів Шотландії. Місцеві скотарі вивели цю породу з кельтського аборигенного худоби, який відрізнявся великими розмірами, невибагливістю і високим ступенем адаптації до суворого клімату. В процесі селекційної роботи до уваги бралися лише кращі характеристики батьківського поголів’я.

    В результаті отриманий молодняк виділявся довгою кучерявою шерстю, масивними рогами, сильно подовженою чубчиком. Цей миловидний нестандартний екстер’єр зберігся навіть через довгі роки удосконалення породи. Втратилася лише габаритність корів. Сьогодні вони є декоративними мініатюрами великої рогатої худоби, але, незважаючи на це, характеризуються задовільною продуктивністю.

    Знаєте ви? Королева Великобританії Єлизавета II теж є шанувальницею хайлендов. Стадо із сотні цих корів живе в її літньої резиденції Балморал, розташованої в Шотландії на березі річки Ді.

    Дізнатися хайлендов нескладно серед тисячі родичів. Відповідно до стандарту породи, їм властиві:

    Зовнішні ознаки шотландської коров’ячої породи хайленд
    Рогу	Довгі, загострені, зігнуті
    Голова	Пропорційних до тіла розмірів з короткою мордою і міцними щелепами
    Очі	Великі, широко посаджені
    Шия	Пряма довга з вираженим гребенем у самців
    Груди	Глибока, помірно широка\n\n
    Підгруддя	Відсутній
    Корпус	Характеризується вигнутими ребрами і овальної спиною
    Мускулатура	Добре розвинена
    Костяк	Міцний
    Кінцівки	Потужні, короткі, але стійкі
    Шерсть	Остевая, довга (до 30 см), хвиляста або пряма
    Підшерсток	Пишний
    Масть	Жовта, булана, червона, чорна, зрідка зустрічаються плямисті екзоти
    Висота в холці у дорослих особин	110-130 см
    Середня вага	450֫-670 кг

    Завдяки таким характеристикам, шотландські міні-корівки можуть витримувати умови холодного клімату і долати великі відстані в гірській місцевості. Ці високогірні корови також здатні протистояти хижакам. Але у скотарських господарств великий інтерес викликають не декоративні характеристики тварин, а їх продуктивність.

    Дану різновид фахівці зараховують до м’ясного типу, оскільки максимальні добові надої від хайлендов не перевищують 5 літрів. Отже, розведення їх у цілях отримання молокопродуктів на тлі більш продуктивних видів втрачає свою актуальність. Більш детальну інформацію про продуктивності породи ви знайдете в нижчеподаній таблиці:

    Знаєте ви? найдорожчим коров’ячим м’ясом у світі вважається мармуровий продукт, отриманий від японської породи вагю. Ці унікальні тварини мешкають поблизу містечка Кобе і відрізняються дуже виборчим раціоном. Власники для своїх рогатих підопічних відбирають кращі корми, скрупульозно стежать за їх якістю, а також періодично пригощають рогатих пивом і протирають їх шкуру саке.

    Плюси і мінуси розведення

    Сьогодні шотландські корови користуються популярністю на території Північної Америки, європейських і азіатських країн. Фермери по достоїнству оцінили невибагливість кошлатих корівок, але також відзначили і недоліки в їх утриманні.

    • Плюси
    • • тварини легко адаптуються до суворих погодних умов;
      • невибагливі до живильного раціону;
      • витривалі;
      • володіють сильним імунітетом, що закладено на генетичному рівні (корови стійкі до поширених інфекційних і простудних захворювань);
      • для утримання досить обзавестися загорожею і навісом;
      • більша тривалість життя і відмінна збереження продуктивних якостей (до 20-річного віку);
      • гарна виживаність молодого покоління при мінімальній участі людини;
      • дружність і миролюбний характер (за винятком самиць, які оберігають своє потомство);
      • займаючись самостійним пошуком кормів, тварини сприяють утилітарного відновлення пасовищ;
      • добре розвинений материнський інстинкт у самок;
      • задовільні якості яловичини.
      • Мінуси
      • • низька молочна продуктивність;
        • низькі прирости ваги, що перешкоджає інтенсивним способів розведення поголів’я;
        • обов’язково наявність великих пасовищ для випасу;
        • непристосованість до вмісту в південних і міжконтинентальних кліматичних поясах;
        • позднеспелость.

        Важливо! Для підвищення продуктивності шотландських хайлендов слід утримувати табунным способом на відкритому просторі.

        Особливості змісту

        Саме невибагливість цієї високопродуктивної породи грає ключову роль для багатьох фермерів при виборі корів для свого господарства. Адже насправді з мінімальним залученням людського ресурсу можна отримувати високі показники продуктивності стада. У чому ж полягають головні завдання заводчика, розглянемо далі в деталях.

        Річна вигульна майданчик

        «Шотландки» є самодостатніми тваринами, які цілком можуть забезпечити себе травою кормом, а також зігрітися в негоду. Вони не вимагають прив’язі і комфортно себе почувають при цілорічному випасі. Однак господар повинен подбати, щоб його підопічні мали можливість сховатися від опадів, сирості та спеки. Для цих цілей рекомендується спорудити на пасовище невеликі не утеплені укриття.\n\n

        Облаштування сараю

        Незважаючи на стійкість «шотландок» перед холодом і морозом, більш комфортно ночувати їм буде все ж у затишному корівнику. Отже, фермеру варто подбати про сухості і чистоті приміщення. Його бажано розташовувати на підвищенні далеко від людського житла, а також від водойм, включаючи колодязі і свердловини. Ідеально підійде захищене від північних вітрів місце.

        Будівельний матеріал для сараю вибирають, виходячи з кліматичних особливостей конкретного регіону. Кращі екологічно чисті варіації з хорошою зносостійкістю і тепловіддачею.

        Важливо! Площа корівника повинна відповідати розмірам тварин. Її розраховують з урахуванням простору для годівлі, відпочинку та безперешкодного пересування підопічних. Однієї дорослої міні-корові достатньо 6 кв. м.

        Всередині приміщення обов’язково слід передбачити годівниці і напувалки, а також сенние ясла. Врахуйте, що ємності для сухих і вологих кормів повинні бути різними. Найчастіше це навісні пластикові посудини довжиною до 120 см, шириною до 40 см і висотою до 75 див. При їх виборі важливо звернути увагу не тільки на міцність матеріалу, але і на зручність установки конструкції. Адже щодня вам потрібно буде очищати годівницю з-під кормових залишків. Сінник краще робити навісним з гратчастих деталей, але з таким урахуванням, щоб корова змогла просунути між них голову.

        Крім того, багато господарів при спорудженні стійла облаштовують спеціальний жолоб для стоку гною. Однак такий варіант підходить лише за умови відсутності підстилки. В іншому випадку краща солома з безостих злакових культур. Для хайлендов, які володіють густою теплою шерстю, її шар повинен бути мінімальним.

        Окремі годівниці і поїлки шотландським корівкам знадобляться і на пасовищі. Для цього досвідчені скотарі радять облаштувати на території спеціальні майданчики для годування. Категорично заборонено встановлювати сенние стожки просто на землі. При такому підході неможливо уникнути недоцільного витрати кормів, оскільки тварини кожен раз будуть втоптувати їх у грунт.

        Умови утримання

        Особливістю цієї високогірної довгошерстої породи корів є пристосованість до різних кліматичних зонах. Найчастіше ці екзоти зустрічаються в холодних регіонах, оскільки характеризуються генетичною витривалістю до низьких температур, похмурої погоди, а також до різних патогенних мікробів. Саме тому для утримання такого рогатої худоби зовсім не потрібні утеплені або опалювальні корівники.

        Взимку тварини комфортно можуть себе почувати при температурі від -3 °С. Навіть зимуючи на снігу, стадо не захворіє. Але підвищеного комфорту вимагає молоде покоління. Корову з телям бажано розмістити в сараї, де стовпчик термометра досягає +10. +15 °С.

        Знаєте ви? Коровою-рекордсменкою у ваговій категорії у світі вважається голштинско-дурхамский гібрид Маунт Катадин, який важив 2270 кг. При цьому висота холки гігантського тварини досягала 1,88 м, обхват грудей — 3,96 м.

        Хайленд дуже болісно реагують на спеку. З-за густого вовняного покриву для утримання в теплих країнах вони непридатні. Природа захистила їх від дискомфорту в суворих умовах існування. Наприклад, довга чолка, яка часто повністю закриває морду, потрібна коровам, щоб уберегти очі від комах, снігу, вітру, а також різних інфекцій.

        Якщо ви плануєте утримувати шотландських корівок в закритому приміщенні, важливо передбачити в ньому багато вікон або обладнати гарним освітленням. Ці тварини звикли до природних умов дикої середовища, тому вимагають мінімального втручання людини.

        Неприпустимо, щоб підопічні перебували в брудному сараї з задушливим запахом гною. Аміачні випаровування з коров’ячих виділень погано позначаються на продуктивності тварин, а також на їх загальному стані. У зв’язку з цим корівник потрібно щодня провітрювати. Для цього при його облаштуванні важливо спорудити якісну вентиляційну систему. В крайньому випадку її функцію можуть виконувати відкриті під час денного вигулу стада вікна та двері. Однак не варто випробовувати міцність здоров’я худоби протягами.

        Прибирання

        Чистота сараю, де утримуються корови, є запорукою їх високої продуктивності, тому господареві бажано відразу ж при облаштуванні приміщення передбачити зручну для себе систему очищення. Адже прибирати гній потрібно буде щодня. Такий підхід дозволить уникнути неприємного запаху і присмаку від молока, а також роздратування коров’ячого вимені, копит. Це не естетичний питання, а виробнича необхідність.\n\nЯкісна чистка приміщення передбачає повне усунення скупчень продуктів життєдіяльності тварини в зонах стійла і годування, включаючи щілинне простір, а також регулярну зміну підстилки, яка здійснюється по мірі необхідності.

        Крім очищення підлогового покриття, фермеру потрібно особливу увагу приділяти ємкостей для годування рогатих тварин. Після кожного прийому кормів важливо видаляти їх залишки, не допускаючи закисання і бродіння. Те ж стосується і поїлок. Досвідчені скотарі радять розраховувати разове кількість води таким чином, щоб вона не застоювалася, але щоб тварині вистачало її для втамування спраги.

        Знаєте ви? Корови відчувають магнітне поле Землі і мають своє тіло під час годівлі і відпочинку уздовж його силових ліній.

        Годівля і напування

        Спеціального раціону хайленд не вимагають. Вони цілком можуть повноцінно функціонувати на підніжних кормах. Більше того, ця порода вигідно відрізняється здатністю поїдати жорстку рослинність, яка для інших порід є непридатною. Як з користю урізноманітнити кормове меню підопічних і скільки води їм потрібно, розберемося детальніше.

        Вигул худоби на пасовище і годування влітку

        У теплий сезон стадо «шотландок» рекомендується тримати на вулиці, облаштувавши спеціальну зону для годівлі та водопою. Досвідчені заводчики радять пасти рогатих до настання суворих холодів. В якості кормів цим екзотам служить різнотрав’я, а також гілки чагарників і низькорослих дерев.

        В наших широтах корівки воліють вживати посіви люцерни, конюшини, овсяниці, а також аржанец і багаторічний полови. У силу фізіологічних особливостей своєї будови, тварини можуть перетравлювати соковиті, грубі і зернові корми.

        Відмінності в годівлі взимку

        У холодну пору року для стабільного приросту у вазі рогатою вихованцям потрібні силос, сіно, пропарена солома, прути з рослин, а також цільне зерно, шрот і макуху. Не завадять соляні добавки, кісткова та м’ясо-кісткове борошно, риб’ячий жир, деревна зола, крейда, хвоя і карбамід.

        • кукурудзі;
        • ячменю;
        • вівсу;
        • пшениці.

        А також можна додавати такі компоненти, як:

        • крохмаль;
        • картоплю;
        • шроти з сої та соняшника;
        • висівки;
        • пивні і хлібні дріжджі.

        Важливо! Смак коров’ячого молока багато в чому залежить від споживаних кормів. Наприклад, якщо тварина з’їло полин або суріпицю, його молочний продукт буде мати гірким неприємним смаком і запахом.

        Вода

        Незалежно від того, скільки молока дають шотландські корови, їх треба забезпечити достатньою кількістю питва. Для тваринного воно має таке ж значення, як і корм.

        На думку експертів, дорослим особинам потрібно випивати в день не менше 100-150 л води. Однак це кількість рекомендується розбивати на 10 прийомів. Таким чином, разова порція відповідає 10-літрового відра. Слід враховувати, що ця цифра визначається типом годівлі і температурним режимом утримання стада.

        Досвідчені скотарі відзначають посилене пристрасть корів до води перед доїнням, а також після годівлі концентратами. У великих господарствах для чіткості контролю випивається рідини встановлюють спеціальні лічильники. Крім того, важливо стежити за чистотою і якістю води. Адже високий вміст в ній бактерій, нітратів, важких металів та сульфатів згубно позначається на здоров’ї рогатих тварин.

        Для того щоб водопій був максимально корисний хайлендам, рекомендується стежити за температурою пиття. Оптимальні показники — +16. +17 °С. А також важливо забезпечити кожній корові вільний доступ до поїлок.

        Високогірні шотландські корівки заслуговують на увагу не тільки своєю декоративною зовнішністю, але і простотою у змісті. При мінімальних людських зусиль вони здатні віддячити заводчика якісної м’ясної продукції. Істотним недоліком вирощування хайлендов є їх низька поширеність на пострадянському просторі і, відповідно, висока ціна.