Заборона TikTok: у яких країнах та кому не можна користуватися додатком

Популярний серед молоді додаток TikTok, у якого понад мільярд користувачів, останнім часом стикається з частковою забороною у світі. Додаток було розроблено китайською приватною компанією ByteDance – у деяких країнах побоюються, що TikTok може бути використаний для збору та передачі особистих даних громадян чи для шпигунства. В Україні також з’явилося кілька петицій до президента із проханням заблокувати додаток. Зокрема громадян хвилює його негативний вплив на молодь. Але найперспективніша на даний момент петиція (більше 8 тисяч голосів із 25 тисяч потрібних для розгляду) аргументує можливу заборону поширенням у TikTok російської пропаганди. З інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, в яких країнах та кому заборонили користуватися сервісом.

На даний момент у небагатьох країнах світу повністю заборонено TikTok. Серед них, звісно, Північна Корея, де суворо обмежений доступ до глобального інтернету.

Також TikTok заборонено в Афганістані – це сталося після захоплення влади Талібаном, бойовики вважають, що платформа «вводить молодь в оману». Додаток заблокована в Ірані.

В Індії TikTok виявився одним із 59 китайських мобільних додатків, заблокованих за їхню «участь у діях, які завдають шкоди суверенітету та цілісності країни, обороні та громадському порядку».

У низці інших країн запроваджено заборону встановлювати додаток на службові пристрої чиновників. Таке обмеження з міркувань безпеки, тобто через побоювання, що Китай отримає доступ до конфіденційних даних на офіційних телефонах, запровадили Бельгія (через півроку рішення переглядатимуть), Велика Британія, Естонія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Тайвань, Франція.

Не лише держслужбовцям, а й військовим заборонили встановлювати TikTok у Данії. У Швеції така заборона діє виключно для військовослужбовців.

У Новій Зеландії не можна завантажувати додаток на пристрої з доступом до мережі парламенту. У Німеччині заборона стосується працівників лише деяких держустанов. У Чехії чиновникам теж не можна встановлювати сервіс на службові пристрої, аналогічну заборону запровадили деякі компанії.

Серед інституцій Євросоюзу заборону запроваджено для чиновників Європарламенту, Єврокомісії та Ради ЄС.

У США боротися з TikTok почали ще за часів президента Дональда Трампа: його адміністрація хотіла заблокувати завантаження програми новими користувачами.

Наразі введено заборону завантажувати TikTok на службові пристрої державних службовців та військових. При цьому в Конгрес минулого року було внесено законопроєкт про повне блокування сервісу – причина у побоювання, що Китай може використати TikTok для збирання особистих даних американських громадян, стеження за ними та розповсюдження фейків.

З інфографіки можна дізнатися, скільки років технологічним «новинкам».

Чому почали забороняти тікток

Співробітникам усіх американських державних структур дали розпорядження протягом місяця видалити тікток з усіх пристроїв, де програму встановлено, тому що вона може загрожувати захисту даних.

Влада Канади і країн Євросоюзу вирішила наслідувати американський приклад і звернулася до держслужбовців з аналогічною рекомендацією. Втім, і цей крок окремі західні політики вважають недостатнім – вони закликають піти ще далі та заборонити додаток офіційно, на державному рівні.

Китайські дипломати у відповідь лише розводять руками та апелюють до презумпції невинуватості.

“Євросоюз повинен поважати правила, які склалися на ринку, і припинити так широко і узагальнено інтерпретувати питання національної безпеки”, – заявила у відповідь представниця МЗС Китаю Мао Нін.

Вона висунула і обвинувачення у відповідь: слова Брюсселя, на її думку, часто розходяться зі справою.

“ЄС позиціонує себе як найвідкритіший ринок світу, – нагадала китайська дипломатка, – хоча в недавньому минулому щодо іноземних компаній там неодноразово вводили обмежувальні заходи і пояснювали такий необґрунтований утиск саме міркуваннями національної безпеки”.

Насамкінець Мао Нін зазначила, що “постійні обмеження дій іноземних компаній в ім’я національної безпеки” лише підривають довіру інвесторів, викликаючи у світової спільноти питання щодо бізнес-клімату у такій державі.

Уявіть себе на місці керівників Тіктоку.

2020 року компанію мало не заборонили в США, чого особисто домагався тодішній президент Дональд Трамп. Керівництву Тіктоку доводилося щодня відповідати на сотні питань з приводу тих ризиків, які нібито несе додаток для своїх користувачів з погляду кібербезпеки.

У міру свого розвитку громадська дискусія навколо тіктоку обростала численними судовими позовами – поки, нарешті, ініціативу Трампа не відкликав Джо Байден, який змінив його у Білому домі.

І ось, майже через три роки, історія ніби повторюється знову – тільки цього разу ставки в ній ще вищі.

Три роки тому додатком користувалися загалом близько 800 мільйонів людей у всьому світі. З того часу кількість користувачів, які завантажили тікток, зросла в рази і на сьогоднішній день становить близько 3,5 млрд. доларів.

З огляду на зростання геополітичної напруженості між Китаєм та країнами Заходу перспективи подальшого розвитку мережі виглядають вкрай невизначеними.

Які три основні претензії до китайської компанії з погляду кібербезпеки – і як вона відповідає на них керівництво?

1. Тікток збирає про користувачів “занадто багато даних”

Критики нерідко звинувачують програму у зборі надмірної кількості даних про своїх користувачів. Як доказ цього твердження зазвичай посилаються на доповідь австралійської компанії Internet 2.0, опублікована в липні 2022 року та присвячена питанням безпеки в мережі.

Вивчивши вихідний код програми, експерти Internet 2.0 дійшли висновку, що тікток займається “збором надмірної інформації” про своїх користувачів – наприклад, де саме людина перебуває, з якого саме пристрою виходить у мережу і які програми на цьому пристрої встановлені.

Втім, в аналогічному дослідженні, проведеному компанією Citizen Lab, зазначено, що “Тікток збирає схожі типи даних, як і інші популярні платформи соцмереж, щоб на їх підставі відстежувати поведінку своїх користувачів”.

Такого висновку дійшла у січні поточного року і команда дослідників з Технологічного інституту штату Джорджія: “Ключовим є той факт, що переважна більшість інших соціальних мереж та мобільних додатків роблять рівно те саме”.

У пресслужбі Тіктоку кореспондента BBC також запевнили, що збір даних про користувачів ведеться “відповідно до практики, заведеної у галузі”.

2. За допомогою тіктоку китайська влада може шпигувати за тим чи іншим користувачем

Представниця Тіктоку заявила BBC, що компанія повністю незалежна і “не надавала даних уряду Китаю, і не стала б це робити, якби її попросили”.

Попри наполегливі умовляння експертів у галузі кібербезпеки, більшість із нас змирилися з тим, що розкриття особистих даних – це та ціна, яку ми неминуче платимо за користування соцмережами.

В обмін на безкоштовне надання своїх послуг соцмережі збирають про своїх користувачів інформацію, яка дозволяє більш прицільно підбирати рекламу, яку їм показують (що істотно підвищує її ефективність).

Є й інший варіант – коли накопичені дані про користувачів продають іншим зацікавленим у них компаніям (які використовують їх із тією ж метою).

Штука в тому, що тікток – на відміну від інших популярних додатків – належить китайському інтернет-гіганту ByteDance. Ті ж фейсбук, інстаграм, снепчат, ютуб та інші медіаплатформи збирають про нас анітрохи не менше інформації – але всі вони базуються у США.

Тому ось уже багато років американські законодавці – а слідом за ними і майже решта світу – виходять з того, що зібрані цими компаніями дані не будуть використані таким чином, щоб поставити під загрозу національну безпеку США.

В указі, підписаному Дональдом Трампом у 2020 році, стверджується, що інформація, зібрана додатком тікток, теоретично дозволяє китайській владі “відслідковувати переміщення співробітників і підрядників федеральних органів влади, збирати на них компромат для подальшого шантажу, а також займатися промисловим шпигунством”.

На сьогоднішній день загроза ця виключно теоретична – принаймні інформації про подібні випадки у публічному доступі немає. Однак серйозний привід для занепокоєння дає ухвалений у Китаї 2017 року закон, формулювання якого розмиті та можуть бути інтерпретовані юристами дуже по-різному залежно від цілей трактування.

Тікток належить інтернет-гіганту ByteDance, основний офіс якого розташований у Шанхаї

Стаття 7 китайського Закону про національну розвідку зобов’язує всіх громадян країни і всі організації, що працюють на її території, “надавати допомогу, підтримку та співробітництво” будь-яким представникам китайської розвідки, які до них звернулися.

Це формулювання часто цитують люди, які з підозрою ставляться не тільки до тіктока, а й до всіх китайських компаній у принципі.

Однак дослідники з Технологічного інституту Джорджії стверджують, що пропозиція ця вирвана з контексту, і зазначають, що закон також містить застереження, які захищають права користувачів та приватних компаній.

З 2020 року керівництво Тіктоку неодноразово намагалося переконати свою аудиторію у тому, що китайські співробітники компанії не мають доступу до даних користувачів, які перебувають за межами Китаю, – і навіть не можуть отримати такий доступ.

Однак у грудні 2022-го пресслужба ByteDance визнала, що кілька співробітників компанії в Пекіні мали доступ до даних щонайменше двох американських журналістів, а також “деякого невеликого числа” інших людей. За допомогою цих даних відстежувалося їхнє переміщення – щоб перевірити, чи зустрічалися вони зі співробітниками Тікток, підозрюваними у витоку інформації у ЗМІ.

Прессекретар Тіктоку запевняє, що співробітників, які отримали доступ до цих даних, з компанії було звільнено.

Адміністрація Тіктоку наполягає на тому, що фізично сервери з даними користувачів розташовані на території США та Сінгапуру – а в Китаї не були взагалі ніколи.

Керівництво компанії запевняє, що зараз триває робота над створенням серверних сховищ і на території інших країн – наприклад, весь трафік із Великої Британії та ЄС до 2024 року планується повністю зберігати та обробляти в Ірландії.

3. За допомогою тіктоку можна “промивати мізки”

“Документ, в якому сформульовані Принципи нашої спільноти, прямим текстом забороняє дезінформацію, яка може завдати шкоди самій спільноті або ширшій громадськості, – стверджують представники Тікток. – Серед іншого заборонена і скоординована нещира поведінка” (це формулювання соцмережі описує, наприклад, діяльність проплачених тролів).

У листопаді 2022 року директор ФБР Крістофер Рей заявив американським законодавцям: “Китайська влада може. управляти алгоритмом рекомендацій, який можна використати для проведення операцій впливу” (тобто програма здатна впливати на думку аудиторії з того чи іншого питання).

Побоювання ці ще більше посилюються тим фактом, що інша програма материнської компанії Тікток, яка має назву Douyin і доступна тільки в Китаї, піддається жорсткій цензурі і, як повідомляється, оптимізована для просування освітніх курсів та інших корисних з погляду китайської влади матеріалів.

Усі соціальні мережі в Китаї моніторить ціла армія цензорів, які видаляють будь-який контент, у якому можна побачити критику влади або обговорення питань, привернення уваги до яких несе загрозу зростання політичного невдоволення.

Китайська версія тіктоку носить назву Douyin, але в основі обох додатків – той самий базовий код

З моменту виходу на глобальний ринок Тікток неодноразово опинявся у центрі скандалів, які розкривали гучні випадки цензури на цій платформі. Один із найвідоміших прикладів – блокування облікового запису користувача зі США за обговорення ставлення Пекіна до мусульман у Сіньцзяні.

На тлі хвилі обурення, що піднялася у суспільстві, керівництво Тіктоку принесло користувачам свої вибачення і відновило доступ американця до заблокованого акаунту.

З того часу стало відомо ще про кілька випадків цензури – причому йдеться не про спірні рішення команди модераторів (з цією проблемою стикаються всі медіаплатформи, які працюють у мережі).

Порівнявши тікток і Douyin, експерти Citizen Lab дійшли висновку, що широко поширену в Douyin політичну цензуру у тіктоку просто не знайти.

“Слідів очевидної цензури постів на цій платформі немає”, – запевняють дослідники.

Аналітики Технологічного інституту Джорджії пробували шукати у тіктоку відео на запити на кшталт “незалежність Тайваню” або з висміюванням голови Китаю Сі Цзіньпіна – і дійшли висновку, що “відеозаписи з усіх цих категорій можна легко знайти на тікток, багато з них популярні і поширені “.

Теоретичний ризик

У підсумку можна сказати, що загалом ці побоювання досить безпідставні: нині будь-які загрози видаються теоретичними і не мають реальних доказів.

Критики стверджують, що тікток – як той троянський кінь: тільки виглядає нешкідливо, а насправді може стати потужною зброєю, наприклад, під час конфлікту.

Програма вже заборонена в Індії, яка в 2020 році запровадила низку обмежувальних заходів не тільки щодо тіктоку, а і кількох десятків інших китайських платформ.

Однак заборона тіктоку у США може виявитися для платформи катастрофічною, адже союзники Вашингтона з такими рішеннями найчастіше погоджуються.

Цілком очевидним це стало, коли в США – виходячи з такого ж теоретичного ризику – ухвалили рішення заблокувати розгортання в країні інфраструктури 5G від китайського телекомунікаційного гіганта Huawei. Союзники Вашингтона наслідували його приклад.

Втім, слід зазначити, що всі описані вище ризики існують лише з американського боку. Китай може дозволити собі з приводу американських додатків не хвилюватися: громадянам Китаю доступ до них заблокований вже не перший рік.