Що цікавого можна сказати про місяць жовтень? Як ще його називали в давнину? Які народні традиції, прислів’я, прикмети дійшли до нашого часу? Про що попереджують і що радять сучасні синоптики й медики в цей осінній період?

Десятий місяць року, другий місяць осені має прозору назву – жовтень. Звичайно, тому що листя на деревах змінює колір на жовтий. А «хмурень» він через часті дощики й сірі похмурі дні. Але яка ж весела назва – «весільник», і також прозора, бо це пора весіль.

Святковий жовтень також подарував нам цікаві назви. На перше число місяця припадає день ангела Ярини, а в народі казали: «прийшло журавлине літо». І також зрозуміло чому: відлітають журавлі. Є прикмета: затримаються птиці – зима довгою буде. Наші предки на Ярини збирали шипшину.

З другого числа місяця колись в Україні починалися молодіжні вечорниці. Так як вони припадали на Трохима, то ще називалися трохимівськими. Це була ще пора вибору парубками собі пари, про що свідчить народне прислів’я: «На Трохима не проходить щастя мимо, куди Трохим — туди й воно за ним». “Пречиста(свято Покрови Пресвятої Богородиці) прийде – старостів приведе”.

Пасічники в першу декаду місяця утеплювали вулики, жертвували мед вдовам і сиротам, пригощали сусідів і рідню, щоб наступний рік був багатим.

Під час осінніх робіт народ встигав ще й за прикметами спостерігати:

Весна багата на квіти, осінь — на снопи.

Перший сніг у жовтні — перші теплі дні у квітні.

Якщо жовтень зі снігом, навесні сніг довго лежатиме на полях.

Грім у жовтні — до короткої та м’якої зими.

Яким буде цьогорічний жовтень? Синоптики обіцяли «бабине літо», але потім відмінили. Погода стала більш непередбачуваною. Та ще й магнітні бурі дошкулятимуть. За прогнозами Наталі Діденко, триває екстремальна п’ятиденна магнітна буря. Синоптикиня попереджає і радить: «4 жовтня ще залишається висока магнітна активність Землі, тобто магнітні бурі ще погуляють досить серйозні – візьміть з собою в дорогу пігулки від голови та тиску”.

Медики радять відмовитися від міцної кави і енергетичних напоїв; обмежити вживання жирної, гострої і смаженої їжі; уникати стресу і конфліктів; пити трав’яні чаї; спати не менше 7 годин; більше відпочивати на свіжому повітрі; приймати контрастний душ.

Хай жовтень 2022 року принесе нам щастя ПЕРЕМОГИ й МИРУ!

Усе про жовтень: походження назви, святковий календар та народний прогностик

У повітрі все більше й більше відчуваються подихи осені, а яскравий багрець вкрив листяною заметіллю все навколо. У наші домівки стукає жовтень, другий осінній місяць, багатий і щедрий на врожай та свята. Чому в давнину перший день жовтня називали «журавлиним літом», що таке «трохимове весілля», і про що ж промовляв «заквітчаний гребінь»? Про все й докладно — далі!

Назва місяця

Десятий місяць року багатий не лише на добрий врожай, він має також і багато назв: «жовтень», тому що листя на деревах пожовтіло, «грязнем» його називали, адже дощі розмили дороги, а за велику кількість сірих днів місяць отримав назву «хмурень». У деяких місцинах він звався «паздерником», адже в цей час переробляли льон та коноплі, м’яли їх на терницях, щоб очистити від костриці. Такий процес і називався паздерництвом. А найчастіше звали місяць «весільником», тому що з Покрови починали справляти весілля.

Жовтневий святковий календар

1 жовтня — день Ярини, інколи його ще називали «журавлиним літом», адже починався відліт птахів у теплі краї. Якщо ж журавлі цього дня не летять — зима затримається. Сумлінні господарі о цій порі збирають і сушать шипшину.

2 жовтня — Трохима. Починалися перші вечорниці, які називалися «трохимівськими». Дівчата і хлопці вибирали собі пару. Звідки і промовка: «На Трохима не проходить щастя мимо, куди Трохим — туди й воно за ним». У цей час молодь ще багато часу проводила на вулиці.

З 2 до 10 жовтня пасічники звозили вулики з бджолами додому, утеплювали, закривали, ставили в зимівники. На Миколаївщині був звичай роздавати мед вдовам, багатодітним сім’ям, пригощати всіх сусідів, щоби наступний рік був багатим.

Відомий народознавець, професор Степан Килимник пише про те, що восени в давнину проводилися свята роду, з добрим обідом, воєнними розвагами, на які збирався весь рід. На свято інколи запрошувалися мирні сусідні роди. Пізніше ці загальні святкування-урочистості зі спільною трапезою, міцним медом набрали характеру загальносуспільних свят і злилися з храмовими святами православних церков. У Миколаєві 9 жовтня Церква Всіх Святих відзначає храмове свято.

14 жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці, головне свято жовтня. Покрова була одним із визначних щорічних подій у житті українських козаків, адже саме цього дня Кіш збирався на Раду. На Покрову завершувався сільськогосподарський рік, і починалися багаті ярмарки. Для молоді ж наступала весела пора — пора весіль і вечорниць, що тривали до Великодня. На вечорницях дівчата й молодиці займалися ткацтвом, обробляли коноплі, льон і вовну: кожна ж повинна на весілля вишити до 150–200 рушників. На Миколаївщині був поширений звичай «заквітчення гребня», бо гребінь був одним з основних інструментів жіночого ремесла. Гребінь прикрашали квітами, стрічками, намистом. Навколо нього водили танці, співали пісень. Тим часом молодь гуляла на вечорницях, обираючи собі пару. Починалася шлюбна пора. Казали: «Прийшла Пречиста — несе старостів нечиста». А для дітей шкільного віку саме на Покрову починався навчальний рік. І щоби «наука не йшла в ліс», кожен школяр приносив до школи горщик із вареним пшоном, їв його, а горщик розбивав.

27 жовтня — вшанування святої Параскеви П’ятниці, покровительки ткацтва, килимарства, шлюбу. На Миколаївщині на честь Преподобної Параскеви збудовано церкву у Врадіївці.

31 жовтня — день пам’яті апостола і євангеліста Луки. До цього дня треба було обмолотити зернові. По-перше, щоб останні теплі дні допомогли висушити снопи, а по-друге, — щоби гризуни з полів не дісталися до хазяйських припасів. Саме в цей день працювати було не можна. У народі казали:«Не пряди на Луки, бо покрутить руки».

Жовтневий народний прогностик

Жовтень як не з дощем, то зі снігом.