Зміст:
Добровольці “передової тилу”: як працюють українські волонтери
Поки східні, північні, південні прикордонні області України і столиця потерпають від перманентних обстрілів і облог, населення страждає від пальби ворога з різних видів зброї, в тому числі забороненої, а також від голоду, холоду і спраги – Захід України допомагає чим може: приймає і розселяє, годує і вдягає біженців, збирає і відправляє продукти, одяг, медикаменти у постраждалі від бойових дій регіони, підтримує армію. Готувати смаколики, завантажувати і розвантажувати продукцію, прихищати численних новоприбулих з-під обстрілів, консультувати щодо поселення, руху через кордон, медичної допомоги, жертвувати особистими коштами, силами, часом, сідати за кермо і везти – людей чи безцінний для чийогось життя вантаж… Це все місія волонтерів. Парламент.ua розповідає про тих, хто щоденно підтримує військових на фронті і переселенців у тилу.
“Олімпія”: найбільша на Буковині база гумдопомоги для постраждалих від бойових дій
У величезний спорткомплекс у Чернівцях, де наразі розташували найбільший пункт збору і сортування гуманітарної допомоги постраждалим від війни українцям, приїжджаю надвечір. Біля огорожі зустрічають озброєні представники тероборони, перевіряють документи. Це й не дивно – саме сюди звозять “гуманітарку”, яка офіційно прибуває в Україну від урядових структур інших країн. Попри те, що офіційний робочий день давно закінчився, тут як у вулику. Біля входу одночасно розвантажується фура і завантажується мікроавтобус. Ще кілька транспортних засобів очікують своєї черги. Всередині чого тільки немає: на стелажах спальники, каремати, термоси, робочі інструменти, одяг, взуття. З іншого боку – продукти: овочі у сітках, фрукти в ящиках, консервація в банках… Кругом великі коробки з посортованою продукцією – з надписами “памперси”, “жіночі набори”, з адресами і телефонами тих, до кого прямуватиме вантаж. Туди-сюди снують люди: з візками для транспортування вантажів по залу, з якимись документами, з речами. Десь у глибині впізнаю кількох чиновників, серед яких – перший заступник голови обласної військової адміністрації Богдан Ковалюк. У нього й питаю, чи координує якось влада роботу волонтерів, як дізнається про попит і потреби на ті чи інші товари, як вирішує, куди спрямовувати вантаж.
Чиновник пояснює, що лише координує роботу на “Олімпії”, адже тут немає розподілу посад.
“Усі, кого ви бачите – волонтери. Або ті, хто привіз допомогу, або ті, хто забирають і відвозять вантаж далі, або прийшли допомагати – щоби не бути вдома, відключитися від новин, а долучитися до справи, – каже Богдан Ковалюк. – Я тут жодної офіційної посади не маю, це просто координаційна робота.
Перший заступник голови Чернівецької ВЦА Богдан Ковалюк
Волонтери – це ті, у кого допомога людям – це поклик душі. Це їхнє бачення – як вони це роблять, куди спрямовують свої зусилля. Відповідно влада загалом не може їх координувати. Добровольці, волонтери заповнюють ту нішу, до якої влада не доходить. Об’єднати зусилля може окремий пансіонат, окремий під’їзд чи окремі дві-три сім’ї. Влада виконує іншу функцію. Якщо волонтери забезпечують, приміром, сотні кг провізії для якоїсь кількості людей, то влада забезпечує вагонами і йдеться вже сотні тонн провізії для різних регіонів.
Потребуючим людям, можливо, було би бажаніше, щоб їм пакет з продуктами принесли додому, але ми розуміємо, що в умовах війни це неможливо. Тож ми ведемо координацію з тими військовими адміністраціями, де тривають бойові дії, або ж якщо область розрізнена, частина її окупована або є ризик нападу російських окупантів на дорогах – ведемо розмову винятково з сільськими, селищними чи міськими радами. Тобто комунікуємо з головою громади. Через них формуємо продуктову допомогу, вони знають, який населений пункт у них постраждав більше, а який менше, це вже їхні функції і завдання – там на місці зорієнтуватися і швидко доправити все до людей у великих обсягах”.
Склад на “Олімпії” виник буквально в перший день бомбардування російськими фашистами українських міст. Тоді буковинці буквально з усієї області почали зносити сюди те, що вважали за необхідне. Ще ніхто не знав, у чому буде потреба, як розвиватиметься ситуація, але з досвіду 2014-2015 років було зрозуміло, що допомагати треба.
“Тому починалося з потреб військових, до яких наближалася зона зіткнення, і згодом з’явилася допомога міжнародного формату – спочатку з Румунї, далі підключилися інші європейські країни, доєдналася Туреччина, – продовжує Богдан Ковалюк. – Відповідно той обсяг допомоги, який спрямовується на офіційну Україну, потрапляє через цей склад і спрямовується далі. Якщо ж волонтери доставляють ще допомогу від українців, які живуть за кордоном, або від мешканців нашої області збирають і доставляють в інші регіони – це їхній поклик душі. Наше завдання – максимальної їм посприяти там, де в цьому буде потреба”.
На “Олімпії акумулюється допомога як для ЗСУ, так і для цивільних.
“Завдання номер один – забезпечити продовольством ті населені пункти, де ведуться бойові дії або велика зона ураження внаслідок авіаційних чи ракетних бомбардувань, – каже чиновник. – Для того, щоб люди там, де знищено систему забезпечення продовольством, мали можливість поїсти, отримати ліки тощо”.
Чиновник каже, що важко визначити, на яку суму допомоги вже надано – неможливо вести точний облік, коли сюди і сумки приносять, і буси приїжджають,і кілька вантажівок… Облік ведеться здебільшого в умовних кілограмах.
“Можу сказати, що за два тижні перевантажено і відправлено вже понад 700 тонн різної гуманітарної допомоги, – каже пан Богдан. – Тільки з цього складу, різними видами транспорту – і залізницею, вантажними вагонами, і великими автомобілями – TIRами, і бусами, і навіть легковиками. Намагаємося відправити якомога більше допомоги, навіть щоб її доставили до крайніх точок, куди вже складно доїхати через бойові дії. Ми першими були в Ірпіні, коли ще туди можливо було потрапити, ми були в Чернігові, поки це було можливо, наші хлопці вже були в Ніжині, в Охтирці, Сєверодонецьку, Миколаєві, Вознесенську… Практично у всіх містах, де зона високого ризику, волонтери з Буковини уже побували. Повертаються і готові їхати ще.
Сюди приходять щодня десятки людей, водіїв. Хтось привіз біженців і, повертаючись за іншими людьми, щоб їх вивезти, може по дорозі відвозити наш вантаж. Єдина вимога – зв’язатися з владою на місцях, щоб звідти підтвердили, що цих людей знають, вони справді з тих населених пунктів і доправлять туди продукцію.
Ми на зв’язку з нашими буковинськими ОТГ, вони всі рвуться допомагати. Просимо їх робити це згуртовано, оскільки вони також є владою на місцях. Пояснюємо, як це слід робити: доставляти партіями, привозити після відвантаження і відправки попередніх партій. У всіх громад є величезний запал доєднатися до цієї солідарної допомоги постраждалим регіонам.
Бюрократії тут нема. Адже були випадки, коли водіям залишалося 5-6 годин на те, щоб проскочити, розвантажитися і виїхати з населеного пункту, а далі починалися обстріли. Місцеві або військові казали, що якщо не встигнуть – то є ризик потрапити під активні військові дії. Бувало, що місцеві зупиняли і попереджали: попереду російська колона. Це війна. Нема коли вимагати довідки, розмір взуття чи аналіз крові…
Ми не можемо собі дозволити зараз не допомогти людям. Тому наше основне завдання – щоб люди не страждали, отримали максимум можливої допомоги, моральної підтримки, щоб вони відчували, що вони в Україні, а Україна про своїх дбає”.
Через “резиденцію чудодійних рабинів” пройшли вже понад тисяча біженців
До знаменитої Садгірської синагоги в Чернівцях приїжджаємо вранці. Огорожа навколо нещодавно відреставрованої будівлі обгорнута синім поліетиленом. Синагога була відкрита після реставрації у 2016-му році, і в мирний час у Садгору – до гробниці династії садгірських цадиків – здійснювали паломництво хасиди, які нерідко зупинялися в резиденції – на другому поверсі для цього були облаштовані невибагливі кімнатки.
Зараз тут мешкають втікачі від війни, іноді – по 250 осіб водночас.
Заходимо у “боковий” передпокій, який перетворився на склад продуктів (помідори в ящиках, картопля в сітках, морква, фрукти, макарони…), далі через прочинені двері бачимо кухню. Там кілька чоловіків готують сніданок. Хтось зауважує, що їжу тут готують кошерну. Дотримуються цього дуже ретельно, бо якщо вимоги кашруту порушити, то потім на такій кухні довго не можна буде готувати…
Назустріч виходить один із вимушених цьогочасних гостей синагоги Яків і розповідає, що кошерна їжа дуже важлива для здоров’я людини, адже це – здорове харчування.
“Я з Києва, там до нас у синагогу приходять близько двох десятків православних християн, яких цікавить наш підхід до харчування, до облаштування помешкань. Вони навчаються, тричі на тиждень слухають лекції, які читають наші равини. Застосовують у житті закони тори”, – розповідає Яків.
Яків тут уже кілька днів, він приїхав з трьома дітьми. Пояснює, що діти переживають стрес через обстріли. Щоночі його родині доводилося ховатися від бомбардувань у бомбосховищі, але стан цих укриттів вселяв мало надії на порятунок, якби трапилася біда. Тому вони приїхали до Чернівців, але планують рухатися далі, бо ж є ще багато втікачів від війни, і “потрібно звільнити місце і для них, бо якщо всі залишаться – буде колапс”, – міркує Яків. Він сам народився у молдовських Бельцах, звідки виїхав ще коли почалася війна у Придністров’ї. “Там кацапи намагалися зробити те ж саме, що зараз і тут”, – каже Яків…
Як зв’язатися з волонтерами: топ корисних контактів для пошуку житла і транспорту
Все більше громадян на окупованих територіях потребують допомоги в евакуації та підвезенні ліків. УНІАН розповідає, як знайти волонтерів і куди піти працювати волонтером.
З початку повномасштабної війни з Росією багато українців опинилися без житла і транспорту. Пошуки нового будинку і людей, які можуть допомогти виїхати з окупованих регіонів, особливо актуальні. Для цього й існує волонтерський рух.
Хто такі волонтери?
Волонтерський рух в Україні розвинений з 2014 року, коли Росія вторглася на Донбас і в Крим. Наразі волонтерів можна знайти в соцмережах, запитати поради у знайомих, також про них пишуть в ЗМІ.
Чим займаються волонтери
Волонтери займаються не тільки забезпеченням їжею, речами першої необхідності, а й допомагають з евакуацією, наданням інформаційної підтримки, порятунком тварин. До добровольців також можуть звертатися люди похилого віку, які опинилися на тимчасово захоплених Росією територіях без підтримки рідних і близьких.
Як знайти волонтерів: актуальні контакти
Насамперед треба цікавитися офіційними сторінками українських компаній. Наприклад в Telegram “Укрзалізниця”розміщують актуальні рейси поїздів, адже залізничне сполучення на сьогодні працює насилу через постійні загрози ракетних ударів.
Оголошення про евакуацію розміщують і в Telegram UKRAINE NOW. На сторінках глав ОВА регіонів публікують адреси обладнаних бомбосховищ.
Інструкції з виживання, з надання першої допомоги пораненим розміщені в WhatsApp боте ДСНС.
З гуманітарних питань (наприклад, проблеми з водопостачанням, пошкодження інфраструктури тощо) можна звернутися на гарячу лінію Кабміну 1545 (в Україні) і 38 044 284 19 15 (з-за кордону).
Волонтери Харкова відкрили єдину телефонну лінію для допомоги місцевим мешканцям: 067 93 68 546 . Жителі східних регіонів можуть звертатися до благодійної організації”Схід SOS”.
Для захисників та родичів військових створили єдину платформу зі збору амуніції та іншого військового спорядження “People for UA”.
Знайти житло ви можете і онлайн. З цією метою волонтери створили сервіс “Притулок”.
Наявність препаратів можна перевіряти на порталі Tabletki. МОЗ України за номером 0 800 60 20 19 продовжує приймати дзвінки від громадян, що стосуються критичних потреб. Окремо фахівцями створена база за наявністю інсуліну.
Отримати психологічну допомогу можна в чат-боті friend_first_aid_bot.
На сервісі “Допомагай” можна знайти безкоштовне житло в Україні та за кордоном. Це стосується і громадян, які бажають поділитися будинком з біженцями.
Куди піти працювати волонтером
Якщо у вас є сили, бажання і ресурси, ви самі можете стати волонтером. Для цього необхідно заповнити анкету на сайті Української волонтерської групи.