Жимолость Волхова: опис сорту, фото і відгуки

Жимолость славиться корисними ягодами, саме тому вона користується популярністю. Опис сорту жимолості Волхова дозволить визначитися з вибором ягідного чагарнику для своєї ділянки.

Це вітчизняна культура створена фахівцями Ленінграда. Батьківським сортом є жимолость Павловська. З 1999 року культура внесена до Держреєстру та рекомендована для вирощування практично у всіх регіонах Росії.

Сині ягоди, вкриті сизим нальотом, мають корисними і цілющими властивостями

Опис їстівного сорти жимолості Волхова

Якщо дивитися на зовнішні ознаки, то їстівну синю жимолость сорти Волхова важко відрізнити від інших представників культури. Але це здається несхожість, так як у рослини є якості, властиві тільки йому.

кущ

Кущ з овальної густою кроною і темно-зеленими плоскими листовими пластинками. Слід зазначити, що листя досить широкі.

Численні гілки скелета тонкі, але сильні. Жимолость Волхова виростає до 2 м.

Важливо! На одному місці росте і рясно плодоносить близько 25 років.

ягоди

Плоди сорту Волхова блакитно-сизі, витягнуті в довжину (не менше 2 см). Верхівка ягоди загострена. Маса однієї жимолості – приблизно 1 г. Шкірочка тонка, але щільна.

Ягоди солодкі, кислота майже не відчувається. Зате суничний аромат нікого не залишить байдужим.

Це десертний сорт, йому дегустатори ставлять 4,7 бала

Привабливим є і хімічний склад ягід. У них містяться:

• сухі речовини – 19%;
• цукру – 8,4%;
• фруктоза – 2%;

• вітамін С – 77 мг;
• вітамін Р – 10,35 мг;
• провітамін А – 0,5 мг;
• вітамін В1 – 3 мг;
• вітамін В9 – 10 мг.

Технічні характеристики

Жимолость Волхова відноситься до сортів среднераннего терміну дозрівання. Збирати врожай можна на початку червня в теплих регіонах. У більш прохолодних зонах – на 7-12 днів пізніше. Один кущ дає в середньому від 2 до 3,5 кг смачних плодів.

Важливо! Жимолость Волхова на відміну від інших сортів культури має цінною властивістю – ягоди добре тримаються на кущах.

Відрізняється морозостійкістю, тому вирощують в регіонах, де взимку стовпчик термометра опускається до 40 градусів. Це дозволяє скоротити трудомісткість при підготовці жимолості Волхова до зимівлі.

Оскільки збирання врожаю можна виконувати за допомогою техніки, культуру садять в промислових масштабах, наприклад, фермерських господарствах.

Переваги і недоліки сорти

Як будь-яка садова культура, сорт жимолості Волхова має свої плюси і мінуси.

• слабка обсипальність;
• зимостійкість жимолості;
• невибагливість вирощування та догляду;
• можливість перевозити щільні ягоди на великі відстані;
• тривале зберігання зібраного врожаю;
• приємний смак і корисні властивості плодів.

• дрібні плоди;
• необхідність розміщувати на ділянці рослини-запилювачі;
• пізні терміни початку плодоношення після посадки – через 3-4 роки.

Посадка і догляд за жимолостю Волхова

Як вже було зазначено в описі і характеристиці їстівної жимолості Волхова, культура відрізняється невибагливістю у вирощуванні і догляді. Потрібно тільки заздалегідь подбати про вибір правильного місця, так як пересадок вона не любить.

терміни посадки

На думку досвідчених садівників, посадку жимолості на ділянці краще планувати на початок осені. Саджанці можуть бути різного віку, непогано приживаються навіть 3-4-річні кущі. Доведеться тільки вкоротити пагони до 50 см.

Вибір і підготовка посадкового ділянки

Садити культуру сорти потрібно на добре освітлених ділянках, оскільки недолік сонця може різко знизити смакові властивості ягід і уповільнити розвиток жимолості. Сам кущ може постійно перебувати під сонячними променями, а ось нижні гілки повинні бути в тіні.Відмінно відчувають себе рослини поруч з парканом або огорожею, які захистять посадки від вітрів і протягу.

Сорт Волхова воліє родючу вологий грунт. Піщані грунти для рослини не підходять, так само, як і заболочені місця, де грунтові води розташовуються близько до поверхні. В цьому випадку постраждає коренева система, що спричинить за собою зниження імунітету рослини.

Зауваження! Висота ґрунтових вод не повинен бути вище 3-4 м.

Плануючи посадку культури, потрібно заздалегідь підготувати ділянку:

1. Грунт добре пролити.
2. Викопати за 2-3 тижні до посадки лунку.
3. Заповнити її поживною сумішшю, що складається з перегною, калійної солі (70 г), суперфосфату (15 г).
   Якщо для посадки вибирають саджанці у віці шести років, то добавки потрібно збільшити в два рази
4. Важкі грунту слід розбавити торфом, тирсою, піском великих фракцій.
5. У низинах на дні ями необхідно зробити товстий шар дренажу.
   Оптимальна схема посадки жимолості, що дозволяє кущах добре розвиватися і плодоносити

Правила посадки сорти жимолості Волхова

Висаджуючи на ділянці жимолость, потрібно чітко слідувати алгоритму:

1. Оскільки кущі сорту Волхова високі, то між ними залишають не менше 2 м.
2. Яма повинна бути розміром 60х70.
   На дно обов’язково насипають дренаж шаром близько 20-25 см
3. На 10 кг компосту додають деревну золу (1 кг), суперфосфат (200 г). Все ретельно перемішують і засипають в лунку.
4. Виливають два відра теплої води.
5. Після того як вона вбереться, починають посадку. У чагарнику розправляють коріння і встановлюють його в центр лунки.
   Саджанці з закритою кореневою системою посадити простіше
6. Засипають жимолость грунтом, причому коренева шийка залишається над поверхнею на висоті 3-4 см.
   Землю утрамбовують і добре поливають
7. Прикореневу зону засипають мульчею.
   Мульчування дозволить зберегти вологу в ґрунті

Полив і підживлення

Коріння жимолості Волхова поверхневі, тому не можна допускати пересихання грунту.

Рослина не виносить застою води, інакше почнуть загнивати корені

Поливати потрібно помірно. Тільки в спеку слід збільшити кількість води, особливо в той час, коли почнуть формуватися і наливатися плоди.

Підгодовують кущі кілька разів:

• рано навесні, коли тільки починає танути сніг, сорт жимолості Волхова потребує азотних добривах;
• після появи листя в якості підгодівлі використовують органіку;
• під час бутонізації, цвітіння і наливу ягід рослини потрібно полити зольним розчином;
• перед підготовкою до зими, щоб жимолость краще перенесла морози, вносять добрива, що містять калій і фосфор.

обрізка

Обрізка – важливий захід при вирощуванні жимолості камчатської Волхова, але починати її потрібно через два роки після посадки.

Важливо! Обрізають кущі тільки восени!

Санітарну і формує стрижку проводять для видалення пошкоджених гілок, а також тих, що виросли всередині куща, інакше загущення не уникнути. Жимолость Волхова зростає повільно, тому обрізку виконують через 2-3 роки, щоб не знизити врожайність.

Що стосовно омолаживающей стрижки, то її проводять на кущах старше 15 років. Причому видаляти потрібно щорічно не більше двох гілок, інакше кущ засохне.

Попередження! Верхівки видаляти не можна, так як саме на них розташовується більшість квіткових бруньок.

зимівля

Як вже було зазначено в описі, сорт Волхова морозостійкий. Та й навесні, коли стовпчик опускається до 8 градусів, пагони і бруньки не страждають. У снігових регіонах укриття дорослих кущів не потрібно. Там, де взимку опадів немає, потрібно утеплити мульчею прикореневу зону.

А ось саджанці 2-3 роки після посадки рекомендують додатково захистити ялиновим гіллям. Роботи починають після встановлення середньодобової температури в межах -3 градусів.

Можна використовувати в якості мульчі перегній, опале листя, картон

розмноження

Жимолость Волкова розмножують живцями або поділом куща. Обидва способи підходять для садівників-любителів.Потрібно тільки пам’ятати, що посадковий матеріал нарізають з молодих зелених пагонів.

Запилювачі жимолості Волхова

Жимолость Волхова потребує рослинах-запильниках, без них врожайність буде мінімальна. На ділянці слід посадити такі види:

Хвороби і шкідники

Дорослі рослини стійкі до багатьох захворювань. А ось молоді кущі часто вражають шкідники: попелиця або жимолостева златка.

Боротися з виниклими проблемами потрібно із застосуванням спеціалізованих інсектицидів або народних засобів. Не потрібно чекати, коли почнеться масове пошкодження жимолості, а проводити профілактичні заходи.

Увага! Роботу з хімічними препаратами рекомендують починати після збирання врожаю.

висновок

Опис сорту жимолості Волхова допоможе садівникам визначитися з вибором рослин. В результаті на ділянці з’являться кущі зі смачними і корисними ягодами. Їх можна з’їдати в свіжому вигляді, заготовлювати варення, компоти.

Як отримати щедрий урожай смачних і корисних плодів жимолості Волхова

Жимолість Волхова – одне з російських селекційних досягнень. Цей їстівний сорт високо цінується садівниками за невибагливість до умов вирощування, хорошу зимостійкість і відмінні смакові якості плодів. Завдяки декоративним якостям жимолість Волхова не тільки порадує смачним урожаєм, а й стане ефектною окрасою будь-якої садової ділянки.

Зміст матеріалу

Жимолість Волхова – характеристика і опис сорту

Жимолість Волхова – це результат копіткої роботи ленінградських селекціонерів, які використовували сорт Павловська. Свою назву новий сорт отримав завдяки річці Волхів, що протікає в Ленінградській області. У 1999 році вид був внесений до Державного реєстру і районований для вирощування у всіх регіонах Росії.

Опис сорти жимолості Волхова:

• Висота чагарнику сягає 160-200 см. Численні тонкі втечі утворюють густу крону овальної форми.
• Прямостоячі втечі вкриті густим і м’яким ворсом.
• Листові пластини плоскі, довготривалі, широкі, темно-зеленого кольору.
• Плоди подовжені, із загостреною верхівкою, до 2 см у довжину, синьо-сизого кольору. Вага кожного плоду – до 1,5 г.
• Смак плодів солодкий, з ледь помітною кислинкою і приємним земляничним присмаком. Вони покриті тонкою, але досить щільною шкіркою, що забезпечує хорошу лежкість врожаю.Жимолість Волхова належить до середньоспілих сортів. Перший урожай плодів дозріває вже в середині червня. Залежно від регіону вирощування з кожного куща жимолості можна зібрати до 3-3,5 кг плодів.

Сорт не може досвідити себе самостійно, тому опилювачі необхідно розміщувати поруч з ним. Найкращі запилювачі жимолості Волхова – Лазурна, Павлівська жимолість або ж Амфора.

Вирощування жимолості ВолховаЗавдяки невибагливості вирощування жимолості Волхова не викличе складнощів навіть у садівника-початківця. Сорт підходить для культивування в усіх регіонах Росії, в тому числі і в областях із суворими зимами.

Для отримання хорошого врожаю потрібно створити жимолості комфортні умови. Для неї бажано вибирати добре освітлені ділянки, захищені від пронизуючого вітру і протягів. Дуже важливий низький рівень залягання ґрунтових вод, оскільки надлишкова волога викликає підгнивання кореневої системи жимолості.

Найкраще розмістити кущі жимолості вздовж забору, стіни або огорожі, які надійно захищатимуть рослину від протягів. При цьому воно повинно добре освітлюватися сонцем. При вирощуванні в тіні врожайність жимолості зменшується.

Вибір і підготовка саджанців і ґрунтуДо посадки жимолості Волхова можна приступати на початку або середині вересня. Саджанці можна купити на садівничих ринках або в спеціалізованих розплідниках. Найкраще вибирати саджанці віком 3 або 6 років. Останні потрібно обрізати перед посадкою так, щоб їх висота не перевищувала 50 см.

Садівники вибирають саджанці з відкритою кореневою системою або вирощені в контейнері. Так можна з легкістю перевалити земляний ком з ємності, не боячись пошкодити тендітну кореневу систему жимолості.

Підготуйте посадкові лунки для жимолості:

• рясно полейте ґрунт;
• викопайте лунку глибиною і діаметром не менше 60-70 см;
• присипте на дно ямки суперфосфат з перегноєм (15 г на 1 кг), золу і жменю калійної солі (70 г).

У разі посадки 6-річного саджанця жимолості пропорції добрив необхідно збільшити вдвічі.

Якщо ґрунт на садовій ділянці важкий, його можна зробити більш легкою і повітропроникною, внісши трохи крупнозернистого піску, торфу або тирси.

Схема посадки саджанцівЇстівна жимолість Волхова – об’ємна і високоросла рослина, тому між посадковими лунками потрібно залишати відстань не менше 2-3 м.

Покроковий алгоритм посадки:

• на дно посадкової лунки засипте дренаж і суміш добрив (суперфосфат, перегной зола);
• влийте в лунку 2 відра підігрітої води і дайте їй повністю вбиратися;
• опустіть саджанець в лунку і акуратно розправте його корінці;
• присипте корінки грунтом і злегка утрамбуйте;
• рясно полейте саджанці, використовуючи для кожного по відру теплої води.

Среднеспелый неприхотливый сорт жимолости Волхова

Жимолость Волхова садоводы ценят за неприхотливость, зимостойкость и вкусные плоды. Сорт приспособлен к выращиванию на северо-западе России, ведь его родина – Ленинградская область. Рассмотрим особенности, преимущества и агротехнику синей жимолости Волхова.

Описание сорта жимолости Волхова

Куст с густой кроной овальной формы, с многочисленными побегами и плоскими листьями темно-зеленого цвета. Прямостоячие ворсистые ветки тонкие, но при этом неломкие и выдерживают вес урожая и непогоду. Высота растения – до 200 см.

Синеватые плоды вытянуты в длину и достигают размера более 2 см при среднем весе 0,7 г. Верхушка ягод слегка заострена, кожица тонкая. Мякоть плотная, с кисло-сладким вкусом, слегка напоминающим земляничный. С дегустационной оценкой 4,7 балла жимолость Волхова заслуженно называют десертной культурой.

Справка. Одно из ценных свойств сорта – низкая осыпаемость плодов.

Происхождение и развитие

Жимолость рассматриваемого сорта была получена на Станции растениеводства имени Вавилова в конце XX в. Селекционеры взяли за основу семена разновидности Павловская.

В 1999 г. сорт внесли в Реестр культур РФ, присвоив ему имя Волхова по названию реки, протекающей в Ленинградской области.

Характеристика, внешний вид, вкусовые качества

Сорт Волхова среднеранний. С одного куста можно собрать 2-3,5 кг голубовато-сизых плодов с изысканным земляничным ароматом.

Кислота почти не ощущается, а химический состав каждой ягоды насыщен витаминами и микроэлементами.

Средние показатели плодов жимолости Волхова:

• сахара – 8,4%, в т. ч. фруктоза – 2%;
• сухие вещества – 19%;
• кислоты – 1,9%;
• витамин С – 56,3 мг/100 г.

Также ягоды богаты витаминами группы В, провитамином А и витамином Р.

Особенности применения

Сорт универсален. Его успешно используют для приготовления заготовок (компотов, варенья), настоек и для заморозки. Плоды приятны на вкус в любом виде – свежем или консервированном.

Кусты также культивируют в качестве живой изгороди, чем достигается двойная польза – вкусный урожай и густое темно-зеленое ограждение. Растение неприхотливо, поэтому расположение возможно на любом участке сада независимо от затененности и климата в регионе.

Справка. Ягоды жимолости Волхова обладают противовоспалительными и желчегонными свойствами. Регулярное употребление в пищу также позволяет снизить риск развития сердечно-сосудистых заболеваний.

Урожайность и плодоношение

Сорт имеет 2 особенности – раннее созревание большого количества ягод (до 3,5 кг с куста при условии регулярного полива) и способность удерживать их.

Благодаря тому, что плоды остаются на месте, урожайность сорта можно назвать высокой. Средний показатель – 2 кг с одного взрослого куста.

Срок созревания

Сорт начинает плодоносить одним из первых. Уже к концу июня синеватые ароматные ягоды готовы к сбору.

В регионах с прохладным климатом (в Москве, Санкт-Петербурге) техническая зрелость наступает на 1,5-2 недели позже, что не отменяет позиции жимолости Волхова в рейтинге культур скорого созревания.

Устойчивость к болезням и вредителям

Жимолость Волхова устойчива к болезням и вредителям. При правильной посадке и своевременном уходе куст может прожить 20-25 лет, не подвергаясь ни нападению насекомых, ни поражению инфекциями.

Устойчивость к холодам и засухе

Взрослые кусты выживают при температуре до -40°С. Листья и цветы сохраняются при -8°С.

Молодые побеги необходимо укрывать, когда столбик термометра опустился до +3°С. Для взрослых растений естественным укрытием становится слой снега.

В засушливых регионах кустам требуется регулярный полив, так как отсутствие влаги губительно сказывается на количестве и качестве урожая.

Подходящие регионы и требовательность к климату

Жимолость Волхова хорошо переносит суровые климатические условия русской зимы, но мало приспособлена к жаре и засухе.

Несмотря на возможность культивирования сорта по всей России, лучшие результаты плодоношения достигаются в Центральном и Северо-Западном регионах страны, где достаточно осадков и нет сильной жары.

Жимолость Волхова: преимущества и недостатки

Преимущества:

• отличная зимостойкость;
• стабильно высокая урожайность;
• неприхотливость в уходе;
• малая осыпаемость;
• приятные вкусовые и ароматические свойства;
• богатый микроэлементный и витаминный состав;
• универсальность.

• самобесплодность, что обязывает размещать рядом растения-опылители;
• сравнительно мелкие ягоды;
• невозможность транспортировки плодов на дальние расстояния по причине плохой лежкости;
• плодоношение через 3-4 года после высадки.

Отличие от других сортов и гибридов

Ключевое отличие сорта жимолости Волхова – сохранность ягод на кустах. Отсутствие самоопадания плодов позволяет выращивать культуру в промышленных масштабах, где сбор осуществляется комбайнами.

Возможна культивация жимолости в холодных районах, где другие сорта и гибриды погибают под воздействием низких температур или сбрасывают урожай от порывов ветра.

Агротехника

Жимолость Волхова – растение неприхотливое. Однако расположение кустов на сквозняке или в затененном месте, куда попадает мало солнечного света, может привести к замедлению роста и низкой урожайности.

Для высадки берут саженцы возрастом 3 или 6 лет, причем последние требуется обрезать до 50 см.

Выбор места в саду и подготовка лунок

Опытные садоводы рассаживают жимолость вдоль забора или другой ограждающей конструкции, которая может послужить естественной защитой от порывов ветра. При этом сами кусты должны получать достаточно света.

Стоит выбрать южную сторону сада и удаленное место от других плодовых деревьев и кустарников, которые будут затенять жимолость или забирать у нее питание.

Подготовить лунки для 3-летних растений просто:

1. Выкопать посадочную яму глубиной 40 см и шириной 50 см.
2. Дно обильно полить водой.
3. Внести перегной, 1 кг золы, 15 г суперфосфата и 70 г калийной соли.

При посадке 6-летних растений дозу удобрений увеличивают вдвое.

Подготовка к посадке

Для пересадки лучше выбирать растения, выращенные в контейнере либо с открытой корневой системой. Из емкости легко перевалить земляной ком, не повредив нежные корни. Такие саженцы лучше приживаются, реже болеют и хорошо плодоносят.

Важно! Саженец должен быть выращен в контейнере, а не перемещен с постоянного места на время продажи. Внимательно осмотрите почву и внешний вид растения: недавно переваленный куст обычно выглядит хуже тех, которые не трогали с момента посадки.

Требования к грунту

Жимолость Волхова любит легкий, увлажненный, дышащий грунт. Предпочтение отдается слабокислым, не песчаным почвам, которые хорошо прогреваются.

В тяжелый грунт требуется добавить опилки или торф, чтобы повысить влаго- и воздухопроницаемость. Для заболоченных или участков с высоким уровнем грунтовых вод необходимо обеспечить дренаж в виде керамзита, битого кирпича или крупнозернистого песка.

Сроки, схема и правила посадки

Лучшим временем для посадки жимолости Волхова в открытый грунт считается осень, а именно конец сентября – середина октября. В это время растение лучше приживается, активно наращивает корневую систему и стратифицируется, т. е. закаливается в естественных условиях.

При пересадке саженца необходимо осторожно расправить корни, аккуратно опустить в лунку, присыпать землей и тщательно пролить. Так как кусты жимолости объемные и высокорослые, расстояние между ними должно быть 2-2,5 м. Если посадить ближе, культура будет плохо развиваться, дальше – не сможет выполняться перекрестное опыление.

Особенности выращивания

Полив – ключевой момент в выращивании жимолости. Без достаточного количества воды куст будет плохо расти и плодоносить, а ягоды окажутся горькими и рыхлыми. Заливать также не стоит. Почва вокруг корней должна быть слегка увлажненной.

Пока кустарник не плодоносит, особых действий не требуется. Периодические подкормки, профилактика появления болезней и вредителей, а также обрезка сухих побегов вполне удовлетворяют потребности неприхотливого растения.

Сразу после посадки прикорневое пространство необходимо замульчировать, чтобы влага дольше сохранялась. Обновление мульчи следует производить по мере необходимости. Немаловажный момент – рыхление грунта, позволяющее улучшить воздухообмен в почве. Однако рыхлить надо осторожно, чтобы не повредить корневую систему.

Жимолость Волхова нуждается в периодической подкормке. В первые 3 года предпочтение отдают азотным удобрениям, которые вносят с интервалом 2-3 недели. Потом используют комплексные подкормки 2 раза – во время распускания листьев и цветения.

Опылители

Сорт жимолости Волхова самобесплоден, т. е. не опыляется самостоятельно.

Чтобы растение плодоносило, рядом необходимо посадить другие сорта, например, Павловскую, Бакчарский великан, Амфору, Югану, Лазурную. В одном уголке сада допускается посадка до 4 разновидностей жимолости на расстоянии 2-2,5 м друг от друга.

Справка. В опылении жимолости Волхова не участвуют пчелы, только шмели.

Борьба с болезнями и вредителями

Взрослые кусты жимолости мало подвержены заболеваниям и набегу насекомых-вредителей. Однако молодые побеги не столь устойчивы к тле и жимолостной златке.

В первые годы выращивания необходимо проводить профилактику заболеваний и размножения вредителей специальными инсектицидами и народными средствами.

Если было замечено появление златки, надо обрезать кустарники как можно ниже, после чего обрезь сжечь, а остатки растения присыпать золой.

Важно! Меры для защиты жимолости Волхова от вредителей и болезней принимаются только после сбора урожая.

Подготовка к зиме

Несмотря на холодостойкость, жимолость нуждается в подготовке к предстоящей зиме, особенно молодые кустарники.

Растение укрывают лапником или опавшей листвой, когда температура опускается ниже +3°С. Кусты старше 5 лет достаточно присыпать снегом.

Размножение

Посадочный материал срезают с молодых побегов жимолости Волхова поздней осенью или ранней весной до распускания почек. Размножают культуру с использованием черенков или просто разделяют слишком разросшийся куст.

Трудности при выращивании

Особых сложностей культивирование жимолости Волхова не приносит. Стандартные процедуры полива, подкормки, защиты от болезней и обрезки, знакомые опытным садоводам, не отличаются от возделывания других сортов жимолости.

Холодостойкость и неприхотливость растения позволяют получать полезный урожай практически в любых климатических условиях, а при должной подготовке и уходе – на любых почвах.

Сбор урожая

Урожай сизоватых ягод готов к сбору уже в конце июня – середине июля (в зависимости от климата в регионе). Специалисты рекомендуют подождать неделю с момента, когда ягоды посинели. Этот срок позволяет накопить плотность и сладость, достаточную для употребления в свежем виде или консервирования.

Лежкость ягод сравнительно низкая, поэтому их невозможно сохранить дольше 2 недель и перевезти на большие расстояния.

Справка. Сорт жимолости Волхова подходит для выращивания на больших площадях, так как позволяет собирать урожай с использованием техники.

Отзывы опытных садоводов

Дачники отмечают устойчивость сорта к морозам и высокие вкусовые качества плодов.

Анна, г. Москва: «Растение отлично переносит суровые зимы Подмосковья, однако если снега мало, дополнительно присыпаю прикорневое пространство. Ягоды очень вкусные, плотные, слегка отдают земляникой. Вкусный компот получается».

Максим, г. Кострома: «Посадил на участке жимолость Волхова и ее опылитель Югану. Через 4 года получил первый урожай. Ягод очень много – наварили варенья, компотов, и на заморозку осталось. Особых сложностей не было, только иногда поливаю зольным раствором, так как почва у нас кисловатая».

Заключение

Съедобная жимолость Волхова получила важнейшие качества ягодной культуры в процессе селекции: стабильно высокое плодоношение, морозостойкость, неприхотливость к окружающим условиям и уходу.

Высокорослые кусты замечательно разграничивают пространство садового участка и приносят много полезных ягод.