Де садити жимолость: в тіні або на сонці, куди краще посадити декоративну і жимолость їстівну, критерії вибору місця

Правильне місце посадки – одне з основних умов якісного розвитку і плодоношення жимолості. Від вибору ділянки залежить швидкість росту, стійкість до захворювань, врожайність, якість плодів, строки плодоношення і довголіття. Правильно вибране місце дозволить радіти врожаїв протягом 20 і більше років.

Де краще садити жимолость: в тіні або на сонці

Жимолость в цілому невибаглива, але вимагає уваги і трудовитрат. Вибір місця для посадки починають з визначення рівня освітленості ділянки. Є кілька простих правил:

• Для більшості різновидів, особливо кучерявих і їстівних, ідеально підходять відкриті сонячні ділянки.
• При хорошому освітленні верхніх гілок бажано, щоб нижні перебували в тіні.
• В легкій тіні жимолость нормально розвивається, але плодоношення в таких умовах значно знижується.
• Лісові різновиди добре переносять ажурну тінь і відмінно почувають себе під покровом дерев і великих кущів.
• Сильне затінення уповільнює розвиток жимолості.

Чим це обумовлено

Хороше освітлення потрібно жимолості з наступних причин:

• рослина відноситься до світлолюбних культур;
• чагарник погано цвіте в тіні, що негативно позначається на врожайності і декоративності;
• на відкритих місцях запилення рослин проходить ефективніше, ніж в тінистих;
• ягоди, визріли на сонці, смачніше.

Практично всі різновиди жимолості добре розвиваються на сонячних місцях і тільки деякі форми можуть переносити затененность без шкоди для своїх декоративних або плодових якостей. З цієї причини при посадці кущів віддають перевагу освітленим ділянкам.

Жимолість: посадка та догляд, вибір саджанців та розмноження

Жимолість ще рідкісна культура у садівництві. На відміну від інших ягідних чагарників, її активне одомашнення почалося нещодавно, у 1980-х роках.

Жимолість як садова культура та її популярні сорти

Це багаторічний чагарник з гнучкими стеблами великого сімейства жимолісних. У північній півкулі він з давнини відомий як дикоросла культура, що налічує понад 200 видів. В основному це види жимолості звичайної з червоними, помаранчевими, жовтими ягодами, які в народі називають вовчими і вважають отруйними. Але є один вид їстівної жимолості — з синіми ягодами. Приваблива невибагливість цього чагарника. Він може рости на бідних грунтах, майже не схильний до хвороб і шкідників, зимостійкий. Кучеряві або повзучі види жимолості часто розводять як декоративні садові рослини. Навесні вони покриваються великими квітами білого або світло-рожевого кольору. Слов’янська назва ягоди походить від поєднання слів «життя» та «молодість». Це підтверджується багатим складом плодів жимолості, насамперед наявністю селену – мікроелемента молодості та здоров’я. Ягоди містять Р-активні сполуки, вітаміни А, С, групи В, пектини, дубильні речовини, безліч мікроелементів. Велика група вчених досліджувала антиоксидантні властивості жимолості. Вони з’ясували, що культура містить речовини, які на клітинному рівні пригнічують переродження клітин, запобігають накопиченню токсичних сполук.

Сорта жимолості

• Довгоплідна. Врожайність від 1,5 до 2,4 кг. з куща. Має видовжено-плоскі великі плоди синього з сизим нальотом кольору. Смак без гіркоти. Ягоди використовують для варення, джему, соків.
• “Синій птах”. Кущ розлогий з овальною кроною. Ягоди дрібні, темно-блакитні, овальні або бочкоподібні. Смак ніжний з чорничним присмаком.
• «Синя скеля». Ягоди темно-сині, подовжені, з щільною м’якоттю.

Поширені сорти середнього та пізнього дозрівання:

• «Бакчарський велетень». Пристосований для північних регіонів. Плоди насиченого синього кольору, подовжено-циліндричні, до 3-4 см. завбільшки. Використовують переважно для свіжого вживання.
• “Індиго джем” – канадський високоврожайний сорт. Ягоди чорно-фіолетові, овальні, рівні. Смак кисло-солодкий з терпкістю. Врожайність до 4–5 кг. з куща.

Дуже цінна якість усіх сортів жимолості в тому, що вона дозріває раніше за інші ягоди в саду, коли потреба у вітамінах особливо актуальна.

Як вибрати хороші саджанці жимолості?

Жимолість – перехреснозапильна рослина, тому підвищується врожайність, якщо поряд ростуть 2-4 сорти. Саджанці вибирайте за такими критеріями:

1. Вони мають бути дворічними.
2. У кожному має бути 2-3 розгалуження від 30 до 40 см., а стебла гнучкі.
3. Коренева система має бути розвиненою, без пошкоджень та сухих корінців.

Якщо в хорошому саджанці таки є зламані стебла, їх слід видалити перед посадкою. Довге коріння теж вкорочують до 30 см.

Правила посадки жимолості та догляду за саджанцями

Де росте жимолість? Жимолість любить добре освітлені ділянки саду, захищені від сильних весняних протягів, бо її плоди дозрівають раніше суниці. Краще вибрати низинні ділянки саду. Жимолість зростає на суглинистих та супіщаних грунтах. Але якщо грунт кислий, то слід знизити кислотність додаванням крейди, доломітового борошна, деревної золи та вапняних матеріалів.

Коли садити жимолість? Саджанці можна висаджувати навесні та восени. Весняна посадка незручна тим, що має бути дуже ранньою, ще до розкриття нирок. Наприклад, у травні висаджувати жимолість буде пізно, це вже період початку плодоношення. Найкращий час для посадки – з кінця вересня до середини жовтня.

Як правильно посадити жимолість?

Чагарник потрібно правильно посадити. Дотримуйтесь таких правил:

1. Лунки викопуйте розміром 40х40х40 см. Відстань між ними – 1-2 м. залежно від розлогості кущів.
2. Верхній живильний шар грунту відокреміть відразу, змішайте з перегноєм (1 відро), деревною золою (300 г.), подвійним суперфосфатом (500 г.), сульфатом натрію (30 г.). Склад помістіть на дно ямки горбком.
3. Поверх горбка рівно розташуйте саджанець, розправте рівномірно його коріння.
4. Засипайте коріння пухким грунтом, кореневу шию заглиблюйте не сильно, на 3-5 см.

Грунт після посадки утрамбуйте, лунку пролийте 1 відром води. Щоб волога не випаровувалась, приствольне коло замульчуйте.

Як доглядати за саджанцями жимолості?

Чагарник вимагає помірного поливу, у посушливий час полив збільшуйте. Своєчасно видаляйте бур’яни біля кущів. Існують вимоги догляду за молодими насадженнями:

• Протягом перших 3 років навесні кущі високо підгортайте. Після збирання врожаю обрізайте стебла, усувайте загущеність кущів. Через 2–3 роки видаляйте лише пошкоджені стебла.
• З 3-го року починайте підгодовувати культуру. Навесні до розкриття нирок вносьте аміачну селітру (3 ч. л. на 1 м2).
• Восени – органіку (гній з водою 1:4), а також суміш з деревної золи (100 г.), компосту (5 кг.), подвійного суперфосфату (2 ст. л.).

Хвороби рідко вражають жимолість, але іноді з’являються грибкові інфекції. При цьому стебла чорніють, сохнуть, листя жовтіє і облітає раніше часу. Для боротьби з грибком застосовуйте фунгіцидні засоби.

Розмноження жимолості

Розмножують чагарник насінням, розподілом куща, відводками та живцями. Насінням розмножують жимолість селекціонери, щоб зберегти всі ознаки певного сорту.

Молоді чагарники до 6 років можна розмножити поділом куща. Зі старими рослинами це складно, простіше зробити відведення: окремі стебла пригинають до землі, прикріплюють і присипають землею до укорінення, потім відокремлюють.

Молоді пагони поточного року довжиною 10–15 см., у яких основа вже затверділа, середина залишалася гнучкою, а верхівка — трав’яниста, агрономи укоріняють у суміші торфу та піску 1:1. З дорослої рослини можна нарізати десятки живців, укоренити та отримати нові саджанці.

Жимолість тільки недавно почала приживатися в садах. Своїми цінними якостями та раннім дозріванням плоди цієї культури вже завоювали інтерес садівників. Вибирайте найкращий сорт, дотримуйтесь умов вирощування і в саду скоро дозріє врожай.