Мадагаскар для туристів

Мадагаскар – одна з найзагадковіших і найпривабливіших серед туристів усього світу країн в Африці. Цей оспіваний у кіно острів розташований зовсім поруч із материком, але відрізняється від нього кардинально. Тут своя природа, свої тварини та рослини. І тут живуть люди не схожі на інші народи, але всі вони дуже відкриті, доброзичливі та незалежні. Ласкаво просимо на Мадагаскар, країна з нетерпінням чекає на вас!

Мадагаскар на карті

Географічне положення

Острів Мадагаскар розташований у південно-західній частині Індійського океану в південній півкулі. Сухопутних кордонів у країни немає, а від Африки вона відокремлена Мозамбіцькою протокою. У найвужчому місці її ширина 422 кілометри.

Географічно Мадагаскар належить до частини світу Африка. Але в далекому минулому він був частиною Індії та відколовся від неї 88 мільйонів років тому. Завдяки цьому на острові збереглися унікальні флора і фауна. Тут водяться тварини та рослини, яких немає більше ніде у світі.

Рельєф острова переважно гористий. Більшу частину його площі займає високогірне плато, яке полого спускається до океану на заході і круто обривається на сході. На сході вздовж берегів океану тягнеться велика низовина.

Найвища точка острова – згаслий вулкан Марумукутру (2876 метрів).

На острові є безліч невеликих, але швидких і порожистих річок, і низка озер.

Небезпеки для туристів

У глобальному індексі миролюбності, який враховує спокій атмосфери, ставлення до туристів і багато інших чинників, Мадагаскар посідає високе 38 місце між Італією і Коста-Рікою, але це не означає, що перебування тут таке вже й безпечне.

На Мадагаскарі досі досить високий рівень злочинності, що пов’язано з неспокійною політичною ситуацією і бідністю. Останній військовий переворот тут стався 2009 року, але досі країна класифікується як гібридний режим. Тобто демократичні інститути тут перебувають під сильним впливом військових.

Найчастіше відбуваються в країні кишенькові крадіжки, тому туристам рекомендують уникати скупчень людей і тримати цінності та гроші під контролем. Під час поїздок углиб острова високий ризик стати жертвою місцевих бандитів, які часто користуються зброєю.

Дорожній рух у країні спокійний, правила хоч і порушують, але через невисокий трафік це не становить великої небезпеки. Набагато вищий ризик потрапити в аварію через поганий стан дорожнього полотна. Майже 80% доріг на острові перебувають у сумному стані.

На острові багато комах, які є переносниками небезпечних захворювань, тому перед поїздкою слід зробити всі обов’язкові щеплення. Отруйних змій на острові немає, але в річках багато п’явок, спілкування з якими не принесе задоволення.

Великих наземних хижаків тут не водиться, а крокодили останнім часом стали дуже рідкісними.

На пляжі туриста можуть підстерігати куди більше небезпек. Починаючи з палючого сонця, що загрожує опіками та тепловими ударами, і закінчуючи акулами та отруйними мешканцями моря. У низці місць берег усіяний гострими осколками коралів.

Загалом, дотримуючись елементарних правил обережності та гігієни, відпочивати на острові можна спокійно і безпечно.

Свята

Жителі Мадагаскару відрізняються веселою вдачею, доброзичливі до туристів і рідко займаються жебрацтвом. Зате вони дуже люблять танці та музику.

Офіційні свята в країні діляться на світські та церковні. До числа перших належать Новий рік, Річниця повстання 1947 року, Дні незалежності та Африканської єдності. З християнських свят на рівні держави відзначають Різдво та Великдень.

Крім цього, у країні чимало етнічних свят, побувати на яких зобов’язаний кожен турист. Тут проводяться музичні фестивалі, на яких виступають місцеві ансамблі та грають національні інструменти. Особливо значущими є фестивалі Донія і Хіра Гасі, які супроводжуються святковими ходами та феєрверками.

З незвичайних свят слід відвідати Фамадіхану, день, присвячений померлим. Цього дня аборигени дістають мумії своїх предків і проносять їх вулицями.

Які розваги є на Мадагаскарі

Туристична індустрія на острові перебуває в стадії інтенсивного розвитку, і щороку кількість туристів збільшується. Але за якістю інфраструктури республіка поки сильно поступається сусіднім країнам: Танзанії. ПАР або Сейшельським островам. Ось, що може запропонувати Мадагаскар туристам:

• Пляжний відпочинок. Найкращі пляжі розташовані на невеликих островах, які удосталь трапляються біля східного і північного узбереж. Це острови Нат, Носі-Бі, Іль-Сент-Марі. Усі вони вирізняються наявністю туристичної інфраструктури та білосніжним, дуже чистим піском.
• Сноркелінг. На популярних пляжах острова зона мілководдя часто простягається вглиб океану на сотні метрів і дає змогу насолоджуватися підводним світом без акваланга, з однією лише маскою і трубкою. Такий вид відпочинку особливо популярний у дітей.
• Дайвінг. Але й любителям попірнати з аквалангом знайдеться, де добре провести час. Відмінні місця для занурення є на острові Іль-Сент-Марі, архіпелагах Рамадес і Мітсіо.
• Віндсерфінг. Північне узбережжя острова є справжнім раєм для любителів віндсерфінгу. Починаючи з квітня і до листопада там дме постійний південно-східний вітер, наганяючи стійкі стрибкові хвилі. Температура води при цьому залишається в комфортних межах від +25 до +27 градусів.
• Риболовля. Води Мадагаскару є справжнім раєм для рибалок. Тут водяться майже всі види риб Індійського океану. Досить найняти човен, яхту або місцевий рибальський катамаран і можна цілий день займатися улюбленим хобі.
• Трекінг, піший туризм. На Мадагаскарі майже немає стежок для пішого туризму, крім двох популярних маршрутів. Починаються вони в місті Махадзанга на північному заході острова. Одна стежка веде до мальовничих водоспадів, друга – до печерних гротів Андзухібе.
• Савіка. Незвичайна розвага, яку можна побачити в низці регіонів острова. Савіка – це місцевий варіант родео, тільки замість биків суперником людини стає антилопа зебу.
• Лемури. Лемури на Мадагаскарі водяться всюди, але побачити їх можна або в Національних парках, наприклад, у Масуала, або в зоопарках. Найбільший зоопарк з лемурами знаходиться в Антананаріву.
• Природні дива. На острові є кілька мальовничих місць, які з повним правом можна назвати чудом світу. Найвпізнаваніші та найпопулярніші серед туристів – алея баобабів і кам’яний ліс Цинги. В останньому можна також позайматися скелелазінням.
• Історичні пам’ятки. Як не дивно, на Мадагаскарі чимало історичних місць, які зацікавлять допитливого туриста. Серед них особливо виділяються палацовий комплекс Рува в Антананаріву та Амбухіманга – фортеця доколоніальних часів.

Що важливо знати про Мадагаскар

Якщо ви плануєте відвідати цю державу, ось деякі з найважливіших речей, які варто знати:

Мова

Державними мовами республіки вважаються малагасійська та французька. Однак реально французькою мовою як рідною володіє менш як 1% населення. Більшість населення розмовляє лише малагасійською мовою.

Населення

Нині в країні проживає трохи менше ніж 25 мільйонів осіб.

Мадагаскар – багатонаціональна держава, що визначається історією його заселення і колонізації. У країні налічують 18 основних племінних груп – народностей. Вони діляться на горян і жителів узбережжя. Звичаї та традиції окремих племен сильно різняться.

Чисельність корінного населення Мадагаскару становить близько 20 мільйонів осіб. Значними є французька та індійська громади острова.

• Більше фактів про народи Мадагаскару, їхній характер і місцевий колорит можна дізнатися з цієї статті.

Валюта

Національною валютою є аріарі. Це порівняно молода грошова одиниця, яка була введена в обіг лише 2005 року. Вона замінила малагасійський франк.

Наразі мають обіг банкноти 100, 200, 500, 1000, 2000, 5000, 10000, 20000 аріарі.

У самій країні розплачуватися доведеться місцевою валютою. Обмінювати долари або євро краще в банках і обмінних пунктах, але не забуваючи пред’являти митну декларацію на ввезену валюту. У декларації обов’язково вкажуть, скільки ви валюти обміняли та скільки у вас залишилося для вивезення.

Курс аріарі досить нестійкий і схильний до різких падінь. У середині 2023 року за 1 американський долар давали 4500 аріарі.

Релігія

Більша частина населення країни сповідують християнство, за офіційними даними прихильників цієї релігії близько 50%. Ще 7% населення сповідують іслам, завезений на Мадагаскар арабськими торговцями.

Однак, за неофіційними даними, майже 80% населення тією чи іншою мірою продовжують слідувати вірі предків, тобто язичництву. Причому на острові особливо сильні австралійські, а не африканські традиції вірувань.

Клімат

Мадагаскар лежить в області тропічного клімату. На східному і північному узбережжях він визначається мусонами, у центральних регіонах виявляється помірним, а на південному заході – посушливим.

Для тропічного клімату характерно два сезони – дощовий і посушливий. Сезон дощів на Мадагаскарі починається з грудня і триває до початку березня. У цей час випадає майже вся річна кількість опадів. Період місцевої зими з травня по вересень вирізняється малою кількістю опадів і частими посухами.

Середньомісячна температура протягом року змінюється незначно, від +26 градусів взимку до +21 влітку. При цьому максимальні значення температури січня-лютого можуть досягати +33 градусів.

Температура морської води

Середня температура морської води біля берегів Мадагаскару несильно схильна до річних коливань і завжди залишається придатною для купання. Комфортні умови створюють географічне положення і тепла Мозамбікська течія.

• Температура води взимку, грудень-січень: від +26 до +29 градусів.
• Температура води навесні, березень-травень: від +26 до +25 градусів.
• Температура води влітку, червень-липень: від +25 до +21 градусів. Найхолодніша вода в липні.
• Температура води восени, вересень-листопад: від +21 на початку осені до +26 градусів у листопаді.

Стихійні лиха

Мадагаскар розташований на шляху проходження тропічних циклонів південної частини Індійського океану. Саме вони завдають економіці острова найбільших збитків. Щороку на Мадагаскар налітає кілька сильних циклонів, спричиняючи повені та ураганні вітри. Це найголовніше стихійне лихо республіки. Так, у січні 2022 року в столиці країни Антананаріву сталася серія повеней, що призвела до смерті 11 осіб.

Мадагаскар перебуває в сейсмонебезпечній зоні, що викликано рухом материкових плит. Щорічно тут фіксується близько 500 землетрусів, але сильних практично не буває.

Також на острові є низка згаслих вулканів, що свідчить про високу тектонічну активність у минулому.

У посушливий період на острові частенько горять низинні ліси, розташовані на північно-східному узбережжі. Але площа пожеж зазвичай невелика.

• Про найбільш руйнівні катастрофи в історії Мадагаскару можна прочитати в цій статті.

Політичний устрій

Мадагаскар – президентська республіка. Президент країни є главою виконавчої влади та призначає прем’єр-міністра. Законодавча влада представлена двопалатним Парламентом, що складається з Національних зборів і Сенату.

Адміністративно країна поділена на 6 провінцій.

Столиця країни – Антананаріву.

Найбільші міста та курорти

Антананаріву – столиця країни та її найбільш густонаселене місто. Зараз у ньому проживає 2.2 мільйона осіб. Також тут розташований єдиний у країні міжнародний аеропорт. Туристів сюди приваблюють королівський палац Рува, Парк лемурів, усипальниці місцевих монархів, а поруч із містом розташований комплекс Амбухіманга – священне місце для малагасійців.

Анцирабе – третє за чисельністю населення місто країни. У ньому проживає 560 тисяч осіб. Туристів сюди приваблюють гарячі купальні, красивий католицький собор і вулканічне озеро Тритрива.

Нусі-Бе – острів біля північно-західного узбережжя Мадагаскару. Знаменитий своїми пляжами, комфортабельними готелями та чудовими краєвидами. Тут є стародавні руїни Марудука. На острові проживає трохи більш як 100 тисяч осіб, а дістатися до нього можна поромом або через місцевий аеропорт.

Нусі-Бураха або Іль-Сен-Марі – острів на східному узбережжі Мадагаскару. Є найпопулярнішим острівним курортом країни і вирізняється розвиненою інфраструктурою. Ідеальне місце для пляжного відпочинку, занять дайвінгом і серфінгом, риболовлі. У минулому був базою піратів і тут можна оглянути старовинне кладовище морських розбійників. Проживає на острові 16 тисяч осіб.

Символи

Лемури – напрочуд милі істоти, які не зустрічаються більше ніде, крім Мадагаскару. Тут їх водиться кілька видів і вони вважаються символом країни.

Фосса – ще одна дивовижна істота сімейства віверрових. Цей симпатичний звір є найбільшим хижаком острова, але абсолютно нешкідливий для людини.

Зебу – горбата антилопа. Була завезена на острів з Африки, але добре прижилася і стала для місцевих жителів опорою і джерелом м’яса, молока і вовни.

Баобаб – дерево, яке є символом острова. Тут росте 6 видів баобабів із 8 існуючих у природі.

Равенала – дерево мандрівників. Дуже красива пальма, чия крона утворює подобу віяла.

Як дістатися до Мадагаскару

Потрапити в країну туристу можна майже виключно літаком. У республіці лише один міжнародний аеропорт Івато, розташований біля столиці. Він має два міжнародні термінали та обслуговує близько мільйона пасажирів на рік.

Основними напрямками, за якими здійснюються перельоти, є Париж (аеропорти Орлі та де Голля), Стамбул, Гуанчжоу, Йоганнесбург, Найробі.

Єдиний порт Мадагаскару, в який заходять круїзні лайнери, називається Таумасіна і розташований на східному узбережжі. Але подорожувати лайнером задоволення дороге і не підходить для охочих провести довгий час саме на острові.

Скільки грошей брати з собою

Вартість відпочинку на Мадагаскарі може варіюватися у великих межах, залежно від того, чи плануєте ви відпочивати самостійно на власний страх і ризик, чи скористаєтеся послугами туристичної компанії та перевірених гідів.

Мадагаскар розташований у Південній півкулі та досить далеко від Європи. Тому туристам з ЄС переліт сюди обійдеться недешево. Наприклад, квиток туди-назад до Антананаріви з Парижа обійдеться щонайменше 800 євро.

Комплексні тури різними регіонами Мадагаскару у різних операторів коштують від 1500 до 4500 євро і це без вартості авіаквитків.

У самій країні на туристів чекають такі витрати:

• Харчування: ціни на продукти тут значно нижчі, ніж у Європі. Наприклад, обід у середньому ресторані обійдеться в 15-20 євро на людину. Фаст-фуд ще дешевший, там можна перекусити за 2-3 євро. Чашка капучино коштує приблизно 1 євро.
• Проживання: середня ціна двомісного номера в тризірковому готелі Антананаріву становить 50 євро, але в хостелі можна взяти кімнату всього за 20 євро. П’ятизіркові готелі пропонують номери від 130 євро.
• Відвідування визначних пам’яток: при проживанні в готелі пляжні послуги будуть безкоштовними, за винятком додаткових, наприклад, дайвінгу. Відвідування парків і музеїв платне. Ціна різних екскурсій залежить від їхньої тривалості та складу групи. Слід враховувати, що на острові майже немає визначних пам’яток, які можна оглянути за один день. Тому краще одразу визначитися з вибором маршруту та відповідної екскурсії: тур до лемурів, на алею баобабів та кам’яного лісу, чи щось іще.
• Сувеніри: з Мадагаскару туристи везуть вироби народних промислів і місцевих виробників: яскравий текстиль (лімбо) та одяг, прикраси зі смарагдами та сапфірами, золото, біжутерію, натуральну косметику, що чимось нагадує тайську. Витрати на сувеніри індивідуальні й можуть істотно відрізнятися.
• Транспорт: пересуватися містами доведеться на місцевих маршрутних таксі. Простіші та дешевші називаються «таксі-брусі» – це звичайний мікроавтобус. Квиток в один кінець коштує 15 центів. Комфортніші таксі називають таксі-бе, в них ціна посадки починається від 1 євро і додатково по 1.5 євро за кожен кілометр. Перевезення між містами також здійснюють таксі-мікроавтобуси.

Таким чином, враховуючи резервну суму на непередбачувані витрати, відпочинок на Мадагаскарі на двох обійдеться від 2500 до 6000 тисяч євро за 7 днів з урахуванням перельоту. І звичайно, максимальна сума відпочинку може бути набагато вищою.

Прохання

Якщо ви вже відвідували Мадагаскар, будь ласка, поділіться своїми враженнями в коментарях. Напишіть, будь ласка, пару слів, що найбільше вам сподобалося, які моменти залишилися в пам’яті назавжди, і що ви б порадили іншим туристам. Будемо вам дуже вдячні за рекомендації!

Мадагаскар де знаходиться в якій країні. Де знаходиться мадагаскар. Коли їхати на Мадагаскар

Мадагаскарабо Республіка Мадагаскар– острівна держава в західній частині Індійського океану, розташоване на однойменному острові і декількох дрібних острівцях біля східного узбережжя Африки. Острів відділений від континенту Мозамбикским протокою (400 км). Загальна площа країни – 587,040 кв. км. Довжина острова близько 1600 км, максимальна ширина понад 600 км. Столиця – Антананаріву.

Центральну частину острова займає високогірне плато Анджафі, полого спускається на захід і круто обривається до низовин східного узбережжя. Найвищою точкою Мадагаскару є згаслий вулкан Марумукутру (2,876 м), який знаходиться в гірському масиві Царатанана, в північній частині острова.

На Мадагаскарі розташовані три великих озера: Алаутра (Alaotra), Кінкуні (Kinkony) і Іхутрі (Ihotry).

Хоча Мадагаскар і знаходиться недалеко від Африки, тваринний і рослинний світострова унікальний, він містить 5% видів тварин і рослин світу, 80% з яких існують тільки на Мадагаскарі. Найвідомішими з них є лемури. Більшість видів – ендеміки. Через це часто Мадагаскар називають «маленьким континентом».

Клімат на Мадагаскарі

клімат Мадагаскаруформується південно-східний пасат і Південно-Індійським антициклоном. На острові представлені три кліматичних пояси: тропічний мусонний клімат на східному узбережжі, помірний морський клімат в центральному нагір’я і посушливий клімат в пустелі на південному краю острова. У різних районах острова клімат може відрізнятися дуже помітно.

Клімат східного узбережжя вологий, тропічний. Дощі тривають цілий рік. Вони бувають короткочасними (менше години на добу), а іноді не припиняються кілька днів поспіль. Найбільше сонця буває в травні і вересні. Середні температури з січня по лютий – 25 ° С; з березня по квітень – 30 ° С; з травня по липень – від 20 до 25 ° С; з серпня по вересень – 15 ° С; з жовтня по листопад – від 20 до 25 ° С; грудень – 30 ° С.

клімат західного узбережжяпосушливий, тропічний. Дощі бувають вкрай рідко. Середні температури: з січня по лютий – 25 ° С; з березня по квітень – 30 ° С; з травня по жовтень – від 22 до 25 ° С; з листопада по грудень – від 30 до 32 ° С.

Клімат на півдні острова посушливий, тропічний, жаркий. Середні температури – січень – 20 ° С; з лютого по травень – 30 ° С; з червня по вересень – 25 ° С; з жовтня по грудень – від 28 до 32 ° С. У південній частині Мадагаскару проходить тропік Козерога.

Клімат на півночі Мадагаскару тропічний. У період дощів великі простори рясно отримують вологу, в тому числі і острів Нусі-Бе, чим і пояснюється його пишна рослинність. Середні температури з січня по квітень – від 25 до 30 ° С; з травня по липень – від 20 до 25 ° С; з серпня по вересень – від 15 до 20 ° С.

населення

Чисельність населення Мадагаскару– 22 599 098 осіб (2012).

Середня тривалість життя – 61 рік у чоловіків, 65 років у жінок. Міське населення – 29%.

Малагасійці – основна етнічна група Мадагаскару. Загальна чисельність близько 20 млн. Чоловік.

Малагасійці діляться на дві підгрупи – горяни і жителі узбережжя. Гірських народів є Імеріна (мерина), сіханака і бецілеу, а до жителів узбережжя всі інші, наприклад, бецімісарака, сакалава і махафалі. Розподіл на дві підгрупи обумовлено історією міграції людини на острів.

У другому-п’ятому століттях нашої ери Мадагаскар був заселений вихідцями з Австронезіі, в основному осіли на центральному нагір’я. Через деякий час на острів зі східної Африки через Мозамбіцька протоку прийшла друга хвиля міграції, що складається з представите лей племен банту.

Недавні дослідження мітохондріального ДНК жителів острова підтвердили здогади деяких вчених про австронезийского походження населення. Можна зробити висновок, що в крові малагасийцев приблизно порівну індонезійських і африканських генів, з незначною домішкою арабських, європейських та індійських.

релігія

Приблизно половина населення країни сповідує традиційний для австронезийских переселенців культ предків, який робить особливий наголос на зв’язок між померлими і живуть. Найбільша кількістьприхильників цієї релігії живе серед народності Мерина. Вони вірять, що кожна людина після смерті приєднується до душ своїх предків, і що все душі утворюють певну ієрархію «божественності».

Серед Мерина і Бецілеу практикується досить дивна з точки зору європейців традиція, відома як фамадихана, що в перекладі означає «перевертання мертвих». Під час проведення цього ритуалу, зі склепів дістають останки покійних, загортають у новий саван (шовкову простирадло) і протягом усього свята веселяться і танцюють поруч з ними, іноді навіть носячи останки на руках. Після закінчення церемонії тіла поміщають назад в склепи.

Близько 45% населення сповідує християнство, католицизм або протестанство. Більшість віруючих намагається поєднати культ предків з християнськими традиціями. Так, наприклад, далеко не всі християни відмовляються від практики фамадихана, особливо це стосується католиків. Пастори з католицької церкви можуть навіть прийти на церемонію і благословити учасників. Протестантська ж церква вельми негативно ставиться до практики культу предків і закликає свою паству відмовитися від «поклоніння дияволу». Християнська церква на Мадагаскарі являє собою досить впливовий політичний інститут.

Решта населення (близько 7%) практикує іслам, завезений близько X століття на острів арабськими торговцями. Особливо сильно поширений іслам на західному узбережжі острова завдяки великій кількості гаваней, які колись були арабськими форпостами. Слід зазначити, що завдяки ісламу малагасійська мова була вперше записаний арабським листом, яке, однак, не прижилося як основний засіб записи малагасийского (нині використовується латинський алфавіт).

З 90-х років XX століття на острові стало поширюватися православ’я. Деякі села Мадагаскару в результаті місіонерської діяльності Олександрійського патріархату в повному складі прийняли православ’я. Місія тільки починається, але по сучасному стану на острові зараз вже більше 10 000 православних малагасийцев.

Офіційні мови- Малагасійська, Французька, Англійська.

Малагасійська мова не пов’язаний з прилеглими африканськими мовами. Він є самим західним з малайско-полінезійських мов, що належать до австронезійської сім’ї. Цей факт був встановлений ще в XVIII в. Малагасійська мова споріднена з мов Індонезії, Малайзії і Філіппін. Найбільш близькими до нього є мови, поширені на острові Борнео.

Базова лексика малагасийского мови на 90% збігається з лексикою мови ма’аньян в районі річки Барито на півдні Борнео. Це означає, що Мадагаскар був заселений вихідцями саме звідти. Точно невідомо, з якої причини сталася ця колонізація. Пізніше індонезійські переселенці змішалися з вихідцями зі Східної Африки і арабами.

У Малагасійська мовою існують запозичення з мов банту, суахілі і арабського, а також з французького (в минулому мови колоніального уряду Мадагаскару) і англійської (на якому в XVIII в. Говорили пірати, чиї бази були на острові).

Про гроші

Малагасійська мадагаскарський(MGA) – грошова одиниця держави Мадагаскар.

Один аріарі дорівнює 5 іраймбіланьям (iraimbilanja). У грошовому обігу знаходяться банкноти номіналом в 100, 200, 500, 1000, 5000 і 10000 аріарі, монети: 1, 2, 4, 5, 10, 20 і 50 аріарі, а також 1 і 2 іраймбіланьев.

Банки зазвичай працюють з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 15:00. Валюту можна обміняти в будь-якому відділенні банку, в аеропорту, в обмінних пунктах і деяких готелях. Останній варіант найменш вигідний, так як стягується комісія. Міняти гроші на вулиці заборонено.

Банкомати можна знайти тільки в столиці і у великих туристичних центрах.

Для подорожі ж по провінції доведеться запастися Малагасійська мадагаскарський в дрібних купюрах, так як розміняти крупні купюри буде майже нереально.

Комунікації

Швидка допомога: 211-70, пожежна служба: 225-66, поліція: 229-72

Щоб зателефонувати з Росії на Мадагаскар, потрібно набрати: 8 – гудок – 10 – 261 – 20 * – код міста – номер абонента.

Щоб зателефонувати з Мадагаскару в Росію, потрібно набрати: 00 – 7 – код міста – номер абонента.

* – в країні працює кілька операторів, тому при наборі номера після коду країни додається код компанії-оператора з двох цифр (20 – TELMA, 30 – Telecel, 31 – Sacel, 32 – SRR і 33 – Madacom).

Система зв’язку Мадагаскару досить застаріла, але піддається інтенсивної модернізації. Кількість телефонів-автоматів на вулицях невелика, в основному вони зосереджені близько банків, готелів і великих магазинів. Міжнародний телефонний зв’язок доступна тільки в головних містах країни.

Стільниковий зв’язок використовує стандарт GSM-900, зони охоплення покривають, в основному, тільки великі містаі туристичні зони, а також головні дороги.

Місцевий оператор стільникового зв’язку – Orange.

Звичайний доступ в Інтернет можна отримати в інтернет-кафе столиці країни – Антананаріву і в деяких інших великих містах.

шопінг

Магазини відкриті з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 17: 00-17: 30, по суботах – з 8:00 до 13:00. У неділю більшість магазинів не працює. У південних і південно-східних районах країни більшість торгових точок закривається на денну сієсту з 12: 00-13: 00 до 15: 00-16: 00.

Торгуватися можна практично скрізь, але самі місцеві жителі зазвичай майже не торгуються. Продавці досить рідко хитрують або завищують ціну, побачивши іноземця, тому ціни скрізь більш-менш адекватні.

При покупці смарагдів, оброблених, огранених і відполірованих каменів, готових для ювелірних цілей, слід обов’язково брати у продавця сертифікат, який буде потрібно на митниці. Всі вироби з представників малагасийской флори і фауни (в тому числі і засушені квіти) також вимагають для вивозу наявності експортних сертифікатів, які повинні бути отримані під час покупки.

Необхідно мати на увазі, що переважна більшість сувенірів подібного роду, що продаються на ринках і в сувенірних крамничках, виготовляється незаконно і тому не мають ніяких сертифікатів на вивіз з країни, а купив їх турист може бути підданий досить великого штрафу.

Де зупинитися

Категорії мадагаскарських готелів позначаються звичними «зірками», від 1 до 5. Але правила, за якими ці «зірочки» розвішують, часто недоступні розумінню європейця: так, деякі «пятізвёзднікі» по набору пропонованих послуг і рівнем сервісу практично ідентичні «трёшкам».

Готелі високого рівня мають два види тарифів: один – для своїх громадян, а інший – для іноземців. Крім того, оплата з туристів береться у валюті.

Море і пляжі

Уздовж усього узбережжя Мадагаскару зустрічаються тихі лагуни з пляжами з білого піску, оточені кораловими рифами з барвистим підводним світом.

У туристичному плані найбільш розвинений західний берег острова, на східному узбережжі більша ймовірність появи акул.

Найпопулярнішим пляжним курортом Мадагаскару є острів Нозі-Бі (Nosy Be).

Історія

За археологічними мірками заселення Мадагаскару сталося порівняно недавно. Мадагаскар був заселений приблизно в 200-500 роках нашої ери, колоністами з індонезійських народів, дістатися туди на каное. На підтримку даної теорії виступають багато паралелей між австронезійської культурою і культурою жителів Мадагаскару, наприклад, особливий тип каное або особливий спосіб вирощування рису, а також близьку спорідненість малагасийского мови з мовою населення південної частини острова Калімантан і проведені на початку XXI століття генетичні дослідження. Свідоцтва колонізації австронезийцев материкової Африки відсутні.

Приблизно в той же час або трохи пізніше через Мозамбіцька протоку на острів перебралися поселенці з племен Банту. При цьому новоприбулі зайняли в основному прибережні території, в той час як нащадки австронезийцев жили в середині острова. Генетичні дослідження показали, що змішання австронезийского і африканського населення почалося приблизно в X столітті, внаслідок чого і утворилася народність з самоназвою малагасі.

У сьомому столітті, з прибуттям арабів на острів, починаються письмові згадки про Мадагаскарі.

Назва острову дав відомий венеціанський мандрівник Марко Поло, мимохіть згадували у своїх записках про острів незліченних скарбів, під назвою Madeigascar. Більшість сучасних дослідників вважають, що насправді йшлося зовсім не про острів, а про нинішній столиці держави Сомалі – порте Могадішу. Однак, після позначки острова на італійських картах, як Мадагаскар, назва прижилася, і з тих пір не змінювалося.

Незважаючи на широкий вплив мусульманської культури на острові, іслам на Мадагаскарі не прижився. Однак деякі ознаки арабського впливу, такі як патріархат і календарні назви днів, місяців і сезонів, все ж існують і до цього дня.

Перше відвідування Мадагаскару європейцем відбулося в 1500 році, коли судно португальського мандрівника Діого Діаса, що прямував до Індії, відхилилося від курсу і пристало до острова. У світлі важливого географічного положення Мадагаскару для торговців прянощами, огинали всю Африку, на острові намагалися встановити свої форпости Франція і Британія. Однак негостинний клімат і ще менш гостинні аборигени робили це завдання практично неможливою.

У XVII столітті, важливе географічне положення острова і практична відсутність колоніальних властей зробили Мадагаскар тим, чим він прославився на всю Європу – раєм для піратів і работорговців. Безліч знаменитих піратів, таких як Уилльям Кідд, Роберт Друрі, Джон Боуен і ін. Могли назвати Мадагаскар своєю другою батьківщиною. Купцов грабували і в сторону Індії (золото, срібло, тканини) і назад (спеції, ювелірні вироби, шовк). Аборигени острова, вельми войовничі племена, використовували останні європейські досягнення для ведення міжусобних воїн, і згодом продавали бранців работорговцям. Іноді, якщо бранців взяти не вдавалося, вожді продавали своїх підданих.

На початку XIX століття гірська держава Меріна, що жило в культурній ізоляції від решти Мадагаскару, зробив успішну спробу експансії на весь острів. У 1818 Радама I був оголошений королем Мадагаскару. Його династія правила островом до 1896 року, коли останній король був повалений французькими військами, які вторглися на Мадагаскар ще в 1883 році.

У 1890 році французький протекторат був визнаний Великобританією, в обмін на визнання французами британського протекторату нинішньої Танзанії (тоді Танганьїка і Занзібар). У 1897 французи остаточно скасували тубільну монархію, відсторонивши від влади короля Ранавалона III.

Після поразки Франції від нацистської Німеччини в 1940 році протекторат став підконтрольний режиму Віші, проте після мадагаскарської операції острів зайняли британські війська, утримуючи його від японського завоювання. Німеччина мала на острів свої види: планувалося переселити сюди 4 мільйони євреїв з Європи (див. План «Мадагаскар»).

Після передачі Мадагаскару Франції в 1943, на острові почалися заворушення революційного спрямування, які вилилися в повстання за незалежність 1947 року. Повстання було придушене, проте французьке уряд звільнив колонію з-під свого безпосереднього управління в 1958 році.

14 жовтня 1958 була проголошена Автономна Малагасійська Республіка під французьким протекторатом.

26 червня 1960 на території острова була проголошена незалежна Малагасійська республіка. Країну очолила соціал-демократична партія на чолі з Фільбер Цірананой.

У травні 1972 році столиці країни почалися заворушення серед студентів, які здетонували політична криза. Президент передав владу військовим на чолі генералом Рамананцуа.

31 грудня 1974 року гурт військових зробила спробу скинути генерала Рамананцуа. Однак генерал незабаром був відсторонений від влади своїми соратниками. Новий прем’єр-міністр Рацімандрава був убитий через три дня 27 січня 1975 року. Влада перейшла в руки військової директорії. Навесні в країні пройшли гучні процеси проти змовників. У 1975 країна змінила ім’я на Демократичну республіку Мадагаскар, країна під керівництвом Дідьє Рацірака взяла курс на побудову соціалізму. Зміцнюються зв’язки з СРСР. З країни виводяться французькі війська.

Радянська Перебудова призводить до аналогіченим процесам на Мадагаскарі. У 1990 відновлена ​​багатопартійність. У 1991 році розстріляна антиурядова демонстрація. У 1992 новим президентом країни стає Альбер Зафі: в країні починається процес демократизації і ринкові реформи.

2009 рік почався на Мадагаскарі з акцій протесту. 31 січня на антиурядовому мітингу мер столиці Ендрю Раджоєліна проголосив себе главою держави. 9 березня гурт військових підняла заколот на центральній військовій базі Суаніерана в знак протесту проти жорстокого придушення антиурядових виступів. 13 березня танки заколотників увійшли до столиці країни. 16 березня заколотники захопили президентський палацАмбухіцурухітра в центрі столиці. Президент Марк Равалуманана уникнув арешту, сховавшись в заміської резиденціїІавулуха в 20 км від міста. 17 березня він передав владу військовим, а ті – лідеру опозиції і меру столиці Ендрю Раджоєліну. На наступний день конституційний суд визнав законним передачу влади і 22 березня Раджоєліна прийняв присягу президента. Ряд країн, в тому числі США засудили «переворот» і пригрозили санкціями.

Коли їхати на Мадагаскар

Кращим сезоном для відвідування країни вважається місцеве літо з квітня по жовтень. Традиційно високим сезоном, пов’язаних з напливом туристів з Європи є липень і серпень.

Але, в цілому, вибір сприятливого часу для поїздки визначається місцями запланованими для відвідування і типом відпочинку – пляжний, еко-туризм, заняття водними видамиспорту, наглядом за тваринами, відвідуванням національних парківі т.д.

Корисна інформація

Сиру або неперевірену воду на острові не можна пити ні в якому разі. Вода, яка використовується для пиття, чищення зубів або приготування льоду, повинна бути обов’язково прокіпячен.

Безпечні місця для купання в океані – лагуни і ділянки, захищені кораловими рифами. В інших місцях часто зустрічаються акули, а в гирлах річок і в мангрових лісах водяться небезпечні плазуни.

Малагасійці надзвичайно гостинні і привітні до туристів, причому без настільки звичайного в країнах Африки запобігливого і принизливого жебракування. Ніяких обмежень на форму одягу тут немає, за винятком цілком розумних вимог з скромності оной при відвідуванні культових місць. Не рекомендується носити одяг в армійському стилі – це не прийнято і може навіть призвести до затримання органами поліції.

При відвідуванні будь-якого малагасийского будинку або церемонії рекомендується робити невеликі підношення (зазвичай це пляшка рому, сигарети або якісь продукти харчування), особливо це відноситься до відвідування некрополів (гроші давати не можна !!). Шанобливо слід ставитися і до багатьох місцевих табу ( “Фаді”), але оскільки вони різні в різних областях країни, це досить непросто. Рекомендується прислухатися до порад провідників і гідів.

характерною рисою місцевих жителівтакож є повільність. Громадський транспорт, наприклад, не зрушить з місця, поки салон не заповниться – незалежно від розкладу і того, як багато часу на це буде потрібно. Призначена на певний час зустріч або захід, швидше за все, почнуться на півгодини пізніше запланованого терміну, а замовлення в ресторані буде виконаний з великим запізненням.

Для відвідування заповідників потрібно пропуск. Будь-яка форма рубки лісу, полювання чи риболовлі в заповідниках країни заборонена.

Як дістатися до Мадагаскару

Прямих авіарейсів з Росії на Мадагаскар немає. Дістатися туди можна через великі європейські міста.

Найпростіший варіант – переліт рейсами Air France зі стикуванням у Парижі. Тривалість перельоту з Москви до Парижа – 3 год 55 хв, з Парижа в Антананаріву – 10 год 15 хвилин (з урахуванням стикування загальний час в дорозі – близько 15,5 годин). приблизна вартістьперельоту в обидва кінці – 2000-2300 USD.

Регулярні авіарейси здійснюються між Мадагаскаром і Кенією, Маврикієм, Реюньйон, Сейшельськими островами, Танзанією і ПАР.

ОСОБЛИВОСТІ ВІДПОЧИНКУ
На думку мандрівників Мадагаскар являє собою «континент в мініатюрі», буквально переповнений екзотичними формами життя, багато з яких зустрічаються тільки на цьому острові. Тут є згаслі вулканиі високі гори, Долини і річки, тропічні ліси і напівпустелі. На Мадагаскарі немає шикарних готелів: це місце для тих, хто шукає не розкішні номери, а нові враження, стовідсоткову екзотику і екологію. Популярні екскурсійні маршрути в національні паркиМадагаскару. Основні курорти: Тулеар, Антсірабе, Іль-Сент-Марі, Нусі Бе.

ВІЗА
Громадянам Росії і СНД для відвідин країни потрібна в’їзна віза на Мадагаскар, яку можна оформити або безпосередньо після прильоту в країну або в посольстві Мадагаскару.

Оформлення візи по прильоту.При перетині кордону необхідно пред’явити паспорт, дійсний протягом усього терміну перебування в країні, і роздруківку зворотних квитків. Віза терміном дії до 30 днів проставляється безкоштовно, Терміном дії до 90 днів коштує приблизно 60 євро. При перетині кордону необхідно мати при собі зворотний авіаквиток, а також міжнародне свідоцтво про вакцинацію проти жовтої лихоманки (для осіб, які перебували протягом 6 останніх днів в неблагополучній в цьому плані країні).
Увага.Відсутність даних документів може послужити підставою для закриття в’їзду на Мадагаскар за короткостроковою візою. Транзит здійснюється на підставі звичайної візи.

Оформлення візи в консульстві. Необхідні документи:

• закордонний паспорт, дійсний не менше 6 місяців з моменту закінчення поїздки (хоча б з однією чистою сторінкою),
• 4 анкети, заповнені французькою мовою і підписані особисто туристом,
• 4 фотографії 3×4,
• оригінал запрошення (або факс),
• оригінал авіаквитків або їх копії, або електронні квиткив обидві сторони.

Для дітей, які подорожують у супроводі одного з батьків або третіх осіб, потрібно також надати копію довіреності від батька (батьків) на вивезення дитини. Діти до 16 років вписуються у візу батьків (матері).

Анкети-заяви на візу подаються в 4 примірниках, до кожного з яких приклеюється фотографія. Анкети двосторонні, тобто роздруковуються таким чином, щоб з одного боку аркуша була сторінка 1, з іншого – сторінка 2.

Термін оформлення – два-три робочих дня. Особиста присутність заявника не обов’язкова. Попереднім записом немає. Візовий збір не стягується.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Республіка Мадагаскар, – острівна держава, розташована на острові Мадагаскар (четвертий за величиною острів у світі) і прилеглих дрібних островах біля узбережжя Африки. Площа – 587 тис. Км², населення – 20,7 млн. Чол. Острів розташований в південно-західній частині Індійського океану на острові Мадагаскар і прилеглих островах Нусі-Бе, Нусі-Бураха та інших. Від східного узбережжя Африки Мадагаскар відокремлений Мозамбикским протокою (найближчим держава на материку – Республіка Мозамбік). Навколишні острівні держави: на північному заході Союз Коморських островів і належить Франції острів Майотта, на північному сході Республіка Сейшельські Острови, на сході – французька територія Реюньон і Республіка Маврикій.

СТОЛИЦЯ
Столиця країни – Антананаріву.Місто засноване в першій половині XVII століття королем Імеріни Андріанзакой. У перекладі з мови мерина назва міста означає «тисяча сіл» або «місто тисячі воїнів». У XIX столітті – столиця об’єднаного Мадагаскару. При цьому довгий час в місті практично не було кам’яних будівель, за винятком королівського палацу Рува (Рова), оскільки їх будівництво було заборонено указом королеви Ранавалуни I в 1825 році. Після окупації острова французами і скинення королеви Ранавалуни III в 1896 році місто (під назвою Тананариве) став центром французької колонії Мадагаскар. У цей період в місті був заснований університет Мадагаскару, зоопарк Цімбазаза. З 1960 року – столиця незалежної Мадагаскару. Залізницею Антананаріву з’єднаний зі східним узбережжям (м Туамасіна), районом озера Алаотра (м Амбатундразака) і з м Анцирабе. Автодороги пов’язують столицю зі всіма провінціями, а також є Міжнародний аеропортАнтананаріву. пам’ятки: Королівський палацРува (1828, перебудований в 1880-х рр.), Зоопарк Цімбазаза (заснований в 1926 році), традиційний малагасійська ринок «зуму».

авіаперельоти
Прямих рейсів з Росії немає. Найпопулярніший переліт рейсами Air France зі стикуванням у Парижі. Тривалість перельоту – 14 годин без урахування стиковки. Регулярні авіарейси здійснюються між Мадагаскаром і Кенією, Маврикієм, Реюньйон, Сейшельськими островами, Танзанією і ПАР.

ТРАНСПОРТ
Найпростіший і дешевий спосібпереміщень по країні – це автобуси. Розклад рейсів зазвичай вивішується в аеропорту і на спеціальних стендах аеровокзалу. По містах найзручніше їздити на таксі. Є машини двох видів: ліцензовані з емблемою Adema і лічильниками, а також численні «неофіційні таксі», в яких лічильника зазвичай немає, але ціни фіксовані і залежать від відстані і щільності руху. Про вартість поїздки варто домовлятися заздалегідь, до посадки в машину. У приватних таксі можна й поторгуватися. Специфічні види місцевого транспорту – швидкі і зручні «таксі-бе» і більш дешеві, але повільні «таксі-бруси». Вони представляють собою щось середнє між «маршрутками» і звичайними таксі. На зупинках завжди є розклад. Вартість проїзду слід погоджувати заздалегідь, до посадки в машину. Також у всіх містах є рикші всіх видів.

ГРОШІ
Грошова одиниця – Малагасійська мадагаскарський ( міжнародне позначення- MGA, всередині країни – Ar), що дорівнює 5 іраймбіланьям. Банкноти: 100, 200, 500, 1000, 5000 і 10000 Ариарі. Монети: 1, 2, 4, 5, 10, 20 і 50 Ариарі, а також 1 і 2 іраймбіланьев. Детальну і достовірну інформацію про курс валют можна подивитися на сайті найбільшого банку країни – BNI

Наявність банкоматів і поширення кредитних карт.Банкомати «Visa» і «Master Card» встановлені практично у всіх відділеннях банків – як в Антананаріву, так і в провінції.

ЧАС
Різниці в часі з Москвою немає, при перехід на зимовий час(-1 годину)

ЕЛЕКТРИКА
Напруга в мережі 220 V, 50 Гц, використовується двухштирьковие розетка. Під час грози можливі значні перевантаження, а також відключення подачі електроенергії.

ЗВ’ЯЗОК
Телефонний зв’язокСистема зв’язку країни досить застаріла, але останнім часом проходить її модернізація. Кількість телефонів-автоматів (працюють по монетам) на вулицях невелика, в основному вони зосереджені близько банків, готелів і великих магазинів. Міжнародний телефонний зв’язок доступна тільки в головних містах країни. Вартість хвилини розмови з Москвою складає близько 5 USD в денний час і близько 2 USD після 22.00, а також у вихідні та святкові дні. Для дзвінка в країну, після набору міжнародного коду країни (261), набирається код географічної області і оператора, а потім п’ятизначний номер абонента. Коди деяких міст: Антананаріву – 2; Амбусітра, Анцирабе – 4; Амбатундразака, Туамасіна, Мураманга, Нусі-Бураха (Сент-Марі) – 5; Анциранана, Мадзунга, Майнтірану, Махадзанга – 6; Фіанаранцуа, Манакара, Манандзарі, Фарафангана – 7; Нусі-Бе, Самбава – 8; Мурундава, Туліара – 9. Вихідний міжнародний код – 16.

стільниковий зв’язокНа Мадагаскарі присутні три оператора стільникового зв’язку стандарту GSM – «Telma», «Orange» і «Zain», що пропонують також Інтернет-послуги GPRS, EDGE і 3G (доступні в Антананаріву, а також ряді великих населених пунктів). Стільниковий зв’язок використовує стандарт GSM-900, зони охоплення покривають, в основному, тільки великі міста і зони, прилеглі до головних дорогах. СІМ-карти можна придбати в офісах місцевих операторів мереж “Antaris” і “Madacom” .Роумінг доступний абонентам «Білайн» і «Мегафон». При покупці сим-карти потрібно пред’явити закордонний паспорт і заповнити картку абонента. Звичайний доступ в Інтернет можна отримати в інтернет-кафе Антананаріву і деяких інших великих міст.

КЛІМАТ
У південній частині Мадагаскару проходить тропік Козерога. На клімат надають великий впливрельєф острова і напрям вітру. Як і у всій південній півкулі, на Мадагаскарі виділяють дві пори року. Середньорічна температура повітря на острові з січня по лютий температура 20 ° С; з березня по травень 25 ° С; з червня по вересень 20 ° С; з жовтня по грудень -25 ° С.

Клімат на півдні острова посушливий, тропічний, жаркий. Середні температури – січень – 20 ° С; з лютого по травень 30 ° С; з червня по вересень 25 ° С; з жовтня по грудень від 28 до 32 ° С.

Клімат західного узбережжя посушливий, тропічний. Дощі бувають вкрай рідко. Середні температури: з січня по лютий 25 ° С; з березня по квітень 30 ° С; з травня по жовтень від 22 до 25 ° С; з листопада по грудень від 30 до 32 ° С.

Клімат на півночі Мадагаскару тропічний. У період дощів великі простори рясно отримують вологу, в тому числі і острів Нусі-Бе, чим і пояснюється його пишна рослинність. Середні температури з січня по квітень від 25 до 30 ° С; з травня по липень від 20 до 25 ° С; з серпня по вересень від 15 до 20 ° С.

Клімат східного узбережжя вологий, тропічний. Дощі тривають цілий рік. Вони бувають короткочасними (менше години на добу), а іноді не припиняються кілька днів поспіль. Найбільше сонця буває в травні і вересні. Середні температури з січня по лютий 25 ° С; з березня по квітень – 30 ° С; з травня по липень від 20 до 25 ° С; з серпня по вересень 15 ° С; з жовтня по листопад від 20 до 25 ° С; грудень 30 ° С.

Циклони приходять зі сходу між січнем і березнем, іноді бувають дуже сильні. Швидкість вітру може досягає поривів до 200 км / ч. Цим пояснюється сувора орієнтація будинків малагасийцев: двері і вікна виходять тільки на захід. У розпал сезону дощів у другій половині дня зазвичай гроза і будь-яка діяльність припиняється. У сезон дощів необхідно брати в поїздку непромокальний плащ і взуття.

МОВА
Малагасійська, на референдумі 4 квітня 2007 року більше 70% громадян схвалили введення як офіційних також англійської та французької мов . Близько 25% населення вільно володіють французькою мовою, англійську знають менше. В кінці 1970-х років в столичних школах викладали російський, багато представників інтелігенції та збройних сил навчалися в СРСР і володіють російською мовою.

Малагасійська мова належить до індонезійської гілки малайсько-полінезійської сім’ї мов, малагасійська мову за довгу історію своєї еволюції об’єднав в собі воєдино малайські і полінезійські прислівники, слова з арабської і амхарської мов, з мов банту, в тому числі суахілі, з європейських мов, також і креольські слова. Лінгвісти виділяють в мові елементи санскриту і доводять, що перед прибуттям на Мадагаскар малайські мігранти пройшли через Індію в ті часи, коли там ще говорили на санскриті і влаштувалися на острові більше двох тисячоліть тому.

РЕЛІГІЯ
50% малагасийцев сповідують традиційні релігії
40% – християни (приблизно порівну католики і протестанти)
10% – мусульмани

традиційні вірування
Прихильники світових релігій відправляють тут також культ предків, а в обрядах фамадихана завжди беруть участь місцеві священики. Малагасійці завжди вірили в єдиного бога, що носить ім’я Андріаманітра (Andriamanitra, “Благоуханний пан”) або Занахарі (Zanahary, “Творець”). Глава держави присягає Андріаманітре, народу і предкам. На відміну від бога, який створив світ, але втратив до нього інтерес, предки беруть найактивнішу участь в житті людей. Вони допомагають своїй родині або карають за недотримання звичаїв і порушення Фаді. Крім бога і предків, малагасійці шанують безліч духів, яким приносять в жертву зебу і курей. Вважається, що духи і предки вселяються в тварин і предмети, через що виникають різні Фаді – заборона на дотик до відповідних тварин, рослин і об’єктам. В різних частинахкраїни шанують своїх королів і предків, тому Фаді розрізняються. Мадагаскар – країна традиційної культури.Норми життя малагасийцев і донині регламентуються рядом табу – «Фаді», різних для того чи іншого району країни, а також етнічної групи. Їх недотримання може привести до конфліктної ситуації при контактах з місцевим населенням. Прохання з повагою ставиться до місцевих традицій. Вважається також доля (Винтана, vintana), для управління якої потрібні поради астрологів (на Мадагаскарі є власна оригінальна астрологія, споріднена арабської), амулети і дотримання цілого ряду правил поведінки в побуті та пристрої житла. Принципи організації житлового простору для правильного взаємодії з вінтаной близькі принципам фен-шуй.

КУХНЯ
Основа всієї кухні острова – рис у всіляких комбінаціях з різними наповнювачами – м’ясом, сиром, овочами, морепродуктами і, звичайно, соусом і прянощами. Здебільшого страви з рису дуже схожі на азіатські, але характерною їх рисою є велика кількість пекучого зеленого перцю, який, втім, тут додають до будь-якої страви. Соусів також безліч, починаючи від традиційного місцевого томатно-часникового і гострого соусу “ачард”, і закінчуючи космополітичними вже каррі і соєвим соусом. Але при цьому всі вони робляться з урахуванням місцевої специфіки – в традиційні рецепти додаються місцеві трави і спеції. достатку присутні на місцевому столі фрукти – екзотичні лічі і анонім, традиційні хурма і манго, гуаява і полуниця, банани всіх сортів і ананаси, і, звичайно, кокосові горіхи ,. Фрукти і овочі використовуються і як гарнір – до м’ясних страв додають маніоку, пікулі, зелену папайю, перець. Постійно на столі пудинг з рису і кокоса “гудзугудзу”, традиційні коржі з рисового борошна з цукром “Мукарів” і різноманітні пиріжки. Не дивлячись на те, що на острові в достатку присутній домашня птиця, гуси і свині, найголовнішим м’ясним блюдом є філе зебу. Його смажать на рожні, запікають на поду, з нього готують ростбіф, рагу або карпаччо. Можуть подати з пюре з листя маніоки і кокосом, з смаженими помідорами і прянощами, з тушкованими овочами і запашними травами, з печеними яблуками, а то і просто з картоплею – фрі.

• «Ро» – салат з трав і прянощів з рисом
• «Анана» – салат з рису і прянощів з креветками
• «Хеномбі рітріт» – м’ясо зебу в томатно-часниковому соусі
• «Хенакісо сі равітото» – свинина з товченими листям маніоки
• «Хенакісо сі армалона» – свинина з вугром, помідорами і цибулею.
• «Румазава» – м’ясне рагу з помідорами і прянощами
• «Кітоза» – довгі смужки копченого в’яленого або смаженого м’яса
• «Равітуту» – асорті з тушкованою з маніокою яловичини або свинини

• 1 січня Новий рік
• 8 березня Міжнародний жіночий день, друга половина дня неробоча 17
• 29 березня День мучеників – день пам’яті повсталих проти колоніального режиму в 1947 році
• рухома дата в березні-квітні Чистий понеділок
• 1 травня Свято праці
• 25 травня День Організації Африканської Єдності
• рухома дата в травні-червні Вознесіння
• рухома дата в червні Духів день
• 26 червня День незалежності
• 15 серпня Успіння Богородиці
• 1 листопада День Всіх Святих
• 25 грудня Різдво
• 30 грудня Ювілей Республіки – річниця проголошення II Республіки в 1975р.

Чайові
Сума всіх чайових зазвичай не перевищує 10% від загальної суми. Місцеве населення не багате на Мадагаскарі і будуть раді, особливо діти, невеликим подарункам від туристів.

МАГАЗИНИ І ШОПІНГ
Години роботи продовольчих і промтоварних магазинів.Великі столичні супермаркети – «Jumbo», «Leader Price» і «Shoprite» – працюють без перерви на обід з понеділка по суботу з 09.00 до 19.00, у неділю – з 09.00 до 13.00.

При покупці смарагдів, оброблених, огранених і відполірованих каменів, готових для ювелірних цілей, слід обов’язково брати у продавця сертифікат, який буде потрібно на митниці. Всі вироби з представників малагасийской флори і фауни (в тому числі і засушені квіти) також вимагають для вивозу наявності експортних сертифікатів, які повинні бути отримані під час покупки. Необхідно мати на увазі, що переважна більшість сувенірів подібного роду, що продаються на ринках і в сувенірних крамничках, виготовляється незаконно і тому не мають ніяких сертифікатів на вивіз з країни, а купив їх турист може бути підданий досить великого штрафу.

Виходячи з об’єктивної обстановки МЗС Росії рекомендує росіянам метою забезпечення особистої безпеки дотримуватися наступних правил безпеки:

• завжди мати при собі нотаріально завірену копію сторінок закордонного паспорта з метрикою і дійсною візою, водійських прав; паспорт, авіаквитки та інші особисті документи зберігати в безпечному місці, щоб уникнути їх псування, втрати або крадіжки;
• не залишати місце проживання без мобільного телефону; знати контактні номери Консульського відділу Посольства і екстрених служб;
• не носити з собою великі грошові суми і цінні предмети;
• уникати місця скупчення народу – ринки, стадіони, демонстрації, гуляння тощо .;
• утримуватися від піших прогулянок, особливо в темний час доби; в Антананаріву уникати відвідування районів Амбуідзатуву, Анпасама, Амбундруна, Аналакелі і Ануси;
• не користуватися громадським транспортом; переміщатися по можливості в світлий час доби на таксі або особистому автомобілі, закривши вікна і блокувавши двері; зупинятися лише на вимогу працівників правоохоронних органів;
• при нападі не чинити опору злочинцям; за фактом протиправного діяння в обов’язковому порядку скласти протокол в територіальному відділенні поліції / жандармерії і звернутися за кваліфікованою допомогою до Консульського відділу Посольства;
• купувати товари, на які діють обмеження на вивезення (ювелірні прикраси, коштовне каміння та ін.), виключно в місцях ліцензованої торгівлі; при покупці
• вимагати підтверджують походження товару сертифікати, які можуть знадобитися при митному огляді.
• обмінювати валюту тільки в офіційних обмінних пунктах або банках, вимагати відповідну квитанцію.
• шанобливо ставитися до звичаїв і вдач малагасийцев.
• при необхідності виїзду за межі Антананаріву.
• найняти офіційно зареєстрованого російськомовного гіда, бажано у великій ліцензованої великої туристичної компанії, І строго дотримуватися його рекомендацій.
• ретельно опрацювати маршрут і графік поїздки.
• для короткочасних зупинок вибирати місця, що максимально відповідають вимогам безпеки (в населених пунктах, В поле зору поліцейських і т.д.)
• мати засоби зв’язку – мобільний або супутниковий телефон, при цьому слід враховувати, що в сільській місцевості стільниковий зв’язок нерідко відсутня.
• пересуватися виключно в світлий час доби, бажано в супроводі гідів.
• перед виїздом, особливо на великі відстані, перевірити технічний стан автомобіля, наявність аптечки.
• Купатися в океані без ризику можна лише в лагунах і на ділянках, захищених кораловими рифами. В інших же місцях постійно зустрічаються морські їжакиі акули, а в гирлах річок і в мангрових лісах водяться небезпечні плазуни. У районах дощових лісів певну небезпеку становлять москіти та інші кровоссальні комахи. Малярія поширена практично по всьому східному узбережжю країни, при цьому в деяких районах існують різновиди збудників малярії, стійкі проти бігумаль, хінгаміна і інших традиційних препаратів. Тому рекомендується починати прийом протималярійних препаратів перед від’їздом і продовжувати протягом декількох тижнів після повернення. У прісноводних водоймах зі слабо проточних або стоячою водою водяться п’явки (їх багато і в дощових лісах) і збудники різних захворювань, тому купатися можна тільки в спеціально відведених для цього місцях.

Заходи передосторожності перед поїздкою.
Важливою складовою частиною підготовки до поїздки на Мадагаскар є комплексне медичне обстеження за кілька тижнів до від’їзду. Крім виключення явних протипоказань, воно дозволить виявити незначні в звичайних умовах захворювання і ураження, які мають тенденцію загострюватися і швидко прогресувати в екстремальних умовах.

Імунопрофілактика.
Незважаючи на те, що для відвідування Мадагаскару не потрібно спеціальних щеплень, Малагасійська інститут Пастера рекомендує вакцинуватися дорослим – від черевного тифу, гепатиту А і В, правця та туберкульозу, дітям – додатково від гемофільної палички, дифтерії, кору, коклюшу, краснухи, паротиту, пневмококів, поліомієліту, ротавірусної інфекції. При плануванні поїздок в осередки поширення малярії необхідно проводити відповідну медикаментозну профілактику.

Консультацію по щеплень і ліків прохання заздалегідь отримати в ЦЕНТРАЛЬНОМУ прищепних ПУНКТІ ПОЛІКЛІНІКИ № 13

Телефон 495-6219465
Адреса: м Москва, Трубна вул., Д. 19, стр. 1
Метро: Трубна, Сухаревська, Кольоровий бульвар

Години роботи: понеділок – п’ятниця з 08:00 до 20:00.

• Гігієнічні заходи.Не слід забувати, що скільки-небудь тривале перебування в тропічному кліматі загрожує приїжджому як мінімум кишковими розладами. Щоб попередити їх розвиток, необхідно харчуватися в перевірених місцях, повністю виключивши з ужитку в їжу сире молоко і некип’ячену воду, лід, немиті свіжі фрукти і овочі, які не пройшли термічну обробку м’ясо, рибу, морепродукти.
• Заходи щодо захисту від укусів комах.
  Прибережні райони Мадагаскару рясніють кровососущими членистоногими, які є переносниками небезпечних хвороб – малярії, лихоманки денге та ін. Необхідно користуватися репелентами, антисептиками, використовувати одяг з антимоскітної просоченням і спеціальні коштів.

• Ввезення алкогольних напоїв до 2 літрів – безмитне.
• Ввезення сигарет до 20 пачок або 2 блоків – безмитне.
• Особисті предмети, що не мають комерційної цінності, можна ввозити безмитно в межах індивідуальних потреб.

Ювелірні прикраси і коштовності.

• Для іноземців – загальною вагою до 1 кг, дорогоцінні камені повинні супроводжуватися відповідним сертифікатом, який видає міністерством гірничорудної справи (оформляється при покупці).
• На ювелірних прикрасах повинна стояти пломба.
• Митна декларація обов’язкова, якщо сумарна вага вивезених виробів перевищує 250 м
• Для вивозу виробів з цінних сортів дерева необхідний дозвіл на вивезення, що видається міністерством навколишнього середовища.

Художні і культурно-історичні цінності.
Необхідно дозвіл на вивезення, що видається міністерством культури.

Зброя і боєприпаси.заборонено

Валюта.Ввезення / вивезення національної валюти не декларується для суми, що не перевищує 400 000 аріарі. Ввезення іноземної валюти не обмежене, проте при ввезенні значних сум ін.валюти рекомендується оформити декларацію, щоб уникнути проблем з митним контролем при виїзді з страни.Прі вивезенні інвалюта підлягає обов’язковому письмовому декларуванню у разі, якщо загальна сума в еквіваленті перевищує 10 000 000 аріарі. Інвалюта, придбана на Мадагаскарі, повинна супроводжуватися відповідними квитанціями про обмін.

Інше.
Вивіз м’ясних продуктів – безмитне до 5 кг.
Вивіз риби і морепродуктів – безмитне до 2 кг кожного продукту при сумарному вазі до 10 кг.
Вивіз рослинних продуктів:
цибуля, перець, кава – до 1 кг кожного продукту;
зерна, крупи, боби – до 5 кг;
кулінарна ваніль (в стручках або мелена) – до 2 кг.

Заборонено до вивезення

• Контрафактні вироби, а також продукція, яка не відповідає вимогам малагасийского законодавства про моральність.
• Види флори і фауни, а також вироби з них, вивезення яких заборонено відповідно до національного та міжнародного законодавства ( повний списокпоміщений на веб-сайті митного управління РМ www.douanes.gov.mg).
• Самородне золото, необроблені коштовні і напівкоштовні камені, промислові мінерали.

• Для вивезення рослин необхідний фітосанітарний сертифікат і дозвіл на вивезення, що видаються міністерством сільського господарства. Вивіз рослин, які підпадають під дію Конвенції про міжнародної торгівлівидами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), узгоджується на рівні міністерства навколишнього середовища.
• Необхідно ветеринарне свідоцтво міжнародного зразка з відміткою про вакцинацію проти сказу. Домашня тварина може бути вміщено на карантин терміном до 3 месяцев.Для вивезення тварин необхідний ветеринарний сертифікат і дозвіл на вивезення, що видаються міністерством тваринництва або рибальства і рибних ресурсів. Вивіз тварин, які підпадають під дію Конвенції CITES, узгоджується на рівні міністерства навколишнього середовища.

ПРИ ВИНИКНЕННЯ ПРОБЛЕМ І КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

Знаменитий алеєю баобабів, водоспадами, пляжами на кромці Індійського океану і дорогоцінним камінням, Які тут видобуваються, а тому і продаються недорого. Вирушаючи в подорож, запасіться медичною страховкою і російсько-французьким розмовником, адже державною мовою крім малагасийского офіційно вважається і мову Еміля Золя і Віктора Гюго.

Трохи статистики і фактів

• Малагасійська і французька були вперше разом названі державними мовами Мадагаскару в Конституції 1958 року.
• Дивно, але малагасійська не пов’язаний ні з одним довколишніх африканських мовою.
• Загальне число мовців на ньому в світі досягає 18 млн. Чоловік. Носії проживають не тільки на Мадагаскарі, але і на, островах і в.
• У 1823 році малагасійська був переведений на латиницю.
• Наголос в мові корінних мадагаскарцев частіше падає на передостанній склад у слові і грає нерідко смислоразлічительную роль.

Де баобаби вийшли на схил .

Один з державних мов Мадагаскару, що належить корінним мешканцям острова, є самим західним з малайско-полінезійської групи мов. Він не схожий ні на один африканський і його лексичний мінімум має 90% збігів з лексикою мови мааньян, поширеного на. Так, дослідивши мову, вчені змогли встановити, що корінне населенняМадагаскару – це вихідці з Малайського архіпелагу.
На формування малагасийского вплинули мови банту, суахілі і арабська, нагородивши його безліччю запозичень. Поява французьких слів для малагасийского цілком закономірно, адже в 1883 році на острів в Індійському океаніприйшли французькі колоніальні війська.
До речі, англійські слівця в побуті малагасийцев також мають свою цікаву історію. Ними з острів’янами “поділилися” англійські пірати, облаштовувати в XVIII столітті на Мадагаскарі свої бази.

Туристу на замітку

Подорожуючи по Мадагаскару, заручитися підтримкою гіда-перекладача. Навіть у туристичних місцяхвідсоток населення, що володіє англійською, не дуже великий, хоча деяка туристична інформаціяпереведена на нього навіть у віддалених куточках національних парків.
Англомовних офіціантів і портьє в готелях вдасться зустріти лише в столиці, а тому супроводжуючий зі знанням державної мови Мадагаскару доведеться вельми до речі.

Мадагаскар – чудове місце відпочинку для любителів екзотики, красивий тропічний і практично невідомий туристам острів, схожий на континент, де цілий рік температура близько 25 ° С. Дивовижні по красі пляжі на березі Індійського океану, національні парки, недорогий сервіс. Найкращий часдля подорожі сюди – з квітня по березень (в цей час тут південна зима), на Східне узбережжякраще не потрапляти в червні і вересні, в центр країни можна поїхати і влітку (з листопада по березень). Дощі йдуть переважно з жовтня по травень.

Мадагаскар – четвертий за величиною острів нашої планети після Гренландії, Нової Гвінеї і Борнео. Завбільшки з Іспанії і Португалії чи Франції і Бельгії разом узяті. Він знаходиться в Індійському океані, відокремлений від Африканського континенту 400 км Мозамбікського затоки. На відміну від «вулканічних» сусідів, Маврикію і Реюньйон, Мадагаскар – острів невулканічного походження, він відколовся від Африки близько 165 мільйонів років тому в результаті дрейфу континенту. Його можна вважати континентом, так як тут зустрічаються унікальні види тварин і рослин. Мадагаскар називають однією з найбагатших з точки зору природи країн в світі. Тут налічують до 90% видів лемурів, тому Мадагаскар і називають «островом лемурів», а також половина популяції хамелеонів. Багато видів тварин зустрічаються тільки на Мадагаскарі. Острів лежить в тропічній зоні, тут ростуть баобаби, які не ростуть практично більше ніде в світі, більше 1000 видів орхідей. Тут вирощують рис, кава, тютюн, ваніль, цукрову тростину. Гіди «дають п’ять зірок» унікальній природіострова.

Острів Мадагаскар: фото

Місцеві жителі, о. Мадагаскар

Острів Мадагаскар: де знаходиться

Мадагаскар – острів в Індійському океані, лежить паралельно східному березіАфрики, відділяючись від нього Мозамбикским протокою в 370-1000 кілометрів ширини. Найбільша довжина острова (від мису Амбер 11 ° 58` північної широти до мису Святої Марії 25 ° 35` північної широти) 1 625 кілометрів. Середня ширина 500 кілометрів. Площа поверхні острова становить 591 563 квадратних кілометрів, таким чином, Мадагаскар – четвертий за величиною острів на земній кулі.

Острів Мадагаскар на карті світу

Острів Мадагаскар: як дістатися

Пряме авіасполучення Москва-Антананаріву діє досить нерегулярно. Найбільш простий шлях – переліт до Парижа рейсом будь-якої авіакомпанії, далі – рейсами компаній Air France або Air Madagascarдо Антананаріву (час в польоті 11-13 годин). Є регулярні повітряні маршрути між Мадагаскаром і Коморські острови, Кенією, Маврикієм, Реюньйон, Сейшельськими островами і Танзанією.

Міжнародні круїзні судна, що здійснюють рейси по Індійському і західній частині Тихого океанів, Регулярно зупиняються в порту Туамасіни. Також з континентом острів пов’язує безліч невеликих каботажних судів, що діють без всякого розкладу.

Острів Мадагаскар: відео

Трохи Мадагаскару .

Знайомство з природою Мадагаскару

Мадагаскар – республіканське острівна держава зі столицею Антананаріву. Став відомий широкому колу людей після виходу однойменного мультфільму. Наповнений яскравими моментами, барвистими сценами і цікавим сюжетом він знайшов відгук у мільйонах дитячих сердець і користується широкою популярністю до цих пір. Але його творці не тільки зробили веселий і цікавий мультфільм, але і в деякому роді описали дивовижну життя, Яка відбувається там, де знаходиться Мадагаскар.

Географічне положення

Головний острів республіки Мадагаскар знаходиться в Індійському океані біля південно-східній частині узбережжя Африки. Є четвертим за площею в світі. Відділяється від материка Мозамбикским протокою. Площа держави – 587 тисяч квадратних кілометрів, населення майже 23 мільйони чоловік, з яких в столиці проживає майже 5 мільйонів.

Утворився після поділу континенту Гондвани (близько 90 мільйонів років), відокремившись від Індії. Така особливість дала острову унікальну фауну – 90 відсотківтваринного світу, зустрічається на Мадагаскарі мешкає тільки тут. Однак, через швидке збільшення чисельності населення його тваринний світзнаходиться під вагомою загрозою вимирання.

Острів поділяється на 5 районів:

• Центральне нагір’я;
• Гірський масив Царатанана;
• Східне узбережжя;
• Західне узбережжя;
• Південний захід.

У центрі республіки розташовується гірське плато Анджафі, яке різко обривається на сході і плавно спускається в західну сторону. самою Найвищою точкоюна Мадагаскарі є вулкан Марумукутру, давно згаслий. Його висота становить 2876 м.

Історія Мадагаскару

Перше заселення території де сьогодні знаходиться Мадагаскар почалося між 3 і 6 століттями нашої ери. Відрізати на легкі човни каное, індонезійських народи подолали протоку і дали старт утворенню поселень на острові. На користь цієї теорії говорять останні дослідження вчених, що грунтуються на порівнянні двох культур – мадагаскарської і австронезійської, а саме: схожість мови, методів вирощування і обробки сільськогосподарських культур, один і той же тип каное.

Перша письмова згадка про країну з’явилося під час першого прибуття арабів. Тоді ж почалися спроби ісламізувати населення республіки, однак в повній мірі зробити цього не вдалося. Стародавні вірування, присутні тут з часів першого заселення сповідаються здебільшогонаселення і сьогодні. Близько 45% населення є послідовниками християнських вірувань (католицького та православного).

Свою назву республіка отримала завдяки знаменитому італійському досліднику Марко Поло, який описував Африку. У своїх записах він побіжно згадав дивовижний острівз незліченними багатствами, що розташувався біля берегів континенту і описав його як Madeigascar.

Відкриття Мадагаскару європейськими дослідниками доводиться на початок 16-го століття. Згідно з офіційною версією це був португальський мореплавець Перу та Ковільян, який отримав інформацію про незвичайному островівід арабських торговців. завдяки своєму географічному положеннюострів був ласим шматочком для установки торговельних форпостів. Зайняти його прагнули Британія і Франція, проте несприятливий клімат для європейця і крайня ворожість місцевих жителів значно ускладнювали цю задачу.

Мало хто знає про те, що Мадагаскар був батьківщиною для піратів. Тут проводилися аукціони для работоргівців. Найзнаменитіші пірати: Джон Боуен, Вільям Кідд, Роберт Друрі і ін. Називали острів своєю батьківщиною і проводили свій час, періодично розграбовані морські шляхи з Індії.

В кінці 19-го століття за часів колонізації Африки на територію, де знаходиться Мадагаскар, вторглися французькі війська і підпорядкували її собі, скинувши місцевий монархічний лад. У 1897 році Британія, Португалія та Іспанія визнали французький протекторат над республікою.

За часів другої світової війни, коли Франція зазнала поразки, влада над республікою перейшла режиму Віші, якому довго правити не довелося – вже в 1943 році повернулася під французьку протекцію.

Незалежність країна придбала лише в 1960 році, в якому була проголошена Малагасійська незалежна республіка. Тоді острова, де знаходиться Мадагаскар, стали унітарними і незалежними. Вплив Франції на острів простежується і до сих пір, досить згадати що французька мова поряд з Малагасійська є офіційним в країні.

Економіка республіки

Мадагаскар сьогодні є країною, що розвивається. За рейтингом ВВП країна займає 110 строчку (перед Грузією, після Естонії та Боснії Герцеговини). Основою економічного розвитку і найперспективнішою галуззю сьогодні є туризм. До інших основних галузях економіки відноситься рибальство, вирощування спецій і прянощів на експорт, сільське господарство.
Країна є одним з лідерів виробництва наступних продуктів:

§ 31. ПАР

1. У чому полягає особливість фізико-географічного положення Південної Африки?

2. З якого часу відбувалося відкриття та колонізація європейцями півдня Африки?

3. Що ви знаєте про політику апартеїду: її причини і наслідки?

4. Як з геологічного погляду пояснити наявність у ПАР найбільших в Африці покладів алмазів, руд чорних металів та вугілля?

• Місце країни у світі та ЕГП країни. Південно-Африканська Республіка (ПАР) є найрозвинутішою державою в Африці, на її частку припадає 5,5 % африканської території, понад 5 % населення і близько 50 % продукції обробної промисловості. Країна отримала сучасну назву з набуттям повного суверенітету від Великої Британії 1961 р. Її «сусідське положення» має такі риси: наявність анклаву (Лесото) та напіванклаву (Есватіні); сусідство з одними з найбідніших країн Африки та світу в цілому (Мозамбіком і Зімбабве).

Важливою подією в історії ПАР був расовий конфлікт між «чорною» більшістю й «білою» меншістю. З 1948 р. офіційною політикою країни став апартеїд, що передбачав окреме мешкання, навчання, відпочинок та інші види життєдіяльності для расових верств населення. Система апартеїду перестала існувати лише з 1990 р. під тиском ООН та внутрішньої і зовнішньої опозиції апартеїду.

Сучасна ПАР – унітарна держава на чолі з президентом. Офіційно Преторію визнано «основною» столицею, тут перебуває уряд країни. Дві інші столиці – Кейптаун (розміщується парламент) і Блумфонтейн (резиденція Верховного суду).

• Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. ПАР є найбагатшою серед країн Африки на мінеральні ресурси. Вона посідає І місце в Африці за вартістю мінеральної сировини, зокрема країна багата на платину (82 % від світових запасів), марганцеві руди (80 %), хром (58 %), золото (53 %), ванадій (50 %), алмази (40 %), є лідером в Африці за запасами кам’яного вугілля (80 %), урану, залізної руди, титану, сурми, свинцю, рідких і рідкоземельних металів та ін. Головна вада – відсутність запасів нафти та природного газу.

Водними ресурсами країна забезпечена недостатньо, більшість постійних річок належить до басейнів Індійського (Лімпопо, Тугела тощо) й Атлантичного (Оранжева) океанів. Річки відіграють велику роль для освоєння пустельних районів.

Лісами охоплено всього 8 % території ПАР. Невеликі лісові ділянки з папським самшитом, червоним і залізним деревом збереглися на південному та східному узбережжях.

Рекреаційний потенціал ПАР є потужним завдяки сприятливому клімату, мальовничим ландшафтам, унікальному рослинному і тваринному світу, безлічі національних парків (Крюгера, Калахарі-Гемсбок, Натал та ін.) і природних резерватів (мал. 109).

Загальна кількість трудових ресурсів становить 22,2 млн осіб (2017 р.), більшість з них працює у сфері послуг (72 %), майже 23,5 % – у промисловості й решта – в аграрній сфері. ПАР притаманна одна з її головних рис – поєднання висококваліфікованого менеджменту з представників білої раси та дешевої робочої сили, яка поповнюється мігрантами з інших країн Африки – представниками чорношкірого населення. Існуючий кризовий стан ринку праці поглиблює збільшення безробіття серед освіченої молоді, величезні масштаби крайньої злиденності серед працюючих.

Значні кошти республіка вкладає в освіту – близько 6 % ВВП, тому сучасна грамотність підвищилася до 88 %. З 1994 р. частка чорношкірих студентів зросла з 42 % до 60 % (від загальної чисельності студентів). Проте дипломи отримує тільки 15 %.

• Система розселення. Сучасний стан населення в ПАР характеризують: високий природний приріст (1 % у 2017 р.), масова еміграція білого населення, висока смертність серед темношкірого населення (зокрема й через СНІД) і зростання імміграції із сусідніх бідних держав.

Середня густота населення становить 41 особу/км 2 . Густозаселеними є зволожені східні й південні території, узбережжя океанів, гірничопромислові райони; найменша густота населення спостерігається в пустелях Калахарі й Наміб (мал. 110). Загалом для країни характерний високий рівень урбанізації (66 %), найбільшими містами є Йоганнесбург (мал. 111), Кейптаун, Дурбан, Порт-Елізабет, Преторія та ін.

Мал. 109. Національний парк Крюгера

Мал. 110. Густота населення у ПАР (осіб/км 2 )

Мал. 111. Йоганнесбург – найбільше місто ПАР

• Особливості структури економіки. ПАР — економічно найрозвинутіша індустріально-аграрна країна Африки, якій притаманні як показники, характерні для промислово розвинутих держав, так і риси економіки, типові для країн «третього світу». Завдяки розвинутій інфраструктурі (особливо після проведення Чемпіонату світу з футболу—2010) і широкомасштабній діяльності фондової біржі ПАР зараховують до двадцяти найрозвинутіших країн світу (G-20). Це економічний гігант у масштабах Африканського континенту.

Багатюща сировинна база зумовила високий рівень розвитку гірничодобувної промисловості. У країні видобувають понад 40 видів корисних копалин (за винятком нафти, природного газу й бокситів). Найдавнішими виробництвами є золотовидобуток (165 т – VII місце у світі у 2016 р.); й алмазовидобуток (7,5 млн каратів на рік, експорт – 85 %). Відтоді, коли 1867 р. були відкриті алмазні родовища в долині р. Вааль, а 1870 р. на місці сучасного м. Кімберлі було відкрито найбільше у світі родовище алмазів, видобувна промисловість стала рушійною силою розвитку країни. De Beers – найбільша у світі алмазодобувна компанія, заснована 1888 р. у Йоганнесбурзі. Переважаюча частка (92 %) усієї електроенергії виробляється на ТЕС, що працюють на місцевому антрациті. Є кілька ГЕС, поблизу Кейптауна збудована єдина в Африці АЕС «Коберг».

Головними виробництвами обробної промисловості стали хімічна, машинобудівна та металургійна. Важливого експортного значення набула чорна (виплавка сталі, ферохрому й феромарганцю в Преторії і Ньюкаслі) і кольорова металургія (найбільшим світовим центром із виплавки золота є м. Джермістон). Сучасне автомобілебудування стало однією з передових сфер виробництва країни. У портах ПАР у німецьких, французьких, італійських, американських та японських філіях виробляють 335 тис. авто щороку. Судноремонт розвинутий у Дурбані та Кейптауні. Ще наприкінці 1980-х років у країні був створений потужний військово-промисловий комплекс, який спеціалізується на виробництві (за західними ліцензіями) літаків, ракет, бронеавтомобілів, танків, зброї та військового спорядження. Серед основних хімічних товарів визначаються мінеральні добрива, пластмаси, синтетичні смоли, фармацевтичні препарати тощо. Важливе експортне значення має виробництво консервованих овочів і фруктів, джемів, цукру, рибних консервів. ПАР – визнаний у світі центр виноробства.

ПАР має високорозвинуте сільське господарство. Незважаючи на несприятливі агрокліматичні умови, країна забезпечує себе всіма основними продуктами харчування. Основними культурами рослинництва є кукурудза, пшениця, сорго, бавовник, цукрова тростина, картопля, тютюн. Традиційно розвинені овочівництво й садівництво, які поширені переважно на південному заході країни, де вирощують ананаси, цитрусові, банани. Тваринництво характеризується значним поголів’ям великої рогатої худоби м’ясо-молочних порід, свиней, овець і кіз. У ПАР помітну роль у забезпеченні продуктами харчування відіграє рибальство. Основні промислові морепродукти – анчоуси, оселедець, сардини тощо.

Мал. 112. Кейптаун – найкрасивіше місто ПАР

Третинний сектор економіки – сфера, що розвивається у ПАР найдинамічніше, 2016 р. у ньому задіяно 72 % працюючих. Транспортна мережа ПАР – одна з найрозгалуженіших і найрозвинутіших у світі. Через відсутність у країні судноплавних річок, внутрішнє транспортне сполучення здійснюється залізницею (21 тис. км) й автошляхами (747 тис. км), а також літаками транспортної авіації. ПАР має потужний морський флот, із сімох морських портів три (Кейптаун, Дурбан і Порт-Елізабет) здатні приймати океанські судна. Флагманська авіакомпанія South African Airways забезпечує внутрішні та міжнародні авіаперевезення. Головний міжнародний аеропорт країни та найбільший в Африці – аеропорт імені О. Р. Тамбо в Йоганнесбурзі, інші – в Кейптауні та Дурбані.

Туризм у ПАР розвинутий на достатньо високому рівні. У країні розбудовано туристичну інфраструктуру, чому сприяв проведений 2010 р. перший на Африканському континенті Чемпіонат світу з футболу. Туристам (10 млн у 2016 р.) у ПАР цікава незвично багата природа, велика кількість національних парків. Приваблюють туристів і славнозвісна Столова гора поблизу Кейптауна, що розташована біля не менш відомого мису Доброї Надії (мал. 112). До списку об’єктів спадщини ЮНЕСКО занесені 9 об’єктів країни.

• Характерні риси просторової організації економіки. Основний промисловий потенціал ПАР зосереджений на північному сході країни, де розміщені найбільші економічні центри: Йоганнесбург (найбільше за кількістю мешканців місто ПАР, головний транспортний вузол, міжнародний аеропорт, центр широкомасштабної торгівлі золотом і алмазами, обробної промисловості), Дурбан (головний морський порт Південної Африки, центр туризму (завдяки високому рівню інфраструктури й сервісу), суднобудування і судноремонт, нафтопереробка, рибальство, збирання автомобілів), Блумфонтейн (великий транспортний вузол країни, центр металообробки, скляної, харчової, тютюнової та шкіряної промисловості) і Преторія.

На атлантичному узбережжі розкинулося місто Кейптаун, що відоме своєю гаванню і мисом Доброї Надії, це важливий туристичний центр Південної Африки, тут зосереджені штаб-квартири страхових компаній, видавництв, дизайнерів, модельєрів, нафтохімічних компаній, архітектурних і рекламних агентств.

• Зовнішньоекономічні зв’язки. Відносини з Україною. Сучасний розвиток економіки ПАР неможливий без розвитку і розширення зовнішньоекономічних зв’язків. Основні статті експорту – золото (29 % експортного прибутку), алмази, хром, платина, автомобілі й транспортне устаткування тощо; імпорту – автомобілі й транспортне обладнання, мінеральне паливо, продовольчі товари, алкогольні напої, тютюн. Основні торговельні партнери – країни ЄС, США та Японія.

Рівень торговельних відносин між Україною та ПАР характеризується певною нестабільністю, різким коливанням обсягів товарообігу, спонтанним характером розвитку. Упродовж 2017 р. Україна законтрактувала і налагодила постачання антрациту з ПАР. Після розвантаження в порту «Південний» вугілля спрямовувалося до Придніпровської та Криворізької ТЕС, щоб станції мали ресурс для роботи в напружений осінньо-зимовий період. Значну частину експорту до ПАР з України становлять вироби з чорних металів, особливо гаряче- і холоднокатаний прокат.

• Населення: 741 тис. мешканців. Густота населення – 1100 осіб/км 2 .

• Преторія розташована в північно-східній частині країни, на висоті 1738 м, по обидва береги несудноплавної річки Апіс.

• Преторія заснована бурами у 1855 р. Названа начесть А.В.Я. Преторіуса (видатного політичного діяча, який домігся в 1852 р. незалежності Трансваалю). В 1860 р. стала столицею Трансваалю, з 1961 р. – ПАР.

• Преторія – важливий промисловий центр країни, у якому є підприємства машинобудівної, металургійної, хімічної, текстильної, харчової, тютюнової, цементної, скляної і поліграфічної промисловості. Є важливим транспортним вузлом (залізничні та шосейні магістралі, в 43 км від міста – аеропорт міжнародного значення Сметса).

• Історичний центр Преторії – площа Керк-Платс, на якій розташовані колишня ратуша (1899 р.) та інші еклектичні будівлі XIX ст. Для міста характерне буяння рослин, хмарочоси (переважно у східній, діловій частині) і поруч із цим нетрі у передмістях, де зосереджене негроїдне населення.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

• У ПАР налічують 11 офіційних мов: африкаанс, англійська, ндебеле, леді, сото, свазі, тсонга, тсвана, венда, коса й зулу – друге місце у світі за цим показником. Тому країна має 11 офіційних назв. Більшість населення знає три й більше мов. Однією з найпоширеніших мов є англійська.

• У ПАР найдешевша електроенергія у світі, що пояснюється великою кількістю ТЕС, ПАР виробляє 2 /₃ електроенергії в усій Африці.

• ПАР має найглибшу в світі шахту з видобутку золота під назвою Тау-Тона. Її глибина перевищує 3,4 км. Країна є світовим лідером серед виробників золота і платини, на її території розміщується 750 шахт з їх видобутку.

1. Які риси ЕГП ПАР визначили її місце в африканській економіці?

2. Назвіть чинники міжнародної спеціалізації ПАР. Завдяки чому країна є членом G-20 і BRIKS?

3. У чому полягають особливості системи розселення населення Південної Африки? Назвіть і покажіть на карті найбільші міста країни.

4. Визначте провідні сфери діяльності ПАР в сучасній економіці.

5. ПАР як розвинена країна приділяє значну увагу невиробничій сфері. Які напрями сфери послуг вважаються пріоритетними в економіці країни?

6. Які міста ПАР мають статус світових міст? Назвіть їх. За що Йоганнесбург називають найбільшим фінансовим центром Африки?

Які напрями зовнішньоекономічної діяльності пов’язують Україну з ПАР? Чому зв’язки між цими країнами не регулярні і не стабільні?

ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

(за вибором учнн/учениці)

1. ПАР серед країн Африки: порівняльний аналіз.

2. ПАР: одна держава – три столиці.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Тести з однією правильною відповіддю

1. У якому субрегіоні Африки є країни не лише з республіканською формою правління?

2. Столицею однієї з країн Африки є:

3. На світовому ринку країни цього субрегіону Африки насамперед відомі як експортери мінеральної, а не сільськогосподарської сировини. Отримали розвиток високотехнологічні виробництва за участю ТНК найбільш розвинених країн світу:

4. Яке місто є найбільшим фінансовим центром Африки, якщо фінансовий центр – це глобальне місто, у якому багато банків міжнародного значення, великих фірм, та є фондова біржа:

5. Який субрегіон Африки неоднорідний в економічному плані: спеціалізація представлена як традиційними сферами діяльності (текстильна, харчова, виробництво фосфатних добрив), так і новими (нафтопереробка, нафтохімія, туризм); на цей регіон припадає 2 /₃ світового поголів’я верблюдів?

6. Якій країні з 1956 р. територіально належить Суецький канал?

Тести на встановлення відповідності

7. Установіть відповідність між субрегіонами Африки та країнами, які до них входять:

2 Демократична Республіка Конго

8. Установіть відповідність між країнами Африки та їхніми столицями:

9. Установіть відповідність між країнами та мовами, якими розмовляє більшість їхнього населення:

Тести з кількома правильними відповідями

10. Федеративними державами Африки є:

11. Укажіть правильне співвідношення «країна – регіон»:

Б Камерун – Центральна Африка

В Мавританія – Центральна Африка

Г Мадагаскар – Південна Африка

Д Танзанія – Південна Африка

Е Марокко – Західна Африка

12. Країнами – членами ОПЕК є:

13. Державами Африки, що входять в організацію Франкофонії, є:

14. Світовими містами в Африці є:

Тести з пропущеними відповідями

15. Країна, на яку припадає 40 % промислової продукції Африки, спеціалізується на видобутку вугілля, золота й алмазів: країна ______ ; столиця ______ ; регіон ______ .

16. Арабська країна, у якій на початку XXI ст. відбулися зміни у формі державного правління та територіального поділу, член ОПЕК. В її межах зафіксований абсолютний максимум температури: країна ______ ; столиця ______ ; регіон ______ .

17. Приморська африканська країна, конституційна монархія. На її території розташовані Атлаські гори. Є одним з найбільших виробників та експортерів фосфоритів у світі: країна ______ ; столиця ______ ; регіон ______ .

18. Одна з найрозвинутіших та найбільших за чисельністю населення країн Африки, федерація, член ОПЕК, на її території формується один з африканських мегалополісів (Лагіб); економіка залежить від експорту нафти. У середині 90-х років XX ст. було побудовано нову столицю: країна ______ ; столиця ______ ; регіон ______ .

19. Більша частина цієї африканської країни розташована на нагір’ї, оскільки втратила вихід до Світового океану внаслідок відокремлення однієї з її частин; природа різноманітна: зволожені райони з пишною рослинністю, багатим тваринним світом межують зі спекотними пустелями; є відсталою сільськогосподарською країною, де вирощують цінні сорти пшениці, жита, проса і кави, цитрусові, банани і гранати; окрім землеробства, місцеве населення займається тваринництвом: країна ______ ; столиця ______ ; регіон ______ .