РФ програє в інформаційній війні: число глядачів роспропаганди впало на 25%

Російські пропагандисти, які вранці розповідають про перемоги над «нацистами», удень – про силу економіки, а вечорами пропонують завдати ядерних ударів по Європі, стрімко втрачають аудиторію на телебаченні. Про це пишуть росЗМІ.

Пропагандисти втрачають глядачів

З лютого, коли почалося російське вторгнення в Україну, охоплення аудиторії у «Пєрвого канала», «Росіі-1» і НТВ обвалилося на чверть, показало дослідження медіаспоживання росіян, проведене «Роміром».

Повідомляється, що до початку війни «Пєрвий» дивилися 33,7% населення, то в липні вже 25,5%. Охоплення «Росіі-1» скоротилося з 30,9% до 23%, а НТВ — 21,1% до 16,6%.

У результаті три російські федеральні канали вперше поступилися Telegram, охоплення якого з лютого по липень зросло з 19,1% до 26,8%.

Пропагандистська мережа ТВ-каналів, які нашпиговують ефір лише сюжетами про війну, втратила привабливість для всіх вікових груп.

«При цьому серед «Покоління Х» та «Покоління зумерів» скорочення йшло активніше, ніж серед «Покоління Y», – зазначає «Ромір».

Неефективне промивання мізків

Роспропаганда стає менш ефективною. Хоча вона, як і раніше, використовує установки, зашиті в мозок на ранніх етапах еволюції.

Психіатр Віктор Лєбєдєв зазначив, що пропагандисти наголошують на принципі, який називається парохіяльним альтруїзмом і добре вивчений до теперішнього часу. Вони роздмухують відмінності, апелюють до образу ворога і конструюють небезпеки, яких немає в реальному житті.

Опитування проєкту «Хроніки» показало, що люди з легкістю погоджуються на сценарій «зашкодити чужинцю» і «отримати вигоду для своєї групи». Але однорідний потік викликає втому, а відсутність обіцяної нищівної перемоги супроводжується наростаючою фрустрацією: зараз лише 2% росіян вірять, що війна закінчиться протягом місяця, хоча в березні таких було 14%.

Зазначається, що у російському суспільстві рівень підтримки війни знизився з 66% у квітні до 55% у липні, при цьому кожен четвертий перестав спілкуватися з друзями та родичами, а 43% зізналися, що відчувають напади тривоги та депресії.

«Втрата довіри між людьми, їхня жорстокість, перехід до примітивніших і ефективніших у короткій перспективі способів взаємодії (наприклад, до фізичного насильства) здатні впливати на психіку людей так само сильно, як недоїдання, вживання наркотиків та алкоголь», – сказав Лєбєдев та додав, що тренд на психотизацію росіян може продовжитися.

Нагадаємо, що у Німеччині очікують посилення російської пропаганди. Німецька спецслужба попереджає про фейки та маніпуляції щодо можливого дефіциту енергоносіїв та продовольства.

У фейки найчастіше вірять ті самі люди, що й в теорію змов. Чому ми схильні довіряти дезінформації та як цьому протидіяти

Наскільки великий вплив має розповсюдження дезінформації, можна побачити на прикладі росіян. Українці щоразу дивуються, як росіяни довіряють фантастичним новинам, які транслюють федеральні канали та пабліки, щиро дотримуючись ідеї «не все так однозначно». Хоча насправді все дуже однозначно.

29 лютого буває раз на 4 роки.💸 Тому ми даруємо 40% знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Вартість зі знижкою — 1079 грн/рік. Діє з промокодом F29 тільки 28-29 лютого. Оформлюйте зараз за цим посиланням

Який механізм роботи дезінформації, які категорії людей більш схильні вірити в теорію змов та як протидіяти інформаційним маніпуляціям?

Дезінформація та теорія змов: чому люди схильні їм довіряти

Якщо говорити в контексті медіаманіпуляцій, то основні причини того, чому велика кількість людей вірить у дезінформацію, ті ж самі, що і причини віри в теорію змов. Серед них такі.

Апофенія

Тенденція шукати звʼязок там, де його немає. Це пояснюється тим, що нервова система не терпить невизначеності. Коли ми не можемо знайти пояснення певним явищам, це викликає високий рівень тривоги.

До того ж чим далі людина знаходиться від джерела інформації, тим активніше вона буде шукати будь-яку інформацію, яка може або пояснити, або дати хоча б ілюзорне пояснення того, що відбувається навколо.

Саме тому українці, що виїхали за кордон, часом гостріше сприймають новини про Україну, ніж ті, що знаходяться безпосередньо на місці подій.

Бажання бути унікальним

Звучить дивно, але це одна з ключових причин, чому люди вірять в теорії змов. Соціальні психологи Роланд Імхов та Піа Каролайн Лемберті провели серію експериментів, під час яких запускали фейкові новини та конспірологічні чутки до груп піддослідних, а потім відстежували, хто ці сюжети поширює.

Виявилося, що для більшості людей тригером для поширення чуток було бажання відчути власну унікальність та привернути загальну увагу.

Складнощі в житті

Негаразди та труднощі сильно впливають на здатність людини критично оцінювати ситуацію.

Наприклад, росіяни. Низький рівень життя, незахищеність та втрата контролю над ситуацією спонукають шукати зовнішнього ворога, на якого можна було б перекласти провину за всі проблеми та власну бездіяльність.

Самотність

Самотні люди більш схильні вірити в теорію змов та неправдиву інформацію. Чим більш абсурдна інформація, тим більше вони в неї вірять, оскільки автоматично стають частинкою невеликої спільноти, яка поділяє ці ідеї.

Проте, якщо ви повірили в фейк та розповсюдили його, це не означає, що ви автоматично самотні та прагнете уваги. Причини можуть бути різними.

Переважно ми сприймаємо інформацію дещо спотворено. І це повʼязано з особливостями нервової системи. Еволюційні механізми зробили нас більш пильними. Тож ми постійно відстежуємо потенційну загрозу. Це допомагає нам уникнути її. Тому людина з більшою ймовірністю буде концентруватися саме на негативних чинниках, ніж на позитивних.

Тож читаючи новини, ми можемо занадто гостро реагувати на емоційні повідомлення, забуваючи про перевірку інформації. Натомість ігнорувати позитивні моменти та сухі факти.

Когнітивні пастки: як упередження впливають на сприйняття інформації

У пошуку рішень і пояснення мозок спирається на минулий досвід, незалежно від того, наскільки той актуальний у нових умовах.

Так і виникають когнітивні упередження – помилки мислення, яких ми припускаємося, ґрунтуючись на неправильних стереотипах та переконаннях.

Найрозповсюдженіші когнітивні упередження.

Евристика доступності

Схильність оцінювати ситуацію чи подію на основі доступних образів та думок. Тобто людина сприймає як правдивий факт перше, що спадає на думку. Якщо говорити в контексті ЗМІ, то ми схильні вірити в ту інформацію, яку найчастіше бачимо та чуємо, навіть якщо вона немає жодних доказів.

Схильність до негативу

Нервова система людини з більшою ймовірністю буде вірити в негативну інформацію, ніж у позитивну. Негатив сприймається яскравіше, більш чітко і добре запам’ятовується.

Ефект знайомства з обʼєктом

Тенденція виражати необґрунтовану симпатію до обʼєкта чи події лише тому, що вони знайомі. Тобто чим частіше ми щось чуємо, тим більше ми в це віримо, і тим більше нам це починає подобатися.

Дезінформація будується здебільшого саме на негативі, люди також схильні акцентуватися саме на ньому. Тож чим більше повторювати фейк, тим більша ймовірність, що з часом в нього повірять.

Саме тому дуже важливо обмежувати кількість інформаційних каналів, користуючись лише перевіреними та офіційними.

Феномен Баадера–Майнгоф

Когнітивна помилка, коли людині здається, що інформація, на яку вона нещодавно звернула увагу, стала їй траплятися занадто часто. Якщо говорити в контексті ЗМІ, один інформаційний привід запускає цілий ланцюжок віри в нього, навіть у разі якщо люди насправді з цим ніколи не стикалися. Тобто варто новині лише раз привернути нашу увагу, і ми будемо автоматично відстежувати згадки про неї в медіаполі.

Ефект фреймінгу

Когнітивне упередження, за якого форма подання інформації впливає на її сприйняття. Як приклад розглянемо маніпуляцію в російських ЗМІ: можна подати інформацію «Померли 100 невинних громадян» або ж «Убито 100 фашистів». Формат подачі формує у нас уявлення про багато речей.

Як протидіяти інформаційним маніпуляціям

По-перше, розуміння того, чому ми схильні довіряти фейкам, уже робить нас дещо критичнішими.

По-друге, існує кілька простих правил, які дають можливість мінімізувати дезінформацію у власному медіаоточені.

• Користуйтеся профільними медіа. Цілком логічно, якщо вас цікавить медицина, ви будете читати про неї в суто медичних виданнях та пабліках. Якщо політика – в суспільно-політичних. Якщо говорити в контексті війни, я завжди раджу орієнтуватися на державні канали та медіа з кредитом довіри та високою репутацією.
• Звертайте увагу на формат подачі інформації. Тут більше про соціальні мережі, з яких ми отримуємо велику кількість різноманітної інформації. Емоційні заклики типу «Увага! Терміново!», велика кількість емоджі, знаків оклику, помилок – найімовірніше, свідчить про те, що видання намагається викликати у вас зацікавленість у матеріалі або відчуття дискомфорту. Вони впливають на вашу здатність оцінювати ситуацію критично.
• Перевіряйте першоджерела. Якщо новина від «анонімного джерела» чи дослідження, на яке немає жодних посилань, це вже привід переглянути свою довіру до видання, що публікує подібні речі. І тут знову раджу дочекатися офіційних заяв. Якщо інформація дійсно важлива та правдива, її обовʼязково прокоментують відповідні структури.

Наразі кількість інформації настільки велика, що її складно перевіряти та залишатися розсудливими та емоційно спокійними. Та коли ми розуміємо, як працюють механізми медіаманіпуляції, ми фактично отримуємо інструмент, який дає можливість бути більш критичними до фейків.