Будова насінини

Насіння – сполучна ланка між двома поколіннями рослин. Будучи частиною материнського організму, воно одночасно містить в собі зачаток дочірнього. У будові насінини є спільні риси, характерні для будь-якого насіння, і відмінності, які ділять квіткові рослини на два великі класи.

Як розвивається насінина

Насінина – це генеративний орган рослини, який утворюється в процесі запліднення. Він містить зародок, який є зачатком майбутньої рослини, і запаси поживних речовин, які необхідні для його розвитку.

Розвиток насіння відбувається в кілька етапів:

1. Формування зародка. Зародок утворюється в результаті запліднення яйцеклітини сперматозоїдом. Він складається з корінця, стебла, бруньки і сім’ядоль. Сім’ядолі – це видозмінені листки, які містять запаси поживних речовин.
2. Формування ендосперма. Ендосперм – це запасна тканина, яка утворюється з вторинного ядра заплідненої яйцеклітини. Він містить запаси крохмалю, білків, жирів і інших поживних речовин.
3. Формування насінної шкірки. Насінна шкірка – це зовнішній шар насінини, який захищає зародок і запасні речовини від несприятливих умов зовнішнього середовища.

У квіткових рослин насіння розвивається всередині плоду. Коли плід дозріває, насіння вивільняється і може розпочати свій розвиток.

Для проростання насінини необхідні такі умови:

• Вода. Насіння не може прорости без води, оскільки в ній розчиняються поживні речовини, необхідні для розвитку зародка.
• Тепло. Оптимальна температура для проростання насіння становить 15-25 °C.
• Повітря. Насіння потребує кисню для дихання.

Після того, як насіння проростає, з нього розвивається молода рослина.

Загальна будова насінини

Загальна будова насінини складається з трьох основних частин:

• Зародок – це зачаток майбутньої рослини. Він складається з корінця, стебла, бруньки і сім’ядоль.
• Ендосперм – це запасна тканина, яка містить запаси поживних речовин, необхідних для розвитку зародка.
• Насінна шкірка – це зовнішній шар насінини, який захищає зародок і запасні речовини від несприятливих умов зовнішнього середовища.

Зародок – це найважливіша частина насінини. Він містить всі необхідні для розвитку рослини зачатки. Зародок складається з таких частин:

• Корінець – це орган, який забезпечує рослину водою і мінеральними речовинами.
• Стебло – це орган, який підтримує рослину і забезпечує її транспортуванням речовин.
• Брунька – це зачаток пагона, з якого розвивається молода рослина.
• Сім’ядолі – це видозмінені листки, які містять запаси поживних речовин.

Ендосперм – це запасна тканина, яка містить запаси поживних речовин, необхідних для розвитку зародка. Ендосперм може бути одноядерним або багатоядерним. Одноядерний ендосперм утворюється з одного ядра заплідненої яйцеклітини, а багатоядерний – з кількох ядер.

Насінна шкірка – це зовнішній шар насінини, який захищає зародок і запасні речовини від несприятливих умов зовнішнього середовища. Насінна шкірка складається з двох шарів:

• Екзосперм – зовнішній шар насінної шкірки, який захищає зародок від механічних пошкоджень.
• Ендосперм – внутрішній шар насінної шкірки, який захищає зародок від несприятливих умов середовища.

Насінина може мати різну форму і розмір. Форма насінини залежить від виду рослини. Розмір насінини також залежить від виду рослини. Насіння дрібних рослин, таких як трави, зазвичай невеликого розміру, а насіння великих рослин, таких як дерева, може бути дуже великим.

Однодольні та дводольні рослини

Однодольні та дводольні рослини – це два класи покритонасінних рослин. Вони відрізняються за багатьма ознаками, у тому числі за будовою насіння, листя, квітки, стебла та кореня.

Однодольні рослини мають такі ознаки:

• Одна сім’ядоля. У однодольних рослин у насінині є одна сім’ядоля, яка є видозміненим листком.
• Листки з паралельним жилкуванням. Листя однодольних рослин мають паралельне жилкування, тобто жилки листя розташовані паралельно одна одній.
• Квітки з трьома або кратними трьом частинами. Квітки однодольних рослин мають три або кратні трьом частини, наприклад, три пелюстки, три чашолистки, три тичинки або три маточки.
• Стебло з ситовидними пучками. У стеблі однодольних рослин є ситовидні пучки, які забезпечують транспорт речовин.
• Корінь з мичкуватою кореневою системою. У однодольних рослин коренева система є мичкуватою, тобто складається з безлічі тонких коренів.

Приклади однодольних рослин:

• Трави (пшениця, рис, кукурудза)
• Цибулеві (цибуля, часник, гладіолус)
• Орхідеї
• Лілії
• Банани

Дводольні рослини мають такі ознаки:

• Дві сім’ядолі. У дводольних рослин у насінині є дві сім’ядолі, які є видозміненими листками.
• Листки з сітоподібним жилкуванням. Листя дводольних рослин мають сітоподібне жилкування, тобто жилки листя утворюють сітку.
• Квітки з чотирма або кратними чотирьом частинами. Квітки дводольних рослин мають чотири або кратні чотирьом частини, наприклад, чотири пелюстки, чотири чашолистки, чотири тичинки або чотири маточки.
• Стебло з камбієм. У стеблі дводольних рослин є камбій, який забезпечує вторинне потовщення стебла.
• Корінь з стрижневою кореневою системою. У дводольних рослин коренева система є стрижневою, тобто складається з одного головного кореня і бокових коренів.

Приклади дводольних рослин:

• Дерева (дуб, береза, ялина)
• Кущі (малина, смородина, калина)
• Трава (мак, ромашка, соняшник)
• Овочі (помідори, огірки, капуста)
• Фрукти (яблуня, груша, слива)

Відмінності між однодольними та дводольними рослинами

Поширення однодольних та дводольних рослин

Однодольні рослини поширені на всіх континентах. Вони зустрічаються в різних екосистемах, від пустель до тропічних лісів. Дводольні рослини також поширені на всіх континентах. Вони зустрічаються в різних екосистемах, але переважають у лісах, луках і на полях.

Значення однодольних та дводольних рослин

Однодольні та дводольні рослини відіграють важливу роль у природі. Вони є джерелом їжі для тварин, а також виділяють кисень і поглинають вуглекислий газ. Однодольні рослини також є важливим джерелом сировини для промисловості

Будова насіння однодольних

Будова насіння однодольних рослин має такі особливості:

• Зародок має одну сім’ядолю, яка є видозміненим листком. Сім’ядоля однодольних рослин зазвичай має ланцетоподібну або овально-загострену форму.
• Ендосперм може бути одноядерним або багатоядерним. Одноядерний ендосперм утворюється з одного ядра заплідненої яйцеклітини, а багатоядерний – з кількох ядер.
• Насінна шкірка складається з двох шарів: екзосперму та ендосперму. Екзосперм – це зовнішній шар насінної шкірки, який захищає зародок від механічних пошкоджень. Ендосперм – це внутрішній шар насінної шкірки, який захищає зародок від несприятливих умов середовища.

Насіння однодольних рослин може мати різну форму і розмір. Форма насінини залежить від виду рослини. Розмір насінини також залежить від виду рослини. Насіння дрібних рослин, таких як трави, зазвичай невеликого розміру, а насіння великих рослин, таких як кукурудза, може бути дуже великим.

Насіння однодольних рослин проростає при наявності води, тепла і кисню. При проростанні насіння зародок використовує запаси поживних речовин, які містяться в сім’ядолі або ендоспермі.

Приклади однодольних рослин:

• Трави (пшениця, рис, кукурудза)
• Цибулеві (цибуля, часник, гладіолус)
• Орхідеї
• Лілії
• Банани

Ось приклади будови насіння однодольних рослин:

• Насіння пшениці має округлу форму і коричневий колір. Воно складається з однієї сім’ядолі, яка є білого кольору.
• Насіння кукурудзи має довгасту форму і жовтий колір. Воно складається з однієї сім’ядолі, яка є жовтого кольору.
• Насіння цибулі має кулясту форму і коричневий колір. Воно складається з однієї сім’ядолі, яка є білого кольору.

Відмінності між будовою насіння однодольних та дводольних рослин

Основні відмінності між будовою насіння однодольних та дводольних рослин такі:

• Кількість сім’ядоль. У однодольних рослин є одна сім’ядоля, а у дводольних – дві.
• Жилкування листя. У однодольних рослин листя має паралельне жилкування, а у дводольних – сітоподібне.
• Кількість частин квітки. У однодольних рослин квітки мають три або кратні трьом частини, а у дводольних – чотири або кратні чотирьом.
• Наявність камбію. У однодольних рослин немає камбію, а у дводольних – є.
• Тип кореневої системи. У однодольних рослин коренева система є мичкуватою, а у дводольних – стрижневою.

Будова насіння пшениці

Насіння пшениці – це однодольна рослина, тому у ньому є одна сім’ядоля. Сім’ядоля пшениці має ланцетоподібну форму і білий колір. Вона містить запаси поживних речовин, які необхідні для розвитку зародка.

Зародок пшениці також має особливості, характерні для однодольних рослин. Він складається з таких частин:

• Корінець – це зачаток майбутнього кореня.
• Стебло – це зачаток майбутнього стебла.
• Брунька – це зачаток майбутньої бруньки.

Насіння пшениці покрите насінною шкіркою, яка складається з двох шарів: екзосперму та ендосперму. Екзосперм – це зовнішній шар насінної шкірки, який захищає зародок від механічних пошкоджень. Ендосперм – це внутрішній шар насінної шкірки, який захищає зародок від несприятливих умов середовища.

Насіння пшениці проростає при наявності води, тепла і кисню. При проростанні насіння зародок використовує запаси поживних речовин, які містяться в сім’ядолі.

Ось покрокова схема проростання насіння пшениці:

1. Насіння пшениці, яке потрапляє у сприятливі умови, набухає.
2. Набухання насіння призводить до розриву насінної шкірки.
3. Зародок пшениці починає рости.
4. Сім’ядоля, яка містить запаси поживних речовин, розгортається і всмоктує воду.
5. Зародок пшениці починає формувати корінець, який закріплюється в ґрунті.
6. Зародок пшениці починає формувати стебло, яке піднімається над поверхнею ґрунту.

Важливість насіння пшениці

Насіння пшениці є важливим джерелом харчування для людини. З нього виробляють борошно, яке використовують для виготовлення хліба, макаронів, кондитерських виробів та інших продуктів харчування. Насіння пшениці також використовують для вирощування пшениці, яка є однією з найважливіших сільськогосподарських культур у світі.

Що таке ендосперм?

Ендосперм – це запасна тканина, яка містить запаси поживних речовин, необхідних для розвитку зародка. Ендосперм може утворюватися з одного або кількох ядер заплідненої яйцеклітини.

У покритонасінних рослин ендосперм може бути одноядерним або багатоядерним. Одноядерний ендосперм утворюється з одного ядра заплідненої яйцеклітини, а багатоядерний – з кількох ядер.

Ендосперм може бути розташований під сім’ядолями (у дводольних рослин) або навколо зародка (у однодольних рослин).

У дводольних рослин ендосперм зазвичай складається з клітин, які містять крохмаль, білки, жири та інші поживні речовини. У однодольних рослин ендосперм зазвичай складається з клітин, які містять крохмаль, білки та інші поживні речовини.

При проростанні насіння ендосперм розщеплюється ферментами зародка, і запаси поживних речовин використовуються для розвитку зародка.

Приклади рослин з ендоспермом:

• Дводольні рослини: пшениця, рис, кукурудза, горох, квасоля, моркву, буряк, картопля
• Однодольні рослини: кукурудза, рис, пшениця, цибуля, часник, гладіолус

Ендосперм відіграє важливу роль у житті рослин. Він забезпечує зародок необхідними поживними речовинами для розвитку. Ендосперм також є важливим джерелом їжі для людини та тварин.

Особливості будови дводольних

Дводольні рослини – це клас покритонасінних рослин, які мають ряд характерних особливостей будови.

Особливості будови насіння:

• Зародок має дві сім’ядолі. Сім’ядолі – це видозмінені листки, які містять запаси поживних речовин, необхідних для розвитку зародка.
• Ендосперм може бути одноядерним або багатоядерним. Одноядерний ендосперм утворюється з одного ядра заплідненої яйцеклітини, а багатоядерний – з кількох ядер.
• Насінна шкірка складається з трьох шарів: екзосперму, мезосперму та ендосперму. Екзосперм – це зовнішній шар насінної шкірки, який захищає зародок від механічних пошкоджень. Мезосперм – це середній шар насінної шкірки, який містить запаси поживних речовин. Ендосперм – це внутрішній шар насінної шкірки, який захищає зародок від несприятливих умов середовища.

• Жилкування листя сітоподібне. Сітоподібне жилкування утворюється, коли жилки листя переплітаються між собою, утворюючи сітку.
• Прилистки є у більшості дводольних рослин. Прилистки – це парні придатки, які розташовані біля основи черешка листа.
• Листя може бути простим або складним. Просте листя складається з однієї листової пластинки, а складне листя складається з декількох листових пластинок, які з’єднані між собою черешками.

Особливості будови квітки:

• Квітки мають чотири або кратні чотирьом частини. Наприклад, пелюстки, чашолистки, тичинки або маточки можуть бути чотири, вісім, або шістнадцять.
• Квітки можуть бути зібрані в суцвіття. Суцвіття – це група квіток, які розташовані на одному стеблі.

Особливості будови стебла:

• У стеблі дводольних рослин є камбій. Камбій – це освітня тканина, яка забезпечує вторинне потовщення стебла.
• У стеблі дводольних рослин є судинні пучки, які розташовані кільцеподібно. Судинні пучки – це структури, які забезпечують транспорт речовин у рослині.

Особливості будови кореня:

• У кореня дводольних рослин є стрижнева коренева система. Стрижнева коренева система складається з одного головного кореня і бокових коренів.

Значення дводольних рослин:

Дводольні рослини відіграють важливу роль у природі. Вони є джерелом їжі для тварин, а також виділяють кисень і поглинають вуглекислий газ. Дводольні рослини також є важливим джерелом сировини для промисловості.

Приклади дводольних рослин:

• Дерева: дуб, береза, ялина
• Кущі: малина, смородина, калина
• Трава: мак, ромашка, соняшник
• Овочі: помідори, огірки, капуста
• Фрукти: яблуня, груша, слива

Загальна будова насіння квасолі

Загальна будова насіння квасолі відповідає будові насіння дводольних рослин. Насіння квасолі складається з таких частин:

• Зародок – це зачаток майбутньої рослини. Він складається з корінця, стебла, бруньки і сім’ядолей.
• Ендосперм – це запасна тканина, яка містить запаси поживних речовин, необхідних для розвитку зародка.
• Насінна шкірка – це зовнішній шар насінини, який захищає зародок і запасні речовини від несприятливих умов середовища.

Зародок квасолі має дві сім’ядолі. Сім’ядолі квасолі мають овально-загострену форму і білий колір. Вони містять запаси поживних речовин, які необхідні для розвитку зародка.

Крім сім’ядолей, зародок квасолі складається з корінця, стебла і бруньки.

Корінець – це зачаток майбутнього кореня. Він є тонким і білим.

Стебло – це зачаток майбутнього стебла. Він є тонким і зеленим.

Брунька – це зачаток майбутньої бруньки. Вона є маленькою і зеленою.

Ендосперм квасолі розташований під сім’ядолями. Він має щільну структуру і білий колір. Ендосперм квасолі містить запаси крохмалю, білків і жирів, які необхідні для розвитку зародка.

Насінна шкірка квасолі має товщину близько 1 мм. Вона складається з двох шарів: екзосперму та ендосперму.

Екзосперм – це зовнішній шар насінної шкірки, який захищає зародок від механічних пошкоджень. Він має коричневий колір.

Ендосперм – це внутрішній шар насінної шкірки, який захищає зародок від несприятливих умов середовища. Він має білий колір.

Проростання насіння квасолі

Насіння квасолі проростає при наявності води, тепла і кисню. При проростанні насіння зародок використовує запаси поживних речовин, які містяться в сім’ядолях або ендоспермі.

Ось покрокова схема проростання насіння квасолі:

1. Насіння квасолі, яке потрапляє у сприятливі умови, набухає.
2. Набухання насіння призводить до розриву насінної шкірки.
3. Зародок квасолі починає рости.
4. Сім’ядолі, які містять запаси поживних речовин, розгортаються і всмоктують воду.
5. Зародок квасолі починає формувати корінець, який закріплюється в ґрунті.
6. Зародок квасолі починає формувати стебло, яке піднімається над поверхнею ґрунту.

Важливість насіння квасолі

Насіння квасолі є важливим джерелом харчування для людини. З нього виробляють квасолю, яка є цінним джерелом білка, вітамінів і мінералів. Насіння квасолі також використовують для вирощування квасолі, яка є важливим сільськогосподарським видом.

Що таке проростання насіння

Проростання насіння – це перехід насіння рослин від спокою до активної життєдіяльності, початковий етап онтогенезу рослин, на якому утворюється паросток. Відбувається при забезпеченості вологою і киснем, відповідному температурному і світловому режимі.

У процесі проростання підвищується обмін речовин в зародку і ендоспермі; насіння набухають у воді, крохмаль, жири і білки розпадаються на цукор, жирні кислоти і амінокислоти. Зазвичай першим проростає корінець, далі — гіпокотиль або епікотиль (у різних рослин).

Основні етапи проростання насіння:

1. Набухання насіння. Насіння набухають у воді, внаслідок чого збільшуються в розмірах. Набухання насіння викликається осмотичним тиском, який створюється внаслідок різниці концентрацій розчинів усередині та зовні насіння.
2. Розрив насінної шкірки. Набухання насіння призводить до розриву насінної шкірки. Це необхідно для того, щоб зародок міг рости і розвиватися.
3. Розвиток зародка. Зародок починає рости і розвиватися. Він утворює корінець, стебло та листя.
4. Вихід паростки на поверхню ґрунту. Корінець закріплюється в ґрунті, а стебло піднімається над поверхнею ґрунту.

Фактори, які впливають на проростання насіння:

• Вода. Насіння не може проростати без води. Вода необхідна для набухання насіння, розчинення запасних речовин і забезпечення їхнього транспортування до зародка.
• Температура. Кожен вид рослин має оптимальну температуру проростання насіння. Зазвичай оптимальна температура проростання насіння становить 20-25 °C.
• Кисень. Насіння не може проростати без кисню. Кисень необхідний для дихання зародка.
• Світло. Проростання насіння деяких рослин залежить від світла. Такі рослини називаються світловимі. Проростання насіння інших рослин не залежить від світла. Такі рослини називаються темновимі.

Значення проростання насіння:

Проростання насіння є важливим етапом у житті рослин. Воно забезпечує перехід рослин від спокою до активного росту та розвитку. Проростання насіння також є важливою передумовою для розмноження рослин.

Які умови необхідні для проростання насіння

Для проростання насіння необхідні такі умови:

• Вода. Насіння не може проростати без води. Вода необхідна для набухання насіння, розчинення запасних речовин і забезпечення їхнього транспортування до зародка.
• Температура. Кожен вид рослин має оптимальну температуру проростання насіння. Зазвичай оптимальна температура проростання насіння становить 20-25 °C.
• Кисень. Насіння не може проростати без кисню. Кисень необхідний для дихання зародка.
• Світло. Проростання насіння деяких рослин залежить від світла. Такі рослини називаються світловимі. Проростання насіння інших рослин не залежить від світла. Такі рослини називаються темновимі.

Вода є найважливішим фактором для проростання насіння. Вода необхідна для набухання насіння, розчинення запасних речовин і забезпечення їхнього транспортування до зародка.

Насіння набухає внаслідок осмотичного тиску, який створюється внаслідок різниці концентрацій розчинів усередині та зовні насіння. Набухання насіння призводить до розриву насінної шкірки, що дозволяє зародку рости та розвиватися.

Температура також є важливим фактором для проростання насіння. Кожен вид рослин має оптимальну температуру проростання насіння. Зазвичай оптимальна температура проростання насіння становить 20-25 °C.

Насіння проростає при температурах нижчих за оптимальну, але процес проростання відбувається повільніше. При температурах вище за оптимальну насіння може загинути.

Кисень необхідний для дихання зародка. Дихання забезпечує енергію, необхідну для росту та розвитку зародка.

Насіння не може проростати без кисню. При нестачі кисню зародок гине.

Світло є фактором, який впливає на проростання насіння деяких рослин. Такі рослини називаються світловимі.

Світлові рослини не можуть проростати без світла. При відсутності світла зародок світлових рослин гине.

Темнові рослини можуть проростати як при наявності світла, так і при його відсутності.

Будова насіння однодольних і дводольних рослин має деякі відмінності. Насіння багатьох дводольних не містить ендосперм і в цьому випадку живильні речовини зосереджені в сім’ядолях.

Насіння для вирощування мікрозелені та на пророщення

Ось ви почули десь про мікрозелень та проростки, вирішили замовити насіння та почати вирощувати щось вдома. Можливо, ви зробили собі якийсь пристрій для пророщування насіння, або просто вирішили замовити набір для вирощування мікрозелені.

Найважливішим тут буде фактор насіння.

Тут все просто: насіння — це те, що виросте у живу рослинку. Насіння і саме по собі достатньо для користі (згадайте лише насіння чіа, льону, розторопші чи кунжуту). Але деяке насіння не вийде просто так їсти без обробки чи, у нашому варіанті — пророщування. Насіння для пророщування ми для себе класифікуємо на 4 види: 1) органічне, 2) неорганічне, 3) оброблене, 4) взагалі незрозуміло яке.

Давайте по порядку про кожен тип насіння.

Органічне насіння

Це таке насіння, яке вирощене без пестицидів, гербіцидів та інших типів ЗЗР (засобів захисту рослин, в народі — хімії), без ГМО та з використанням лише натуральних добрив (як-от перегній). Оу, там ще й поля за певний час до початку використання технології органічного землеробства (вирощування) мають не бути обробленими нічим із ЗЗР та добрив. Наприклад, це може бути бабусіне насіння? На жаль, не зовсім.
Сертифікат “Органік” видається компанією Органік Стандарт, а вона дуже пильно контролює всі кроки вирощування, зберігання та переробки такого насіння. За право використовувати такий сертифікат компанія має заплатити гроші, відповідати вимогам такого землеробства і пройти саму сертифікацію. Таке насіння, часто, дорожче за неорганічне насіння, оскільки ризики втратити врожай значно вищі. Для прикладу: при нашесті шкідників на поле, звичайний фермер може обробити поле якимись ЗЗР, а органічний має значно менший спектр можливостей. А grow-some що?
Частину насіння ми купуємо у таких виробників і використовуємо тільки його. Проте аби називатись органічною компанією, ми маємо пройти всю сертифікацію. А до того часу ми вказуємо, що купуємо насіння у таких виробників. Ми їх знаємо особисто та підтримуємо тісний контакт. Наприклад, ось це наші рослинки для вирощування

Наступним типом насіння є неорганічне.

Це звичайне насіння із полів, на яких вирощують зерно. Там і ЗЗР використовують, і різні добрива. Його можна спокійно вживати у їжу, власне, більшість нашої їжі саме така — неорганічна. Це насіння для пророщування та вирощування мікрозелені підходить. Проте такий спосіб вирощування має негативний вплив на ґрунти, стічні води, як результат – поля, річки та моря. Деякі типи ЗЗР були заборонені через небезпеку для здоровʼя людини. А grow-some що? Ми використовуємо частину насіння, яке є неорганічним. Це такі типи рослин, які не поширені у вирощуванні в Україні задля отримання насіння. Броколі, червона капуста, редис та морква — це те, що ми б хотіли замінити на органіку. Якщо знаєте таких виробників, будь ласка, дайте нам знати. Тим часом, ми турбуємось, аби ваше насіння було куплене у перевіреного та надійного постачальника.

Є оброблене (протруєне) насіння.

Це коли беруть звичайне насіння якоїсь рослини та протруюють його, після чого воно має більші шанси на виживання при посадженні у ґрунт. Його не можна вживати безпосередньо у їжу. Гарна новина — протруєне насіння завжди видно неозброєним оком: воно має неприродній яскравий колір (червоний, синій тощо) і може залишати “пудру” на руках. А grow-some що? Тут мінус, ми не використовуємо таке насіння взагалі.

Останнє: незрозуміло яке насіння.

От ось це насіння, яке можна купити десь у переході. Воно може бути гарним, а може і не бути таким. Проблема в тому, що вам невідомо де і як вирощувалось та зберігалось це насіння, і наскільки воно безпечне. Єдиним джерелом інформації про це насіння є продавець і, якщо ви йому не довіряєте — не радимо купити насіння для пророщування у цієї людини чи компанії. А grow-some що?
Емм, тут 100% мінус. Ваше здоровʼя найважливіше для нас.

Aaaaanyway,

якщо ви хочете купити насіння для вирощування або купити насіння для мікрозелені, переконайтеся, що це насіння безпечне і, бажано, органічне 🙂