Зміст:

1 КРС (велика рогата худоба)
2 Современные методы и практика воспроизводства стада КРС
- 2.1 Качество семенного материала
- 2.2 Сезонный фактор в воспроизводстве КРС
3 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

КРС (велика рогата худоба)

Багато хто ставить питання, що таке означає КРС, і як розшифровується скорочення КРС? Велика рогата худоба, або ж КРС-це найцінніші види сільськогосподарських тварин, жуйні, парнокопитні сімейства полорогих. До КРС відносяться усі види особин, одомашнених представників бичачого виду, що являють собою : корови, бики, яки, індійські буйволи, гауры, бантенги.

Цікаво! Основним призначенням КРС стають виробництво молока, м’яса, отримання шкури і використання як тягова сила.

Предки великої рогатої худоби

На початку статті було з’ясовано, що означає абревіатура КРС, і які основні тварини, що входять під цю розшифровку. Також особливий інтерес виникає з приводу витоків походження КРС.

Велика рогата худоба була одомашнена ще в доісторичні часи, точні дати не відомі, але набагато пізніше, ніж кози, вівці і свині. Історичні дані свідчать про наявність рогатої худоби у людей в кам’яному столітті, але форма їх була досить дрібною і мала коротші ноги.

За походженням, КРС підрозділяється на 2 роди: быкообразные і буйволи. Перші, у свою чергу, об’єднують 4 види: рогату худобу, індійських лобатих биків, яків, бізонів.

Більшість учених вважають диким предком КРС туру.

Наприклад, калмыкскую породу зв’язують із зебу-короткий лоб, роги розташовані майже в одній площині з лобом у вигляді півмісяця, не загинаються в сторони.

Біологічні особливості великої рогатої худоби

Велика рогата худоба має свої відмітні біологічні особливості, серед яких є переваги і недоліки.

Переваги біологічних особливостей КРС :

травна система дозволяє переварювати великі об’єми рослинного корму і грубих комбікормів;
статева зрілість настає вже в 6-9 місячному віці;
відмінна відтворювальна функція у биків зберігається до 9 років;
молочний тип КРС не схилений до ожиріння;
спадкова стійкість до бруцельозу, туберкульозу;

порівняно повільне розмноження: щорічно корова приносить 1 теля, двійнята, і трійня зустрічаються украй рідко;
відносна пізньостиглість: залежно від порідних особливостей і умов вирощування, телички допускаються до розмноження в 1,5-2 роки.

Господарські особливості великої рогатої худоби

У КРС розрізняють два напрями: пользовательное (загальногосподарське) і племінне. До перших відносяться породи змішаного походження (схрещування різних порід), які розводять для господарського використання. Племінний напрям набагато менш придатно для господарського використання, та зате є прекрасним племінним матеріалом для отримання пользовательных тварин.

Ферма КРС (велика рогата худоба)

Вирощування КРС також має свої господарські плюси і мінуси.

витривалість;
непримхливість;
здатність переварювати як дешевий, грубий корм, так і соковиту травичку;
висока молочна і м’ясна продуктивність;
м’ясо, молоко мають велику кількість повноцінних білків, оптимальне співвідношення білку і жиру;
старі особини схильні до жирових відкладень в сполучній тканині між м’язовими волокнами і м’язами;
відсутність податку на худобу, незалежно, молодняк це або дорослі особини.

Цікавий факт! У Естонії був введений податок на корів, як тварин, що виділяють метан, відповідно, що псують атмосферу. За відомостями ученных, кожна тварина щорічно випускає до 100 кг метану.

довга стельность-в середньому 285 днів;
тривала лактація-305 днів;
у молочних порід недостатньо розвинені м’язи;
не стійкі до захворювань (найпоширеніші: лейкоз (поразка кровотворної системи), лептоспіроз (інфекційне захворювання), актиномікоз (грибок), полунична хвороба (утворення на шкірі біля копита).

Структура стада КРС

Структура стада певного КРС істотно впливає на підсумкові показники скотарства. Вона обумовлюється господарською місією стада (молочна, м’ясна, м’ясо-молочна), тактикою управління господарством (племінна, товарна), формою отримання продукції (розширеною, простою).

Згідно вищезгаданих напрямів, для індивідуального господарства (радгоспу, колгоспу, підсобного) затверджується найбільш потрібна структура стада великої рогатої худоби, яка краще всього підходитиме під поставлені перед об’єктом ведення господарства завдання. Крім того, враховують можливості робочої сили (її кількість) і наявність кормової бази.

До структурних складових стада відносять:

корів;
нетелей;
бичків;
быков-осеменителей;
телець до року;
телець після року.

Залежно від кінцевої мети виробництва, підбирається структура стада :

для збільшення молочної продуктивності у будові стада збільшується поголів’я дійних корів;
для отримання більшого кількість м’яса збільшується число тварин, призначених для відгодівлі і забою;
маткове стадо (групу статевозрілих особин) використовують для відтворення в конкретних цілях вирощування або селекції.

Підтримка певного числа нетелей і телець в стаді забезпечує успішне відтворення стада КРС. Питома вага телиць-25-35%, нетелей-приблизно 1/5 частина стада.

Про КРС в Криму

На даний момент КРС-це те, що найактуальніше на Кримській території. У Криму для розвитку тваринництва реалізуються різні інвестиційні проекти. Вирощування КРС в Криму ставить цілі не лише отримання молока і м’яса, але також забезпечення робочих місць для місцевого населення. Вирощування КРС в Криму за цей рік істотно перевищило продуктивність, в порівнянні з попередніми. Особливий попит мають племінні телята Криму (згідно з приватними оголошеннями, ціна за 2-місячну тварину в середньому складає 18 тис. рублів).

Особливо виділяється місто Джанкой, північний район Криму, де з відмінним успіхом здійснюється тваринницька продукція. З підвищенням курсу долара ціни на м’ясо теж зростають.

Місто Джанкой, де з відмінним успіхом здійснюється тваринницька продукція.

У Першотравневому районі Криму, за адресою б. Хмельницького 11 розташовується унікальний у своєму роді молочно-товарний комплекс “Крым-Фарминг”-годування і доїння проходять в напівавтоматичному режимі, використовується технологія WI-FI. Цей комплекс оснащений капітальними високотехнологічними системами.

Современные методы и практика воспроизводства стада КРС

Стабильное воспроизводство маточного поголовья КРС – важнейшее условие обеспечения эффективности отрасли скотоводства: окончательное формирование молочных желез завершается в последнюю треть стельности, а начало лактации непосредственно связано с родами. В мясном скотоводстве теленок вообще является единственным продуктом, получаемым от воспроизводящей части поголовья. Анализ опубликованных официальных данных показывает, что в течение последних лет в ряде регионов Российской Федерации уровень воспроизводства стада КРС в животноводческих объектах мясного и молочного направлений продуктивности не отвечает предъявляемым требованиям и редко превышает более 85 телят в расчете на 100 коров.

Наиболее распространенными формами нарушений репродуктивной функции является снижение функциональной активности репродуктивных органов коров: по прошествии 60-75 дней после отела количество таких коров в стаде нередко достигает 70%. Второе место среди причин снижения уровня воспроизводства устойчиво занимают разные формы эндометральных нарушений.

В этих условиях наиболее эффективным средством интенсификации процесса воспроизводства стада КРС являются биотехнические методы, поскольку позволяют надежно и главное быстро восстановить нормофункциональную активность репродуктивных органов коров, телок и проводить их направленную регуляцию. Вместе с тем, широкое внедрение этих методов в практику молочного и мясного скотоводства сдерживается недостатком опытных специалистов биотехнологов. Особенно остро эта проблема стоит в небольших сельхозпредприятиях и крестьянско-фермерских хозяйствах, количество которых резко увеличилось в последние годы. Поэтому организации, специализирующиеся на оказании услуг в области воспроизводства крупного рогатого скота, оказались весьма востребованными.

В Башкирии, одной из таких организаций является ООО «Племцентр», где работают квалифицированные биотехнологи, владеющие необходимыми знаниями, имеющие опыт работы по воспроизводству молочного, мясного КРС и осуществляющие свою деятельность в тесном контакте с ведущими учеными в области репродуктивной физиологии.

На начальных этапах организации собственной работы были внимательно изучены особенности функционирования воспроизводительных органов при интенсивном ведении молочного и мясного скотоводства. В первую очередь учитывали, что при промышленной технологии производства молока, сроки проявления животными признаков первой половой охоты после отела смещаются на срок от 38 до 42 дней, причем у подавляющего большинства коров данные признаки слабо выражены. Поэтому необходимо использовать надежные и доступные средства контроля и регуляции репродуктивной функцией коров и телок, которые наряду с гарантированной синхронизацией половой охоты позволили бы эффективно инициировать нормофункциональную активность воспроизводительных органов.

Воспроизводительная функция животных обеспечивается деятельностью различных органов и систем, посредством единой нейрогуморальной регуляторной системы, ведущую роль в которой занимает центральная нервная система. Все известные приемы контроля направленной регуляции и коррекции тех или иных нарушений репродуктивной функции осуществляются с учетом закономерностей ее нейрогуморальной регуляции и, безусловно, основаны на заместительной либо компенсаторной гормонорегуляции. Чаще всего для этой цели используются аналоги рилизинг-гормона, простагландина, прогестерона, а также препаратов гонадотропного действия и ряд других биологически активных веществ.

В условиях производства, наиболее широко применяют Прессинх и Овсинх программы с целью стимулирования и индуцирования половой охоты животных, а также комбинированный способ комплексного воздействия, протокол которого предполагает использование имплантов содержащих прогестерон, гонадотропины и простагландины. Такое сочетание, помимо синхронизации охоты, является эффективной схемой гормонотерапии для инициации функциональной активности гонадального комплекса при его физиологической ациклии.

Вместе с тем, применение перечисленных методов стимулирования не всегда дает гарантированный результат, количество животных с проявлением половой охоты и эффективность осеменения во время индуцированного эструса остается не достаточным. Получение приемлемых показателей эндокринного воздействия, очевидно, ограничиваются, прежде всего, неоднозначностью биохимических и нейрогуморальных процессов в организме обработанных животных, а причинами безрезультативного осеменения часто являются различные формы эндометральных нарушений.

Анализ результатов собственной работы также показывает что в обеспечении стабильного воспроизводства стада КРС исключительно важная роль принадлежит полноценности уровня кормления высокопродуктивных коров в критические периоды после отела. Какими бы ни были эффективными и дорогостоящими используемые биорегуляторы, в условиях недостатка важнейших компонентов корма в рационах кормления продуктивного скота, добиться положительных результатов от их применения оказывается проблематичным. Поэтому работу по внедрению современных методов воспроизводства КРС в любом хозяйстве необходимо начинать с анализа и, при необходимости, коррекции рационов кормления коров по протеину, энергии и другим важным показателям.

Выше уже было отмечено, что после отела восстановление половой цикличности у высокопродуктивных коров значительно задерживается, что находит отражение и на сроках полного восстановления эндометральных структур. Достаточно информативным показателем, определяющим уровень готовности эндометрия для внутриутробного развития следующего плода, является состояние и размеры шейки, тела и рогов матки. По мнению авторитетных специалистов, при продолжительном увеличенном размере шейки матки коров, усилия по плодотворному осеменению коровы, как правило, не приводят к успеху.

Вместе с тем, можно уверенно заключить, что воздействие с целью синхронизации половой охоты в ряде случаев оказывает стимулирующее влияние на последующее восстановление циклической активности яичников, а гарантированная индукция половой охоты вполне обоснованно может рассматриваться как санирующее полость матки мероприятие. Данное предположение обосновывается тем фактом, что во время половой охоты происходит ускорение восстановления и оздоровления полости матки и, тем самым, создаются условия для повышения вероятности плодотворного осеменения во время следующей половой охоты.

Хороший эффект коррекции эндометральных нарушений был получен с применением штамма молочнокислых бактерий, которые, как установили специалисты НПП «Биомедхим», in-vivo обладают высокой эффективностью подавления патогенной микрофлоры. При введении в полость матки в концентрации не менее 5х10 8 КОЕ, они выделяют бактериоцины, оптимизирующие микробиологические показатели при резком сокращении количества болезнетворных бактерий. Выздоровление животного наступает в течение 12-14 дней.

Молочнокислые бактерии были нами использованы на голштинских коровах немецкой селекции, после того как традиционными средствами (внутриматочное введение йодистых препаратов, пенообразующих средств, массаж матки ректально, внутримышечные инъекции средств усиливающих сократительную активность маточной мускулатуры в чередовании с введением в ее полость жидких антибактериальных средств) не удалось добиться прекращения воспалительных процессов и оздоровления полости матки. Испытуемое средство «Здоровая корова» вводилось в полость матки коров с помощью специально подобранной пипетки в дозе 25 мл раствора препарата. В последующем было отмечено прекращение выделений со зловонным запахом из половых органов коров и в течение 5-7 дней отмечались выделения белых однородных истечений. В течение 10-21 дня, все испытуемые животные (51 корова) постепенно начали проявлять половую охоту, во время которой установлено отсутствие каких-либо патологических истечений и наличие только чистой и прозрачной слизи. В дальнейшем, воздействием биологически активных соединений, предусмотренных протоколом программы Овсинх была проведена синхронизация половой охоты коров данной группы, во время которой более 68% были плодотворно осеменены.

В целом, синхронизация полового цикла коров и телок с использованием программы Овсинх, предусматривающей воздействие на коров синтетическими аналогами релизинг гормона и простагландина, без предварительного исследования физиологического состояния животных не всегда приводила к получению стабильных результатов, а уровень плодотворного осеменения составлял от 18-23 до 36% от общего их числа. Правда, на телках результативность обработок и искусственного осеменения оказывался на порядок выше – до 65-80%.

Значительного повышения эффективности гормональных обработок коров удалось добиться после детального исследования физиологического состояния органов размножения коров, а резкому улучшению работы по воспроизводству стада способствовало проведение мероприятий по приведению условий кормления продуктивного скота в соответствие с их физиологическими потребностями. О важности проведения работ по устранению эндометральных нарушений мы писали выше.

Качество семенного материала

Качество семенного материала, безусловно, является одной из важнейших составляющих в результативности работ по репродукции стада. Поэтому, наиболее предпочтительным является использование семени расфасованной в объеме 0,5 см 3 со средней концентрацией в одной пайете 22 млн живых спермиев, из которых не менее 65% после оттаивания обладают способностью к прямолинейно-поступательному движению. Учитывая, что организация искусственного осеменения удовольствие не дешевое, хозяйства, решившись на такие затраты, хотят быть уверенными в качестве получаемого потомства. В связи с этим, большим спросом пользуется семенной материал от быков, включенных в ТОП 100 по TPI (Total Performance Index, перевод с английского – совокупный индекс эффективности).

Важно учитывать и другие пожелания потенциальных заказчиков к качеству семенного материала, к примеру легкость отела с коэффициентом не выше 7,4 балла, продуктивное долголетие потомства, индекс соматических клеток в молоке и т.п. Представители особо «продвинутых» хозяйств иногда, несмотря на высокую стоимость, проявляют желание применять сексированную сперму, которая используется только не телках случного возраста. Разумеется, при закреплении быков-производителей за коровами дойного стада учитывается оплодотворяющая способность семени, а также исключается вероятность инбридинга.

Работы по внедрению современных методов интенсификации воспроизводства скота ведутся в 23 муниципальных районах Республики Башкортостан на протяжении более 1,5 лет. К настоящему времени получен приплод телят от быков производителей молочных, комбинированных и мясных пород КРС, имеются результаты по использованию семени скота бельгийской голубой породы. Также, получен первый приплод телят, рождение которых прошло в основном без осложнений, а во всех случаях где для осеменения телок применялось семя быков с оптимальным коэффициентом легкости отелов, среди рожениц не отмечено ни одного сложного отела. В дальнейшем это способствовало значительному сокращению проблем, связанных с гинекологическими заболеваниями и продолжительностью сервис периода среди первотелок.

Безусловно, окончательным критерием оценки эффективности мероприятий по воспроизводству в скотоводстве, конечно же, является получение приплода в расчете на количество обработанного маточного поголовья. В своей работе мы практикуем раннюю диагностику стельности с использованием переносного УЗИ сканера по истечении одного месяца после проведения искусственного осеменения. Очевидным достоинством прибора является то, что значительно сокращается время определения результатов осеменения, включая установление случаев ранних эмбриональных потерь. То есть, чем быстрее хозяйства получают информацию о результатах работ по биотехнике, тем раньше возобновляются дальнейшие действия по воспроизводству.

Сезонный фактор в воспроизводстве КРС

В заключении хотелось бы акцентировать внимание на значение сезонного фактора в организации работ по воспроизводству в животноводстве. На крупных комплексах предпочтение отдается круглогодичному получению приплода, что обеспечивает равномерность производства молока. На небольших молочных фермах, а тем более в условиях КФХ, воспроизводство стада КРС лучше спланировать так, чтобы основное получение молодняка пришлось на позднюю осень и начало зимы. Для получения приплода в течение календарного года необходимо произвести искусственное осеменение животных с гарантированной закладкой стельности до конца марта.

У данного нехитрого зоотехнического приема имеется ряд достоинств. Так, телята, полученные в это время, значительно лучше растут и реже болеют, а у их матерей появляется возможность демонстрировать два пика молочной продуктивности: первый пик обусловлен физиологической особенностью организма коров производить больше молока после отела, а второй – с обеспеченностью животных свежими кормами в связи с переходом на летнее пастбищное содержание.

Орхан Зейналов, кандидат биологических наук;
Вакиль Шириев, доктор биологических наук;
Ильшат Сахаутдинов, кандидат сельскохозяйственных наук;
Вильдан Валеев, ветеринарный врач.

02.01.2024 В 2023 году аграрии собрали рекордный урожай сои
14.01.2023 Впервые в России клонированная корова дала потомство
13.01.2023 В РСХБ можно получить кредит до 700 тыс. руб. на благоустройство домовладений
12.01.2023 Чувашская агрофирма «Ольдеевская» запустила производство энтомофагов
11.01.2023 Компания «Пегас-Агро» увеличивает производственные мощности
10.01.2023 Перспективы развития молочного скотоводства в Башкортостане
10.01.2023 Татарстан установил исторический максимум по производству молока
09.01.2023 В 2022 г. аграрии Башкортостана приобрели техники почти на 13 млрд руб.
08.01.2023 В Пензенской области растет интерес к сельхозкооперации
07.01.2023 ПСК «Оленевод» и ООО «Интинское» построят новые корали для оленей

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

2.Організаційно-економічні вимоги до способів і систем утримання великої рогатої худоби.

3.Годівля великої рогатої худоби, доїння корів і первинна обробка молока.

4.Організація дорощування і відгодівлі великої рогатої худоби.

• вирощування і відгодівля молодняку

• дорощування і відгодівля ВРХ

1. Організація відтворення стада ВРХ та структура стада

С котарство, в умовах України, є найбільш значимою галуззю тваринництва. Основними видами продукції скотарства є молоко, яловичина та телятина, шкіра та інші побічні продукти. Галузь забезпечує основну частку білку в раціоні харчування людини. Залежно від наявного ресурсного потенціалу, обсягів реалізації продукції, сільськогосподарські формування можуть бути різних виробничих типів. Більшість із тих, що мають розвинене скотарство мають молочно-м’ясний або м’ясо-молочний напрямок.

В даний час молочне скотарство успішно розвивається на підприємствах як і мають достатній рівень ресурсного забезпечення. Поряд з цим відбулось переміщення значної частки виробництва молока із сільськогосподарських підприємств у особисті селянські господарства. Через це виникли регіональні проблеми якості молока, продуктів його переробки, розширення сировинних зон його постачання молокопереробним заводам, зростання витрат на транспортування. Знизилась конкурентоспроможність продукції молокозаводів на внутрішніх і зовнішніх ринках.

При раціональній організації тваринництва важливе значення має правильне відтворення стада. Відтворення стада – це регулярна заміна вибулих тварин молодшими і більш продуктивними.Розрізняють просте, розширене і звужене відтворення стада.

Якщо заміну тварин проводять такою самою кількістю тварин, то таке відтворення називають простим. При поповненні стада більшою кількістю тварин – розширеним, а коли меншою – звуженим.

Відтворення стада ВРХ грунтується на врахуванні біологічних особливостей тварин та організаційно-економічних вимог галузі. Йдеться про:

– своєчасне парування (штучне осіменіння);

– інтенсивне використання дорослих тварин та своєчасне їх вибракування;

– своєчасну заміну вибракуваних тварин продуктивнішим молодняком;

– збереження усього приплоду;

– раціональне вирощування ремонтного молодняку;

– належну племінну роботу на підприємстві, спрямовану на поліпшення якості стада, тощо.

Процес відтворення має забезпечувати необхідну кількість поголів’я, його структуру і продуктивність відповідно до обсягу виробництва продукції на перспективу та спеціалізації галузі, поліпшення племінних якостей тварин.

Інтенсивний – коли тварини замінювали більш якісними, тобто кращими породами і племінними якостями.

Екстенсивний – якісних змін немає.

Організацію відтворення стада визначає ряд природних (біологічних) і організаційно-економічних умов. До біологічних відносяться: вік першого парування маток, період їх вагітності, циклічність охоти маток і строк її настання іх після родів, плодовитість і швидко спільність тварин, тривалість їх життя і використання. Організаційно-економічні умови – це замовлення споживачів на виробництво і реалізацію продукції, строки реалізації, передача тварин за внутрі і міжгосподарською кооперацією, ліквідація яловості маточного поголів’я і підвищення його плодовитості, своєчасне вибракування низько порідних і малопродуктивних тварин, поліпшення племінних якостей, тощо.

Відтворення стада здійснюється двома шляхами: внаслідок вирощування власного молодняку і в результаті надходження його з інших господарств (купівля).

У процесі відтворення основного поголів’я в скотарстві важливо встановити раціональну його структуру відповідно до прийнятої спеціалізації в галузі. Від раціонального співвідношення статевих і вікових груп тварин залежать темпи відтворення стада, рівень виходу продукції та її собівартість.

Структура стада – це співвідношення статево-вікових груп у стаді до загальної кількості.

Вирішальний вплив на формування структури стада має виробничий напрям галузей тваринництва. Для кожного напрямку відповідає структура стада. Норматив вибракування тварин основного поголів’я залежить від строку їх використання. При його визначенні враховують рівень продуктивності тварин, здатність до відтворення, машинного доїння, інтенсивність їх використання. Процент вибракування при цьому становить 15–25%. На практиці за звичай прагнуть подовжити термін використання основного поголів’я і мають рацію, оскільки вирощування ремонтного молодняку, нетелей пов’язане з великими витратами.

При вирішенні питання відтворення поголів’я основного стада необхідно прийняти рішення щодо найбільш раціональної системи отримання приплоду. Залежно від місця розташування господарства у скотарстві застосовують такі дві системи одержання приплоду: 1) рівномірного розтелення корів протягом року;2) циклічну (сезонну).

Оборот стада – це рух у складі статево-вікових груп худоби протягом певного періоду (місяця, кварталу, року). Мета обороту стада – це забезпечити формування структури стада, відповідно до напряму розвитку галузі, організаційно-господарських умов аграрних формувань та біологічних особливостей окремих видів тварин.

2. Організаційно-економічні вимоги до способів і систем утримання

Важливою умовою впровадження промислових методів виробництва продукції скотарства є використання прогресивних систем і способів утримання худоби. Застосовують в основному дві системи утримання: стійлову та стійлово-пасовищну.

Цілорічна стійлова система доцільна при вирощуванні та відгодівлі молодняку на м’ясо. Для корів і при вирощуванні нетелей ефективніша стійлово-пасовищна система.

Залежно від наявності і кваліфікації кадрів, забезпечення кормами і їх структури, обсягів капіталовкладень на молочних фермах і комплексах практикують такі способи утримання худоби: прив’язний спосіб із використанням індивідуальних або групових прив’язей, безприв’язний на глибокій незмінній підстилці та безпривязно-боксовий.

Здебільшого застосовуютьприв’язне утримання. При цьому способі, особливо в разі нестачі кормів, здійснюють нормовану годівлю корів, навіть з індивідуальним підходом залежно від продуктивності окремих з них. Це сприяє підвищенню продуктивності тварин і продовженню терміну їх використання. Разом з тим прив’язне утримання поголів’я основного стада має суттєві недоліки, а саме:

– великі затрати праці й сумарні витрати, зумовлені збільшенням обсягу ручної праці під час годівлі, догляду за тваринами, виконання основного виробничого процесу – доїння (перенесення з місця на місце доїльної апаратури, догляд за обладнанням та ін.);

– зростання витрат на транспортування кормів з місця їх вирощування і заготівлі, приготування, розміщення в годівницях та ін.;

– велика щільність поголів’я у станках, яка є причиною поширення хвороб;

– обмежена рухомість тварин, що приводить до більш швидкого їх зносу, передчасної втрати продуктивності і вибракування;

-збільшення кількості підстилки, щодобове видалення гною.

При безприв’язному способі основні виробничі процеси (годівля, доїння, напування) здійснюються, як правило, в різних приміщеннях або у різних зонах одного приміщення.

Система безприв’язного способу на глибокій підстилці передбачає утримання худоби без стійл; вона має вільний доступ до грубих і соковитих кормів, складених на вигульному майданчику. Гній із приміщень та вигульних майданчиків видаляють 1-2 рази на рік. Доять корів на доїльних майданчиках або в залах. При такому утриманні худоби значно скорочуються витрати на голову, особливо затрати праці.

Залежно від способу годівлі безприв’язно-боксове утримання має такі варіанти:

1) годівля здійснюється біля кормового столу, розміщеного в окремій зоні того ж самого приміщення;

2) режимна годівля з годівниць, обладнаних у приміщенні перед боксами; з протилежних боків однієї годівниці годують двох тварин.

3. Годівля великої рогатої худоби, доїння корів і первинна обробка молока.

Для годівлі великої рогатої худоби у більшості господарств розробляють багатокомпонентні раціони. Роздільне згодовування тваринам концентрованих, грубих, соковитих і зелених кормів пов’язане з багаторазовим роздаванням їх і великими затратами праці

Для навантаження кормів у місцях їх зберігання використовують різні навантажувачі. Механізоване роздавання кормів здійснюють мобільними і стаціонарними кормороздавачами. Ширше застосовуються мобільні роздавачі. Основна перевага їх порівняно із стаціонарними полягає в тому, що вони надійніші в роботі і дешевші.

Повноцінна нормована годівля корів на молочних комплексах з прив’язним і безприв’язним утриманням забезпечується при їх групуванні за рівнем продуктивності і фізіологіним станом. Після групування складають раціон для тварин із середньою продуктивністю у групі. Об’ємисті корми при безприв’язному і прив’язному утриманні нормують і роздають кормороздавачами всім коровам однієї групи в однаковій кількості, а концентровані нормують індивідуально. При доїнні корів у стійлах корівника концентровані корми роздають вручну, а в доїльному залі – за допомогою дозатора.

У літній період застосовують переважно пасовищну, стійлово-пасовищну та стійлову системи утримання і годівлі великої рогатої худоби. У разі нестачі кормів або відсутності їх на пасовищах тварин підгодовують скошеною масою сіяних кормових культур

У більшості сільськогосподарських підприємствах корми роздають тричі на добу. Проте останнім часом дедалі більше господарств переходять до дворазового роздавання об’ємистих кормів. Це дає змогу збільшити норму навантаження тварин на одного скотаря і механізатора та зменшити потребу в техніці.

Виробництво молока характеризується високою трудо- і фондомісткістю. Машинне доїння корів – це найбільш трудомісткий процес виробництва молока, на який припадає до 35 % затрат праці. Час доїння залежить від продуктивності тварин; швидкості молоковіддачі; типу доїльної установки.

Незалежно від способу доїння і типу доїльних апаратів оператор машинного доїння для кожної корови виконує такі підготовчі операції: підходить до корови, обмиває вим’я теплою водою, витирає його рушником, масажує вим’я, здоює вручну перші цівки молока, надіває доїльні стакани на дійки вим’я. Після видоювання молока апаратом оператор повинен виконати такі заключні операції: підійти до корови, провести машинне додоювання, відключити і зняти доїльні стакани з дійок вим’я, перевірити його стан і злити молоко.

В умовах прив’язного утримання корів доять за допомогою переносних доїльних апаратів у відра чи бідони, а також у молокопровід на установках “Даугава”, “Импульс – 610”, АДМ-8, “Браславчанка” та ін.

При безприв’язному утриманні, що рекомендується для високомеханізованих ферм, корів доять на установках “Тандем” (УДТ-8, УДТ-12), “Ялинка” (УДЕ-8, УДЕ-16, УДЕ-16М), “Карусель”, які встановлюють у доїльних залах. Корів доять двічі або тричі на добу. Але продуктивність праці підвищується при дворазовому доїнні навіть високопродуктивних корів.

Одним із шляхів підвищення продуктивності праці на молочних фермах і комплексах є перехід від триразового до дворазового доїння корів. За чіткого виконання технології утримання і повноцінній годівлі корів такий перехід не зумовлює помітного зниження продуктивності тварин.

У зростанні ефективності виробництва молока велике значення має поліпшення його якості, чого досягають за рахунок організації первинної обробки молока та переробки на молочні продукти.

Первинна обробка передбачає очищення молока (фільтрування) та охолодження. Допускається реалізація його протягом 1 години після доїння, якщо це відбувається пізніше, то молоко необхідно охолодити до 8 0 С.

Доцільною є також організація переробки молока – нормалізація, пастеризація, розфасування в пляшки чи пакети. Дедалі більшого поширення набуває глибока переробка молока на молочні продукти (сметана, сири тощо) з наступною їх реалізацією у власних магазинах або через торговельні підприємства.

4. Організація дорощування і відгодівлі великої рогатої худоби.

У виробництві м’яса вирішальне значення має застосування інтенсивних методів вирощування молодняку великої рогатої худоби з наступною його відгодівлею. Для зростання виробництва яловичини необхідно:

– збільшити поголів’я молодняку за рахунок збільшення в ньому кількості корів, ліквідації їх яловості;

– збільшити кількість відгодівельного поголів’я шляхом кооперації сільськогосподарських підприємств з особистими господарствами сільського населення;

– поліпшити існуючі і вивести нові продуктивні, в тому числі м’ясні породи;

– широко практикувати штучне осіменіння корів спермою бугаїв – плідників, одержаних від породних та високопродуктивних корів;

– поглибити спеціалізацію і концентрацію виробництва насамперед за рахунок міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції;

– перевести виробництво продукції на промислову основу;

– створити міцну кормову базу переважно за рахунок власного виробництва.

У сільськогосподарських підприємствах застосовують 3 способи вирощування молодняку: 1) ручне (нормоване) випоювання; 2) підсисний спосіб випоювання; 3) підсисно-піддійний спосіб.

При ручному випоюваннітелят відлучають від корів і випоюють їм молозиво і молоко. При цьому витрачають 7–10% річного виробництва молока. Для випоювання надремонтному молодняку використовують замінники незбираного молока.

Підсисний спосіб застосовують у м’ясному та м’ясо-молочному скотарстві. При цьому телят вирощують, не відлучаючи від корів-годувальниць .

Підсисно-піддійний спосібполягає в тому, що частину молока теля випиває від корови підсисним способом, а частину молока видоюють і використовують на іншіцілі.

У процесі дорощування і відгодівлі великої рогатої худоби високої ефективності підприємства досягають при індустріальному виробництві, тобто при комплексній механізації виробничих процесів, згодовуванні тваринам повноцінних кормів з урахуванням їх віку і стану, створенні для них оптимальних умов утримання.

Період дорощування, як правило, триває 6 міс., у віці 12 міс. молодняк передають на заключний відгодівельний цикл, який не повинен перевищувати 6 міс.

Надремонтний молодняк у неспеціалізованих господарствах після 6-місячного віку об’єднують у більші групи і дорощують до 12-місячного віку, після чого передають у групи відгодівлі.

О станніми роками в господарствах практикується випасання відгодівельного поголів’я на природних або штучно створених пасовищах на прив’язі з індивідуальним розміщенням. У місцях випасу встановлюють напувалки і годівниці для підгодівлі тварин концентрованими кормами.

ПИТАННЯ ДЛЯ РОЗДУМУ ТА ПОВТОРЕННЯ

1. Що таке відтворення стада тварин та його типи?

2. Перерахуйте основні вимоги до правильної організації відтворення стада ВРХ.

3. Які є способи утримання великої рогатої худоюи?

4. Як організують вирощування молодняку?

5. Як здійснюється організація дорощування і відгодівлі великої рогатої худоби?

6. Які ви знаєте основні методи нормування праці? Поясніть їх переваги і недоліки.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА :: Анотація
Вступ
Тема 1 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ВИРОБНИЦТВА
Тема 2 ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ І ПРОЦЕСИ
Тема 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ТРУДОВИХ ПРОЦЕСІВ І РОБОЧИХ МІСЦЬ
Тема 4 НОРМУВАННЯ ПРАЦІ
Тема 5 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ
Тема 6 ПАРТІОННИЙ І ОДИНИЧНИЙ МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
Тема 7 ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОКОВОГО І АВТОМАТИЗОВАНОГО ВИРОБНИЦТВА
Тема 8 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА В ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА
Тема 9 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА В ГАЛУЗІ ОВОЧІВНИЦТВА
Тема 10 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВАВ ГАЛУЗІ САДІВНИЦТВА ТА ВИНОГРАДАРСТВА
Тема 11 ОРГАНІЗАЦІЯ СКОТАРСТВА
Тема 12 ОРГАНІЗАЦІЯ СВИНАРСТВА
Тема 13 ОРГАНІЗАЦІЯ ПТАХІВНИЦТВА
Тема 14 ОРГАНІЗАЦІЯ ВІВЧАРСТВА
Тема 15 ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМІЖНИХ ВИРОБНИЦТВ
Тема 16 ОРГАНІЗАЦІЯ ОБСЛУГОВУЮЧИХ ГОСПОДАРСТВ
Тема 17 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ВИРОБНИЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ І КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ
Тема 18 КОМПЛЕКСНА ПІДГОТОВКА ВИРОБНИЦТВА ДО ВИПУСКУ НОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
Тема 19 ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Відтворення стада крс