Як вибрати просекко

Багатьом з нас, коли ми чуємо про бульбашки в келиху вина, спадає на думку слово просекко. Це найпопулярніше ігристе вино у світі. Символ солодкого життя dolce vita – просекко, одне з найвідоміших творінь Італії, що має велику всесвітню армію фанатів, насправді є чимось більшим, ніж просто недорогий келих ігристого. У цій статті ми розповімо вам про це прекрасне ігристе, у тому числі про те, звідки воно походить, як його роблять і як поєднувати з їжею.

Що ж таке просекко?

Prosecco – ігристе вино, яке родом із північно-східної Італії. Так само, як вина, вироблені в Шампані, назване на честь їхнього рідного дому, вино просекко названо на честь італійського села Просекко, яке є передмістям Трієста.

Але вже з 2009 року італійські винороби перейменували виноград і він тепер називається глера.

Різноманітність prosecco

Просекко випускається в широкому діапазоні стилів. Це ігристе має відмінності за рівнем солодкості, ігристості, кольором, а також за рівнем якості. Тепер розберемося в основних моментах класифікації.

Виділимо наступні рівні сухості просекко:

• Brut nature (брют натюр) – концентрація цукру менше 3г/л
• Extra brut (екстра брют) – 4-6 г/л
• Brut (брют) – 6-12г/л
• Extra Dry (екстра-сухе) – 12-17 г/л
• Dry (сухе) – 17-32 г/л
• Demi sec (напівсухе) – 32-50 г/л

За ступенем ігристості prosecco буває:

• spumante (ігристе)
• frizzante (напівгристе)
• still (тихе… так-так, таке теж буває)

За рівнем якості:

• звичайне базове просекко із зони Prosecco DOC
• міллезимне Millesimato (виноград одного року врожаю)
• з престижних зон Valdobbiadene Superiore DOCG та Cartizze

Особливості виготовлення

Перший етап виготовлення просекко аналогічний зі способом виробництва білих вин. Урожай збирають, віджимають сік та ферментують. У процесі бродіння утворюється алкоголь. Але щоб вино набуло тієї самої іскристості і перляжу, його піддають вторинному бродінню.

При вторинній ферментації вина стають ігристими. Під час вторинного бродіння виділяється CO2 та розчиняється у вині, таким чином насичуючи його бульбашками.

Є кілька способів зробити вино газованим. Кожен метод має свої плюси і мінуси.

Перший спосіб відомий як традиційний метод і саме таким чином у шампанському з’являється перляж.

При використанні традиційного методу винороби беруть зброджене вино, розливають його в пляшки, а потім додають дріжджі та цукор, що викликає вторинне бродіння. Потім вино витримується, винороби щодня ретельно повертають пляшки, щоб перемістити мертві дріжджі на горлечко пляшки. Потім винороби додають експедиційний лікер.

Виробники просекко не використовують традиційний метод. Натомість вони використовують так званий резервуарний метод або метод Шарма. Використовуючи цю техніку, винороби змішують біле базове вино з дріжджами і цукром у великому стійкому до тиску резервуарі, щоб викликати вторинну ферментацію. І вже після цього розливається у пляшки.

У чому різниця між просекко і шампанським?

Основними моментами у відмінності між шампанським та просекко є:

• різні місця походження: шампанське із Франції, просекко з Італії;
• сорти винограду: у шампанському використовують шардоне, піно нуар та піно меньє, для виготовлення просекко використовують сорт глера;
• різні методи створення бульбашок в ігристому вині. Під час виготовлення шампанського вторинне бродіння проходить у пляшці (традиційний метод). Під час виробництва просекко вторинна ферментація проходить у резервуарах (метод Шарма), а потім вже розливають вино в пляшки;
• шампанське має складніший аромат і смак, в якому присутні красиві ноти бріошу, мигдалю, мінеральні відтінки. Просекко більш просте і зрозуміле ігристе, але не менш привабливе.

Аромат та смак

Просекко відрізняється яскравим і легким характером, завдяки якому воно і заслужило таку армію шанувальників.

У його ароматі грають нотки яскравих цитрусових та лимонної трави, зеленого яблука, білого персика та меду. Просекко також має неймовірні квіткові аромати, які роблять дегустацію ще приємнішою. Дегустатори часто відзначають солодкий аромат жимолості.

Порівняно з шампанським просекко має простий, чистий і зрозумілий смак, у той час як шампанське часто має ноти булочки або мигдалю. Prosecco – це виразні та яскраві фруктові ноти, які грайливо танцюють на язиці.

Якщо ви хочете чогось складнішого, шампанське, ймовірно, стане найкращим вибором для вас. Однак, якщо ви хочете чогось свіжого, фруктового та зрозумілого, просекко – це те, що вам потрібно.

З чим пити просекко

Завдяки яскравому фруктовому смаку та високій кислотності це скромне просекко чудово поєднується з широким спектром страв.

Італійське ігристе часто подають як аперитив або з закусками перед їжею, але воно особливо чудово поєднується з гострими азіатськими стравами, гарячим каррі і молюсками.

Якщо ви насолоджуєтесь яйцем-пашотом і копченим лососем або смакуєте французькі тости, пляшка просекко, яку ви поділите з друзями, – ідеальний спосіб почати вихідні.

Як подавати просекко

Просекко слід подавати в келиху для шампанського. Така видовжена форма бокалу допомагає утримувати бульбашки довше, дозволяючи кожному ковтку бути таким же шипучим, як і перший.

Просекко краще тримати охолодженим. Це не тільки загострює смак та додає яскравості вину.

Також просекко – відмінна основа для фруктового коктейлю. І белліні, і мімоза – чудові способи насолодитися гарною пляшкою ігристого у новому смаку. Щоб отримати ідеальний белліні, просто додайте одну частину персикового соку до двох частин просекко. Для мімози зробіть те саме, але з апельсиновим соком.

Щоб по-справжньому розважити свої смакові рецептори, змішайте просекко з аперолем і газованою водою, щоб приготувати найкращий італійський літній напій – легендарний Aperol Spritz.

Топ-50 найсмачніших страв з усього світу 50

Редакція CNN склала рейтинг 50 страв, котрі, на її думку, є найсмачнішими в світі.

США, Таїланд, Мексика та навіть Польща – серед країн, страви яких увійшли в ТОП 50. А ось Україну навіть не згадали. Проте це не дискримінація. Просто при складанні рейтингу CNN цікавився думкою своїх працівників та пов’язаних з виданням людей.

Більшість страв у рейтингу – це національні смаколики країн сходу – Тайланду, Японії та Сінгапуру. Знайшлося місце і для улюбленої усіма піци, донатів та гамбургерів. Перше місце посіла тайська страва – масаман карі, а останнє – улюбленець усієї Америки попкорн.

В 2011 році інформагенція уже публікувала подібний рейтинг. Тепер же його переформатували, доопрацювали – та знову виставили на загальний огляд.

50. Попкорн з маслом, США

Кукурудзяні баранці найсмачніші, якщо їх готувати вдома і смажити зерна у вершковому маслі, аж поки вони не почнуть зі шкварчанням вибухати. А потім їсти їх під час перегляду улюбленого фільму.

49. Масала доса, Індія

Це хрусткий рулет із рисового тіста, в котрий загортають духмяне картопляне пюре. До страви подають кокосову чатні, мариновані огірки, томатно-сочевичний соус та багато інших приправ. Це чудовий сніданок, котрий наситить до обіду.

48. Картопляні чіпси, Велика Британія

Легенда говорить, що чіпси з’явилися в 1853 році в Нью-Йорку, але в кулінарній книзі Вільяма Кітчінера – винахідника телескопа, музиканта і кулінара – є рецепт картоплі, смаженої слайсами, датований 1817 роком.

“Якби шматочок чіпсів коштував хоча б $5, то це був би смаколик куди популярніший, ніж червона ікра”, – жартують журналісти.

47. Паелья з морепродуктами, Іспанія

Море пестить ступні, теплий бриз колихає скатертину біля твоїх ніг і сковорідка з паельєю парує перед тобою. Поєднання креветок, омарів, мідій та каракатиць із білим рисом та різними травами, олією та сіллю відразу налаштує тебе на святковий настрій. Якщо спробуєш її в Іспанії, то лишишся там назавжди.

46. Сом там, Таїланд

До цього популярного тайського салату входять стручкова квасолі, терта зелена папайя, сушені креветки, помідори та клейкий рис. Заправляють його складним соусом із тамаринду, рибного соусу, , пастою з цукрової тростини, часнику та інших складників. Іноді додають м’ясо краба, але з оригінальним рецептом ніщо не зрівняється.

45. Курка з рисом, Сінгапур

Її часто називають національною стравою Сінгапура. М’ясо варять на пару та подають із политим олією рисом та овочами. Гостроти відчуттів та сінгапурського настрою додають соуси – темний соєвий, чилі з часником та гірчиця.

44. Путин, Канада.

Французькою це слово пишеться Poutine і не має жодного стосунку до…. того самого політика. Путин (з наголосом на другий склад) – це картопля фрі під сиром та коричневим соусом на основі м’ясного соку із яловичини. Звучить жахливо, на вигляд ще гірше. Але канадці стверджують, що це “саме те” до пари кухлів пива о другій половині дня.”

43. Такос, Мексика.

Свіжа домашня тортилья з підсмаженою яловичиною та соусами гуакамоле, сальсою, цибулькою та коріандром – це удове рішення на сніданок, обід чи вечерю. Не дивно, чому люди скидають вагу у Мексиці.

42. Масляний тост с мармитом, Велика Британія.

Ну гаразд, все, що має в свій назві слово “масляне” смакує добре. Але додавання намазки із дріжджового екстракту додає нотки гостро вато-солоно-кислого смаку. Це один зі смаків із категорії “люблю-ненавиджу”.

41. Смердючий тофу, Південно-східна Азія

Дуріан – смердючий тофу – є іконою азіатської кухні. Його запах не вивітриться з ніздрів цілий місяць. Але ризикнути варто.

40. Марципан, Німеччина

Це вам не підробка із сої та мигдалевої есенції. Тільки мигдаль та цукор. Ви з’їсте цілу плитку за раз і не помітите, як потягнетеся за другою.

39. Кетчуп, США

Погляньмо правді у вічі. Кетчуп може переконати 2-річну дитину їсти моркву. За це йому уже варто дати титул не просто “смаколик”, а “геній переконання”.

38. Французький тост, Гонконг

Він схожий на добре просмажені обійми. Два шматочки тостерного хліба склеюються арахісовим маслом, обвалюються в яйці та підсмажуються. Подаються з вершковим маслом та сиропом.

37. Пармезанова курка, Австралія

Куряче філе, вкрите розтопленою моцарелою, томатно-часниковим соусом та пармезаном давно полюбилося місцевим відвідувачам пабів.

36. Хумус, Середній Схід.

Паста із нута, тахіна, часника та лимонного соку однаково добре смакує з м’ясом, овочами та бобами. За що її і люблять

35. Чилі-краб, Сінгапур

Є десятки способів приготувати краба під соусом чилі – з чорним перцем, солоним яєчним жовтком, запеченим під сиром тощо. Але він буде незмінно смачним.

34. Кленовий сироп, Канада

Кленовий сироп – це символ Канади. Американці переконують, що їсти панкейки без клинового сиропу – це ніби їсти картонну коробку. Канадці додають його скрізь – навіть у броколі для дітей. Лише не в картонні коробки.

33. Фіш-н-чіпс, Велика Британія.

Риба у клярі, смажена у фритюрі, гарнірована картоплею фрі, стала національною стравою Британії у 1860х. Популяризувалася як їжа заводських трударів. Це був перший англійський фаст-фуд. Його традиційно їли увечері в п’ятницю. Це щось схоже на радянську традицію, коли рибним днем був четвер.

32. Анкімо, Японія

Це страва з печінки морського чорта, гарнірована тертим дайконом. Один із найсмачніших і найбільш екзотичних видів суші. Але морські чорти вимирають через значний вилов, тож страва скоро зникне з меню японських ресторанів.

31. Пармська шинка, Італія.

Її подають з динею, додають у салати та піцу – з чим би ви не подали пармську шинку, солоний пряний смак зробить страву елітною.

30. Гой Куон (літні роли), В’єтнам

Загорнуті у рисовий папір свинина, креветки, трави, рисова вермішель та інші інгредієнти – ось складники ролів, котрі просто тануть у роті. Додайте сюди пікантний соус із арахісом і ви язика проковтнете.

29. Біфштекс Омі-гю

Його називають “Ролс Ройсем” біфштексів. Він готується з надзвичайно дорогої мармурової яловичини і їсти його треба дуже вишукано – у вигляді сашимі – тонко нарізаних шматочків сирого м’яса і відчувати, як в роті тануть мармурові прожилки жиру. Приправити можна соком кафір-лайму та морською сіллю з чаєм маття.

28. Фо, В’єтнам

Бульйон, свіжа рисова локшина, кілька видів трав і, як правило, курка або яловичина – просто і довершено.

27. Лехон. Філіпіни.

Поросятко запікають на деревному вугіллі кілька годин – аби м’ясо вийшло м’яким, а шкірка – хрусткою. Готують його на свята протягом року

26. Фахітас, Мексика.

Готувати її просто. 1) Примусьте м’ясо шкварчати на сковорідці. 2) У теплу тортилью загорніть підсмажене м’ясо, паприку, цибулю, гуакамоле, сметану і сальсу. 3) Пообіцяйте всім, що зробите ще один рол. 4) Повторіть все спочатку.

25. Часниково-масляний краб, Індія

Величезний краб тоне у масляно-часниковому соусі, котрий пропитує кожний сантиметр панциру, кожен грам плоті. Індійська, китайська і європейська кухні сперечаються за цю страву. Але все марно. Ця страва прийшла з Масляного раю, котрий тримається на єдиній заповіді: з розтопленим маслом все смакує краще.

24. Чамп, Ірландія.

Це картопляне пюре з зеленою цибулею, маслом, сіллю та перцем. Найсмачніший чамп можна спробувати, зазирнувши в найзаповненіший прибережний паб.

23. Лазанья. Італія

Друга за популярністю італійська страва. А що тут дивного – паста, м’ясо, соус та сир.

22. Поке, Гавайї.

Салат із сирої риби. Страва виникла на Гавайях, коли один із рибаків задумався, що йому робити з обрізками.

21. Круасани, Франція

Листкове тісто, перекладене вершковим маслом – м’яке всередині та хрустке ззовні, змазане величезною кількістю малинового варення. То справжня насолода – ввігнати зуби в ці теплі ароматні ласощі.

20. Арепас. Венесуела.

Оладки з кукурудзяна тіста з найрізноманітнішими начинками: сир, подрібнена курка, підсмажена свиняча шкіра, перико (яєчня з помідорами та цибулею), яловичина, помідор, авокадо.

19. Бані-чау, Південна Африка

Не дивлячись на назву, в страві нема кролячого м’яса (англ. bunny – молодий кролик).Це четвертина або половина хлібини, у котрій подається суп карі. Винайденій в індійській общині в Дурбані, він перекочував до Африки і там прижився.

18. Шіш Кебаб, Ближній Схід

Це такий собі невеличкий шашличок на дерев’яних шпажках. Зазвичай його роблять з баранини, але можуть використати й інше м’ясо – яловичину, курку чи навіть рибу-меч. Подають з рисом та овочами.

17. Лобстери, по всьому світу

В ресторанах з мішленівськими зірками омарів розкривають, щоб зручно було клієнтам. Але всі інші чудово знають, як їсти лобстерів та річкових раків.

16. Паштель де ната, Португалія

Тарталетки із яєчним заварним кремом. Легенда розповідає, що португальські монахині та ченці, що використовували яєчні білки для догляду за релігійним одягом, використовували залишкові жовтки для випічки, в тому числі ці грішно смачні пироги.

15. Пірогі, Польща.

А от зараз образливо до глибини душі! Якщо те, що печене порося – символ українських свят – віддали Індонезії, ще можна було якось стерпіти, то це вже просто край! Ну чим польські пірогі кращі за українські вареники?

14. Донат, США

Ніхто не сумнівається, що пончики – це калорійна бомба. Але від того вони смакують ще краще.

13. Варена кукурудза, по всьому світу

Американці жартують, що бог створив кукурудзу,аби виправдати топлене вершкове масло – адже подають качани саме з ним. Гризти качан кукурудзи – це не аби яка справа, котра вимагає концентрації. Але мало хто замислюється, що в цей час має вигляд печерної людини.

12. Курча пірі-пірі, Мозамбік

Справжнє курча готується з лаймом, перцем, часником, кокосовим молоком та пірі-пірі соусом. До речі, пірі-пірі – це португальська назва знайомого всім перцю чилі.

11. Ренданг, Індонезія

Ренданг наступного дня смакує навіть краще… Якщо щось лишається до наступного дня

Яловичина, яка повільно тушкується в кокосовому молоці, о неї додають лимонник, галангал (тайський імбир), часник, куркуму, імбир і чилі та залишають умлівати. М’ясо стає ніжним та просто тане у роті

10. Курча муамба, Габон

Справжній рецепт – це курятина, гострий чилі, часник, помідор, перець, сіль, окра (відома як бамія) і пальмове масло. Така страва точно примусить повернутися до тренажерної зали.

9. Морозиво, по всьому світу

Навіть коли ми вже наїдаємося від пуза, завжди знаходиться місце для морозива. Головний квест – дотягнутися до розтоплених залишків

8. Том ям гун, Таїланд

Один з улюблених супів таїландців. У ньому креветки, гриби, помідори, лимонник, листя галангалу та каффіру. Зазвичай заливається кокосовим молоком і вершками

7.Пенанг асам лакса, Малайзія

Макарони, тамаринд, чилі, м’ята, лимонник, цибуля, ананас – все це в гостро-кислому рибному бульйон з лапшою.

6. Гамбургер, Німеччина.

Комбінація салату, м’яса та хліба на стільки вдала, що люди витрачають на цю страву $20 млрд в рік.

5. Качка по-пекінськи, Китай

Смажена на повільному вогні, хрустка, глазурована мальтозним сиропом за секретною технологією. Найкраще, на що здатна качка, окрім як плавати та літати.

4. Суші, Японія

Якщо японці хочуть зробити щось практичне, вони це роблять. Toyota, Nintendo, Sony, Nikon і Yamaha були створені людьми, котрі живили свій мозок сирою рибою, загорнутою у рис.

3. Шоколад, Мексика

Майя пили його, Лассе Хальстрьом зняв фільм про нього, а всі інші просто із задоволенням їдять шоколад. Без нього уже і свято не свято.

2. Неаполітанська піца, Італія

В даний час охороняється власною торговою асоціацією, яка наполягає на використанні виключно морській солі, пшеничного борошна високої якості, лише трьох видів свіжих помідорів, розкачування тіста вручну та випікання лише на дровах. З інгредієнтів лише кількома інгредієнтами – тісто, помідори, оливкова олія, сіль та базилік (піца не містить навіть сиру).

1. Масаман карі, Таїланд.

Пряне, з відтінками кокосового смаку та аромату,солодкувате та соковите. Король всіх карі і, можливо, король всієї їжі.

Малайзійська художниця Закарія Хезел малює картини на тарілках з їжею та чашках. Замість фарб вона використовує тільки натуральні інгредієнти, такі як куркума, чай, активоване вугілля.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A

Зараз ви читаєте новину «Топ-50 найсмачніших страв з усього світу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

• Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
• Замороження питання Криму на 10-15 років
• Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
• Зупинка війни по нинішній лінії фронту
• Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
• Ваш варіант

Дизайн та програмування: YonaStudio

Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв Gazeta.ua для друкованих видань дозволяється лише з письмової згоди редакції сайту. Для iнтернет-видань обов’язковим є гiперпосилання на Gazeta.ua, відкрите для пошукових систем. Посилання та гіперпосилання повинні міститися виключно в першому чи в другому абзаці тексту.

Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить посилання на агентства “Iнтерфакс-Україна”, PHL та Reuters у будь-якiй формi суворо забороняється. Матеріали з позначкою Спецпроєкт, PROMO, Позиція, Подія, Партнерство друкуються на правах реклами. Редакція Gazeta.ua може не розділяти позицію авторів розділу “Погляди” та не несе відповідальність за матеріали авторів та читачів розділу “Блоги”.