Діагностика плоскостопості

Діагностика плоскостопості проводиться лікарем ортопедом на підставі даних ортопедичного огляду, вимірювань стопи, скарг пацієнта, анамнезу захворювання, додаткових інструментальних методів дослідження, таких як:

Подометрія, або метод Фрідлянда

Рентгенографія (методика Богданова)

Діагностика плоскостопості дозволяє визначити ступінь патології суглобів стоп, рівень зміни структури та порушення функцій стопи та опорно-рухового апарату.

Скарги пацієнта, що вказують на наявність плоскостопості:

• ноги швидко втомлюються після роботи, яка потребує постійного руху, або під час статичної роботи, коли доводиться стояти практично нерухомо протягом тривалого часу;
• в кінці дня з’являються неприємні відчуття в ногах: втома, набряклість, біль та відчуття важкості;
• на старому взутті помітно, як каблуки стоптани з внутрішньої сторони;
• нога немов збільшилася у розмірі: звичне взуття стає тісним, і доводиться купувати нове, практично на розмір більше;
• болі зі стопи поширюються вище аж до коліна, іноді поєднуються з болями в попереку.

За наявності поперечної плоскостопості виявляються такі зміни стоп:

• розширення стопи;
• відхилення великого пальця назовні;
• утворення кісточки на великому пальці;
• молоткоподібна деформація другого та третього пальців стопи;
• поява натоптишів на підошовній поверхні стопи.

Плантографія — це метод отримання графічного відбитка підошовної поверхні стоп.

Плантографія дозволяє оцінити стан опорної поверхні стопи, а також визначити ступінь сплощення поздовжнього та поперечного склепіння. При цьому не враховується деформація стоп у сагітальній та фронтальній площинах, тому плантографія не використовується як самостійний метод діагностики плоскостопості, а застосовується спільно з оглядом лікаря ортопеда та за необхідності доповнюється іншими методами діагностики.

На сьогоднішній день плантографія є найпоширенішим методом кількісної оцінки склепінності стоп.

В нашому центрі плантографія виконується на німецькому плантографі фірми Pedag. За знімками стоп лікар ортопед визначає розподіл навантаження на ноги, склепіння будову стоп, ступінь поздовжньої та поперечної плоскостопості, наявність деформацій.

Подометрія. Подометричний метод Фрідлянда полягає у обчисленні подометричного індексу. Для цього потрібно виміряти довжину і висоту стопи (тобто відстань від підошви стопи до верхнього краю човноподібної кістки). Потім множимо висоту стопи на 100 і ділимо на довжину стопи. Нормою вважається результат у межах 29-31. Якщо отримане число знаходиться у проміжку 27-29, то вже можна говорити про наявність плоскостопості. Якщо ж подометричний індекс вийшов менше 25, то це говорить про виражену плоскостопість.

Рентгенографія стопи. Робляться рентген-знімки обох стоп у прямій та бічній проекції під навантаженням, пацієнт при цьому стоїть. За знімками визначається наявність деформації кістково-суглобового апарату стопи, вимірюються кутові співвідношення кісткових структур та визначається наявність та ступінь плоскостопості.

Методика рентгенологічного дослідження при поздовжній плоскостопості

Рентгенографія стопи виконується в бічній проекції з навантаженням. На виконаному знімку визначають кут і висоту поздовжнього склепіння стопи:

Кут поздовжнього склепіння утворений лініями, що з’єднують: нижній край човноподібно-клиноподібного суглоба, вершину підошовної поверхні п’яткового бугра, головку 1 плюсневої кістки. В нормі цей кут дорівнює 125-130.

Висота поздовжнього склепіння – це перпендикуляр, опущений з вершини кута на основу, в нормі він дорівнює 39 мм.

Рентгенографія стопи під час поперечної плоскостопості

Поперечна плоскостопість визначається на рентгенограмі стопи у прямій проекції з навантаженням. Досліджуваний стоїть стопою на касеті, спираючись рукою на стілець.

У поперечному склепінні визначають:

Кут між віссю 1 пальця і ​​віссю 1 плеснової кістки. В нормі він не більше 15°.

Кут між 1 і 2 плюсневими кістками. Для його визначення проводять осі через середину діафізів 1 і 2 плюсневих кісток. В нормі він не більше 10°.

Плоскостопість по відбитку стопи

Плоскостопием називається деформація, що полягає в частковому або повному опущенні поздовжнього або поперечного (а іноді й обох) склепінь стопи. Сплощення склепіння стопи викликає хворобливі симптоми: швидку стомлюваність та болі в ногах при ходьбі та стоянні. Плоскостопість найчастіше з’являється внаслідок ослаблення, перевтоми або перевантаження м’язів стопи та гомілки, які зумовлюють нормальне склепіння стопи. При деформації склепіння стопи поступово втрачається ресорна функція та амортизаційна роль склепіння, і внутрішні органи піддаються різким поштовхам при різних рухах (наприклад, ходьбі, бігу). Зниженню склепінь стопи (подовжнього чи поперечного) передують зміни з боку зв’язково-м’язового апарату стопи, зумовлені їхньою функціональною недостатністю. Сплощення склепіння стопи викликає хворобливі симптоми: швидку стомлюваність і тяжкість в ногах, болі в литкових м’язах і стопі при ходьбі і положенні. У стопах болю локалізуються найчастіше області зводу стопи. Крім того, частішають випадки “підкручування” стопи в гомілковостопному суглобі з подальшим розтягуванням зв’язкового апарату. Плоскостопість буває вроджене та набуте, останнє – значно частіше. Набута плоскостопість, у свою чергу, може бути статичним, паралітичним та травматичним. Найчастіше зустрічається статичне плоскостопість, яке розвивається поступово від низки причин: надлишкова маса тіла, носіння надмірних тяжкостей, носіння валяного взуття, а також взуття на твердій, позбавленій еластичності підошві і без підборів та ін.

2. Способи визначення форми стопи за її відбитком

Змастити стопи соняшниковою олією (або зеленкою, або просто мокрою ногою), стати на лист білого паперу, що добре вбирає масло. Через 1-1,5 хвилини зійти з паперу та уважно розглянути відбитки стоп.

1. Якщо сліди мають форму боба, це свідчить про нормальних стопах: склепіння стоп підняті і за ходьбі виконують ресорну функцію. Якщо ж віддрукувалася вся стопа, слід запідозрити наявну або плоскостопість, що починається, а якщо дошкільник при тривалій ходьбі скаржиться на біль у ногах, то тут вже потрібна консультація і допомога ортопеда. За співвідношенням найширшої і найвужчої частини сліду вважається склепіння нормальним 1:4, сплощеним 2:4, плоским 3:4.
2. Зовнішній контур безперервний, а внутрішній має згин, тобто. тільки вузька смужка з’єднує шкарпетку та п’яту на відбитку – стопа нормальна. Якщо смуга більше половини ширини відбитка, значить є плоскостопість.

Тест для виявлення плоскостопості

Для визначення форми стопи при лікарсько-педагогічних спостереженнях широкого поширення набули методи аналізу відбитків (плантограм). Тест проводиться з допомогою плантографа. Плантограф – це дерев’яна рамка (висота 2 см та розміром 40 х 40 см), на яку натягнуте полотно (або мішковина) та зверху нього поліетиленова плівка. Полотно змочується штемпельною фарбою чи зеленкою. На пофарбований бік кладеться аркуш паперу, у якому написані: Ф. І. дитини, клас, дата обстеження. Дитина стає обома ногами на середину рамки (на папір), при цьому на папері залишаються відбитки стопи – плантограма. Оцінка плантограми: висновок про стан склепіння стопи проводиться на підставі розташування двох ліній, проведених на відбитку. Перша лінія поєднує середину п’яти з другим міжпальцевим проміжком. Друга лінія проводиться від середини п’яти до середини основи великого пальця. Якщо контур відбитка стопи в серединній частині не перекриває ці лінії – нормальна стопа. Якщо перша лінія проходить усередині відбитка – ущільнення склепіння стопи. Якщо обидві лінії розташовані всередині відбиткового контуру – стопа плоска. Діти з неправильно сформованою стопою прямують на консультацію до хірурга-ортопеда. Плантограму можна отримати у різний спосіб, найпростіший з яких відбиток на чистому аркуші паперу. Картонна або дерев’яна поверхня просочується фарбою, зверху розташовують чистий аркуш паперу, який встають голою ступнею, цим отримують відбиток стопи з боку паперу. Висушений відбиток обводиться фломастером та будується робочий малюнок.

З використанням плантографічного методу характері склепіння стопи судять по ширині її відбитка. Обробка здійснюється за методом Штритер, з проведенням наступних операцій:

3. Завдання для самостійної роботи

Обробити (зроблені на попередньому факультативному занятті) плантограми учнів 1-4 класів за методом Штритер. Заповнити за класами протоколи плантографічного обстеження учнів (Додаток 1). Визначити шляхом математичних обчислень рівень функціональної недостатності стоп і плоскостопості у молодших школярів. Порівняти отримані дані з результатами профілактичного медогляду та виявити похибку.

4. Аналіз причин виявленої патології на основі антропометричних даних учнів та стану постави. Висновки

За даними таблиць 39 % дітей мають сплощену стопу, а 22 % – плоску. З них 13,9% (25 чол.) – Хлопчики, дівчатка склали 6,7% (12 чол.). Плоскостопість у 9% хлопчиків (16 осіб) і 7% (5 осіб) дівчаток – наслідок порушення постави та сколіозу.

Плоскостопість – небезпечне захворювання, яке не завжди сприймають серйозно. Однак воно може спричинити неприємні наслідки, такі як проблеми з хребтом або суглобами. Щоб уникнути їх, потрібно знати, як визначити плоскостопість. І тому існує багато способів.

Визначення в домашніх умовах

На першій стадії можна навіть не помітити плоскостопості. Зовні воно практично не проявляється та супроводжується незначними симптомами. Але перша ознака, на яку варто звернути увагу, — стоптані набік підбори. Однак є низка більш суттєвих ознак, які допоможуть розпізнати зміни стопи.

Характерні симптоми

Причинами звернення до ортопеду є:

• втома під час ходьби;
• біль у ногах при положенні стоячи;
• ниючий біль у спині, м’язах стегон та гомілки;
• судоми у нічний час доби;
• набряклість у ногах;
• збільшення стопи у розмірах;
• складність утримування рівноваги при присіданні.

При плоскостопії зміщується центр тяжкості, м’язи стоп не працюють, через що виникає велике навантаження на хребет, стегна та гомілки, з якою вони не справляються і дають сигнал у вигляді больових відчуттів. Якщо ви носите комфортне та вільне взуття, але на ногах стали часто з’являтися натоптиші, мозолі, шишки на великих пальцях, то це теж ознака плоскостопості. Взуття у внутрішній бік стоптується на останній стадії захворювання.

Плантографія

Якщо у вас немає часу або бажання йти до лікаря, можна дізнатися, чи немає у вас плоскостопості за допомогою плантографії. Це дослідження стопи за відбитками стегна, зробити його можна самостійно. Такий метод допоможе дізнатися не лише про наявність захворювання, а й визначити його вигляд.

Однак такий спосіб не підходить для дітей, так як у дитини до 5-6 років не можна виявити плоскостопість в домашніх умовах через стопу, що ще несформувалася.

Технологія проведення плантографії:

1. Приготуйте чистий аркуш щільного білого паперу.
2. Помийте ноги і насухо їх витріть.
3. Намажте ступні жирним кремом, також підійдуть для процедури акварельні фарби або олія.
4. Акуратно встаньте на лист, не зміщуючи його. Стояти потрібно прямо і ні на що не спиратися.

В результаті залишаться відбитки ніг. Для правильного вивчення малюнка, проведіть пряму лінію, яка з’єднає найвипукліші точки відбитка внутрішньої сторони (біля основи пальців і на рівні п’яти). Потім опустіть перпендикуляр до лінії так, щоб він з’єднував лінію з найвужчим місцем стопи.

Плоскостопість відсутня у тому випадку, якщо відбиток вузької частини стопи займає не більше 1/3 цієї лінії. Відбиток досяг половини лінії – є підозра на плоскостопість, для підтвердження діагнозу краще звернутися до лікаря-ортопеда.

Для того щоб визначити вид плоскостопості, потрібно звернути увагу на кут переходу відбитка подушки основи пальців у відбиток зовнішнього склепіння стопи. За відсутності деформації стопи кут має бути гострим. Якщо він прямий або тупий, це свідчить про різні види захворювання. При поздовжньому плоскостопості стопа стає довшою, при поперечному — ширшою. Наслідками таких патологій можуть стати нігті, артроз, артрит, сколіоз та інші можливі ускладнення.

Подографія

Даний метод є наступним: для початку вимірюємо довжину стопи (показник записуємо в міліметрах). Потім визначається висота склепіння – для цього лінійка ставиться впритул до внутрішньої поверхні стопи і вимірюється від підлоги до найвищої точки. Після отримання даних, підставляємо їх у формулу: висота склепіння * 100/довжина стопи.

За відсутності хвороби відповідь повинна варіюватися від 29 до 31. Якщо результат менше, ніж 27, це свідчить про захворювання. Дана технологія не дозволяє встановити точний діагноз, тому краще використовувати подографію разом з іншими способами виявлення плоскостопості.

Інші способи визначення

Зверніть увагу на форму ніг. Ризик виникнення деформації стопи дорівнює 50%, якщо ступні вузькі, а великий палець довший за інших. При широкій стопі з двома першими пальцями однакової довжини ризик виникнення плоскостопості зростає. Таким нескладним шляхом можна оцінити ймовірність захворювання та встигнути її попередити.

Діагностика плоскостопості у клініці

Існують спеціальні діагностичні центри, де після проведення деяких процедур лікар установить наявність плоскостопості. У клініці часто діагностують захворювання на відбиток стопи, але роблять його за допомогою комп’ютера. Стопи скануються та виводяться на екран. За отриманим зображенням лікар ставить діагноз.

Електроміографія є ще одним методом, який не призначений для самостійного застосування. З його допомогою лікар визначає стан м’язової системи ніг, що безпосередньо пов’язане з плоскостопістю. При цьому захворюванні навантаження розподіляється неправильно, і ступні при плоскостопії виявляються практично незадіяними в русі, а гомілка перенапружена.

Однак при виявленні цього захворювання у дорослих воно практично не піддається лікуванню без хірургічного втручання. Тому краще дізнатися про цю проблему в дитинстві, щоб запобігти подальшим ускладненням.

Рентген

Ця процедура при деформації стопи проводиться за призначенням лікаря. Фахівці рекомендують її дітям, у яких не можна виявити плоскостопість іншим способом, та обов’язкова при медичному огляді юнаків призовного віку. Процедура безпечна і не завдасть болю, тому що тіло людини отримує мінімальне опромінення. Результати рентгена розшифровує лікар.

Існує два види знімків:

1. З прямою проекцією. Для цього пацієнт ставить одну ногу на касету з рентгенівською плівкою, а другу піднімає. Можна триматися рукою за стілець або спертися на стіну, щоб знімок вийшов з першого разу. Так виявляється поперечна плоскостопість. Виділяються три стадії такого захворювання (компенсація, субкомпенсація, декомпенсація).
2. З бічною проекцією. При виконанні такого знімка повністю захоплюється весь гомілковостопний суглоб. Одна нога піднімається. Така рентгенограма дозволяє побачити поздовжню плоскостопість, відзначити рівень захворювання.

Перелічені способи допоможуть визначити наявність захворювання, а також його вид та ступінь плоскостопості. Але щоб уникнути цієї хвороби, необхідно займатися профілактикою: гуляти босоніж по нерівних поверхнях, виконувати спеціальні вправи та робити масаж стоп.

Плоскостопість нерідко виникає у дитячому віці і поступово прогресує у міру дорослішання. Порушення співвідношення кіст стопи призводить до порушення роботи суглобів ніг, патологіям хребетного стовпа. Тому важливо знати, як визначити рівень плоскостопості в домашніх умовах, щоб своєчасно звернутися з цією проблемою до лікаря.

Зовнішні ознаки порушення

Початкові ознаки захворювання можуть довго не проявлятися або вони настільки не виражені, що помилково сприймаються як втома після сильного навантаження. Але поступово тяжкість та болючість посилюються, і це має стати приводом для занепокоєння.

До лікаря-ортопеда слід звернутися, якщо виявляється наступна симптоматика:

• стомлення при тривалому ходінні або стоянні;
• посилення неприємних відчуттів увечері;
• м’язові посмикування;
• біль у спині.

Основне завдання стопи при нормальній будові – це зниження навантаження на опорно-руховий апарат. Стопа включає поздовжнє і поперечне склепіння. Їхня достатня висота забезпечує амортизацію. При поперечній формі деформації стопа розширюється, а при поздовжній стає довшою. У чистому вигляді деформація виникає рідко, найчастіше спостерігається поздовжньо-поперечна плоскостопість.

Порушення структури стопи провокує утворення кісточок на пальцях, поява шпори п’яти, ділянок затвердіння у вигляді натоптишів і мозолів.

Щоб відповісти на запитання про те, як зрозуміти, що в тебе плоскостопість, слід просто уважно спостерігати за собою. Нерівномірне стаптування підборів, зниження витривалості при стоянні та ходьбі, візуальне розширення або подовження стопи є причиною звернення за допомогою. Такі самі ознаки виникають при захворюваннях судин ніг та деяких інших патологіях, але в жодному разі їх не можна ігнорувати.

Різновиди відхилення

Захворювання не виникає раптово, воно протікає повільно і ділиться на кілька стадій. В даний час існує безліч способів, як дізнатися, чи є плоскостопість, симптоми якого проявляються в залежності від стадії розвитку недуги:

1. Перший ступінь недуги проявляється появою слабкості та невираженої тяжкості. Людина відзначає втому при такому навантаженні, яке раніше давалося легко. Поступово змінюється постава і болі в ногах стають незмінними.
2. Зведення стопи при другому ступені знижується на висоту від 15 до 25 мм. Біль стає сильнішим, віддає в кісточку та гомілку. З боку хода виглядає тяжкою.
3. Третій ступінь вважається найважчим. Стопа змінюється настільки, що це видно неозброєним оком. Ноги набрякають, розвиваються судоми, болить спина та голова. З’являється артроз, сколіоз, затискання корінців, виникає варикоз.

Як виглядає плоскостопість, можна зрозуміти, розглянувши фото стопи з типовими його ознаками.

Плоскостопість залежно від етіології поділяється на рахітичне, паралітичне, травматичне та статичне. Найпоширеніше їх — статичне. У дітей після 5 років спостерігається вроджена плоскостопість.

Це важливо! Всі ці види плоскостопості у дорослих та дітей вимагають обов’язкового коригування. Запущений процес призведе до незворотних деформацій та навіть інвалідності.

Методи визначення

Перевіряти стопу на наявність порушення висоти склепінь слід особливо тим, хто перебуває у групі ризику цього захворювання. Зазвичай таке відхилення притаманно людей зі спадковою схильністю, надмірною вагою, спортсменів, танцюристів. Професійна плоскостопість розвивається при вимушеному тривалому перебуванні на ногах (вчителі, хірурги, майстри перукарських салонів). Існує кілька способів, як перевірити плоскостопість у домашніх умовах.

Плантографія

Визначення висоти склепіння стопи з допомогою плантографії досі практикується професіоналами. Але її можна проводити й удома. Суть методу у тому, щоб зробити визначення плоскостопості по відбитку стопи.

Спочатку слід приготувати білий лист і помістити його на рівну тверду поверхню. Потім потрібно сісти поряд і намазати стопу фарбою, люголем чи жирним кремом. Стопу слід акуратно поставити на папір і підвестися, намагаючись не розмазати відбиток. Потім порівняти його зі стандартним малюнком. У нормі внутрішній край стопи утворює виїмку, що становить трохи більше половини довжини.

Це важливо! У лікувальних закладах також проводиться плантографія, але здійснюється за допомогою спеціального приладу.

Подографія

Подографія є одним із ефективних методів, як розпізнати плоскостопість. Вона полягає в реєстрації кроку пацієнта. Для вимірювання застосовуються пристрої (доріжка та взуття). Вони мають металеві покриття та стикаються між собою для електричного контакту. Це дозволяє уточнити кут розвороту стоп, ширину кроків, особливості ходи. Такий вимір неможливий без використання спеціального обладнання.

Метод Фрідлянда

В основі діагностики знаходиться вимірювання висоти та довжини склепіння. Методика проста і може бути використана у домашніх умовах. Потрібно взяти сантиметрову стрічку та поміряти довжину від дистальної частини пальців до кінця п’яти. Потім отримати результат вимірювання від підошви до найвищої точки (де з’єднуються стопа та гомілка). Висота множиться на 100 і поділяється на довжину. Отримуємо подометричний індекс.

Нормальним вважається результат від 29 до 31 см. Коли він трохи менше, то в цьому випадку можна передбачати початкову стадію плоскостопості. Якщо значення нижче 25 см, то це тривожна ознака, яка свідчить про розвиток захворювання та необхідність термінового звернення до спеціаліста з ортопедії.

Особливості визначення у дитячому віці

Для визначення захворювання у дітей вищеописані методики не підходять. Кістки у цей період відрізняються м’якістю та представлені переважно хрящовою тканиною. Крім цього на ніжці дитини знаходиться жировий прошарок, який виконує захисну функцію і може симулювати плоскостопість. Але існують способи, як визначити плоскостопість у дитини:

1. При пересуванні малюк повертає шкарпетку всередину (косолапіт). Це може свідчити про недостатньо розвинені м’язи ноги, які не в змозі підтримувати стопу у певному положенні.
2. Ходьба здійснюється на внутрішній частині стопи. Це також не є нормою і потребує вжиття заходів.

Дитячий ортопед — це фахівець, який знає все про плоскостопість та його прояв у дітей. Він порекомендує необхідні вправи та способи профілактики порушення співвідношення кісток стопи. Проте остаточний діагноз ставиться лише після п’яти років.

Чим небезпечна плоскостопість

Найголовніше, для чого слід знати, як виявити плоскостопість вчасно, це необхідність негайної допомоги. Інакше у занедбаному стані проблема стає дуже серйозною, розвиваються ускладнення:

1. Артроз коліна. Збільшення навантаження на суглоб призводить до швидкого зношування хряща, появи болю та запалення.
2. Остеохондроз. Відбувається ураження міжхребцевих дисків та хрящів. Супроводжується болем у зоні порушення, відчуттям тяжкості, прострілами.
3. Сколіоз (кіфоз, лордоз). Виявляється найчастіше у школярів. Порушення висоти склепіння стопи, неправильна постава при сидінні за партою та носіння важких сумок провокує відхилення хребта у поздовжньому чи поперечному напрямку.
4. Синдром хребетної артерії. Звуження судин, які несуть кров до головного мозку, призводить до появи краніального болю, зниження уваги. У дітей може виявлятися розсіяністю та зниженням ефективності у навчанні.
5. П’яткова шпора. З’являється як підшкірного шипа внаслідок посилення навантаження цієї області. Супроводжується сильним болем.
6. Деформація стопи, у тому числі вальгусна. Напрямки пальців змінюються, ними починають з’являтися кісточки.
7. Постійне утворення натоптишів, мозолів, нігтів, що вросли.

Профілактика у дорослих та дітей

Коли розвивається поперечно-подовжня плоскостопість, лікування слід розпочинати негайно. Але набагато простіше проводити з дитинства профілактику цього захворювання. Для цього рекомендується:

• ходити босоніж по каменях, траві;
• щодня трохи ходити на шкарпетках та п’ятах, внутрішньою та зовнішньою стороною стопи окремо;
• займатися плаванням та іншими видами спорту, які сприяють тренуванню м’язів ніг та стоп;
• правильно підбирати туфлі строго за розміром, уникаючи високого каблука;
• наприкінці дня проводити розслаблюючі ванни та масаж для стоп.

Висновок

Поперечне, поздовжнє та змішане плоскостопість розвивається досить часто. Прогресування захворювання веде до ускладнень в опорно-руховому апараті і навіть до інвалідності. Тому в домашніх умовах слід за найменшої підозри на таке відхилення, відразу вживати всіх необхідних заходів для його усунення.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.