Якщо основний засіб замортизовано

На практиці дуже часто виникають ситуації, коли основний засіб уже замортизовано, тобто вартість, що амортизується, зрівнялася із сумою накопиченої амортизації, а залишкова вартість становить нуль (якщо вона визначалася).
З’ясуємо, що робити з цим активом.

Нагадаємо, що об’єкт основних засобів (далі — ОЗ) перестає визнаватися активом (списується з балансу) в разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (п. 33 ПБО 7 та п. 40 Методрекомендацій № 561).

Якщо такий об’єкт не вибуває і продовжує відповідати критеріям активу, то спеціально створена комісія (постійно діюча на підприємстві інвентаризаційна комісія) має схвалити рішення про можливість його подальшої експлуатації. Якщо рішення позитивне, то може бути декілька варіантів. Розглянемо кожен з них окремо.

Довідково
Об’єкт ОЗ визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання і вартість його може бути достовірно визначено (п. 33 ПБО 7).

При визначенні строку корисного використання мають враховуватися:

• очікуване використання об’єкта з урахуванням його потужності або продуктивності
• фізичний та моральний знос, що передбачається
• правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори

Збільшення строку використання

Нарахування амортизації ОЗ здійснюється протягом строку їх корисного використання (експлуатації), який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 ПБО 7).

У свою чергу строк корисного використання — це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний обсяг продукції (робіт, послуг) (п. 4 ПБО 7). Його визначає постійно діюча комісія при зарахуванні ОЗ на баланс розпорядчим документом (наказом на введення в експлуатацію ОЗ).

У результаті експлуатації ОЗ підприємство отримує економічні вигоди (здебільшого це результат певної роботи, задля якої вони придбавалися). Якщо строк корисного використання закінчився, а об’єкт продовжує приносити економічні вигоди, то відповідно до п. 25 ПБО 7 такий строк може бути переглянуто.

Враховуючи те, що строк корисного використання ОЗ продовжується, а не встановлюється, немає необхідності у податковому обліку орієнтуватися на мінімально допустимі строки амортизації ОЗ, визначені Податковим кодексом

Крім того, оскільки форми первинних документів з обліку ОЗ, які затверджено в установленому порядку, не містять реквізитів для відображення строків корисного використання (експлуатації), то їх має бути встановлено у розпорядчому акті (наказі, розпорядженні) (лист № 31-08410-07-10/19584).

Тобто строки продовження корисного використання ОЗ має бути зафіксовано у розпорядчому документі на підприємстві.

З урахуванням нового строку корисного використання амортизація нараховується з місяця, наступного за місяцем зміни строку (п. 25 ПБО 7 та п. 26 Методрекомендацій № 561). У ситуації з повністю замортизованими об’єктами нова амортизація і надалі не нараховуватиметься, а раніше нарахована амортизація перерахунку не підлягає. А все тому, що такі корективи — це зміна облікових оцінок, що впливають на фінрезультат у тому періоді, в якому відбулася зміна, та в наступних періодах, якщо така зміна впливає на ці періоди (п. 8 ПБО 6).

Якщо облік замортизованих ОЗ проводиться без їх дооцінки, такий підхід ще називають кількісним обліком, адже фактично об’єкти не впливають на визначення фінрезультату від господарської діяльності, проте продовжують приносити підприємству економічні вигоди.

Кількісний облік не порушує вимог національних стандартів з бухобліку, а його застосування — право платників податків.

Переоцінка

Право проводити переоцінку об’єктів ОЗ у підприємства є тоді, коли залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу (п. 16 ПБО 7).

Згідно з абзацом другим п. 34 Метод­рекомендацій № 561 за поріг суттєвості для проведення переоцінки може братися одна з величин:

• 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства;
• 10 % відхилення залишкової вартості об’єктів ОЗ від їх справедливої вартості.

Рівень суттєвості радимо фіксувати у наказі про облікову політику підприємства.

Недоліки механізму переоцінки:

• для проведення переоцінки ОЗ необхідно залучати професійного оцінювача (частина друга ст. 7 Закону № 2658)
• у разі переоцінки одного об’єкта ОЗ на ту саму дату доведеться здійснити переоцінку всіх інших об’єктів ОЗ цієї групи.
  Крім того, надалі потрібно регулярно проводити переоцінку, щоб залишкова вартість ОЗ на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості (п. 16 ПБО 7)

Зупинимося на бухгалтерських особливостях механізму переоцінки. Оскільки залишкова вартість ОЗ дорівнює нулю, то переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. При цьому для таких об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’яз­ково визначається ліквідаційна вартість. Сума дооцінки включається до складу капіталу в дооцінці та відображається на субрахунку 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів».

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу ОЗ відображаються в регістрах аналітичного обліку, зокрема інвентарній картці за формою № ОЗ-6, затвердженою наказом № 352.

Станом на 31.03.2017 р. на балансі підприємства обліковується проектор Acer X117H: первісна вартість — 7 500 грн, знос — 7 000 грн, ліквідаційна вартість — 500 грн. Строк корисного використання — два роки. Спеціально створена комісія зафіксувала, що справедлива вартість такого об’єкта становить 9 000 грн, а ліквідаційна — залишена на рівні 500 грн. Строк корисного використання продовжено на один рік.

Відповідно переоцінена залишкова вартість становить 9 500 грн (7 500 грн + 9 000 грн – 7 000 грн). Суму дооцінки відображають записом Дт 104 «Машини та обладнання» Кт 41 «Дооцінка (уцінка) основних засобів» на суму 9 000 грн.

При нарахуванні амортизації здійснюють два записи на суму амортизації:

• Дт 93 «Витрати на збут» (23, 91, 92, 94) Кт 131 «Знос основних засобів» на суму 750 грн*;
• Дт 411 Кт 441 «Прибуток нерозподілений» на суму 750 грн.

*Щомісячна сума амортизації становить 750 грн ((9 500 грн — 500 грн) : 12 місяців)

Модернізація і поліпшення

У разі якщо спеціально створена комісія прийме рішення провести поліпшення ОЗ, то відповідно до п. 14 ПБО 7 первісна вартість ОЗ збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта.

У бухгалтерському обліку сума таких витрат попередньо включається до капітальних інвестицій (Дт 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»).

Збільшення первісної вартості об’єкта відображається записом Дт 10 «Основні засоби» Кт 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів».

Крім того, Інструкцією № 291 передбачено відображення суми поліпшення за кредитом позабалансового рахунку 09 «Амортизаційні відрахування» (зменшення залишку на цьому рахунку, сформованого за рахунок суми нарахованої амортизації необоротних активів).

Також зауважимо, що у випадку зміни очікуваних економічних вигід від використання ОЗ переглядають і строк його корисного використання. Відповідно вже з місяця, що настає за місяцем зміни такого строку, амортизація має нараховуватися виходячи з оновленого строку корисного використання (п. 26 Методрекомендацій № 561).

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон № 2658 — Закон України від 12.07.2001 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». ПБО 6 — Положення бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом Мінфіну України від 28.05.99 р. № 137. ПБО 7 — Положення бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92. Наказ № 352 — наказ Мінфіну України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.95 р. № 352. Інструкція № 291 — Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291. Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну України від 30.09.2003 р. № 561. Лист № 31-08410-07-10/19584 — лист Мінфіну України від 08.08.2012 р. № 31-08410-07-10/19584 «Щодо деяких питань з бухгалтерського обліку»

Важные и популярные страницы / Важливі та популярні сторінки:

Якщо основні засоби повністю замортизовані

До нас надходять запитання від читачів. Як бути, якщо основні засоби (ОЗ) повністю замортизовані (досягли нульової залишкової вартості). Чи треба їх списувати з балансу? Чи можна ці об’єкти продовжувати використовувати і далі? Чи обов’язкова їх переоцінка? Чи можна «нульовий» об’єкт продати? Розбираємося.

Чи треба списувати об’єкт?

Ні, списувати замортизований об’єкт з балансу зовсім не обов’язково. Оскільки за бухобліковими правилами об’єкти ОЗ списують з балансу при їх вибутті (внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі) або при невідповідності критеріям активу (п. 33 НП(С)БО 7 «Основні засоби», п. 41 Методрекомендацій № 561*). І

вимог про обов’язкове списання повністю замортизованих ОЗ бухстандарти не містять

А тому якщо замортизований об’єкт ще відповідає критеріям активу (п. 6 НП(С)БО 7) і здатен приносити економічні вигоди, то підприємство може продовжувати його використовувати і далі. І списувати з балансу такий об’єкт не треба. Рішення щодо замортизованих об’єктів ОЗ (про їх відповідність критеріям активу і можливість подальшого використання) зазвичай приймає створена на підприємстві комісія (п. 42 Методрекомендацій № 561).

Що робити в обліку з «нульовим» об’єктом ОЗ?

Продовження строку служби

Якщо замортизований об’єкт використовується і далі, то за ним треба продовжити строк служби (корисного використання). Продовження строку служби слід підкріпити наказом (п. 23 НП(С)БО 7, лист Мінфіну від 08.08.2012 № 31-08410-07-10/19584). І хоча п. 25 НП(С)БО 7 тепер (у дусі міжнародних правил та синхронізації з § 51 МСБО 16 «Основні засоби») говорить про необхідність щорічного перегляду строку корисного використання і ліквідаційної вартості в кінці року, проте за бажанням робити це не заборонено в будь-який момент, коли змінилися обставини й очікувані економічні вигоди від використання об’єкта.

продовження строку корисного використання, зміна ліквідаційної вартості, зміна методу амортизації для цілей бухобліку вважаються зміною облікових оцінок (п. 28 Методрекомендацій № 561)

Тому переглядати минулі періоди і перераховувати раніше нараховану амортизацію через продовження строку служби ОЗ не треба.

Продовження строку служби, по суті, в обліку нічого не змінить: об’єкт так і залишиться замортизованим. Хіба що, якщо об’єкт обнулився тільки в бухобліку, а в податковому ще не замортизований (і продовжений бухобліковий строк використання більший, ніж податковий), то податкову амортизацію далі розраховують з урахуванням нового продовженого бухоблікового строку (листи ДПСУ від 21.12.2019 № 2110/6/99-00-07-02-02-15/ІПК і від 16.10.2019 № 786/6/99-00-07-02-02-15/ІПК).

Податковий облік витрат на утримання й експлуатацію об’єкта не залежить від закінчення бухгалтерського строку його корисного використання. Тож до витрат на утримання та експлуатацію об’єкта ОЗ питань бути не може. Та й продовження строку служби щодо замортизованого об’єкта повинне виключити будь-які причіпки податківців. Тим паче, що нацстандартами дозволено нараховувати бухамортизацію з урахуванням мінімальних податкових строків, установлених ПКУ (п. 26 НП(С)БО 7). А, отже, після їх спливу можлива поява в обліку замортизованих об’єктів ОЗ.

Причому і за національними, і за міжнародними правилами дані про повністю замортизовані ОЗ (які ще використовуються) треба розкривати в примітках до фінансової звітності (п.п. 37.6 НП(С)БО 7, п.п. «б» § 79 МСБО 16). А це тільки підтверджує можливість появи замортизованих об’єктів ОЗ!

До уваги тих платників ПДВ, хто купив такий об’єкт до переходу на спецЄП і відобразив ПК. У тому випадку, якщо ОЗ були введені в експлуатацію після переходу на спецЄП і повністю замортизовані на ньому, то після повернення на свою систему слід нарахувати компенсуючі ПЗ. Якщо ж куплені ОЗ почали використовуватися ще до переходу на спецЄП і досягли нульової балансової вартості на ньому, то після повернення на свою систему компенсуючі ПЗ нараховувати не потрібно. Детальніше див. «Відновлення ПДВ-статусу після спецЄП і компенсуючі ПЗ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 47.

Переоцінка

А чи треба переоцінювати «нульовий» об’єкт? Ні, переоцінювати замортизований «нульовий» об’єкт не обов’язково. Адже проведення переоцінки — це право, а не обов’язок підприємства (п. 16 НП(С)БО 7, лист Мінфіну від 20.03.2003 № 053-2940). Тому

питання з переоцінкою підприємство має право вирішити самостійно

Тож можна і далі без переоцінки продовжувати використовувати «нульовий» об’єкт.

Якщо все-таки зважилися на переоцінку, то врахуйте, що переоцінку «нульових» об’єктів ОЗ (з нульовою залишковою вартістю) проводять у загальному порядку — за загальними правилами, передбаченими абзацом першим п. 17 НП(С)БО 7 і п. 36 Методрекомендацій № 561. Тобто щодо них переоцінюють і первісну (переоцінену) вартість, і нарахований знос. При цьому можна визначити ліквідаційну вартість.

А ось спецнорма про переоцінку «нульових» об’єктів ОЗ (і визначення їх переоціненої залишкової вартості шляхом додавання справедливої вартості «нульового» об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу) ще минулого року була виключена. Детальніше про ці торішні зміни див. «Зміни від Мінфіну: ОЗ, фінпослуги, витрати, інвентаризація» // «Податки & бухоблік», 2022, № 55 і «Методрекомендації з бухобліку підмарафетили: нотатки про головне» // «Податки & бухоблік», 2022, № 81.

В обліку переоцінка відобразиться такими записами:

Таблиця 1. Дооцінка «нульового» об’єкта ОЗ

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

ОЗ замортизовані: що далі?

Що як якісь об’єкти основних засобів (ОЗ) повністю замортизовані (мають нульову залишкову вартість)? Чи треба їх списувати з балансу або можна продовжувати експлуатувати? Чи подовжувати строк їх корисного використання? Чи обов’язково проводити дооцінку нульових об’єктів ОЗ? Поговоримо про такі об’єкти ОЗ детальніше.

Чи списувати нульовий об’єкт?

Передусім зауважимо: повна амортизація об’єкта основних засобів — не привід для його неодмінного списання. Адже ОЗ списують із балансу в певних випадках: при їх вибутті внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, недостачі, псування або з інших причин невідповідності критеріям активу (п. 33 НП(С)БО 7, п. 40 Методрекомендацій № 561*). А ось вимоги про обов’язкове списання об’єкта при досягненні його залишковою вартістю нульового значення в бухстандартах немає.

Тому якщо замортизований об’єкт ще може стати у пригоді підприємству та принести економічні вигоди, тобто якщо нульовий об’єкт, як і раніше, відповідає критеріям активу (п. 6 НП(С)БО 7), то підприємство й надалі може продовжувати його експлуатувати.

Зазвичай це питання — подальшу долю об’єкта — вирішує створена на підприємстві комісія чи постійно діюча інвентаризаційна комісія (п. 41 Методрекомендацій № 561).

Які можливі варіанти з нульовим об’єктом ОЗ? Розглянемо їх.

Переоцінка

Замортизований об’єкт можна переоцінити — дооцінити до справедливої вартості. Для цього при переоцінці нульового об’єкта ОЗ справедливу вартість додають до його первісної вартості, а суму зносу не змінюють. У результаті залишкова вартість об’єкта ОЗ дорівнюватиме справедливій. При цьому обов’язково визначають ліквідаційну вартість об’єкта ОЗ (п. 17 НП(С)БО 7). А також подовжують строк служби об’єкта, якщо він сплив. Із наступного місяця за об’єктом нараховують бухамортизацію (п. 26 Методрекомендацій № 561).

Щоправда, майте на увазі, що:

— для проведення переоцінки потрібно буде залучити незалежного фахівця — професійного оцінювача (ст. 7 Закону № 2658**). А ця справа недешева;

— переоцінюючи нульовий об’єкт, доведеться переоцінити й інші об’єкти тієї ж групи ОЗ;

Причому однією переоцінкою справа не закінчиться — надалі доведеться проводити переоцінку об’єктів цієї групи регулярно з урахуванням справедливої вартості на дату балансу (п. 16 НП(С)БО 7).

— у високодохідників і малодохідників-добровольців у податковоприбутковому обліку проведена дооцінка жодним чином не візьме участі у податковій амортизації (при нарахуванні якої бухоблікові переоцінки не беруть у розрахунок, п.п. 138.3.1 ПКУ).

Утім, проведення переоцінки — право, а не обов’язок підприємства (лист Мінфіну від 20.03.2003 р. № 053-2940).

Тому переоцінювати нульовий об’єкт чи ні — вирішувати вам самостійно.

Причому й за міжнародними правилами переоцінка ОЗ не обов’язкова. Адже якщо підприємство для оцінки ОЗ обрало модель собівартості (а не модель переоцінки), воно обліковує ОЗ за первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення (§§ 29, 30 МСБО 16).

Тому якщо немає бажання зв’язуватися з переоцінкою, то є альтернативні шляхи.

Продовження строку служби

Найпростіше! Якщо продовжуєте використовувати замортизований об’єкт, можна продовжити його строк служби (п. 25 НП(С)БО 7). Продовження строку служби треба підкріпити наказом (п. 23 НП(С)БО 7, лист Мінфіну від 08.08.2012 р. № 31-08410-07-10/19584).

І хоча до витрат на ремонти та експлуатацію ОЗ питань бути не може, спокійніше все ж продовжити строк використання ОЗ, щоб уникнути будь-яких причіпок податківців.

Продовження строку корисного використання для цілей бухобліку вважають зміною облікової оцінки.

Тому воно не вплине на минулі періоди й перераховувати раніше нараховану амортизацію ОЗ не треба (п. 25 НП(С)БО 7).

Причому говорити про будь-яку помилку (мовляв, що спочатку строк визначений неправильно) тут не можна. Адже за визначенням строк корисного використання — це очікуваний період часу використання ОЗ, тобто прогнозний показник (п. 4 НП(С)БО 7). І якщо з часом обставини змінюються й очікується, що об’єкт і далі зможе приносити економічні вигоди, то строк його використання переглядають, про що якраз і говорить п. 25 НП(С)БО 7.

Зауважимо, що в міжнародній практиці строк корисної експлуатації ОЗ прийнято переглядати принаймні на кінець кожного фінансового року (§ 51 МСБО 16). Це теоретично повинно попереджувати можливість появи нульових об’єктів ОЗ. Та все ж, оскільки такий строк базується передусім на суб’єктивних очікуваннях і попередній розрахунковій оцінці, то нульові ОЗ іноді все-таки можуть виникати (наприклад, передбачуваний строк використання минув, проте через відсутність фінансів об’єкт поки що замінити не можемо). Тоді у примітках до фінансової звітності розкривають валову балансову вартість повністю замортизованих ОЗ, які ще використовуються (п.п. «б» § 79 МСБО 16).

До речі, й національні стандарти вимагають наводити дані про первісну (переоцінену) вартість повністю замортизованих (але ще використовуваних) ОЗ у примітках до фінансової звітності (п.п. 37.6 НП(С)БО 7).

Усе це тільки підтверджує можливість продовження подальшого використання замортизованих ОЗ!

У такому разі на рахунках 10 і 13 і далі числитимуться первісна вартість і знос об’єкта в рівній сумі. І оскільки об’єкт уже замортизовано, то нараховувати бухоблікову амортизацію протягом продовженого строку служби не доведеться (якщо, звісно, потім не буде поліпшень). А якщо об’єкт замортизовано на додаток і в податковому обліку (з урахуванням мінімальних строків із п.п. 138.3.3 ПКУ), то й податкової амортизації не буде.

Інша річ, якщо об’єкт обнулився тільки в бухобліку, а ось у податковому ще не замортизований. Тоді якщо продовжений бухобліковий строк використання виявиться довшим за ще діючий мінімальний податковий строк, то податкову амортизацію далі розраховують із урахуванням нового продовженого бухоблікового строку використання ОЗ (ІПК ДПСУ від 21.12.2019 р. № 2110/6/99-00-07-02-02-15/ІПК та від 16.10.2019 р. № 786/6/99-00-07-02-02-15/ІПК).

Поліпшення

Реанімувати об’єкт вийде, якщо його поліпшити. Якщо вирішено, що нульовий об’єкт вимагає якихось поліпшень, такі витрати за загальними правилами збільшать первісну (тобто й залишкову) вартість об’єкта ОЗ (п. 14 НП(С)БО 7). Тоді з’явиться вартість, що амортизується, економічні вигоди від використання об’єкта зростуть і строк служби об’єкта буде переглянутий (продовжений). Тобто продовження строку тут точно не уникнути. При цьому з місяця, наступного за місяцем поліпшень, амортизація нараховуватиметься виходячи з нової залишкової вартості та нового строку використання об’єкта ОЗ (п. 26 Методрекомендацій № 561).

У податковоприбутковому обліку у високодохідників і малодохідників-добровольців витрати на поліпшення в загальному порядку підлягають податковій амортизації.

Зазначимо, що можливість проведення, наприклад, ремонтів нульових ОЗ (податкова залишкова вартість яких дорівнює нулю) та відображення в податковому обліку ремонтних витрат за бухправилами визнають і податківці (ІПК ДПСУ від 20.08.2020 р. № 3479/ІПК/99-00-05-05-02-06).

Продаж

Якщо об’єкт вам загалом не потрібен, але знайдеться покупець, то ОЗ можна продати.

Щоправда, оскільки об’єкт уже замортизований, переводити його до складу необоротних активів, що утримуються для продажу (на субрахунок 286), не доведеться. Та це й неможливо — навіть при всьому бажанні переводити за фактом нічого. Адже об’єкти переводять (зараховують) на субрахунок 286 за балансовою (залишковою) вартістю, а вона в цьому разі дорівнює нулю. Тому при продажу замортизований об’єкт просто списують із балансу проводкою Дт 131 — Кт 10.

При цьому в загальному порядку при продажу нараховують ПДВ. Базою оподаткування буде договірна вартість. Причому вона може бути будь-якою, навіть рівною 1 грн. Тобто ПЗ нарахуємо виходячи з будь-якої договірної вартості, оскільки правило мінбази для нульових об’єктів не працює.

Чому? Мінбазою для необоротних активів виступає їх балансова (залишкова) вартість за даними бухобліку на початок місяця продажу (абз. 2 п. 188.1 ПКУ). А ця вартість, повторимо, дорівнює нулю. Тож мінбаза буде нульовою. Тому жодного мінбазного ПДВ донараховувати не треба.

Щоправда, якщо об’єкт зовсім задешево реалізовується фізичній особі, то може замаячити необхідність утримати ПДФО й військовий збір (за п.п. 164.2.17 ПКУ — як із наданої індивідуальної знижки). Тому краще, якщо при продажу фізичній особі ціна буде наближена до звичайної.

За загальними правилами при продажу об’єкта ОЗ у високодохідників і малодохідників-добровольців у податковоприбутковому обліку виникають продажні різниці. Тобто фінрезультат збільшують на бухгалтерську залишкову вартість об’єкта ОЗ та зменшують на його податкову залишкову вартість (пп. 138.1 і 138.2 ПКУ). Проте якщо об’єкт повністю замортизовано і в бухгалтерському, і в податковому обліку, то жодних продажних різниць не виникне.

Ліквідація

І нарешті, якщо об’єкт усе-таки віджив своє і більше не відповідає критеріям активу, то може бути прийнято рішення про його списання з балансу — ліквідацію (п. 40 Методрекомендацій № 561).

У такому разі складають акт на списання ОЗ ф. № ОЗ-3 (ф. № ОЗ‑4). В акті обов’язково має бути висновок комісії про те, що подальша експлуатація об’єкта за первісним призначенням неможлива. Чому? Це дозволить уникнути ПДВ. Оскільки при самостійній ліквідації об’єктів ОЗ дозволено не нараховувати ПДВ за п. 189.9 ПКУ, якщо ліквідація оформлена актом ф. № ОЗ-3 (ф. № ОЗ-4) або іншим документом довільної форми (з реквізитами первинного), що підтверджує неможливість подальшого використання об’єкта за первісним призначенням (див. УПК, затверджену наказом Мінфіну від 03.08.2018 р. № 673). Причому такий документ не обов’язково додавати до декларації з ПДВ за період ліквідації ОЗ.

Його можна подати, наприклад, після отримання запиту від податківців (категорія 101.07 ЗІР).

Хоча зауважимо, що взагалі-то за п. 189.9 ПКУ базою оподаткування при ліквідації виступає звичайна ціна, проте не нижче балансової (залишкової) вартості на момент ліквідації (а залишкова вартість у цьому разі і так дорівнює нулю). Та все ж акуратним радимо не нехтувати актом.

Крім того, при ліквідації ОЗ не доведеться нараховувати компенсуючі ПЗ (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ).

У податковоприбутковому обліку за загальними правилами при ліквідації об’єкта ОЗ у високодохідників і малодохідників-добровольців виникають ліквідаційні різниці. Тобто фінрезультат збільшують на бухгалтерську залишкову вартість об’єкта ОЗ та зменшують на його податкову залишкову вартість (пп. 138.1 і 138.2 ПКУ). Проте якщо об’єкт повністю замортизовано і в бухгалтерському, і в податковому обліку, то жодних ліквідаційних різниць не виникне.

Думаємо, тепер нульових об’єктів ОЗ можна не боятися . Адже як із ними чинити та продовжити їх життя, ви знаєте.