Навіщо білити дерева навесні: терміни та правила

Багато людей помилково вважають, що дерева навесні білять для краси. Зрештою, часто і роблять це у середині сезону перед святами. Проте насправді побілка – це обов’язкова захисна процедура для захисту саду і виконувати її потрібно набагато раніше. Розповідаємо, коли і як це робити правильно.

Навіщо потрібна весняна побілка

Якщо осіння побілка виконується для захисту дерев і чагарників від тріщин, морозобоїн, хвороб і шкідників, то весняна побілка здійснюється для захисту їхніх штамбів і гілок від опіків, оскільки в цей час сонце дуже активне, а на рослинах ще немає листя, яке могло би захистити кору від перегріву.

Окрім того, побілка навесні є профілактичним заходом від збудників хвороб і шкідників, яким усе-таки вдалося пережити зиму в тріщинах кори й верхньому шарі ґрунту. Саме тому дерева білять мінімум двічі на рік – восени та навесні, проте можна виконати за потреби ще літню побілку, якщо попередня неякісна або її змили дощі.

Білити потрібно всі дерева, а не лише плодові. Для молодих дерев використовують слабші розчини, ніж для дорослих: зменшують концентрацію вапна удвічі або користуються водоемульсійною чи водно-дисперсійною фарбами. Білити молоді дерева варто, оскільки їхня тонка кора може легко пошкодитися від сонячних опіків. Якщо ж ви побоюєтеся, що побілка може також пошкодити кору, можна обмотати стовбур білими стрічками спанбонду – це також захистить від гризунів.

Коли проводити весняну побілку

Весняну побілку здійснюють у лютому або на початку березня, коли денні температури піднімаються вище нуля. При цьому важливо встигнути до розпускання бруньок і появи листя. У цей час стовбури дерев можуть нагріватися вдень до +11°С, а це провокує надто ранній початок сокоруху. Водночас нічні температури в кінці зими і на початку весни можуть опускатися до -10°С, і це призводить до замерзання соку, розриву тканин і утворенню морозобоїн. Біла фарба на стовбурах і скелетних гілках відштовхує сонячні промені, захищає кору від перегріву й не дозволяє деревам завчасно прокинутися.

Як підготувати дерева до побілки

Якщо ви не білили дерева на зиму, то навесні вам потрібно буде не просто покрити їх розчином, а й провести перед побілкою попередню підготовку. Потрібно очистити їх від старої мертвої кори дерев’яним (у жодному разі не металевим) скребком, попередньо розстеливши під деревом клейонку або тканину. Робити це краще у вологий похмурий день. Фрагменти кори, що обсипалися на підстилку, обов’язково спаліть, оскільки там можуть бути хвороботворні мікроорганізми та шкідники.

Очищену кору слід дезінфікувати: у сухий, ясний і теплий день обробіть штамб і основу скелетних гілок 5-відсотковим розчином мідного купоросу або препаратів «Абіга-пік», «ХОМ» або «Оксихом». Робити це потрібно зранку, щоб до вечора кора висохла. Обприскування проводять із дрібнодисперсного розпилювача з близької відстані, щоб розпилена рідина утворювала туман, що повільно осідає на кору, а не текла по ній цівками.

Дезінфікування мідьвмісними препаратами небажано проводити щороку, оскільки метал має властивість накопичуватися в корі, і врешті-решт його концентрація стане токсичною для дерева. Щоб цього не сталося, потрібно чергувати обробку фунгіцидами з обприскуванням кори мильно-зольним розчином, який не такий шкідливий для дерева, але при цьому чудово очищає. Для приготування розчину потрібно 2,5-3 кг золи і 50 г рідкого мила або засоби для миття посуду розвести у воді температури близько 80°С.

Утворені в процесі очищення кори ранки й тріщинки потрібно закрити одним із таких складів:

• 200 г глини змішують зі 100 г коров’яку, жменею дрібно рубаної соломи й розбавляють водою до консистенції густої сметани;
• 100 г каніфолі і 200 г бджолиного воску розпускають на повільному вогні окремо, потім з’єднують, додають 100 г несолоного тваринного жиру, а коли все розплавиться, виливають цю масу в холодну воду, дістають з води і скачують у грудку; перед замазуванням ран і тріщин цей садовий вар злегка підігрівають, щоб він став еластичним.

Для закладення травм можна використовувати садову пасту «Раннет», до складу якої входять мідний купорос і гумат. Процедуру проводять у суху погоду, оскільки склад не вологостійкий.

Чим білити

Садова побілка може проводитися трьома складами: вапняним розчином, водоемульсійною або водно-дисперсійною фарбою. Склад побілки обов’язково має включати три інгредієнти:

• білий пігмент – крейда або вапно, оскільки саме білий колір найкраще захищає кору від променів сонця;
• клейову основу, яка закріплює пігмент на корі, не дозволяючи складу стікати по стовбуру вниз;
• фунгіцидний препарат, що знищує інфекцію в тріщинах кори.

Найпростіший спосіб захисту дерев – вапняний або крейдяний розчин, яким садівники користуються здавна. Існує кілька ефективних рецептів:

• у 10 л води потрібно розвести близько 3 кг люсованого вапна або крейди, додати 500 г мідного купоросу і 100 г казеїнового клею, який можна замінити декількома ложками клейстеру з борошна; склад ретельно перемішують до розчинення всіх інгредієнтів, потім побілка має настоятись упродовж декількох годин;
• у 10 л води розводять 2 кг люсованого вапна, 1 кг жирної глини, лопату гною і 250 г мідного купоросу та залишають на 2-3 години настоятися;
• у 2 л води розмішують 300 г люсованого вапна, 2 столові ложки мідного купоросу, 200 г канцелярського клею, 200 г глини і 25 г «Карбофоса»;
• 400 г мідного купоросу потрібно розчинити в 2 л гарячої води, змішати з 100 г казеїнового клею, 2 кг люсованого вапна та розвести склад 8 л води.

Побілка вапном швидко змивається або обсипається. Саме тому після осінньої побілки дерев вапняним або крейдяним складом вам доведеться навесні знову їх білити. Якщо ж ви скористаєтеся водоемульсійною або водно-дисперсійною фарбами, то достатньо буде однієї побілки на рік, а то й на два.

Головна перевага водоемульсійної фарби в її довговічності: вона утворює на поверхні стовбура міцне, але паропроникне дихаюче покриття, стійке до змивання й сонячних променів. Водночас до складу водно-дисперсійної фарби, крім пігменту, входять латекс і антисептик. Таке покриття тримається на стовбурах до двох років, фарбування дерев водно-дисперсійним складом здійснюють при температурі повітря не нижче +3°С.

Можна самостійно приготувати довговічну фарбу, змішавши дві частини бустилату або клею ПВА, одну частину пігменту (крейди або каоліну) і додавши в суміш фунгіцидний препарат. Після того, як ви добре змішаєте всі інгредієнти, додайте в суміш невеликими порціями воду, продовжуючи перемішувати, щоб у результаті консистенція набула такої густоти, як олійна фарба.

Як білити дерева навесні

Легко і зручно користуватися маховою малярською щіткою зі штучного матеріалу, а також щіткою флейца або макловицею, які дозволяють одним рухом покрити значну ділянку поверхні кори. Якщо дерев у вашому саду небагато, то ви швидко впораєтеся щіткою або малярським валиком, але якщо сад великий і дерева високі, то краще застосувати фарбопульт.

Консистенція складу має бути такою, щоб він не стікав по стовбуру, а товщина шару, нанесеного на стовбур і гілки, – 2-3 мм. Якщо покриття буде дуже товстим, воно почне відшаровуватися, і вам доведеться заново білити дерева.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

• Новини Тернополя
• Новини Волині
• Новини Чернівців
• Новини Хмельницького
• Новини Рівного
• Новини Закарпаття
• Новини Івано-Франківська
• Сад
• Дім

Як правильно побілити дерева вапном з мідним купоросом?

вапном з мідним купоросом – найважливіша процедура, яку нескладно здійснити самому. Головне завдання полягає в правильному підборі пропорцій хімічних речовин, які нададуть сприятливу дію на дерево.

Переваги побілки дерев вапном з мідним купоросом

Найчастіше у недосвідчених садівників складається хибна думка, що побілка дерев здійснюється з естетичною метою. Дійсно, акуратно висаджені деревця з білими стовбурами виглядають набагато красивіше, але вапно і мідний купорос для побілки дерев захищає кору мінімум від трьох несприятливих чинників:

1. Опіки. Взимку сонячні промені відбиваються в снігових заметах, через що кора дерев ризикує отримати опік.
2. Перепади температури. У міжсезоння температура повітря вночі і вдень сильно відрізняється, через що на корі можуть з`явитися тріщини.
3. Шкідники. Комахи і їх личинки легко виявити в корі після зими, і їх проникнення запобігає за рахунок нанесення хімічного складу.

Відшаровування кори – часте явище після побілки хімічним складом. Щоб уникнути заселення паразитів, важливо обробити подібні ділянки залізним купоросом або замазати глиною.

приготування розчину

Існує як мінімум два найдієвіших рецепта суміші для побілки дерев вапном з мідним купоросом. Правильно розведений розчин отримує світло-блакитний відтінок і по консистенції нагадує густу сметану. Зайві патьоки, утворені після фарбування стовбура, свідчать про його недостатню густоті.

рецепт 1

На 10 літрів води береться 2 кг вапна і 250 г мідного купоросу. Додатковими складовими стануть 1 кг глини і 0,5 кг коров`ячого гною. Компоненти з`єднуються в довільній послідовності і розмішуються до однорідності.

рецепт 2

Розвести 2,5 кг вапна і 0,5 кг мідного купоросу в 8 літрах води. В отриману масу додати 200 г столярного клею. Для більшої ефективності в розчин можна додати будь-який засіб для знищення шкідників.

Напевно всі знають, як розвести мідний купорос для побілки дерев правильно: синій порошок розмішується у воді до повного розчинення. Вапно слід погасити заздалегідь і додати її в розчиненому вигляді. Готова гашене вапно продається і в магазині, правда, вона має не найкращу репутацію. При приготуванні розчину в домашніх умовах слід використовувати захисні рукавички і окуляри, які допоможуть запобігти потраплянню хімікату в очі і на шкіру рук. Процес гасіння здійснюється за кілька годин до запланованої побілки дерев вапном з мідним купоросом.

На 1 кг порошкової або кускового вапна береться вода в кількості 2 літри. Вапно слід поступово додавати в воду, розмішуючи дерев`яною палицею до отримання однорідної маси. Перед з`єднанням з мідним купоросом суміш слід процідити.

Малярні роботи

Побілка дерев здійснюється 2-3 рази на рік при сприятливих погодних умовах. Осіння побілка проводиться в листопаді, коли пройдуть зливи, і температура стане мінусовою. В якості основного компонента для приготування суміші восени можна використовувати тільки вапно. Побілку дерев вапном з мідним купоросом навесні слід проводити до появи комах. Мідний купорос має дезінфікуючу властивість і нейтралізує діяльність шкідників, які з приходом весни перебираються на дерева.

Побілку молодих дерев, висаджених в землю зовсім недавно, слід перенести на наступний сезон. Альтернативним способом обробки кори може стати обприскування трехпроцентной бордоською сумішшю, яка має більш щадним ефектом.

побілка з мідним купоросом вимагає попередньої підготовки дерев. Вся процедура здійснюється в п`ять етапів:

1. Застелите пристовбурні круги плівкою. Розчин повинен виявитися тільки на стовбурі, а не мимо!
2. Очистіть ствол від старої кори, моху і лишайника. Очищення проводиться за допомогою будівельного шпателя і дротяної щітки.
3. Продезінфікуйте кору за допомогою бордоською суміші або розчину мідного купоросу (3%) методом обприскування.
4. Закрийте великі рани на корі, використовуючи садовий вар або глиняну бовтанку.
5. Нанесіть розчин малярської пензлем у два шари. Розмір кисті підбирається в залежності від діаметра стовбура. У великих дерев слід ретельно промазати розвилки. Можна використовувати краскопульт, але для нього витрати суміші будуть більше.

Процес увінчається успіхом і результат залишиться довготривалим, якщо ви точно знаєте, скільки мідного купоросу додавати в побілку. Його надлишок забезпечить опік корі дерев, тому його має бути значно менше вапна.

Готуємо бордоскую суміш

Бордоская суміш являє собою розчин мідного купоросу у вапняному молоці (гашене вапно з водою). Готове речовина володіє меншою концентрацією, на відміну від суміші для побілки. Нанесення методом обприскування позбавляє дерева і рослини від грибка і бактеріальних хвороб. Готується суміш за наступним рецептом:

1. Мідний купорос – 300 г.
2. Вапно – 450 г.
3. Вода – 10 л.

Головна умова, яку слід дотримуватися при приготуванні розчину – дотримання пропорцій і послідовності, інакше суміш вийде занадто концентрованої або низькоякісної. На розведення кожної хімічної речовини потрібно однакову кількість води – по 5 літрів. Мідний купорос, потім вапно розлучаються у воді в різних ємностях. Перший розчин вливають до другого і помішують дерев`яною ложкою. Бордоская суміш використовується в перші кілька годин після приготування. Зберігання в залізному посуді неприпустимо.

У бордоською суміші розчин мідного купоросу вливається в вапняне молоко. Міняти послідовність можна!