В українській мові мовознавцями нормативним вважається тільки вживання «в Україні», прийменник «на» вживається тоді, коли не говориться про окрему незалежну територію, чи мається на увазі острів, наприклад: «На Волинь, на Закарпаття, на Кубу», але «В Польщу, в Росію».
У місцевому відмінку прийменник в (у) вживається з назвою держави, а прийменник на – з географічними назвами, що є складниками, частинами держави, тому правильно говорити в Україні, в Іспанії, у Великобританії, але на Поділлі, на Донбасі, на Львівщині тощо.
україна
| ВІДМІНОК | ОДНИНА |
|---|---|
| Називний | Україна |
| Родовий | України |
| Давальний | Україні |
| Знахідний | Україну |
Украї́на або Вкраї́на (дав. -рус. Оукраина) — топонім у Східній Європі. Вперше згадується в Київському літописі під 1187 роком, у зв'язку зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича на Посульському рубежі.
Іменник. Префікс: в-; корінь: -кра-; суфікс: -їн; закінчення: -а.
Який рік і день поспіль постає питання: «Як правильно говорити і писати в Україні чи на Україні?» Відповідь однозначна й рішуча: «В Україні».