Сві́йський інди́к (Meleagris gallopavo Linnaeus, 1758; назва самки — інди́чка, пташенят — індича́та; один із поширених видів свійської птиці з ряду куроподібних, бере свій початок від дикого індика.
Інди́к (Meleagris) — рід птахів родини фазанових (Phasianidae), єдиний рід своєї підродини Meleagridinae. Поширені в лісах Північної та Центральної Америки.
Довжина самця 100—110 см, самиці 85 см. Ноги довгі, міцні. Верхня сторона індика буро-жовта і буро-руда, з металічним блиском, пір'я з чорними облямівками, нижня частина спини та покривне пір'я хвоста бурі із зеленими і чорними смужками. Нижня сторона від жовтувато-бурого до буро-сірого кольору.
До того ж, індичка не сяде на яйця, поки температура довкілля не стане такою, яка годиться для появи пташенят. Такі «молоді» яйця можна використовувати з кулінарною метою. А ось з кінця лютого можна вже потроху відбирати яйця для розведення і мати запас інкубаційного матеріалу. Кількість яєць – 19-23 під одну індичку.
У корови – телятко; у коня – лоша; у свині – порося; у вівці – ягня; у кози – козеня; у кішки – кошеня; у собаки – цуценя.
Як звуть дитинча? Лисиця – хижачка. В основному лисиця полює на мишей, ховрахів, рідше на зайців.