Историческое событие в Казахстане: ровно 23 года назад начался перенос столицы из Алматы

10 декабря – важная дата в новейшей истории Казахстана. 23 года назад в этот день начался перенос столицы из Алматы в Акмолу. Спустя год город был переименован в Астану. За более чем два десятилетия мегаполис заметно преобразился и стал сердцем Великой степи. В этом главную роль сыграл Елбасы – Нурсултан Назарбаев. Именно Первый Президент инициировал эту идею, передает корреспондент Almaty.tv.

Впервые с инициативой о переносе столицы Нурсултан Назарбаев заговорил в далеком 1994 году. Причиной этому послужили многие факторы: отсутствие площадей для строительства, плотность населения и ухудшающаяся экология Алматы. Выбор пал на Акмолу, а впоследствии Астану и Нур-Султан, который поднимали практически с нуля.

“Во-первых, она находится в географическом центра Казахстана. Во-вторых, Акмола расположена на пересечении крупных транспортных магистралей. В-третьих, в городе проживает сегодня 300 тысяч человек. В-четвертых, не вызывает вопросов состояние основных систем жизнеобеспечения города”, – отметил Нурсултан Назарбаев.

А ещё выбирали будущую столицу суверенной страны по 33 параметрам: климат, ландшафт, сейсмические условия, инженерная, транспортная инфраструктуры и другие показатели. 20 октября 1997 года Глава государства подписал Указ о переносе столицы. А уже 10 декабря прошло совместное заседание членов Правительства и Парламента под председательством Елбасы.

“Мы освещали это заседание из Резиденции Президента, но оно еще было тогда недостроенным. Помню, я вел репортаж и сообщал зрителям о том, что столицу Казахстана перенесли. В то время нам казалось, что решение о переносе столицы из Алматы в Астану поспешным. Никто не верил, что она станет такой развитой и красивой”, – заявил журналист Махат Садык.

Международная презентация новой столицы прошла летом 98-го, а годом позже по решению ЮНЕСКО Астана получила звание “Город мира”. С 2000 года она является членом Международной ассамблеи столиц и крупных городов. Чуть больше года назад мегаполис Казахстана переименовали и назвали в честь Первого Президента – Нур-Султан.

“В большей степени по сравнению с некоторыми западными городами наш город Нур-Султан очень развит. Очень красив. Такого не было в 1998 году. В 1998 году, когда мы сюда переехали, здесь кроме одной улицы на правом берегу проспекта Республики ничего не было. И только на одной улице были кафе и трактиры. И все на субботу и воскресенье ездили в Алматы”, – вспомнил ректор университета КазГЮУ им. М. С. Нарикбаева Талгат Нарикбаев.

Несмотря на то, что 23 года назад в нынешней столице Казахстана не было ни театров, ни кинотеатров и торговых центров, сегодня Нур-Султан может покорить сердце любого туриста своей богатой архитектурой, развитой инфраструктурой и теплым гостеприимством даже лютой зимой.

Мира Альжанова, Данияр Омар, телеканал “Алматы”, Нур-Султан

Астана — столиця Казахстану: що ми знаємо про головне місто країни

Верховна Рада РК 6 липня 1994 року ухвалила рішення про перенесення столиці з Алмати в Акмолу. Цю дату зараз відзначають як державне свято День столиці.

Коли Астана стала столицею? Офіційне перенесення столиці відбулося 10 грудня 1997 року. Незабаром, 6 травня 1998 року, Акмолу було перейменовано на Астану, що означає ‘столиця’. Міжнародне представлення нової столиці Казахстану відбулося 10 червня 1998 року.

Одним із головних аргументів при перенесенні столиці була віддаленість Алмати від промислових центрів, розташування на далекому південному кордоні Казахстану. Акмола, навпаки, перебувала серед лідируючих регіонів країни. Крім того, Алмати вичерпала резерви для подальшого розширення, тоді як Акмола мала для цього більше перспектив.

Астана в Середні віки

Місто має давню історію. Археологічні знахідки свідчать, що територія була обжита вже в епоху бронзи та залізного віку. У цьому місці в центрі Євразії перетиналися караванні та міграційні шляхи в Середні віки. У межах міста було виявлено городище Бозок (‘світла стріла’). Це поселення існувало з VII по XIV століття, тричі за цей час було закинуте і відновлене. Відомості про нього відомі з письмових джерел, а розкопки ведуться з 1999 року.

Археологічні дослідження свідчать, що тут був політичний і духовний центр Сари-Арки (Великого степу). У місті-фортеці були житлові споруди, мавзолеї, поховання за мусульманським обрядом. Це перевернуло старе уявлення про весь регіон у центрі материка як про виключно кочовий і скотарський.

Зараз тут створено історико-культурний музей-заповідник площею 30-40 га — три майданчики, обнесені валом. Заповідник внесено до переліку пам’яток республіканського значення.

Астана в період нової історії

Російський імператор Олександр I 1822 року ліквідував ханську владу в казахських жузах. Це викликало різкий опір, деякі правителі з роду Абилай-хана відкочували і здійснювали набіги на аули, що підкорилися Росії.

Для захисту від набігів на початку 1830-х на правому березі річки Ішим був створений козачий форпост Акмолинський, незабаром до його округу увійшли прилеглі волості. 1863 року це укріплення отримало статус окружного міста, а 1868 року було утворено Акмолинську область.

Астана у ХХ столітті

У 1950-ті область стала центром освоєння цілинних земель, набула всесоюзного значення як регіон, що забезпечував зерном усю радянську країну. 1961 року обласний центр перейменували на Целіноград. У місті почалося велике будівництво — зводилося багатоповерхове житло, громадські будівлі. Розвивалася промисловість, було створено найбільші заводи з виробництва сільськогосподарської техніки.

У незалежному Казахстані 1992-го Целіноград перейменували — повернули назву Акмола, що означало ‘біла святиня’ або ‘білий достаток’.

Чим славиться Астана

Астана розташована на території Акмолинської області як анклав. Яка чисельність населення Астани? Місто подолало мільйонний рубіж 2017 року і за Законом «Про адміністративно-територіальний устрій РК» стало містом республіканського значення. Зараз в Астані проживають понад 1 млн 350 тис. осіб.

Більшість населення столиці — казахи (81%). Але тут, як і в усьому Казахстані, живуть представники інших етносів. Завдяки мирному співіснуванню різних народностей 1999 року за рішенням ЮНЕСКО Астана отримала звання «Місто миру».