Які фільми знімали у Львові? Перелік кінострічок
Архітектура та атмосфера Львова змушує працівників кіноіндустрії обирати саме це місто, як головну локацію у власних фільмах. Тому навіть зараз ми можемо порівняти, як виглядало місто Лева ще перед Другою світовою війною та яким воно стало зараз. Пропонуємо вашій увазі перелік стрічок, котрі знімали у Львові
1. «Буде краще»
1936-го року Варшавське кінематографічне бюро «Фенікс» зняло у Львові музичний фільм «Буде краще». Саме у цій стрічці на великому екрані вперше з’явилися культові персонажі міжвоєнного Львова – веселі батяри Щепко (Казимир Ян Вайда) і Тонько (Генрик Фоґельфанґер).
1959 року режисер кіностудії ім. Довженка Віктор Івченко зняв у Львові фільм «Іванна», спрямований проти греко-католицької церкви та Митрополита Андрея.
Довкола фільму багато міфів. Через кілька місяців після прем’єри під час чергових зйомок вже будучи вагітною у полум’ї згоріла виконавиця головної ролі Інна Бурдученко. У фільмі «Іванна» її героїня відрікається від Бога і зриває з себе хрестик.
Під тролейбусом загинув син художника-постановника Юзефова. При загадкових обставинах померла дружина оператора комбінованих зйомок Ілюшина. Раптово від невідомої хвороби відійшла донька автора сценарію Бєляєва. У режисера трапився інфаркт. Загалом за короткий проміжок часу відійшло семеро осіб, прямо чи опосередковано причетних до цього фільму.
3. «Майор Вихор»
Трисерійна стрічка, знята 1967 року Євгеном Ташковим, присвячена подвигу українського-радянського розвідника Євгена Березняка. Завдяки йому було врятовано Краків від запланованого гітлерівцями знищення.
Сценарій до фільму написав знаменитий Юліан Семенов. У головній ролі знявся Вадим Бероєв, батько популярного нині російського актора Єгора Бероєва.
4. «Щит і меч»
Ще один культовий фільм про радянського розвідника було знято кіностудією «Мосфільм» у 1968 році. Окрім захоплюючого сюжету, популярності фільму посприяла й гра цілої плеяди тодішніх зірок екрану: Станіслава Любшина, Олега Янковського, Володимира Басова, Алли Демідової, Юозаса Будрайтіса та інших.
5. «Салют, Маріє!»
Драма, знята 1970-го року Йосифом Хейфіцем на «Ленфільмі», заслуговує на увагу насамперед через блискучу гру молодої Ади Роговцевої. За роль Марії вона отримала приз кращої кіноакторки на Московському міжнародному фестивалі та стала акторкою року в СРСР за версією журналу «Советский экран». У стрічці у Львові знімали Іспанію.
6. «Старики-розбійники»
Одну з найулюбленіших комедій радянських людей режисер Ельдар Рязанов і кіностудія «Мосфільм» зняли у 1971 році. Фільм, у якому знімалися Юрій Нікулін та Євген Євстигнєєв.
7. Д’Артаньян і три мушкетери
Легендарний мюзикл Георгія Юнгвальда-Хількевича за легендарним романом Александра Дюма було знято 1978 року. Львів’яни досі переконані, що Львів у ролі Парижа виявився навіть кращим за оригінал, а Михайло Боярський навіть кращий д’Артаньян, ніж сам гасконець.
8. «Чарівний голос Джельсоміно»
Одну з улюблених кіноказок дітей початку 80-их років минулого століття знімали у Львові й Одесі. Режисером фільму виступила Тамара Лісіціан. Вона ж писала і сценарій за відомою повістю Джанні Родарі «Джельсоміно в Країні брехунів».
9. «Рецепт її молодості»
Екранізація Євгеном Гінзбургом фантастичної повісті Карела Чапека «Зісіб Макропулоса» вийшла на екрани 10 жовтня 1983 року. Хоча критики невисоко оцінили фільм, у ньому знялися Людмила Гурченко та Олександр Абдулов, Олег Борисов та Армен Джигарханян, Анатолій Ромашин ті Сергій Шакуров.
10. «Як гартувалася сталь»
Чому 20-серійну картину за мотивами відомого роману Миколи Островського, китайці надумали знімати саме у Львові задумали знімати китайці. Знятий частково у Львові в 1999 році серіал вже у 2000 був визнаний найкращим китайським фільмом.
Як повідомляє блогер mankurty.com, з початку 90-х у Львові знімали фільм «Для домашнього вогнища» за мотивами однойменної повісті Івана Франка, деякі сцени польсько-німецько-українського пригодницького фільму радянського розвідника Віктора Суворова «Акваріум», екранізацію «Перехресних стежок» того ж Франка, італійський фільмі «La Тгеqua» («Перемир’я») та багато інших.
У 2000 році у Львові режисер Олесь Янчук зняв гостросюжетний фільм «Нескорений», присвячений генерал- хорунжому Роману Шухевичу.
У 2002 на вулицях Львова та площі Ринок знімалися сцени мелодраматичного серіалу «Доярка з Хацапетівки-2».
У 2008 Олесь Янчук за сценарієм Михайла Шаєвича знімав у Львові кінофільм «Владика Андрей». Це перша спроба показати українському глядачеві життєвий шлях та діяльність Митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького.
31 березня на екрани українських кінотеатрів вийшов фільм «#Selfieparty». Значна частина зйомок відбувалась у різних локаціях у Львові. – See more at: http://tvoemisto.tv/news/yak_u_lvovi_kino_znimaly_z_premiery_filmu_selfieparty_77279.html#sthash.Rpz9q69W.dpuf
Через рік у місті відбувалися зйомки художнього фільму «Багряний колір снігопаду» легендарного російського режисера Владіміра Мотиля. Весь час, поки знімали фільм, Львів грав роль абстрактного європейського міста. – See more at: http://tvoemisto.tv/news/u_lvovi_shchoroku_znimayut_desyatky_filmiv_ale_misto_na_tsomu_ne_zaroblyaie_65267.html#sthash.cc1u2tHX.dpuf
31 березня на екрани українських кінотеатрів вийшов фільм «#Selfieparty». Значна частина зйомок відбувалась у різних локаціях у Львові. – See more at: http://tvoemisto.tv/news/yak_u_lvovi_kino_znimaly_z_premiery_filmu_selfieparty_77279.html#sthash.Rpz9q69W.dpu31 березня на екрани українських кінотеатрів вийшов фільм «#Selfieparty». Значна частина зйомок відбувалась у різних локаціях у Львові. – See more at: http://tvoemisto.tv/news/yak_u_lvovi_kino_znimaly_z_premiery_filmu_selfieparty_77279.html#sthash.Rpz9q69W.dpuf
Значна частина зйомок відбувалась у різних локаціях у Львові. Університетом, де навчаються герої, стала будівля Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Правнича гімназія перетворилась на відділення поліції, а заміська вілла львівського стоматолога Ярослава Заблоцького на час зйомок стала будинком головного героя Роберта. Правда лише зовні, разом з басейном. Сам Ярослав Заблоцький знявся в епізодиченій ролі батька головного персонажу.
13 голлівудських акторів, які знімалися у фільмах для дорослих
Чи зможете ви здогадатися, хто входить в цей список? У будь-якому випадку, ми всі знаємо, що кожна знаменитість мала десь починати (не всім пощастило), передає Ukr.Media.
Ми знаємо багато колишних зірок порнографічної індустрії – Сашу Грей, Дженну Джеймсон, Джеймса Діна та інших. Але, крім них, є багато таких і серед зірок Голлівуду першої величини!
Отже, давайте поглянемо на деякі з цих акторів і фільми, в які вони дебютували.
1. Камерон Діаз
Хто не знає цю жінку? У 1992 році Кемерон Діаз позувала для дуже відвертої фотосесії і з’явилася в деякій легкій порнографії.
Але, на щастя, їй більше не потрібно повертатися у цей бізнес, оскільки її кар’єра пішла вгору, і зараз вона знімається в чудових фільмах.
2. Арнольд Шварценеггер
Коли він тільки познайомився з кіноіндустрією, він знімався оголеним, щоб заробити легкі гроші. Однак цих фотографій ніде не видно, веб-сайт YouPorn навіть запропонував винагороду за них!
3. Ченнінг Татум
Ченнінг Татум знявся у фільмі «Супер Майк», який відмінно ілюструє його життя. Так, у свої 19 років Татум підробляв, танцюючи стриптиз. Потім він почав працювати з London Steele, проявив себе і привернув увагу режисерів.
4. Джеймі Преслі
Якщо ви думаєте, що вона ніколи не робила нічого подібного, подивіться на неї в еротичному трилері «Отруйний плющ 3».
5. Девід Духовни
До того, як він став агентом Малдером в «Секретних матеріалах», Девід Духовни зіграв роль Джейка Уінтерса у фільмах «Щоденник дівчат в червоних туфлях» 1994 року. І це ще не все. Він також зіграв в іншому телешоу для дорослих «Блудлива Каліфорнія».
6. Джекі Чан
У 2006 році з’явилися новини: Джекі Чан знімався в порно! Актор знизав плечима, визнавши, що так, 31 рік тому він майнув у створеній в Гонконзі комедії для дорослих «Все в родині».
7. Перрі Рівз
А ось і актриса, яка зіграла в «Щоденнику дівчат в червоних туфлях».
8. Адам Вест
Адам Вест був і завжди буде ласкавим телевізійним Бетменом 60-х років, але через десять років після закінчення серіалу він трохи. відійшов від канону. У 1980-х роках він дебютував у фільмі для дорослих «Happy Hooker Goes Hollywood».
9. Ембер Роуз
Участь Ембер Роуз в індустрії для дорослих більше схожа на дурість. Коли їй було 15 років, розлучення її батьків залишило сім’ю у фінансовій ямі.
Щоб оплатити рахунки, вона почала танцювати стриптиз в нічних клубах. Однак важка праця в підсумку привела її до успіху – вже як актрису і художницю.
10. Сильвестр Сталлоне
Сталлоне був бездомним і зломленим до фільму «Італійський жеребець». Але йому заплатили 200 доларів, завдяки яким він уже не спав на автовокзалі.
Фільм, здавалося, був легкою еротикою у своїй первісній версії, але в наступні роки мисливці за прибутком виставили його як «хардкорний» і навіть вставили кілька жорстких сцен.
11. Хелен Міррен
Вона дуже добре знайома з концепцією роздягання перед камерою. Її перший дебют відбувся в італо-американському еротичному фільмі «Калігула», 1979р. Зараз цей фільм досить популярний серед цінителів жанру.
12. Том Сайзмор
Том Сайзмор (прізвище перекладається, як “великий розмір” – навіть звучить, як псевдонім порнозірки) – актор, чиє особисте життя було добре задокументоване завдяки його наркоманії і проблемам з законом.
У 2004 році, по всій видимості, він спробував почати кар’єру в домашніх відео для дорослих, створивши веб-сайт зі своїми «вибриками» з жінками.
13. Мерилін Чемберс
Чемберс стала однією із знакових зірок фільмів для дорослих 70-80-х років після того, як знялася у фільмі «За зеленими дверима».
Її модельна кар’єра включала знаменитий «Ivory Snow box» (миючий засіб), а її фільм «Філін і кішечка» у головній ролі з Барбарою Стрейзанд і Джорджем Сігалом були номіновані на «Золотий глобус» за кращий фільм.
У прокат вийшов “Опенгеймер”. Що добре і не дуже у новому фільмі Крістофера Нолана
В український прокат вийшов довгоочікуваний “Оппенгеймер” — гомерично дорогий (офіційний бюджет 100 млн. доларів, неофіційний 180 млн.) байопік Роберта Оппенгеймера (1904-1967), американського фізика-теоретика, одного з батьків атомної бомби.
“Телеграф” подивився фільм і дійшов висновку, що хоча новий фільм Крістофера Нолана (“Тенет”, “Початок”) безбожно затягнутий, він безумовно вписав новий розділ в історію байопиків.
Фільм поставлений за зразковою біографією – недаремно книга отримала Пулітцерівську премію, Кая Берда та Мартіна Шервіна “Опенгеймер. Тріумф та трагедія американського Прометея”, яка читається чарівно, як добрий детектив. Особистість та біографія Оппенгеймера (у його ролі зірка “Гострих картузів” Кілліан Мерфі ) – благодатний матеріал для фільму.
Блискучий учений, який крім створення атомної бомби першим припустив існування чорних дірок. Чарівна людина, повна протиріч. Наприклад, наукова робота не заважала Оппі, як його називали студенти, досконально знати “Бхагават-гіту”, один із базових текстів індуїстської релігійно-філософської думки. А будучи вихідцем з дуже заможної родини (після смерті батька брати Оппенгеймери успадкував 400 тис доларів, величезну суму за мірками кінця сорокових років), дотримувався прокомуністичних поглядів, а свій статок заповів на стипендії. Тричі висувався на Нобелівську премію, але її так і не отримав.
До речі, сцена, якоющо відкривається фільм, де Оппенгеймер, ще будучи студентом Кембриджу, намагається отруїти свого наукового керівника – історичний факт.
Як і в будь-якому іншому фільмі Крістофера Нолана, які геть обплутані лушпинням хитровигаданих сюжетів, в “Опенгеймері” навмисно заплутана структура. Стрічка будується навколо сенатських слухань 1954 року про політичну благонадійність Оппенгеймера, затіяною значним функціонером Комісії з атомної енергетики Льюїсом Штрауссом (блискуча роль Роберта Дауні-мол, “Шерлок Холмс”).
Сцени слухань, зняті в ч/б, нагадують нам класичні “судові” драми, і від цих сцен Нолан прокладає кольорові флешбеки до історії створення атомної бомби.
Мета Штраусса – позбавити Оппенгеймера доступу до державних таємниць як комуніста. Це його помста за нанесену образу, і Штраусс фактично знищує Оппенгеймера як політика, який веде посеред Холодної війни власну війну за контроль над ядерною зброєю. Хоча вчений по суті сам себе знищив почуттям провини. Таким чином, смисловий нерв картини зміщується з історії створення атомної бомби на розповідь про те, як система зламала генія.
І хоча наш герой у фіналі буде помщений (покровителі Оппенгеймера на чолі з майбутнім президентом Джоном Кеннеді навмисне “прокатають” Штраусса повз міністерське крісло), цей акцент на саморуйнівному почутті провини вченого перед своїм створенням — головна принада “Оппенгеймера” на тлі інших байопиків. І водночас головний недолік фільму, що відчутно провисає під власною вагою.
Грубо кажучи, рано чи пізно стає просто нудно стежити за тим, як Крістофер Нолан ілюструє за допомогою висококласних акторів ключові моменти з книги Кая Берда і Мартіна Шервіна: тригодинна стрічка майже повністю побудована на діалогах. А найцікавіше у фільмі починається у третій третині, зі сцен випробувань бомби, які стали емоційним піком історії.
Як і в попередньому фільмі Крістофера Нолана “Тенет”, де інтерес до технічних аспектів постановки та зйомок сцен з інверсією переважав інтерес до самої історії, може здатися, що в “Оппенгеймері” режисеру найцікавіше було відтворити вибух ядерний вибух без застосування комп’ютерної графіки.
До речі, про акторів. Унікальний кастинг робить цей спірний фільм справді визначним твором: усі акторські роботи без перебільшення можна назвати зірковими. Крім зовнішньої схожості з прототипами, такі майстри, як згадуваний вже Роберт Дауні-мол та Метт Деймон (“Остання дуель”) у ролі грубого служаки генерала Гровса розквітили відомі історичні постаті власною харизмою.
Як і більшість акторів фільму, Кілліан Мерфі (праворуч) зовні дуже схожий на свого героя
Окрім Кілліана Мерфі, ніби народженого для цієї ролі, у фільмі знімалися Рамі Малек (“Богемська рапсодія”), Кеннет Брана (“Дюнкерк”), Флоренс Пью (“Маленька барабанщиця”), Кейсі Аффлек (“Манчестер біля моря”), Емілі Блант (“Тихе місце”) — єдине спірне рішення в кастингу через несхожість з оригіналом, Кетрін Оппенгеймер; актор і кінорежисер Бен Сафді (“Неогранені алмази”), а також Гері Олдмен (“Темні часи”), який вкотре втілив образ історичного персонажа — цього разу президента США Гаррі Трумена.
Правда, нашому глядачеві блискучий вихід Гері Олдмена може здатися комічним через схожість образа з сумнозвісним коміком Євгеном Петросяном.
Насамкінець зазначимо, що Оппенгеймер не вперше став героєм фільму. У радянській історичній вампуці Ігоря Таланкіна “Вибір мети” (1974) із добрим Сталіним і карикатурним Гітлером, який п’є шампанське і ворожить на кінець війни, образ вченого втілив Сергій Юрський — у типовій для нього гострохарактерній манері. У добротному, як і належить знімати на ВВС, семисерійному серіалі 1980 року вченого зіграв ще менш схожий на Оппенгеймера Сем Уотерстоун (“Ньюсрум”). Але зіграв, як завжди, переконливо.
Нагадаємо, 18 липня нідерландському кінорежисеру Полу Верховену виповнилося 85 років. “Телеграф” вирішив згадати не найвідоміші роботи творця “Згадати все”, “Робокопа” та “Основного інстинкту”.