У чому суть перебудови м з Горбачова

Причини краху «перебудови» М. С. Горбачова

1. Не було чіткої стратегії перебудовчих процесів.

2. Нерішучість і непослідовність у проведенні економічних і політичних реформ.

3. Серйозні помилки у проведенні внутрішньої і зовнішньої політики.

4. Тяжке економічне становище СРСР, виснаженого екстенсивною економікою і шаленою гонкою озброєнь.

5. Поразка СРСР в ідеологічному протистоянні з Заходом.

6. Відсутність надійної команди реформаторів у М. Горбачова.

7. Значний опір здійсненню перебудови з боку партійно-державного апарату.

8. Конфлікт між тоталітарною системою і прагненням народних мас до свободи, національного самовизначення, процвітання і демократії.

У чому суть перебудови м з Горбачова

Соціально-економічна криза потребувала корінних змін

у всіх сферах життя суспільства, які дістали назву «перебудова».

Перебудова — політичний курс КПРС, розпочатий у 1985 р. і

спрямований на оздоровлення суспільно-політичної, економічної та

ідеологічної сфер життя, спроба способом «революції згори» здійснити системну модернізацію суспільства.

1. Відставання СРСР від провідних країн світу.

2. Глибокі кризові явища в політичному, економічному й духовному житті країни.

3. Низький науково-технічний рівень соціально-економічного розвитку СРСР.

4. Нездатність СРСР належним чином реагувати на важливі глобальні проблеми й виклики.

5. Загроза соціального вибуху й розпаду СРСР.

• зберегти радянську систему через вдосконалення її та оновлення;

• зробити її життєздатнішою;

• розкрити потенціал соціалізму, обновити його, встановити повне народовладдя формуванням громадянського суспільства і правової держави;

• побудувати суспільство, яке спирається на ефективну економіку, високі досягнення науки й техніки, культури, демократизацію всіх аспектів суспільного життя, створити умови для активного творчого життя і діяльності людей.

Перебудова мала охопити основні сфери життя суспільства

Економічну — перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних, подолання відставання від передових країн світу.

Внутрішню політику держави — перехід до демократизації суспільного життя та народовладдя, розв’язання національних проблем.

Зовнішню політику держави — припинення гонки озброєнь та «холодної війни», побудову спільного європейського дому.

Соціальну сферу — поліпшення матеріального та культурного добробуту людей, домогтися активної участі людей у громадському житті.

Ідеологію — ліквідацію цензури, розвиток гласності, вільне виявлення думки людей.

Пошуки шляхів модернізації соціалістичного суспільства. Взято курс на здійснення прискорення соціально-економічного розвитку СРСР.

Це етап формування основного змісту й напрямів перебудови (формування концепції перебудови), початок реальних перебудовчих процесів, спроби реформ у промисловості, гласність, перебудова «згори».

Це етап практичного здійснення перебудови, перехід до регульованої ринкової економіки. Проведення політичної реформи, розбудова правової держави.

Падіння авторитету Комуністичної партії, кінець її політичної монополії, утворення нових партій, зародження реального плюралізму, активні дії народних мас, перебудова «знизу». Спроби оновлення федерації, посилення дезінтеграційних процесів у СРСР, прагнення республік до незалежності.

Особливості перебудови в Україні

1. Процеси реформування йшли повільніше, ніж у центрі та прибалтійських республіках, оскільки гальмувалися партійно-державним апаратом на чолі з В. Щербицьким.

2. На здійснення перебудови великий вплив мала аварія на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 р.

3. Перебудова в Україні гальмувалася економічною, політичною і духовною залежністю від центру.

4. Процеси «перебудови» в Україні відбувалися без кровопролиття, як це було в Прибалтиці, Грузії, Азербайджані, Узбекистані, Таджикистані та інших республіках тодішнього СРСР.

5. Гласність в Україні була не повною.

Від громадськості приховували страшну правду про катастрофу на Чорнобильській АЕС, внаслідок чого мільйони людей зазнали впливу радіоактивного випромінювання і не було вжито необхідних заходів щодо медичної профілактики.