Наукова фантастика – жанр та метод у художній творчості, в основі якої лежить екстраполяція на теми науки та технологій, які є абсолютно можливими в рамках сучасної науки, засновані на теоріях або припущеннях.
Науко́ва фанта́стика (англ. скорочення sci-fi) (від грец. phantastikos — той, що стосується уяви) — жанр та метод у художній творчості; фантастика, в основі якої лежить екстраполяція на теми науки та технологій.
Наукова фантастика: 13 книжок, що нікого не залишать байдужим
- «Машина часу» Герберт Веллс
- «Марсіанські Хроніки» Рей Бредбері
- «2001. Космічна одіссея» Артур Кларк
- «Соляріс» Станіслав Лем
- «Марсіянин» Енді Вейр
- «Свій серед Машин» Ієн Мак'юен
- «Проблема трьох тіл» Лю Цисінь
- «Дюна» Френк Герберт
Наукова фантастика є жанром фантастики, який описує ситуації, невідомі в реальності, але ймовірні, пов'язані з певними теоріями і припущеннями в науці й техніці.
Фентезі, як правило, відрізняється від жанрів наукової фантастики і фантастики жахів тим, що автори її творів, як правило, уникають наукових і моторошних тем відповідно, хоча є багато спільного між трьома, бо всі вони є піджанрами фантастичної літератури.
Наукова фантастика — жанр кінематографії, де події відбуваються у світі, що відрізняється від сучасного або історичної реальності принаймні в одному значимому відношенні. Відмінність може бути технологічною, фізичною, історичною, соціологічною, але не магічною. Жанр з'явився в перші роки існування кінематографа.
Наукова фантастика є жанром фантастики, який описує ситуації, невідомі в реальності, але ймовірні, пов’язані з певними теоріями і припущеннями в науці й техніці. Відповідно серед сюжетів наукової фантастики часто трапляються неможливі на даний час види польотів на інші …