Все про головний циліндр зчеплення

Один з елементів гідравлічної системи зчеплення – головний циліндр зчеплення (ГЦС), який бере участь в передачі зусилля з педалі на вилку вимикання зчеплення, притискає підшипник до пелюсткової пружини кошика. Це один з двох циліндрів, що забезпечують роботу всього гідроприводу.

Конструкція і принцип роботи ГЦС

В принципі, конструкція головного циліндра досить проста:

• від педалі через штовхач (10) на шток (8) передається зусилля;
• поршень (14) просувається вперед, при цьому перекриваючи клапан (С), від якого рідина зі стискуваної частини циліндра може перетекти в бачок (1);
• рідина в циліндрі стискається і виштовхується через штуцер (19) в гідравлічну магістраль до робочого циліндру, який вже безпосередньо пускає в хід вилку;
• при поверненні педалі в початкове положення поршень повертається назад за допомогою пружини (18).

Робота гідроприводу (неважливо, відноситься це до системи зчеплення, гальмівної або будь-який інший) заснована на тому, що рідина під тиском практично не стискається, але при цьому миттєво передає зусилля по системі патрубків до потрібної точки.

Технічні характеристики

В характеристиках до головного циліндру виробники вказують такі параметри:

• сторона керма (лівий, правий) – має значення при асиметричному кріпленні;
• чи є в комплекті бачок (ГЦС може продаватися як з бачком, так і без нього);
• спосіб підключення (зліва, зверху і т.д.) – допомога при виборі, якщо в гідроприводі встановлені нештатні деталі;
• матеріал корпусу: чавун, алюміній, сталь, полімер;
• розміри корпусу і конструктивних елементів (діаметр штуцера, довжина штока).

Ці характеристики можна враховувати як допоміжну інформацію при підборі головного циліндра на свій автомобіль. Особливу увагу автолюбителі приділяють матеріалами виготовлення: найпоширенішим на сьогодні є чавун і алюміній, також досить багато пропозицій циліндрів з полімерними корпусами. Сталеві корпусу зустрічаються досить рідко, оскільки сталь поєднує в собі високу ціну і складність обробки.

Поломки головного циліндра зчеплення

Проста конструкція і відсутність складної «начинки» роблять головний циліндр зчеплення стійким до поломок. Основний його ворог – час, оскільки навіть дуже якісні деталі зношуються від постійних навантажень (а навантаження на зчеплення при міському режимі руху на порядок вище, ніж при далеких поїздках).

Перше, що виходить з ладу – гумові деталі. Це пильовики, які надягають на шток і захищають циліндр від попадання в нього абразивних частинок, а також ущільнювальні манжети, що перешкоджають витіканню рідини.

Слабким місцем є і пружина всередині циліндра, на яку лягає серйозне навантаження. Від роботи і впливу гальмівної рідини якість металу з часом погіршується і пружина лопається (іноді розвалився на кілька частин).

Для заміни зношених частин продають спеціальні ремкомплекти ГЦС, в яких є все необхідне для оновлення та подальшої експлуатації циліндра.

Якщо з експлуатацією виникли проблеми (вчасно не замінили порвані ущільнювачі, неправильно встановили, не змінювали рідина і т.д.), зношується дзеркало циліндра: з’являються потертості і задираки на металі, корозія, після чого головний циліндр починає влаштовувати автолюбителю різні «спецефекти». У запущених випадках ніякої ремонт не допоможе, тільки заміна всієї запчастини цілком.

Ознаки несправності ГЦС

Коли з головним циліндром починаються проблеми, найчастіше вони виявляються витоком гідравлічної рідини. Коли педаль зчеплення починає погано спрацьовувати, першим етапом діагностики буде візуальний огляд: будь-які патьоки на циліндрі і навіть просто злегка зволожені ущільнювачі – ознака проблеми, що потребує вирішення.

В основному при проблемах з циліндром починаються провали або тугий хід педалі зчеплення, «залипання» педалі в нижньому положенні.

Ще однією проблемою ГЦС є засмічення отворів в кришці бачка. Для нормальної роботи рівень в бачку циліндра повинен вільно підвищуватися і знижуватися, а для цього в кришці передбачені вентиляційні отвори. Якщо вони забиваються брудом, гідропривід починає працювати з труднощами: педаль стає більш тугий і погано повертається у вихідне положення.

Пара слів про гідравлічної рідини

В гідроприводі зчеплення зазвичай використовується гальмівна рідина, що володіє набором характеристик, оптимально підходять для даного завдання.
Для роботи системи важливий в першу чергу достатній рівень рідини, визначити який можна по бачка на головному циліндрі. Якщо з якихось причин гальмівної рідини менше, її доливають, не чекаючи появи проблем.

При роботі потрібно пам’ятати, що гальмівна рідина досить агресивна до пластику, тканини, лакофарбового покриття та навіть шкірі. Тож працювати з нею потрібно акуратно, а будь-які патьоки і краплі на деталях або кузові автомобіля відразу прати чистою серветкою. З цієї ж причини потрібно стежити за станом гумових деталей, що стикаються з гальмівною рідиною: вони можуть дуже швидко псуватися і буквально всихати під дією агресивного хімії, для якої не призначені.

І, звичайно, доливати гальмівну рідину в систему треба в чистому закритому приміщенні (гаражі або автомайстерні), щоб пил не потрапила всередину.

Цікава властивість гальмівної рідини – дуже гарне проникаюче дію, завдяки чому вона просочується назовні по мікроподряпин на дзеркалі циліндра або поршні, навіть якщо замінити гумові ущільнювачі. З цієї причини в ремкомплект входить новий поршень, а подряпини і потертості всередині циліндра стають однозначним показанням до заміни всієї деталі.

Цікавий факт: звідки пісок в приводі зчеплення?

Іноді автомеханіки, які ремонтують привід зчеплення, бачать в гальмівній рідині осад, що нагадує дрібні піщинки. Взятися піску в такій кількості, начебто, немає звідки.

Причина появи осаду в тому, що більшість марок гальмівної рідини нестійкі до електровоздействія, і при попаданні навіть під дуже низька напруга деякі компоненти рідини випадають в осад (кристалізуються). Але звідки електрику в системі при справній проводці?

Як виявилося, чавунний корпус циліндра і алюмінієвий поршень при присутності гальмівної рідини створюють маленький електричний потенціал, від чого і починається кристалізація елементів рідини. З цієї причини багато виробників роблять поршні з полімерних сплавів, що володіють, крім нейтрального взаємодії з металом ще і зменшеним впливом на дзеркало циліндра. Другий варіант це латунний поршень, але ціна такої деталі може відлякати навіть самого сміливого покупця.

Для більш довгої служби всієї системи гідроприводу зчеплення немає нічого кращого своєчасної заміни гальмівної рідини, адже вона теж з часом виробляє антикорозійні присадки і перетворюється в агресивний окислювач. При регулярному ТО системі не зашкодить ні щоденне стояння в пробках, ні чавунно-алюмінієві деталі, ні інші навантаження.

Детальніше про те, як вибрати новий головний циліндр зчеплення, читайте в статті “Гід покупця”.

Методична розробка уроку предмету трактора

У методичній розробці розкриваються питання планування, методики проведення та організації контролю за виконанням лабораторно-практичної роботи «Будова та робота робочого обладнання. Вивчення взаємодії деталей з частковим або повним розбиранням та складанням» із застосуванням сучасних технологій, новітніх методів роботи. Наведені дидактичні завдання для організації самостійної діяльності учнів. Дана розробка адресована викладачам з професійно-теоретичного навчання.

Теорія мертва при відсутності практики,

але практика без теорії – незряча.

Підготовка викладача до уроку складається з двох органічно пов’язаних між собою етапів: планування системи уроків з теми і конкретизації цього планування стосовно кожного уроку, осмислення і складання планів окремих уроків.

Відповідно до Положення про організацію навчально-виховного процесу в професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом МОіН України №419 від 30. 05. 2006 року, до основних видів навчальних занять поряд з іншими віднесені лабораторно – практичні заняття. Спрямовані на експериментальне підтвердження теоретичних положень і формування навчальних і професійних практичних умінь вони складають важливу частину теоретичної й професійної практичної підготовки.

У процесі лабораторно-практичного заняття, як виду навчального заняття, учні виконують лабораторно-практичну роботу під керівництвом викладача, відповідно до досліджуваного змісту навчального матеріалу.

Виконання учнями лабораторно-практичних робіт спрямоване на:

• узагальнення, систематизацію, поглиблення, закріплення отриманих теоретичних знань по конкретних темах дисциплін;
• формування вмінь застосовувати отримані знання на практиці, реалізацію єдності інтелектуальної й практичної діяльності;
• розвиток інтелектуальних умінь у майбутніх фахівців: аналітичних, проектувальних, конструктивних;
• вироблення при розв’язанні поставлених завдань таких професійно значимих якостей, як самостійність, відповідальність, точність, творча ініціатива.

Дисципліни, з яких плануються лабораторно-практичні заняття, визначаються Державними стандартами й робочими навчальними планами.

Програмою з предмету «Трактора» передбачено виконання лабораторно-практичної роботи на тему « Будова та робота робочого обладнання. Вивчення взаємодії деталей з частковим або повним розбиранням та складанням ». Учні узагальнюють, систематизують, поглиблюють й конкретизують теоретичні знання з теми, виробляють здатність і готовність використовувати теоретичні знання на практиці, розвивають інтелектуальні вміння.

Методична розробка лабораторно-практичної роботи на тему « Будова та робота робочого обладнання. Вивчення взаємодії деталей з частковим або повним розбиранням та складанням » містить різні види навчальної співпраці на уроці, як традиційне так й інноваційні: прийоми методу критичного мислення «тренування пам’яті», «озвучування навчальних відеороликів», гра «технічний ланцюжок», гра «Робоче не робоче обладнання». Використання прийомів критичного мислення допомагають учням отримати нові знання, навчають їх аналізувати інформацію, сприяють виробленню вміння вибирати головне, найнеобхідніше. Головним завданням є намагання навчити учнів думати під час отримання знань, застосовувати їх у новій навчальній ситуації та максимально якісно використовувати навчальний час. Критичне мислення містить важливий виховний аспект, завдяки якому учням прищеплюється почуття відповідальності, колективізму, самостійність.

Методична розробка містить додаткову інформацію, що дозволяє викладачу збагатити змістовну частину уроку, опрацювання яких викликає зацікавленість в учнів, що переростає в науковий інтерес до предмета як науки.

Виконанню лабораторно-практичної роботи передує перевірка знань учнів – їхньої теоретичної готовності до виконання завдання.

Для підвищення ефективності проведення лабораторно-практичної роботи викладачем розроблено робочий зошит, що супроводжуються методичними вказівками, стосовно до конкретних завдань.

При оцінюванні процесу виконання лабораторно-практичної роботи приділяється увага наступним критеріям:

• уміння учнів застосовувати теоретичні знання при виконанні практичних завдань;
• здійснювати проміжні записи, аналізувати та узагальнювати їх, робити висновки;
• уміння учнів зосередитись на сутності завдання, розібратись у порядку виконання роботи, підтримка дисципліни та порядку, техніки безпеки;
• уміння фіксувати результати виконаної роботи, підтримка працездатності.

У даній розробці для узагальнення та систематизації вивченого матеріалу та самостійної роботи учнів використано електронні засоби навчання: презентації до теми лабораторно-практичної роботи та навчальний відеофільм.

Для закріплення вивченого матеріалу запропоновані різні форми роботи: групова, робота в парах, індивідуальна. Завдання розраховані на різні рівні навчальних досягнень учнів з урахуванням їх індивідуальних здібностей.

Пропонована методична розробка може використовуватись для підготовки до уроку в цілому, так й окремих його елементів.

Тема навчальної програми: Робоче, допоміжне, додаткове обладнання тракторів. Електрообладнання

Тема заняття : Будова та робота робочого обладнання. Вивчення взаємодії деталей з частковим або повним розбиранням та складанням

Мета заняття : – Навчальна: закріплення, розширення і удосконалення знань учнів з теми «Будова та робота робочого обладнання. Вивчення взаємодії деталей з частковим або повним розбиранням та складанням» в процесі застосування їх в практичній діяльності, формування в учнів умінь та навичок відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики.

– Розвиваюча: розвати пам’ять, увагу, спостережливість, логічне мислення.

– Виховна: розвивати мислення, вміння пояснити суть явищ та використовувати їх у практичній діяльності; виховувати сумлінне ставлення до навчання, потреби духовного і морального збагачення, бережливого ставлення до матеріальних і культурних цінностей .

Після виконання лабораторної роботи учень повинен:

Знати: загальну будову роздільно-агрегатної гідравлічної системи , будову, принцип роботи та налагодження начіпного механізму, ВВП та іншого робочого обладнання трактора, навчитись проводити їх обслуговування та регулювання.

Вміти: проводити обслуговування робочого обладнання трактора, регулювання начіпного механізму, на строювати начіпний механізм на три точкову або доточкову схеми навішування сільськогосподарських машин.

Місце проведення : кабінет «Трактора».

Тривалість роботи: 2 год.

Обладнання і матеріали: методичні вказівки до лабораторно-практичної роботи; інструкційно-технологічні карти; плакати: роздільно-агрегатна начіпна гідравлічна система, автоматична зчіпка, гідрофікований гак, вал відбору потужності; підручники: А.Ф.Головчук «Трактора», В.А.Гричуха «Трактор будова та експлуатація» ; відеоролики: «Робота гідравлічного насоса», «Робота гідро розподільника», «Робота роздільно-агрегатної начіпної гідравлічної системи»; слайди до теми «Будова та робота робочого обладнання трактора Т-150, Т-150К» , макети: навісна система, гідравлічний розподільник, гідравлічний циліндр, гідравлічний насос; комп’ютер; телевізор; робочий зошит для виконання ЛПР.

Оформлення роботи: звіт лабораторно-практичної роботи виконується в робочому зошиті.

Тип уроку: у рок закріплення і удосконалення знань, умінь, навичок

Вид уроку: лабораторно-практичні заняття

І. Організаційний момент ( 2 хв.)

Структурні компоненти уроку

2. Фіксація відсутніх учнів на уроці.

3. Перевірка готовності учнів до уроку.

4. Вступне слово викладача.

Вступне слово викладача

У сільському господарстві дуже широко застосовують такий метод агрегатування, при якому знаряддя або машину не причіплю ють до трактора, а навішують на нього.

Тому до складу робочого обладнання трак торів повинні входити пристрої, які забез печували б кріплення начіпних, напівначіп них і причіпних машин і знарядь, а також механізми й системи піднімання, опускан ня та удержування цих машин або знарядь у відповідному положенні при виконанні тих чи інших робіт.

Широке застосування начіпних тракторних агрегатів пояснюється цілим рядом пе реваг, які мають ці агрегати у порівнянні з причіпними.

Основними перевагами є такі:

а) спрощення конструкцій сільськогосподарських машин і знарядь і, як наслідок, зниження їхньої маси, оскільки начіпні ма шини і знаряддя можуть не мати елемен тів ходової частини, рами і механізмів ке рування;

б) значне підвищення маневреності тракторного агрегату, тому що трактори з начіпними машинами чи знаряддями мають менший порівняно з причіпними міні мальний радіус повороту і можливість руху агрегату заднім ходом (з піднятим
знаряддям). Це дає змогу скоротити не продуктивні затрати часу на маневрування агрегату, а отже, підвищити його продук тивність і усунути потребу в додатковому обслуговуючому персоналі;

в) підвищення зчіпної маси трактора і зменшення тягового опору знарядь, у зв’яз ку з чим можна збільшити ширину захва та агрегату або швидкість його руху, що додатково забезпечить підвищення продук тивності праці при виконанні тих або ін ших сільськогосподарських робіт.

Отже, сьогодні на уроці ми будемо виконувати лабораторно-практичну роботу на тему: «Будова та робота робочого обладнання. Вивчення взаємодії деталей з частковим або повним розбиранням та складанням».

ІІ. Актуалізація опорних знань (20 хв.)

Структурні компоненти уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Гра «Технічний ланцюжок»
2. Метод «Тренування пам’яті» (коментарі до слайдів)
3. «Озвучування навчальних відеороликів»
4. Опрацювання тестових завдань

Гра «Технічний ланцюжок» учні по черзі називають складові частини гідравлічної начіпної системи (Слайд 2, додаток 5)

Метод «Тренування пам’яті» (коментарі до слайдів) «Начіпний механізм» (Слайди 10 та 13, додаток 5)

«Озвучування навчальних відеороликів»: – «Робота гідравлічного насоса» (додаток 6),

• «Робота гідро розподільника» (додаток 6),
• «Робота роздільно-агрегатної начіпної гідравлічної системи» (додаток 6).

Опрацювання тестових завдань

Тема: Робоче обладнання

1. В якій відповіді правильно названо складові частини силового циліндра?

1. Золотники, перепускний клапан, запобіжний клапан.
2. Ведуча шестірня, ведена шестірня, центрувальна втулка.
3. Рухомий циліндр, поршень, пружина.
4. Поршень, шток, гідромеханічний клапан.

1. За рахунок чого встановлюють начіпне знаряддя в потрібне положення?

1. За рахунок зміни довжини лівого розкосу та центральної тяги.
2. За рахунок зміни довжини правого розкосу та центральної тяги.
3. За рахунок зміни довжини лівого та правого розкосів.

1. В якій відповіді правильно названо складові частини робочого обладнання трактораТ-150?

1. Гідрофікований гак, вал відбору потужності, розподільник.
2. Передній міст, силовий циліндр, причіпний пристрій.
3. Начіпний механізм, силовий регулятор глибини обробітку ґрунту, сидіння.
4. Гідроакумулятор, коробка передач, привідний шків.

1. В якій відповіді правильно названо складові частини гідронасоса?

1. Золотники, перепускний клапан, запобіжний клапан.
2. Ведуча шестірня, ведена шестірня, центрувальна втулка.
3. Рухомий циліндр, поршень, пружина.
4. Поршень, шток, гідромеханічний клапан.
5. Як називається привід ВВП, якщо ВВП приводиться в рух від кожуха зчеплення?

1. Синхронний.
2. Залежний.
3. Незалежний.

6 . Як називається привід ВВП, якщо ВВП приводиться в рух від первинного вала коробки передач?

7. Яка несправність начіпної гідравлічної системи є причиною сильного нагрівання масла під час роботи системи?

1. Спонтанне перекривання клапана гідроциліндра.
2. Порушене регулювання автоматики золотника розподільника.
3. Спрацьовані золотники або розточки в корпусі розподільника.
4. Забруднений фільтр масляного бака.

8. В якій відповіді правильно названо складові частини розподільника?

1. Золотники, перепускний клапан, запобіжний клапан.
2. Ведуча шестірня, ведена шестірня, центрувальна втулка.
3. Рухомий циліндр, поршень, пружина.
4. Поршень, шток, гідромеханічний клапан.

1. Як називається привід ВВП, якщо ВВП приводиться в рух від вторинного вала коробки передач?

1. Синхронний.
2. Залежний.
3. Незалежний.

1. Яка несправність начіпної гідравлічної системи є причиною того, що начіпне знаряддя піднімається повільно?

1. Відсутність масла в баці.
2. Недостатня кількість масла в баці.
3. Забруднений фільтр масляного бака.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

Структурні компоненти уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1 Гра «Робоче не робоче обладнання»

Гра «Робоче – не робоче обладнання» учні із запропонованих карток із зображеннями обладнання трактора Т – 150К відокремлюють ті, що відносяться до робочого обладнання даного трактора. (Додаток 7)

І V . Виконання лабораторно-практичної роботи (60 хв.)

Структурні компоненти уроку

І V . Повідомлення теми і мети роботи

1. Інструктування учнів

– Ознайомлення учнів з порядком виконання роботи, правилами техніки безпеки, правилами організації робочого місця;

– Повідомлення про порядок проведення записів, підготовку матеріалів звіту;

– Опрацювання учнями інструкційних карток;

– Відповіді викладача на запитання учнів.

2. Самостійна робота учнів і цільові обходи викладача з метою спостереження за правильністю виконання завдань і оформлення звіту та дотриманням правил безпеки праці.

Послідовність виконання роботи:

1. Ознайомитися з правилами техніки безпеки і охорони праці.

2. Опишіть призначення, будову роздільно-агрегатної гідравлічної системи .

3 . Опишіть схеми розміщення начіпних знарядь на тракторі. З’ясуйте , в яких випадках застосовують ці варіанти?

4 . Опишіть будову начіпного механізму трактора загального призначення, способи приєднання начіпних знарядь до начіпного механізму та як налагоджується начіпний механізм.

5 . Опишіть конструкцією причіпного пристрою, автозчіпки , гідрофіксованого гака .

6 . Опишіть призначення валів відбору потужності (ВВП) трактора, способи їх приведення в роботу.

7. Опишіть конструкцією ВВП трактора Т-150 , Т-150К.

V . Підсумок уроку (3 хв.)

Структурні компоненти уроку

Чи задовольняє Вас власна робота на уроці?

В чому Ви відчуваєте нестачу знань?

Як Ви зможете набуті знання застосувати на практиці?

V І. Домашнє завдання (2хв.)

Структурні компоненти уроку

1. Опрацювати матеріал підручника А.Ф.Головчук «Трактори» «Допоміжне обладнання», підготуватися до лабораторно-практичної роботи.
2. Творче завдання: створити презентацію до теми «Допоміжне обладнання тракторів».

1. Роздільно-агре гатна начіпна гідравлічна система.

Сучасні трактори мають роздільно-агре гатні начіпні гідравлічні системи.

У роздільно-агрегатних гідравлічних си стемах всі механізми системи виконані у вигляді окремих самостійних вузлів, які можна розміщувати у найбільш раціональ них місцях з точки зору загальної компо новки трактора з урахуванням зручності обслуговування цих вузлів і керування аг регатом.

Рис. 1. Схема гідравлічної системи трактора ХТЗ-17021:

1 — важелі керування; 2 — золотниковий розподільник; 3, 4, 5,7, 12 — маслопроводи; 6 — фільтр і індикатор масляного бака; 8 — з’єднувальні муфти; 9 — начіпний механізм; 10 — силовий циліндр; 11 — масляний бак: 13 — шестеренчастий насос; 14 — привод І механізм включення.

Масляний бак – це резервуар для робочої рідини гідросистеми. місткість його повинна забезпечувати нормальну роботу гідросистеми. Бак має фільтр очищення масла, яке надходить з розподільника. Нижня частина бака обладнана спускними отворами, які закриваються пробками з магнітами для вловлювання випадкових металевих часток. Piвень масла можна контролювати за допомогою контрольної пробки або масломiрного щупа. Робочою рідиною в гідросистемах тракторів є мінеральне гiдравлiчне або iндустрiальне масло. Марка масла для даного трактора подається заводом-виготiвником.

Для контролю ступеня забруднення фiльтра масляного бака трактора ХТЗ-17021 в зливнiй магiстралi мiж розподiльниками i баком встановлено iндикатор стану фiльтра.

Гiдравлiчнi насоси , якими обладнанi гiдросистеми, шестеренчастi, нерегульованої дії, призначенi для створення тиску робочої рiдини в гiдросистемах. За cвоїм призначенням насоси 6увають рiзних модифiкацiй i мають рiзне умовне позначення. Наприклад, позначення НШ 10В-2, НШ 10В-3, НШ 32-4-Л, НШ-50-2-Л, означають:

Н – насос; Ш – шестеренчастий: 10, 32, 50 – подача робочої рiдини в кубiчних сантиметрах за один оберт вала насоса; В-назва заводу-виготiвника (Вiнниця); насоси мають номiнальниЙ тиск вiдповiдно 14 МПа, 16 МПа, 20 МПа; Л – насос з лiвим напрямком обертання.

Насос НШ-50-2-Л) складається з корпуса 1, ведучої 3 i веденої 4 цилiндричних шестерень, бронзових втулок 2 i 9. кришки 10. Мiж кришкою i верхнiми втулками 9 та кришкою i корпусомнасоса встановлено гумову ущiльнювальну манжету 6.

Розподiльник розподiляє масло вiд гiдронасоса по силових цилiндрах, а також автоматично переключає гiдравлiчну систему па холостий хiд пicля закiнчення пiднiмання або опускання знаряддя, обмежує пiдвищення тиску масла в системi при перевантаженнях.

Промисловicть виготовляє унiфiкованi розподiльники клапанно-золотникового типу з незалежною роботою кожної секцiї таких типорозмiрiв: Р80-2/1-22, Р80-3/1-222, Р80-2/1- 444, Р80-4/4-333, Р160-2/1-222 та iн., де Р – розподiльник; 80 або 160-номiнальний потiк, л/хв; 2, 3 i 4-здатнicть розподiльника працювати при тиску вiдповiдно 14, 16 i 20 МПа; розподiльник має два або – три золотники; 222 – золотники фiксуються в робочих положеннях i автоматично повертаються з двох положень в «Нейтральне»; 333 – в положеннi «Примусове опускання» не фiксуються; 444 – не мають пошцiї «Плаваюче». Повернення золотника iз позицiй «Пiднiмання» i «Примусове опускання» в позицiю «Нейтральне» – автоматичне i вiдбувається пicля вiдпускання важеля керування розподiльником.

Силовi цилiндpи призначенi для пiднiмання, опускания та утримання начiпного знаряддя в потрiбному положеннi, а також для керування робочими органами начiпних, напiвначiпних i причiпних гiдрофiкованих машин.

Силовi цилiндри роздiльно-агрегатної гiдросистеми подiляються на основнiй виноснi. Основний цилiндр встановлений у пачiпному механiзмi трактора, а виноснi розмiщенi у пiдйомних пристрояхокремих механiзмiв i знарядь. За будовою i принципом дii основні i виноснi силовi цилiндри подiбнi i вiдрiзняються тiльки розмiрами. Силовi цилiндри однобiчної дії мають двi порожнини, одна з яких робоча, а друга через сапун має виxiд назовнi. Силовий рух поршпя, вiдбувається тiльки в одному напрямку, коли пiднiмається вантаж, у зворотному ж поршень рухається пiд дiєю ваги навiшаних машин або знарядь. Силовi цилiпдри двобiчної дії теж мають двi порожнини, але обидвi – робочi, i масло, що надходить до них, створює тиск на поршень то з одного, то з iншого боку.

З’єднувальна муфта призначена для сполучення і роз’єднування маслопроводів високого тиску без виливання робочої рідини з гідросистеми.

У тракторах застосовують з’єднувальні муфти двох типорозмірів з прохідним діаметром 12 і 16 мм та пропускною здатністю відповідно 50 і 75 л/хв.

З’єднувальна півмуфта (Додаток №8) складається з корпусів, кулькових запірних клапанів, пружин 10 і 13, хрестовин 9 і 14 та штуцерів 1 і 8. Обидві півмуфти стягуються накидною гайкою 4, а їх кульки, упираючись одна в одну, стискують пружини і відходять від своїх гнізд. Масло робоча рідина вільно проходить через запірні клапани до шлангів.

Якщо накидну гайку відгвинчувати, кульки під тиском пружин сідають у гнізда, перекриваючи вихід масла з трубопроводів і шлангів.

З’єднувальні муфти встановлені між розподільником і силовим циліндром.

Розривна муфта призначена для швидкого роз’єднування маслопроводів з перекриттям виходу масла.

Завдяки застосуванню розривних муфт, які звичайно жорстко кріпляться на причіпних машинах, гнучкі шланги захищаються від розриву при випадковому від’єднанні машини від трактора.

Розривна муфта конструктивно подібна до з’єднувальної і відрізняється від неї тим, що обидві її половини з’єднуються не накидною гайкою, а спеціальним пристроєм. При осьовому зусиллі 150—200 Н пів-муфти роз’єднуються, захищаючи шланги від розриву.

Маслопроводи. Шланги високого тиску призначені для сполучення агрегатів гідравлічної системи, коли металеві трубопроводи не можна застосовувати внаслідок відносного переміщення останніх. Шланг високого тиску це гумовий гнучкий трубопровід з металевим і бавовняним обплетеннями.

У гідравлічних системах тракторів застосовують шланги з одинарним та подвійним обплетенням. Шланги з обох боків мають наконечники, якими їх приєднують до штуцерів агрегатів та металевих маслопроводів або з’єднують між собою.

Металеві маслопроводи використовують для сполучення нагнітальних і зливних порожнин агрегатів гідравлічної системи, які жорстко закріплені і не переставляються, їх виготовляють з тонкостінних стальних трубок, на обох кінцях яких є наконечники, що складаються з накидної гайки і ніпеля, привареного до труби або ввареного в неї.

2. Схеми навішування машин і знарядь та будова деталей начіпного механізму трактора

Залежно від виду виконуваної роботи, конструктивних особливостей машини, умов експлуатації тракторного агрегату застосо вують різні варіанти розміщення начіпних знарядь на тракторі. На рис. 2 зображені такі основні схеми навішування;