Банкрутство під час війни: ключові аспекти

Процедура банкрутства під час війни: юридичні аспекти та вплив на боржників

Повномасштабна війна поставила перед підприємцями та компаніями нові виклики. Однією з відповідей на них стала спрощена процедура банкрутства, запроваджена влітку 2023 року. У цій статті розглянемо, що змінилося, а також відповімо на загальні питання про банкрутство фізичних і юридичних осіб в України.

Що таке банкрутство?

Банкрутство — правова процедура, за якої юридична або фізична особа визнається неплатоспроможною: тобто не може виконати своїх фінансових зобов’язань перед кредиторами. Це означає, що боржник не здатний погасити свої борги у повному обсязі або вчасно.
Загальна ідея процедури банкрутства полягає в тому, щоб забезпечити розподіл майна боржника між його кредиторами з урахуванням певних правил та пріоритетів. Зазвичай це включає продаж майна боржника для задоволення кредиторських вимог.
Процедура може бути ініційована самим боржником (добровільне банкрутство), а також кредиторами або судом (примусове).. Судова практика в цьому питанні виявила шість ключових принципів:

1. 1 Концентрація в межах справи про банкрутство. Ця засада закріплена в статті 7 Кодексу України про банкрутство та стала універсальним правилом розгляду. За цим принципом всі суперечки, пов’язані з боржником, підпорядковуються одному судовому процесу, що сприяє консолідації ресурсів та ефективному вирішенню ситуації.
2. 2 Господарський суд та учасники судового процесу повинні ефективно використовувати всі можливі процесуальні засоби для забезпечення правильного та оперативного розгляду справ.
3. 3 Суд повинен здійснювати контроль за дотриманням інтересів кредиторів щодо збереження майна боржника, а також інтересів самого боржника відносно обґрунтованості грошових вимог кредиторів у випадках неплатоспроможності та банкрутства.
4. 4 Ліквідатор зобов’язаний виконувати всі можливі заходи для виявлення активів боржника.
5. 5 Принцип незмінності складу суду судового розгляду передбачає забезпечення послідовності та адекватності рішень, прийнятих у подібних ситуаціях.
6. 6 Принцип конкурсного імунітету кредиторів. Він обмежує можливість кредиторів задовольнити свої вимоги до боржника тільки в межах відкритого процесу банкрутства, відповідно до правил конкретної конкурсної процедури.

Які види та ознаки банкрутства існують?

Банкрутство фізичної особи або організації — це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Залежно від ступеня неплатоспроможності боржника, банкрутство поділяється на такі види:

1. 1 Попереднє санування — це процедура, яка застосовується до боржника, що має ознаки неплатоспроможності, але ще не є банкрутом. Мета — запобігти банкрутству боржника шляхом надання йому фінансової підтримки та допомоги в розробці плану реструктуризації.
2. 2 Санація — процедура, яка застосовується до боржника, що є банкрутом, але має шанс відновити свою платоспроможність. Мета — розробити та реалізувати план реструктуризації боржника, який дозволить йому відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів.
3. 3 Ліквідація — застосовується до боржника, який є банкрутом і не має шансів відновити свою платоспроможність. Мета — задоволення вимог кредиторів шляхом продажу майна боржника.

Ознаки банкрутства боржника:

На скільки більше бізнесів було відкрито за останні роки в Україні?

Відповідно до даних Opendatabot, у 2023 році громадяни України зареєстрували близько 134 тисяч нових ФОПів (фізичних осіб-підприємців), що є рекордним показником за останні три роки. Це становить 70% від загальної чисельності підприємств, відкритих у 2022 році.
У червні 2023 року було зареєстровано 31 тисячу нових фізичних осіб-підприємців, що прирівнюється до кількості, зафіксованої в червні та липні 2020 року. Серед найбільш популярних сфер діяльності для нових бізнесів: роздрібна торгівля, IT-галузь та надання індивідуальних послуг.
Також варто відзначити, що найбільше нових бізнесів було відкрито в великих містах. Наприклад, у Києві зареєстровано 19 тисяч нових підприємців, у Дніпропетровській області — 12 тисяч, у Львівській — 10 тисяч.

Як змінилася процедура банкрутства в Україні під час війни?

Закон України «Про внесення змін…» ( на підставі законопроєкту № 7442), прийнятий 13 липня 2023 року та підписаний президентом, містить наступні зміни:

1. 1 Згідно зі змінами, внесеними до законодавства, протягом дії воєнного стану та протягом шести місяців після його скасування, збори та комітет кредиторів можуть проводитися дистанційно, а господарський суд має можливість продовжувати строки проведення засідань. Такий підхід дозволяє забезпечити нормальне функціонування процесів в умовах обмежень, пов’язаних з воєнним станом.
2. 2 Закон також передбачає призупинення нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, якщо такі зобов’язання були реструктуризовані відповідно до плану санації чи плану реструктуризації боргів. Ці заходи сприятимуть полегшенню фінансового становища боржників та допоможуть їм відновити економічну стійкість.
3. 3 Окрім цього, документ передбачає, що справа про банкрутство, основана на неплатоспроможності, спричиненій бойовими діями, може бути ініційована за заявою боржника без необхідності сплачувати авансову винагороду арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. Це спростить доступ до процедур банкрутства для тих, хто постраждав від воєнних дій.

Підсумки

Закон України «Про внесення змін…» 3249-IX, прийнятий у 2023 році, вносить зміни до процедури банкрутства, зокрема стосовно проведення засідань та комітетів кредиторів у режимі відеоконференцій, зупинення нарахування відсотків на реструктуризовану заборгованість та інші питання. Цей нормативний акт став відповіддю на велику кількість знищеного майна суб’єктів господарювання під час воєнних дій, що унеможливлює здійснення господарської діяльності та виконання зобов’язань перед кредиторами.

Це може зробити сам боржник (суб’єкт господарювання). Він має право подати заяву про своє банкрутство в разі неплатоспроможності або за наявності інших ознак банкрутства. Також це можуть зробити кредитори, які вважають, що боржник неплатоспроможний або має інші ознаки банкрутства.

Нововведення у процедурі банкрутства: що змінилось у 2023 році

У 2023 році процедура банкрутства в Україні зазнала вагомих змін з огляду на необхідність приведення законодавства у відповідність до стандартів ЄС та враховуючи виклики, зумовлені воєнним станом.

Верховною Радою України було прийнято 2 закони, які впроваджують ряд нововведень у процедурі банкрутства, спрямованих на її спрощення та автоматизацію, а також усувають чимало неузгодженостей та технічних недоліків у Кодексі України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ).

Зокрема, 15 квітня 2023 року набрали чинності зміни до КУзПБ, запроваджені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2971-IX (далі – Закон № 2971-IX). Крім того, 13 липня 2023 року Верховна Рада України прийняла очікуваний закон про «військові банкрутства» – Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2911-IX). Станом на дату даної публікації закон направлений на підпис Президенту України.

Пропонуємо розглянути основні зміни, які передбачені законами.

01 — Особливості процедури банкрутства у період дії воєнного стану

Закон № 2911-IX доповнює КУзПБ наступними тимчасовими положеннями, які діятимуть на час воєнного стану в Україні та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування:

• можливість проведення зборів та комітету кредиторів дистанційно (у режимі відеоконференції та шляхом опитування);
• звільнення арбітражного керуючого від дисциплінарної відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених КУзПБ, якщо їх виконання неможливе, у зв’язку з веденням бойових дій у районах за місцезнаходженням боржника, кредитора, майна боржника, місцезнаходженням офісу або місцем проживання чи перебування арбітражного керуючого;
• можливість продовження судом окремих процесуальних строків: проведення попереднього засідання суду, звернення у межах провадження у справі про банкрутство про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника;
• зупинення нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, що реструктуризовані згідно з планом санації чи планом реструктуризації боргів боржника. Штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов’язань не нараховуються;
• можливість відкриття провадження у справі про банкрутство боржника без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду;
• проведення обов’язкової оцінки шкоди та/або збитків, завданих боржнику внаслідок збройної агресії проти України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• незастосування солідарної відповідальності до органів управління боржника відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, якщо боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого Мінреінтеграції;
• нова підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора – якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони, або вимоги кредитора не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого Мінреінтеграції.

02 — Нові повноваження розпорядника майна у процедурі банкрутства

Окрім вищенаведених змін, які діятимуть лише на час воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування, Закон № 2911-IX встановлює й окремі правила, які діятимуть на постійній основі. Серед них, зокрема, доповнення переліку повноважень розпорядника майна.

Закон передбачає, що під час процедури розпорядження майном боржник зобов’язаний забезпечити розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних, які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією в інший спосіб з можливістю друкувати та/або копіювати необхідні документи.

03 — Розширення переліку ухвал, які підлягають касаційному оскарженню

КУзПБ встановлює загальне правило, відповідно до якого у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім визначених законом винятків.

Нововведеннями розширено перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Зокрема, тепер можуть бути оскаржені в суді касаційної інстанції:

• ухвали попереднього засідання;
• ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання;
• постанови про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника;
• рішення, прийняті за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство.

04 — Наслідки зміни боржником місцезнаходження після подання заяви про банкрутство

Законом № 2971-IX КУзПБ було доповнено положенням, яке визначає, що зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не впливає на зміну територіальної підсудності справи.

Вказане положення узгоджується з раніше висловленою позицією Верховного Суду у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 917/1759/19.

Зазначимо, що відповідні зміни допоможуть усунути зловживання недобросовісних боржників щодо штучної зміни територіальної підсудності справи про банкрутство.

05 — Розгляд заяв у справі про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження

За правилами КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі спори, стороною в яких є боржник.

З метою оптимізації строків розгляду справ про банкрутство, відтепер заяви (позовні заяви) у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо за результатами розгляду такого клопотання позивача суд дійде висновку про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

06 — Регламентація порядку і строків пересилання матеріалів справи до судів апеляційної та касаційної інстанцій

Одним із механізмів, спрямованих на запобігання затягуванню строків розгляду справ про банкрутство, стало також врегулювання порядку і строків пересилання матеріалів справи до судів вищих інстанцій у разі оскарження судових рішень під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Так, відтепер до апеляційного або касаційного суду направлятимуться матеріали справи у частині, яка витребовується ухвалою суду. При цьому, суд, який розглядає апеляційну чи касаційну скаргу, може за власною ініціативою витребувати справу про банкрутство у повному обсязі. Однак, у суді першої інстанції повинні залишатись належним чином засвідчені копії справи або частини справи для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство.

В той же час, матеріали справи про банкрутство, які стосуються заяви (позову) у спорах, стороною в яких є боржник, повинні направлятись господарським судом до апеляційного чи касаційного суду в повному обсязі. Однак, і в цьому випадку належним чином засвідчені копії справи залишаються в господарському суді для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство.

07 — Наслідки подання двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника

Закріплення у КУзПБ порядку відкриття провадження у справі про банкрутство у разі наявності двох і більше заяв ініціюючих кредиторів стало реакцією на неодностайність судової практики та відсутність законодавчого регулювання у даному питанні.

Відтепер КУзПБ передбачає, що у разі подання двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, господарський суд призначає заяви до розгляду в одному судовому засіданні за результатами якого за заявою, що подана першою, у разі її відповідності вимогам КУзПБ, відкриває провадження у справі про банкрутство. Інші заяви господарський суд залишає без розгляду.

При цьому, залишення заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду з вищевказаних підстав не перешкоджає зверненню такого кредитора як конкурсного із заявою з грошовими вимогами до боржника.

08 — Розширене коло осіб, щодо яких можливе застосування субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника

Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства є відносно новим правовим інститутом, який почав застосовуватись на практиці з 2018 року. Основна мета – притягнення осіб, винних у доведенні боржника до банкрутства, до додаткової (субсидіарної) відповідальності з метою задоволення вимог кредиторів.

До моменту внесення змін Законом № 2971-IX, КУзПБ наступним чином окреслював коло осіб, на яких може бути покладена субсидіарна відповідальність за зобов’язаннями боржника у разі недостатності його майна: засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки, чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Відтепер до КУзПБ додано ще одну категорію осіб, щодо яких можливе застосування субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника. Зокрема, це особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, визначені статтею 42 КзПБ, які в подальшому визнані недійсними або спростовані за рішенням суду.

До вказаних осіб може бути застосована субсидіарна відповідальність у межах суми, завданих боржнику такими майновими діями збитків.

09 — Укладення мирової угоди як підстава закриття провадження у справі про банкрутство

Законом № 2971-IX КУзПБ доповнено також новою підставою для закриття провадження у справі про банкрутство – укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

КУзПБ передбачає, що у вказаному випадку провадження може бути закрите на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, як до, так і після визнання боржника банкрутом.

Важливо, що процедура затвердження судом мирової угоди між боржником та кредиторами регулюється загальними положеннями ГПК України.

10 — Можливість проведення процедури санації після визнання боржника банкрутом

Однією із важливих новел Закону № 2971-IX є можливість прийняття судом рішення про введення процедури санації і після визнання боржника банкрутом.

Зокрема, КУзПБ було доповнено положеннями, які визначають, що за клопотанням зборів кредиторів або ліквідатора господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації і після визнання боржника банкрутом, за умови наявності схваленого зборами кредиторів плану санації.

Передбачено, що рішення зборів кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про введення процедури санації і призначення керуючого санацією приймається зборами кредиторів у порядку, визначеному для схвалення плану санації.

У разі, якщо суд відмовить у введенні процедури санації та затвердженні плану санації стосовно боржника, продовжується процедура ліквідації. В той же час, відмова суду не перешкоджає повторному зверненню з відповідним клопотанням.

11 — Поновлення провадження у справі про банкрутство у разі виявлення майна банкрута

Важливою новацією, яка дозволить у майбутньому вирішити проблему банкрутства підприємств, майно яких наразі знаходиться на тимчасово окупованій території України, є положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.

Так, нові зміни дозволяють ліквідатору, який не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі.

Якщо провадження у справі про банкрутство не було поновлено, таке майно банкрута за рішенням господарського суду переходить у власність відповідної територіальної громади або у державну власність за умови, що боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше ніж 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

12 — Автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність»

Закон № 2971-IX передбачає впровадження автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність», яка об’єднає в собі бази даних, що зберігатимуть відомості про хід провадження у справі про банкрутство та фінансово-економічні показники боржника. До складу цієї системи також буде входити Єдиний реєстр боржників та Електронний кабінет арбітражного керуючого.

При цьому, конкурсні кредитори, забезпечені кредитори, інвестори, а також поточні кредитори (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом) отримають право доступу до інформації про боржника, що міститься у закритій частині Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство.

Підсумовуючи вищевикладене, очікується, що наведені зміни у законодавстві усунуть протиріччя між чинними положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечать єдиний підхід у їх розумінні та сприятимуть ефективному застосуванню законодавства з питань банкрутства.

Нововведення у процедурі банкрутства: що змінилось у 2023 році

У 2023 році процедура банкрутства в Україні зазнала вагомих змін з огляду на необхідність приведення законодавства у відповідність до стандартів ЄС та враховуючи виклики, зумовлені воєнним станом.

Верховна Рада ухвалила 2 закони, які впроваджують низку нововведень у процедурі банкрутства, спрямованих на її спрощення та автоматизацію, а також усувають чимало неузгодженостей та технічних недоліків у Кодексі України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ).

Зокрема, 15 квітня 2023 року набрали чинності зміни до КУзПБ, запроваджені законом №2971-IX. Крім того, 13 липня 2023 року Верховна Рада України ухвалила очікуваний закон про “військові банкрутства” №2911-IX. Зараз цей закон направлений на підпис Президенту України.

1. Особливості процедури банкрутства у період дії воєнного стану

Закон № 2911-IX доповнює КУзПБ наступними тимчасовими положеннями, які діятимуть на час воєнного стану в Україні та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування:

– можливість проведення зборів та комітету кредиторів дистанційно (у режимі відеоконференції та шляхом опитування);

– звільнення арбітражного керуючого від дисциплінарної відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених КУзПБ, якщо їх виконання неможливе, у зв’язку з веденням бойових дій у районах за місцезнаходженням боржника, кредитора, майна боржника, місцезнаходженням офісу або місцем проживання чи перебування арбітражного керуючого;

– можливість продовження судом окремих процесуальних строків: проведення попереднього засідання суду, звернення у межах провадження у справі про банкрутство про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника;

– зупинення нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, що реструктуризовані згідно з планом санації чи планом реструктуризації боргів боржника. Штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов’язань не нараховуються;

– можливість відкриття провадження у справі про банкрутство боржника без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду;

– проведення обов’язкової оцінки шкоди та/або збитків, завданих боржнику внаслідок збройної агресії проти України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

– незастосування солідарної відповідальності до органів управління боржника відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, якщо боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого Мінреінтеграції;

– нова підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора – якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони, або вимоги кредитора не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого Мінреінтеграції.

2. Нові повноваження розпорядника майна у процедурі банкрутства

Окрім вищенаведених змін, які діятимуть лише на час воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування, закон №2911-IX встановлює й окремі правила, які діятимуть на постійній основі. Серед них, зокрема, доповнення переліку повноважень розпорядника майна.

Війна – не привід для всепрощення для проблемних позичальників

Закон передбачає, що під час процедури розпорядження майном боржник зобов’язаний забезпечити розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних, які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією в інший спосіб з можливістю друкувати та/або копіювати необхідні документи.

3. Розширення переліку ухвал, які підлягають касаційному оскарженню

КУзПБ встановлює загальне правило, відповідно до якого у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім визначених законом винятків.

Нововведення розширюють перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Зокрема, тепер можуть бути оскаржені в суді касаційної інстанції:

– ухвали попереднього засідання;

– ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання;

– постанови про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника;

– рішення, прийняті за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство.

4. Наслідки зміни боржником місцезнаходження після подання заяви про банкрутство

Закон №2971-IX КУзПБ доповнили положенням, яке визначає, що зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не впливає на зміну територіальної підсудності справи.

Це положення узгоджується з раніше висловленою позицією Верховного Суду у постанові від 3 лютого 2021 року у справі № 917/1759/19.

Зазначимо, що відповідні зміни допоможуть усунути зловживання недобросовісних боржників щодо штучної зміни територіальної підсудності справи про банкрутство.

5. Розгляд заяв у справі про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження

За правилами КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі спори, стороною в яких є боржник.

З метою оптимізації строків розгляду справ про банкрутство, відтепер заяви (позовні заяви) у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо за результатами розгляду такого клопотання позивача суд дійде висновку про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

6. Регламентація порядку і строків пересилання матеріалів справи до судів апеляційної та касаційної інстанцій

Одним із механізмів, спрямованих на запобігання затягуванню строків розгляду справ про банкрутство, стало також врегулювання порядку і строків пересилання матеріалів справи до судів вищих інстанцій у разі оскарження судових рішень під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Так, відтепер до апеляційного або касаційного суду направлятимуться матеріали справи у частині, яка витребовується ухвалою суду. При цьому, суд, який розглядає апеляційну чи касаційну скаргу, може за власною ініціативою витребувати справу про банкрутство у повному обсязі.

Однак, у суді першої інстанції повинні залишатись належним чином засвідчені копії справи або частини справи для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство.

Матеріали справи про банкрутство, які стосуються заяви (позову) у спорах, стороною в яких є боржник, повинні направлятись господарським судом до апеляційного чи касаційного суду в повному обсязі.

Однак, і в цьому випадку належним чином засвідчені копії справи залишаються в господарському суді для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство.

7. Наслідки подання двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника

Закріплення у КУзПБ порядку відкриття провадження у справі про банкрутство у разі наявності двох і більше заяв ініціюючих кредиторів стало реакцією на неодностайність судової практики та відсутність законодавчого регулювання у цьому питанні.

Відтепер КУзПБ передбачає, що у разі подання двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, господарський суд призначає заяви до розгляду в одному судовому засіданні за результатами якого за заявою, що подана першою, у разі її відповідності вимогам КУзПБ, відкриває провадження у справі про банкрутство. Інші заяви господарський суд залишає без розгляду.

При цьому, залишення заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду з вищевказаних підстав не перешкоджає зверненню такого кредитора як конкурсного із заявою з грошовими вимогами до боржника.

8. Розширене коло осіб, щодо яких можливе застосування субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника

Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства є відносно новим правовим інститутом, який почав застосовуватись на практиці з 2018 року. Основна мета – притягнення осіб, винних у доведенні боржника до банкрутства, до додаткової (субсидіарної) відповідальності з метою задоволення вимог кредиторів.

Раніше КУзПБ окреслював коло осіб, на яких може бути покладена субсидіарна відповідальність за зобов’язаннями боржника у разі недостатності його майна: засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки, чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Відтепер до КУзПБ додано ще одну категорію осіб, щодо яких можливе застосування субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника. Зокрема, це особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, визначені статтею 42 КзПБ, які в подальшому визнані недійсними або спростовані за рішенням суду.

До цих осіб може бути застосована субсидіарна відповідальність у межах суми, завданих боржнику такими майновими діями збитків.

9. Укладення мирової угоди як підстава закриття провадження у справі про банкрутство

Закон №2971-IX КУзПБ доповнено також новою підставою для закриття провадження у справі про банкрутство – укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

КУзПБ передбачає, що у вказаному випадку провадження може бути закрите на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, як до, так і після визнання боржника банкрутом.

Важливо, що процедура затвердження судом мирової угоди між боржником та кредиторами регулюється загальними положеннями ГПК України.

10. Можливість проведення процедури санації після визнання боржника банкрутом

Однією із важливих новел закону №2971-IX є можливість прийняття судом рішення про введення процедури санації і після визнання боржника банкрутом.

Зокрема, КУзПБ було доповнено положеннями, які визначають, що за клопотанням зборів кредиторів або ліквідатора господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації і після визнання боржника банкрутом, за умови наявності схваленого зборами кредиторів плану санації.

Передбачено, що рішення зборів кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про введення процедури санації і призначення керуючого санацією приймається зборами кредиторів у порядку, визначеному для схвалення плану санації.

У разі, якщо суд відмовить у введенні процедури санації та затвердженні плану санації стосовно боржника, продовжується процедура ліквідації. В той же час, відмова суду не перешкоджає повторному зверненню з відповідним клопотанням.

11. Поновлення провадження у справі про банкрутство у разі виявлення майна банкрута

Важливою новацією, яка дозволить у майбутньому вирішити проблему банкрутства підприємств, майно яких наразі знаходиться на тимчасово окупованій території України, є положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.

Так, нові зміни дозволяють ліквідатору, який не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі.

Якщо провадження у справі про банкрутство не було поновлено, таке майно банкрута за рішенням господарського суду переходить у власність відповідної територіальної громади або у державну власність за умови, що боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше ніж 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

12. Автоматизована система “Банкрутство та неплатоспроможність”

Закон передбачає впровадження автоматизованої системи “Банкрутство та неплатоспроможність”, яка об’єднає в собі бази даних, що зберігатимуть відомості про хід провадження у справі про банкрутство та фінансово-економічні показники боржника. До складу цієї системи також буде входити Єдиний реєстр боржників та Електронний кабінет арбітражного керуючого.

При цьому, конкурсні кредитори, забезпечені кредитори, інвестори, а також поточні кредитори (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом) отримають право доступу до інформації про боржника, що міститься у закритій частині Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство.

Підсумовуючи вищевикладене , очікується, що наведені зміни у законодавстві усунуть протиріччя між чинними положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечать єдиний підхід у їх розумінні та сприятимуть ефективному застосуванню законодавства з питань банкрутства.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Банкрутство під час війни: ключові аспекти

Повномасштабна війна поставила перед підприємцями та компаніями нові виклики. Однією з відповідей на них стала спрощена процедура банкрутства, запроваджена влітку 2023 року. У цій статті розглянемо, що змінилося, а також відповімо на загальні питання про банкрутство фізичних і юридичних осіб в України.

Що таке банкрутство?

Банкрутство — правова процедура, за якої юридична або фізична особа визнається неплатоспроможною: тобто не може виконати своїх фінансових зобов’язань перед кредиторами. Це означає, що боржник не здатний погасити свої борги у повному обсязі або вчасно.
Загальна ідея процедури банкрутства полягає в тому, щоб забезпечити розподіл майна боржника між його кредиторами з урахуванням певних правил та пріоритетів. Зазвичай це включає продаж майна боржника для задоволення кредиторських вимог.
Процедура може бути ініційована самим боржником (добровільне банкрутство), а також кредиторами або судом (примусове).. Судова практика в цьому питанні виявила шість ключових принципів:

1. 1 Концентрація в межах справи про банкрутство. Ця засада закріплена в статті 7 Кодексу України про банкрутство та стала універсальним правилом розгляду. За цим принципом всі суперечки, пов’язані з боржником, підпорядковуються одному судовому процесу, що сприяє консолідації ресурсів та ефективному вирішенню ситуації.
2. 2 Господарський суд та учасники судового процесу повинні ефективно використовувати всі можливі процесуальні засоби для забезпечення правильного та оперативного розгляду справ.
3. 3 Суд повинен здійснювати контроль за дотриманням інтересів кредиторів щодо збереження майна боржника, а також інтересів самого боржника відносно обґрунтованості грошових вимог кредиторів у випадках неплатоспроможності та банкрутства.
4. 4 Ліквідатор зобов’язаний виконувати всі можливі заходи для виявлення активів боржника.
5. 5 Принцип незмінності складу суду судового розгляду передбачає забезпечення послідовності та адекватності рішень, прийнятих у подібних ситуаціях.
6. 6 Принцип конкурсного імунітету кредиторів. Він обмежує можливість кредиторів задовольнити свої вимоги до боржника тільки в межах відкритого процесу банкрутства, відповідно до правил конкретної конкурсної процедури.

Які види та ознаки банкрутства існують?

Банкрутство фізичної особи або організації — це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Залежно від ступеня неплатоспроможності боржника, банкрутство поділяється на такі види:

1. 1 Попереднє санування — це процедура, яка застосовується до боржника, що має ознаки неплатоспроможності, але ще не є банкрутом. Мета — запобігти банкрутству боржника шляхом надання йому фінансової підтримки та допомоги в розробці плану реструктуризації.
2. 2 Санація — процедура, яка застосовується до боржника, що є банкрутом, але має шанс відновити свою платоспроможність. Мета — розробити та реалізувати план реструктуризації боржника, який дозволить йому відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів.
3. 3 Ліквідація — застосовується до боржника, який є банкрутом і не має шансів відновити свою платоспроможність. Мета — задоволення вимог кредиторів шляхом продажу майна боржника.

Ознаки банкрутства боржника:

На скільки більше бізнесів було відкрито за останні роки в Україні?

Відповідно до даних Opendatabot, у 2023 році громадяни України зареєстрували близько 134 тисяч нових ФОПів (фізичних осіб-підприємців), що є рекордним показником за останні три роки. Це становить 70% від загальної чисельності підприємств, відкритих у 2022 році.
У червні 2023 року було зареєстровано 31 тисячу нових фізичних осіб-підприємців, що прирівнюється до кількості, зафіксованої в червні та липні 2020 року. Серед найбільш популярних сфер діяльності для нових бізнесів: роздрібна торгівля, IT-галузь та надання індивідуальних послуг.
Також варто відзначити, що найбільше нових бізнесів було відкрито в великих містах. Наприклад, у Києві зареєстровано 19 тисяч нових підприємців, у Дніпропетровській області — 12 тисяч, у Львівській — 10 тисяч.

Як змінилася процедура банкрутства в Україні під час війни?

Закон України «Про внесення змін…» ( на підставі законопроєкту № 7442), прийнятий 13 липня 2023 року та підписаний президентом, містить наступні зміни:

1. 1 Згідно зі змінами, внесеними до законодавства, протягом дії воєнного стану та протягом шести місяців після його скасування, збори та комітет кредиторів можуть проводитися дистанційно, а господарський суд має можливість продовжувати строки проведення засідань. Такий підхід дозволяє забезпечити нормальне функціонування процесів в умовах обмежень, пов’язаних з воєнним станом.
2. 2 Закон також передбачає призупинення нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, якщо такі зобов’язання були реструктуризовані відповідно до плану санації чи плану реструктуризації боргів. Ці заходи сприятимуть полегшенню фінансового становища боржників та допоможуть їм відновити економічну стійкість.
3. 3 Окрім цього, документ передбачає, що справа про банкрутство, основана на неплатоспроможності, спричиненій бойовими діями, може бути ініційована за заявою боржника без необхідності сплачувати авансову винагороду арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. Це спростить доступ до процедур банкрутства для тих, хто постраждав від воєнних дій.

Підсумки

Закон України «Про внесення змін…» 3249-IX, прийнятий у 2023 році, вносить зміни до процедури банкрутства, зокрема стосовно проведення засідань та комітетів кредиторів у режимі відеоконференцій, зупинення нарахування відсотків на реструктуризовану заборгованість та інші питання. Цей нормативний акт став відповіддю на велику кількість знищеного майна суб’єктів господарювання під час воєнних дій, що унеможливлює здійснення господарської діяльності та виконання зобов’язань перед кредиторами.

Це може зробити сам боржник (суб’єкт господарювання). Він має право подати заяву про своє банкрутство в разі неплатоспроможності або за наявності інших ознак банкрутства. Також це можуть зробити кредитори, які вважають, що боржник неплатоспроможний або має інші ознаки банкрутства.

Процедура банкрутства: останні зміни у зв’язку з карантином

Новий 2022 рік від самого початку встиг принести зміни до правового регулювання процедури банкрутства в Україні – 6 січня 2022 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства» № 1944-IX (надалі – Закон).

Попри свій невеликий обсяг, Закон запроваджує низку важливих уточнень, зокрема, пов’язаних з впливом пандемії коронавірусної хвороби на перебіг процедури банкрутства. Пропонуємо розглянути, що саме змінилось у процедурі банкрутства.

Скасування автоматичного продовження строків

Попередньою редакцією Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) передбачалося автоматичне продовження деяких строків у процедурі банкрутства на період дії карантину, наприклад:

• проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство;
• звернення у межах провадження у справі про банкрутство;
• оголошення про проведення аукціонів;
• виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника;
• процедури розпорядження майном та ін.

Однак, з 6 січня 2022 року автоматичне продовження вказаних строків скасовано.

Відтепер, зазначені строки можуть бути продовжені лише судом. Для цього комітету кредиторів, кредитору або арбітражному керуючому необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням про продовження строків. Також Кодексом суд уповноважений на продовження таких строків з власної ініціативи.

Відповідальність арбітражного керуючого під час карантину

Закон, серед іншого, уточнює питання відповідальності арбітражного керуючого – останній не несе дисциплінарної відповідальності за невчинення відповідних дій, якщо це було зумовлено вимогами карантину, встановленого з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19. Проте, арбітражний керуючий зобов’язаний повідомити про такі обставини комітету кредиторів (кредиторів – у справі про неплатоспроможність фізичної особи), а також окремо заставних кредиторів.

Проведення зборів (комітету) кредиторів в особливому режимі

Законом уточнено порядок віддаленого проведення зборів (комітету) кредиторів у режимі відеоконференції, а саме визначено наступне:

• у разі відсутності в учасника зборів (комітету) електронного цифрового підпису, його особа підтверджується в порядку Закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;
• носій запису відеоконференції обов’язково долучається до протоколу зборів (комітету);
• протокольне рішення зборів (комітету) підписується арбітражним керуючим, а у випадку проведення зборів (комітету) без його участі – кредитором, що обраний головою зборів (комітету).
• уточнено також порядок альтернативного проведення зборів (комітету) кредиторів – шляхом опитування:
• запит з проєктом рішення з запропонованих питань надсилається всім учасникам ініціатором такого опитування, при чому такий запит надсилається на офіційно повідомлену адресу електронної пошти учасника, а в разі її відсутності – поштовим відправленням;
• згода учасника з рішенням повинна бути безумовною та виражатись в підписанні (зокрема, електронним цифровим підписом) запропонованого рішення та зворотному надісланні його ініціаторові упродовж 15 днів з дня отримання запиту, з долученням документів, що підтверджують повноваження підписанта;
• відповіді, отримані після закінчення встановленого строку або такі, зміст яких не дає змоги встановити волевиявлення учасника опитування щодо порушеного питання, не враховуються під час підрахунку результатів голосування з такого питання;
• прийняте рішення надсилається ініціатором опитування всім учасникам зборів (комітету) кредиторів протягом 10 днів з дати завершення строку на прийняття відповідей від учасників, а датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді.

Скасування ряду заборон в процедурі банкрутства

Як відомо, з 17 жовтня 2020 року було установлено мораторій на період дії карантину та протягом 90 днів з дня його скасування. Наприклад, заборонялося ініціювати процедуру банкрутства за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року.

Проте, з 6 січня 2022 року вказаний мораторій скасовано, тобто обмеження щодо процедури банкрутства за вимогами, що виникли під час карантину, більше не діють.

Також відтепер не діє продовження через COVID-19 місячного строку для звернення боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до загрози неплатоспроможності. Варто відмітити, що Кодексом передбачена солідарна відповідальність керівника боржника за порушення зазначених вимог щодо строку. Таке порушення може стати підставою для подальшого звернення кредиторів з вимогами до керівника боржника.

Крім того, комітет кредиторів та забезпечений кредитор уже не мають права приймати рішення про зупинення проведення аукціонів з продажу майна боржника через карантин.

При цьому, звертаємо увагу, що залишаються чинними норми, які на період дії карантину та протягом 90 днів з дня його скасування зупиняють нарахування:

• відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані планом санації чи реструктуризації боргів боржника.
• штрафних санкцій за невиконання боржником таких зобов’язань.

Також незмінною залишається норма щодо того, що прострочені зобов’язання, передбачені планом санації чи реструктуризації боргів боржника, підлягають розстроченню на строк виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника.

Висновки

Як бачимо, законодавець поступово скасовує послаблення у процедурі банкрутства, які вводилися до Кодексу у зв’язку з карантином. З огляду на це, важливо не зволікати та вчасно звертатися до суду для ініціювання процедури банкрутства, заявлення вимог кредитора та вчинення інших необхідних дій у процедурі банкрутства.