Арапайма риба
Багато експертів вважають, що риба Arapim – справжній однолітковий динозавр, який пережив донині. Вважається, що він не змінився за останні 135 мільйонів. роки.Ця дивовижна риба живе в річках та озерах Південної Америки в екваторіальній зоні. Вважається також, що це одна з найбільших прісноводних риб у світі, оскільки вона дуже незначна для деяких типів Беллу.
Арапіма належить до родини Араван і являє собою загін Араванні. Ця гігантська риба знайдена виключно в тропіках, де вона досить тепла. На додаток до того, що ця риба дуже тепла, ця жива істота відрізняється низкою унікальних особливостей. Наукова назва “arapaima gigas”.
Зовнішній вигляд
Цей великий представник тропічних річок та озер здатний вирости до 2 метрів, в той час як у довжині ростуть окремі види та до 3 метрів. Хоча інформація не підтверджена, згідно з очевидцями. Була спіймана копія, яка важила майже 200 кг. Тіло Арапайма витягнуте і щільно звужується ближче до голови, в той час як він трохи сплющується з боків. Голова відносно не велика, але витягнута.
Форма голови голови згущена зверху, в той час як очі розташовані ближче до дна морди, і відносно не великий рот розташований ближче вгору. Арапайм має сильно сильний хвіст, який допомагає рибі стрибнути високо з води, коли хижак переслідує свою здобич. Тіло покрито по всій поверхні багатошарових лусочок, які мають великі розміри, що створює виражене полегшення на тілі. Голова хижака захищена кістковими пластинами у вигляді унікального малюнка.
Цікавий факт! Ваги, Арапайми настільки сильні, що кісткова тканина в кілька разів більша за силою. З цієї причини риба без проблем у водоймах разом з піранами, які не наважуються напасти на неї.
Рибні грудні плавники висаджують низько, майже в животі. Анальний плавник і спинні плавники відносно довгі і розташовані ближче до хвостового плавника. Подібне розташування плавників дозволяє досить швидко рухатися у водній колоні, наздоганяючи будь -яку потенційну здобич, настільки потужну та сильну рибу.
На передній частині тіла характеризується відтінок у формі оливково-коричневого кольору та синій відтінок, який плавно переходить у область непарних плавників у червонувато-відтінок, а на рівні хвоста набуває темно-червоного кольору. У цьому випадку хвіст так, ніби похитнувши широким темним беконом. Обкладинки Gill також можуть мати червонувато -відтінок. У цьому види сильно розвинений сексуальний диморфізм: самці мають більш топлене і яскраво пофарбоване тіло, але це характерно для сексуально зрілих дорослих. Молоді люди мають майже однакові та монотонні кольори незалежно від статі.
Поведінка, спосіб життя
Арапайма веде приточний спосіб життя, але в процесі полювання він може піднятися у верхні шари води. Оскільки це гігантський хижак, для нього потрібно багато енергії. У зв`язку з цим слід зазначити, що Арапіма постійно рухається, шукаючи їжу для себе. Це активний хижак, який не полює з притулку. . Завдяки цій можливості він може полювати не тільки рибу, але й для тварин та птахів, які були в досяжності хижака.
Цікава інформація! Горло і плаваюча міхур хижака пронизані величезною кількістю судин, згадуючи структуру клітини. Ця структура порівнянна зі структурою легеневої тканини.
У зв`язку з цим можна безпечно припустити, що Арапім має альтернативний орган дихання, що дуже важливо в таких важких умовах існування. Іншими словами, цей хижак також може дихати повітрям. Завдяки цьому явищу риба легко відчуває посушливі періоди.
Як правило, водосховища часто вбиваються в тропіках, внаслідок посухи, яка замінює сезон дощів і суттєво. За таких умов Арапайма закопується у вологий мул або пісок, але через деякий час він з’являється на поверхні, щоб проковтнути свіже повітря. Як правило, такі глотки супроводжуються значним шумом, який поширюється на десятки, або навіть сотні метрів, якщо не кілометром.
Часто цей хижак утримується в неволі, тоді як риба росте в таких умовах до півтора метрів, не більше. Природно, Арапіма не може вважатися декоративною, а тим більше, акваріумною рибою, хоча є закохані, які справляються з багатьма проблемами.
Часто Arapim можна побачити в зоопарках або океанарі, хоча зберігати його в таких умовах не так просто, оскільки він займає багато місця, і необхідно підтримувати температуру на рівні, зручну для риби. Ця риба є досить теплою, і вона відчуває себе незручною, навіть коли температура нижча, ніж оптимальна, пара градусів. І, тим не менш, деякі аматорські акваріумісти містять цей унікальний хижак, більше схожий на крокодила, але без кінцівок.
Скільки живе Арапайт
На сьогоднішній день немає надійної інформації про те, наскільки живе Arapime в природному середовищі. У той же час відомо, наскільки ці унікальні істоти можуть жити в штучному середовищі. За сприятливих умов риб вдається прожити до 20 років. Виходячи з таких даних, можна припустити, що в природних умовах вони можуть жити стільки, а може, довше. Як правило, в штучних умовах природні жителі живуть менше.
Природні місця проживання
Ця унікальна жива істота живе в басейні річки Амазонки. Крім того, Арапайм штучно переселений до водойм Таїланду та Малайзії.
Для свого життя риба обирає затоку річки, а також озера, в яких росте багато водної рослинності. Його також можна знайти у водоймах заплави, з температурою води до +28 градусів, а то й більше.
Цікаво знати! У періоди сезонних дощів Арапайм з`являється в затоплених заплавних лісах. Коли вода виходить, вона повертається назад до річок та озер.
Раціон харчування
Арапайма – це досить ненажерливий хижак, основа дієти якої є підходящою рибою. У той же час, хижак не упустить шансу не нападати на зелених птахів чи маленьких тварин, які сиділи на гілках дерев чи іншої рослинності.
Що стосується молодих людей Арапайму, вони не менш ненажерливі та в їжі абсолютно нерозбірливі. Вони атакують усіх живих істот, які знаходяться в їхньому полі зору, навіть маленькі змії.
Цікавий факт! Арапайм має улюблене блюдо у вигляді її далекого відносного Аравани, яка також являє собою загін Араванні.
У випадках, коли цей хижак міститься в штучних умовах, вони дають йому дуже різноманітну їжу тваринного походження. Як правило, полюють у русі, тому невелика риба повинна бути запущена в акваріум. Для дорослих достатньо одного годування на день, а молодий чоловік повинен їсти щонайменше 3 рази на день. Якщо цей хижак не буде своєчасно годувати, він здатний напасти на своїх родичів.
Поширення та потомство
Після досягнення п’ятирічного віку та тривалості порядку півтора метрів самка готова до відтворення потомства. Нерест проходить або в лютому, або в березні місяця. Самка лежить ікрою в поглибленні, зробленому на дні водосховища заздалегідь, тоді як дно повинно бути піщаним. Перед процесом нересту він повертається до підготовленого місця, яке являє собою поглибаючий розмір від 50 до 80 см разом із чоловіком. Самка лежить досить великою ікрою, а самець запліднює її. Через пару днів Фрі з’являється з яєць. Весь цей час, починаючи з ікри, батьки охороняють гніздо. Самець завжди поруч і годує мальку. Самка також поруч, плаває не більше ніж пару десятків метрів.
Цікаво знати! Після народження мальки постійно біля самця. Біля очей самця є особливі залози, які відрізняють особливу білу речовину, яка мальки живлять. Крім того, речовина випромінює яскравий аромат, що тримає посмажування поруч із чоловіком.
Смажте швидко набирати вагу і рости, додавши до щомісяця до 5 см у вазі до 100 грам. Через тиждень ви бачите, що смаження представляє хижаків, коли вони починають отримувати їжу для себе. На початковому етапі їх розвитку їх дієта складається з зоопланктону та малих безхребетних. Коли молоді люди ростуть, вони починають переслідувати велику рибу та інші предмети їжі тваринного походження.
Незважаючи на такі факти, батьки продовжують спостерігати за своїм потомством протягом 3 місяців. За словами вчених, цей факт пов`язаний з тим, що молоді люди в цей період не встигають зрозуміти, що вони здатні дихати атмосферним повітрям, і завданням батьків – навчити їх такої можливості.
Природні вороги Арапайму
Завдяки характеристикам структури тіла, Арапім практично не має природних ворогів. Оскільки люди, навіть молоді, мають досить великі та надійні ваги, навіть Піранха не може його вкусити. Існує інформація про те, що алігатори здатні напасти на цього хижака. Але якщо ми враховуємо, що Арапім відрізняється силою та швидкістю руху, то алігатори, ймовірно, зловлять виключно хворі та сидячі, а також змінені особи.
І все -таки цей хижак має серйозного ворога – це людина, яка не думає про майбутнє, і живе виключно одного дня.
Складне значення
Протягом багатьох століть індіанці, що мешкають на Амазонії, пережили м`ясо Арапайму. Місцеві жителі Південної Америки називали цю рибу «червоною рибою», оскільки її м`ясо має червоно-помаранчевий колір, а також однакові позначки на тілі риби.
Цікаво знати! Протягом багатьох століть місцеві жителі Амазонки спіймали цю рибу, використовуючи певну методологію. Для початку вони відслідковували свою здобич характерним зітханням, коли риба піднялася на поверхню води, щоб сконути свіже повітря. У той же час, місце, де риба помітно піднімається на поверхню на великій відстані. Після цього вони могли вбити хижака з гарпуном або ловити сітками.
М’ясо Арапім характеризується як смачний і поживний, тоді як навіть його кістки сьогодні використовують експерти з традиційної індійської медицини. Крім того, кістки використовуються для виготовлення предметів домашнього вжитку, а ваги використовуються для виготовлення файлів нігтів. Всі ці продукти користуються великим попитом серед іноземних туристів. Рибне м`ясо досить цінне, тому воно відрізняється високою вартістю на ринках Південної Америки. Через це існує офіційна заборона вловити цього унікального хижака, що робить його не менш цінним і бажанішим трофеєм, особливо для місцевих рибалок.
Населення та статус виду
За останні 100 років кількість ARAPIM значно зменшилась через не контрольований та систематичний вилов, особливо мережі. Як правило, головне полювання проводили на великих особин, оскільки розміри були вирішальними. В результаті такого недоброзичливого життя людини в ставках Амазонки важко побачити людей, що ростуть у довжині до 2 метрів, а то й більше. Арапайми забороняються в деяких водоймах, хоча ці заборони ігнорують як місцевих жителів, так і браконьєрів, хоча індіанцям не забороняється видобувати цю рибу, щоб годувати себе. І все це пов’язано з тим, що цей хижак має досить цінне м`ясо. Якби Арапіма спіймали індіанці, як і їхні предки протягом багатьох століть, то проблем не було б, але дії браконьєрів завдають серйозної шкоди кількості цієї унікальної риби.
Тим не менш, майбутнє цієї унікальної риби цікавило деяких бразильських фермерів, які бажали підтримувати кількість Арапаймів. Вони розробили методологію та отримали дозвіл від уряду на розведення цього типу в штучному середовищі. Після цього їм вдалося зловити кількох людей у природному середовищі, і вони перенесли їх до штучно створених ставків. Як результат, була поставлена мета для наситирання ринку м`ясом цього виду, вирощеного в неволі, що повинно призвести до зменшення обсягу лову в природних умовах.
Важлива інформація! На сьогоднішній день не існує точних даних про кількість цього типу, а також немає даних про те, чи взагалі вона зменшується, що ускладнює процедуру прийняття рішень. Цей факт пов`язаний з тим, що риба живе в важких -доречкових місцях Амазонки. У зв`язку з цим цьому виду присвоюється статус “недостатньо інформації”.
Арапайма – дивна з одного боку, а з іншого – дивовижна істота, яка є представником епохи динозавра. Принаймні, вчені так думають. Судячи з фактів, цей тропічний монстр, що населяє басейн річки Амазонки, практично не має природних ворогів. Здавалося б, кількість цього унікального хижак. Малюнок дуже зворотна, і людина повинна вжити заходів для підтримки кількості цієї риби. Тому ви повинні розводити цього хижака в неволі. Наскільки успішними будуть ці спроби, покаже час.
На закінчення
Амазонка – це дивовижне місце на нашій планеті і не вивчено до цього часу. І все це через те, що це важко -доречкові місця, хоча вони ні в якому разі не зупиняють браконьєрів. Цей фактор залишає значний відбиток на вивченні багатьох видів, включаючи Arapayms. Зустріч із природними гігантами у цій частині Всесвіту є звичайним явищем. За словами місцевих рибалок. У 1978 році в річці Ріо -Негр був спійманий копію, майже 2,5 метра і вагою майже 150 кілограмів.
Протягом багатьох століть м`ясо Арапайма було головним об`єктом їжі. Починаючи з 1960 -х років, почалося масове знищення виду: дорослі були вбиті гарпунами, а менші натрапили на мережу. Незважаючи на офіційні заборони, і місцеві рибалки, і браконьєри продовжують ловити цього хижака. І це не дивно, оскільки 1 кг м`яса Арапайму на світовому ринку коштує дорожче, ніж щомісячна зарплата місцевих рибалок. Крім того, смак м`яса Арапайму може конкурувати лише зі смаком лосося. Ці фактори служать тригром, який підштовхує людей до порушення закону.
Рыба арапаима
Многие специалисты считают, что рыба арапайма является настоящим сверстником динозавров, дожившим до наших дней. Считается, что она абсолютно не изменилась за последние 135 млн. лет. Обитает эта удивительная рыба в реках и озерах Южной Америки в экваториальной зоне. Считается так же, что это одна из крупнейших пресноводных рыб в мире, поскольку она по размерам совсем незначительно уступает некоторым видам белуг.
Рыба арапаима: описание
Принадлежит арапайма к семейству аравановых и представляет отряд араванообразных. Встречается эта гигантская рыба исключительно в тропиках, где достаточно тепло. Кроме того, что эта рыба весьма теплолюбивая, это живое существо отличается целым рядом уникальных особенностей. Научное название «Arapaima gigas».
Внешний вид
Этот крупный представитель тропических рек и озер способен вырастать в длину до 2-х метров, при этом имеются отдельные виды, вырастающие в длину и до 3-х метров. Хотя информация и не подтверждена, но, по мнению очевидцев, встречаются особи длиной до 5-ти метров, а может и больше. Был пойман экземпляр, который весил почти 200 кг. Тело арапаймы вытянутое и сильно сужающееся ближе к голове, при этом оно слегка сплюснутое по бокам. Голова относительно не большая, но удлиненная.
Форма черепа головы утолщенная сверху, при этом глаза расположены ближе к нижней части морды, а относительно не большой рот располагается ближе кверху. У арапаймы достаточно сильный хвост, который помогает рыбе высоко выпрыгивать из воды, когда хищник преследует свою добычу. Тело покрыто по всей поверхности многослойной чешуей, которая отличается крупными размерами, что создает на теле ярко выраженный рельеф. Голова хищника защищена костными пластинами в форме уникального рисунка.
Интересный факт! Чешуя, у арапаймы настолько крепкая, что в несколько раз превосходит по прочности костную ткань. По этой причине рыба без проблем находится в водоемах вместе с пираньями, которые не решаются на нее напасть.
Грудные плавники рыбы посажены низко, практически в районе брюха. Анальный плавник и спинные плавники сравнительно длинные и располагаются ближе к хвостовому плавнику. Подобное расположение плавников позволяет и до того мощной и сильной рыбе перемещаться довольно быстро в толще воды, догоняя любую потенциальную добычу.
Передняя часть тела отличается оливково-буроватым оттенком и сизым отливом, который плавно переходит в области непарных плавников в красноватый оттенок, а на уровне хвоста приобретает темно-красный цвет. При этом хвост как бы оттеняется широкой темной каемкой. Жаберные крышки так же могут иметь красноватый оттенок. У этого вида сильно развит половой диморфизм: самцы отличаются более прогонистым и ярко окрашенным телом, но это характерно для половозрелых взрослых особей. Молодые особи имеют практически одинаковую и монотонную расцветку не зависимо половой принадлежности.
Поведение, образ жизни
Арапайма ведет придонный образ жизни, но в процессе охоты может подниматься в верхние слои воды. Поскольку это гигантский хищник, то для него необходимо много энергии. В связи с этим следует отметить, что арапайма находится в постоянном движении, отыскивая для себя пропитание. Это активный хищник, который не охотится из укрытия. Когда арапайма преследует свою добычу, то может выпрыгивать из воды на всю свою длину, а то и выше. Благодаря такой возможности, она может охотиться не только на рыбу, но и на животных, и на птиц, которые оказались в зоне досягаемости хищника.
Интересная информация! Глотка и плавательный пузырь хищника пронизаны огромным количеством кровеносных сосудов, напоминая по строению ячейки. Такое строение сравнимо со строением легочной ткани.
В связи с этим, можно смело предположить, что у арапаймы имеется альтернативный орган дыхания, что очень важно в столь сложных условиях существования. Другими словами, этот хищник может дышать еще и воздухом. Благодаря этому феномену, рыба запросто переживает засушливые периоды.
Как правило, в тропиках часто мельчают водоемы, в результате засухи, которая приходит на смену сезону дождей, причем значительно. В подобных условиях арапайма зарывается во влажный ил или песок, но через некоторое время она появляется на поверхности, чтобы заглотнуть свежего воздуха. Как правило, такие глотки сопровождаются существенным шумом, который распространяется на десятки, а то и сотни метров, если не на километры.
Зачастую этого хищника держат в неволе, при этом рыба вырастает в подобных условиях до полутора метров, не больше. Естественно, что арапайму нельзя считать декоративной, а тем более, аквариумной рыбой, хотя находятся любители, которые справляются со многими проблемами.
Нередко арапайму можно увидеть в зоопарках или океанариумах, хотя держать ее в таких условиях не так просто, поскольку она занимает много места, да и необходимо поддерживать температуру на комфортном для рыбы уровне. Эта рыба достаточно теплолюбивая и она некомфортно чувствует себя даже при понижении температуры ниже оптимальной, на пару градусов. И, тем не менее, некоторые аквариумисты-любители содержат у себя этого уникального хищника, больше похожего на крокодила, но без конечностей.
Сколько живет арапаима
На сегодняшний день нет достоверной информации о том, сколько живет арапайма в естественной среде. При этом известно, сколько могут прожить эти уникальные создания в искусственной среде. При благоприятных условиях, рыбам удается прожить до 20 лет. Исходя из подобных данных, можно предположить, что в естественных условиях они могут прожить столько же, а может и дольше. Как правило, в искусственных условиях природные обитатели живут меньше.
Природные места обитания
Это уникальное живое существо обитает в бассейне реки Амазонки. Кроме этого, арапайму искусственно переселили в водоемы Таиланда и Малайзии.
Для своей жизнедеятельности рыба выбирает речные заводи, а также озера, в которых произрастает много водной растительности. Ее так же можно встретить и в пойменных водоемах, с температурой воды до +28 градусов, а то и больше.
Интересно знать! В периоды сезонных дождей арапайма появляется в затопленных пойменных лесах. По мере ухода воды она возвращается обратно в реки и озера.
Рацион питания
Арапайма – это достаточно прожорливый хищник, основу рациона которого составляет подходящая по размерам рыба. При этом хищник не упустит шанса, чтобы не атаковать зазевавшихся птиц или мелких животных, которые уселись на ветках деревьев или другой растительности.
Что касается молодых особей арапаймы, то они не менее прожорливые и в еде абсолютно неразборчивые. Они атакуют всякую живность, которая находится в их поле зрения, даже небольших змей.
Интересный факт! У арапаймы есть любимое блюдо, в виде ее дальней родственницы араваны, которая так же представляет отряд араванообразных.
В случаях, когда этого хищника содержат в искусственных условиях, то ему дают весьма разнообразную пищу животного происхождения. Арапаймы, как правило охотятся в движении, поэтому в аквариум обязательно запускается мелкая рыба. Для взрослых особей достаточно одной кормежки в день, а молодь должна питаться не меньше 3-х раз в день. Если этого хищника своевременно не покормить, то он способен атаковать своих сородичей.
Размножение и потомство
После достижения пятилетнего возраста и длины порядка полутора метров самки готовы к воспроизводству потомства. Нерест проходит либо в феврале, либо в марте месяце. Самка откладывает икру в углубление, сделанное на дне водоема заранее, при этом дно обязательно должно быть песчаным. Перед процессом икрометания она возвращается к подготовленному месту, которое представляет углубление размером от 50 до 80 см, вместе с самцом. Самка откладывает довольно крупную икру, а самец ее оплодотворяет. Уже через пару суток из икринок появляются мальки. Все это время, с момента откладывания икры, родители охраняют гнездо. Самец всегда находится рядом и кормит мальков. Самка так же находится рядом, уплывая не больше, чем на пару десятков метров.
Интересно знать! После появления на свет, мальки постоянно находятся возле самца. Возле глаз у самца имеются специальные железы, которые выделяют специальное белое вещество, которым питаются мальки. Кроме этого, вещество источает яркий аромат, удерживающих мальков рядом с самцом.
Мальки быстро набирают в весе и растут, прибавляя ежемесячно до 5 см в длину и до 100 граммов в весе. Уже через неделю можно заметить, что мальки представляют хищников, так как самостоятельно начинают добывать для себя корм. На начальном этапе своего развития их рацион питания состоит из зоопланктона и мелких беспозвоночных. По мере роста молодые особи начинают гоняться за не большой рыбкой и другими объектами пропитания животного происхождения.
Несмотря на такие факты, родители в течение 3-х месяцев продолжают наблюдать за своим потомством. По мнению ученых, этот факт связан с тем, что молодые особи за этот период не успевают понять, что они способны дышать атмосферным воздухом и задача родителей заключается в том, чтобы научить их этой возможности.
Природные враги арапаймы
Благодаря особенностям строения тела, у арапаймы практически отсутствуют природные враги. Поскольку у особей, даже у молодых, достаточно крупная и надежная чешуя, то ее не могут прокусить даже пираньи. Имеются сведения о том, что аллигаторы способны атаковать этого хищника. Но если учесть, что арапайма отличается мощностью и скоростью передвижения, то аллигаторы, скорее всего, могут поймать исключительно больных и малоподвижных, а также зазевавшихся особей.
И все же есть у этого хищника серьезный враг – это человек, который мало задумывается над будущим, а живет исключительно одним днем.
Промысловая ценность
Индейцы, населяющие Амазонию, на протяжении многих веков выживали за счет мяса арапаймы. Местные жители Южной Америки называли эту рыбу «красной рыбой», поскольку ее мясо имело красно-оранжевый цвет, а также такие же отметины на теле рыбы.
Интересно знать! Местные жители Амазонии на протяжении многих веков ловили эту рыбу, используя определенную методику. Для начала они выслеживали свою добычу по характерному вздоху, когда рыба поднималась к поверхности воды, чтобы сделать глоток свежего воздуха. При этом место, где рыба поднимается к поверхности заметно на большом удалении. После этого они могли убить хищника гарпуном или поймать сетями.
Мясо арапаймы характеризуется, как вкусное и питательное, при этом даже ее кости используются и в наши дни знатоками традиционной индийской медицины. Кроме этого, кости используются для изготовления предметов обихода, а чешуя используется для изготовления пилочек для ногтей. Вся эта продукция пользуется огромным спросом среди иностранных туристов. Мясо рыбы достаточно ценное, поэтому отличается высокой стоимостью на рынках Южной Америки. Из-за этого существует официальный запрет на вылов этого уникального хищника, что делает его не менее ценным и более желанным трофеем, особенно для местных рыболовов.
The BIGGEST Arapaima Jeremy Wade Has EVER Caught | ARAPAIMA | River Monsters
Популяция и статус вида
В течение последних 100 лет численность арапаймы заметно снижалось из-за не контролированного и систематического вылова, особенно сетями. Как правило, основная охота велась на крупных особей, так как размеры имели решающее значение. В результате такой непродуманной жизнедеятельности человека в водоемах Амазонии трудно увидеть особей, вырастающих в длину до 2-х метров, а то и больше. На некоторых акваториях вылов арапаймы запрещен вообще, хотя эти запреты игнорируют, как местные жители, так и браконьеры, хотя индейцам не запрещено добывать эту рыбу, чтобы прокормиться. И это все благодаря тому, что у этого хищника довольно ценное мясо. Если бы арапайму вылавливали индейцы, как и их предки на протяжении многих столетий, то проблем бы не было, но действия браконьеров наносят серьезный ущерб численности этой уникальной рыбы.
И все же будущее этой уникальной рыбы заинтересовало некоторых бразильских фермеров, которые пожелали сохранить численность арапаймы. Они разработали методику и получили разрешение от правительства на разведение этого вида в искусственной среде. После этого им удалось поймать несколько особей в природной среде, и они их переселили в искусственно созданные водоемы. В результате была поставлена цель, чтобы насытить рынок мясом этого вида, выращенного в неволе, что должно привести к уменьшению объемов вылова арапаймы в природных условиях.
Важная информация! На сегодняшний день точных данных о численности данного вида нет, а также нет данных о том, уменьшается ли она вообще, что затрудняет процедуру принятия решения. Этот факт связан с тем, что рыба обитает в труднодоступных местах Амазонии. В связи с этим, данному виду присвоен статус «Недостаточно информации».
Арапайма – это с одной стороны странное, а с другой стороны удивительное существо, являющееся представителем эпохи динозавров. По крайней мере, так считают ученые. Если судить по фактам, то у этого тропического монстра, населяющего бассейн реки Амазонки, практически нет природных врагов. Казалось бы, численность этого уникального хищника должна бы зашкаливать и человек должен принимать меры к тому, чтобы оптимизировать эту численность на определенном уровне, осуществляя плановые выловы. Картина совсем же обратная и человеку приходится принимать меры к тому, чтобы сохранить численность этой рыбы. Поэтому приходится разводить этого хищника в неволе. Насколько успешными окажутся эти попытки, покажет время.
В заключение
Амазонка – это удивительное место на нашей планете и неизученное в полной мере до сих пор. И все это благодаря тому, что это труднодоступные места, хотя они никак не останавливают браконьеров. Этот фактор накладывает существенный отпечаток на изучение многих видов, в том числе и арапаймы. Встреча с природными гигантами в этой части Вселенной – это обычное явление. По свидетельствам местных рыболовов, встречались особи, длиной до 5-ти метров, хотя в наше время — это большая редкость. В 1978 году в речке Рио-Негро был пойман экземпляр, длиной почти 2,5 метра и весом почти 150 килограммов.
На протяжении многих веков мясо арапаймы было основным объектом пропитания. Начиная с 1960-х годов началось массовое уничтожение вида: взрослых особей убивали с помощью гарпунов, а более мелкие попадались в сети. Несмотря на официальные запреты, этого хищника продолжают вылавливать, как местные рыболовы, так и браконьеры. И это неудивительно, поскольку 1 кг мяса арапаймы на мировом рынке стоит больше, чем месячная зарплата местных рыбаков. К тому же, вкус мяса арапаймы может соперничать только со вкусом лососевых. Эти факторы и служат тем спусковым механизмом, который толкает людей на нарушение закона.