Затверджено нарукавні емблеми для окремих бригад тероборони

Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-лейтенант Валерій Залужний затвердив нарукавні емблеми для окремих бригад територіальної оборони Сухопутних військ ЗС України.

Всі емблеми розроблені в єдиному стилі, як й інші нарукавні знаки підрозділів ЗС України, у кольорах, притаманних механізованим військам. Однак є й особливість, що буде відрізняти підрозділи територіальної оборони від інших частин, а саме: звужена зубчата глава, що символізує захисний мур.

Також з метою формування мілітарних традицій українського війська у символіці підрозділів територіальної оборони основний акцент поставлено не на адміністративні одиниці, штучно утворені за часів радянської окупації (часів), а на історичні регіони України.

Отже, на більшості емблем зображені елементи історичної або сучасної символіки регіонів, у яких розташовані частини. Проте під час створення використовувалась не тільки регіональна геральдика, але й історична символіка часів доби козацтва.

Так, на емблемі 109-ї бригади ТрО зображені схрещені між собою срібний спис та шабля, які є елементами символіки Кальміуської паланки Запорізької Січі, що розташовувалась на території сучасної Донецької області, і вказує на розташування військової частини.

Центральним елементом емблеми 111-ї бригади ТрО є стилізоване зображення крокуючого золотого коня на зеленому полі. Крокуючий кінь був історичною символікою Старобільської сотні Острогозького козацького полку. Також зображення коня є одним із елементів сучасного герба Луганської області.

На належність до столиці України в емблемі 112-ї бригади ТрО вказує стилізоване зображення золотого Луку зі стрілою, вписаного в золоте коло, який є центральним елементом сотенних прапорів Київського козацького полку.

Срібна Богородиця на золотому півмісяці, яка була зображена на полковому прапорі Сумського козацького полку відтепер відтворена на емблемі 117-ї бригади ТрО.

На емблемі 123-ї бригади ТрО відображений срібний пильнуючий олень із золотими рогами, озброєний списом. Його використовували на печатці Бугогардівської паланки Запорізької Січі (Нині територія сучасної Миколаївської області).

Знайшла своє відображення на нарукавних емблемах і символіка часів Української Народної Республіки. Зокрема, на нарукавній емблемі 124-ї бригади ТрО зображено проєкт гербу Херсонщини часів УНР, а саме срібний хрест у супроводі трьох золотих корон у блакитному полі.

Усі нарукавні емблеми створили фахівці Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України відповідно до Методичних рекомендацій щодо окремих питань розвитку і впровадження військової символіки у Збройних Силах України, затверджених Міністром оборони України у 2020 році.

Дотепер підрозділи тероборони використовували нарукавні знаки, які не були затверджені встановленим шляхом. На емблемах були зображені герби областей і міст, у яких вони дислокуються. Також на них був розміщений неофіційний девіз територіальної оборони «ЗАХИСТИМО СВІЙ ДІМ. ЗАХИСТИМО УКРАЇНУ!» та номер підрозділу.

Також нарукавну емблему отримало командування територіальної оборони Командування Сухопутних військ ЗС України. На ній зображено золотий пірнач, який покладено на схрещені між собою два козацькі мушкети.

Нагадаємо, що пірнач є символом органу військового управління, а мушкети були основною зброєю козацького війська і символізують постійну готовність до захисту.

Краще синиця не в руці, а на грудях. Концепт емблеми збірної України з футболу

Більшість національних збірних мають символіку, так чи інакше пов‘язану з державною. Частина команд і взагалі замість емблеми на формі чи поруч з нею зображують національний герб, рідше – прапор.

Також є ті збірні, які надихаються державним гербом при створенні емблеми, яка все ж від нього відрізняється. Не виключенням є й Україна – на усіх емблемах нашої збірної був зображений стилізований тризуб.

Сам по собі тризуб я об‘єктивно вважаю одним із найкращих гербів у світі – тут тобі і мінімалізм, і давній символ України зображений. Ігри нашої держави зі створенням великого герба навіть не потрібні, адже тризуб сам по собі є питомим символом української державності. З приводу його дизайнерської досконалості у Telegraf навіть є окрема стаття.

Та й порівняно з іншими гербами він принаймні впізнаваний і можна зрозуміти, що на ньому зображено. Скажімо, герб Вірменії на їхній формі перетворюється в якесь золоте абищо, де здалека й не зрозуміло, що там зображено.

Теперішня емблема УАФ в плані як футбольного дизайну, так і поваги до державних символів є доволі хорошою. М‘яч тут не заважає, а радше іде в плюс, показуючи, що це емблема українського футболу, а не просто видозмінений герб. Зайвими є лише градієнти – у одному кольорі логотип виглядає куди краще.

Та і в принципі тризуб використовуєтьсяна емблемах не лише національних спортивних федерацій України, а й деяких спортивних команд.Але я проти того, щоб державні символи зображували на емблемах клубів – тризуб не належить жодній з українських команд і є символом держави. Тому, з усієї поваги до гарної емблеми кіберспортивної команди Monte, я бачу герб України на емблемі лише збірних команд.

Що стосується іншої символіки України, яку можна було б використати крім державного герба, то тут ми маємо дуже багатий вибір як рослин, так і тварин, і в принципі багато інших витворів природи та нашого народу. Але при цьому при всьому найбільш поширеним символом України чомусь вважається лев, який має стосунок лише до одного міста на заході країни, та і взагалі в наших краях не водиться. Тут тобі і лев на великому гербі, і нагорода «Лев матчу» від спонсора УАФ зі Львова.

Хоча серед усіх тварин найвідомішими символами України є птахи. Тут тобі і солов’їна мова, і зозуля, що кує, і лелека, чиє гніздо на даху за повір‘ям приносить господарям того дому достаток. Але ще є одна пташка, яка саме символом України не вважається, хоча й забарвлена в кольори нашого прапора і є чи не єдиною поширеною українською твариною з яскравим забарвленням.

Тому я вирішив поєднати синицю і тризуб в один символ, який міг би стати емблемою як УАФ, так і будь-якого державного бренду України, адже не прив‘язаний до футболу за своїм дизайном. Фон емблеми я зробив чорним, а не білим, як на теперішній емблемі збірної, для більшого контрасту з самою емблемою.

Ідеєю емблеми не є просто голова синиці в стилізованому тризубі – власне, вся емблема і є синицею, яка в польоті сформувала форму тризуба. Ця поза є войовничою, адже саме так кігтями наголо птахи атакують своїх ворогів. Тож синицю окремо можна теж використовувати для айдентики та мерчу.

Що стосується форми збірної України, то тут я вирішив зобразити кольори прапора у вигляді двох стихій України: жовте поле та блакитне море. Хочеться, аби виїзна форма була більш блакитного відтінку, ніж синього. Вишиванку для форми я не став брати зумисне, адже цей варіант лежить на поверхні, а хотілося б показати щось інше, пов’язане з Україною.

Загалом саме синицю можна зробити маскотом і символом збірної України. Я вважаю, що маскот – тварина чи будь-яка інша жива істота – потрібен кожній команді. А синиця може стати чудовим маскотом, адже забарвлена в кольори нашого прапора. Так що і брендувати номери можна суто головою синиці, не зображуючи весь тризуб.

Загалом, як я вже сказав вище, ця емблема не є суто футбольною і може бути символом як будь-якої спортивної федерації України, так і взагалі якійсь організації, не повʼязаній зі спортом.

Чи сподобалася вам моя ідея об‘єднати тризуб із синицею в емблемі УАФ? Чи ви бачите цей логотип деінде крім футболу? Діліться своєю думкою в коментарях!

Також запрошую вас підписатися на мене в Telegram.