Мільярди мільйонників. Звідки гроші в найбагатших міст і на що їх витрачають

Якість життя в регіонах майже повністю залежить від місцевої влади. Коштів для цього достатньо. Потрібно лише контролювати їх використання.

Часто люди, які бачать проблеми у своєму місті, у першу чергу нарікають на державу. Утім, здебільшого центральна влада не має жодного стосунку ні до ям на дорогах, ні до застарілого медичного обладнання, ні до невивезеного сміття.

Розв’язувати такі проблеми повинна влада територіальної громади (ТГ), яка після реформи децентралізації має достатньо повноважень та грошей. Мова йде про десятки мільярдів гривень коштів місцевих громад. Наприклад, в Одесі цьогоріч витратять 11 млрд грн, у столиці України – 60 млрд грн.

Звідки беруться ці гроші, наскільки сумлінно виконує свої обов’язки місцеве самоврядування громад-мільйонників та на що витрачаються мільярди гривень найбільших українських міст? Дані для матеріалу отримані з Open Budget.

Звідки беруться гроші

Завдяки фінансовій децентралізації бюджети громад наповнюють загальнодержавні податки, зокрема податок на доходи фізосіб (ПДФО).

За загальним правилом ставка ПДФО становить 18% (в окремих випадках 0%, 5% та 9%). Оподатковуються зарплати, доходи ФОПів, доходи від здавання в оренду землі. Від суми сплаченого ПДФО 25% ідуть до держбюджету, 75% – до місцевих бюджетів. Останні у 2020 році отримали 177,7 млрд грн.

Місцева влада повністю розпоряджається цими грошима. Відповідають за їх використання міський голова, місцева рада та її виконком.

У січні-березні 2021 року ПДФО становив щонайменше 40% доходів громад-мільйонників. Найменше коштів від цього податку отримав бюджет Києва – 41,28%, тоді як в Одесі ПДФО становить майже половину всіх надходжень.

На другому місці – кошти, отримані з єдиного податку. З цього джерела Київ, Харків та Одеса в першому кварталі отримали 15-19% усіх своїх доходів.

Єдиний податок – податок, що сплачують суб’єкти господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування. Це основний підприємницький податок. У 2020 році надходження від його сплати становили 37,9 млрд грн.

Бюджет Дніпра єдиний податок цьогоріч наповнив на 14,7%, трохи більше місто отримало від сплати податку на майно. Його місцева влада встановлює самостійно. Найменше на це джерело розраховує Одеса – близько 10%.

Також бюджети громад-мільйонників наповнює акциз на алкоголь, тютюн і пальне, проте для Києва це джерело не пріоритетне. Столиця більше орієнтується на податок на прибуток підприємств. Це ще один податок, який до децентралізації наповнював лише державний бюджет.

Різною мірою бюджети мільйонників залежать від міжбюджетних трансфертів, тобто від субвенцій та дотацій. Це кошти, які Київ отримує від держави, а інші громади-мільйонники – від держави або області.

Найменша частка цього джерела доходів – у бюджеті столиці (9,58%), найбільша – у бюджеті Одеси (14,26%). Субвенції даються місцевим громадам на конкретні потреби, наприклад, на зарплати вчителям. Чим менший відсоток таких надходжень, тим більш фінансово незалежна громада.

Щоб посилити свою незалежність, місцева влада може заохочувати локальних підприємців і створювати для них комфортні умови. Так місцевий бюджет отримає більше грошей, адже бізнес платить податки та створює робочі місця. Чи означає це, що секрет комфортного життя в громаді – лише в грошах? Ні.

Гаманець на три роки: скільки отримає і витратить Україна до 2024 року

У пошуках балансу

Щоб вирішити проблеми громади і зробити життя в ній комфортним, місцева влада повинна розумно витрачати отримані кошти.

Перше правило – дотримуватися балансу між доходами та видатками. Якщо громада витрачає більше, ніж отримує, вона залізе в борги. Позичати доведеться в сусідів або в області чи держави. Тоді доведеться думати про те, як заробити достатньо грошей, щоб розплатитися з кредиторами.

Протилежна ситуація, коли доходи значно перевищують видатки, теж не вигідна владі. Це означає, що вона не змогла покращити умови життя в громаді.

Згідно з бюджетними планами на 2021 рік, якісно планує бюджет харківське місцеве самоврядування: очікувані доходи цієї громади перевищують заплановані витрати лише на 1,1%. Несуттєва різниця і в Києві – 4,5%.

В Одесі невитрачених коштів буде трохи більше: 8,6%. Дніпро ж у 2021 році ризикує опинитися в боргах: за бюджетним планом витрати перевищують доходи цієї громади на 13,2%, тобто на понад 2 млрд грн.

На що йдуть гроші

Якщо доходи громади збільшилися, але мешканці не відчувають покращень, ймовірно, місцева влада виділяє кошти на інші потреби або не вміє правильно ними розпоряджатися. Дізнатися про це можна з місцевих бюджетів.

Усі громади-мільйонники найбільше коштів виділяють на освіту. Київ, до прикладу, у січні-березні витратив на цю сферу майже половину бюджету. Харків та Одеса витрачають на галузь близько 40%. Дніпро виділяє на освіту лише 35%, однак і для нього ця сфера є пріоритетною.

Такі солідні частки на освіту можна пояснити тим, що громади отримують від держави субвенцію на зарплати вчителям. Ці гроші громади не заробляють, але вони проходять через їх бюджети. З власних грошей місцева влада може доплачувати освітянам, будувати та ремонтувати школи, купувати обладнання.

Протилежна ситуація з охороною здоров’я: ця сфера пріоритетна лише для Києва. У січні-березні 2021 року столична влада направить на медицину близько 8% коштів. Цьому теж є пояснення.

Оскільки медичні послуги оплачує Національна служба здоров’я лікарям, ці кошти не проходять через місцеві бюджети. На плечах місцевої влади – медобладнання, ремонт лікарень, закупівля автомобілів швидкої допомоги.

У Києві, наприклад, у 2020 році планували купити 20 автомобілів швидкої допомоги, але, згідно зі звітом, грошей на це не виділили.

Для міст-мільйонників пріоритетна дорожньо-транспортна сфера. На неї громади виділяють від 7-8% (Дніпро й Одеса) до 15-16% бюджету (Харків та Київ). Однак є нюанс: не за всі дороги в громаді відповідає місцеве самоврядування. На дороги районного, обласного та державного значення кошти повинні виділяти район, область або держава відповідно.

Житлово-комунальне господарство теж займає вагому частку витрат для всіх, окрім столичної громади. Дніпро, Одеса й Харків виділяють на ЖКГ 9-12% бюджету. На ці кошти встановлюють освітлення, прибирають вулиці, вивозять сміття, ремонтують житло, забезпечують мешканців якісною водою.

Наприклад, жителі колишнього селища Чаплі (нині район Дніпра) понад 20 років страждають від нестачі води. Деякі його вулиці не мають водопостачання.

Мешканці скаржаться: у них висохли навіть струмки та колодязі. Тому місцева рада Дніпровської громади організувала підвезення питної води мешканцям двічі на тиждень і витратила на це у 2020 році близько 500 тис грн.

Тільки влада Києва та Харкова у 2021 році виділяє гроші на соціальний захист. На цю сферу громади в першому кварталі витратили 7,81% та 2,9% бюджетів відповідно. Кошти пішли на допомогу вразливим верствам населення, пільговий проїзд у транспорті, харчування школярів з багатодітних родин.

Цікаво, що Київ на соціальний захист планує виділити найбільшу частку бюджету серед решти громад обласних центрів.

Приблизно однакову частку бюджету (10-15%) громади-мільйонники виділяють на роботу органів місцевого самоврядування. Ці кошти, зокрема, йдуть на потреби місцевої ради і виплату зарплати її виконкому. Усі чотири громади витрачають на цю сферу більше, ніж, наприклад, на комунальну сферу.

Лише Одеса та Дніпро вважають пріоритетною сферу будівництва та регіонального розвитку. Йдеться про важливі для громади об’єкти: дитсадки, школи, лікарні, будинки для літніх людей, центри для людей з інвалідністю.

Якщо влада виділяє на це достатньо коштів, це може свідчити, що вона працює для громади не лише напередодні виборів. Обидві громади виділили на ці потреби 5-6% бюджету: Одеса – 118 млн грн, Дніпро – близько 142 млн грн.

Влада бідкається?

Місцеві депутати часто запевняють, що не можуть розв’язати проблеми громади, оскільки держава не виділила на це кошти. Однак зараз центральна влада не зобов’язана опікуватися всіма сферами життя.

Ледь не половина бюджету громади наповнюється не дотаціями від держави, а податками звичайних громадян. Та й місцеве самоврядування має достатньо повноважень, щоб відремонтувати школу та полагодити вуличне освітлення.

Щоб дізнатися і контролювати, на що місцева влада витрачає кошти, необхідно звернутися до бюджетів та бюджетних планів. Їх можна знайти за допомогою інструменту Мінфіну Open Budget або на сайті місцевої ради.

Щоб вплинути на формування та виконання бюджету, можна брати участь у громадських слуханнях, подавати проєкти на громадський бюджет, підписувати петиції, влаштовувати вуличні акції та залучати ЗМІ. Тобто не бути байдужим.

На що йдуть мільярди, зароблені BioNTech

Завдяки комерційному успіху професора Угура Шахіна німецьке місто Майнц перетворюється на світовий центр у галузі онкології, а місцева та регіональна влада отримала можливість нарешті позбутися боргів.

Професор Угур Шахін у лабораторії компанії BioNTech у МайнціФото: Dominik Pietsch/Biontech/dpa/picture-alliance

Пандемія COVID-19 завдала серйозних економічних збитків багатьом містам світу. Німецький Майнц, навпаки, через коронавірус, точніше – завдяки боротьбі з ним, позбудеться багаторічних боргів і отримає потужний фінансовий імпульс для свого розвитку. У нього тепер є всі шанси стати одним із світових наукових та медичних центрів у галузі онкології, вірусології та геронтології.

Колись, наприкінці Середньовіччя, процвітанню цього стародавнього міста на Рейні дуже сприяв Йоганн Ґутенберґ, який винайшов тут друкарство рухомими літерами.

BioNTech: багатомільярдний прибуток за лічені місяці

Тепер, на порозі глобальної економіки знань, Угур Шахін (Ugur Şahin) та Езлем Тюречі (Özlem Türeci), подружня пара вчених-імунологів та викладачів медичного факультету Університету імені Ґутенберґа, створила в Майнці у своїй біотехнологічній фірмі BioNTech вакцину проти нового смертоносного вірусу. Ту саму вакцину за принципово новою мРНК-технологією, якою цього року прищепилися від COVID-19 більшість жителів Європи, Північної Америки, Японії та Бразилії, а наступного року масово вакцинуватиметься населення Азії, Африки та Південної Америки.

За межами Німеччини цю вакцину практично завжди називають “пфайзерівською”, оскільки через лічені тижні після створення препарату на початку 2020 року компанія BioNTech уклала стратегічний альянс із фармацевтичним гігантом із США Pfizer. Спираючись на свій багатий досвід, американська корпорація організувала широкомасштабну третю фазу клінічних випробувань вакцини, допомогла підготувати документацію для її реєстрації в США та Євросоюзі наприкінці 2020 року та надала виробничі потужності, що було особливо важливим на початковому етапі її поширення.

17 листопада Угур Шахін та Езлем Тюречі отримали Німецьку премію майбутнього-2021 від президента ФРНФото: Christophe Gateau/dpa/picture alliance

У результаті вакцина BioNTech і Pfizer з офіційною назвою Comirnaty практично у всіх демократичних індустріально розвинених країнах відіграла вирішальну роль у щеплювальних кампаніях: вона виявилася не тільки дуже ефективною, а й фізично доступною, оскільки обидві фірми-партнери зуміли в найкоротші терміни різко збільшити її випуск. Це менше ніж за рік забезпечило цим компаніям багатомільярдний прибуток, але водночас – потік податкових надходжень трьом містам та двом федеральним землям Німеччини.

Завдяки податкам BioNTech Майнц розплатиться з усіма боргами

Чистий прибуток компанії BioNTech склав за перші дев’ять місяців цього року 7,1 мільярда євро. Поряд із її акціонерами у найбільшому виграші виявився Майнц. По-перше, тому що завдяки такому комерційному успіху одне з найбільш закредитованих міст ФРН розраховує завершити нинішній рік із профіцитом місцевого бюджету в 1,1 мільярда євро, повідомив бургомістр Міхаель Еблінґ (Michael Ebling). Наступного року плюс у міській скарбниці завдяки податковим платежам компанії очікується у розмірі 490 мільйона євро.

Тому в мерії виходять з того, що до кінця 2022 року зможуть нарешті не лише повністю розплатитися з боргами, що накопичувалися з середини 1980-х років, а й навіть знизити податок на місцевий бізнес і залучити в місто нові фірми. Адже майбутнє BioNTech як платника податків виглядає перспективним.

Середньовічна вулиця в центрі Майнца з видом на кафедральний собор XI ст.Фото: Eva Boeder

І справа тут не лише у величезному попиті на Comirnaty через початок вакцинації населення в країнах Азії, Африки і Південної Америки, ревакцинації в індустріально розвинених країнах і дозволі тепер у США і Євросоюзі застосовувати варіант вакцини для дітей у віці від 5 до 11 років.

Першочергово компанія BioNTech створювалася у 2008 році для розробки індивідуалізованих методів лікування раку на основі технології мРНК. У боротьбі з COVID-19 ця технологія довела свою ефективність та забезпечила необхідний для подальшого розвитку прибуток. Тому тепер від компанії чекають прориву в її основній галузі – онкології, що віщує подальше зростання доходів, можливо, вельми значне. Водночас її вчені працюють над вакциною від малярії.

Будівельний бум у Майнці: лабораторії замість казарм Бундесверу

Виграш Майнца полягає, по-друге, у тому, що це місто з населенням приблизно в 220 тисяч осіб переживає тепер будівельний та інвестиційний бум. Глава та співвласник компанії BioNTech Угур Шахін оголосив, що має намір вкласти понад 1 мільярд євро у спорудження десяти нових будівель по всьому місту. Серед них – виробничий майданчик, де випускатимуть препарати для лікування ракових захворювань.

Вже на початку 2022 року компанії відійде частина території колишніх казарм Бундесверу, що межує з її штаб-квартирою. “Там ми збудуємо нові лабораторії та офісні приміщення”, – повідомив професор Шахін. Решту бундесверівської території BioNTech отримає на початку 2023 року – тоді у компанії буде вдвічі більше площі, ніж зараз.

Штаб-квартира компанії BioNTech у Майнці. Поряд з нею незабаром розгорнеться масштабне будівництвоФото: Laci Perenyi/picture alliance

Тож якщо в даний момент у штаб-квартирі компанії працює близько 1800 осіб (в усьому світі їх близько 2800), то в найближчі п’ять-вісім років кількість робочих місць у Майнці становитиме від 3000 до 4000. Йдеться насамперед про наукові кадри.

Загалом у Майнці впродовж наступного десятиліття можуть з’явитися до 5000 нових високооплачуваних робочих місць для фахівців у медичній та фармацевтичній сферах, вважають у мерії. Тут уже вирішили виділити додаткові площі поряд із університетським кампусом під технопарк для біотехнологічних компаній та стартапів. Разом із переданою BioNTech колишньою бундесверівською територією під забудову віддаються загалом 30 гектарів.

“Під час пандемії BioNTech перетворила Майнц на всесвітню аптеку”, – радіє бургомістр Міхаель Еблінґ. Тепер він хоче зробити місто “глобальним технологічним центром у галузі онкології та геронтології”. “Завдяки всесвітньому успіху BioNTech наша земельна столиця отримала шанс, який буває раз на сторіччя”, – наголошує Петер Генер (Peter Hähner), президент Торгово-промислової палати регіону Рейнгессен.

Земля Рейнланд-Пфальц перестане бути дотаційним регіоном

Цей регіон розташовано в федеральній землі Рейнланд-Пфальц, Майнц – її столиця, і частина податкових виплат BioNTech йде також у земельний бюджет. У цьому випадку розміри надходжень теж виявилися настільки значними, що Рейнланд-Пфальц, мабуть, перестане бути однією з 11 дотаційних земель ФРН і, можливо, навіть приєднається до нинішніх 5 земель-донорів. Отже, надані компанії BioNTech минулого року урядом ФРН 375 мільйонів євро виявилися вдалим вкладанням коштів німецьких платників податків.

Тим більше, що Угур Шахін інвестував і продовжує інвестувати гроші, що заробляються компанією, не тільки в Майнці. Так, її науково-виробничий майданчик у містечку Ідар-Оберштайн у тій самій землі Рейнланд-Пфальц отримав цієї осені нові лабораторні приміщення.

А головний завод BioNTech у Марбурзі в сусідній землі Гессен, куплений рік тому і за лічені місяці перетворений минулої зими на одного з найбільших у світі виробників мРНК-вакцин, продовжує нарощувати випуск, щоб вийти на 1 мільярд доз на рік. “Але ми цілком можемо уявити собі подальше збільшення потужностей”, – каже професор Шахін.

Фактчек: чи захищають вакцини від дельта-варіанту коронавірусу? (01.09.2021)

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video

Що йде за мільярдом

Пройшов місяць з моменту відкриття великої діри у Всесвіті, за цей час з нею нічого не сталося. Життя в Новому Нью-Йорку поступово повертається в своє русло. Кіф і Емі одружуються, а Фрай заводить стосунки з новою дівчиною Коллін. Незабаром Фрай дізнається, що крім нього у Коллін ще 4 хлопця. Фрай не може погодитися з цим і розриває відносини з Коллін.

Тим часом професор Фарнсворт збирає команду і вирушає в експедицію. Для цього йому довелося виграти це право в грі «Смертельний м’яч» у Вернструма. Вивчати аномалію в космос посилають також і Бендера, але після його зіткнення з нею, відбувається вибух і Бендера разом з кораблем відкидає від діри. Фарнсворт і Вернструм приходять до висновку, що тільки живі істоти можуть пройти крізь аномалію, а металеві об’єкти, такі як Бендер, знищуються.

Перш ніж вони змогли організувати нову експедицію, знищити аномалію посилають капітана Зеппа Бреннігана. Він вирішує знищити аномалію, але через неполадки зі зброєю гине Кіф. Фрай не міг пережити розрив з Коллін, тому відправляється зайцем із Заппом Бренніганом. Після того, як корабель викинув в космос відходи, разом з ними вилетів і Фрай. Проникнувши в інший Всесвіт, він зустрічає гігантське чудовисько з безліччю щупалець.