Вогнева підгото́вка — у військовій справі — термін, під яким розуміють: навчання особового складу застосуванню штатної зброї для ураження різних цілей в бою; один з предметів бойової підготовки військ; період вогневого забезпечення атаки військ, що наступають.
| № з/п | Елементи, що оцінюються |
|---|---|
| в* | Виконання початкової вправи з метання навчально-імітаційної гранати з коліна: КС 4.16.1.1 “Метання ручної оборонної гранати з місця в пішому порядку” |
За ступенем автоматизації: неавтоматична – перезарядження здійснюється вручну; автоматична – зброя з повною автоматизацією перезарядження і здійснення пострілу; самозарядна – автоматична зброя для поодинокої стрільби.
Основні етапи подальшого розвитку: розробка та розповсюдження ґнотового (XV ст) та кременевого (кінець XV ст) замку, капсульного замку (початок XIX ст), нарізної зброї (середина XIX ст), унітарного набою з металевою гільзою та казеннозарядної зброї (друга половина XIX ст), магазинної зброї (кінець XIX ст).
Вогнева підготовка – одна з провідних дисциплін бойової підготовки. Мета якої полягає у навчанні особового складу вмілому застосуванні штатної зброї та використанні її бойових можливостей для ураження противника з найменшою витратою часу і боєприпасів.
Навчальний посібник «Вогнева підготовка» призначений для вивчення вогневої підготовки в частинах і підрозділах силових структур, що мають на озброєнні стрілецьку зброю. Структурно …