Що відноситься до техногенних катастроф

У кінці 90-х на початку 2000-х років розумні люди попереджували, що Україна наближається до періоду можливих техногенних катастроф, оскільки все, що створено руками людини має граничний термін експлуатації і повинно підтримуватися у належному стані, тобто відповідним чином фінансуватися. Проте наші великі державотворці всіх рівнів були зайняті іншими речами а можливо й не розуміли про що мова. Навіщо виділяти гроші на ремонт чи реконструкцію чогось, якщо їх можна роздерибанити, або пустити на показові проекти. Хто ж з виборців оцінить ремонт моста чи перекладку кабелю? Яскравим прикладом масштабної техногенної катастрофи маємо повністю зруйновану систему доріг, які десятиліттями ніхто не обслуговував і вони посипалися.

Зараз у всіх на устах проблеми зі сміттям у Львові. Проте мало хто знає, що ми були майже на порозі аналогічної ситуації зі стоками, які продукує місто Львів. То тут, то там почала провалюватися земля через руйнування каналізаційних труб. Живучи в центрі, або в багатоповерхових житлових районах, ми не підозрюємо, що по всіх околицях міста в районах індивідуальної житлової забудови течуть смердючі брудні потічки, які є джерелом інфекції. Ми вже призабули той нестерпний запах, який стояв у місті ще декілька років тому. Добре, що завдяки певним енергійним заходам все-таки вдалося уникнути біди. Запах практично щез, слово «штиняє» вийшло зі щоденного ужитку, проте проблема ще далека від вирішення повністю.

Отже, що відбувається зараз і чи до «сміттєвої» проблеми не додасться «каналізаційна»? Очевидно, що ні.

По-перше, при ремонті вулиць повністю міняються всі мережі. Останні приклади – вулиці Мечникова та Червоної калини. По-друге, нарешті вдалося зрушити з місця програму каналізування неканалізованих районів. Здається всі зрозуміли, що негоже, коли в європейському місті всі околиці усіяні вигрібними ямами, а по вулицях течуть смердючі потічки, які деякі львівські «європейці» випускають зі своїх будинків сусідам під вікна і потім самі ж і нюхають продукти своєї життєдіяльності. Але це вже стосується нашої спільної свідомості.

Отож зараз справді активно ведуться роботи, що стосуються каналізування неканалізованих районів, а таких у Львові достатньо: Глинянський тракт, Кривчиці, низ вулиці Личаківської, Знесіння, Ряснянська-Брюховецька, Болбочана-Станційна, Рудно, Білогорща, Брюховичі, Винники.

У всіх перерахованих мікрорайонах роботи дійсно вже розпочались минулого року, або розпочинаються у цьому році. Принаймні на 2017 рік передбачені серйозні бюджетні призначення для виконання цих робіт.

Практично завершена побудова нового колектора і дорожнього полотна по вулиці Богданівській у Кривчицях, що дозволить невдовзі ввести в дію цю транспортну артерію.

Невдовзі розпочинаються роботи з каналізування вулиць Глинянський тракт, Кошова, Козацька та Новояричівська, загальною вартістю 10 млн. грн. Цього року передбачено виконати робіт на 6 млн. грн. Завершуються проектні роботи з каналізування великого мікрорайону між вулицями Богданівською та Глинянський тракт і тут же приступаємо до виконання робіт на суму 5 млн. грн. Цього ж року повинні каналізувати вулицю Старознесенську ( Передбачено 4 млн. грн.) та Балкову. За 500 тис. грн. виготовляється проектно-кошторисна документація для каналізування мікрорайону вулиць Дорога Кривчицька – Міжгірна. Потроху завершуватиметься каналізування мікрорайону Личаківська-Голубця.

Взагалі, такі роботи є дороговартісними, адже, ще як правило слід міняти прогнилі водопроводи, а потім замощувати вулиці. Не дивуйтеся, адже в нашому місті є достатньо сільських доріг без твердого покриття. Звичайно, що це завдання не на один рік, але, як кажуть головне «встрянути у бій».

Проблемою є те, що подібні роботи є складні з інженерної точки зору і вимагають кваліфікованих працівників. І тут ми натикаємося на той факт, що хвалена система «Prozorro» можливо й добра для закупівель готових товарів, але не гарантує від недоброчесних гравців при виконанні робіт. Непоодинокі факти, коли тендери на складні роботи виграють фірми, які не мають нічого крім печатки, або не мають жодного досвіду в даній галузі. В процесі торгів вони демпінгують до того моменту, поки серйозні учасники, які мають техніку, персонал і оцінюють реальну вартість робіт, не знімаються з торгів. В результаті виграє аферист. Спитаєте, яка мета? Дуже просто. Або прийти до того, хто зайняв друге місце і запропонувати за певну плату знятися після завершення торгів, або розпочати роботи (розрити вулицю) і далі вимагати перегляду ціни. Приклад маємо в Рудно, де треба проводити новий тендер, а час не чекає. Електронні торги, річ хороша, але вимагають модернізації для захисту від аферистів.

Болючими проблемами є стан аеротенків на очисних спорудах та проблема утилізації зневодненого мулу, якого накопичилося сила силенна. Аеротенки – це споруди в яких здійснюється збагачення киснем стоків і в яких живуть бактерії, що переробляють ці стоки. На виході утворюються мул і чиста вода.

І на цих ділянках є серйозні зрушення. Отриманий кредит ЄБРР та грант до нього дають змогу реконструювати аварійні аеротенки та побудувати метантенки – систему отримання природнього газу з мули, який продукують очисні споруди. Отриманої з газу електроенергії буде більше, ніж потрібно для живлення всіх очисних споруд. Всі ці заходи дадуть можливість покращити якість води, яка впадає в Полтву. Всі формальні процедури з ЄБРР закінчені і попереду реальне проектування та виконання робіт. Це буде хорошим прикладом отримання енергії з нетрадиційних джерел.

Техногенні катастрофи

Техногенні катастрофи – це події або інциденти, що виникають в результаті непередбачених або неконтрольованих процесів у технічних системах, технологічних процесах або інших технічних об’єктах. Вони мають серйозні наслідки для довкілля, майна, інфраструктури та здоров’я людей.

Техногенні катастрофи можуть мати різноманітні причини, такі як технічний збій, людський фактор, недоліки у конструкції або проектуванні, порушення технологічних процесів, природні лиха або їх поєднання. Вони можуть статися на промислових об’єктах, енергетичних установках, транспортних системах, хімічних заводах, ядерних електростанціях, будівельних майданчиках та інших місцях, де здійснюються технічні процеси.

Техногенні катастрофи можуть мати різні форми і наслідки. Це можуть бути вибухи, пожежі, руйнування будівель та інфраструктури, забруднення довкілля токсичними, радіоактивними або хімічними речовинами, аварії транспорту, аварії на підприємствах і т. д. Внаслідок таких катастроф може виникнути загроза життю та здоров’ю людей, порушення екологічної рівноваги, економічні збитки та соціальні наслідки.

Запобігання техногенним катастрофам включає розробку та впровадження ефективних систем безпеки, контроль за технічним станом об’єктів, навчання персоналу, розробку аварійних планів та систем моніторингу. Управління наслідками техногенних катастроф передбачає швидку реакцію, евакуацію населення, ліквідацію наслідків аварії та відновлення пошкодженої інфраструктури.

Техногенні катастрофи є серйозною загрозою для суспільства та довкілля, і важливо приділяти увагу їх запобіганню, підвищенню безпеки технічних систем та своєчасному реагуванню на них. Це вимагає спільних зусиль уряду, організацій, наукових установ, громадськості та інших зацікавлених сторін.

Техногенні катастрофи — катастрофи з тяжкими наслідками для довкілля і людини, які викликані частковим або повним виходом з ладу

(або руйнуванням) технічних засобів під час експлуатації, що супроводжується серйозними порушеннями виробничого процесу, вибухами,

утворенням осередків пожеж, радіоактивним, хімічним або біологічним зараженням великих територій, ураженням та загибеллю людей.

До техногенних катастроф відносять

• аварії на промислових об’єктах
• аварії на будівництві
• залізничному транспорті
• повітряному транспорті
• автомобільному транспорті
• трубопровідному транспорті
• водному транспорті

В результаті техногенних катастроф часто виникають

• пожежі
• руйнації цивільних будівель
• руйнації промислових будівель
• виникає небезпека радіоактивного зараження місцевості
• виникає небезпека хімічного зараження місцевості
• виникає небезпекбактеріального зараження місцевості
• відбувається розтікання нафтопродуктів і агресивних (отруйних) рідин по поверхні землі
• води
• інші наслідки

Техногенні катастрофи є серйозною загрозою для довкілля і людей, оскільки призводять до негативних наслідків, які можуть бути довготривалими і мають значний вплив на соціально-економічну ситуацію та здоров’я людей. Ці катастрофи можуть мати різноманітні причини та відбуватися у різних сферах, таких як промисловість, будівництво, транспорт та інші. У цій статті будуть розглянуті різні типи техногенних катастроф, їх наслідки та заходи, спрямовані на запобігання та управління такими подіями.

Одним із видів техногенних катастроф є аварії на промислових об’єктах. Це можуть бути вибухи, пожежі, витоки шкідливих речовин, руйнування будівель та споруд. Такі аварії можуть мати серйозний вплив на промислову зону та навколишні населені пункти. Наприклад, вибухи на хімічних заводах можуть призвести до викиду отруйних речовин у повітря та забруднення навколишнього середовища. Це може спричинити токсичні ефекти на здоров’я людей, загрозу для флори і фауни, а також економічні втрати.

Аварії на будівництві також можуть мати серйозні наслідки. Падіння будівельних конструкцій, обвалення шахт, недотримання будівельних норм та правил безпеки – все це може призвести до травмування робітників, пошкодження майна та втрати життів. Крім того, неправильне утилізування будівельних відходів може призвести до забруднення ґрунту та водних ресурсів.

Техногенні катастрофи також можуть статися у транспорті. Авіаційні, залізничні, автомобільні та інші аварії можуть мати серйозні наслідки, включаючи травмування та загибель людей, забруднення навколишнього середовища через витік палива або хімічних речовин, а також порушення транспортного руху і економічні збитки.

Іншим видом техногенних катастроф є трубопровідний транспорт, який передбачає перевезення нафти, газу та інших шкідливих речовин через трубопроводи. Витоки цих речовин можуть призвести до забруднення ґрунту, води і повітря, а також створити загрозу пожежі та вибуху.

Окрім фізичних руйнувань та забруднення, техногенні катастрофи можуть мати інші наслідки, такі як радіоактивне, хімічне або біологічне зараження великих територій. Наприклад, аварії на ядерних електростанціях можуть призвести до викиду радіоактивних матеріалів, що спричиняє серйозну загрозу здоров’ю і може мати довготривалі наслідки для навколишнього середовища. Аварії з хімічними речовинами можуть призвести до забруднення повітря токсичними речовинами, що може мати негативний вплив на здоров’я людей та екосистеми.

Для запобігання техногенним катастрофам та управління їх наслідками необхідно впроваджувати ефективні системи безпеки та контролю. Це включає в себе регулярні перевірки технічного стану обладнання, розробку і виконання надійних процедур безпеки, навчання персоналу, створення аварійних планів та систем моніторингу. Крім того, важливо забезпечити належну координацію між відповідальними органами та сприяти взаємодії між ними під час аварійних ситуацій.

Техногенні катастрофи є серйозною проблемою, яка потребує постійної уваги та зусиль для їх запобігання та зменшення наслідків. Важливо забезпечити безпеку промислових об’єктів, транспортних систем та інфраструктури, а також вдосконалювати нормативно-правову базу та стандарти безпеки. Збільшення усвідомленості громадськості про ризики техногенних катастроф і заходи попередження є також важливим елементом в роботі над зменшенням ризиків техногенних катастроф.

• Перевірка електроінструменту
• Вимір опору розтікання контуру заземлення
• Коли проводити замір опору ізоляції електричних мереж?
• Замір опору ізоляції електричних мереж. Періодичність проведення
• Зразок таблички позначення захисних споруд
• Перевірка придатності ЗІЗ ОД
• Акти прихованих робіт
• Де необхідно враховувати заходи радіаційного та хімічного захисту
• Як поводити себе під час грози у транспорті
• Зразок покажчика маршруту руху до захисної споруди
• Як поводити себе під час грози біля водойми
• Що має бути на небезпечних об’єктах з НХР та радіоактивними речовинами
• Дії при аварії на АЕС
• Забезпечення техногенної безпеки на небезпечних об’єктах
• Пожежонебезпечна зона
• При виникненні пожежі
• Тип системи оповіщення для адміністративно-офісних приміщень
• Повідомлення про виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру
• Оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
• Дії при загрозі стихійного лиха та штормовому попередженні
• Як вберегтися від блискавки вдома

Як техногенна катастрофа може змінити хід історії

Родина мого батька приїхала до США в 1930-х роках – вони були євреями, які втекли з нацистської Німеччини. Моє життя було доволі безтурботним, і я маю бути вдячним долі за це.

Втім, мені важко не замислюватися про те, яким би був сьогоднішній світ, якби Голокосту і Другої світової війни ніколи не сталося б.

Усі ті люди, які загинули, – чи мали б вони живих нащадків? Чи було в них таке саме життя, як у мене? Чи став би хтось із них моїм другом чи сусідом? І чи з’явився б я взагалі на світ?

Коли ми згадуємо глобальні катастрофи, ми насамперед звертаємо увагу на їхні негайні наслідки – загибель багатьох людей та руйнування.

Жертвами Другої світової війни стали понад 50 мільйонів людей, Першої – близько 15 мільйонів, а землетрусу на Гаїті 2010 року – 160 тисяч.

Але усвідомити довгострокові наслідки глобальних воєн і стихійних лих – набагато важче. Хоча вони є не менш важливими.

Найбільші потрясіння в минулому людства та планети загалом кардинально змінили її історію.

Крейдове вимирання 66 мільйонів років тому знищило динозаврів і звільнило місце в біосфері планети для невеликих ссавців, зокрема людини.

Ще набагато раніше, 2,5 мільярда років тому, в результаті кисневої катастрофи, коли в атмосфері Землі раптом з’явився вільний кисень, зникли всі анаеробні форми життя і згодом виникли нові – ті, що дихають киснем.

Якби цих катастроф не сталося, люди та багато інших сучасних видів, напевно, ніколи б не з’явилися.

Ось чому я та інші дослідники, які вивчають ризики глобальних катастроф, впевнені, що у XXI столітті ми повинні за будь-яких умов уникнути таких подій.

Через діяльність людства теперішня доба в історії Землі стала однією з найнебезпечніших.

В результаті зміни клімату ми стаємо більш вразливими до інших глобальних катастроф

У певному сенсі вплив людства на планету схожий на те, що призвело до кисневої катастрофи. Її спричинило швидке зростання ціанобактерій – перших організмів, які використовували воду для фотосинтезу.

У результаті цього процесу вода розщеплюється на молекули водню і кисню. Ціанобактерії робили це у такому величезному масштабі, що в атмосфері з’явилися надлишки кисню, які вбивали всі організми, нездатні його переробити.

Схожим чином людина стала першою живою істотою, в руках якої опинилася передова наука, технології, сільське господарство та промисловість. І ми користуємося ними в такому масштабі, що вже знищили багато інших видів.

Якщо ми не будемо обережними, ми вб’ємо й себе.

Щоби краще зрозуміти, як глобальна катастрофа може змінити майбутнє людства, розглянемо один приклад – ядерну війну, в якій візьмуть участь усі ядерні країни світу: Китай, Франція, Індія, Ізраїль, Північна Корея, Пакистан, Росія, Велика Британія і США.

У реальності навряд всі країни водночас будуть втягнуті у війну. Більш вірогідним сценарієм є участь Росії і США, що разом володіють понад 90% світового ядерного арсеналу.

Але обміркуймо найгірший сценарій.

Сучасна доба є найнебезпечнішою за всю історію існування Землі

Навіть у такому випадку більшу частину світу, напевно, не буде знищено одразу. Багато країн Африки і Латинської Америки не є ані близькими союзниками, ані супротивниками жодної з ядерних держав.

Мешканці цих країн, імовірно, переживуть перші ядерні бомбардування, так само як і жителі країн-учасниць війни, які живуть далеко від великих міст або військових об’єктів.

Однак для тих, хто залишиться в живих, світ зміниться назавжди. Крім соціальних і політичних потрясінь, жахливими будуть і наслідки руйнування світової економіки.

Протягом декількох тижнів або навіть днів місцеві громади в усьому світу стикнуться з нестачею споживчих товарів, запасних частин для промисловості та інших необхідних для життя речей.

Незабаром після цього почнуть відбуватися глобальні екологічні наслідки.

Ядерний вибух такий потужний, що пил і попіл від нього потраплять до стратосфери, яка розташована над хмарами.

Все, що опиняється в стратосфері, не вимивається дощем, а за кілька місяців пошириться над всією Землею і залишатиметься в повітрі протягом декількох років.

В результаті сонячне світло не досягатиме Землі, її поверхня охолоне, а опади припиняться, що зробить неможливим сільське господарство.

Перехожі дивляться трансляцію випробувань ядерної зброї у Північній Кореї

Від глобального голоду помре набагато більше людей, ніж від власне ядерних бомбардувань.

Можливо, людство не буде знищене повністю, але наша цивілізація, вочевидь, занепаде, так само як занепадали минулі цивілізації – від Єгипту до острова Пасхи.

Голод та руйнування після ядерної війни показують нам, що наслідки глобальних катастроф простягаються на багато років.

Шанси на виживання цивілізації дуже залежатимуть і від того, як сильно вона вже буде ослаблена глобальним потеплінням або іншими проблемами довкілля.

Наслідки ядерної війни можуть викликати додаткові катастрофи, як-от пандемія (через послаблення інфраструктури охорони здоров’я) або знизити ефективність геоінженерії (що призведе до прискорених змін клімату).

Ризики катастрофи важливо вивчати у такому взаємозв’язку. Мене часто запитують, що є найбільшою небезпекою, але це – хибний погляд.

Адже ризики глобальної катастрофи є взаємообумовленими, а не сукупністю ізольованих небезпек.

Натуральне господарство має кращі шанси на виживання в глобальній катастрофі, оскільки воно є самодостатнім

Хоч би яким був масштаб самої катастрофи, виникає питання, що станеться далі. Якщо всі загинуть, відповідь – проста, людство зникне. Але якщо деяким людям вдасться вижити, майбутні перспективи вже не такі очевидні.

Якщо цивілізацію буде знищено, тим, хто залишиться, доведеться виживати самотужки.

Сьогодні більшість людей мешкає в містах і повністю залежить від міської інфраструктури.

Парадоксальним чином у більш виграшному становищі після глобальної катастрофи опиниться найбідніше населення сучасного світу – фермери, які ведуть натуральне господарство.

Одним з найважливіших завдань стане і продовження людського роду. Щоби людство не зникло повністю, на Землі має залишитися достатньо велика кількість людей, до того ж вони повинні жити неподалік одне від одного.

За різними припущеннями вчених, для відтворення генетично життєздатної популяції потрібно від 150 людей до 40 тисяч. Що більш сприятливі умови існування, то менше людей потрібно для збереження людського роду.

Постапокаліптичний світ матиме багато недоліків.

Наприклад, ресурси планети великою мірою вже вичерпані. А промислове забруднення залишатиметься високим.

З іншого боку, в містах залишиться багато корисних матеріалів, як-от залізо. А вітер та вода будуть доступними і відносно простими в користуванні джерелами енергії.

Викопні види палива, як-от вугілля, буде важко видобувати без промислових технологій

Підготовка до можливих майбутніх катастроф може здаватися чимось надто далеким від нагальних проблем сьогодення.

Але важливо усвідомити, що наші дії сьогодні можуть вплинути на хід людської цивілізації у віддаленому майбутньому.

Вони визначать, хто матиме шанси на виживання і яким буде життя цих людей.

Щоби змусити людей поставитися зі всією серйозністю до ризиків глобальної катастрофи, я пропоную уявити, яким би був сьогоднішній світ, якби не сталося Другої світової війни і Голокосту.

У цьому світі, мабуть, було би багато щасливих людей, яких не існує сьогодні.

Ми, звісно, не можемо змінити минуле. Але ми можемо зробити так, щоби нових катастроф не сталося, насамперед тих, які вплинуть на людську цивілізацію у тривалій перспективі.

Сет Баум – виконавчий директор Інституту дослідження ризиків глобальних катастроф.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!