ТЕКСТ. Початкова школа.

Якщо два й більше речень поєднані за змістом, — це текст. До тексту можна дібрати заголовок.

З латинської мови слово textum (текст) пере­кладається як тканина, зв’язок.

У тексті речення розміщені в певній послідовності.

Будова тексту: зачин, основна частина і кінцівка.

Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься в тексті. В основній частині розкривається зміст тексту (його тема). Кінцівка — це завершення тексту, своєрідний підсумок усього висловленого.

Кожна частина починається з нового рядка — абзацу.

Ліс нікому не ворог. Ліс — усім друг.

Для звірів і птахів він — рідний дім і годувальник. Для поля — захисник від вітру. Ліс — друг ріки та її мешканців: риб, раків, жаб. Якщо гине ліс, ріка незабаром міліє, пересихає.

Рослини лісу очищують повітря. Тому кожне дерево, кожен кущ треба берегти насамперед — від вогню.

Слова у тексті заміняють для того, щоб не повторювати те саме слово в сусідніх реченнях.

Ліс нікому не ворог. Ліс — усім друг.

Ліс нікому не ворог. Він — усім друг.

У кожному тексті про когось або про щось мовиться. Це його тема.

Мета тексту — це ціль, з якою цей текст створено. Метою текстів є: розказати комусь про щось, покри­тикувати, повідомити, навчити, застерегти, описати, роз’яснити, довести, подякувати, повідомити та ін. Кожен текст створюється з певною метою , тому з алежно від поставленої мети ми говоримо по-різному: складаємо тексти різного типу (розповідь, опис, міркування, есе).

Головна думка тексту — задум його автора, те, до чого він закликає, що схвалює, що заперечує, від чого застерігає, що хотів донести, чого навчає, тобто висновок, який випливає зі сказаного або написаного.

Здебільшого текст має заголовок, який виражає його тему або головну думку. Заголовок передає те найважливіше, що змальовано на картині або в тексті. Зрозуміти найважливіше допомагають запитання: Про що розповідається? Чого навчає твір?

Абзац – це змістова частина тексту (зв’язана за змістом), тобто частина тексту, об’єднана однією мікротемою

Ознаки абзацу:

• кожен абзац починають записувати з нового рядка із від­ступом;

• абзац складається з одного чи більше речень;

• при читанні паузи між абзацами роблять довші, ніж між реченнями.

Мікротема – основний зміст абзацу.

Кожна з мікротем тексту є частиною його загальної теми.

Речення абзацу за своїм змістом нерівнозначні.

Тематичне речення – це речення , яке передає мікротему (основний зміст) абзацу,

План тексту — це назви (заголовки) частин тек­сту, розміщені послідовно за змістом. План допома­гає відновити зміст прочитаного, висловлювати думки послідовно, не пропускати нічого важливого . Речення плану мо­жуть бути розповідні, питальні та спонукальні.

Пункт плану тексту – це стисло й чітко сформульована мікротема (заголовок до абзацу).

Скласти план тексту — означає визначити в тексті мікротеми, чітко та стисло їх сформулювати (мікротеми тексту — це пункти плану)

Щоб скласти план тексту, потрібно:

• визначити головну думку кожної частини;

• дібрати заголовок до кожної частини (або знайти в цих части­нах речення, які можуть бути використані як заголовки).

План може складатися з розповідних або питальних речень.

Основні ознаки тексту:

• пов’язаність речень за змістом (темою);

• розвиток змісту та головної думки в послідовність речень;

• зв’язок між реченнями за допомогою займенників, сполучників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів;

Загальна будова тексту — він складається із трьох частин:

• зачину (вказує, про що йтиметься у тексті);

• основної частини (розкриває основний зміст тексту);

• кінцівки (підсумовує те, що було сказано в основній частині).

Текст-опис ( словесне зображення пред­мета, істоти, явища, місцевості та приміщення, для опису предмета використовують питання який? яка? яке? які? )

Високі, майже людського росту, на тонких струнких ногах і з гнучки­ми довгими шиями. Дзьоб також довгий і гострий, мов кинджал. На голові біля дзьоба червона пля­ма, помітна здалеку. Пір’я біле, наче сніг, лише кінчики пір’їн — чорні.

Ось вони які, білі журавлі — стерхи. (За В. Флінтом)

Текст-міркування (текст, у якому доводять, переконують, пояснюють якусь думку, висловлюють міркування із при­воду чогось або когось, тобто йдеться про причинно-наслідкові зв’язки між явищами, діями, ознаками, а також у них є відповідь на питання чому? чому це сталося? )

Твердження (думка, яку потрібно довести). Використовують слова та сполучення слів: я гадаю, я вважаю, на мою думку, переконаний / переконана, стверджую, відомо та інші.

У давні часи люди кочували у пошуках їжі. Згодом навчилися їх вирощувати. Для чого люди вирощують рослини?

Доведення ( викладаються факти, власні докази ). У цій частині використовують такі сполучення слів: на мою думку, я так думаю, я вважаю, я підтримую, по-перше, по-друге, дійсно.

Рослини слугують їжею, є кормом для тварин. Дають кисень та очищують повітря від забруднення. Також рослини є будівельним матеріалом, паливом. Деякі мають лікувальні властивості, їх використовують у косметиці. Щоб прикрасити подвір’я та оселі вирощують декоративні дерева чи квіти у вазонах. Також створюють парки у великих містах. Усього не перелічити. Вирощують не тільки існуючі сорти, селекціонери старанно працюють над виведенням нових.

Висновок (оцінка, враження тощо). У ньому вживають такі слова: отже, адже, безумовно, тож, у такий спосіб, тому що, таким чином.

Рослини приносять багато користі. Неможливо уявити наше життя без них, тому люди вирощують рослини.

Текст-розповідь (текст, у якому йдеться про дії особи або предмета, про події, можна поставити питання що відбулося?)

У нашому саду ростуть яблуні, сливи, груші, виноград, смородина, малина.

Якось серед літа, коли на смородині та малині доспіли ягоди, забрів їжачок. Він щось шукав, принюхувався, напевно, думав, чим поживитися. Він не боявся ні мене, ні нашого дворового пса Рябка. Звірятко було впевнене, що його гострі колючки зможуть завжди захистити його. Спочатку я з цікавістю спостерігав за ним. Потім побіг додому, щоб винести маленьке блюдце з молоком. Їжачок почав пити.

Тепер він частенько любить приходити у наш сад. Усі підгодовують його.

Текст-есе (текст, у якому автор, або авторка, описує власні враження і міркування про предмет, явища, вчинок та події, розповідає про них, міркує та наводить наукові докази і факти, робить власні висновки)

Вступ ( пояснюється тема есе)

Чи подобається вам ромашка? Ота дрібна польова квітка мені дуже подобається.

Основна частина ( викладаються факти, власні думки )

Спитаєте, за що? Можливо, за те, що жовтогаряче обличчя квітки нагадує маленьке сонечко. Чи за те, що рослинку можна влітати у віночки. А, може, за те, що на пелюстках ворожать на бажання. Або за ніжність…

Висновок ( підсумок висловленого )

Не знаю за що, але ромашка мені дуже

Слово есе́ прийшло до нас із французької мови, тому наголос ставимо на останньому складі.

Есе може бути схожим на розповідь, містити елементи опису чи міркування, але не вимагає чіткої позиції щодо предмета висловлювання.

Факт — це реальна подія, а судження (власна думка) — це думка людини про факт.

ЯК БУДУЮТЬ ПОРІВНЯЛЬНИЙ ОПИС

Ставлять завдання, як відрізнити подібні між собою предмети (явища).

Відмінні ознаки предметів (чи явищ) описують одночасно.

Відмінні ознаки предметів (чи явищ) описують послі­довно: спочатку — одного, потім — другого і т.д.

Щоб порівняти твори, потрібно:

• указати авторів творів (якщо один із творів — казка, то уточ­нити, авторська чи народна);

• указати жанр твору (вірш, оповідання, казка, байка тощо);

• указати головних дійових осіб (персонажів);

• указати головну думку — так, як ви її розумієте;

• визначити головні риси творів (пора року, схожі події чи ситуації, герої тощо);

• визначити відмінне у творах;

• описати, які почуття викликають указані твори;

• зробити висновки за зразком: у творах спільне відмінне.

Поняття про текст. Добір заголовка до тексту

ознайомити дітей з поняттям «текст», формувати уявлення про текст як форму зв’язного висловлювання, його характерні ознаки, формувати вміння добирати до тексту заголовок, удосконалювати роботу над звуко-буквеним аналізом слів, привчати учнів працювати у групах, парах;

розвивати зв’язне мовлення, збагачувати словниковий запас, формувати справедливе самооцінювання результатів роботи дітей на уроках;

виховувати любов до України, дружелюбність, охайність, почуття радості за успіхи ближнього, любов до природи.

Обладнання: карта України, зображення ракети, дві колонки з текстами, плакат із правилом про текст, зображення планети «Всезнайки», дидактичний матеріал для роботи в парах, матеріал для роботи в групах, зображення сходинок та ракети, презентація до уроку, плакат «Наш девіз».

Інтерактивні форми роботи: вправа «Очікування», «Асоціативний кущ»,

«Мозковий штурм», «Передбачення», робота в групах, робота в парах, Незакінчені речення, «Мікрофон», «Сходинки».

І. Організація учнів до роботи.

1.Повторення девізу уроку:

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Вчитель: Ой, яка чудова українська мова!

Звідки все береться, звідкіля і як?

Сьогодні на уроці ми будемо дізнаватися, що можуть утворити речення, пов’язані між собою? А у цьому нам допоможе цікава мандрівка.

• Діти, підніміть руки , хто колись уже мандрував? Де ви побували?
• Якою була ваша мандрівка?
• Який настрій у вас був?
• Які враження?
• Чому люди подорожують?
• Щойно ви розказали, що ви очікуєте від нашої подорожі.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Красивий, щедрий рідний край

Отож, ми розпочинаємо нашу подорож з України.

1. Складання асоціативного куща на тему Україна .

• Діти, що ви можете сказати про Україну, яка вона? ( красива, рідна, Батьківщина,співуча, різнобарвна, мальовнича, країна, у якій ми живемо)

— Діти, з якого звуку починається слово Україна? Який це звук?

• Якою буквою позначається? Напишіть каліграфічно букву У, у і буквосполучення із нею. Спочатку пригадайте написання букв.

У у Уу Ук укр ра їн Україна – це словникове слово

— Україна — це країна, у якій ми живемо. З якої букви будемо писати назву нашої країни?

Україна [ у к р а й і н а] –8 зв. , 7 б., 4 скл.

– Діти , як називають людей, що живуть в Україні? Хто ми?

• А наша мова яка?
• Поміркуйте, де потрібно вставити пропущені слова: українці, Україна, українська.
• … — одна з найбільших країн Європи. Основне населення держави — … . Державна мова — … . Спишіть перше речення. (на екрані текст)

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: А тепер ми з вами залишаємо нашу Україну і здійснимо подорож до

друзів, на планету «Всезнайки» , де дізнаємось багато цікавого . Ну що, згодні? Тож, летімо!( На дошку прикріплюється силует ракети).

До старту космічної ракети приготуватися!

Учні. Є – приготуватися! ( Ніжками затупотіли і у космос полетіли ).

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з дидактичним матеріалом.

– Діти, ми з вами прилетіли на першу зупинку планети «Всезнайки». А як вона називається ви дізнаєтесь , якщо розмістите букви у правильному порядку :

Е С К Т Т. Так – це Текст. Отже тема нашого уроку – це «Поняття про текст. Добір заголовка до тексту».

– З чого складається наша мова? (зі слів)

• Що утворюють слова? (речення )
• А що можуть утворити речення?
• А із речень можна скласти текст.
• А чи кожна група речень є текстом, ми це визначимо, прочитавши речення у колонках.

Щедро світить ясне сонечко.

Зруйнуєш мурашник — загине мурашина сім’я.

— Скільки речень у 1-ій колонці (4)

— Про кого йдеться в кожному реченні? (про бджолу, дітей, сонце, метелика)

— Чи можна дібрати заголовок до цих речень?

— Прочитайте, що написано у 2-ій колонці.

— Про кого йдеться в кожному реченні? (про мурашок)

— Чи можна дібрати заголовок до всіх цих речень?

Висновок. Порівняйте записи.

— Чим схожі речення у І і ІІ колонках? (у них по 4 речення)

— Чим вони відрізняються? (У першій колонці – різні речення, а в другій — всі про мурашок. Речення пов’язані за змістом.

2. Читання правила з таблиці

Текст — це зв’язані за змістом речення, розміщені в певному порядку. До тексту можна дібрати заголовок.

VІ Фізкультхвилинка (космічна зарядка)

VІІ. Ознайомлення з поняттям заголовок ( Ніжками затупотіли на наступну зупинку полетіли)

Ми з вами щойно наблизились до наступної зупинки на планеті

«Всезнайки» – зупинки – «Заголовок».

• Що можна дібрати до тексту?
• Як ви міркуєте, яким має бути заголовок?
• Діти, то чому речення ІІ колонки утворюють текст?
• Який заголовок можна дібрати до тексту? (Мурашки, Цікаві мурашки, Мурашина сім’я)

VIII. Осмислення й узагальнення нових знань

– Діти, зараз ми летимо у ракеті до наступної зупинки, ( Ніжками затупотіли на наступну зупинку полетіли)

– Як називається ця зупинка?

1. Робота в парі

Діти отримують конверти із завданням.

-Діти, треба визначити, чи є подані речення текстом. Прочитайте речення і розмістіть їх у правильному порядку, щоб вони були пов’язані за змістом.

– Чому ця зупинка називається – «Казкова»?

Конверт 1 для І ряду

Була у них Курочка ряба . Жили собі дід та баба. Знесла курочка яєчко.

Конверт 2 для ІІ ряду

Бігла мишка, та й до рукавички. Йшов дід лісом та й загубив рукавичку. А хто, хто в рукавичці живе?

Конверт 3 для ІІІ ряду

Посадив дід ріпку. Пішов дід кликати бабу. Виросла ріпка велика – превелика.

— Чому ви легко відновили тексти? (Казки знайомі.) Перевірка правильних відповідей.

2.Отже ми вирушаємо на ракеті до наступної зупинки. – Ніжками затупотіли на наступну зупинку полетіли)

Робота в групах

— Прочитайте текст. Відгадайте , про кого у ньому ведеться мова? Придумайте власний заголовок . Обґрунтуйте свою відповідь.

Текст 1 . Уже осінь . ________ готується до зими. Цілий день вона носить жолуді, горіхи. Сушить і складає їх у своєму дуплі. З такими запасами не страшно звірятку взимку.

Текст 2. Це тварина, який полюбляє їсти кору молодих дерев і капусту. У нього довгі ноги, великі вуха і короткий хвіст. Пухнасте хутро влітку сіре, а взимку біле.

Текст 3. У нас живе ________. Шерсть м’яка та гладенька, а кігті довгі та гострі. Я кличу його Мурчиком. Зараз він сидить біля нірки і чекає на мишку.

ІX. Підсумок уроку .

1. Вчитель :

• У народі кажуть « Хто гарні знання має, той зірок сягає». У цьому сьогодні ми переконалися, відвідавши планету « Всезнайки».
• Прийшов час повертатися додому на нашу планету Земля на Україну у рідне місто Вінницю з новими знаннями з української мови.
• Ніжками затупотіли в Україну полетіли

2 .Рефлексія

• Які ваші враження від нашої мандрівки ?
• Про що б ви розповіли друзям після нашої подорожі?
• Що було цікавого?
• Який був у вас настрій?
• Що ми дізналися нового під час мандрівки?
• Давайте повторимо правило про текст.

1. Домашнє завдання:

• Діти , що ви привозите з мандрівки? ( сувеніри)

Ось і сьогодні на згадку про подорож у кожного із вас сувенір – це зірочка. Якого вона кольору? Вони різних кольорів, тому, що завдання різної складності. Запишіть у щоденник з укр. мови – картка.

1. Самооцінювання. Вправа « Сходинки»

• Ось ми закінчили нашу диво – мандрівку і з новими знаннями повернулися до рідної домівки.
• Як ви злітали сьогодні до космосу? Хто досягнув планети «Всезнайки»? Оцініть свій внесок у нашу подорож.
• Хто вважає , що працював чудово? Прикріпіть зображення ракети на верхній щабель сходинок. Хто вважає , що працював добре, приклейте ракету посередині. Чи були серед учнів ті, хто не відрізнявся активністю? (Кожен учень прикріплює зображення ракети на відповідну сходинку).
• Підніміть свої сходинки ті діти, які приклеїли свою ракету на верхній щабель. Дякую – ви гарно працювали на уроці. А тепер ті, хто посередині – дякую. Ви дуже добре злітали у космос, а хто приклеїв на нижній щабель?
• Дякую, нам ще треба буде багато тренуватись, не засмучуйтесь, адже скільки часу треба, щоб стати космонавтом? Що для цього потрібно робити?

Вчитель: Спасибі, вам, діти, за вашу сумлінність та активність.