Середньоранній та середньостиглий у чому різниця

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Чисельність та середньооблікова чисельність: різниця. Чим відрізняється чисельність від середньооблікової чисельності?

У даній статті мова піде про відмітних гранях між чисельністю і середньосписочної чисельністю.

Часом у деяких джерелах або з волі свого робочого положення ми можемо зіткнутися з такими поняттями, як чисельність і середньооблікова чисельність. На перший погляд вони дуже схожі, адже навіть звучання доповнює тільки одне слово. Але саме в ньому і ховається суттєва різниця, яка відрізняє терміни один від одного. І в даному матеріалі ми розглянемо кожен з них окремо, щоб зрозуміти, в чому ж полягає їх різниця.

Чисельність та середньооблікова чисельність: в чому різниця між термінами?

Будь-яке підприємство існує на пласті співробітників, які на ньому працюють. І кожен з цих термінів – чисельність і середньооблікова чисельність — говорить про кадрові показниках на фірмі. Це не єдині аспекти, але одні з найбільш вагомих показників. Адже саме від них вже відштовхується масштабність виробництва – тобто, мала чи велика фірма.

Причому це в свою чергу впливає ще й на податкове обкладання. А більшість підприємців намагається заощадити на сторонніх вирахування, намагаючись перейти на спрощену форму. Та й взагалі це впливає на ведення всього бюджету. Тому поговоримо про наочних речі в потрібній термінології.

Важливо: Посилаємося з даного питання на Росстат від 20.11.2006 N 69. Середнє значення описано в пункті 88-89, середньосписковий коефіцієнт пояснюється у пункті 90.

Що таке чисельність персоналу?

Ми вже трохи торкнулися, що це один з основних показників підприємства. Але він не тільки ставить, але і визначається його розмірами, структурою, ступенем механізації процесів, обсягом виробництва послуг або товарів. Цей показник прямо вказує на сегмент діяльності підприємства і кількість зайнятих у ньому фахівців на конкретний заданий період часу або звітну дату. Використовують цей показник для встановлення належного відсотка податків та інших статичних цілей.

Вона складається з наступних сегментів:

• верхньої комірки, яка володіє дуже важливою фірмової інформацією, в ролі адміністративного персоналу;
• всіх працівників від робочого до керованої посади на законодавчому підставі. Також входить обслуговуючий персонал і висококваліфіковані фахівці наукової діяльності.
• Але може бути ще й такий характер:
  • постійні працівники. Тобто ті співробітники, які числяться на підставі трудового контракту на постійній основі. Як правило, стартує цей термін від року і має безстроковий період, якщо не виникає ніяких трудових казусів;
  • тимчасові працівники. Наймаються на короткий період до 2 місяців, а для заміщення посадової особи — до 4 місяців;
  • сезонні працівники. Це більш розповсюджена категорія у сфері сільського господарства або опалювального спектру. Такі працівники наймаються для різних сезонних робіт на строк до 6 місяців.

  Важливо: цей критерій входять всі працівники, що зареєстровані на підприємстві більше 1 дня. Причому неважливо – на безстроковому або терміновому договорі.

  Але також в якості додаткових показників враховують:

  • працівників, що були спрямовані на державні або громадські роботи;
  • трудівників за суміщенням та сумісництвом всередині компанії. До речі, про їхні відмінності ви можете прочитати в нашому матеріалі «У чому різниця між сумісництвом та суміщенням?»;

  Важливо: Але працівник, направлений з зовнішньої організації за сумісництвом, вважається окремо!

  на законній підставі вони будуть значитися як повноцінні працівники, якщо цього вимагають умови праці або бажання роботодавця;
  • віддалені співробітники, тобто які працюють на дому;
  • ті, хто проходить випробувальний термін;
  • і всі позаштатні співробітники, які залучаються для разової спеціальної роботи на основі ГПД;
  • цей показник бере під увагу і співробітників, що перебувають у відрядженні, а також осіб, направлених на навчання з відривом від виробництва. Але за ними або повинна зберігатися заробітна плата, або ж повинен оформлятися відпустку за свій рахунок;
  • прогульників;
  • або працівників на будь-якому каникулярном періоді, лікарняному.

  Важливо: Охоплює чисельність різний часовий період від 1 дня до року. А щоб побачити справжнє відображення ситуації з явкою працівників на робоче місце по днях, використовують такий показник, як явочна чисельність.

  На державних підприємствах чисельність персоналу жорстко врегульована нормами закону. На приватних фірмах також дотримуються цих норм, однак, такий встановлений жорсткий контроль відсутній.

  Хто не входить в середню чисельність:

  • фахівці, що залучаються на основі цивільно-правового характеру;

  Важливо: Працівники, що уклали даний договір з організацією, при підрахунку числяться тільки за основним місцем.

  • особи, що були направлені з державних спектрів;
  • адвокати та військовослужбовці;
  • при перекладі за кордон;
  • особи, що проходять навчання, але при цьому отримують стипендію від даного закладу;
  • власники організації, при неотриманні плати за свої праці;
  • а також ті, хто вже подав заяву на звільнення, або у кого закінчився термін контракту. Причому виключення відбувається з першого дня невиходу на роботу.

  А що собою являє середньооблікова чисельність?

  Але для податкової служби потрібно більш точний критерій, а саме ССЧ або середньооблікова чисельність.

  Важливо: Щодо працівників, які працюють за скороченим графіком або на неповній ставці. При підрахунку ССЧ не береться ціла одиниця штатного працівника, а враховується пропорційно відпрацьований час!

  • Перше і вагома відмінність – це включається перелік співробітників. Для середньооблікової чисельності до уваги беруться тільки ті працівники, що мають офіційну реєстрацію на даному підприємстві. Тобто, неофіційно влаштовані робки відразу ж відкидаються.
  • Але обов’язково враховуються працівники, які перебувають в оплачуваній відпустці, відрядженні або на лікуванні. Але знову ж, обов’язково це повинно мати документальне підтвердження.

  Але є винятки штатних працівників:

  • відпустку жінки вагітності або догляду за дитиною випадає з підрахунку;
  • а також новоспечені батьки при усиновленні;
  • студенти або кваліфіковані особи, що навчаються за рахунок підприємства. При цьому вони отримують стипендію або ж не мають закріпленого збереження зарплати;
  • доповнюють перелік і працівники, що відлучені для проходження вступних іспитів.

  Важливо: Але в середньоспискову чисельність враховуються працівники на підставі спеціальних контрактів з державних організацій. А саме – військовослужбовці та особи, що перебувають у місцях позбавлення волі! Причому вони прирівнюються до повноцінної одиниці за кожен явлений день.

  Також варто врахувати важливі моменти:

  • якщо компанія має 5 робочих днів, то для визначення показника людино-годин загальних 40 годин на тиждень варто розділити на 8. Але при шестиденці – це 6,67;
  • подібним чином йде розрахунок і загального числа 36 годин. Тобто при 5 днями ми ділимо на 7,2, а при 6 – на 6;
  • 24 загальні години ділимо на 4,8 на п’ятиденці і на 4 при шестиденці.

  Чим відрізняються між собою чисельність та середньооблікова чисельність: різниця в підрахунках

  • Як ми вже зрозуміли, поняття чисельності – це більш узагальнений термін, його використовують для визначення кількості працівників на конкретну розрахункову дату. При цьому нових співробітників даний термін включає в себе, а вибулих немає. Калькуляція проводиться за елементарною математичною формулою, яку ми надаємо нижче.
  • Значення показника середньооблікової має більш конкретні рамки, більше обмежень і високу точність підрахунку. Розраховується шляхом підсумовування всіх людино-годин за кожен день, поділених на кількість днів звітного періоду. Якщо береться квартал або півріччя/ рік, тоді розрахунок відбувається при діленні на місяці. Але це напряму залежить від стабільності кількості співробітників.

  Важливо: При розрахунках округлення проводиться в більшу сторону до одиниці! Виняток становить точний підрахунок осіб з неповним робочим періодом.

  Приклад за півріччя, рік або квартал

  • Наприклад, за три місяці на підприємстві числилося 60, 63, 69 співробітників. Тоді нам варто скласти дані показники і розділити на 3 місяці. В результаті ми отримаємо середню і середньоспискову чисельність 64 людини.
  • Якщо кожен місяць на підприємстві було задіяно ще по 2 позаштатних співробітника на тимчасовий підробіток, то при підрахунку показника середньооблікової ми б їх забрали:
    • ((60-2)+(63-2)+(69-2))/3=62 людини.

    Приклад неповного робочого дня

    Ми маємо 3 співробітників на неповній ставці. При цьому дане рішення було за наказом керівника. Тривалість робочого дня – 3 години. При цьому у них була звичайна п’ятиденка. Але Петров відпрацював 12 днів у цьому місяці, Сидоров – всі 22, Нікітін ж – всього 5.

    • Першим ділом вираховуємо чисельність кожного працівника на 1 день:
      • 3/8=0,375.
      • ((1*12)+(1*22)+(1*5))/22=1,77;
      • ((0,375*12)+(0,375*22)+(0,375*5))/22=0,66.

      Важливо: Якщо б в умові задачі співробітник дав письмову згоду на скорочений день, тоді б формули розрахунку були б однаковими!

      Порівняння особливих випадків <>Розглянемо ще один приклад, але із звільненням

      В організації Сидоров подав заяву на звільнення з 12 листопада. І вже на наступний день він не вийшов на роботу. Ми не торкаємося фінансові стягнення, нам потрібно дізнатися саме чисельність працівників.

      • Загальний показник на 30 листопада буде дорівнює нулю. Адже він вже не буде входити в штатну чисельність ще з того дня, як залишився вдома. Хоча до цього був повноцінною одиницею ще на перше число.
      • Але от для показника середньооблікової варто врахувати n-е число днів, відштовхуючись від загальних днів місяця:
        • (1*n)/m.
        • (1*12)/30=0,4.

        Отже, основними відмінностями чисельності від ССЧ є:

        • не всі працівники, які входять до списку загальної чисельності кадрів організації, що входять до ССЧ;
        • у спискову чисельність співробітники вносяться, як цілі одиниці, а в ССЧ пропорційно відпрацьованому робочому часу. Винятком є інваліди, яким за законом встановлено скорочення робочого дня;
        • працівники, залучені за зовнішнім сумісництвом, враховуються у спискову чисельність як одна одиниця, і тільки по днях явки на роботу. Але зате при перекидання співробітників з державних місць на тимчасову роботу їх враховують у середньооблікову показнику.

        Види середніх величин і способи їх обчислення

        Залежно від характеру усереднюваної ознаки і наявної вихідної інформації в статистиці застосовуються різні види середніх величин, серед яких найбільше використовуються такі: середня арифметична, середня гармонічна, середня геометрична і середня квадратична.

        Поряд з переліченими видами середніх величин в статистичній практиці знаходять застосування також середня хронологічна, середня ковзна, середня прогресивна, середня багатовимірна і так звані структурні середні: мода, медіана та ін.

        Кожну середню можна визначити як просту, коли значення варіант спостерігаються тільки один раз або однакову кількість разів, і як зважену, коли значення варіант повторюється різну кількість разів. Уведемо такі позначення і поняття середніх: х – середнє значення досліджуваної ознаки; х – окремі значення усереднюваної ознаки (варіанти);

        п – число одиниць досліджуваної сукупності; / – частота повторень (вага) варіант; Щ = х/- обсяг явищ. Ознаку, за якою знаходять середню, називають усередненою ознакою. Величину ознаки кожної одиниці сукупності називають варіантою або значенням досліджуваної ознаки. Частоту повторень варіантів у сукупності називають статистичною вагою.

        Середні величини, що застосовуються в статистиці, належать до загального типу степеневих середніх. Відрізняються вони тільки показником степені. Математична статистика виводить різні середні з формули степеневої середньої, яка являє собою корінь к-ої степені з частки від ділення суми індивідуальних значень ознаки к-ої степені на число індивідуальних значень:

        де к – показник степені, який визначає тип середньої. Підставляючи у наведену формулу замість к відповідні значення показника степені, одержимо такі середні:

        Вибір того чи іншого виду середньої визначається цілями і завданнями дослідження і наявною інформацією.

        Загальною умовою правильного обчислення усіх видів середніх є збереження незмінним загального обсягу варіюючої ознаки при заміні індивідуальних значень ознак їхньою середньою. Так, середня арифметична застосовується тоді, коли обсяг варіюючої ознаки утворюється як сума окремих варіант; середня гармонічна – коли обсяг варіюючої ознаки утворюється як сума обернених значень окремих варіант; середня геометрична – коли обсяг варіюючої ознаки утворюється як добуток окремих варіант; середня квадратична – коли обсяг варіюючої ознаки утворюється як сума квадратів окремих варіант.

        Розглянемо перелічені вище види середніх більш докладно.

        Середня арифметична

        Середня арифметична – найпоширеніший вид середньої. Середня арифметична проста являє собою частку від ділення суми індивідуальних значень ознаки на їх загальне число. її обчислюють за формулою:

        Середня арифметична проста застосовується в тих випадках, коли відомі дані про окремі значення ознаки та їх число в сукупності, тобто розраховується у разі, коли є незгруповані індивідуальні значення ознаки. В статистичній практиці вона застосовується, як правило, для розрахунку середніх рівнів ознак, представлених у вигляді абсолютних показників. Наприклад, якщо є дані про посівну площу овочів у трьох бригадах господарства (га): 47, 65 і 38 і необхідно визначити середній розмір посівної площі, то розрахунок середньої величини необхідно здійснювати за формулою середньої арифметичної простої оскільки значення усереднюваної ознаки зустрічаються однакове число раз (по одному разу):

        Отже, середній розмір посівної площі з розрахунку на одну бригаду становить 50 га.

        Середня арифметична зважена обчислюється із значень варіюючої ознаки з урахуванням ваг. її застосовують у тих випадках, коли значення ознаки представлені у вигляді варіаційного ряду розподілу, в якому чисельність одиниць по варіантах не однакова, а також при розрахунку середньої із середніх при різному обсязі сукупності. Зважування в даному випадку здійснюється за частотами, які показують скільки разів повторюється та або інша варіанта. Формула середньої арифметичної зваженої має вигляд:

        Отже, при обчисленні середньої арифметичної зваженої необхідно всі значення варіант помножити на їхню частоту, одержані добутки підсумувати і цю суму розділити на суму частот, тобто загальний обсяг сукупності.

        За аналогічною формулою визначається загальна середня (х”г) з групових середніх (хгр), якщо чисельність одиниць по групах (/Ір) неоднакова:

        Розглядаючи формулу середньої арифметичної зваженої, можна помітити, що вона не має принципової відміни від простої середньої арифметичної. Тут підсумування / раз одного і того самого варіанта (х) замінюють множенням його на число повторень (частоту -/).

        Порядок розрахунку середньої арифметичної у варіаційному ряду розподілу покажемо на прикладі середнього настригу вовни по групі господарств (табл. 4.1).

        Таблиця 4.1. Дані для розрахунку середньої арифметичної зваженої

        Оскільки значення усереднюваної ознаки (настриг вовни) повторюється неоднакове число раз, то середній настриг вовни визначимо за формулою середньої арифметичної зваженої:

        При розрахунку середньої арифметичної зваженої частотами (вагами) можуть бути використані відносні показники структури, виражені в процентах або коефіцієнтах (частках). Методика розрахунку середньої і кінцевий результат при цьому не зміняться.

        Якщо частоти виражені в процентах, то формула середньої арифметичної зваженої може бути записана в такому виді:

        де і, = -100 – питома вага кожної частини в загальному обсязі всіх частот (в процентах).

        Оскільки для всієї сукупності £ сі’ = 100%, то формулу можна записати так:

        Якщо частоти виражені в коефіцієнтах (частках), £ 1, тоді формула середньої спрощується:

        Порядок і послідовність розрахунку середньої арифметичної для випадків, коли вагами використовуються відносні показники структури, розглянемо на даних того самого прикладу (табл. 4.1).

        Якщо вагами взяті частоти, виражені в процентах, то середній настриг вовни на вівцю становитиме:

        а якщо частості: х = £, = 0,16 + 0,69 +1,60 +1,10 + 0,42 = 3,97 кг.

        Отже, одержані ті самі результати як і при розрахунку середньої арифметичної зваженої звичайним способом.

        Для інтервальних варіаційних рядів розподілу, в яких значення ознаки дано в межах “від – до”, середню арифметичну зважену знаходять в такій послідовності. Спочатку необхідно інтервальний ряд розподілу перетворити в дискретний. Для цього по кожному інтервалу знаходять його середину (центр). Серединне значення інтервалу звичайно визначають як півсуму його нижньої і верхньої меж. Наприклад, для інтервального ряду розподілу господарств за надоєм молока на корову (ц): 26 – 28, 28 – 30, 30 – 32 і т.д. серединами інтервалів будуть (ц): 27 = (26+28):2; 29 = (28+30):2; 31 = (30+32):2 і т.д.

        Якщо є інтервали з нечітко вираженими межами, з так званими “відкритими межами” (перший інтервал “до” і останній – “понад”), то для визначення серединного значення потрібно встановити умовні межі цих інтервалів. Звичайно в цих випадках вирішують так: для першого інтервалу беруть величину другого інтервалу, а для останнього – величину передостаннього інтервалу.

        Покажемо перехід від інтервалів з відкритими межами до інтервалів із закритими межами на такому прикладі розподілу господарств за середньодобовим прирістом відгодівельного поголів’я свиней (г):

        відкриті інтервали до 350 350 – 400 400 – 450

        300 – 350 350 – 400 400 – 450 450 – 500 500 – 550.

        Після того як знайдені середини інтервалів, середню арифметичну зважену обчислюють так, як і в дискретному ряду розподілу: значення варіант множать на частоти і одержану суму добутків ділять на суму частот.

        Порядок розрахунку середньої арифметичної в інтервальному ряду розподілу розглянемо на прикладі розподілу 100 господарств за надоєм молока на корову (табл. 3.10). Всі розрахунки зведемо в табл. 4.2.

        Таблиця 4.2. Дані для розрахунку середньої арифметичної в інтервальному ряду розподілу

        Середній надій на корову знайдемо за середньою арифметичною зваженою:

        Обчислення середньої з інтервального ряду розподілу має деякі особливості, пов’язані з визначенням середини інтервалу. Визначення варіанти як півсуми верхньої і нижньої меж виходить з припущення, що індивідуальні значення ознаки всередині інтервалу розподіляються рівномірно і, отже, середні значення інтервалів досить близько примикають до середньої арифметичної в кожній групі. В дійсності це не завжди так, тому середні, обчислені з інтервальних рядів, є приблизними.