«Ялинка» Коцюбинський аналіз

Герой оповідання Михайла Коцюбинського » Ялинка » – дванадцятирічний хлопчик Василько. Добрий, чуйний, слухняний, найстарший із дітей у бідній селянській родині, хлопчик із любов’ю і повагою ставиться до своїх батьків, переймається їх болем і турботами: «Чого батько журяться? – думав він. – Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?».

Перший помічник батьків, Василько до того ж є гарним учнем у школі. Саме за успіхи у навчанні батько дарує сину ялинку, яка, зростаючи у садку, є для хлопчика справжньою втіхою, чи не єдиною в умовах постійних матеріальних нестатків. Однак і цією втіхою хлопчик змушений пожертвувати саме заради хоча б тимчасового покращення матеріального становища в родині.

Варто зазначити, що всі події у творі подано через відчуття головного героя, що дозволило М. Коцюбинському детально змалювати внутрішній світ дитини. Зокрема в епізоді продажу ялинки проявилась моральна краса Василька, його любов до природи та жаль за молодим розкішним деревом і водночас уміння тамувати свої бажання, розуміння без слів складної ситуації, в якій опинилась родина: «На блакитні очі Василька набігли сльози. Йому жаль стало зеленої стрункої ялинки, що одна звеселяла зимою садок. Батько глянув на сина. Василько замовк, прочитавши у тому погляді невимовний смуток».

Однією з особливостей творчої манери М. Коцюбинського є зображення природи як живої істоти, що по-своєму відчуває і переживає події твору. В оповіданні такою живою істотою крізь призму душевних переживань головного героя постає перед читачем ялинка: «Яким підійшов ближче, замахнувся сокирою і вдарив по стовбурові. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалась несподіваного лиха, і кілька зелених глиць упало на сніг. Яким рубав, а ялинка тремтіла, як у пропасниці. Василькові здавалось, що вона от-от застогне. Аж ось деревце похилилося, хруснуло і, підтяте, впало на сніг… Василько мало не плакав з жалю». Так у творі глибоко передано біль дитини через втрату улюбленого дерева, зрубаного для панської втіхи.

У другій частині оповідання під час нелегких випробувань у лісі проявляються інші риси характеру Василька – спостережливість, увага до навколишнього світу, сміливість, рішучість у діях, розсудливість. Психологічним супроводом до переживань героя є зображена у рухах і змінах природа: «Василько заблудивсь. Йому було холодно і страшно. Він заплакав. Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний вітер та крутив снігом, а Василькові згадалась тепла, ясна батькова хата».

За допомогою картин природи автор передає почуття страху, яке охопило хлопчика у нічному зимовому лісі. Уява наляканої дитини малює страшні картини: «Він глянув навкруги: здорові кострубаті дуби стояли в лісі, мов страховища, і звідусюди простягали до нього цупкі чорні гілки. Василькові здалося, що то мерці, закутані білим покривалом, простягають до нього свої руки…». Однак хлопчик знаходить у собі сили для боротьби за життя та рятується від вовків і зимової негоди. Повернувшись додому, відчувши тепло рідної хати і турботу люблячих батьків, весело, а, можливо, з гумором, що властиво для дітей, він згадує цей неприємний і навіть страшний момент свого життя.

1. «Ялинка» Коцюбинський план «Ялинка» Коцюбинський план 1) Сім’я готується до Святого вечора. 2) Торг за ялинку. 3) Жаль Василька за своїм деревцем. 4) Завірюха. 5) Зламані сани. 6) Василько заблукав. 7) Віднайдена дорога. 8) Вовки. 9) Переживання батьків. 10) Батько з матір’ю їдуть. Читать далее.
2. «Ялинка» Коцюбинський скорочено «Ялинка» Коцюбинський скорочено Наближався святий вечір, сімя Якима готувалися до свята (дружина готувала їсти, Василько втирав мак, а дві сестрички бавилися). Лише Яким сидів невеселий. Старший син Василько розмірковував: чи це через те, що нездужає, чи через нестачу грошей, щоб. Читать далее.
3. «Ялинка» Андерсен скорочено «Ялинка» Андерсен скорочено читати В лісі росте маленька ялинка. Вона хоче вирости і дуже соромиться того, що через неї може перестрибнути заєць, бо це ще більше підкреслює її малий розмір. Лелека розповідає їй, що бачив як зі старших дерев роблять. Читать далее.
4. Коцюбинський «Маленький грішник» аналіз Коцюбинський «Маленький грішник» аналіз твору В оповіданні «Маленький грішник» (1893) змальовано життя знедолених дітей міста. Також в цьому оповіданні яскраво виявилась одна з особливостей стилю письменника. Він знаходить вдалі, життєво правдиві деталі для психологічної характеристики героїв. У творі «Маленький грішник». Читать далее.
5. «Коцюбинський» Харитя аналіз «Коцюбинський» Харитя аналіз Жанр — оповідання Головна думка: важке безпросвітне життя, приреченість на страждання, важку працю бідних селянок-удовиць та їх дітей в Україні за часів російського царизму. Образ Хариті, героїні однойменного оповідання М. Коцюбинського, вражає і сучасних читачів. На плечі. Читать далее.
6. Коцюбинський «Цвіт яблуні» аналіз Коцюбинський «Цвіт яблуні» аналіз твору Рік написання — 1902 Тема — переживання батька, що втрачає єдину дитину. Жанр : новела (хоча автор визначав її як етюд) Ідея : «Як серед горя, що здається безпросвітним, гнітючим, паралізуючим життя, все-таки проривається життя». Читать далее.
7. «Вільшаний король» аналіз Й. Гете «Вільшаний король» аналіз Рік написання — 1782 Жанр — балада Тема. Страх людини перед таємничими силами природи Ідея. Небезпечно втручатися у світ природи, це загрожує життю. Світ природи — таємничий. Він приваблює і лякає людину одночасно. До кінця. Читать далее.
8. «Свекор» Васильченко скорочено «Свекор» Степан Васильченко читати можна скорочено, але краще прочитати повчальне оповідання «Свекор» повністю. «Свекор» скорочено Своїми сірими суворими очима, поважною ходою Василько Завжди викликав усмішку в дорослих. Як дорослий, він гукав на корову, що зібралася в шкоду, робив зауваження за. Читать далее.
9. «Свекор» Васильченко аналіз «Свекор» Степан Васильченко аналіз — тема, ідея, основна думка, жанр, сюжет, Характеристика Василька. З м’яким доброзичливим гумором письменник змальовує образ Василька, який любить «старувати», тобто серйозно, по-дорослому повчати старших. Тому головний герой і є «свекром». «Свекор» Васильченко аналіз Тема «Свекор». Читать далее.
10. Як ялинка готується до зими? Як ялина готується до зими? Якщо Ви шукаєте відповіді на це запитання, то, прочитавши дану статтю, неодмінно її знайдете. Як ялинка готується до зими? Ялина – вічнозелена рослина. Тому що на зиму вона не скидає своє листя, тобто хвою. Для. Читать далее.
11. «Грицева шкільна наука» аналіз «Грицева шкільна наука» аналіз твору Автор — Іван Франко Жанр — оповідання Тема «Грицева шкільна наука» — правдиве зображення старої школи в Україні, стосунків учнів між собою та учнів з учителями. План «Грицева шкільна наука» 1. Гриць-пастушок. 2. Батько веде. Читать далее.
12. «Перша колискова» Вінграновський аналіз «Перша колискова» Вінграновський аналіз Автор — Микола Вінграновський Тема : любов і турбота батьків. Ідея : нерозривне поєднання майбутнього дитини та рідної землі. Основна думка : найцінніший скарб — це діти. Образ : центральним є образ матері. Вони сповнені мрій. Читать далее.
13. І. Калинець «Стежечка» аналіз І. Калинець «Стежечка» аналіз І. Калинець «Стежечка» аналіз вірша Тема: зображення стежечки, яка мандрує з ліричним героєм чарівним світом природи. Ідея: уславлення краси довкілля, любові до природи, вміння цінувати і розуміти все живе навколо себе. Основна думка: «світ красний —. Читать далее.
14. «Міо, мій Міо» аналіз «Міо, мій Міо» аналіз Жанр. Казкова повість (фентезі) Тема — пригоди хлопчика в казковій Далекій Країні. Ідея — віра в перемогу справедливості; розкриття безмежних фізичних і духовних можливості людей, які готові пожертвувати собою заради щастя інших. Герої «Міо, мій Міо». Читать далее.
15. «Хуха-моховинка» аналіз «Хуха-моховинка» аналіз Автор — В. Королів-Старий «Хуха-Моховинка» Жанр. Літературна фантастична казка Тема: зображення життя добрих фантастичних істот у тісному взаємозв’язку з жорстоким світом людей. Ідея: уславлення доброти, чуйності, взаємодопомоги; обурення жорстокістю та несправедливістю. Проблеми: ставлення до природи, добро і зло. Читать далее.
16. Прислів’я про маму і тата Прислів’я про маму і тата — народна українська мудрість багатьох поколінь, втілена у висловах. Батьки — найрідніші люди на землі, які завжди допоможуть та підтримають, а прислівя про батьків тільки підтверджують це. Прислів’я про маму і тата Як батьки ставляться. Читать далее.
17. Михайло Коцюбинський біографія коротко Михайло Коцюбинський біографія скорочено відомого українського письменника викладена в цій статті. Михайло Коцюбинський біографія коротко Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення. Читать далее.
18. «Люби природу не як символ» аналіз «Люби природу не як символ» аналіз Тема : закликання людини любити природу, людей, красу, мистецтво, легенди і дійсність. Ідея: благотворний вплив природи на людське життя. Основна думка: кожен із нас — невід’ємна частинка матінки-природи. Світ навколо нас такий чарівний, таких. Читать далее.
19. Л. Кисельов «Земля така гаряча» аналіз Л. Кисельов «Земля така гаряча» аналіз вірша Тема «Земля така гаряча»: вболівання хлопчика за долю журавля, його намагання захистити птаха від жорстокості. Ідея «Земля така гаряча»: уславлення любові до природи, пташиного світу, бажання творити добро, гарні вчинки. Основна думка: «І. Читать далее.
20. «Чому пес живе коло людини?» аналіз Легенда «Чому пес живе коло людини?» — уславлює народну мудрість. «Чому пес живе коло людини?» аналіз Тема: пошуки собакою небезпечного місця для житла, яке вона віднайшла тільки поруч із людиною. Ідея: уславлення людської мудрості, сили, могутності, людина — цар природи. Читать далее.
21. «Харитя» Коцюбинський скорочено «Харитя» Коцюбинський скорочено «Харитя» короткий зміст в можете згадати за 5 хвилин. Мама Хариті захворіла. Її батько помер шість тижнів тому, мати все тужить та слабує. Захворіла мати у жнива, в гарячу пору, коли всі, хто лиш вміє жати, подались. Читать далее.
22. «Вчись у природи творчого спокою» аналіз «Вчись у природи творчого спокою» аналіз вірша — тема, ідея, художні засоби, жанр, віршовий розмір та інші питання розкриті в цій статті. Вірш «Вчись у природи творчого спокою» Є. Плужник Збірка — «Рання осінь» Жанр : пейзажна лiрика Рік написання. Читать далее.
23. Михайло Коцюбинський хронологічна таблиця Хронологічна таблиця Коцюбинського, Його життя, творчості, біографії викладена в цій статті. Михайло Михайлович Коцюбинський — український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові. Михайло Коцюбинський хронологічна таблиця 17 вересня 1864 Народився у Вінниці в сім’ї дрібного урядовця. 1875 — 1876. Читать далее.
24. «Лялечка» Коцюбинський скорочено «Лялечка» Коцюбинський скорочено читати «Лялечка» короткий зміст (переказ) ви можете прочитати за 10 хвилин. У новелі «Лялечка» (1901) Коцюбинський Через внутрішній світ земської вчительки розкриває важливі особистісні й тогочасні соціальні проблеми. Раїса Левицька Ще зі студентської лави намагалася «вилущитися» з. Читать далее.
25. «Свічечка букви Ї» аналіз Аналіз вірша » Свічечка букви Ї » І. Малковича — тема, ідея, головна думка, художні засоби розкриті в цій статті. «Свічечка букви Ї»І. Малкович аналіз Тема: звернення до дитини — майбутнього країни, яка повинна плекати і оберігати свічечку букви «І». Читать далее.
26. Вірші про ялинку Вірші про ялинку для дітей та дорослих українською мовою — короткі, гарні, цікаві ви знайдете в цій статті. Вірші про новорічну ялинку ви можете вивчити разом з дітьми. Також ви можете ознайомитися з Загадками про ялинку. Вірші про ялинку Ой. Читать далее.
27. «Сміх» Коцюбинський скорочено «Сміх» Коцюбинський скорочено «Сміх» короткий зміст ви можете прочитати за 10 хвилин. «Сміх» — страшне й моторошне оповідання про революційні події 1905 року. В ньому йдеться про тривожні часи наступу реакції, про кошмари чорносотенних погромів, спрямованих проти всіх тих сил. Читать далее.
28. «Свекор» Васильченко характеристика Василька Характеристика образу Василька «Свекор» Василь — наймолодша дитина в родині бідного селянина. Малий хлопець Василько, якого було прозвано свекром через те, що він повсякчас усім робив зауваження, чимось був незадоволений, вирішив одружитися. Все було готово до сватання. А коли батько. Читать далее.
29. «Басурмен» аналіз Аналіз «Басурмен» Степана Васильченка — тема, ідея, головна думка, жанр, сюжет, характеристика образу Семена. Уперше «Басурмен» опубліковано у збірці: С. Васильченка «Оповідання», виданиій у Києві 1919 року. «Басурмен» аналіз Чому оповідання називається Басурмен? Головним героєм оповідання є хлопчик Семен, який. Читать далее.
30. «Маленьний горбань» аналіз Маленький горбань — оповідання українського письменника Спиридона Черкасенка. Опубліковане в 1912 році в збірці»Маленький горбань та інші оповідання». В оповіданні розповідається про невеликого на зріст та горбатого хлопчака, який своєю щирістю та добротою робить все кращим. Черкасенко «Маленьний горбань» аналіз. Читать далее.
31. Коцюбинський «Дорогою ціною» переказ «Дорогою ціною» відтворює реальну картину подій на тогочасній Україні: замучені постійним немилосердним знущанням панів, маючи ще в пам’яті згадки про свою колишню волю, українці намагалися врятуватися від кріпаччини, віддаю чи інколи навіть своє життя за омріяну волю. Скорочено «Дорогою ціною». Читать далее.
32. «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою» аналіз І. Калинець «Хлопчик-фігурка, який задоволений собою» аналіз Тема: зображення фантастичної істоти — хлопчика-фігурки (Ха-еФ), який намагається самоствердитися серед людського оточення і довести свою зверхність над ним. Ідея: засудження хвалькуватості, надмірної впевненості в собі, легковажності, уславлення правдивості, віри у вільне, незалежне. Читать далее.
33. Коцюбинський «Дорогою ціною» скорочено «Дорогою ціною» читати скорочено Варто у крайніх випадках, адже твір цікавий та історичний. Короткий зміст «Дорогою ціною» Не розкриє внутрішнього світу героїв. Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною» скорочено Пролог Тяжко жилося селянству в тридцяті роки вісімнадцятого століття: «Вільний дух народу ще. Читать далее.
34. Коцюбинський «Дорогою ціною» короткий зміст Повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною» зображує героїко-романтичну історію двох закоханих. Соломію, яка любила Остапа, пан видав заміж за старого фурмана а Остапа за бунтівні розмови погрожував віддати у солдати. Молодята тікають на вільні землі. Під нас утечі Остапа поранили, потім. Читать далее.
35. Дмитро Чуб «Вовченя» читати Дмитро Чуб «Вовченя» читати Повністю Ви можете за 10 хвилин. Дмитро Чуб «Вовченя» текст Смеркалось, коли до хати увійшов батько і, щось тримаючи в полі чумарки, сказав до сина: — Васильку! А якого я тобі звіра приніс! — І випустив. Читать далее.
36. «Сіроманець» аналіз «Сіроманець» аналіз повісті Вінграновського Викладений в цій статті. «Сіроманець» аналіз Автор — Микола Вінграновський Рік написання — 1977 Жанр — повісті Тема : зображення конфлікту цивілізації та природи. Ідея : уславлення дружби, співчуття, беззастережної хоробрості та самовіддачі у взаємодії людини. Читать далее.
37. «Федько халамидник» аналіз » Федько халамидник » історія написання оповідання Винниченка та аналіз твору наведені в цій статті. «Федько халамидник» аналіз твору Тема «Федько халамидник» : показ люблячого, ніжного, відкритого серця дитини (Федько), яке протиставляється жорстокості дорослих, потворному і злочинному суспільству, яке калічить. Читать далее.
38. «Буря на Чорному морі» аналіз Народна дума «Буря на Чорному морі» — тема, ідея, жанр, основна думка, проблематика, сюжет. «Буря на Чорному морі» аналіз думи Тема: зображення бурі на Чорному морі, в результаті якої два рідні брати ледве не загинули, бо звернулися до Господа. Ідея. Читать далее.
39. «Горпина» Марко Вовчок аналіз «Горпина» Марко Вовчок аналіз Аналіз оповідання Марко Вовчок Ви можете зробити озназомившись зі Стислим переказом твору. Сюжет «Горпина» Занедужала дитина „Занедужала дитинка : кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить.» Щастя молодої матері „Аж ось. Читать далее.
40. «Княжна» Шевченко аналіз «Княжна» Тарас Шевченко аналіз Жанр — соціально-побутова поема Автор — Тарас Шевченко Рік написання — 1847 Тема — викриття антинародних дій поміщиків-кріпосників. У поемі «Княжна» Шевченко зобразив пана-ліберала, який видає себе патріотом, «братом убогих», а насправді: А патріот, убогих брат…. Читать далее.

Ялинка

В Якимовій хаті кипіла робота. В печі тріщав вогонь та сичав борщ. Олена, мати Василькова, крутила голубці на вечерю. Василько сидів долі та м’яв мак до куті. Василькові було літ дванадцять. Він був найстарший у сім’ї. Василько м’яв мак і все поглядав то на двох сестричок, що гралися з котом, то на батька, що сидів на полу,схиливши голову.

“Чого батько журяться? — думав він.— Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?”

Рипнули двері. В хату увійшов якийсь чоловік.

— Добридень вам,— удався він до Якима.— Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки, що росте у вашім садочку? Пани послали мене знайти дітям ялинку на святий вечір; я вже другий день шукаю і не можу знайти гарної.

— А що б ви дали? — спитав він перегодом.

— Та вже не будемо торгуватись. Кажіть ціну.

— Три карбованці дасте,— відповів Яким.

— Тату, — обізвався Василько тремтячим голосом,— таж то моя ялинка, ви її подарували мені ще тоді, як мене похвалив учитель.

На блакитні очі в білявого Василька набігли сльози. Йому жаль стало зеленої стрункої ялинки, що одна звеселяла зимою садок. Батько глянув на сина. Василько замовк, прочитавши в тому погляді невимовний смуток.

— Добре, я дам три карбованці,— обізвався чоловік,— але мусите приставити ялинку сьогодні, бо пани ще хотять прибрати її на вечір.

— А як її приставити, коли я слабий, а хлопець малий ще,— сказав Яким.

Чоловік глянув на Василька.

— Не так-то вже й малий ваш хлопець. Та й недалечко їхати — годину. Завидна завезе, завидна й поверне.

Яким подумав і махнув рукою.

— Якось воно буде. містечко не за горами.

Чоловік дав завдаток, розказав, куди завезти ялинку, і пішов.

Яким трохи повеселішав: за три карбованці можна було викупити від шевця жінчині чоботи. Хвалити бога, Олена не ходитиме на свята в подраних чоботях.

Він одягся, узяв сокиру й подався в садок. За батьком побіг і Василько.

В садку лежав глибокий сніг. Якимові ноги, узуті в здорові чоботи, глибоко поринали в сніг і лишали за собою цілу низку ямок. Василько то стрибав у ті ямки, то розгортав ногами білий пухкий сніг. Чорні, голі дерева стояли в садку, настовбурчившись замерзлими гілочками, і, наче мертві, не ворушилися од вітру. Під деревами, на білому, як цукор, снігу, сіткою лягла тінь. Аж ось здалеку зеленою глицею заманячила ялинка. Василько з батьком підійшли до ялинки.

Їм обом жаль стало молодого деревця. Струнке, зелене, веселе, воно маяло гілочками, наче раділо гостям. Яким підійшов ближче, замахнувся сокирою і вдарив по стовбурові. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць упало на сніг. Яким рубав, а ялинка тремтіла, як у пропасниці. Василькові здавалось, що вона от-от застогне. Аж ось деревце похилилося, хруснуло і, підтяте, впало на сніг. Василько мало не плакав з жалю. Він бачив, як батько взяв ялинку за стовбур, закинув на плечі і поніс. Вершечок з ялинки волікся за батьком і лишав на снігу довгу, мов стежечка, смужку. Василько глянув на свіжий пеньок, і дві сльозини скотились йому по щічках. Він не міг бачити того пенька, того місця, де за хвилинку перед цим стояла його ялинка, і почав нагортати снігу на пеньок. Незабаром з-під купи снігу не стало видко пенька.

— Васильку, го-ов! а йди сюди! — гукнув з подвір’я батько. Василько побіг до батька.

— Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку. Та хапайся, сину, бо вже ген-ген з полудня, а треба вернутись завидна. Коли б ще снігу не було,— казав Яким, удивляючись у край неба,— наче хмара насувається. Не гайся, Васильку, не гайся, бо нерано.

На стареньких санях лежала вже ялинка. Василько почав лагодитись у дорогу. Він запріг коней, удяг кожушину і виїхав з двору.

Повівав холодний вітрець. З краю неба насувались білі, наче молочйі, хмари. Разно бігли мишасті коненята. Дорога була слизька, і сани йшли в затоки. На обидва боки від дороги, скільки скинеш оком, розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатеркою. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами. Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалося з місця. Вітер дужчав. Насунули снігові хмари і оповили небо. Сонце сховалось за хмари. Посипав сніжок. Василько вйокнув на коні, і вони побігли підтюпцем, наближаючись до лісу, що чорною стіною стояв перед ними. До лісу якраз половина дороги. Ще півгодини треба було їхати лісом. Василько в’їхав у ліс. Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах; їм було байдуже, що бурхав холодний вітер, ішов сніг. Мокрий сніг бив у лице Василькові, заліплював очі, налазив за комір. Мишасті коні зовсім побіліли, обліплені снігом. Василько загорнув руки в рукава, насунув на очі шапку й схилив голову, щоб хоч трохи захиститись од холодного вітру та снігу. Він і не постеріг, що коні звернули з дороги і побігли праворуч. Враз — сани пішли в затоки і вдарились у горбик. Трісь! Щось тріснуло в санях, і Василько дав сторчака в сніг. Коні стали. Василько підвівся, обтріпуючись з снігу, підбіг до саней. Старі, трухляві копили зламались, васаг лежав нарізно від санок. Василько обійшов навкруги саней, оглянув їх і мало не заплакав. Запобігти лихові не можна було. “Підожду, може, хто над’їде та дасть мені яку раду”,— подумав він, поглядаючи на дорогу, яку раз у раз замітав сніг. Але в лісі було пусто. Тільки вітер гучав межи деревами та сипав сніг, закриваючи білою сіткою далечінь. Василько ступнув кілька ступнів наперед і став, широко розкривши очі з переляку та несподіванки. Перед ним з’явивсь ярок, якого не повинно бути на його дорозі. Василько постеріг, що збився з дороги. Що тут робити? Хіба лишити сани з ялинкою в лісі, а самому вертатися з кіньми додому? Василько випріг коні, сів верхи і поїхав назад по дорозі.

В лісі посутеніло. Настав вечір. Василько їхав лісом, коні глибоко поринали в сніг і ледве-ледве переступали з ноги на ногу. Василько незабаром помітив, що він їде не дорогою, а так, лісом, навмання. Він став. “Треба конче знайти дорогу,— подумав Василько.— Вернусь назад до саней і звідти поїду навпростець дорогою”. Він повернув коні і поїхав назад. Довго їхав Василько проти вітру та снігу, а саней не було. “Я десь узяв дуже соб, а треба трохи цабе”,— подумав він і повернув уліворуч.

В лісі зовсім затемніло. На землі і в повітрі білів сніг та манячили цупкі, замерзлі стовбури дерев, закурених снігом.

Василько їхав, а саней не було. Коні, брьохаючись по заметах та по кучугурах, потомились і стали. Василько заблудивсь. Йому було голодно й страшно. Він заплакав. Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний вітер та крутив снігом, а Василькові згадалась тепла, ясна батькова хата. Весело горить в хаті каганець. На столі стоїть кутя. Батько та дві сестрички сидять за столом, мати подає вечерю. Всі такі весели, гомонять, радіють святечку. Хлопці та дівчата приносять вечерю, поздоровляють з празником, питають про Василька. А може, не радість, не щастя гостює в хаті. Може, мати плачуть, що нема з ними Василька; може, батько журяться та сумні-сумні сидять край столу і не їдять вечері. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату. Василько торкнув коней; коні знялися з місця і нешвидко побрели по глибокому снігу. Але що се? Василько виразно побачив свою хату. Йому видалось, що в маленьких вікнах блимнув вогонь. Василько зрадів і повернув до хати. То був кущ, обсипаний снігом, і здалека видавсь хатою. Василько й руки опустив. Що тут чинити? Він глянув навкруги: здорові дуби стояли в лісі, мов страховища, і звідусюди простягали до нього цупкі чорні гілки. Василькові здалося, що то мерці, закутані білим покривалом, простягають до його свої руки. Йому стало страшно. Враз — щось зірвало Василькові шапку з голови, холодний сніг посипавсь йому на голову. То гіллячка зачепила шапку та збила її в сніг. Тільки Василько наважився злізти з коня по шапку, як десь далеко почулось: а-у-у-у! — і луною покотилося в лісі. А-у-у-у! — відгукнулося з другого боку і довго не вгавало. Василько похолов з остра-. ху. Волосся полізло догори, серце перестало стукати в грудях. Думка про вовків промайнула у його в голові. Він в нестямці затяв коней і зник поміж деревами.

Василько виїхав на узлісся. За лісом було поле. На полі, край лісу, стояв хрест. Василько побачив хрест і зрадів. “Адже я на дорозі. Се дорога до села, де живе мій дядько. недалеко до села. ” Василько виїхав на дорогу. Але що се за вогники блимають під лісом. Що се чорне ворушиться на снігу. Враз коні жахнулись і сіпнули вбік. “Вовки”,— подумав Василько. Він щосили затяв коні і вхопився за гриву. Переляканий, без шапки, запорошений снігом, мчався Василько по дорозі назустріч холодному вітрові. За ним навздогін бігли два вовки, вигинаючи сірі хребти. А хуртовина вила, крутила снігом та замітала їх сліди.

Вирядивши Василька, Яким легенько зітхнув; він продав ялинку за добрі гроші, а грошей було притьмом треба: треба було і чобіт жінці, треба було і на Новий рік дещо купити. Якимові трохи жаль стало Василька, що так любив тую ялинку. Та що вдієш, коли біда: ні в віщо вдягнутися, нічого й кусати.

Олена поралась коло печі, хапаючись, щоб устигти на пору з вечерею.

Ніхто не постеріг, що надворі ішов сніг.

Аж дівчатка, бавлячися під вікном, радісно скрикнули:

— Сніжок! Сніжок! Пустіть нас, мамо, надвір! Олена та Яким разом глянули в вікно.

— Ой лишенько! Як той бідний Василько приб’ється додому в таку негоду! — скрикнула Олена.

Яким вийшов надвір. Небо заволоклося сніговими хмарами, рвачкий вітер забивав дух. Яким стривожився. “Коли б ще яка біда не лучилась хлопцеві”,— подумав він.

— Ну, що? — спитала Олена, як він увійпїов до хати.

— Завірюха. та, може, ущухне. повинен би Василько над’їхати.

А хуртовина не вщухала. Олена раз у раз заглядала в вікно, вибігала надвір і все зітхала та бідкалася.

Вже смеркалося, а Василька не було.

Олена плакала. І нащо було посилати дитину проти ночі! Наче без тих трьох карбованців і не обійшлось би? Що з тих грошей, коли через їх можна позбутись найстаршої дитини? Олена мучилась і уявляла собі, як Василько збився з дороги, як напали на його вовки, як вони розривають по шматочку її любу дитину.