Menu Close

Коренева система смородини червоної

Зміст:

Смородина червона: вирощування, види та сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 16 лютого 2019 Перша редакція: 16 травня 2016 🕒 19 хвилин 👀 60904 рази 💬 2 коментарі

  • Посадка й догляд за порічками
  • Порічки – опис
  • Посадка порічок
    • Коли садити порічки
    • Посадка порічок восени
    • Посадка порічок навесні
    • Догляд за порічками навесні
    • Догляд за порічками влітку
    • Догляд за порічками восени
    • Обробка порічок
    • Полив порічок
    • Підживлення порічок
    • Коли обрізувати порічки
    • Обрізування порічок навесні
    • Обрізування порічок восени
    • Як розмножувати порічки
    • Розмноження порічок відсадками
    • Розмноження порічок живцями
    • Розмноження порічки поділом коренів
    • Хвороби порічок
    • Шкідники порічок
    • Великі сорти порічок
    • Солодкі сорти порічок
    • Ранні сорти порічок
    • Середні сорти порічок
    • Пізні сорти порічок
    • Найкращі сорти порічок
    • Сорти порічок для Підмосков’я
    • Корисні властивості порічок
    • Порічки – протипокази
    • Коментарі

    Порічки червоні (лат. Ribes rubrum), або смородина червона, або смородина звичайна – листопадний чагарник родини Аґрусові. У природі порічки ростуть у лісовій зоні Євразії, утворюючи зарості на узліссях, по берегах річок і струмків. У культурі порічки ще в V столітті стали вирощувати голландці, причому не як ягідний чагарник, а як декоративну рослину. Саме тому порічки в Європі набагато популярніші за чорну смородину. У Московії червона смородина з’явилася тільки в XV столітті.

    Посадка й догляд за порічками

    • Посадка: у вересні або з середини до кінця квітня.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло.
    • Ґрунт: слабкокислі або нейтральні чорноземи, лісові ґрунти з високим умістом гумусу або суглинки.
    • Полив: регулярний і достатній, особливо в період активного росту і формування зав’язей (на початку червня), а також у період наливу ягід (у кінці липня або на початку серпня). Витрата – 20-30 л води на м²: ґрунт має просочитися на глибину 30-40 см.
    • Підживлення: у квітні в ґрунт уносять сечовину, у червні – гнойовицю або розчин пташиного посліду, хоча можна удобрити ґрунт і мінеральним комплексом. Улітку в похмурі дні або вечорами проводять позакореневе підживлення по листю розчинами мікроелементів – борної кислоти, сірчанокислого цинку, мідного купоросу, сірчанокислого марганцю і молібденовокислого амонію. На початку жовтня ґрунт навколо кущів перекопують з органікою, калійним і фосфорним добривом.
    • Обрізування: напровесні або після падолисту.
    • Розмноження: відсадками, поділом куща і живцюванням.
    • Шкідники: рослину може вражати чорносмородинний плодовий, аґрусовий жовтий і блідоногий трачі, смородинні галиці, склівки, брунькові й павутинні кліщі, листова галова й аґрусова пагонова попелиці, аґрусовий п’ядун, вогнівка і дворічна листовійка.
    • Хвороби: антракноз, біла плямистість, європейська борошниста роса, махровість (карликовість, реверсія), нектрієве всихання пагонів, смугаста мозаїка, бокальчаста та стовпчаста іржі, сіра гниль.

    Порічки – опис

    Порічки – опис Кущі порічок досягають у висоту від 1 до 2 м. Коренева система у порічок досить потужна. Пагони жовтуваті або сірі, деревина зеленого відтінку зі світлою серцевиною. Листя порічок три-п’ятилопатеве, гладеньке згори, а зі споду світлішого відтінку й іноді з опушенням по жилах. Розпускаються в травні непоказні червоно-бурі або жовто-зелені квітки, зібрані в грона. Плоди порічок – соковиті і кислі на смак червоні ягоди діаметром до 1 мм, зібрані в грона. Червона і чорна смородина – близькі родички. У родинному зв’язку з ними перебувають також біла смородина й аґрус. У наших садах порічки вирощуються так само часто, як чорна смородина, полуниця і малина, і набагато частіше, ніж ожина, лохина і чорниця, що тільки почали освоювати сади любителів.

    Порічки зацвітають набагато пізніше за чорну смородину, тому рідше потерпають від поворотних заморозків. Вони легше зносять посуху, а при правильному догляді дають більші врожаї. Живе кущ порічок 30-35 років. Майже всі сорти культури самоплідні.

    З цієї статті ви дізнаєтеся, як здійснюються посадка і догляд за порічками – як і коли їх поливати, чим підживлювати, як обрізувати порічки, чим обробляти від хвороб і шкідників, а також чи можна порічки вирощувати в районах із прохолодним кліматом. Крім того, ми дамо вам опис сортів порічок, і ви напевно зможете вибрати чудові сорти для вашої місцевості.

    Посадка порічок

    Коли садити порічки

    Оптимальний час для посадки порічок – вересень. Якщо з якоїсь причини у вас не вийшло посадити порічки восени, можна перенести посадку на весну – на середину або кінець квітня.

    Оскільки порічки дуже світлолюбні, вирощувати їх потрібно на добре освітленому і провітрюваному південному схилі. Найкращі ґрунти для них – чорнозем, лісові ґрунти з підвищеним вмістом гумусу і суглинки з нейтральною або слабкокислою реакцією. Для посадки вибирають одно- або дворічні саджанці порічок із великою і здоровою кореневою системою завдовжки близько 20 см. Перед посадкою з саджанців потрібно видалити всі листки і 2-3 години потримати їхнє коріння в відрі з водою.

    Посадка порічок восени

    За 2-3 тижні до осінньої посадки викопайте яму діаметром 50-60 см і глибиною близько 40 см. Вийнятий з ями ґрунт ретельно перемішайте з 8-10 кг торфу або перегною, 200 г суперфосфату і 40 г деревної золи або сірчанокислого калію – це розрахунок на 1 рослину. Половину суміші засипте в яму, а другу частину залиште поруч. Якщо ви висаджуєте кілька кущів, копайте для них ями на відстані не менше 1,5-2 м. Висаджуючи порічки вздовж паркану або доріжок, відступіть від них бодай півтора метра.

    Коли через 2-3 тижні земля в ямі осяде, опустіть туди коріння саджанця і розправте його. Сам саджанець розмістіть прямо або під нахилом, заглибивши кореневу шийку на 5-6 см, щоб стимулювати утворення додаткових коренів і пагонів відновлення. Засипаючи коріння саджанця живильною земляною сумішшю, струшуйте його час від часу, щоб у коренях не залишалося порожнин. Коли яму буде засипано, ущільніть ґрунт, зробіть навколо саджанця на відстані 20 см кругову борозну і кілька разів заповніть її водою. Після того, як вода вбереться, замульчуйте ділянку навколо саджанця торфом або перегноєм, а пагони обріжте на висоті 10-15 см, залишивши на кожному не більше 2-3 бруньок – цей захід сприяє утворенню добре розгалуженого куща і розвитку сильної кореневої системи. До того, як саджанець вкорениться, його потрібно поливати не менше двох разів на тиждень.

    Посадка порічок навесні

    Весняна посадка порічок здійснюється з середини до кінця квітня в тому ж порядку, що й осіння, за одним винятком: ями під саджанці і родючу суміш готують з осені, але в ґрунт додають тільки органіку, а фосфор і калій вносять у нього перед посадкою.

    Догляд за порічками

    Догляд за порічками навесні

    У кінці березня, як тільки дозволить погода, настає пора санітарного обрізування і формування кущів порічки. У квітні порічки по вологому ґрунту підживлюють сечовиною, а потім, як тільки просохне верхній шар ґрунту, беруться до розпушування ділянок навколо кущів на глибину 6-8 см. Якщо ви підсапували порічки на зиму, відгребіть землю від кущів. Після цього вирівняйте поверхню граблями і замульчуйте ділянку шаром торфу завтовшки 5-10 см.

    Якщо у травні, в період цвітіння червоної смородини, повернуться заморозки, можливо, вам доведеться захищати від них кущі задимленням. У цей же час порічки оглядають із метою виявлення екземплярів, заражених махровістю (зростанням) – на таких рослинах дзвонові квітки стають роздільнопелюстними. Якщо виявите поодинокі махрові суцвіття, обріжте їх, але при враженні всього куща викорчуйте його без зволікання.

    Щоб порічки навесні не відчували спраги, тримайте ґрунт на ділянці в злегка вологому стані. Видаляйте бур’яни під час розпушування ґрунту, яке слід проводити на глибину 6-8 см один раз на два-три тижні. Міжряддя розпушують на глибину 10-12 см.

    Догляд за порічками влітку

    У червні порічки підживлюють органічними добривами. На додачу до кореневого підживлення проводять обприскування кущів розчином мікродобрив по листю. Якщо ви виявите гнізда вогнівок, зберіть їх із кущів і знищте разом з ураженими шкідником ягодами. Найімовірніше, це доведеться робити кілька разів.

    Коли прийде час знімати урожай, збирайте ягоди порічок у міру дозрівання цілими гронами в невеликі лотки або коробки, в яких плоди не помнуться. Порічки після збору врожаю потребують обов’язкового поливу з подальшим розпушуванням.

    Догляд за порічками восени

    На початку осені можна зайнятися вегетативним розмноженням порічок. У кінці вересня або трохи пізніше в попередньо зволожений ґрунт на ділянці з порічками вносять органічні і мінеральні добрива, після чого ґрунт перекопують для їхнього закладення.

    Після падолисту смородину обрізують, а якщо осінь видасться суха, проводять підзимній полив ділянки.

    Обробка порічок

    На початку березня кущі порічок потрібно пробудити від зимового сну – полити з лійки водою, нагрітою до 80 ºC. Після цього на ще сплячих бруньках проводять профілактичну обробку кущів від хвороб мідним купоросом або Нітрафеном. Наступну профілактичну обробку порічок від грибкових захворювань цими самими препаратами проводять через 10 днів після збору врожаю.

    У період бутонізації з метою профілактики порічки обробляють від комах-шкідників препаратами Актеллік, Карбофос або Ровікурт. Повторну обробку проводять після збору врожаю.

    Полив порічок

    Незважаючи на те, що порічки за рахунок своєї добре розвиненої кореневої системи набагато стійкіші до посушливих умов, ніж чорна смородина, брак води затримує їхнє зростання, а в період формування і наливу плодів часто призводить до їхнього здрібніння і навіть до осипання. Тому особливо важливим стає регулярний і достатній полив порічок у період активного росту й утворення зав’язей, тобто на початку червня, а також у кінці липня і на початку серпня, коли ягоди наливаються.

    Полив здійснюють із розрахунку 20-30 л на м² ділянки, щоб просочити ґрунт на глибину 30-40 см. Воду ллють у кругові канавки завглибшки 10-15 см, виконані на відстані 30-40 см від куща. Можна влаштувати навколо кожного куща поливний майданчик, обгородивши її земляним валом заввишки 15 см. Коли добре зволожений ґрунт підсохне, проведіть розпушування ділянки, щоб на його поверхні не утворилася кірка. Якщо ви не полінувалися замульчувати землю на ділянці перегноєм, розкладеним торфом або перепрілим гноєм із розрахунку 10-15 кг на кожен кущ, то і поливати ділянку, і розпушувати її вам доведеться набагато рідше.

    Підживлення порічок

    У квітні в зволожений ґрунт на ділянці під закладення вносять сечовину з розрахунку 10-15 г на м². У червні порічки підживлюють розведеним у відрі води 1 л настою гною або розчином півлітра настою пташиного посліду в 10 л води. Якщо не вийшло знайти органіку, внесіть під кожен кущ по 10-15 г сечовини, таку ж кількість сірчанокислого калію і 20 г суперфосфату.

    Влітку порічки потребують позакореневих підживлень мікроелементами. Для цього в 10 л води потрібно розчинити до 2,5 г борної кислоти, 5-10 г сірчанокислого марганцю, 1-2 г мідного купоросу, 2-3 г молібденовокислого амонію і стільки ж сірчанокислого цинку. Обробка порічок по листю проводиться в похмурий день або ввечері.

    На початку жовтня порічки підживлюють востаннє: під кожен кущ вносять під перекопування по 10-15 кг органічного добрива, по 100 г суперфосфату і по 50 г хлористого калію. Мінеральні добрива можна замінити городньою або плодово-ягідною сумішшю з розрахунку 500 г на кожен кущ.

    Обрізування порічок

    Коли обрізувати порічки

    Вирощування порічок передбачає регулярне формуюче, омолоджуюче і санітарне обрізування кущів. Обрізування порічок проводять напровесні чи пізньої осені, коли вони перебувають у стані спокою.

    Будова порічки аналогічна будові чорної смородини, але їхні плодоносні пагони служать удвічі довше. Плодові бруньки порічок майже завжди утворюються на верхівках річних пагонів, а їхні плодушки розташовуються у верхній частині гілок, тому при стрижці кінчики ні в якому разі не обрізають. Оскільки термін плодоношення пагонів порічок більш тривалий, ніж у пагонів чорної смородини, їхнє омолоджуюче обрізування роблять не так часто.

    Обрізування порічок навесні

    В однорічного саджанця порічки всі пагони вкорочують наполовину на зовнішню бруньку, формуючи компактний кулястий кущик. Оскільки порічки дуже світлолюбна рослина і при загущенні куща різко втрачають урожайність, їхній кущ протягом 5-6 років формують не більше ніж із 15-20 гілок, а з сьомого року, крім санітарного обрізування, яке передбачає видалення непотрібних, хворих, поламаних або засохлих гілок, потрібно буде проводити омолоджуюче – видаляти гілки, що відслужили свій термін, і регулювати ріст нульових пагонів. Із нульових пагонів на відновлення залишають найрозвиненіші і вдало розташовані, тобто ті, що ростуть ближче до куща, не лежать на землі і не перетинаються з іншими пагонами. Їх укорочують на половину довжини на зовнішню бруньку, спрямовану вгору, а інші прирости вирізують.

    Обрізування порічок восени

    Восени, після падолисту, коли порічки відплодоносять і увійдуть у період спокою, проводять санітарне обрізування кущів: видаляють поламані, уражені захворюванням, засохлі або зростаючі в неправильному напрямку гілки. Якщо ви з якоїсь причини не проводили формуюче обрізування куща навесні, то можете зробити це восени.

    Розмноження порічок

    Як розмножувати порічки

    Ви, звичайно, можете придбати саджанці порічок на будь-якому базарі, однак немає гарантії, що вам продадуть саме ті сорти, які ви вирішили купити. Якщо ви не хочете пережити розчарування, займіться розмноженням самі. Порічки розмножують вегетативно – відсадками, живцями і поділом куща.

    Розмноження порічок відсадками

    Це найбільш простий і ефективний спосіб розмноження культури. Для нього вибирають молодий кущ трьох, чотирьох або п’яти років, напровесні розпушують під ним ґрунт, удобрюють, роблять у ґрунті канавки завглибшки 8-10 см, що йдуть від центру куща, укладають у них добре розвинені одно- або дворічні пагони, надійно фіксують їх у декількох місцях металевими гачками і засипають середню частину відсадків ґрунтом таким чином, щоб їхня вершина залишалася на поверхні. Коли пагони на відсадках досягнуть у висоту 10-12 см, їх двічі з інтервалом 2-3 тижні підгортають вологим, пухким ґрунтом. Усе літо відсадки рясно поливають, замульчувавши ділянку навколо них органікою.

    Восени відсадки, що вкоренились і дали пагони, відділяють від маточника і, розділивши їх за довжиною на окремі рослини з кореневою системою, пересаджують на постійне місце. Через два-три роки найрозвиненіші з них вже вступлять у плодоношення.

    Розмноження порічок живцями

    Живцювання – теж надійний спосіб розмноження. Легше і швидше вкорінюються здерев’янілі живці порічок з однорічних пагонів, що виросли від кореня або на дво-трирічних гілках. Товщина живця має бути не менше 8 мм, а довжина – 18-20 см. Заготовляють посадковий матеріал восени, після чого закладають живці в ящик із вологим піском для утворення зачатків коренів і тримають 2,5-3 місяці при температурі 2-3 ºC, а потім поміщають під сніг або в овочевий ящик холодильника до весняної посадки.

    Напровесні живці висаджують у відкритий ґрунт похило на відстані 20 см один від одного під пластикові пляшки або скляні банки. Глибина занурення живця в ґрунт така: над землею повинно залишитися тільки дві бруньки, а решту занурюють у ґрунт. Ґрунт навколо живців ущільнюють і поливають, а коли він підсохне, ділянку мульчують перегноєм або дрібним торфом. Укорінені живці у вересні пересаджують на постійне місце.

    Можна розмножувати порічки і зеленими живцями, проте вони занадто довго формують кореневу систему на шкоду наземної частини, тому на постійне місце їх висаджують не раніше, ніж через рік, і, отже, в плодоношення вони вступають пізніше, ніж порічки зі здерев’янілих живців.

    Розмноження порічки поділом коренів

    Зазвичай до цього способу розмноження вдаються, коли є потреба пересадити кущ порічок на інше місце. Спочатку з куща видаляють усі хворі, старі і поламані гілки, після чого кущ викопують, ділять гострим стерильним інструментом на частини, у кожній з яких повинні бути добре розвинуті корені та пагони, потім обробляють розрізи товченим вугіллям і розсаджують діленки в приготовані ямки на 5-7 см глибші, ніж зростав матковий кущ. Після посадки пагони вкорочують до 15-20 см, щедро поливають і продовжують зволожувати ґрунт щодня доти, доки частини куща не приживуться на новому місці.

    Шкідники і хвороби порічок

    Хвороби порічок

    Хвороби порічок типові для всіх Аґрусових. На нашому сайті є стаття «Хвороби і шкідники аґрусу», в якій детально описані всі небезпеки, що чекають на представників цієї родини, тому ми не будемо детально зупинятися на кожному захворюванні, а просто нагадаємо вам про них.

    Отже, порічки вражають антракноз, біла плямистість, європейська борошниста роса, махровість (зростання, реверсія), нектрієве всихання пагонів, смугаста мозаїка, бокальчаста і стовпчаста іржа, сіра гниль. У боротьбі з грибковими захворюваннями гарні результати показали такі фунгіциди, як бордоська рідина, Каптан, Хоміцин, Фталан, Топсин М, Фундазол, колоїдна сірка, Купрозан та інші препарати з подібною дією. А такі вірусні хвороби, як махровість і мозаїка, на жаль, ніякими ліками не вилікувати. Якщо вірус вразив тільки окремі гілки або суцвіття, виріжте їх і спаліть, але якщо заражений весь кущ, доведеться від нього позбавлятися.

    Шкідники порічок

    Так само, як чорну та білу смородину і аґрус, кущі порічок може вразити чорносмородинний плодовий, аґрусовий жовтий і блідоногий трачі, смородинна галиця, склівка, бруньковий і павутинний кліщі, листова галова і аґрусова сходова попелиці, аґрусовий п’ядун, вогнівка і дворічна листовійка.

    Найкращими інсектицидами сьогодні є Актеллік, Карбофос і Ровікурт. Гарні результати в боротьбі зі шкідниками показали також Актара, Метафос, Етафос Амбуш, Фосфамід, Вофатокс, Тедіон, Цідіал, Золон, Антіо та інші.

    Хочемо нагадати вам, що хвороби чи комахи вражають здебільшого ослаблені й недоглянуті рослини, тому головним захистом від захворювань і шкідників є дотримання агротехніки культури і своєчасний догляд. Ну і, звичайно, не завадять профілактичні обробки кущів напровесні і після плодоношення.

    Сорти порічок

    Порічки користуються популярністю у всьому світі. У промислових масштабах смородину вирощують у США, Нідерландах, Чехії, Словаччині, Польщі, Німеччині, Великій Британії, Латвії та Естонії. Затребуваність культури викликана не тільки її смаковими якостями, а й цінними лікувальними властивостями, які вона має. Пропонуємо вам знайомство з найпопулярнішими сортами порічок.

    Великі сорти порічок

    Великоплідні порічки представлені такими сортами:

    • Віксна – великі солодкі порічки латвійської селекції раннього терміну дозрівання з ягодами темно-вишневого кольору і кисло-солодкого смаку. Віксна – зимостійкий і посухостійкий сорт, майже не уражується хворобами і шкідниками. Урожайність з одного куща становить 5-7 кг;
    • Уральська красуня – високоврожайний і зимостійкий самоплідний сорт із великими червоними ягодами солодкого десертного смаку вагою до 1,7 г. Сорт не пошкоджується трачами і вогнівкою, стійкий він і до борошнистої роси;
    • Фертоді – самоплідний, урожайний, зимостійкий і стійкий до грибків сорт угорської селекції з округлими яскраво-червоними ягодами вагою до 1,2 г приємного кисло-солодкого смаку;
    • Дарниця – великі порічки, вага ягід якої досягає 1,5 г. Сорт середнього терміну дозрівання, посухостійкий і морозостійкий, високоврожайний, рідко вражається захворюваннями. Блискучі темно-червоні ягоди використовуються як для вживання в свіжому вигляді, так і для заморожування та переробки;
    • Рондо – високоврожайний, стійкий до антракнозу морозостійкий пізній сорт голландської селекції з великими ягодами кисло-солодкого смаку, що зріють на невисоких компактних кущах.

    Великоплідністю також вирізняються сорти Асора, Обський захід, Іллінка.

    Солодкі сорти порічок

    Найвідомішими солодкими сортами вважаються:

    • Цукрові – запашні, смачні і солодкі порічки, які можна їсти просто з куща. Однак сорт вирізняється низькою самоплідністю, і для гарного плодоношення йому потрібні запилювачі – наприклад, порічки сорту Наталі;
    • Червоний хрест – сорт середнього терміну дозрівання з великими світло-червоними ягодами десертного смаку, які дрібніють до кінця грона. На жаль, сорт уражає антракноз;
    • Ранні солодкі – зимостійкий врожайний сорт, вимогливий до відходу і родючості ґрунту, з вирівняними за величиною солодкими світло-червоними ягодами середнього розміру;
    • Світлана – зимостійкий і врожайний сорт середнього терміну дозрівання з дрібними округлими світло-червоними тонкошкірковими ягодами;
    • Замок Хаутон – західноєвропейський зимостійкий і врожайний сорт із червоними ягодами середньої величини і приємного смаку.

    Ранні сорти порічок

    До сортів порічок раннього терміну дозрівання належать:

    • Вікторія – високоврожайний сорт європейського походження з ягодами середньої величини, приємними на смак, що вживаються в свіжому вигляді і придатні для переробки;
    • Кришталеві – самоплідний сорт із жовтими з прозорою шкіркою круглими ягодами гарного збалансованого смаку, середнього або великого розміру;
    • Первісток – морозостійкі, високоврожайні і стійкі до мікозів порічки фінської селекції, з куща яких можна зняти до 10 кг кисло-солодких, приємних на смак ягід середнього розміру. Сорт є універсальним обпилювачем для самобезплідних сортів;
    • Серпантин – стійкий до хвороб і шкідників високоврожайний сорт із великими кисло-солодкими ягодами, розташованими на довгих гронах;
    • Щедрі – стійкі до антракнозу і брунькових кліщів високоврожайні і зимостійкі порічки зі світло-червоними, помірно кислими ягодами.

    Відомими ранніми сортами порічок є також Голландські червоні, Ранні солодкі, Латурнайс, Чулковські, Рачновські і Костянтинівські.

    Середні сорти порічок

    Сортів порічок середнього терміну дозрівання набагато більше, ніж ранніх або пізніх. З них найчастіше вирощуються:

    • Версальські Червоні – урожайний великоплідний і самоплідний сорт із великими червоними ягодами зі щільною шкіркою, що вживаються як у свіжому вигляді, так і в переробленому;
    • Троянда – стійкий до хвороб десертний сорт із рожевими одновимірними ягодами середньої величини, ніжного солодкого смаку з невеликою кислинкою;
    • Бужанські – український високоврожайний і стійкий до мікозів сорт із яскраво-червоними великими ягодами вагою до 1 г, придатними як для вживання в свіжому вигляді, так і для заморожувань і переробок;
    • Газель – високоврожайний зимостійкий і стійкий до грибків сорт із дрібними, але дуже смачними червоними ягодами;
    • Червоні Андрейченко – самоплідний зимостійкий високоврожайний сорт, стійкий до грибкових захворювань, із червоними округлими ягодами вагою до 0,8 г приємного кисло-солодкого смаку.

    Крім описаних, відомі інші середньостиглі сорти порічок, які користуються популярністю в аматорському садівництві: Пурпурові, Герой, Гондуїн, Замок Рейбен, Зірка Півночі, Наталі, Поляна, Самбурські, Віка, Нива, Ненаглядні та інші.

    Пізні сорти порічок

    Серед сортів пізнього строку дозрівання найчастіше в культурі вирощуються:

    • Валентинівка – зимостійкий, високоврожайний самоплідний сорт, стійкий до борошнистої роси, з одновимірними ягодами середнього розміру і кислого смаку, що мають високі желетворні властивості;
    • Мармеладниця – зимостійкий, урожайний і стійкий до антракнозу і борошнистої роси сорт дуже пізнього дозрівання з оранжево-червоними ягодами кислого смаку, середнього або великого розміру;
    • Осиповські – зимостійкий, урожайний і стійкий до хвороб сорт російської селекції з однаковими за розміром темно-червоними ягодами гарного смаку;
    • Голландські червоні – витривалий, невибагливий, зимостійкий, урожайний і стійкий до антракнозу сорт голландської селекції з середньої величини червоними ягодами кисло-солодкого смаку з прозорою шкіркою;
    • Лапландія – зимостійкий, урожайний самоплідний сорт зі світло-червоними ягодами середнього і дрібного розміру і чудового, ніжного кисло-солодкого смаку.

    Крім названих, у культурі вирощують пізньостиглі сорти Дана, Вогник, Орловська зірка, Пам’ятні, Орловчанка, Розіта, Подарунок літа, Уральські зорі та інші.

    Найкращі сорти порічок

    З огляду на такі критерії, як розмір ягід, їхні смакові якості, кількість вітамінів і цукру, що містяться в них, а також ступінь їхньої зимостійкості, найкращими сортами порічок можна вважати Віксну, Голландські червоні, Каскад, Уральську красуню і Серпантин.

    Сорти порічок для Підмосков’я

    Порічки належать до найбільш зимостійких ягідних культур, і їх можна з успіхом вирощувати в районах із прохолодним кліматом. Порічки для Підмосков’я повинні мати саме таку якість, як зимостійкість. Які ж сорти ми можемо рекомендувати для вирощування в Московській області? Найкращі порічки, крім зимостійкості, повинні мати й інші чесноти – досить великий розмір, високий вміст вітаміну C і цукрів, гарний смак і бажано аромат. До сортів, які мають перелічені якості, можна зарахувати такі:

    • Ася – середньоранній високоврожайний і стійкий до хвороб сорт із темно-червоними ягодами середньої величини кисло-солодкі на смак;
    • Наталі – урожайний самоплідний і зимостійкий сорт, що вирізняється високою стійкістю до хвороб і шкідників. Ягоди у цього сорту великі, округлі, густо-червоні, кисло-солодкі на смак;
    • Йонкер ван Тетс – зимостійкий, урожайний, стійкий до хвороб самоплідний і швидкоплідний сорт раннього терміну дозрівання з округлими або майже грушоподібними великими яскраво-червоними ягодами приємного смаку;
    • Рачновські – високоврожайний, зимостійкий самоплідний сорт, стійкий до хвороб і шкідників. Ягоди у смородини цього сорту середнього розміру, червоні, кисло-солодкі;
    • Надія – надранній високоврожайний зимостійкий самоплідний сорт, стійкий до шкідників і захворювань, з округлими пурпурно-червоними ягодами середнього розміру, кисло-солодкого смаку та універсального призначення.

    Властивості порічок

    Корисні властивості порічок

    Ягоди порічок багаті на вітаміни A, C, E, калій, залізо і селен, яблучну і бурштинову кислоти, азотисті і пектинові речовини. У них багато антиоксидантів, здатних протистояти раковим клітинам. Корисними для людини порічки робить передусім високий вміст у їхніх ягодах провітаміну A, який необхідний для здоров’я волосся, шкіри та кісток, а також перешкоджає старінню.

    Наявність у порічках унікальної речовини оксикумарину забезпечує профілактику інфарктів і здійснює позитивний вплив на діяльність серцево-судинної системи. Людям, що страждають на атеросклероз, показано щоденне вживання порічок через пектини, які вона містить, котрі виводять надлишок холестерину і тим самим попереджають утворення бляшок у судинах.

    Крім того, порічки покращують роботу шлунка і кишечника, збільшують потовиділення, що сприяє виведенню з організму зайвих солей, шлаків і токсинів. Вони мають протизапальні, жовчогінні, жарознижуючі, кровоспинні, очищувальні і проносні властивості.

    Сік порічок при регулярному вживанні нормалізує рівень гемоглобіну в крові, позбавляє від закрепів і сечокислих солей, а вагітним допомагає боротися з симптомами токсикозу – нудотою і блювотою. Спортсменам сік допомагає підтримувати тонус і відновлювати сили після змагань. Вживання соку знижує температуру при лихоманці у дітей та дорослих. Показаний він також при анемії, цукровому діабеті, занепаді сил і хронічній втомі.

    У порівнянні з багатьма іншими корисними для організму ягодами і фруктами порічки є продуктом, що не викликає алергії – їх прописують навіть при дерматитах.

    Порічки – протипокази

    Але, незважаючи на таку очевидну користь порічок, не можна замовчати те, що деяким людям вони можуть завдати шкоди. До таких категорій належить хворі на виразку шлунка і дванадцятипалої кишки, гострий гастрит, гепатит, а також на гемофілію. Небажано регулярне вживання порічок людям із підвищеним згортанням крові.

    Червона смородина: догляд і вирощування

    Для різноманітності заготовок до зимового столу в невеликому саду знайдеться місце для червоної смородини. Вже дуже приємно желе з червоної смородини до гарячого чаю. Догляд та вирощування червоної смородини нескладні, це цілком дружелюбне рослина навіть для дуже зайнятих господарів. Давайте ближче познайомимося з агротехнікою вирощування червоної смородини.

    Смородина червона: опис, умови вирощування

    На відміну від чорної, у червоної смородини листя не дає настільки чудовий аромат, тому її не застосовували ні при консервуванні, ні в чайових заварці. Будова куща і коренева система ідентичні кущах чорної смородини. А так як коріння залягають неглибоко, при вирощуванні в Казахстані грунт навколо куща необхідно мульчувати для збереження вологи.

    Для посадки у себе в саду ми перебрали багато сортів червоної смородини і зупинилися на сортах «Червоний хрест» і «Рондо». Вони добре показали себе по врожайності в гірській місцевості Казахстану. Ягоди досить великі, добре тримаються на пензлику, не обсипаються. Але в передгірській місцевості урожай менш стабільний – при ранньому цвітінні червона смородина часто потрапляє під поворотні заморозки і обморожують.

    Спочатку ми висадили кущик на сонці, але наші пекучі промені сильно обпалювали листочки, і довелося перебазувати червону смородину в зону плодового саду. У півтіні умови вирощування їй більше підійшли. В цілому, догляд за нею зводиться до поливу, мульчування і обрізку кущів. Полив ми забезпечили крапельний, поставили по дві 2-хлітровую крапельниці на кущ з щоденним нічним поливом протягом години.

    Підживлення влітку забезпечуються поливом кущів настоянками бур’янів і по листу – баковими сумішами . Природно, органічними і біологічними препаратами, без пестицидів та іншої хімії. А восени під кущі насипаємо деревну золу і компост (якщо вистачає). Якщо компосту не вистачає, то червона смородина обходиться тільки рослинною мульчею, яку протягом усього сезону поповнюємо. В общем-то, це і весь догляд, залишилося тільки розповісти про обрізку червоної смородини, на якій варто зупинитися докладніше:

    Обрізка червоної смородини

    Оскільки рясно плодоносять дворічні пагони і старше, обрізати червону смородину слід рідше, ніж чорну смородину. Червона смородина менш схильна давати нульові пагони, її кущі набагато компактніше чорної. Продуктивний період гілок 5-7 років. Так як в південних регіонах смородина вражена стеклянницей, все обрізані пагони краще спалювати.

    Уражені стеклянницей гілочки помітити легко – у них восени приріст значно менше неуражених пагонів. Такі гілки підлягають обрізці за рівнем грунту. Також вирізують старі гілки, які сильно розгалужені і мають товщину близько 1,5 см.

    Як розмножити червону смородину

    В цілому проблем з розведення смородини немає, так як розмножити червону смородину легко живцями і відводками. Череночкі розміром 8-10 см необхідно прикопати в тінистому місці саду під невеликим кутом. Потім посадковий матеріал накривають банкою. Червона смородина живцями легше вкорениться, якщо їх додатково обробити гетероауксином або Корневином.

    Ми спеціально з саду не прибирають кілька банок з невеликими сколами у горловини – поверхня банок з часом стала каламутною, що дуже допомагає укоріненню рослин. Щоб не було сонячних опіків, чисті банки можна обернути газетою. Не придатні до вкорінення живці з чорною серцевиною. Такі пагони відбраковують і спалюють. Вирощують саджанці тільки зі здорових живців.

    Інший спосіб – розмноження червоної смородини відводками. Для цього пригинають гілку до землі, прішпілівая її дужкою або гачком. У місці пригинаючись насипають земляний валик. На наступний рік материнську гілку можна відрізати і через рік вийшов саджанець пересадити.

    Поспішати отсаживать молодий кущ не слід, так як пересадити молоду червону смородину краще із земляною грудкою навесні. А дорослі кущі, навпаки, краще пересаджувати восени, так як цвіте смородина рано. Пересадку дорослі кущі переносять погано.

    Отже, для отримання хорошого врожаю потрібні обрізка червоної смородини, мульчування грунту і, звичайно, полив. Для отримання екологічно чистих продуктів спеціальні підгодівлі не проводять, досить внесення перепрілого компосту, органічної мульчі і золи. Формування куща червоної смородини у нас на півдні теж не вимагає багато праці, смородина не так сильно розростається як в Сибіру або на Алтаї. Ну і розмноження червоної смородини теж досить просте захід навіть для початківців. Це дійсно невибаглива культура для приватного саду, догляд і вирощування червоної смородини доставляє щире задоволення, адже вона буде радувати вас своїм урожаєм довгі роки.

    Новости

    Цена гидроизоляции крыши Во-1-х, этот комплекс действий защищает сооружение от разрушительного воздействия осадков. Без гидроизоляции в строении возникают протечки (а гидроизолирующее покрытие держит воду даже при резких перепадах

    Гидроизоляция пола в ванной Процесс выполнения гидроизоляции Гидроизоляционный раствор следует наносить в 2 этапа: первый слой раствора следует нанести на пол, а через 4-6 часов второй . Как правило, выполняется она специальными

    Гидроизоляционная пленка для кровли Основные разновидности пленочных гидроизоляционных материалов Для защиты крыши от негативного воздействия влаги, могут применяться следующие виды материалов: Именно мембраны считаются оптимальным выбором

    Гидроизоляция пола перед стяжкой В повседневной жизни рано или поздно все сталкиваются с «несанкционированным» проникновением воды из или в помещения проживания. Мы топим, нас топят, или в своем доме на первом этаже появляются непредусмотренные

    Гидроизоляционная пленка: Что это, какие бывают пленки, инструкция по монтажу, цены за рулон Гидроизоляционная пленка – это материал, который используется для защиты здания от влаги, конденсата и атмосферных осадков. Позволяет существенно продлить эксплуатацию не только здания, но и его основных

    Организация кровельного пирога – пароизоляция, утепление, гидроизоляция кровли Принципиально увидеть, что, беря во внимание подобные тенденции, строй компании сразу строят новые дома с мансардой жилого плана, но и обладатели уже построенных особняков также хотят переоборудовать

    Обмазочная гидроизоляция для бетона: виды, требование и применение Задачей строительства является не просто построить здание, но и защитить поверхности от проникновения воды. Фундамент, подвал, полы, крыша всегда соприкасаются с водой. Защиты требуют не только места,

    Пароизоляция и гидроизоляция: отличие и назначение Каждому человеку хочется, чтобы условия проживания в доме были одинаково комфортны как в летний зной, так и в зимнюю стужу. Но что нужно, чтобы создать в доме благоприятную атмосферу? Конечно же, в условиях

    Мастика гидроизоляционная: история появления, многообразие видов Нет необходимости говорить, что гидроизоляция продлевает срок эксплуатации конструктивных элементов зданий и сооружений. Видов защиты от проникновения влаги большое количество. Нас же в этой статье

    Гидроизоляция стен от фундамента: материалы, правила Так как фундамент является основой всего дома, то особое внимание необходимо уделить его гидроизоляции. Она будет надежно защищать строение от попадания внутрь как грунтовых вод, так и поверхностных вод

    Коли дозріває червона смородина, які вітаміни, який догляд, обробка та сусідство

    Смородина червона (Ríbes rúbrum) або як в народі називають цю рослину – паричка, шпурішка, поречка – невисокий листопадний чагарник, представник сімейства крижовніковий. Червона смородина, як дикоросла рослина була поширена на берегах водойм у широколистяних лісах древньої Русі. Про її лікувальні властивості знали слов’янські знахарки ще в X столітті.

    Але пройшло більше шести століть, перш ніж про це стало відомо і у Франції, Англії, Італії. Зараз червону смородину можна побачити не тільки на лісових галявинах, берегах річок і озер. Кущі перуці ростуть майже на кожному садовій ділянці в помірній смузі країни.

    Тому що завдяки селекціонерам виведено багато сортів цієї рослини, які відрізняються за величиною куща, формою, вагою і смаку ягід. Червона смородина має свої особливості посадки, вирощування та догляду. Саме про це і піде мова в статті.

    особливості куща

    Зовнішнім будовою вона дуже схожа на чорну смородину: майже однакова морфологія куща, листя зібране в кисть. Але у червоної смородини більш дрібні ягоди і зовсім немає специфічного смородинового запаху в листі, стеблах, плодах. Пагони можуть бути сіруватого або слабо бежевого кольору. Деревина зеленувата, а її серцевина на кілька тонів світліше. Листя трьох або п’ятилопатеве. Краї трохи зазубрені, а нижня частина або місце біля прожилок можуть бути злегка опушені. Квітки дуже дрібні, зібрані в кисті до тридцяти штук в кожній.

    Чагарники виростають до 1-2 метрів. Кущі середньо або мають мало листків. Тому урожай зосереджується в середині, а не виноситься на периферійні гілки.

    Кущі червоної смородини живуть майже в три рази довше, ніж чорної.

    коренева система

    Коренева система мичкувата, проникає в грунт на 50 см, але деякі корені можуть бути значно довшим. І цим пояснюється посухостійкість цього виду смородини, так як вона може діставати вологу з глибших шарів літосфери. У діаметрі коренева система поширюється на 60-70 см, тому необхідно бути гранично обережним, проводячи осіннє або осіннє розпушування грунту в міжряддях.

    особливості плодів

    Основне плодоношення у червоної смородини зосереджено на букетний гілочках. Плоди зазвичай кислі або кисло-солодкі, рожевого, червоного, пурпурного кольору. Ягоди діаметром від 7 до 12 мм. Вагою 0, 8 – 1, 2 грами.

    У свіжому вигляді майже не використовуються. З ягід роблять джеми, повидло, соки, вина, компоти та інше.

    коли дозріває

    Терміни дозрівання залежать від регіону, де росте червона смородина. Наприклад, в Білорусі це друга половина червня, в Підмосков’ї – кінець червня, початок липня. У Сибіру дозрівання ягід відбувається в кінці липня. Рік на рік не доводиться. Тому про стиглості ягід і початку збирання можна судити тільки візуально.

    Але прибирати її краще не відразу. Нехай постоїть з тиждень. Тоді вона стане більш соковитою і не такою кислою.

    Корисні властивості ягід

    У ягодах червоної смородини міститься від 5, 5 до 10, 2% цукру, 1, 7 -3, 5% кислоти, пектину до 0, 52 мг. Є дубильні речовини, вітаміни С і Р, мінеральні солі. У 100 грамах ягід міститься 7,7 г вуглеводів, 0,8 г білків і 0,15 г жирів. Ягоди низькокалорійні. У 100 грамах продукту всього 33 ккал. Ягоди і відвари з листя використовують як сечогінний і потогінний засіб. Вітамін Р допомагає відновити кровотеча. Пектини, які є в соку червоної смородини, в кишечнику людини пов’язують свинець, кобальт, стронцій, холестерин і виводить їх з організму. Про лікувальні властивості Індійського лука дізнайтеся по цим посиланням .

    Передозування вітаміну Р може викликати потовщення стінок судин. Тому як чорну, так і червону смородину потрібно вживати помірно.

    Знижує чи тиск

    У червоної смородини маса корисних властивостей. Вживання ягід призводить до збільшення імунітету, чаї та свіжі ягоди мають сечогінну і жовчогінну дію, але ось з проявами гіпертонії краще справляється чорна смородина. Вживання ягід якої розширює судини. Про нашатирний спирт від попелиці на смородині розповість цей матеріал .

    посадка

    Навесні смородина починає розвиватися дуже рано, тому посадку краще проводити восени, але не пізніше ніж за 10-15 днів до промерзання грунту. Правда, можуть виникнути обставини, коли потрібно посадити смородину навесні. Це можна робити, як тільки дозволять грунтові умови. Урожайність майбутнього чагарнику залежить від якості саджанців:

    • Рослини повинні мати добре розвинену кореневу систему, довжиною від 15 до 20 см;
    • Пагони повинні бути здоровими, без пошкоджень. Довжиною 40-50 см.

    При посадці пошкоджені коріння обрізають гострим секатором і умочують в грунтову бовтанку. Або опускають у воду на 12 годин у разі, якщо вони при зберіганні трохи пересохли. Висаджують рослини так, щоб посадковий матеріал був в землі нижче, ніж зростав в розпліднику. Приблизно на 4-5 см.

    Правила посадки червоної смородини:

    При осінній посадці обрізають саджанці так, щоб залишилися пагони довжиною близько 20 см. При весняній посадці – 3-4 очка.

    відстань

    При посадці червону смородину розміщують на відстані 1, 5 метра від іншого ряду, а між кущами має бути не менше 1, 25 м.

    Умови для вирощування

    Червона смородина буде добре рости і плодоносити, якщо її посадити на відкритій місцевості. Чагарник любить слабокислі суглинки зі збільшеною дозою калію. Не переносить рослина тінь і навіть півтінь, занадто кислі і щільні грунти. Не любить сусідства з чорною смородиною, а з іншими деревами та чагарниками уживається мирно. Як захистити смородину від попелиці читайте тут .

    догляд

    Догляд за кущами нескладний, але, перш за все, потрібно правильно саджанці посадити. Для того щоб виростити здоровий кущ потрібно підібрати якісний посадковий матеріал бажано висотою до метра, з добре розвиненою кореневою системою.

    Догляд складається з таких агротехнічних заходів: обрізка, обробка проти шкідників і хвороб, розпушування пристовбурної зони і знищення бур’янів.

    формування куща

    Кущі ранньою весною потрібно обрізати, тому що вони загустіть і урожай буде низький, а ягоди дрібні. На другий рік після посадки залишають 3-4 найбільш розвинені прикореневі пагони. Так роблять і в наступні роки, поки не сформується кущ з 15-18 скелетними гілками різного вік не пригнічують один одного.

    Найбільша продуктивність у молодих гілок, на більш старій деревині врожайність значно нижче. Тому зазвичай залишають гілки у віці до 6 років.

    Обробка навесні

    Весняна обробка кущів порічки складається з таких операцій:

    • Ревізія куща і видалення пошкоджених і подмёрзшіх гілок;
    • Зняття шару мульчі і проведення розпушування і поливу чагарнику. Потім мульчують пристовбурні кола новим матеріалом;
    • За бруньки проводять обробку бордоською рідиною.

    омолодження

    Всі гілки старше 7-річного віку у червоної смородини вирізують. Коли чагарник починає давати слабкий приріст і на його гілках з’являються дрібні ягоди, рослина слід омолодити:

    Омолоджувати кущі можна тільки в тому випадку, якщо земля в прикореневому ділянці буде ретельно удобрена.

    підживлення

    Підживлення червоної смородини проводять в декілька етапів.

    Навесні застосовують азотні добрива, що стимулюють ріст вегетативної маси. Для того щоб ягоди краще зав’язувалися, перед цвітінням проводять підживлення фосфорними і калійними добривами.

    Після того як урожай буде зібраний, рослини підживлюють гноєм або курячим послідом, попередньо розбавивши їх водою і давши трохи перебродити. Як позбутися від мурашок на смородину читайте тут .

    Органічні добрива краще використовувати при осінньому розпушуванні грунту.

    Але в період росту рослини необхідно пам’ятати про те, що урожай може погубити хвороба або шкідники. Тому їх потрібно вчасно виявляти і проводити лікування чагарнику. Чому з’являються роздувся нирки на смородині дізнайтеся в цієї статті .

    хвороби

    Якщо не проводити профілактичні заходи вчасно, то кущі червоної смородини можуть захворіти моніліального опіку, антракнозом, борошнистою росою, паршею. Про особливості деяких патологій можна дізнатися нижче в статті.

    парша

    парша – захворювання груш і яблунь, але деякі садівники говорять про те, що вона може з’явитися і на смородині. На листі і плодах з’являються коричневі з сірим відтінком плями. Листя починає опадати, а ягоди гнити.

    Розвивається ця хвороба там, де загущені посадки чагарників і дощове літо.

    антракноз

    На листі червоної смородини з’являються бурі плями, які дуже швидко зливаються між собою. Листові пластинки засихають і опадають з куща. Якщо не боротися з цією патологією, то до кінця літа чагарники можуть втратити все листя. Ягоди і пагони не визрівають. До того ж плоди покриваються чорними плямами і стають непридатними до вживання.

    Борошниста роса

    На листі всіх видів смородини з’являються білі плями, які дуже швидко збільшуються в розмірах, потім ущільнюються, темніють. при борошнистої роси на червоних сортах , Як і на чорних, листя темніють, буріють і мають вигляд згоріли на сонці.

    Листя і ягоди покриваються нальотом і до вживання стають непридатні.

    шкідники

    Шкідників в недоглянутих садах багато і якщо вони є сусідами з іншими ділянками, то в обов’язковому порядку такі комахи переповзають, перелітають, переносяться іншими комахами на чагарники червоної смородини. У кожного виду рослин є специфічні шкідники. Червона смородина не виняток. Серед паразитують на червоній смородині шкідників особливо шкідлива для чагарнику смородиновий побеговая галлііца, смородина златка. Але є комахи, які приносять шкоду всім плодовим деревам і кущам. До таких належить попелиця, листовійка, кліщі.

    попелиця

    Дрібні безкрилі або крилаті комахи відкладають яйця, з яких, починаючи з весни, з’являються личинки, що утворюють цілі колонії. Зазвичай вони поселяються на молодих пагонах.

    Характерною ознакою поширення на чагарнику попелиці та мурах є як би пом’яті і скручене листя . На їх нижній частині можна побачити копошаться комах.

    Про те, що в саду з’явилася тля, садівникові підкажуть червоні мурахи, які інтенсивно починають снувати вгору і вниз по паросткам.

    листовійка

    Трояндова листовійка – маленька метелик, з розмахом крил близько півтора сантиметрів. У червні або липні відкладає яйця на скелетних гілках. А навесні з них з’являються жовтувато-зелені гусениці, які поселяються на листках і інтенсивно знищують їх.

    кліщі

    Серед найпоширеніших шкідників смородини – бруньковий кліщ. Маленьке комаха зимує в нирках і там же відкладає яйця. Личинки, що з’являються з них, інтенсивно під’їдають нирки зсередини, а потім розповзаються і на сусідні. Хворі очі не розвиваються, і кущ потроху починає відставати в рості, втрачати урожайність.

    Крім того, бруньковий кліщ – переносник вірусних захворювань, таких, наприклад, як мармуровість. А від цієї патології дієвого лікування немає, тому кущ доведеться знищити.

    Сумісність з іншими рослинами

    Кущі червоної смородини сумісні майже з усіма плодовими деревами та чагарниками. Винятком є ​​чорна смородина.

    Відео

    Відео про догляд і обрізку червоної смородини.

    висновки

    Червона смородина – один з видів великого сімейства крижовніковий. Зростає на присадибних ділянках в центральних і південних регіонах країни. Можна зустріти в дикорослому вигляді на берегах річок і лісових галявинах. Біологічні особливості рослини:

    1. Червона смородина – кущ висотою до двох метрів.
    2. Ягоди червоного, рожевого пурпурного кольору. Кислі або кисло-солодкі.
    3. Коренева система мичкувата, здатна проникати вглиб до ґрунтових вод. Тому ця рослина посухостійка, ніж чорна смородина.

    Заходи по догляду стандартні: підживлення, обрізка, розпушування, полив. Читайте про червону Цукрову смородину .

    • Главная
    • из Бруса
    • Натяжной потолок
    • Строительство бань
    • Строительство зданий
    • В панельном доме
    • Новости

    Мастер натяжные потолки Статьи Опубликовано: 21.12.2016 Мастер потолков монтаж натяжных потолков в Челябинске, 3D потолки, резные натяжные потолки Apply Понгс (Pongs) – выпускает полотна, как матовой и сатиновой фактуры, так

    Выбор хороших натяжных потолков Качественные натяжные потолки придают помещению изысканный вид, подчеркивают особенности интерьера. В сочетании с подсветкой натяжные потолки могут создавать действительно оригинальные и изысканные интерьеры.

    “Element” – натяжные потолки в Санкт-Петербурге Мы рады предложить вам действительно огромный выбор материалов и решений для декорирования потолка. У нас вы найдёте любые варианты натяжных потолков: от традиционных до самых неожиданных и ярких.

    Какие выбрать светильники для натяжных потолков, основные правила Светильники для натяжных потолков представлены множеством исполнений, отличных по конструкции, параметрам, способу крепления и типу источника света. Такое разнообразие моделей разных марок (в частности,

    Вредны ли натяжные потолки Натяжные потолки являются довольно популярной отделкой. И это объяснимо: данные потолки обладают целым рядом бесспорных достоинств: легкость и быстрота монтажа, гидростойкость, огнестойкость, гигиеничность,

    Обои или натяжной потолок что сначала. [Priori] Приступая к работе нужно учитывать, что обе бригады работают на результат, которым является качество и долговечность. Потому если до финишной отделки стенок установить натяжной потолок будет просто и профили

    Почему провис натяжной потолок в доме и как это исправить? Натяжной потолок – стильно, модно, практично! Это довольно крепкое и износостойкое полотно, способное, при соответственном к нему отношении, служить десятилетия. Но в жизни случается всякое: нередки

    Багет для натяжных потолков – какой лучше, размеры и виды ПВХ и фиксирующего профиля, как клеить, цена и где купить в Москве и СПб Несмотря на то, что натяжные потолки не так давно появились на российском рынке, они успели завоевать большую популярность среди населения. По большей части это связано с тем, что натяжной потолок вписывается

    Багет для натяжных потолков Люди, решившие сделать натяжной потолок впервые наверняка заинтересовывались вопросом: как держится пленчатое полотно на потолке без особо видимых креплений. Все дело в специальной рейке, получившей название

    Как сделать 3d потолок своими руками – фото 3д потолков Традиционное оформление потолков – побелка и штукатурка, все чаще уступает место новым оригинальным методам. И если для классических и офисных стилей рекомендуется довольно сдержанный дизайн потолочных