У деяких випадках можлива індивідуальна нестерпність до редиски. Під час загострення захворювань печінки, підшлункової залози, шлунково-кишкового тракту редиску краще не споживати.
Редис підвищує імунітет, корисний за синуситів і бронхітів. Має бактерицидні і муколітичні (пом'якшують слизову) властивості, сприяє виведенню слизу. Редиска містить грубі волокна — клітковину, яка дає відчуття ситості, покращує стілець і лікує закрепи. Клітковина, яка є в редисці, виводить холестерин.
Також редис позбавляє організм від надлишку слизу, що особливо корисно при застуді, ангіні та астмі. Висока концентрація калію в редисі сприяє зниженню артеріального тиску і допомагає поліпшити кровообіг. Антоціани, що входять до складу коренеплоду, знижують ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
Добре редис поєднується з холодною бужениною і тушкованим з овочами, м'ясом, з червоною рибою. В цьому випадку краще готувати бутерброди. Кращими приправами для редиски є оливкова олія, сметана, йогурт, домашній майонез. Важливо!
Коренеплоди редиски мають гострий смак. Такий типовий смак редиски обумовлений вмістом в рослині гірчичного масла, яке при тиску перетворюється в глікозид гірчичного масла.
Чорну редьку зазвичай їдять у салатах в тертому чи подрібненому вигляді. Саме так овоч зберігає максимум корисних властивостей. Однак, з редькою можна приготувати багато яскравих і незвичайних страв. Її маринують, смажать, варять і роблять пюре або додають до супів.
Кому не можна їсти редис. Редис – популярний овоч, який з приходом тепла з’являється у холодильниках та на овочевих тарілках багатьох.