Стаття 26. Звільнення з військової служби

1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

2. Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:

а) у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби – у строки, визначені Указом Президента України;

б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;

в) за сімейними обставинами – у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;

г) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

3. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:

а) у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;

б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

в) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

г) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

д) у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;

е) у зв’язку з припиненням громадянства України.

4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

1) під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану):

а) у строки, визначені Указом Президента України (у строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, – для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період);

б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;

виховання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;

виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

д) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

2) під час дії воєнного стану:

а) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;

військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

5. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

з) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

ї) у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”;

к) у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону;

л) у зв’язку з припиненням громадянства України;

м) у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20 – 2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21 – 2 цього Закону;

н) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

о) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;

п) за угодою сторін – у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

2) під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;

утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;

військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;

д) через службову невідповідність;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

з) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

і) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”;

ї) у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20 – 2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21 – 2 цього Закону;

й) які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, – протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

к) які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

л) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

м) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;

н) за угодою сторін – у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

3) під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:

а) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;

один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).

6. Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах:

в) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

д) через службову невідповідність;

ж) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

з) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

и) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”;

і) у зв’язку із припиненням громадянства України;

ї) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

2) під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):

а) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час;

б) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

в) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – у разі неможливості їх використання на службі;

військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;

утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;

військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;

один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

ґ) через службову невідповідність;

д) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

ж) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

з) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”;

и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

3) під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:

а) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі.

Примітка. Терміни “пряме підпорядкування”, “близька особа” вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання корупції”.

7. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

8. У разі потреби військовослужбовці строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які вислужили встановлені строки, можуть бути відповідно до Указу Президента України затримані на службі на строк до шести місяців.

9. Військовослужбовці, звільнені із строкової військової служби в запас або у відставку, забезпечуються відповідним обмундируванням за переліком, установленим Міністерством оборони України, проїзними документами до місця проживання, харчуванням на час перебування в дорозі, грошовою допомогою в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці строкової військової служби за їх бажанням можуть бути звільнені в запас у власному цивільному одязі.

10. Військовослужбовці, які набули права на пенсію за вислугу років, а також ті, що є ветеранами війни або учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і до досягнення встановленого граничного віку їх перебування на військовій службі залишилося п’ять і менше років, на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених підпунктами “в” пунктів 1 частин п’ятої та шостої цієї статті.

11. Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язані Служби безпеки України – до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов’язані Служби зовнішньої розвідки України – до відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік.

Звільнення в запас: що потрібно знати бійцям

Юристи закликають не плутати поняття звільнення в запас і демобілізацію

До кінця квітня має закінчитися кампанія звільнення в запас військовослужбовців із зони проведення АТО. У народі цей процес охрестили демобілізацією. Хоча юристи закликають не плутати ці поняття.

Демобілізація буде можлива лише тоді, коли закінчиться особливий період або буде прийнято рішення президентом України про те, щоб демобілізувати, тобто розпустити всі військові потужності, які зараз зосередженні на сході України.

Звільнення в запас – це процес, який відбувається на сьогоднішній момент. Військовослужбовці, які відслужили певний період, котрих призивали на певну хвилю мобілізації. Їх зараз звільняють у запас, а не демобілізують. Це означає, що військовослужбовці повинні бути в бойовій готовності. Їх звільняють в певному обмундируванні, яке вони зберігають не як подарунок від держави, а для випадку, коли їх викличуть за наказом президента України, згідно якого буде прийнято рішення командира їхньої військової частини про те, щоб усім зібратися на навчання чи стати в бойову готовність.

Сьогодні звільнення в запас відбувається на підставі Указу Президента №115/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року №607 та під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року №15»

Звільненні у запас в обов’язковому порядку зараховуються до оперативного військового резерву, в якому вони перебувають до закінчення особливого періоду. Важливо також знати, особи, які не увійшли до оперативного резерву, не підлягають повторному призову протягом шести місяців з моменту звільнення в запас.

Є певна категорія осіб, які не будуть звільненні в запас під час цієї хвилі в запас:

– поранені військовослужбовці, які перебувають на лікуванні в госпіталі.

Таких військовослужбовців ніхто зараз зі списків військової частини виключати не буде, доки вони не завершать своє лікування. «Це дуже добре, адже така особа залишається в статусі військовослужбовця. Вона має певні гарантії, які тягне за собою цей статус. Більше того лікування їй повністю оплачується державою, Міністерством оборони. Як тільки буде закінчено лікування, буде висновок військово-лікарської комісії, тоді особа повертається до своєї частини, проводить процес розрахунку, і тільки тоді її буде вилучено зі списків військової частини», – говорить Леся Василенко, юрист, керівник ГО «Юридична сотня».

– військовослужбовці, які перебувають в полоні. Такі особи залишаються в списках військової частини. Доки ці військовослужбовці перебувають у списках військової частини, їхні родини мають змогу користуватися захистом, який передбачено для військовослужбовців і членів їх сімей згідно відповідного закону України.

– особи, що служать за контрактом. Звільнення у запас таких осіб відбудеться після завершення особливого періоду або видання окремого рішення про звільнення в запас.

– особи, які пропали безвісти. Особу, яка оголошена безвісти відсутньою, після шести місяців з моменту цього оголошення суд може визнати, якщо вона не з’явилася, загиблою чи померлою. Суд буде робити таке визнання, якщо родина, члени сім’ї такої особи звернуться за відповідним документом. Проблема полягає в тому, що багато родин відмовляється визнавати факт смерті (загибелі), це їхнє право, вони можуть далі продовжувати шукати, але до того моменту поки особа визнається безвісти відсутньою за нею зберігаються права і гарантії військовослужбовця, вона залишатиметься в списках військової частини.

«За військовослужбовцями, які поранені, знаходяться в полоні або безвісти відсутні зберігається місце роботи та середній заробіток до дня наступного після їх взяття на облік у районному військкоматі після їх звільнення з частини», – зазначає керівник ГО «Юридична сотня».

— Процедура звільнення у запас

Звільнення у запас відбувається за попередньо затвердженим планом. Такий план подає командир військової частини у відповідні центри оперативного командування, в Генштаб ЗСУ, які затверджують ці плани. «Сьогодні у військовослужбовців виникають питання, чому одні були мобілізовані рік тому, а у звільнення в запас може йти їхній побратим, який, наприклад, дев’ять місяців тільки відслужив. Так, таке може бути», – пояснює юрист. Звільнення в запас відбувається згідно затверджених, узгоджених планів. Ці плани складаються не з огляду на дату, з якої особа мобілізована до лав збройних сил, а складаються відповідно до бойового укомплектування, бойової готовності того чи іншого підрозділу.

Отже, спершу готуються списки на звільнення та ознайомлення з планом звільнення. Військовослужбовець ставить підпис про ознайомлення. Далі начальник кадрової служби повинен розказати про подальші дії військовослужбовцям, їх права та обов’язки у зв’язку зі звільненням.

Наступним кроком є написання рапорту про звільнення. Зазвичай форма рапорту довільна. Але деякі частини пропонують уже готову форму рапорту, де потрібно тільки вставити потрібну інформацію.

Після цього військовослужбовець повинен отримати документи у стройовій частині, а саме: наказ про звільнення; наказ про виключення зі списків частини; пакет документів для надання статусу учасника бойових дій (УБД) (довідка про участь в АТО, витяг з наказу по стройовій частині про прибуття/вибуття для виконання завдань АТО, витяг з наказу АТЦ СБУ про залучення до завдань АТО); припис до військкомату; направлення на військовий облік до військкомату. «Важливо зазначити, якщо командир частини подав документи на оформлення статусу УБД до звільнення в запас, посвідчення УБД отримає частина, яка повинна переслати його до районного військкомату», – зазначає Леся Василенко.

Юрист також наголошує, що перед тим як звільнятися у запас варто уточнити, чи були військовою частиною подані документи на статус учасника бойових дій та чи дійшли вони до комісії. Бо якщо документи взагалі не були подані, то краще з частини не виходити без пакету паперів, які подаються на УБД. Адже кожен військовослужбовець може сам в індивідуальному порядку звернутися в комісію за наданням статусу.

Після цього у військовий квиток ставиться відмітка та печать про звільнення у запас.

І наостанок має відбутися розрахунок у фінансовому відділі частини: компенсація за невикористані дні відпустки; одноразова грошова допомога у зв’язку зі звільненням у розмірі 4% місячного грошового забезпечення (без урахування винагороди за АТО) за кожний календарний місяць служби, але не менше як 25% місячного грошового забезпечення; грошове забезпечення на оздоровлення, якщо у 2016 році військовослужбовець подав рапорт про виплату такого грошового забезпечення.

Військовослужбовець до місця проживання дістається за державний рахунок. З моменту виключення зі списків військової частини протягом п’яти днів військовослужбовець зобов’язаний стати на облік до військкомату за місцем фактичного проживання. В іншому випадку це буде порушення чинного законодавства.

На момент звільнення військова особа у військовій частині повинна здати інвентарне майно:

– модульна всесезонна спальна система

– килим спальний польовий ізольований

– чохол до шолома балістичного

– чохол для захисного модульного жилета

Не здаються речі особистого користування:

– рукавички шерстяні (1 пара)

– костюм літній польовий (2 комплекти)

– куртка вітро-,волого захисна зимова (1 шт)

– штани вітро-, волого захисні (1 пара)

– фуфайка з коротким рукавом (3 шт)

– черевики з високими берцями (2 пари)

– білизна для холодної пори року (сорочка, кальсони) ( 2 шт)

Леся Василенко наголошує, що на збори чи навчання у військовому резерві військовослужбовець зобов’язаний прибути у формі одягу, в якій його було звільнено.

Бувають ситуації, коли інвентарне майно військової частини було втрачено військовослужбовцем під час АТО. Воно не підлягає поверненню. Його повинні належним чином списувати. «Для цього повинен вестися бойовий журнал, в якому фіксуються інформація про тих, хто брав участь в бою, про матеріальні втрати. Це важливо, адже тільки в такий спосіб військовослужбовець зможе довести, що втратив майно частини і тоді не треба відшкодовувати збитки»,- зазначає юристка. Якщо майно було втрачене і в журналі це не зазначено, військовослужбовець має право написати рапорт з проханням провести розслідування. В іншому випадку втрачене майно таки доведеться відшкодовувати за чіткою процедурою.

Після того як звільнений у запас військовослужбовець став на облік у військкомат, він повертається на своє робоче місце. Якщо особа не повертається на своє робоче місце, то це є підставою для звільнення. Учасники бойових дій мають право на своєму робочому місці взяти відпустку в зручний для неї час і також має право на додаткові 14 днів відпустки зі збереження заробітної плати. «Уявімо ситуацію. Ви вийшли на роботу, але вам потрібен час для адаптації після перебування в зоні АТО, так би мовити звикання до мирного життя. Тому ви можете написати заяву на щорічну відпустку, а по її закінченні можете ще взяти додаткових 14 днів зі збереженням заробітної плати», – говорить юристка.

Якщо звільнений у запас військовослужбовець до мобілізації ніде не працював, то для таких осіб дуже важливо взяти довідку у фінансовому відділі про те, вони отримували протягом певного часу фінансове забезпечення. Із цією довідкою людина стає на облік в Центр зайнятості, щоб отримувати допомогу по безробіттю, але яка буде дорівнювати грошовому забезпеченню, яке особа отримувала в АТО.

Якщо у військовослужбовців виникають юридичні питання щодо звільнення в запас, вони можуть отримати безкоштовну консультацію за телефоном 0 800 308 100.

Коли звільняють у запас

Стаття 26. Звільнення з військової служби

Звільнення в запас: що потрібно знати бійцям

Юристи закликають не плутати поняття звільнення в запас і демобілізацію