Столицею УНР Вінниця була трохи більше місяця – з 2 лютого по 6 березня 1919 року. Саме тоді під натиском більшовицьких сил, які зайняли Київ, до міста переїхав тодішній уряд, розповідає історик Анатолій Савчук. Саме у Вінниці тоді вирішувалась доля України.
14 змін у цій версії очікують на перевірку. Стабільну версію було перевірено 30 червня 2023. Ві́нницька о́бласть (Вінниччина) — область у центрі України.
Деякі історики вважають, що місто отримало цю назву від старослов'янського слова «вєно» – означає «посаг», «дарунок» або «передача у володіння». Місцевість, де наразі розташована Вінниця, литовський князь Ольгерд передав у володіння своїм племінникам – братам Коріатовичам.
| Вінниця | |
|---|---|
| Засноване | 1355 або 1363 |
| Магдебурзьке право | 1640 |
| Статус міста | від 1640 року |
| Населення | 401,7 тис. осіб (2023) |
Назва міста походить від старослов'янського слова «вено» — дар. Існують ще кілька версій, що пояснюють назву міста: «вінниця» — винокурня, де варилися винні пива і Вінничка — річка. Заселені ці землі були ще в давнину. На території міста виявлено поселення скіфських та давньоруських часів.
За умовами Зборівського договору 1649 року Вінниця увійшла до складу Війська Запорозького і стала сотенним містом Кальницького полку (сотник – Ярема Урумович).