Використовувати гречку як головний інгредієнт у стравах, робити з неї каші, а потім і хліб першими навчилися мешканці степу — кочові і напівкочові іраномовні племена, відомі нам під назвою саків. Саме в могильниках саків на Алтаї знайдені найдавніші археологічні свідчення вживання гречки у їжу.
Проте в Америці та більшості країн Європи – гречку не їдять. Її вважають вегетаріанським продуктом, або й навіть кормом для тварин. Споживання гречки дозволяє тривалий час не відчувати голоду, адже каша містить повільні вуглеводи.
Батьківщина гречки — Гімалаї та Тибет. Тибетці, а за ними й китайці, корейці, японці і зараз сприймають гречані зерна швидше як насіння, яке частіше просто додають до борошна іншого походження — для кольору чи смаку.
Вважають, що найближчим її родичем є татарська гречка. У культурі відома близько 2500 років. В Європі гречку почали вирощувати в XV ст. У нашій країні вона поширилась у XVI ст.
У людей з проблемами шлунково-кишкового тракту гречка може спричинити здуття живота та метеоризм. Тому їм їсти кашу треба не частіше ніж 2 рази на тиждень. Через високу калорійність, кашу також не рекомендують їсти людям, які хочуть схуднути.
Гре́чка — рослина роду Fagopyrum родини гречкові (Polygonaceae). Зазвичай гречкою називають Fagopyrum esculentum, що може виростати до одного метра на бідних ґрунтах і при короткому літі. Має дуже поживні темні трикутні зерна, які люди вживають для харчування, а також використовують у …