Зміни стосовно нарахування та виплат лікарняних у 2023-му році

1 січня 2023 року набув чинності законопроєкт №3663 про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (нова редакція) та інших законодавчих актів України». Про те, які саме ці зміни та як вони впливатимуть на розрахунки лікарняних у 2023-му році, розповідає помічниця юриста сектору “Дніпровське бюро правової допомоги № 3” Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Вікторія Пльохіна. Так, з 1 січня 2023 року більшість повноважень Фонду соціального страхування держави перейшло до Пенсійного фонду України, через що виплатами у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві тепер займаються саме підрозділи ПФУ. І тому головна зміна, яку зазнали підприємства, організації , установи, що мають працівників, торкнулася комісії (або призначалися уповноважені, якщо на підприємстві до п’яти співробітників) із соціального страхування. Такі комісії були обов’язковими як для державних, так і для приватних чи інших підприємств і навіть ФОП. Відтепер рішення про призначення або відмову в призначенні допомог за листками непрацездатності має приймати сам роботодавець або уповноважена ним особа. Все інше переважно залишилося незмінним та порядок оформлення лікарняного та відповідних виплат за ним відбувається за наступним алгоритмом. У разі хвороби працівник першочергово звертається до лікаря. Надалі лікар в електронній системі охорони здоров’я формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність, який в режимі онлайн надходить до електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду, де одразу формується електронний лікарняний. Роботодавець у свою чергу, як і раніше, подає заяву-розрахунок (за старою формою), що містить інформацію про нараховані застрахованим особам кошти, через особистий кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг без укладання окремого договору. Функціонал пункту меню “Заяви-розрахунки” особистого кабінету страхувальника дає можливість пошуку та перегляду заяв-розрахунків відповідно до визначених критеріїв: – період реєстрації листків непрацездатності, – тип заяви-розрахунку (за електронними листками непрацездатності); – здійснення формування (редагування) та відправки заяви-розрахунку до Пенсійного фонду України. Зверніть увагу! Під час створення заяви-розрахунку роботодавець зобов’язаний вводити дані з е-лікарняного та Реєстру застрахованих громадян. Також до заяви-розрахунку можна додавати коментарі, пояснення та, за необхідності, скановані копії документів, які можуть бути використані під час прийняття рішення щодо фінансування. Враховуючи, що через ситуацію в країні існує можливість вимкнення електроенергії або Інтернету, законом передбачено, що роботодавець має можливість скласти заяву-розрахунок в паперовій формі та подати її до будь-якого сервісного центру головних управлінь Пенсійного фонду України в регіонах. Також зауважимо, що одна заява-розрахунок має містити не більше 200-т листків непрацездатності. Пенсійним фондом України опубліковано покроковий алгоритм подання заяви-розрахунку в електронному вигляді: 1) на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України необхідно натиснути кнопку “Вхід”, ідентифікувати себе як юридичну особу, підтвердити вхід за допомогою КЕП та паролю до нього і натиснути кнопку “Увійти”; 2) у розділі “Заяви-розрахунки” треба обрати кнопку “Створити нову” – на екрані з’явиться форма заяви-розрахунку, в якій потрібно додати інформацію в зазначені поля (деякі з них, як-то наприклад, “Код за ЄДРПОУ страхувальника”, система заповнює автоматично). Обов’язкові для заповнення поля при пропущенні система позначає червоним кольором. Важливо! Деякі символи не можна використовувати, наприклад, лапки в назвах підприємств та організацій. Про використання некоректних знаків програма повідомить написом “Поле містить заборонені символи” та позначить рядок червоним кольором. Після заповнення усіх необхідних рядків можна тиснути “Продовжити”; 3) після підвантаження системою готових до сплати листків непрацездатності, на екрані з’являються два додаткових поля щодо лікарняних, виплати/частину виплат за якими відшкодовує Пенсійний фонд України: “Додаток про тимчасову непрацездатність” та “Додаток про тимчасову непрацездатність внаслідок нещасного випадку або профзахворювання”; 4) для того, аби внести необхідну інформацію по конкретній людині, необхідно натиснути на піктограму “олівець” у полі з прізвищем людини – у додатковому вікні, яке відкривається, деякі рядки будуть заповнені автоматично, а деякі потрібно заповнити вручну. У разі потреби змінити дані про страховий стаж (зокрема, коли не враховано інформацію про стаж, набутий після звітного кварталу), це можна зробити вручну. Коли усі обов’язкові поля буде заповнено, необхідно натиснути кнопку “Зберегти”. Після цього вносити зміни ще є можливим; 5) якщо заяву-розрахунок оформлено повною мірою за всіма обраними лікарняними листками, й вона є перевіреною та достовірною, для подальшої роботи необхідно обрати опцію “Сформувати заяву-розрахунок” – документ відкриється у новому вікні, і його можна завантажити та роздрукувати. Підписану заяву-розрахунок необхідно відправити до ПФУ. Перевірити статус лікарняного (“прийнято”, “не прийнято”, “в опрацюванні”) можна в розділі “Заява-розрахунок”, опція “Пошук”. Слід зазначити, що як і раніше — перші 5 днів лікарняного оплачуються за рахунок роботодавця, а починаючи з шостого дня – за рахунок страхових коштів. У випадку лікарняних внаслідок нещасного випадку на виробництві – з 18 дня непрацездатності. При цьому, скорочено час, протягом якого роботодавцям за поданими заявами-розрахунками мають надходити страхові кошти для виплати лікарняних. Якщо раніше Фонд соціального страхування України перераховував кошти роботодавцям протягом 10-ти днів після надходження заяви-розрахунку, тепер Пенсійний фонд України має на це лише 3 дні.

Особливості правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин 25.01.23
Права та гарантії членам сімей зниклих безвісти й полонених військовослужбовців 27.01.23
Виплати та пільги членам сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України 07.03.24

• Клієнтам
  • Про безоплатну правничу допомогу (БПД)
  • Як отримати безоплатну правничу допомогу
  • Чи маю я право на безоплатну вторинну правничу допомогу
  • Мені до 18 років
  • Доступ до публічної інформації
  • Реєстр адвокатів
  • Конкурс адвокатів
  • Оперативна інформація щодо видання доручень адвокатам
  • Стандарти якості надання правничої допомоги
  • Координаційний центр
  • Всі Центри
  • Анонси
  • Мультимедіа
  • Новини

  Веб-сайт розроблено в межах проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що фінансується Урядом Данії

  © 2012-2023 Координаційний центр з надання правничої допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов’язкове

  10 обов’язкових нюансів, які потрібно знати про лікарняний

  З приходом великих холодів збільшилась і кількість українців, хворих на застуди, ангіни, бронхіти. Не секрет, що керівництво компаній не любить, коли їх працівники хворіють, тому такі або змушені приходити на роботу та «страждати і ділитись мікробами» з колегами, або залишаються та працюють удома. Причому кількість днів, які робітник може працювати вдома, дуже обмежена. Тому більшість українців намагається якомога швидше вилікуватись чи хоча б збити температуру і потім уже доліковуватись в офісі. Щоправда, інколи таке доліковування коштує людині дуже дорого, адже з’являється купа хронічних хвороб. Проте навіть у компаніях, де з розумінням ставляться до того, що працівники хворіють, вимагають надати правильно оформлений лікарняний. Хто, кому і на який термін має право видавати листок непрацездатності, дізнавався «Урядовий кур’єр».

  Особливо не люблять відправляти на лікарняний своїх працівників керівники приватних підприємств. У деяких фірмах узагалі впевнені, що їх співробітники мало не роботи, які просто не повинні хворіти.

  — У нашому офісі не заведено хворіти, — зауважує менеджер однієї зі столичних компаній Наталія Подупайко. — Тому, коли відчуваю слабкість, то максимум, що можу зробити, — відпроситись і піти додому. Якщо вже дуже погано, то побути вдома кілька днів. Потім ці дні потрібно відпрацювати. Ні, нас не змушують виходити на роботу у вихідні, але у кожного є певний обсяг робіт, які потрібно виконати, а коли це буде зроблено — керівництво не цікавить. А от чоловік працює в державній установі, у них ситуація кардинально інша: якщо захворів — сиди вдома і лікуйся. Головне, аби лікар видав листок непрацездатності.

  Натомість Сергій Мишкін, який працює в одному зі столичних ресторанів офіціантом, розповідає, що в них немає ні відпусток, ні лікарняних. Адже персонал офіційно не оформлений у ресторані, а працює за договором.

  — Якщо я захворів або потрібно кудись поїхати, то ми з колегами домовляємось і міняємось змінами, — розповідає Сергій Мишкін. — Хтось працює за мене, а я потім за цю людину. Тому в нас так виходить, що ніхто з персоналу не хворіє. А в поліклініку я не ходжу ще й тому, що не прописаний у столиці, тож щоб потрапити до лікаря, потрібно платити якісь внески, стояти у чергах. Це дуже незручно.

  Проте навіть якщо в компанії готові прийняти лікарняний від свого співробітника, то лише за умови, що документ буде правильно оформлений.

  1 Яким має бути лікарняний, щоб його оплатили?

  — Відповідно до наказу МОЗ України №532 листок непрацездатності — це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, — роз’яснює заступник директора департаменту охорони здоров’я КМДА Олександр Курмишов.

  Для пред’явлення листка непрацездатності до оплати лицьовий бік бланка цього документа має бути належним чином заповнений лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з профільною освітою, відповідно до вимог вищезазначеного наказу. Тобто там має бути вказана повна назва підприємства, юридична адреса, діагноз, дати звернення хворого до лікаря.

  Але для того, щоб листок непрацездатності було відкрито, потрібно в перший же день нездужання звернутись до лікаря за місцем проживання.

  2 Хто має право видавати листок непрацездатності?

  Таке право надається: лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров’я; лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; лікуючим лікарям туберкульозних санаторіїв; фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів щороку затверджується органами охорони здоров’я; лікуючим лікарям закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи-підприємці.

  3 Чи вважається виклик ескулапа додому офіційним приводом не виходити на роботу?

  Дільничний лікар, який прийшов додому за викликом, повинен зробити відповідний запис в картку пацієнта, а листок непрацездатності потрібно відкривати лише завітавши до поліклініки. Лікар призначить наступну дату прийому, коли необхідно буде прийти до нього на огляд і паралельно переконатись, що листок непрацездатності відкрито.

  «Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лише після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного хворого (форма №025/о), медичній карті стаціонарного хворого (форма №003/о) з обгрунтуванням тимчасової непрацездатності», — нагадує Олександр Курмишов.

  4 Як офіційно оформлюється перебування в стаціонарі?

  — Якщо хворого покладуть у медичний заклад, тоді йому відкриють листок непрацездатності, який має підписати головний лікар. Цей документ подається на роботу і оплачується.

  5 Швидка допомога може видати документ, який засвідчить візит лікаря?

  — Згідно з наказом МОЗ України №455, Правилами виклику бригади швидкої медичної допомоги Київської міської станції швидкої медичної допомоги, лікарі станцій (відділень) швидкої медичної допомоги не мають права видачі листка непрацездатності, — наголошує Олександр Курмишов.

  Проте лікар швидкої допомоги може виписати довідку, яка підтвердить його візит. Крім дати, в цьому документі обов’язково має бути ім’я лікаря, час приїзду бригади, покази тонометра (або іншого приладу в залежності від процедур), попередній діагноз і препарати, які давали хворому.

  Після цього потрібно звертатись до поліклініки, де вже лікар випише листок непрацездатності. Адже довідка від швидкої не звільняє від роботи.

  Така довідка може вважатись приводом для відкриття лікарняного лише у разі госпіталізації.

  6 Лікарняний обчислюється в календарнихчи робочих днях?

  На весь період тимчасової непрацездатності до відновлення хворого або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається лікарняний, що обраховується в календарних днях.

  До речі, лікарняний можна отримати навіть на один день. Його має право видати отоларинголог, гінеколог та інші вузькопрофільні спеціалісти. Проте лікарняний дадуть лише тоді, коли після проведення певних процедур виконання трудових обов’язків належним чином буде неможливим.

  7 Як довго людина має право відновлювати свої сили поза офісом?

  Відповідно до п.2.2 «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», — при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми, лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах особисто може видати листок непрацездатності терміном до 5 календарних днів з наступним подовженням його до 10 календарних днів, залежно від тяжкості захворювання.

  8 В який термін роботодавець повинен оплатити лікарняний?

  — Є затверджена форма заяви-розрахунку, яка подається страхувальниками до робочих органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності та є підставою для здійснення фінансування матеріального забезпечення за розрахунок коштів вищезазначеного фонду.

  Страхувальник-роботодавець на підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок.

  Враховуючи, що законодавством не встановлено термінів подання страхувальниками заяв-розрахунків, такі документи подаються до органів фонду в міру їх опрацювання, поданих застрахованими особами, — зауважує заступник директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Тамара Нагорна.

  На багатьох підприємствах, установах, організаціях існують централізовані бухгалтерії, які здійснюють збір листків непрацездатності та оформлення документів на виплату матеріального забезпечення. Як правило, це робиться один-два рази на місяць, що в окремих випадках призводить до суттєвої затримки виплат матеріального забезпечення.

  Станом на 17 січня 2014 року кошти Фонду на фінансування страхувальників для виплати ними матеріального забезпечення застрахованими особами перераховуються своєчасно та в повному обсязі.

  9 Що робити, якщо пацієнт розуміє, що попри те, що вживає ліки, виписані дільничним лікарем, йому стає гірше?

  — Перш за все, не потрібно мовчати. В цій ситуації все залежить від самого хворого. Якщо гостре респіраторне захворювання (ГРЗ) не проходить більше тижня — це не ГРЗ, а щось інше. І це свідчить про те, що помилково встановлено діагноз або лікування призначено неправильно, — зауважує президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. — Адже є діагноз і є відповідний протокол лікування. Якщо щось відбувається не так, тоді потрібно звертатись до адміністрації медичного закладу, вимагати консиліум, додатковий огляд. До цієї справи потрібно залучати близьких, родичів. У таких випадках не можна мовчати!

  10 Де шукати медичну допомогу хворому, прописаному в іншому місті?

  Медична допомога за терміновими та невідкладними показниками надається будь-якому громадянину, без урахування місця проживання.

  Фінансування амбулаторно-поліклінічних закладів здійснюється з розрахунку населення, яке зареєстровано на території медичного обслуговування кожного конкретного закладу.

  Враховуючи велику кількість незареєстрованого населення в м. Києві та внутрішню міграцію, для того щоб поставити громадян на облік для медичного обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах Києва, за умови відсутності реєстрації в районі обслуговування певного закладу, обов’язково потрібно оформити заяву-клопотання від людини. В цій заяві потрібно вказати причину звернення та інформацію про місце фактичної та документованої реєстрації.

  Шановні читачі! Звертаємо вашу увагу на правила коментування матеріалів на сайті видання «Урядовий кур’єр».
  Коментарі з’являються на сайті тільки після їх перевірки модератором, а не відразу після того, як ви їх розмістили.
  У коментарях заборонено антисемітські висловлювання, спонукання до расизму, заклики до насильства, тероризму, збройного повалення чинної конституційної влади.
  Просимо вас утриматися від нецензурних слів та виразів, лайок тощо, які ображають людську честь і гідність, а також від комерційних пропозицій, реклами, посилань на інші сайти та ін.
  Редакція видання не несе відповідальності за образи, висловлені на адресу інших осіб.