Словник української мови

1. Жінка стосовно дитини, яку вона народила. У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214) ; — Га, що ж діяти, — мовив Гривко. — Раз мати родила, раз і вмирати треба (Іван Франко, IV, 1950, 88) ; Проводжає сина мати захищати рідний край (Володимир Сосюра, II, 1958, 169) ;
// Жінка, що має або мала дитину. І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, і будуть люде на землі (Тарас Шевченко, II, 1953, 347) ; Мати тоді сита, коли діти не голодні (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 19) ; * Образно. — Повторення — мати навчання, — підтакував Трояцький (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 127) ; * У порівняннях. [Кирило:] А про мене нігде й краще немає, як дома. Вже що не кажіть: чужина — чужиною, а своя сторона, як мати (Панас Мирний, V, 1955, 143) ;
// перев. як прикладка, перен. Про що-небудь дуже близьке, рідне. Усі невлад, усіх назад, В усіх доля мати. А у вдови один син, Та й той якраз під аршин (Тарас Шевченко, I, 1963, 229) ; До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься (Леся Українка, I, 1951, 47) ; Скорити сили матері-природи, Стократ помножити її щедроту Взялись геологи і агрономи, Колгоспники й робітники взялись, Учені, інженери, шахтарі (Максим Рильський, III, 1961, 108) ; Мати-земля засипає спокійно та радісно під блакитною облогою високого, ясного неба (Любов Яновська, I, 1959, 31) ; — Товариші, — каже він [зв’язковий], — вітаю з волею! Від імені матері-Вітчизни оголошую вас знову в лавах активних бійців проти загарбників! (Юрій Яновський, I, 1954, 215) .
Божа (господня, пречиста) мати , рел. — богородиця, мати Христа. Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. — Хай боронить вас. мати божа. (Олександр Довженко, I, 1958, 225) ; Весільна мати див. весільний; Досвітчана мати див. досвітчаний 2; Мати-героїня — почесне звання, яке надають у СРСР жінці, що народила й виховала 10 і більше дітей, та орден, яким її відзначають; жінка, що має це звання та орден. — Я, знаєте, мати-героїня. Сім’я в мене велика, і так уже повелося, що на Новий рік з’їжджаються до мене і сини, й дочки. (Олесь Донченко, VI, 1957, 537) ; Хрещена мати див. хрещений.
♦ Враг його (їх) [матір] зна (знає) див. враг; Враг його (їх) матері див. враг; Всмоктувати (всмоктати) з молоком матері див. всмоктувати; Крий (не дай) мати божа! — вигук, яким виражають застереження, побоювання. — Чим попало голомшить [чоловік]: попаде рубель — рублем, качалку — качалкою, горщик — горщиком. Я вам кажу, що і . і. і не дай мати божа. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 438) ; Матері чиїй трясця (біс і т. ін. ) , лайл. — уживається для вираження незадоволення, обурення, досади тощо. — Так трясця їх матері! От їм дуля під ніс! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 200) ; Мати божа! — вигук, яким виражають здивування, захоплення, переляк і т. ін. Вона була здалека взята, і така-то вже хороша, чорноброва, а горда та пишна — мати божа! (Марко Вовчок, I, 1955, 95) ; Ну тебе (його і т. ін. ) к чортовій (бісовій, нечистій) матері ; Іди (забирайся і т. ін. ) к чортовій (бісовій, нечистій) матері , лайл. — уживається для вираження побажання позбутися когось, чогось. — Та ну тебе к нечистій матері. — скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка. (Панас Мирний, I, 1949, 285) ; — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка, III, 1952, 666) ; Піти в матір див. піти; Що за вража (нечиста і т. ін. ) мати — уживається для вираження великого здивування, незадоволення. З ума не сходить моя дівчина: ..що за нечиста мати? — думаю (Панас Мирний, I, 1949, 180) ; Як мати народила (родила) — зовсім голий. У трофейних бочках з-під пального грілася вода, голі — як мати родила — бійці милися на сонці, стриглися (Олесь Гончар, III, 1959, 127) ; Якої вражої (чортової, бісової і т. ін. ) матері — уживається при дієсловах у значенні чому для вираження великого незадоволення, роздратування. — Якої вражої ти матері сумуєш? (Гулак-Артемовський, Байки. 1958, 59) .

2. Самиця стосовно своїх малят. Поти ягнятка скачуть, поки матір бачуть (Номис, 1864, № 9366) ; Обсмалене лоша, пирхаючи, вискочило з полум’я і стало, злякано озираючись. Загледівши біля мінометників коней, воно довірливо пішло на них, шукаючи матері (Олесь Гончар, III, 1959, 137) ; Перепелиця-мати, черкаючи крилом землю, падаючи і знову злітаючи, біжить перед мисливцем, відводячи його від своїх дітей. (Іван Багмут, Опов., 1959, 61) .

МАТИ 2, маю, маєш, недок. , перех.

1. також без додатка. Уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось. Лучче [краще] мати, як позичати (Номис, 1864, № 10646) ; В Скрипчинцях був свій пан, та ще й небагатий; він мав тільки один присілок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 180) ; Хоч би малесеньку хатину Він [Т. Шевченко] мріяв мати над Дніпром (Максим Рильський, III, 1961, 34) ; — Він трошки випив. — догадується з гурту хтось. — За що? — Гроша щербатого в кишені не має! — категорично заперечує всевидячий Микола Проць (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 13) ;
// Уживається для вираження наявності в когось дітей, родичів, близьких людей. Латин дочку мав чепуруху, Проворну, гарну і моргуху, — Одна у нього і була (Іван Котляревський, I, 1952, 165) ; Буде варт на світі жить, Як матимеш кого любить (Тарас Шевченко, II, 1953, 50) ; Танцювали гуляки, що не мали ні рідні, ні кутка, ні родини, нічого, крім вільного неба і вічного бенкетування душі своєї (Олександр Довженко, I, 1958, 228) ;
// у сполуч. з кільк. числ. та ім. рік , літа . Уживається на означення чийогось віку. Один з них [подорожніх], одягнений у широкі сині шаровари. мав не більше, як двадцять п’ять літ (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 137) ; Зустрів я хлопчика. Малий мав років десять чи дванадцять (Володимир Сосюра, II, 1958, 277) ;
// у сполуч. з кільк. числ. та назвами мір. Уживається на означення об’єму, розміру й т. ін. чого-небудь. Кімната має 15 м2; Книжка має 20 друк, арк.;
// Виражає наявність у кого-, чого-небудь певної ознаки, властивості, якості. Сама [наймичка] була висока з себе, огрядна; брови мала чорні, широкі та густі, як з сукна (Марко Вовчок, VI, 1956, 220) ; [Лев:] Коли ж сестра таку натуру має, що з нею й не зговориш (Леся Українка, III, 1952, 239) ; За кормою на тросі прив’язано маленького пузатого човника. Він має таку ж форму, як дубок (Юрій Яновський, II, 1958, 47) ; Хаєцький, маючи напрочуд тонкий слух, завжди перший ловив наростаючий свист снаряда або шавкотіння важкої міни (Олесь Гончар, III, 1959, 47) ;
// Одержувати, заробляти що-небудь. Як дбаєш, так і маєш (Ганна Барвінок, Опов. 1902, 7) ; Він один щодня здіймав панові п’ятдесят-шістдесят тонких рун. За кожне руно мав по дві з половиною копійки (Михайло Стельмах, I, 1962, 43) ;
// Здобути освіту, чин і т. ін. То родом з Глухова, юриста, Він має чин канцеляриста (Іван Котляревський, I, 1952, 251) ; — Пробачте, — сказав Борковський, — але як же ви, не маючи освіти і військової підготовки, можете працювати в чині командира бригади? (Олександр Довженко, I, 1958, 201) ; Мати досвід.
Мати вигляд кого, чого, який — виглядати якимось чином, бути схожим на когось, щось. — Панно Анельо! Вона біжить поперед мене, наче не чує і має вигляд миші, що хоче шуснути в шпарку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 266) ; Вся його невисока, вузлувата постать мала вигляд дубового окоренка (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 8) ; Мати в собі що — характеризуватися, відзначатися чим-небудь. — А то отак як проманіжите ви нашого брата не раз та не два — не то чужому, своєму не повіре [повірить]. Що найкращого має у собі, і те заховає на самий спід (Панас Мирний, III, 1954, 280) ; Загальне бенкетування мало в собі щось чарівниче (Олександр Довженко, I, 1958, 228) ; Мати зв’язок (спільність) з ким — чим — бути пов’язаним з ким-, чим-небудь. Лишився біль у серці та безталання — і більш нічого. Ах, правда: лишилась ще глуха ненависть до всього, що зветься паном, що має спільність з школою, наукою, з законом. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 228) ; Я під сурдинку кажу Севу кілька зайвих слів, що не мають зв’язку з моєю пропозицією (Юрій Яновський, II, 1958, 44) ; Комедійний характер нічого спільного з розумовою недоладністю не має (Олександр Довженко, I, 1958, 21) ; Мати значення (вагу) — бути важливим, значущим для кого-, чого-небудь. Що не кажи, а ці святки, цей свят-вечір, маланки, ці колядки й щедрівки мають для мене значення (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 128) ; У кожній роботі велику вагу має не тілько її зміст, а й те — як той зміст вироблено (Панас Мирний, V, 1955, 396) ; Мати ймення — називатися. [Елеазар:] І сміхом обізвалися дозорці: — Хіба як-небудь зветься ще руїна? Хіба ще ймення має дика пустка? (Леся Українка, II, 1951, 140) ; Мати право на що і з інфін. — бути в стані, у змозі робити що-небудь. — Якось не смію йти межи пани. — Ти, ґаздине, дурна, ти за свої гроші маєш право (Василь Стефаник, I, 1949, 167) ; Мати репутацію кого, яку — вважатися ким-, чим-небудь. Молодий капітан мав репутацію відважного офіцера (Олесь Гончар, III, 1959, 195) ; Мати розум — бути розумним, розважливим. Людей питай, а свій розум май (Номис, 1864, № 6143) ;
♦ Мати голову на в’язах див. голова; Мати за душею див. душа; Мати під ногами (під собою) ґрунт див. ґрунт; Мати серце див. серце; Мати силу див. сила; Не мати собі рівного — бути найкращим, найбільшим і т. ін. з-поміж усіх. [Гелен:] Я рівного собі не маю тут з-поміж усіх владарів і героїв (Леся Українка, II, 1951, 300) ; Слухаючи Хому, можна було подумати, що цей гвардійський стрілецький полк.. не має собі взагалі ніде рівного (Олесь Гончар, III, 1959, 404) ; Що маєш сили (духу) — з усієї сили, щосили. А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (Гулак-Артемовський, Байки. 1958, 137) ; Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 416) .

2. також без додатка. Уживається на означення того, що хто-, що-небудь є в чийомусь розпорядженні, користуванні, а також указує на наявність чогось у когось у певний момент, період. — Держи! Лови! Маємо! Держимо! — розносилося по тихій погоді уночі. Схопили Кармеля (Марко Вовчок, I, 1955, 362) ; [Деїфоб:] Та що се, невже моя сестра служниць не має, що й не докличешся нікого? (Леся Українка, II, 1951, 278) ; Вівці мають маленькі голосні дзвіночки на шиях. (Олесь Гончар, III, 1959, 59) ;
// розм. Зазнавати покарання, докорів і т. ін. Люди хотіли голіруч землю узяти, а тепер мають: хто їсть сиру, хто копає її в Сибірі. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 233) .
Мати багато роботи — бути дуже зайнятим. Сестра мала, видимо, багато роботи, бо щохвилини бігала в кухню (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 357) ; Мати під рукою див. рука; Мати слово — діставати право виступити на зборах, засіданні тощо. [Голос покликача:] Руфін Емілій має слово (Леся Українка, II, 1951, 533) ; — Слово має товариш Кузнецов (Андрій Головко, II, 1957, 463) ; Мати справу (діло) див. справа, діло; Мати час — розпоряджатися вільним часом для виконання чогось; встигати зробити щось. — Не той ще вік ваш, щоб бога пильнувати: ще матимеш час, — не зараз вам умирати (Марко Вовчок, I, 1955, 102) ; Не забуть, як панство хиже П’ятами кивало, Озирнутися на Київ І часу не мало (Микола Шпак, Вибр., 1952, 82) .

3. у сполуч. з назвами стану та дії. Перебувати в стані, виконувати дію, на які вказує іменник у знах. відмінкові. .. коли процес праці досяг хоч би деякого розвитку, він має вже потребу в оброблених засобах праці (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. 1, 1952, 181) ; — Хто гонить? За що? — Не питайте! Все вам скажу потому, а тепер майте милість, сховайте мене, бо може бути смерть моя (Іван Франко, VIII, 1952, 371) ; Як парость виноградної лози, Плекайте мову.. Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад (Максим Рильський, III, 1961, 211) ;
// Виявляти певні почуття, переживати щось. Були Латинці дружні люди І воюватись мали хіть (Іван Котляревський, I, 1952, 190) ; Гой ги! вороги! Ми не маєм ваги, Наша воля й слава (Тарас Шевченко, I, 1951, 200) ;
// від кого. Бути об’єктом певної дії, відчувати чиєсь ставлення. — Не сподівалась я од вас, козаків, таку собі наругу мати! (Марко Вовчок, I, 1955, 24) ; Мар’янові хочеться схлипнути від цієї людської ласки, яку має від ученої людини (Михайло Стельмах, I, 1962, 30) .
Мати вплив — впливати. Ця невеличка робота.. виявлятиме — який має вплив на душу людську краса світова (Панас Мирний, V, 1955, 386) ; Мати надію — надіятися, сподіватися. Не огледимось, які рік мине, — майте надію (Ганна Барвінок, Опов. 1902, 84) ; Мати певність у чому — бути впевненим у чомусь. Я збираюся до Криворівні, але чи не стане що на перешкоді, не маю певності (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 432) ; Мати попит — користуватися попитом (переважно про товари). Радянські товари мають попит; Мати спокій — бути спокійним, не турбуватися; Не мати спочинку — не відпочивати. Летить голуб понад полем, Спочинку не має, І долини, і діброви, І луги минає (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 171) ; Не мати сумніву в чому — не сумніватися, бути впевненим у чомусь. Брянський маленькими білими руками ввігнався в кременистий бруствер і легко вилетів наверх, не оглядаючись на бійців, наче не мав найменшого сумніву, що й вони зроблять те саме (Олесь Гончар, III, 1959, 118) .

4. у сполуч. з абстр. ім. та інфін. Перебуваючи в стані, на який указує іменник у знах. відмінкові, виконувати дію, виражену наступним інфінітивом. Кружляють, вурчать моторами юнкерси. Вони ще мають змогу сідати на міському іподромі (Олесь Гончар, III, 1959, 247) ; Мати сміливість висловити свої припущення.
Мати намір (думку і т. ін. ) , з інфін. — намірятися щось зробити. Має намір [Іван] викрасти поламаний віз (Лесь Мартович, Тв., 1954, 221) ; — Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (Олександр Довженко, I, 1958, 92) .
♦ Мати честь , з інфін. , заст. — бути гідним щось зробити. [Крикун:] Редакція столичної газети, яку я маю честь представляти, доручила передати вам, товаришу командуючий фронтом, .. гаряче поздоровлення (Олександр Корнійчук, II, 1955, 9) .

5. за кого — що, розм. Вважати когось, щось ким-, чим-небудь. Голова, як мав Дениса за чесного, то і не сказав, як він було проговорився (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 417) ; Селяни.. не мають за гріх одного діла: возити в неділю.. снопи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275) ; [Онися:] Чули? За темну дівку мене має [пані Людмила]. Коровою хоче підкупити (Дмитро Бедзик, Ост. вальс, 1959, 37) .
♦ Мати за щось кого — поважати, цінувати когось. Дуже було йому прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого (Лесь Мартович, Тв., 1954, 278) .

6. з інфін. Уживається на означення того, що хтось повинен робити (зробити) що-небудь. — Що маємо робити? Як маємо бути? Де його шукати маємо? — пита стара Кармелиха молодої невістки (Марко Вовчок, I, 1955, 356) ; Давид сидів кінець стола, рився в книжках і виписував якісь цифри, помітки на клаптику паперу (мав же сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище) (Андрій Головко, II, 1957, 121) ;
// Бути змушеним через обставини робити (зробити) що-небудь. — Чортзна-що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор.. — Чому я, губернатор, маю дізнаватись останнім, що в мене в губернії об’явився вчений? (Олександр Довженко, I, 1958, 396) ;
// Збиратися, намірятися що-небудь робити (зробити). Як в північ самую глухую Еней лиш тільки мав дрімать, Побачив хмару золотую (Іван Котляревський, I, 1952, 212) ; Поки формувався поїзд, яким вони мали їхати до столиці, Ніколає та Кодру пішли вулицею невеличкого містечка (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 445) ;
// Уживається для творення форм майбутнього часу дієслова. [Любов:] Так все здавалось, немов щось має статись недобре у нас (Леся Українка, II, 1951, 48) ; Стріваю молодицю з повними відрами (се ж має пощастити — народ каже) (Ганна Барвінок, Опов. 1902, 378) .
Має бути: а) (що) повинно щось відбутися, настати. Обід мав бути далеко пізніше (Леся Українка, III, 1952, 666) ; Цього дня мало бути велике свято для жителів острова, де жили ескімоси (Микола Трублаїні, I, 1955, 287) ; б) (хто) хтось повинен прийти, прибути куди-небудь чи бути присутнім десь. [Лукаш:] Чи тут ніхто не був без мене? [Килина (шорстко):] Хто ж би тут бути мав? (Леся Українка, III, 1952, 259) ; в) (що) повинно щось міститися де-небудь. Через тиждень прилетів у Гетьманське посередник Кривинський, та прямо в предводительську канцелярію, де мала бути управа (Панас Мирний, II, 1954, 269) .
♦ [І] гадки (в гадці) [собі] не мати див. гадка; Мати зуб (зуба) див. зуб; Мати на думці див. думка; Мати на меті (метою) див. мета; Мати на оці (на прикметі) див. око; Мати на увазі див. увага; Мати поняття (уявлення) про кого — що — уявляти собі когось, щось. Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка, V, 1956, 14) ; — Ти маєш уявлення про нашу передову? — глухо запитав Черниш (Олесь Гончар, III, 1959, 401) ; Мати рацію — бути правим, діяти, думати правильно, слушно. [Олізар:] Ех ви, ясновельможні дикуни! Боїтеся Кармелюка — і маєте рацію! (Степан Васильченко, III, 1960, 446) ; Тимоха Невкипілий цілковиту має рацію: повернуться фронтовики з війни, одразу наведемо лад (Андрій Головко, II, 1957, 511) ; Мати руку див. рука; Не мати нічого проти кого — чого — не заперечувати проти когось, чогось. Я не маю і не матиму нічого проти Вашого заміру пустити у люди «Серед степів» .. в збірникові (Панас Мирний, V, 1955, 403) ; От тобі [й] маєш! — уживається для вираження подиву або незадоволення з приводу чогось. Роман позивав Семена за позичені гроші. Семен так і вдарився руками об поли. — От тобі маєш! Що ж це за диво. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 127) ; Чорт (кат, біс) має див. чорт.

мати

Іменник, істота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8e^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мат-; закінчення: -и.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

1. жінкащододитини, яку вона народила. ◆ У дитини заболить пальчик, а у матері серце. Матвій Номис, «Українські приказки, прислів’я і таке інше», 1864 р. [ СУМ-11 ] ◆ — Га, що ж діяти, — мовив Гривко. — Раз мати родила, раз і вмирати треба. І. Я. Франко, «Війна між Псом і Вовком», 1898 р. [ СУМ-11 ] ◆ Проводжає сина мати захищати рідний край. В. М. Сосюра, «Пісня», 6 серпня 1941 р. [ СУМ-11 ] ◆ Тільки за обідом чи то вже вночі підходила [ мати ] до якогось із них і ласкала його своїми тихими сірими очима М. Хвильовий
2. жінка, що має або мала дитину. ◆ І на оновленій землі // Врага не буде, супостата, // А буде син, і буде мати , // І будуть люде на землі. Т. Г. Шевченко, «І Архімед, і Галілей…», 24 вересня 1860 р. [ СУМ-11 ] ◆ Мати тоді сита, коли діти не голодні. К. О. Гордієнко, «Заробітчани», 1949 р. [ СУМ-11 ] * образно ◆ Повторення — мати навчання, — підтакував Трояцький. Ю. О. Збанацький, «Курилові острови», 1963 р. [ СУМ-11 ] * у порівняннях ◆ [Кирило:] А про мене нігде й краще немає, як дома. Вже що не кажіть: чужина — чужиною, а своя сторона, як мати . Панас Мирний, «Перемудрив», 1884 р. [ СУМ-11 ]
3. перен. про що-небудьдуже близьке, дороге, рідне. ◆ немає прикладів застосування.
4. самиця, стосовно своїх малят. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

• альма матер — шанобливо про рідний навчальний заклад
• багатодітна мати
• Божа Мати (Господня Мати, Пречиста Мати)
• вража мати (лиха мати, бісова мати) – лайка
• в чому мати народила – голий
• до чортової матері (до бісової матері, до вражої матері) – лайка
• крий Мати Божа! (не дай Мати Божа!)
• Мати Божа!
• мати моя!
• мати-одиначка
• мати родини
• нерідна мати — мачуха
• ой, матінко!
• рідна мати
• рідна мати не впізнає — сильно змінився
• має бути
• мати вплив
• мати досвід
• мати значення
• мати надію
• мати намір
• мати попит
• мати право
• мати рацію
• мати сміливість
• мати час
• не мати сумніву

◆ Мати моя! Ой, матінко! — вигук, що виявляє подив, радість, горе.
◆ Ма́ти-одина́чка — жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її (їх) без чоловіка.
◆ Бо́жа (Госпо́дня, Пречи́ста) Ма́ти рел. — Богородиця, мати Христа.
◆ Крий (не дай) Ма́ти Бо́жа! — вигук, яким виражають застереження, побоювання.
◆ Ма́ти Бо́жа! — вигук, яким виражають здивування, захоплення, переляк і т. ін.

Прислів’я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Асоціації ред.

Переклад ред.

Джерела ред.

мати II ред.

мати III ред.

дієслово ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

Корінь: -ма-; дієслівне закінчення: -ти.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

1. також без додатка уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось;
   • уживається для вираження наявності в когось дітей, родичів, близьких людей;
   • у сполуч. з кільк. числ. та iм. рік, літа уживається на означення чийогось віку
   • у сполуч. з кільк. числ. та назвами мір уживається на означення об’єму, розміру й т. ін. чого-небудь ◆ Кімната має 15 м². ◆ Книжка має 20 друкованих аркушів.
   • виражає наявність у кого-, чого-небудь певної ознаки, властивості, якості
   • одержувати, заробляти що-небудь
   • здобути освіту, чин і т. ін. ◆ Мати досвід. ◆ Мати значення. ◆ Мати право.
2. також без додатка уживається на означення того, що хто-, що-небудь є в чийомусь розпорядженні, користуванні, а також указує на наявність чогось у когось у певний момент, період
   • розм. зазнавати покарання, докорів і т. ін. ◆ Мати час.
3. у сполуч. з назвами стану та дії. перебувати в стані, виконувати дію, на які вказує іменник у знах. відмінкові.
   • виявляти певні почуття, переживати щось
   • від кого. бути об’єктом певної дії, відчувати чиєсь ставлення. ◆ Мати вплив. ◆ Мати надію. ◆ Мати попит. ◆ Не мати сумніву.
4. у сполуч. з абстр. ім. та інфін. перебуваючи в стані, на який указує іменник у знах. відмінкові, виконувати дію, виражену наступним інфінітивом. ◆ Мати сміливість висловити свої припущення. ◆ Мати намір.
5. за кого – що , розм. вважати когось, щось ким-, чим-небудь.
6. з інфін. уживається на означення того, що хтось повинен робити (зробити) що-небудь.
   • бути змушеним через обставини робити (зробити) що-небудь
   • збиратися, намірятися що-небудь робити (зробити)
   • уживається для творення форм майбутнього часу дієслова.
     ◆ Ма́є бу́ти — а) (що) повинно щось відбутися, настати; б) (хто) хтось повинен прийти, прибути куди-небудь чи бути присутнім десь; в) (що) повинно щось міститися де-небудь.
     ◆ Ма́ти ра́цію — бути правим, діяти, думати правильно, слушно.