Його батько, Ніколя Шопен (1771—1844), французький емігрант з 1787 року, служив гувернером і шкільним учителем французької мови; мати — Текля Юстина Крижанівська (1782—1861) виховувалася в дворянській сім'ї та була економкою графині Людвіки Скарбек.28 квіт. 2023 р.
Frédéric [François] Chopin; 22 лютого або 1 березня 1810, с. Желязова Воля, Мазовецьке воєводство, Польща — 17 жовтня 1849, Париж, Франція) — видатний польський композитор і піаніст французького походження.
Жадібно вслухався він у гру фортепіано та спів своєї матері, не відходив від інструмента під час музичних занять сестри Людвіки, яка згодом і стала його першим учителем. У п'ятирічному віці Шопен уже впевнено виконував невеличкі п'єси.
Його творча спадщина цікава і різноманітна: 57 мазурок, 16 полонезів, 19 вальсів, 19 ноктюрнів, 3 сонати, 4 балади, 26 прелюдій, 27 етюдів, 4 скерцо, 3 експромти. У жанрі великих музичних форм найвищим досягненням є фантазія фа мінор (1840 — 1841 рр.)
Останній концерт Шопен дав восени 1848 року в Лондоні на користь польських емігрантів. Творчість Шопена – одне з найбільших досягнень польської та світової музичної культури. Вона вплинула на багато поколінь музикантів.
Ця вимушена відірваність від батьківщини стала душевною трагедією Шопена і, безперечно, мала вплив на його творчість. У Парижі композитор швидко здобув славу. Він багато концертував, його запрошували в салони паризької знаті. Фридерик Шопен прожив не дуже довге, але надзвичайно яскраве життя.
Першими видавцями Шопена були Моріс Шлезінгер і Каміль Плейєль. Незабаром твори Шопена почали з’являтися в популярних фортепіанних антологіях 19 століття.