Ручна осколкова граната Ф-1

Ручна осколкова граната Ф-1 (індекс ГРАУ – 57-Г-721) – граната дистанційної дії призначена для ураження живої сили противника під час оборонного бою. Метання гранати здійснюється з різних положень лише із-за укриття, з бронетранспортера або танка.

Граната Ф-1 була розроблена на основі французької осколкової гранати F-1 моделі 1915 р. та англійської гранати системи Лемона, що постачались у Росію в роки Першої світової війни, звідки й назва Ф-1 та прізвисько «лимонка». Причиною розробки гранати для радянських військ стали численні недоліки гранати РГД-33, то ж у 1939 році розробку нової гаранати було доручене Ф. І. Храмєєву з чим він впорався за два місяці. На озброєння РККА граната була прийнята з механічним запалом Ф.Ковешникова. У 1941 р. запал був замінений більш надійним, простішим і надійнішим запалом УЗРГ системи Е. М. Вицені.

Тактико-технічні характеристики (ТТХ) ручної гранати Ф-1

Ручна осколкова граната Ф-1 (мал. 1) складається з корпусу, розривного заряду і запалу.

Корпус гранати служить для розміщення розривного заряду і запалу, а також для утворення осколків під час вибуху гранати. Корпус гранати чавунний з повздовжніми і поперечними борознами, по яких граната, як правило, розривається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні, транспортуванні і перенесені гранати в цей отвір вкручена пластмасова пробка.

Розривний заряд заповнює корпус та призначений для розриву гранати на осколки.

Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) (див. мал.2) призначений для підриву розривного заряду гранати. Його будова та робота частин і механізмів детально описані тут .

Бойові гранати пофарбовано у зелений колір від хакі до темно-зеленого. Навчально-імітаційні гранати пофарбовані в чорний колір з двома білими (вертикальна та горизонтальна) смугами. Крім того, навчальні гранати мають отвір у нижній частині корпусу. Бойовий запал не має кольору. У навчально-імітаційного запалу кільце чеки та нижня частина притискного важеля мають червоний колір.

Маркувальні клейма на корпусах гранат Ф-1:

• Г, ГЗ – Арматурний завод м. Гусь-Хрустальний (РФ)
• О – Омутінський металургійний завод, Кіровська область (РФ)
• П, ПЗ – Песковський чавуноливарний завод, Кіровська область (РФ)
• Р – Ржевський механічний завод, Свердловська область (РФ)
• Т, ТК, т – Виправно-трудова колонія ІТК-1, м. Тамбов (РФ)
• УМЗ,УОМЗ – Усманський механічний завод, Воронезька область (РФ)
• Я – Ярцевський машинобудівний завод, Смоленська область (РФ)
• трикутник – Завод «Будмаш», м. Прилуки, Чернігівська область (Україна)

Гранати Ф-1 упаковуються в дерев’яні ящики по 20 штук, отвір для запалу заглушена пластмасовою заглушкою. Запали УЗРГМ зберігаються в цьому ж ящику окремо в двох металевих герметично запаяних банках (по 10 штук у банці). Вага ящика – 18 кг. Ящик комплектується консервним ножем, призначеним для відкриття банки з запалами.

Де застосовуються ручні уламкові гранати РГД-5 Ф-1

Ручна граната РГД-5 («Ручна граната дистанційна») — протипіхотна уламкова ручна граната дистанційної дії, наступального типу. Основне призначення гранати РГД-5 — ураження особового складу супротивника уламками корпусу.

Розробка ручної осколкової гранати дистанційної дії РГД-5 була розпочата в 1950-і роки. У 1954 році граната РГД-5 була прийнята на озброєння Радянської армії.

За зовнішнім виглядом граната РГД-5 нагадує французьку гранату OF зразка 1915 року, польську наступальну гранату Z-23 і німецьку гранату М-39.

Co другої половини 1950-х років на гранаті РГД-5 став застосовуватися модернізований запал УЗРГМ.

Тактико-технічні характеристики
• Діаметр – 58 мм
• Висота корпусу – 76 мм
• Висота разом з запалом – 117 мм
• Вага гранати – 310 гр
• Вага вибухового речовини- 110 гр
• Тип взривгого речовини – тротил
• Запал- УЗРГМ або УЗРГМ-2
• Час уповільнення – 3,2 4,2 с
• Радіус розльоту осколків – не більше 20 м
• Радіус ураження – 28 -32 м.кв Конструкція/будова
Граната РГД-5 складається з:
1 – розривний заряд;
2 – корпус;
3 – ковпак;
4 – вкладиш ковпака;
5 – трубка для запалу;
6 – манжета;
7 – запал;
8 – піддон;
9 – вкладиш піддона.

Запал УЗРГМ(запал) складається з:
а – загальний вигляд; б – в розрізі;
1 – трубка ударного механізму;
2 – напрямна шайба;
3 – ударник;
4 – капсуль-запальник;
5 – втулка сповільнювача;
6 – спусковий важіль;
7 – капсуль-детонатор;
8 – сповільнювач;
9 – сполучна втулка;
10 – шайба ударника;
11 – бойова пружина;
12 – запобіжна чека.

Призначення механізмів:

Ударний механізм служить для запалення капсюля-запалювача запала. Він складається із трубки ударного механізму, сполучної втулки, напрямної шайби, бойової пружини, ударника, шайби ударника, спускового важеля й запобіжної чеки з кільцем.
Трубка ударного механізму є основою для складання всіх частин запала. Сполучна втулка з’єднує запал з корпусом гранати.
Напрямна шайба є упором для верхнього кінця бойової пружини й направляє рух ударника; вона закріплена у верхній частині трубки ударного механізму.
Бойова пружина призначена для надання ударникові енергії, необхідної для наколу капсюля-запалювача; вона надіта на ударник і своїм верхнім кінцем упирається в напрямну шайбу, а нижнім – у шайбу ударника.
Ударник служить для наколу й запалення капсюля-запалювача; він міститься усередині трубки ударного механізму. Шайба ударника надіта на нижній кінець ударника і є упором для нижнього кінця бойової пружини.
Спусковий важіль призначений для втримання ударника у зведеному положенні (бойова пружина стиснута).
Запобіжна чека служить для втримання спускового важеля на трубці ударного механізму; вона проходить через отвори вушка спускового важеля й стінок трубки ударного механізму; для її висмикування є кільце.
Власне запал призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він складається із втулки сповільнювача, капсюля-запалювача, сповільнювача й капсуля-детонатора.
Втулка сповільнювача у верхній частині має різьбу для з’єднання із трубкою ударного механізму й гніздо для капсюля-запалювача, усередині – канал, у якому міститься сповільнювач, зовні – проточку для приєднання гільзи капсуля-детонатора. Капсюль-запалювач призначений для запалення сповільнювача; сповільнювач – для передачі вогню від капсюля-запалювача до капсуля-детонатора, він складається із запресованого малогазового складу. Капсуль-детонатор служить для вибуху розривного заряду гранати; він міститься в гільзі, закріпленої на нижній частині втулки сповільнювача. Використання
Для використання гранати РГД-5 необхідно:

1. Взяти гранату в руку так, щоб запобіжний важіль був щільно притиснутий до корпусу;
2. Розтиснути вусики запобіжної чеки;
3. Висмикнути чеку з запалу і метнути гранату в ціль. Варіанти
Болгарія:
RGD-5. Повний аналог радянської гранати.
RGO-78. У 1970-і роки конструктори встановили на гранату RGD-5 детонатор DVM-78, нова граната була вагою 450 гр. та вагою ВР — 85 гр.
RGN-86. Ще одна модифікація з детонатором DVM-78. Вага — 265 гр., ВР — 57 гр.

Польща:
RGD-5. Повний аналог радянської гранати.
RGO-88. Створена заміною вибухової речовини на A-IX-1, одночасно заряд був зменшений до 60 гр. Цікаві факти

🔥Бойові гранати РГД-5 пофарбовані в зелений колір, навчальні – в чорний

🔥Гранати типу РГД-5 упаковуються в ящики з дерева, в кожному з яких розміщується 20 гранат РГД-5. Запали до гранат РГД УЗРГМ знаходяться в тому ж ящику, але окремо – в двох металевих герметичних банках (по 10 штук в банку).