Фрідріх Шиллер – біографія, факти, фото
Фрідріх Шиллер – німецький поет, філософ, теоретик мистецтва і драматург, професор історії і військовий лікар. Увійшов в історію літератури як один з найяскравіших представників гуманізму.
У біографії Шиллера багато цікавих фактів. Взяти хоча б той факт, що останні 17 років життя він близько товаришував з іншим великим німецьким діячем – Йоганном Гете. Роки їхньої дружби і супутня цьому літературознавча полеміка увійшла в німецьку літературу під назвою «веймарський класицизм».
Отже, перед вами коротка біографія Шиллера. І хоча його життя важко описати коротко, ми, все ж, спробуємо.
Біографія Шіллера
Йоганн Крістоф Фрідріх фон Шіллер народився 10 листопада 1759 року в німецькому місті Марбах-на-Neckar.
Його батько, Йоганн Каспар, був військовослужбовцем, а мати Елізабет Доротея Кодвайс, була домогосподаркою.
Крім Фрідріха, в сімействі Шиллеров народилося ще п’ять дівчаток.
Дитинство і юність
З ранніх років майбутній поет був вихований у строгості і міг бути покараний за найменші порушення дисципліни. Таким чином, батько намагався прищепити єдиному синові послух і самостійність.
Фрідріх Шиллер любив вчитися. Він з великим завзяттям вивчав різні дисципліни, чим радував своїх викладачів. На відміну від інших дітей, він отримував величезне задоволення від читання книг і пізнання будь цікавої інформації.
Мати Шіллера, в протилежність батькові, відрізнялася м’якістю, сострадательностью і добротою. Вона любила збирати біля себе дітей і читати їм вірші і різноманітну християнську літературу.
У 1764 р. сімейство Шиллеров переїхало в місто Лорх. У цей період біографії хлопчик серйозно зацікавився історією. Його викладачем був місцевий священик, який надав серйозний вплив на становлення особистості Шиллера. Був момент, коли майбутній поет навіть хотів стати священнослужителем.
Дивіться також: Найбільші яблука в світі: топ-10 найбільш великих сортів
Через кілька років глава сімейства отримав посаду садівника в герцогському замку. Завдяки цьому Фрідріх міг вільно відвідувати придворний театр, де ставилися різні постановки.
Театр справив незабутнє враження на Шіллера, в результаті чого він разом з сестрами часто ставив будинку вистави, виступаючи перед батьками.
Досягнувши 14-річного віку, Фрідріх був відправлений у військову школу. Перебування в даному навчальному закладі стало одним із самих важких періодів у його біографії.
В школі була найсуворіша дисципліна, порушення якої могло обернутися для учня серйозними наслідками. За найменшу помилку юнаків могли висікти різками або накласти на них грошовий штраф.
Тим не менш, роки, проведені в школі, не зломили Шиллера, а, навпаки, загартували його характер. Вони запалили в ньому бунтарський дух, який проявиться в майбутніх творах драматурга.
У 1776 р. Фрідріх Шиллер перевівся на медичне відділення. У тому ж році він опублікував свій перший вірш – «Вечір». В цей час біографії він серйозно захопився творчістю Шекспіра.
Твори англійського драматурга надихнули його створити трагедію «Розбійники», що принесла йому велику популярність.
Після закінчення навчання в 1780 р. Шиллер працював лікарем в Штутгарті. Однак назвати його добрим фахівцем було складно, оскільки він ніколи не відчував інтересу до медицини.
Фрідріх Шиллер – біографія, вклади і твори
Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805) був письменником, який став вважатися першим німецьким істориком. На зорі XIX століття була систематизована дослідницька модель для побудови соціокультурного змісту.
Конкурентний і бунтівний, Шиллер був лікарем, філософом, істориком, поетом і драматургом. Він жив дуже напруженим життям всього за 45 років. Він був одним з будівельників основ європейського романтизму.
Тільки за чверть століття його робота поширилася по всій Європі і за її межами. Він написав 17 п’єс, дев’ять балад і дев’ять філософських текстів. Крім того, він створив і направив два журнали. Шиллер розробив чотири важливі історичні дослідження, які слугували зразками для нових поколінь.
- 1 Біографія
- 1.1 Дослідження
- 1.2 Обмеження вашої творчості
- 1.3 Робота і любов
- 1.4 Шлюб
- 2.1 Інновації в освітній сфері
- 3.1 Дитинство
- 3.2 Підлітковий вік
- 3.3 Молодь і доросле життя
- 3.4 Останні публікації
- 3.5 Балади
Біографія
Сім’я Шіллера переїхала до Людвінгсбурга, коли Фрідріху було 13 років. Наступного року, в 1773 р., За рішенням герцога Вюртемберга, він був направлений до Військової академії ім. У той час аристократія, яка очолювала кожне місто, мала владу над усіма родинами, які населяли їхні землі.
Дослідження
У Хое Карісчуле Фрідріх почав вивчати право, юридичні науки. На тій стадії хлопчик, в таємниці, споживав нюхальний напій, своєрідну задушливу речовину, дуже популярну серед багатих класів. Він також читав книги, заборонені владою.
У 1774 році його перевели в Штутгартський центр і зобов’язали перейти до галузі медицини. У цьому університеті він приєднався до руху Sturm und Drang. Те ж саме було культурним напрямком, який залишив свій слід як у музиці, так і в образотворчому мистецтві.
У віці 20 років, в 1779 році, він представив і затвердив свою докторську дисертацію, а через рік залишив Академію з титулом військового лікаря..
У 1781 році під час відвідування фортечної в’язниці Хогенасперга Фрідріха він зустрівся з Крістіаном Шубартом. Це виявилося характером, який відзначив його життя з того часу.
Обмеження вашої творчості
У 1782 році Фрідріх відвідав роботу, заборонену владою, автором якої був Андрес Штрайхер. Потім влада напала на присутніх, які порушували правила, і герцог Карлос Еухеніо де Вюртемберг ув’язнив його на 14 днів. Він також заборонив йому писати “комедії та подібні речі”.
Але покарання не обмежувалося забороною чи осудом на її створення, але герцог пішов далі. Фрідріха відправили як військового лікаря до найгіршого полку герцога. Вони заплатили йому незначну зарплату і заборонили йому відвідувати цивільне населення.
1782 рік був повний багатьох подій у житті Шіллера. Потім він вирішив втекти від Штутгара зі своїм другом Штрейчером.
Робота і любов
У 1783 році працював бібліотекарем в Тюрінгії, з іншим другом Рейвальдом де Меймінгеном. Він узяв бракособи з однією з сестер Шиллера. Цього ж року він заразився малярією, що призвело до послаблення здоров’я. Працював драматургом і познайомився з Кахлотт фон Кальб.
У той час він потрапив у фінансові проблеми, тому що вони не продовжили контракт. Але герцог Карлос Августо, чий мандат характеризувався підтримкою культури, вважав за потрібне допомогти Фрідріху. Почувши деякі уривки з п’єси Дон Карлос, герцог вирішив призначити його членом правління Веймара.
У той час він зустрівся з Юстіне Сегедін, дочкою бармена в Блазевіце, на березі річки Ельба. Вона була б увічнена, як Grestel в роботі Табір Валленштейна.
Шлюб
У 28, 1787 він зустрівся з сестрами Шарлотт і Кароліна фон Ленгефельд. Потім він одружився на Шарлотті. Потім він зустрівся з іншим своїм великим друзям, Йоганом Вольфганг фон Гете, який був на 10 років старше його.
У 1790 році, у віці 31 року, вона вийшла заміж за Шарлотту фон Ленгефельд. На жаль, через кілька місяців Фрідріх захворів на туберкульоз. Через три роки, в 1793 році, народився його перший син Карл Шейлер. У 1795 році помер його батько і його сестра Нанетт, а другий син народився: Ернст.
У 1805 році, у віці 45 років, він помер від пневмонії. Це було породжено туберкульозом, який так довго переслідував його. Спочатку він був похований у спільній могилі, яку мав місто для видатних громадян.
Потім його останки перенесли на інше кладовище у Веймарі, а сам Гете попросив поховати поруч з ним.
Внески до освіти
У 1788 році він опублікував історичну роботу Історія поділу Об’єднаних провінцій Нідерландів від іспанського уряду. З цього видання, в 1789 році він вступив в якості викладача в Університет міста Єни. Там він почав давати уроки історії, керовані пристрастю поділяти свої знання, оскільки він не отримував зарплату.
У класах, де він викладав, було створено велике сподівання, що мотивувало його підготувати майстер-клас під назвою: Що означає універсальна історія і для чого?? У тому ж році він подружився з Алехандро фон Гумбольдтом.
Вже в 1790 році Шиллер мав репутацію дослідника і драматурга. Саме тому Ернесто Енріке де Щельмельман і Федеріко ІІ з Аврістбергена вирішили призначити йому пенсію на п’ять років.
Фрідріх Шиллер вважає себе першим великим німецьким історіографом. Він був шанований Гумбольдтом і захоплювався фахівцями всього світу. Він поєднував історичні дослідження з поширенням через п’єси, вірші і так звані балади.
Інновації в освітній сфері
Фрідріх був одним з перших представників німецького романтизму. Романтизм був культурним рухом кінця XVIII століття, який відреагував проти Просвітництва. Пріоритетні почуття вище розуму.
Фрідріх Шиллер наголосив на необхідності вивчення історії, свободи думки і розуму. Він стверджував, що це єдиний спосіб дізнатися про реальність кожної людської групи.
Він навчив, як робити цю роботу. Швейцарська історія працювала від Гільєрмо Телла, італійця з Ф’єско, а іспанська – з Дон Карлоса. Для англійців використовують Мері Стюарт, а для французів – Орлеанська діва. У випадку Німеччини він використовував Валленштейна і для Китаю Турандот.
Шиллер встановив, що досягнення держави і людства високих моральних цінностей вимагає раціонального виховання. Так він поклав його в 27 літерах своєї книги Про естетичне виховання людини. Для нього раціональність і емоційність повинні бути ідеально збалансованими. Шиллер залишив Кантський розум, запитав його і здолав його.
Він зазначив, що гра необхідна як терапія культури. Він підняв повагу до творіння людини як до єдиного шляху і утопії. Все це ознаменувалося свободою абсолютної думки.
Деякий час його бачення переслідувалося переважно тими, хто виступає проти поваги до прав людини. Навіть деякі сектори намагалися втратити її в забутті часів.
Працює
Дитинство
У віці 13 років, коли він жив у місті Людвінгсбург, тоді молодий Фрідріх написав дві п’єси. Перший Авесалом а потім створили дзвінок Християни. Жоден з цих двох залишків не є залишком, але є лише посилання від третіх осіб.
Підлітковий вік
У 16 років, в 1775 році, він написав третю п’єсу, Студент Нассау, яких немає доказів втрати.
Наступного року він опублікував свій перший вірш під назвою Захід сонця. Фрідріх навчався у письменниках люті Плутарха, Шекспіра, Вольтера, Руссо, Канта і Гете. Він почав свій перший проект Los Bandidos.
Молодь і доросле життя
У 1781 році він також закінчився Der Räuber (The Thieves) і опублікував його анонімно. Ця робота є драмою, де зіткнулися розум і почуття, причина проти свободи. Головними героями роботи є члени групи злодіїв, якими керує Карл, один з синів графа.
Робота не була повністю фіктивною, оскільки Фрідріх взяв частину реальності суспільства того часу. У той час багато молодих повстанців почали засновувати банди злодіїв на півдні Німеччини. Мета: протистояти сформованій економічній політичній структурі.
Спектакль був представлений як спектакль в Національному театрі в Мангеймі і в той час викликав переполох серед молоді.
1782
1782 рік почав писати La Змова Фіеско. Наприкінці того ж року він опублікував Антологія 1782 року, з 83 віршами.
1783
У 1783 році Фрідріх закінчив свою роботу Інтрига і любов. У віці 25 років він виконав прем’єру Змова Фіеско.
1786
У 1786 році він писав Ода радості. Цей, музикував через кілька років Людвіг ван Бетховен, став би дев’ятою симфонією.
1787
У 1787 році він опублікував роботу, яка почала давати хороші результати до її завершення: Два Карлоса. Цього року він також закінчив свою першу історичну книгу. Він назвав його Історія поділу Об’єднаних провінцій Нідерландів від іспанського уряду.
Його грає Злодії (Der Räuber), не тільки вдалося і викликало переполох під час його прем’єри. Він також заслужив йому визнання в галльській нації. У 1792 році він був призначений Почесним громадянином Французької Республіки.
Це визнання отримали також італійський Енріке Песталоцці, американський Джордж Вашингтон і польський Анджей Тадеуш Кощувско..
1792
У 1792 році, незважаючи на слабкість легенів, йому вдалося завершити книгу Історія тридцятирічної війни. Цим виданням він став вважатися істориком номер один у Німеччині. У тому ж році він опублікував свою роботу Про трагічне мистецтво.
Останні публікації
У 1793 році робота була опублікована Про витонченість і гідність. У середині його злетів і падінь, у 1795 році він редагував дуже важливий літературний і соціальний журнал для Німеччини, який називався Die Horen (Слухачі).
Вашу книгу також надрукували Про наївну і сентиментальну поезію. У 1796 році він став редактором видання Альманах Муз.
Останні роки Фрідріха Шиллера були настільки ж плідними, як і болісними. З його рук вийшли численні книги, п’єси та історичний аналіз.
Серед драм, які він написав за останні п’ять років свого життя, є Марія Естуардо, написаний у 180 році; The Орлеанська Богородиця на основі життя Жанни д’Арк, опублікованої наступного року; Подруга Мессіни і Вільям Телль в 1803 і 1804 роках; Турандот і Вшанування мистецтв у 1804 році; і незавершене Димитрія в рік його смерті.
Балади
Балади – це літературні конструкції, які розповідають про життя чи історичний факт як епічне і дуже драматичне вчинок. Навіть, іноді, ви можете використовувати гумор або комедію.
Ті, створені Фрідріхом протягом всього життя, становили 9, в 1797 році він став роком балад: Водолаз, Рукавичка, Кільце Полікрата, Похід залізного молота і Кран гібіскуса. Ці роботи були доповнені в 1798 р Підтвердження і Боротьба з драконом.
Список літератури
- Бодас Фернандес, Лусія (2013). Оновлення Фрідріха Шиллера. Автономний університет Мадрида. Докторська дисертація Відновлено в: repositorio.uam.es
- (2005). Фрідріх Шиллер і біографія. Ноутбуки вісімнадцять, Університет Барселони. Іспанія Відновлено в: dialnet.unirioja.es
- Мартінес, Г. А. (2012). Героїчний характер у творчості Фрідріха Шиллера. Eikasia: журнал філософії, (44) .Барселона. Іспанія Відновлено в: revistadefilosofia.com
- Мурсія Серрано, Inmaculada (2012) Висока краса Внески для категоричного синтезу (з естетики Фрідріха Шиллера) Журнал Endoxa. № 29. Севільський університет. Отримано за адресою: search.ebscohost.com
- Шиллер, Фрідріх (1990) Листи про естетичне виховання людини. Trad. Хайме Фейо і Хорхе Сека. Антропос. Барселона Іспанія скелі
- Шиллер, Фрідріх (1991) Події філософії історії (Том 1) Університет Мурсії. Секретаріат публікацій.