Кали: вирощування в саду і вдома

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 24 листопада 2023 Опубліковано: 09 лютого 2019 Перша редакція: 09 вересня 2014 🕒 10 хвилин 👀 215130 разів 💬 6 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за калою
• Квіти кали – особливості
• Вирощування садової кали
• Посадка кали і догляд в саду
  • Посадка кали навесні
  • Посадка кали восени
  • Догляд за калою садовою
  • Вигонка домашньої кали
  • Догляд за калою в домашніх умовах
  • Розмноження кали
  • Кала ефіопська (Calla aethiopica)
  • Кала Реманна (Calla rehmannii)
  • Кала Эліота (Calla elliottiana)
  • Коментарі

  Більшість любителів кали навіть не здогадуються, що її характерні елегантно-білі або яскраві кольорові «кульочки» – це зовсім не квіти, а. спеціальне листя-покривальце, що огортає жовті тичинки суцвіть. Цвіте ж кала насправді скромно, але дуже ароматно!

  Більше секретів екзотичної красуні розкриємо у нашій статті.

  • Що робити, якщо кала довго не сходить після посадки?
  • Чому кала починає «плакати»?
  • Чи варто висаджувати кали біля великих кущів і дерев?
  • Чому кали можуть втрачати колір?
  • Як отримати раннє цвітіння кал у саду?

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за калою

  • Посадка: цибулини висаджують на початку травня.
  • Цвітіння: з червня до початку жовтня.
  • Викопування: у вересні.
  • Зберігання: у земляній грудці в сухому приміщенні при температурі 5-7 ˚C.
  • Освітлення: зранку яскраве світло, після полудня – легкий притінок.
  • Ґрунт: гарно дренований, родючий, pH від слабкокислого до кислого.
  • Полив: помірний, але регулярний, у засушливу пору рясний.
  • Підживлення: добрива в ґрунт уносять тільки при посадці.
  • Розмноження: вегетативне, залежно від виду – бульбами або поділом куща. Насіннєве розмноження неефективне й ненадійне.
  • Шкідники: попелиця, трипси, ведмедки, хрущи та дротяники.
  • Хвороби: різоктоніоз, коренева гниль, пеніцильоз, пітіум, група бактерій ервінія.
  • Властивості: рослина містить отруйні алкалоїди. Сік при потраплянні на шкіру викликає подразнення, а при потраплянні в організм – блювоту, заціпеніння та судоми.

  Рослина кала (лат. Calla), або (лат. Zantedeschia) Зантедескія – рід багаторічних рослин родини Ароїдні, або Аронникові. Росте квітка кала в вологих місцевостях Південної Америки і в Африці, від Нігерії до Танзанії. Є родичем такій рослині, як білокрильник, або кала болотяна, єдиному представнику свого роду, ареал якого розташований у Північній півкулі. Зантедескію іноді називають калою ефіопською, або ріхардією. Назву «зантедескія» квітка отримала від німецького ботаніка Курта Шпренгеля, який назвав її на честь свого друга – італійського ботаніка Джованні Зантедескі, але найчастіше зантедескію все-таки називають просто калою. Привабливість цієї рослини для квітникарів не тільки в дуже великому ефектному листі і в незвичайній формі квітки, а й у тому, що вирощувати калу можна як у саду, так і вдома, в горщику.

  Квіти кали – особливості

  Вирощування кали, як і будь-якої іншої рослини, передбачає дотримання правил агротехніки, основна ж особливість цих квітів у тому, що їх вирощують і як садові кали – у дворах, і в квартирах, у горщиках, як кімнатні кали. Але загальні правила вирощування та догляду за калами, хай би де вони росли, все-таки є:

  • кали потребують дрібної посадки, тобто кореневища ледь присипають землею, щоб уникнути їх гниття;
  • те, що дилетанти називають квіткою кали, насправді є покрівним листом або покривалом, яке обгортає качан суцвіття. Насправді квітки кали дрібні і непримітні, хоча дуже запашні;
  • після посадки кала не сходить доти, доки не сформує свою кореневу систему, тому не варто нервувати, якщо сходів не буде місяць;
  • при викопуванні бульб дотримуйтеся обережності: вони легко пошкоджуються;
  • кала – живий барометр: на її покривалі і кінчиках листя перед дощем з’являються крапельки води, як сльози;
  • горщик для кали, особливо ефіопської, бажано брати пористий, щоб могла випаровуватися зайва волога. Крім того, кала ефіопська любить усамітнення і не терпить сусідів у власному горщику;
  • кожна квітка кали цвіте близько місяця;
  • час від часу верхній шар у горщику кали слід обережно прибирати, намагаючись не пошкодити коріння, і замінювати його свіжим поживним субстратом.

  Вирощування садової кали

  Кали настільки прикрашають сад своїми величними квітами, що чимало квітникарів із задоволенням вирощують їх у своєму господарстві. Галявинки, де ростуть кали, виглядають як арабський орнаментальний розпис: кореневища щороку дають молоду парость, а серед неї стримлять елегантні стріли-квітконоси.

  Полюбляють кали відкриті просторі ділянки і родючі ґрунти, але бажано затінювати їх у найспекотніші денні години: на пекучому сонці листя в’яне, згоряє і засихає, тому важливо, щоб поруч росли кущі або дерева, які в післяобідній час дадуть калам рятівну тінь. Ґрунт має бути кислий або хоча б слабкокислий, потрібен гарний дренаж, тому що застій води в коренях згубний для рослини. Оптимальний склад ґрунту для кали: земля, пісок, торф і листовий перегній у рівних пропорціях.

  Посадка кали і догляд в саду

  Посадка кали навесні

  Висаджують садові кали на початку травня. Попередньо посадковий матеріал витримують півгодини в розчині марганцівки, потім уважно оглядають і, в міру необхідності, вирізають підгнилі місця до здорових тканин, а ранки змащують зеленкою. У ґрунт на ділянці вносять комплексне мінеральне добриво з розрахунку 30-40 г на 1 м², ділянку перекопують. Потім бульби занурюють у підготовлені ямки на глибину 5-10 см на відстані 30-40 см одна від одної (залежно від розміру цибулини), закопують, а місце посадки добре поливають. У кали, якщо пам’ятаєте, є особливість: вона не сходить, поки не сформує підземну частину, так що, якщо вам пощастить, ви побачите паросточки через два тижні, а якщо пощастить не дуже, то через місяць. Не впадайте у відчай і не намагайтеся розкопати ямку і подивитися, на якому етапі процес. Перші два тижні кали не поливають: досить поливу після посадки.

  Щоб підготувати калу до посадки у відкритий ґрунт, у кінці березня або на початку квітня висадіть бульби кали в невеликі горщики на глибину 2-3 см у спеціальну землю для розсади або в прожарений протягом сорока хвилин у духовці ґрунт. Поливайте 1-2 рази на тиждень, а за тиждень до пересадки в ґрунт починайте ненадовго відкривати кватирку для загартовування рослини. Пересадка кали у відкритий ґрунт здійснюється разом із земляною грудкою.

  Посадка кали восени

  Посадка кали восени не здійснюється.

  Догляд за калою садовою

  Як доглядати за калою? Виявляється, дуже просто. Полив кали з наступним розпушуванням – все, що потрібно для її нормального росту. Поливати рослини потрібно помірно, але регулярно, збільшуючи кількість води під час поливання в спекотне, посушливе літо. Після кожного поливання слід злегка розпушити землю навколо рослин. Якщо ви внесли в ґрунт комплексні добрива під час посадки, то подальше підживлення кали вам не знадобиться, іноді тільки, якщо ґрунт на ділянці з калами недостатньо кислий, полийте її водою, підкисленою лимонною кислотою або оцтом.

  Кала в домашніх умовах

  Вигонка домашньої кали

  Домашня кала вирощується при температурі 22-25 ºС в літній час, а в зимовий – при температурі не нижче 14 ºС. Місце для рослини повинно бути добре освітленим, але притіненим від прямих сонячних пообідніх променів і захищеним від протягів. Ґрунт для домашньої кали повинен мати кислотність приблизно рН6-6, у поживний ґрунт непогано б додати мох-сфагнум або торф із тирсою. Бульба для вигонки кали має бути діаметром близько 6 см, її висаджують опуклою стороною вниз у ємність не менше 25 см діаметром, глибина посадки – 5 см. Після посадки бульби ґрунт потрібно полити розчином фунгіциду.

  Догляд за калою в домашніх умовах

  Догляд за домашньою калою не складніший, ніж за садовою. Поливати посаджену бульбу потрібно обережно, щоб вона не згнила, так і не прорісши. Якщо ви хочете отримати раннє цвітіння кали і максимально яскраве забарвлення покривала, то можна вдатися до таких хитрощів: на ніч температуру для кали знижують до 16 ºC, а вдень забезпечують максимально яскраве освітлення, але без прямих сонячних променів, причому, якщо вигонка відбувається в зимовий час, калу доведеться досвічувати люмінесцентними лампами таким чином, щоб світловий день для неї тривав не менше 10 годин. Підживлюють калу збалансованим рідким добривом, таким, наприклад, як «Кеміра-люкс». Вносять підживлення в ґрунт разом з водою при кожному п’ятому поливанні рослини.

  Розмноження кали

  Розмножується кала насінням (цей спосіб ненадійний, та й результату доведеться чекати дуже довго), бульбами і поділом куща. Розмноження кали діленням куща проводиться так: восени при викопуванні відокремлюють дитинку кали з частиною кореневища і пересаджують її в горщик із земляною сумішшю, а навесні пересаджують у відкритий ґрунт. Якщо поділом куща розмножується тільки кала ефіопська та її сорти, то інші кали розмножуються бульбами: восени бульби викопують, зберігають цілу зиму, а навесні висаджують у відкритий ґрунт.

  Кали після цвітіння

  Догляд за бульбовими калами і калами кореневищними має відмінності. У кали ефіопської, кореневищної, період спокою настає в саму спеку – зростання сповільнюється, потім припиняється, кала жовкне. У цей час поливання слід зменшити, а рослину винести на балкон або в сад на добре освітлене місце, де її не дістануть краплі дощу. У першій половині липня рослину виймають із горщика, видаляють все старе листя та паростки і пересаджують у горщик із новою поживною сумішшю, поміщають у світле місце і починають поливати та підживлювати калу, готуючи її до наступного цвітіння. Ось такий цикл у кореневищної горщечкової кали. Садова кала залишається на ділянці до осені, у вересні кореневища викопуються і зберігаються з земляною грудкою в сухому прохолодному приміщенні при помірному нечастому поливанні.

  У бульбових кал після цвітіння покривала поступово зеленіють і никнуть, листя жовтіє і сохне. Садові бульбові кали обережно викопують у третій декаді вересня, намагаючись не пошкодити бульби, звільняють від ґрунту, промивають і тримають пару тижнів при температурі 5-10 ºC, очікуючи, поки корисні поживні речовини перейдуть із листя в бульби. Після цього відмерле листя легко видаляється.

  Зберігання кали взимку

  У наших широтах кали в ґрунті на зиму не залишають. Коли листя відімре, його видаляють, бульби добре промивають, тримають 30 хвилин в розчині марганцівки, знову промивають і кладуть у темне сухе місце для сушки, потім зберігають бульби, упаковані в паперові пакети, при температурі 5-7 ºC: у міській квартирі для цього підходять овочеві ящики в холодильнику.

  Кореневища ефіопської кали, якщо у вас немає можливості після викопування тримати її в прохолодному приміщенні, злегка підсушують і, обрізавши листя, зберігають так само, як і бульби. Не забувайте щотижня перевіряти, як почуваються бульби і кореневища кали: чи не розпочали вони підсихати і морщитися від занадто теплої температури або, навпаки, підгнивати від підвищеної вологості.

  Якщо ви вирощували калу в горщику, то на період спокою її можна з горщика не виймати, а просто винести на прохолодну веранду або лоджію. Якщо ви, не давши вашій красуні кілька місяців відпочити, будете продовжувати поливання і всіляко провокувати подальший ріст, то можете виснажити калу, і вона не зацвіте.

  Види і сорти кали

  У роду лише вісім видів кал, але в культурі вирощуються тільки три, вони ж і послужили матеріалом для селекціонерів у виведенні різних сортів:

  Кала ефіопська (Calla aethiopica)

  Високі білі кали (квітконоси – до метра і більше у висоту), підземна частина – кореневище, а не цибулина, як у інших видів. Ефіопська кала вологолюбна, своє велике, блискуче зелене листя вона не скидає навіть у період спокою. Найпопулярніші сорти:

  • Nicolai – довжина квітконоса – до півтора метра, листя темно-зелене, стрілоподібне, ніжки довгі. Покривало знизу і ззовні зелене, діаметр 8-12 см;
  • Перли – низькорослий сорт, висота до півметра, підходить для вирощування в горщиках;
  • Schone Zweibruckerin – довжина квітконоса до 1 м, листя серцеподібне, світле, низ покривала темно-зелений, діаметр верхньої частини – 10-15 см;
  • Зелена богиня – рідкісної краси величні зелені кали, що досягають у висоту 90 см.

  Кала Реманна (Calla rehmannii)

  Невисока кала (до 70 см у висоту) з покривалом рожевого кольору (бузково-бордового або червоно-рожевого) і вузькими зеленими листками. Підземна частина рослини – бульба, схожа на бульбу бегонії або глоксинії. Восени втрачає листя і вимагає спокою в зимовий час. Популярні сорти:

  • Хамелеон – невисока кала, що вирощується як у горщику, так і в саду, покривало персикового кольору із золотими переливами;
  • Вечорок – атласна чорно-лілова кала;
  • Індійське літо – кала червона, з гранатовим відтінком.

  Кала Эліота (Calla elliottiana)

  Кала з великим зеленим краплистим листям серцеподібної форми. Покривало зовні жовто-зелене, а зсередини – жовте. У висоту досягає 50 см. Сорти:

  • Жовтий куток – сонячно-жовті покривала квіток, соковито-зелене велике листя в світло-жовту цятку.
  • Вермеєр – злегка хвилясте покривало квітки мармурово-біле зовні, а всередині бузково-вишневе, що переходить у глибокий темно-фіолетовий колір, листя темно-зелене з білим крапом;
  • Чорноока красуня – кремово-вершкове покривало з легким лимонним відтінком, листя, як і в інших сортів цього виду, плямисте.

  Інші види кали, що ростуть у природі: кала білоплямиста (Calla albomaculata), кала радісна (Calla jucunda), кала запашна (Calla odorata), (Calla pentlandii), кала потужна (Calla valida).

  Не можу намилуватися цими квітами.Маю Єфіопську каллу,вже декілька років На весну висаджую її на двір.Розростаєт ься гарно,до метра висота,і як почне цвісти в кінці літа,і до морозів.Викопую і ще довго цвіте в будинку.Потім розсаджую.І з середини зими знову цвітуть.Головне постійно поливати.Але цього року цвіли слабше,зима була пасмурною.Хочу ще розвести цибулевих калл.

  Завжди зустрічала тільки білі кали, вони надзвичайно гарні. Здивована, що є й інші види цієї рослини, різного кольору квітки. А як саме називаються ці сорти з таким насиченим бузковим кольором? Хотіла б їх мати.

  Мені дуже сподобалась порада зі зміною температури, навіть і не уявляла що така хитрість може дати ефективний результат. Спробувала, дійсно діє, я в захваті.

  В мене Callafornia Red і вже 2й рік не хоче квітнути. Вона дійсно чутлива до температури в домі, це я вирішую досі. Кожного року вона більш гарніша та пишніша, я впевнена що наступного року вона точно за цвіте. Зараз вона потихеньку готується зимувати в холодильнику, тобто бульба, як написано в статті.

  Дякую за інфу. Раніше моя вирощувала ці чудові квіти, весною обов’язково висаджувала в сад, якими вони за літо ставали красуньками, розкіш. Шукаю інформацію по догляду заздалегідь, оскільки хочу в своєму домі теж цю красу.

  Може комусь стане в нагоді. Перепробувала різні методи зберігання кали взимку, але найбільш дієвим став звичайний пісок. Викладаю клубні в ящик з сухим піском, зверху ще один шар піску, і так до весни. Клубні сухі, міцні і гарні, готові до літа )

  Чому кали не цвітуть – причини, вирішення проблеми

  Багато квіти, вирощувані в саду, поступово стають кімнатними. Квітникарям не хочеться розлучатися з рослинами, які їх радували пишним цвітінням влітку, тому вони «переселяють» їх на підвіконня в квартирі. Але нерідко домогтися активного цвітіння від таких рослин стає дуже складно. Яскравим прикладом є кала, яка при правильному догляді може радувати витонченим цвітінням з початку листопада і до кінця лютого. У статті я розповім, що робити, якщо кали не цвітуть, чому це відбувається і як можна вирішити проблему.

  Якщо відмовляється цвісти кала, яка вирощується в домашніх умовах, то це може статися з таких причин:

  • Перенасичення грунту азотистими добривами. Щоб виправити ситуацію, необхідно відмовитися від добрив, в складі яких присутній азот, і посилити підживлення складами, що містять фосфор і калій.
  • Відсутність світла. Калла потребує яскравому освітленні, особливо, в зимовий час. Якщо горщик з квіткою знаходиться в напівтіні, то рослина почне в`янути, його листя стануть бляклими, воно не буде цвісти. Переставивши вазон на підвіконня, освітлений яскравим світлом, можна стимулювати процес активного цвітіння. Якщо в квартиру потрапляє мало світла, то квітки рекомендується організувати штучне освітлення.
  • Неправильна пересадка. Квітка перебуває у стресовому стані, коли його пересаджують, тому часте пересаджування кали небажано. Неправильний процес пересадки часто стає провокатором відсутності цвітіння. Рослина не можна глибоко поміщати в грунт, це спровокує відсутність цвітіння. Також не можна висаджувати каллу на поверхню грунту, так як це посилить процес утворення діток, які «забирають» з рослини всі сили, і воно, в свою чергу, перестає цвісти.
  • Молодість рослини. Цвісти здатна тільки доросла кала (старше 2 років). Якщо квітка молодий (молодше 2 років), то відсутність цвітіння є природним фактором.

  Як змусити цвісти каллу?

  Калла – це витончений квітка, який володіє пишною яскравою листям. При правильному догляді рослина починається активно випускати бутони, які незабаром перетворюються в дивно ніжні квіти. Багато квітникарі вирощують каллу саме через насичену листя, адже вона стає прикрасою інтер`єру і здатна створити затишок в будь-якій квартирі. Але, без сумніву, квітникарям крім яскраво-соковитих листя хочеться насолодитися і цвітінням улюбленого рослини.

  Вище описано, чому не цвіте кала в домашніх умовах. А зараз зазначимо, як стимулювати цвітіння кали.

  Забезпечити правильний полив

  Рослина потребує регулярного поливу, воно відноситься до квітів, яким волога потрібна завжди. Досвідчені квітникарі радять поливати квітку щодня або через день, важливо домогтися того, щоб в піддоні вазона вода перебувала постійно. Відсутність достатньої вологи в грунті може спровокувати відсутність цвітіння. Важливо знати, якщо грунт в горщику хоч один раз пересохне, то період активного цвітіння відкладеться мінімум на півроку.

  Вода для поливу повинна бути обов`язково м`якою. Домогтися цього можна звичайним відстоюванням рідини. Не можна поливати квітку холодною водою, це також стане причиною відсутності цвітіння.

  Крім перерахованого, щодня рослина потрібно обприскувати теплою відстояною водою.

  Висадити квітка в просторий горщик

  У природі рослина активно розвивається, якщо каллу перенести в будинок, то її коренева система зазнає справжній стрес. Якщо квітка придбаний в квітковому магазині, то його потрібно відразу ж висадити в широкий і глибокий горщик. Калла швидко зростає, її коренева система стає масивною. Не можна, щоб коріння в вазоні було тісно, ​​це може стати причиною розвитку хвороби.

  Вимоги до вазону:

  • висота горщика повинна бути вище довжини кореневої системи в 2 рази;
  • ширина вазона – ширше крони дорослого квітки на 5 см.

  Постійно з`являються дітки починають «витісняти» рослина, через це воно відмовиться цвісти. Щоб дітки не заважали цвітінню, необхідно їх регулярно видаляти. Якщо ж немає бажання часто ділити квітка, то необхідно основна рослина разом з дітьми пересадити в ще більш широкий вазон.

  Забезпечити каллі спокій

  Природою кала влаштована так, що вона потребує регулярного спокої. Квітка не може цілий рік цвісти, більш того, в період спокою він не здатний насичувати листя поживними речовинами. Закономірністю є, якщо в період спокою зелень відмирає, а коренева система зміцнюється.

  Правила організації «відпочинку»:

  • на період відпочинку рослині зменшити полив;
  • бажано поставити горщик з квіткою в прохолодне приміщення;
  • період «відпочинку» становить близько 3 місяців;
  • як тільки кала «прокинеться», квітка повернути на світле місце і забезпечити йому належний догляд (регулярний полив, підживлення і т. п.).

  Після того, як кала відпочине, і її коренева система набереться сил, вона почне обростати пишної яскраво-зеленим листям і дуже скоро випустить бутони з квітками.

  Період відпочинку організують каллі через рік в зимовий час. Повноцінно відпочив і зміцнілий квітка буде радувати квітникарів рясним цвітінням всю зиму, але на наступний рік.

  Регулярно вносити добрива

  Чому не цвіте кала? Можливо, рослині просто не вистачає сил, щоб виконати процес цвітіння. Як правило, якщо у квітки слабкі коріння, то воно не цвіте. Щоб випустити бутони і згодом квіти, рослині потрібно багато сил, які вона отримує з кореневої системи. Якщо коріння не вистачає поживних речовин, то вони не здатні забезпечити корисними компонентами і структурну частину.

  Підтримати рослина, а також стимулювати процес цвітіння допоможе регулярна підгодівля фосфорно-калійними добривами.

  підсумок

  • Калла в домашніх умови красиво і довго цвіте, якщо їй забезпечити правильний догляд.
  • Виключивши причину відсутності цвітіння можна домогтися від рослини освіти численних бутонів і квітів.

  Причини відсутності цвітіння у кали, хвороби і шкідники квітки

  приводить у захват. Квіти цієї рослини надзвичайно красиві і вишукані. Незважаючи на те що догляд за каллами не вимагає особливих зусиль, існує чимала кількість хвороб, які можуть привести до відсутності цвітіння або загибелі рослини. З даної статті ви дізнаєтеся, чому виникають такі неприємності і які заходи боротьби з хворобами кали.

  Хвороби кали, викликані неправильними умовами утримання

  Калла – невибаглива рослина, проте, як і будь-яка жива істота, вимагає правильного догляду. При неправильних умовах утримання африканська красуня може не цвісти, придбати хворобливий, тьмяний вигляд з покрученими листочками або ж взагалі пропасти. Своєчасно виправлені помилки в догляді за квіткою обов`язково допоможуть, і ви зможете насолоджуватися його красою.

  Калла не цвіте

  Відсутність цвітіння кали є одним з найбільш поширених і ображають наслідків неправильного догляду за рослиною. Причин, чому не цвіте кала, може бути кілька:

  • недостатній полив;
  • тісний горщик;
  • відсутність періоду спокою;
  • неправильне добриво або його відсутність.

  Рослина дуже потребує просторі. Вузький маленький горщик призведе до того, що улюблениця не зможе зацвісти. По висоті ємність повинна бути такою, щоб корінь займав не більше її половини, а по діаметру – бути трохи більше крони листя. При появі діток їх обов`язково потрібно отсаживать.

  Калле необхідний період спокою. Зазвичай це зимовий період. В цей час листочки починають засихати. Горщик з рослиною потрібно перенести в прохолодне місце і зрідка поливати, щоб квітка не засох. Цей період необхідний для того, щоб коренева система набралася сил. Якщо квітки такий відпочинок не влаштовувати, цвісти він не буде. На початку весни каллу можна знову ставити на підвіконня і відновлювати регулярний полив.

  важливо! Щоб кала добре цвіла після періоду спокою, квітка рекомендується винести на балкон, лоджію або часто провітрюється вікно. Ще краще, якщо є можливість висадити її у відкритий грунт на весняний і літній час.

  Рослина потрібно підгодовувати фосфорно-калійними добривами. Якщо на каллі дуже багато листів, проте цвітіння відсутнє, це означає, що в добриві надлишок азоту. Для гарного цвітіння каллі потрібна достатня кількість фосфору і трохи калію.

  Ламкість листових черешків

  Пожовтіння листя і ламкість листових черешків часто відбувається через неправильний догляд. Ламкість черешків викликається браком поживних речовин в грунті. При нестачі азоту і калію листя стає блідими і опускаються вниз.

  Неприємність може статися і через неправильне режиму поливу: надмірна кількість або брак вологи. Листові черешки будуть ламкими і в тих випадках, коли рослина розміщено під прямими променями сонця.

  Чи знаєте ви? У періоди спокою листя всіх видів калл, крім білих, жовтіють і сохнуть. Білі красуні – єдині, у яких і в зимовий період листя залишається переважно зеленої.

  Сильно витягнуті стебла

  Калла взагалі не любить достаток світла. Однак при його недостатності стебла рослини будуть сильно витягуватися і стануть ламкими. Таке трапляється також при дуже високій температурі в приміщенні, де росте квітка.

  Рослина потрібно визначати в злегка затінене місце, однак так, щоб там не було нестачі сонячних променів. Особливо слід уникати прямого попадання сонця на квітку. Не рекомендується ставити каллу на підвіконня, близько розміщений до батареї. Це призведе до перегріву квітки, сильно витягнутим і ламким стеблах.

  Інфекційні хвороби кали, методи боротьби з ними

  В результаті неправильного догляду або неякісного посадкового матеріалу, поганий грунту кала піддається інфекційних хвороб. Вони швидко дають про себе знати: колір рослини тьмяніє, листя кали скручуються або жовтіють, засихають, стебла стають ламкими. Щоб уникнути загибелі рослини, необхідно обчислити причину такого стану і вчасно вжити необхідних заходів.

  антракноз

  Антракноз – це грибкове захворювання кали. Такий недуга серед цих красунь досить поширений.

  Антракноз кали має наступні прояви:

  • на листках з`являються вдавлені коричневі плями;
  • згодом плями стають більше в розмірі, на їх краях з`являється червона окантовка, а в центрі біла цвіль;
  • листя тріскаються і засихають;
  • стебла слабшають;
  • квіти тьмяніють і скручуються.
  • підвищена температура повітря;
  • надмірна вологість повітря і грунту.
  • прибрати пошкоджені листочки з рослини і ґрунту;
  • зменшити полив;
  • перенести рослина подалі від батарей;
  • обробка фунгіцидами ( «Фундазол», «Фітоспорін-М»).

  важливо! Грибок має властивість з листя переходити на грунт. Тому пошкоджені опале листочки потрібно негайно прибирати. Якщо заходи по знезараженню не допомогли, потрібно пересадити квітку, при цьому горщик ретельно продезінфікувати.

  Борошниста роса

  Борошниста роса розвивається внаслідок ураження кали грибками. При такою хворобою на листках рослини з`являється білий наліт, який дуже швидко збільшується в обсягах і через час покриває все листя квітки. Зовні наліт схожий на крупинки борошна, які рясно покривають поверхню кали. Згодом уражені частини чорніють і пропадають.

  Методи боротьби:

  • видалення пошкоджених листя (якщо їх не дуже багато);
  • обробка фунгіцидами;
  • стримати полив.

  Чи знаєте ви? Борошниста роса не потребує достатку вологи, тому вона може розвиватися і при сухому грунті. Самий вірний спосіб її викорінення – триразова обробка фунгіцидами для кімнатних рослин (1 раз в тиждень).

  сіра гниль

  Сіра гниль кали викликається грибком Ботрітс цінера. На відміну від антракноза, сіра гниль може уражати всі ділянки рослини: листя, стебла, квітки. Хворі листя покриваються сірим нальотом, а на квітках з`являються сіро-зелені плями. Згодом квітуча частина набуває бурого відтінку і покривається сірою пеленою.

  Причини захворювання:

  • підвищена вологість повітря;
  • надмірний полив;
  • посадка в зараженому грунті;
  • заражений посадковий матеріал.
  • прибрати всі заражені листя;
  • стримати насичений полив;
  • обробити рослина і грунт фунгіцидами ( «Ровраль», «Фундазол»).

  важливо! Грибок може зберігатися в грунті кілька років, передаватися разом із зараженими частинами рослини. Тому сильно пошкоджений квітку потрібно пересадити в новий грунт, а стару викинути. При пересадці діток обробити їх фунгіцидами.

  коренева гниль

  Коренева гниль кали провокується грибком роду Фітовтора. Ознаки захворювання кали:

  • всихають листя і квітки;
  • рослина швидко слабшає;
  • на грунті можна помітити сіру цвіль;
  • коріння покриваються гниллю.
  • висока температура повітря;
  • підвищена вологість повітря;
  • надмірний полив;
  • надмірне добриво;
  • пересадити в сухий грунт і перший час поливати дуже помірно;
  • перенести рослина в прохолодне, добре провітрюється;
  • переглянути практику підгодовування;
  • обробити фунгіцидами ( «Рідомір», «Профіт-голд»).

  бактеріальна гниль

  Бактеріальна гниль кали викликається бактеріями роду Ервін. При захворюванні корінь рослини і основа листя темніють, а згодом згнивають. Поверхня листків знаходить жовтий окрас. Рослина не всихає, а саме згниває.

  • підвищена температура і вологість повітря;
  • надмірний полив;
  • надмірне добриво азотом.

  Як боротися зі шкідниками калл

  Як і на будь-яка жива рослина, на кали можуть напасти шкідники. Вони висмоктують з рослини всі корисні речовини, отруюють його своїми продуктами життєдіяльності, в результаті – рослина гине. Своєчасно вжиті заходи по боротьбі з напастю врятують вашу красуню.

  павутинний кліщ

  Кліщі харчуються верхнім шаром листя рослини. При ураженні кали павутинним кліщем її листочки стають сірими, між ними можна помітити тоненьку павутинку. На нижній частині листя утворюються маленькі чорні плями. Бутони частіше за все не розквітають, всихають і пропадають.

  • дуже сухе повітря;
  • висока температура;
  • недостатній полив.
  • зволоження повітря;
  • приміщення в більш прохолодне місце;
  • протирання листя розчином з мила або «неорон», «Фуфаном».

  трипси

  Харчуються соком рослини. При ураженні кали цим шкідником листя бліднуть і всихають, скручуються, на них також можуть з`являтися білі плями. Щоб позбутися від шкідників, потрібно зволожити повітря, обрізати уражені листя і обробити рослина інсектицидами.

  Чи знаєте ви? Трипси не переносять запах нафталіну. Він також може допомогти в боротьбі з шкідниками.

  попелиця

  Попелиця – маленькі комахи (чорні, зелені, білі або сірі), які харчуються соком рослини. Вони отруюють каллу продуктами життєдіяльності. Зазвичай шкідники розташовуються на нижніх частинах листя. Явними ознаками ураження попелиць є пожовтіння листя, швидке в`янення квіточок. Наявні бутони не розпускаються, а всихають. Згодом верх листочків покривається липким нальотом.

  Методи боротьби:

  • на якийсь час припинити удобрювати азотом;
  • обробити рослина калійним маслом (20 грам на літр кип`яченої теплої води) або спеціальними препаратами ( «Децис», «Актара»).