Недоліки екструдованого пінополістиролу Істотний мінус даного утеплювача полягає в тому, що він дуже вразливий до впливу нафтопродуктів, фарб, ацетону та інших агресивних хімікатів. Навіть невелика кількість їдкого компонента може негативно відбитися на стані теплоізоляції.
Екструзійний пінополістирол застосовується не тільки для утеплення стін, але і фундаментів, причому — ззовні, цокольних поверхів, підземного утеплення теплових комунікацій і каналізаційних систем, пристрою теплих покрівель. Крівля з використанням плит ЕППС може експлуатуватися без ремонту не менше 25—30 років.
У процесі виробництва пінопласту на сировину обдають паром з високою температурою для того, аби матеріал пінився. Під час виготовлення пінополістиролу сировина нагрівається до рідкого стану у спеціальному пристрої – екструдері. А потім вона пропускається через екструзійну головку під тиском.
Нижня температурна межа, яку пінополістирол витримує без суттєвих змін, становить -180 ° С. З огляду на те, що температурне розширення пінополістиролу незначне, слід зазначити, що на практиці він витримує всі температури, які мають місце в типовому будівництві.
Пінопласт відмінно клеїться спеціальною монтажною піною, а екструдований полістирол вимагає застосування інших складів. Наприклад, для зовнішніх робіт (утеплення фасаду будинку) застосовується спеціальний цементно-мінеральний клей для пінополістиролу.
Однак екструдований матеріал кардинально відрізняється від пінопласту і володіє кращими характеристиками. Якщо простий пінопласт є виробом, що складається з великої кількості склеєних між собою гранул сферичної форми, то екструдований пінополістирол володіє однорідною пористою структурою, що робить його більш міцним.
Пінополістирол являє собою безліч пухирців повітря, поміщених у тоненькі оболонки з полістиролу. При цьому співвідношення таке: два відсотки полістиролу, інші …