Батьківські внески: оформлюємо, обліковуємо і використовуємо

Передусім слід розуміти: такі кошти є нічим іншим як благодійна допомога. При цьому батьки є благодійниками, а школи та дитсадки – бенефіціарами. Благодійні внески можуть надаватися як у грошовій формі, так і у вигляді товарів, робіт та послуг.

Тетяна СТАНКУС експерт з фінансових питань

БЮДЖЕТНА БУХГАЛТЕРІЯ КВІТЕНЬ, 2021/№ 14

Кошти батьків = благодійна допомога

Майте на увазі: прийом благодійних внесків від фізичних і юридичних осіб відбувається виключно на добровільній основі(лист МОН від 05.09.2013 р. № 1/9-608). Також фахівці МОНу наголосили: у разі надання благодійних внесків батьками, дотримання вимог названих вище нормативних актів є обов’язковим. Окрім того, у цьому випадку не обійтися без оформлення відповідної документації та відображення операцій з отримання коштів від батьків у бухобліку.

Бюджетний облік

Кошти, надані батьками школі або дитячому садку, визнаються бюджетними коштами. Такі надходження належать до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ (ч. 4 ст. 13 БКУ). У свою чергу, останні є складовою частиною спеціального фонду бюджету.

Такі надходження слід відображати за кодом класифікації доходів 25020100 «Благодійні внески, гранти та дарунки».

Звісно, запланувати надходження благодійних внесків заздалегідь неможливо. Тому в разі їх фактичного отримання на спеціальний реєстраційний рахунок, внесіть зміни до спецфонду кошторису. Такі зміни вносимо відповідно до вимог Порядку № 228 1 .

Також пам’ятайте: витрачати кошти першої підгрупи другої групи власних надходжень можна на організацію своєї основної діяльності.

Втім благодійник цілком може визначити цілі витрачання внеску самостійно. Якщо ж батьки надали садочку або школі грошові кошти без визначення конкретних напрямів їх спрямування, їх встановлює керівник закладу. При цьому він має спрямовувати одержані надходження на першочергові потреби, пов’язані з основною діяльністю установи.

До речі, абз. 2 п. 2 Порядку № 1222 2 дозволяє витрачати благодійні внески і на виплату зарплати працівникам установ і закладів освіти. Але пам’ятайте: спрямувати благодійні кошти на зарплату ви можете лише за умови, що такий напрям визначили самі батьки.

ВАЖЛИВО! Благодійні внески не можуть заміняти плату за надання установами і закладами платних послуг

Плата за надані послуги є обов’язковою. Тоді як благодійні внески батьків – цілком і повністю добровільні. Тож не слід їх плутати із батьківською платою за харчування у дитсадках або платою за додаткові заняття, гуртки, секції тощо.

Документальне оформлення

У разі оформлення надання благодійних внесків, йдеться про договір про пожертву. При цьому до договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування (ст. 729 ЦКУ). Такий договір може бути укладено як у письмовій, так і в усній формі. Тож письмова форма договору зовсім не обов’язкова. Письмовий договір оформляйте, якщо на цьому наполягають батьки. Наприклад, застосування такої форми договору буде доцільною при наданні особливо цінних речей. А от, прописати конкретні напрями використання благодійних внесків, можна не тільки в договорі.

Більш простим і зручним способом для батьків буде оформлення заяви на ім’я керівника закладу освіти з проханням прийняти благодійні внески. Саме в цій заяві можна визначити напрями спрямування внесків.

Також призначення спрямування коштів можна зазначити безпосередньо в заяві на переказ готівки. Останню оформляють при внесенні батьками коштів на спеціальний реєстраційний рахунок установи. Форму цієї заяви наведено у додатку 10 до Інструкції № 103 3 . У реквізиті «Призначення платежу» батьки можуть зазначити конкретний напрям використання. Наприклад, це може бути: «на придбання підручників з англійської мови», «на святкове обладнання залу», «на придбання посуду для дітей» тощо. До речі, видана батькам квитанція буде підтвердженням факту внесення коштів на рахунок установи.

Бухгалтерський облік

Кошти, отримані закладами та установами освіти від батьків на виконання цільових заходів, належать до складу доходів за необмінними операціями (абз. 4 п. 1.2 розд. ІІ НП(С)БО 124 4 ). Такі доходи визнаються одночасно з отриманням активів. Тобто нарахування доходів здійснюємо за фактом зарахування благодійних внесків на спеціальний реєстраційний рахунок або внесення готівки в касу (п. 3.4 розд. ІІ НП(С)БО 124).

Відображення операцій з надходження благодійної допомоги (незалежно від її форми) передбачає обов’язкове визнання доходів за субрахунком 7511 «Доходи за необмінними операціями».

Нагадаємо: для обліку операцій з нарахування доходів спецфонду, у тому числі отриманих як благодійна допомога, призначений меморіальний ордер № 14.

Порядок обліку отримання та витрачання спонсорських та благодійних внесків у грошовій формі визначено пп. 5. 7 та 5.8 Типової кореспонденції.

1 Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

2 Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затверджений постановою КМУ від 04.08.2000 р. № 1222.

3 Інструкція про ведення касових операцій банками в України, затверджена постановою правління НБУ від 25.09.2018 р. № 103.

4 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

Як відображати надходження і витрачання батьківських внесків у бухобліку, фінансовій та бюджетній звітності, ви знайдете у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 14, с. 11.

Окрім того, у свіжому випуску «Бюджетної бухгалтерії»:

Оклади робітників ОМС у 2021 році: Мінекономіки змінило думку

Зміни у порядку індексації: що нового?

Індексуємо зарплату у квітні 2021 року

Бартерні операції в бюджетній сфері: чи можливо?

КП1 надає послуги з обрізки дерев. Місцева рада розраховується з КП не грошовими коштами, а обрізаною деревиною. Чи не суперечить така ситуація нормам чинного законодавства?

Платні послуги чи оренда для закладу культури?

Заклад культури надає приміщення для проведення концертів. Чи є такі послуги різновидом орендних операцій? Чи необхідно у зв’язку з цим дотримуватись вимоги законодавства про оренду?

Змінити допороговий договір: дії замовника

На початку року установа уклала договір із надання доступу до мережі Інтернет на суму 23400 грн. Згодом провайдер повідомив про підвищення тарифу на послуги. У зв’язку з цим вартість договору зросла на 4440 грн. Якими мають бути наші дії у цій ситуації? Чи потрібно оприлюднювати таку додаткову угоду у Prozorrо?

Забезпечувальний депозит — повернули: що робити далі?

Строк дії договору оренди закінчився, орендоване майно прийнято без зауважень. Орендодавець повернув на рахунок орендаря забезпечувальний депозит. Яка доля цих коштів? Потрібно їх перераховувати до доходів відповідного бюджету чи можна залишити в розпорядженні установи? З’ясуємо разом.

Об’єднаний звіт з ЄСВ та ПДФО: заповнюємо разом

Саме час подбати про складання та подання об’єднаного звіту з ЄСВ та ПДФО. Не знаєте, з чого почати, бо звіт дуже об’ємний, містить багато різної інформації, котра ще й дублюється в різних додатках? Докладно про всі ці додатки ми розповімо у майбутніх публікаціях. А сьогодні покажемо на прикладі, як правильно заповнити єдиний звіт.

Вартість води включено до вартості квитка: що з добовими?

У вартості квитка відрядженого зазначено воду за 23 грн. Чи вважається це харчуванням? Чи слід вартість води вираховувати з добових?

Підвищення кваліфікації: відповіді на влучні запитання

«Прокачати» свої навички — завжди корисно. А деколи навіть необхідно та законодавчо обов’язково. Сьогодні поговоримо про підвищення кваліфікації. З вас запитання — з нас відповіді.

Службовець —> посадова особа: чи зберігається «надбавочний» стаж?

З 1 березня 2021 року касира та секретаря-друкарку ОМС переведено зі службовців у посадові особи ОМС. Чи зараховується їм період роботи на попередніх посадах до стажу служби в ОМС для встановлення надбавки за вислугу років?

Стій, хто іде? дистанційники & надомники

У попередньому номері ми розглядали законодавчі новації у сфері гнучкого режиму роботи1. Й обіцяли розповісти, як не переплутати дистанційну та надомну роботу. Не будемо зволікати. Сказали — зробили. Сьогодні з’ясуємо, що спільного та відмінного між цими двома видами роботи.

Матдопомога на «соцпобут»: чи платити під час декрету?

Спеціаліст держоргану з 9 березня 2021 року знаходиться у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 27 березня працівниця надала заяву з проханням виплатити їй матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Чи можна надати їй таку допомогу?

Вагітна працівниця «на збереженні»: як платити лікарняний?

Вагітна працівниця у березні 2021 року перебувала на лікарняному. На початку квітня вона надала листок непрацездатності, виданий у зв’язку із загрозою переривання вагітності (вагітність — 22 тижні). Її загальний страховий стаж становить 5 років і 6 місяців. Як оплачувати лікарняний листок: у розмірі 100 % середнього заробітку чи залежно від стажу?

Додаткові внески учасників: обліково-юридичні аспекти

Порядок зміни статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі — ТОВ) досить детально регламентований у Законі про ТОВ 1 . А от додаткові внески учасників без зміни розміру статутного капіталу лишилися поза увагою.
У матеріалі поговоримо про те, чи дозволено зараз ТОВ формувати додатковий капітал, які податкові та облікові наслідки такої операції.

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII.

До набрання чинності Законом про ТОВ порядок внесення учасниками додаткових внесків без зміни розміру статутного капіталу регламентувала ч. 2 ст. 51 Закону про госптовариства 2 та ч. 4 ст. 144 ЦКУ. Остання в разі, коли вартість чистих активів була меншою ніж розмір статутного капіталу, передбачала такі варіанти дій учасників:

1. зменшення статутного капіталу;
2. ухвалення рішення щодо здійснення учасниками додаткових внесків.

Почнемо із того, що визначення поняття «додатковий капітал» у чинному законодавстві відсутнє. Його зміст зараз трохи розкриває бухоблікова нормативка (про це далі), але там це поняття значно ширше.

Подивимось, що можна вивудити із Закону про ТОВ стосовно додаткових внесків. Але спочатку пригадаємо норми закону-попередника — Закону про госптовариства.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону про госптовариства додаткові внески учасників не впливали на розмір їхньої частки в статутному капіталі , вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачалося установчими документами .

Отже, можливість внесення учасниками додаткових внесків, які не впливають на розмір статутного капіталу, було передбачено законом. Додатковий капітал підприємства формувався (наповнювався), у т. ч. шляхом внесення учасниками додаткових внесків. При цьому жодних бонусів учасники за ці внески не отримували, адже обсяг їхніх корпоративних прав щодо управління ТОВ не змінювався.

Однак з 17.06.2018 р. ст. 144 з ЦКУ виключили, а норми Закону про госптовариства втратили чинність у частині, що стосується ТОВ та ТДВ 3 . Відповідно, на сьогодні ТОВ та ТДВ мають керуватися нормами Закону про ТОВ. Своєю чергою, Закон про госптовариства можна використовувати лише у загальній частині, яка не втратила чинність.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Використовувати загальні норми Закону про госптовариства (йдеться про розділ І) також слід обережно. У разі колізії норм пріоритет має норма Закону про ТОВ як спеціальна (див. лист Мін’юсту від 26.12.2008 р. № 758-0-2-08-19).

А що ж говорить про додаткові внески учасників без зміни статутного капіталу Закон про ТОВ ? Аналогічних попередникам прямих норм він не містить. Бачимо тут два варіанти дій:

1. відсутня законодавча норма = відсутні додаткові внески без зміни статутного капіталу  . Це метод найменшого спротиву, який точно не викличе претензій з боку контролюючих органів;
2. передбачити порядок здійснення додаткових внесків учасників без впливу на розмір частки у статутному капіталі у статуті ТОВ. Підстави для цього дає ч. 6 ст. 11 Закону про ТОВ, яка дозволяє зазначати у статуті інші відомості, що не суперечать закону.

ДО ВІДОМА. Модельний статут ТОВ 4 у цьому питанні також не допоможе, адже всі його норми щодо внесення додаткових вкладів стосуються лише статутного капіталу та розміщені у відповідному розділі «Статутний капітал та вклади учасників Товариства».

Модельний статут товариства з обмеженою відповідальністю, затверджений постановою КМУ від 27.03.2019 р. № 367.

Отже, внески до додаткового капіталу не збільшують статутний капітал. Це окрема операція, яку чинним на сьогодні Законом про ТОВ не передбачено. Але це не означає, що сама операція знаходиться поза межами правового поля. Вважаємо, що учасники ТОВ можуть передбачити у статуті порядок внесення учасниками додаткових вкладів, порядок ухвалення рішення щодо цього питання тощо. До речі, модельний статут такої можливості не передбачає.

Тож далі для прибічників варіанта 2 розкажемо про механізм дій.

Механізм поповнення додаткового капіталу ТОВ

Усі шляхи ведуть до загальних зборів як до вищого органу управління. Відповідно до ст. 30 Закону про ТОВ до компетенції загальних зборів, зокрема, належать:

• визначення основних напрямів діяльності товариства;
• внесення змін до статуту товариства;
• ухвалення інших рішень, віднесених Законом про ТОВ до компетенції загальних зборів учасників.

Тут знову зауважимо, що прямої конкретної норми щодо ухвалення загальним зборами рішення про внесення додаткових внесків ст. 30 не передбачає. Водночас компетенція загальних зборів, визначена у Законі про ТОВ, не є вичерпною. Так, ч. 1 та 4 ст. 30 Закону про ТОВ передбачають також вирішення загальними зборами учасників інших питань стосовно діяльності ТОВ. Такі повноваження доцільно передбачити у статуті.

З цього випливає, що оптимальним та безпечним буде передбачити у статуті додаткове питання виключної компетенції загальних зборів — внесення учасниками додаткових внесків без зміни розміру статутного капіталу.

При цьому подробиці цієї операції можна або передбачити в статуті, або зробити відсильну норму до рішення загальних зборів учасників, на яких буде вирішуватися це питання. Зокрема, хто із учасників вносить гроші (цілком можливо, що не всі виявлять бажання поповнити додатковий капітал), в якому розмірі, в який строк, порядок використання внесених коштів тощо. З метою уникнути податкових ризиків, вважаємо, у статуті слід передбачити необхідні передумови для внесення додаткових внесків.

Відповідно, якщо чинний статут не передбачає такого механізму, спочатку доцільно внести до нього зміни і, вже маючи на руках змінений статут із закріпленими повноваженнями загальних зборів, ухвалювати відповідне рішення та вносити додаткові внески.

Водночас радимо в протоколі загальних зборів або рішенні учасника у ТОВ з одним учасником прописати, що грошові суми вносяться саме як додатковий внесок до додаткового капіталу, тобто цільове призначення цих коштів не має викликати сумніву та інших тлумачень, які можуть свідчити на користь оподаткування (про це йтиметься далі).

Звісно, у когось може виникнути запитання, чи можна, не змінюючи статуту, оформити внесення додаткових вкладів лише протоколом (рішенням) загальних зборів? На перший погляд це виглядає ризиковано, але якщо дуже хочеться заощадити на змінах до статуту, то можна зробити гарну міну при поганій грі та озброїтися ч. 1 ст. 30 Закону про ТОВ, яка дозволяє загальним зборам учасників як вищому органу управління вирішувати будь-які питання діяльності ТОВ. А відповідно до ст. 6 Закону про ТОВ учасники товариства зобов’язані виконувати рішення загальних зборів учасників ТОВ. Однак варіант почати зі статуту однозначно надійніший.

Оскільки загальних зборів у будь-якому разі не оминути, нагадаємо, що Закон про ТОВ передбачає їх проведення в декількох форматах:

• спільна присутність учасників ТОВ в одному місці для обговорення питань порядку денного (ч. 3 ст. 33 Закону про ТОВ);
• у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників зборів одночасно (ч. 3 ст. 33 Закону про ТОВ);
• ухвалення рішення шляхом проведення заочного голосування. За таких обставин своє волевиявлення щодо голосування учасник виражає в письмовій формі, а справжність його підпису засвідчується нотаріально (ст. 35 Закону про ТОВ);
• ухвалення рішення за результатами проведення опитування (окрім рішень, визначених ч. 2 ст. 36 Закону про ТОВ). Ініціатор опитування повинен направити кожному учаснику ТОВ запит із проектом рішення за запропонованим питанням (питаннями). У разі згоди із запропонованим рішенням учасник підписує проект рішення та надсилає його ініціаторові протягом 15 днів із дня отримання запиту (ст. 36 Закону про ТОВ).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У разі якщо через обмежувальні заходи у зв’язку із дією карантину на території України є неможливим проведення загальних зборів учасників у порядку, встановленому Законом про ТОВ, загальні збори учасників ТОВ/ТДВ, які є емітентами цінних паперів, можуть бути проведені дистанційно в порядку та строки, визначені Тимчасовим порядком 5 (п. 5 1 гл. VIII Закону про ТОВ). Водночас зважайте, що відповідно до Тимчасового порядку можуть бути проведені річні загальні збори та/або позачергові загальні збори.

Тимчасовий порядок скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.04.2020 р. № 196.

Слід також наголосити на такому важливому питанні, як кількість голосів, що необхідна для ухвалення рішення загальними зборами учасників. Це питання врегульовано ст. 34 Закону про ТОВ, але щодо окремих питань кількість голосів можна змінити, зазначивши про це в статуті.

Якщо йдеться про внесення змін до статуту ТОВ , то для цього необхідно ¾ голосів усіх учасників ТОВ , які мають право голосу щодо цього питання (ч. 2 ст. 34 Закону про ТОВ ).

А от для ухвалення рішення про внесення додаткових вкладів (це є «іншим питанням») необхідна більшість голосів, тобто 50 %+1 голос (ч. 4 ст. 34 Закону про ТОВ).

ДО ВІДОМА. Статутом може встановлюватися інша кількість голосів учасників (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для ухвалення рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до закону ухвалюють одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ч. 5 ст. 34 Закону про ТОВ).

Якщо загальні збори проводяться за умови спільної присутності всіх учасників в одному місці чи у режимі відеоконференції, рішення загальних зборів оформлюється протоколом, який підписує голова загальних зборів або інша уповноважена зборами особа. Однак кожен учасник, який взяв участь у загальних зборах, може підписати протокол (ч. 4 ст. 33 Закону про ТОВ). У ТОВ з одним учасником рішення ухвалюється цим учасником одноособово та оформлюються його письмовим рішенням (ст. 37 Закону про ТОВ).

Щодо нотаріального засвідчення підписів на протоколі загальних зборів, то, за загальним правилом, Закон про ТОВ цього не вимагає. Звісно, за бажанням учасників це можна зробити. Отже, рішення загальних зборів про внесення додаткових внесків оформлюється у простій письмовій формі та не потребує нотаріального посвідчення.

Однак, якщо йдеться про протокол (рішення) про внесення змін до статуту ТОВ, то підписи на ньому мають бути нотаріально засвідчені, окрім рішень, створених на порталі електронних сервісів та підписаних з використанням КЕП 6 , а також інших випадків, передбачених законом (п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону № 755 7 ).

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Внесення додаткових внесків до додаткового капіталу не потребує держреєстрації змін до відомостей про юрособу, що містяться в ЄДР, адже розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства не змінюється . Тож бігти до держреєстратора не треба.

Далі поговоримо про відображення операції в обліку. Перш за все згадаємо визначення доходу. Тут визначення,наведені в Законі про бухоблік, п. 3 розд. І НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», солідарні. Так, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Тож якщо зростання капіталу пов’язане із внесками учасників, то дохід не визнається. Ситуація, що розглядається у матеріалі, саме така.

Для обліку таких внесків Інструкція № 291 8 передбачає рахунок 422 «Інший вкладений капітал». На ньому обліковують інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.1999 р. № 291.

ВИСНОВОК. Віднесення госпоперації до класу операцій із власником призводить до того, що результати такої операції не визнаватимуться у фінрезультаті. Вони змінюватимуть капітал безпосередньо.

Зауважимо: зазвичай під додатковим внеском розуміють грошові кошти. Проте це можуть бути і запаси чи необоротні активи. Облік без додаткового відображення доходів буде і у такому разі, оскільки контрагент за операцією — власник. Цікава історія тут вимальовується з амортизацією необоротних активів. Таку операцію вже не пов’яжеш напряму із власником. Виходить, підприємство має право на витрати.

Як бачите, в бухобліку операції із власниками виглядають досить привабливо. Це вимагає замислитися над податковим аспектом.

Податок на прибуток Тут орієнтиром виступатимуть дані бухобліку. При цьому жодних коригувань розд. ІІІ ПКУ не передбачає. Погоджуються з цим і податківці (див., зокрема, ІПК ДФСУ від 08.05.2019 р. № 2045/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Єдиний податок Тут ситуація досить неоднозначна. З одного боку, п.п. 8 п. 292.11 ПКУ дозволяє не оподатковувати лише суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника ЄП до статутного капіталу такого платника. З іншого боку, відповідно до п. 292.1 ПКУ доходом юрособи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. А ми вже визначилися, що внески засновників у складі доходу не відобража- ються.

Така неоднозначність спричиняє появу і суперечливих ІПК від податківців. Так, в ІПК ГУ ДФС у Полтавській обл. від 23.11.2018 р. № 4929/ІПК/16-31-12-04-23 фіскали дійшли висновку, що від оподаткування ЄП можна врятувати лише внески учасників до статутного капіталу. Відповідно, додаткові внески оподатковуються у повній сумі . Аналогічна думка міститься і в листі ДПС України від 30.10.2019 p. № 518/4/99-00-04-04-03-13. Обидва документи в аргументації спиралися на п.п. 8 п. 292.11 ПКУ .

Наприкінці 2019 року у справу втрутився Мінфін. Так, у листі МФУ від 08.12.2019 р. № 11210-09-62/32343 зазначалося: «оскільки для цілей бухгалтерського обліку збільшення додаткового капіталу за рахунок внесків засновниками є операцією, що приводить до збільшення власного капіталу та при цьому не приводить до збільшення доходу підприємства, то, відповідно, внесення грошових коштів засновниками як додатковий капітал без зміни розміру статутного капіталу не включається до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) » .

На підставі цього листа Мінфіну навіть з’явилися позитивні роз’яснення від місцевих податківців.

Проте до появи УПК 9 від Мінфіну справу вважаємо не завершеною. Тож зацікавленим краще отримати власну ІПК.

ПДВ Питання ПДВ актуальне, коли додаткові внески здійснює інша юрособа — платник ПДВ. Об’єктом оподаткування відповідно до п. 185.1 ПКУ є постачання товарів/послуг. Тож у разі внеску грошовими коштами жодних податкових ПДВ-наслідків не виникне. Інша річ, коли вноситься майно.

У роз’ясненнях податківців частіше розглядалися внески до статутного капіталу. Проте загальний підхід тут буде однаковим. Така операція цілком вписується у визначення постачання товарів. Відповідно, має оподатковуватися ПДВ. Винятків тут немає. Підтвердження можна знайти в категорії 101.04 ЗІР .

Як ви могли помітити, з точки зору податкового обліку операції із додатковими внесками учасників виглядають досить привабливо, оскільки пройдуть повз дохід підприємства. Проте бавитися із цим не варто. І, як загадувалося раніше, краще чітко прописати процедуру в статуті.

Також не виключаємо, що податківці грошові та інші додаткові внески учасників можуть розцінити як «подарунки» з відповідними «дохідними» наслідками та в облікові тонкощі вдаватися не будуть. А це загрожує судовою тяганиною.

Анна Хомюк, головний редактор
Катерина Литвиненко, юрист