Про що говорить колір сечі

Сеча – це одне з дзеркал нашого організму. За її зовнішнім виглядом грамотна людина може визначити, здоровий він чи ні, а якщо хворий, то чим. Лікар-уролог лікарні №12 Олександр Гребенник розповів нам, що можна дізнатися по сечі.

. кольору міцного чаю – це говорить про захворювання печінки і жовчного міхура.

РАДА: здайте аналіз сечі і відвідайте лікаря-гепатолога (фахівця з печінки).

. має червонуватий відтінок ( “м’ясних помиїв”) – ознака гломерулонефриту – серйозного запалення нирок. Правда, якщо ви не їли напередодні моркви чи буряка – ці овочі надають сечі червонуватий відтінок. Також така картина може виникати після прийому деяких лікарських препаратів (це властивість вказується в їх інструкції).

РАДА: не зволікайте з візитом до нефролога: гломерулонефрит – це серйозне захворювання, яке потрібно лікувати антибіотиками.

. безбарвна – таке трапляється після рясного пиття. Нічого страшного в цьому немає, якщо тільки це не постійна ознака. Якщо сеча постійно безбарвна або слабо-жовта, це симптом запущеної ниркової хвороби.

РАДА: Якщо сеча безбарвна постійно, в цьому випадку потрібно поспішати до нефролога.

. дає пісочний осад (якщо налити її в банку) – це свідчить про схильність до утворення каменів в нирках.

РАДА: перевірте на УЗД, чи немає у вас каменів в нирках, і купіть очищувач води: можливо, ваші нирки ще справляються з “кам’яної” водою з крана, виводячи пісок, але їх ресурс не безмежний – рано чи пізно, але ви ризикуєте ” закам’яніти “.

. з пластівцями, каламутна – це ознака запалення сечовивідних шляхів (уретрит, цистит, пієлонефрит – запалення нирок).

РАДА: знову ж таки, потрібно до нефролога.

. піниста – таке зустрічається тільки у чоловіків, нічого страшного в цьому немає. Піниста сеча говорить про те, що в сечові шляхи потрапила сперма. Таке буває після сексу, полюцій і при надлишку насінної рідини (як кажуть в народі, “сперматоксікозе”).

РАДА: ось тут уролог не потрібний. Піна викликана статевим стриманістю, тому вихід зрозумілий.

ЯК ПРАВИЛЬНО ЗДАВАТИ АНАЛІЗ СЕЧІ?

Здавати загальний аналіз сечі потрібно вміти. Адже це один з небагатьох аналізів, які люди збирають самі. З вечора потрібно приготувати 250-грамову баночку. Ретельно вимийте її і обшпарте окропом – щоб в аналізі не з’явилися “зайві” бактерії і гриби. Збирайте сечу вранці. Причому це має бути середня порція. Для дослідження досить 100-200 мл. Обов’язково перед моментом заповнення баночки потрібно провести ретельний туалет статевих органів, інакше аналіз виявиться “забрудненим”. Відкладіть день здачі аналізу сечі, якщо у вас місячні. Якщо ви приймаєте будь-які ліки, попередьте лікаря, адже деякі препарати впливають на аналіз сечі. Обмежень в дієті немає, але не варто “налягати” на мінеральні води – вони змінюють реакцію сечі, а це може перешкодити лікареві правильно зрозуміти, що “говорить” сеча.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Колір сечі

У нормі колір сечі змінюється від світло-жовтого до янтарно-жовтого. Зміни в кольорі сечі можуть бути ознакою зневоднення, деяких хвороб або наслідком вживання медичних препаратів та окремих продуктів харчування. Нормальне забарвлення сечі пов’язано зі вмістом у ній барвників (урохромів А та В, уробіліноїдів, уроетрину та інших). Найважливішими з них є уробілін та продукт його розпаду ‒ уробіліноген. Вони утворюються при розпаді гему (частини гемоглобіну). Спочатку гем у тканинах печінки перетворюється в білівердін, потім у білірубін. Білірубін виводиться з жовчю в дванадцятипалу кишку, а потім розкладається мікроорганізмами товстої кишки до уробіліногену. Через стінки кишечнику в процесі реабсорбції уробіліноген потрапляє в кров, де остаточно перетворюється в уробілін, який фільтрується нирками у сечу.

Колір сечі є важливим та доступним показником гідратації ‒ тобто насичення організму водою. Його широко використовують для оцінки щоденного загального споживання рідини. Вода є основою життя, вона може вважатись найважливішою поживною речовиною. Зв’язок між гідратацією організму та загальним здоров’ям останнім часом активно досліджується в різних галузях медицини. Наприклад, низький рівень споживання води, який призводить до гіпертонічності плазми, пов’язують із розвитком гіперглікемії, яка передує резистентності до інсуліну, наслідком якої стає розвиток діабету 2 типу. Чисельними дослідженнями показано, що дорослі, які споживають багато рідини, мають менший ризик розвитку хронічних захворювань нирок та утворення ниркових каменів.

У цьому контексті вимірювання концентрованості сечі, включаючи осмолярність, питому вагу і кольору, стають дедалі актуальнішими як показники не тільки гострого зневоднення, але й достатнього споживання рідини для забезпечення здоров’я у довгостроковій перспективі.

Серед різних біомаркерів сечі, які вказують на рівень гідратації, колір сечі унікальний за своєю простотою, вартістю та мінімальним необхідним досвідом вимірювання. Спочатку він використовувався для моніторингу гострої дегідратації у спортсменів. Зараз вимірювання коліру сечі для визначення рівня гідратації (дегідратації) є звичайною процедурою. Для цього використовують 8-точкову шкалу, яка демонструє зміну забарвлення сечі разом із дегідратацією або зневодненням. Перші 4 кольори відповідають нормальному рівню гідратації організму, чотири останніх вказують на нестачу води. Сечу слід розглядати на білому тлі в добре освітлюваному приміщенні. Найкраще використовувати зразок добової сечі.

Щоденна потреба у воді є індивідуальним показником, який залежить від ваги та зросту, харчування, фізичної активності та інших факторів, таких як клімат, стан навколишнього середовища та хвороби. Для контролю споживання води та запобіганню зневодненню, люди можуть відстежувати щоденне споживання води, але цей спосіб не варто вважати надійним. Кращим варіантом є оцінка кольору сечі, оскільки відмінності в добовому загальному споживанні води, втраті з потом, зміни в раціоні та кліматі достатньо точно віддзеркалені в об’ємі та концентрації 24-годинної (добової) сечі.

Серед змін у кольорі сечі, які не пов’язані із зневодненням, особливе занепокоєння мають викликати такі:

• Поява видимої крові у сечі. Кров може свідчити про інфекцію сечовивідних шляхів або наявність каменю, що практично завжди супроводжується больовим синдромом. Наявність крові без больових відчуттів може свідчити про серйозніші проблеми, такі, як рак.
• Темна або помаранчева сеча може вказувати на розвиток хвороби печінки, особливо коли у пацієнта світлий стілець та жовті шкіра і очі.

При оцінюванні кольору сечі слід пам’ятати, що при відсутності стандарту для порівняння, інтерпретація кольору буде залежати від особливостей зору. Кожна людина по-своєму сприймає кольори. Деякі розповсюджені зміни у кольорі сечі:

• Знебарвлення ‒ часто спричинюється лікарськими засобами або надлишком рідини, що виводиться організмом, як природнім шляхом, так і внаслідок хвороби;
• Червона або рожева сеча ‒ незважаючи на загрозливий вигляд, червона сеча не обов’язково сигналізує про серйозні проблеми зі здоров’ям. Її поява може бути наслідком вживання медикаментів (рифампіцин, феназопіридин, проносні засоби, що містять сенну ) або продуктів (буряк, ожина, ревінь). В іншому випадку можна підозрювати наявність у сечі крові (гематурію), яка спричинюється каменями нирок або сечового міхуру, запальними хворобами сечовивідного тракту, кістами нирок, простатитом, пухлинами.
• Помаранчева сеча ‒ її поява можлива при використанні таких ліків, як сульфасалазин (азальфідин), феназопіридин, деяких проносних засобів та хіміотерапевтичних препаратів. Розповсюдженою причиною появи сечі помаранчевого відтінку є зневоднення (дегідратація). В іншому випадку помаранчева сеча може вказувати на проблему з печінкою або жовчною протокою, особливо якщо наявний світлий стілець.
• Синя або зелена сеча з’являється при вживанні деяких яскравих харчових барвників. Ряд медикаментів призводить до її появи, включаючи амітриптилін, індометацин та пропофол (диприван). Крім того, барвники, що використовуються для деяких аналізів функції нирок та сечового міхура, також можуть зафарбувати сечу у гаму синіх та зелених кольорів. Зелена сеча зрідка зустрічається при інфекціях сечовивідних шляхів, викликаних бактеріями роду псевдомонас (pseudomonas). Синя сеча характерна для рідкісного спадкового захворювання ‒ сімейної доброякісної гіперкальціємії, яку також називають синдромом синього підгузника.
• Темно-коричнева сеча іноді з’являється внаслідок вживання великої кількості бобів, ревеню або алое. Низка препаратів може забарвити сечу в коричневий колір: протималярійні ‒ хлорокін і примакін, антибіотики ‒ метронідазол і нітрофурантоїн, проносні, що містять сенну, і метокарбамол ‒ м’язовий релаксант. При екстремальних фізичних навантаження відбувається мікроушкодження м’язів, що також призводить до коричневого забарвлення сечі.

Найбільш відчутні зміни забарвлення сечі при різних патологічних станах і причини зміни, відображені в наступній таблиці:

Фактори ризику

Вік. Пухлини сечового міхура та нирок, які можуть викликати появу крові у сечі та зміну її забарвлення, частіше зустрічаються у літніх людей. У чоловіки старше 50 років поява крові у сечі часто пов’язана із збільшенням передміхурової залози (простати).

Спадковість. Якщо у пацієнта в родині хтось мав камені у нирках або захворювання нирок, то у нього зростає ризик розвитку аналогічних хвороб.

У деяких випадках при звичайному забарвленні сечі осад має колір залежно від вмісту солей, формених елементів, слизи й т.п.:

Розшифрувати значення кольору сечі в комплексі із іншими показниками, що входять у загальний клінічний аналіз сечі можна за допомогою програми автоматичного розшифрування.